CC BY
10УДК 911.37 (477.85)(091)
Григор'ева Г. В., Круль В. П.
Формування поселенськоТ мереж\ у П1вн1чн1й Бессараби: часово-просторовий аспект
Чершвецький нацюнальний уыверситет iм. Ю.Федьковича,м. Чернiвцi
Анотац'т. Розглянуте заселення (в'/д раннього палеол/'ту) територ) П/'вн/'чно)' Бессараб) / формування ¡¡' поселенсько)' мереж/' (до ХХст. включно) за Х1Х етап1в у межах адмнстративних районе та сточищ основних р/'чок (Дн/'стра / Прута). Виявлен /сторичн/ центри заселення (1ЦЗ) територн. З'ясована перв/'сна поселенська територ/'альна структура (ПТС) рег/'ону за 1-Х111 етапи формування мереж/' первюних поселень.
КлючовI слова: первсне поселення, поселенська мережа, населений пункт, поселенська територ/'альна структура, ¡сторичний центр заселення
Актуальнсть босл1дження. Проведения д1ахрон1чного анал1зу формування поселенськоТ мереж1 будь-яко'Г територи е важливим питанням хоча б з огляду на те, що вш дасть можливють здшснювати повноцшний прогноз розвитку мереж1 населених пункт1в. Окр1м того, знання ретроспективних особливостей заселення того чи Ышого рег1ону створить пщфунтя для коректного реформування його адмУстративно-територ1ального устрою, загалом, або часткового удосконалення, зокрема. В1дзначимо також, що актуальысть простежуеться I в самому регюы досл1дження, оск1льки 1сторико-географ1чн1 територ1альн1 одиниц1, якими е 1сторико-географ1чн1 кра'Т, в т.ч. I П1вн1чна Бессараб1я, не часто стають об'ектами в ретроспективно-географ1чних студ1ях.
Огляд л!тературних джерел. Процеси заселення, юнцевим результатом яких е формування поселенськоТ мереж1, складають собою зац1кавлен1сть як для 1сторик1в, так I для географ1в. Причому, I для одних, I для шших заселюванють розглядаеться т1льки за окрем1 пром1жки часу, але не за весь перюд залюднення. Однак мають м1сце певн1 винятки, в яких заселення анал1зуеться за значно довш1 в1дтинки часу (якщо не вщ РП до сьогодення). З-пом1ж багатьох, в1дзначимо досл1дження Г.Чернюх [13], в якому виявляються просторов! особливост заселення П1вн1чноТ Буковини в1д палеол1ту до IX ст.н.е. Та ж територ1я, але у розр1з1 водозбор1в найб1льших р1чок характеризувалася нами 1з В.Крулем I Г.Круль [6], причому, огляд шов впродовж усього юторичного часу. Ми також разом з1 сп1вавторами (Г.Круль I О.Гадельшиним) з'ясували територ1альн1 параметри залюднення сточищ основних водотоюв П1вн1чноТ Буковини [10]. Меншш за просторовими осягами територи (Карпатському Передг1р'ю) була присвячена праця двох останых автор1в, в як1 йшлося про розселення в його межах [11].
З шших дослщжень, яю анал1зують просторов! характеристики заселенських процеав, зокрема, за територ1ями р1чок Прикарпаття [2] та за адм1н1стративними районами 1вано-Франк1вськоТ област1 [1], в1дзначимо статт Р.Гищука. У межах тих же райоыв, проте адм1н1стративних областей Галичини, вивчав заселенють В.Круль [5]. Означений 1ГК став територ1альним об'ектом його дисертац1йного вишукування щодо виявлення краезнавчих особливостей географ|чних процейв ТТ залюднення [8]. Зац1кавлен1сть останнього спрямовувалася I до значно бтьших територ1альних простор1в - сягаючи 1сторико-географ1чноТ зони -ЗахщноТ УкраТни [7]. Причому, для В.Круля був важливим також сам початок (т.зв. стартов! умови) заселення захщноукраТнського регюну [9].
Постановка завдання. П1вн1чна Бессараб1я 1з площею 2,54 тис. км2 та 133 населеними пунктами е найменшим юторико-географ1чним краем (IГК) суц1льноТ украТнськоТ етн1чноТ територГТ. Все ж, формування ТТ поселенськоТ мереж1 - це складний I довготривалий процес, який пройшов через своТ етапи, кшькють яких нами вже висв1тлювалася у попередых досл1дженнях [3, 4]. Тут ттьки задекларуемо, що просторово-часовий анал1з складання поселенського каркасу буде виявлятися за 19 такими часовими вщр1зками. Окр1м того, наявн1 дан1 щодо заселення ще по трьох колишых поселеннях - сс. Молодове Сокирянського, Атаки Кельменецького I Дарабани Хотинського райоыв, яю були знят1 з обл1ку через затоплення Тхн1х земель Днютровською водоймою. Тому, загальна кшькють поселень, для яких з'ясовуватимуться особливосл ТхньоТ просторово-часовоТ орган1зац1Т, сягне 136.
Результати досл!дження. За перший етап (раннш палеол1т - РП) мали м1сце лише 2 поселенськ1 старожитносл (надал1 - п.с.) або 1,5% до вах населених пункт1в (надал1 - н.п.) рег1ону досл1дження. Дан1 ранньопалеол1тичн1 п.с. займали земл1 сс.Бабин Кельменецького I Дарабани Хотинського райоыв, тобто знаходилися у сточищ1 р.Днютер або безпосередньо на його правому берез1 (с.Дарабани), або на берез1 його невеликого потоку (с.Бабин).
За час середнього палеол1ту - СП (другий етап) заселен1сть П1вн1чноТ Бессараби зростае, бшьше н1ж у 5 раз1в, бо залюдненою стае територ1я 11 тепер1шн1х поселень (8,1%). Загалом, на Тхн1х землях мали м1сце 39 п.с. (тут I надал1, що стосуеться к1лькост1 тепер1шн1х н.п., де юнували перв1сн1 поселення (надал1 - п.п.) I самоТ кшькосл п.п., див. табл.1.), тобто на 1 н.п. припадало 3,55 п.п. (п.п./н.п.), що е 2 величиною з уах етап1в заселення. Останнш показник означимо, як коеф1ц1ент насиченосл п.п. н.п. - КНПЛ [12].
Таблица 1.
Етапи формування поселенсько! мережi територи niBHÍ4HOi Бессараби_
п Назва етапу ктькють тепеpiшнix поcелень, де юнували пеpвicнi поcелення ктькють пеpвicниx поcелень
в^ого новi юнували в^ого новi юнували
1 2 3 4 5 б 7 8
1. 1 етап - РП 2 2 - 2 2 -
2. II етап - СП 11 9 2 39 3б 3
3. III етап - ПП 33 23 10 134 б2 72
4. IV - Мз 11 - 11 23 - 23
5. V - V ™c. до н.е. 5 1 4 7 1 б
б. VI - IV ™c. до н.е. 27 13 14 33 1б 17
7. VII -III ™c. до н.е. 77 43 34 120 б7 53
8. VIII - II ™c. до н.е. 3б б 30 59 б 53
9. IX - 1 ™c. до н.е. 57 5 52 117 7 110
10. X - 0-500 pp. н.е. 80 1 79 175 1 174
11. XI - 501-900 pp. н.е. 49 1 48 122 2 120
12. XII - 901-1100 pp. н.е. 43 1 42 82 1 81
13. XIII - 1101-1300 pp. н.е. 45 1 44 79 1 78
14. XIV - 1301-1500 pp. н.е. 50 27 23 54 28 2б
15. XV - 1501-1 б00 pp. н.е. 59 9 50 59 9 50
1б. XVI - 1 б01-1700 pp. н.е. 83 24 59 83 24 59
17. XVII - 1701-1800 pp. н.е. 103 20 83 103 20 83
18. XVIII - 1801-1900 pp. н.е. 119 1б 103 119 1б 103
19. XIX - 1901-2000 pp. н.е. 121 2 119 121 2 119
* - для чотиpнадцятого i наcтyпниx етапiв - поcелення, що виникли за даний етап
** - для чотиpнадцятого i наcтyпниx етапiв - поcелення, що виникли за попеpеднiй етап та icнyвали впpодовж даного
yci поcелення СП yтвоpювалиcя також y межаx cточища p.Днicтеp. Пpичомy, з-помiж ниx виокpемлюютьcя теpитоpiï' 3 н.п. - аМолодове, c.Атaки Xотинcького pайонy i c.Коpмань, де зафiкcовано, вiдповiдно, 17, 7 i б п.а. Окpiм того, впеpше на теpитоpiï' Пвычно''' Беccapaбiï вiдзнaчaeтьcя зоcеpедження п.c., тобто yтвоpення пеpвicниx теpитоpiaльниx cтpyктyp (ПТС), яю можна, за близькicтю pозтaшyвaння, об'еднати y пеpвicний теpитоpiaльний кущ (ПТК). Вiн за назвою найбтьшого поcелення (знaxодитьcя 7 п.п.) ознaчyeтьcя як Атацький. До нього ще вxодять c.Пpигоpодок i м.Хотин. Загалом, Атацький cеpедньопaлеолiтичний кущ зacелення або Атацький ПТК фоpмyють 3 н.п. iз 9 п.п., отже його КНпп. cклaв 3,0 п.п./н.п.
Вщзначимо, що умовою видiлення 6удь-якого куща чи бтьшо' теpитоpiaльноï' одиницi зacелення e пpинцип безпоcеpедньоï' близькоcтi pозтaшyвaння н.п. мiж cобою. 1ншими зовами, мiж ними не повинно бути, нaйпеpше, н.п. без п.п.; потуге, н.п. iз малою кiлькicтю (1-2) в ниx оcтaннix (це в тому випадку, коли cфоpмовyeтьcя ^тина cyцiльного зacелення). Окpiм того, що e тpетьою ознакою виокpемлення ПТС, необидна нaявнicть icтоpичного центpa зacелення (1ЦЗ), як ядpa, яке об^днуватиме довкола cебе меншi вiд cебе (iз 1 або 2 п.а) н.п.. У випaдкax, коли не виконyвaтиметьcя тpетя вимога, а будь-яка з двоx матиме мicце, то ми можемо вести мову пpо акпадання диcпеpcноï, а не цетрично''', пеpвicноï cиcтеми зacелення того чи шшого pегiонy.
Hacтyпний третiй етап став етапом подальшого iнтенcивного зacелення Пвычно' Беccapaбiï'. Так, впpодовж тзнього пaлеолiтy (ПП) поcеленcькa меpежa (нaдaлi - п.м.), поpiвняно зi СП, зpоcлa втpичi -cягнyвши 33 н.п. (24,3%), в межax якиx виявлено 134 п.п.. Отже, КНпп. cкпaв 4,0б п.п./н.п., що e найвищою величиною з ycix етатв зacелення pегiонy. Люднicть впеpше за<:елила теpитоpiю 23 н.п., а на земляx 10 вона мешкала вщ СП. У межax icнyючиx поcелень вiдзнaченa бiльшa кiлькicть п.c. (72), ыж на земляx новоyтвоpениx (б2). Тому КНпп. пеpшиx cягнyв 7,2 п.п./н.п., а оcтaннix - 2,7 п.п./н.п..
Важливо, що i за ПП пеpвicнa люднicть, xоч i значно pозшиpилa теpитоpiaльнi оcяги cвого оciдaння, пpоте вона тiльки в одному випадку (аБуодюг) cпpомоглacя вийти за меж1 долини p.Днicтеp (дане cело pозмiщене у cточищi p^py). Пpичомy, нaйбiльшa кiлькicть н.п. зоcеpедженa caме на cеpеднiй, кельменецькiй, ïï дiлянцi -13. На нижнш, cокиpянcькiй, чacтинi знaxодилоcя 11 н.п.. У веpxнiй чacтинi пiвнiчнобеccapaбcькоï' дтянки p.Днicтеp, що aдмiнicтpaтивно вiдноcитьcя до Хотин^^о paйонy, pозмiщyeтьcя 7 н.п.. Однак бтьшють п.п. мали мicце у cокиpянcькиx н.п. - 58, що дало вишкий pезyльтaт КНпп. - 5,27 п.п./н.п.. Haтомicть, на земляx кельменецькиx ciл долини p^ici^p вiдзнaчено 54 п.c. (кНпп. = 4,15 п.п./н.п.), а у меншиx xотинcькиx - 17 (КНпп. = 2,43 п.п./н.п.). Дaнi pезyльтaти КНпп. cвiдчaть, що у ПП зacелення pегiонy мало cx.-зax. cпpямyвaння, тобто йшло yвеpx пpоти течГ'' p.Днicтеp.
За чac тpивaння ПП мали мюце 3 нaдвеликиx центpи зоcеpедження пеpвicноï людноcтi - cc.Коpмaнь (1б п.п.), Молодове (15) i Бабин (13). Разом з шшими 1ЦЗ у межax 1ГК нapaxовyвaлоcя 19 н.п., що аклало 3 pезyльтaт з ycix етaпiв зacелення. Менше половини з ниx (9) пpоcтоpово оpгaнiзовyютьcя у ПТС зacелення. Так, найбтьшою, за площею i за ктькютю н.п., ПТС буде Молодовсько-Бабинський первсний територiальний район (ПТР) етапу, що названий так за двома н.п., де знaxодитьcя найбтьша ктькють п.а
(вщповщно, 15 i 1З). Вш ще об'eднye 9 н.п. - cc^am Кельменецького paйонy (8 п.c.), Комapiв (4), Груш1вц1 (З), Селище (З), Бузовиця (2), Iвaнiвцi (2), ^горяни (1), Днicтpiвкa (1), Бpaтaнiвцi (1). Отже, Молодов^ко-Бaбинcький ПТР утворений 11 н.п., нa земляx якиx виявлено 5З п.п., тому його КНпп. cклaв 4,82 п.п./н.п..
Hacтyпною ПТС зacелення e Вoлoшкoвcькo-Ожeвcькuй пeрвicнuй тeрuтoрiальнuй надкущ (ПТН) е^пу, який cклaдaeтьcя 1з 4 н.п. - cc.Волошкове (6 п.п.), Ожеве (5), Розкопинц1 (З) i Вacилiвкa (1). Зaгaлом, y межax дaного нaдкyщa виявлено 15 п.п., a отже, КНпп. його cягнyв З,75 п.п./н.п.. Трет1м зa теpитоpieю тa кшькюним cклaдом e Прuгoрoдcькuй ПТК, який yвiбpaв З н.п.: cc.Пpигоpодок 1з 4 п.п., Оpеcтiвкy (1з 1) i Атaки (1з 1), тобто в^ого 6 п.c.. Виxодячи з цього, його КНпп. не перевищив 2,0 п.п./н.п..
Середня кaм'янa добa (мезол1т) виявилacя пер1одом р1зкого зменшення територй' зacелення П1вн1чно'|' Беccapaбiï, эдже зa чac четвертого етапу мезолiтичнa люднicть pозмiщyвaлacя нa земляx лише 11 тепеpiшнix н.п. (8,1%), що вiдповiдae тaкiй же cеpедньопaлеолiтичнiй юлькоап (другий етaп). Однaк зa чиcельнicтю п.c. y ïxнix межax - 2З, дaний етaп cтaв менш iнтенcивнiшим, тому його КНпп. ледь перевищив 2,0 п.п./н.п. (2,09). Прикметно, що впродовж мезол1ту люднicть не зaповнювaлa жодно!' ново!' територй' тепер1шнього н.п., тобто пpодовжyвaли зaмешкyвaтиcя лише т1 земл1 оcтaннix, як1 icнyвaли в1д попереднього етaпy.
Не дивлячи^ нa пор1вняно невелику кiлькicть територш тепеpiшнix н.п., що були зaдiянi y фоpмyвaннi мезол1тично!' п.м., вcе ж З 1з ниx можнa пpоcтоpово об'eднaти y ПТС - Груш1всь^й ПТК етaпy. Окр1м ознaченого н.п., в межax якого мaли мicце 4 п.п., до нього ввшшли c.Бaбин 1з З п.а тa c.Haгоpяни 1з 1. Отже, зaгaльнa кiлькicть оcтaннix cклaлa 8, a КНпп. Гpyшiвcького ПТКЕ доpiвнювaв 2,67 п.п./н.п..
3a нacтyпний, п'ятий етап зacелення, що пpипaв нa Vтиc. до н.е., вiдзнaчено подaльше cкоpочення кiлькоcтi тепеpiшнix н.п., що помыли paнньонеолiтичнy люднicть. Taк, зa цей етaп пеpвicнa люднicть зaмешкaлa земл1 лише 5 н.п.. 3ayвaжимо, що т1льки нa земляx cc.Ломaчинцi i Перебик1вц1 пеpебyвaло по 2 п.п., a нa iншиx - по 1, тому '(Уня зaгaльнa кiлькicть зa етaп cклaлa 7 п.а, що потягло зa гобою довол1 низький покaзник КНпп. = 1,4 п.п./н.п.. Зрозумто, що зa тaкоï мaлоï кiлькоcтi як н.п., тaк i поcеленcькиx aprефaктiв, ïx недоcтaтньо, щоб можиa було виокремити xcna б одну пеpвicнy ПТС.
Шостий етап утворення тa icнyвaння поcелень оxопив IVтиc. до н.е.. 3a чac його тpивaння пеpвicнa людн1еть мешкaлa нa територй' 27 тепеpiшнix н.п. (19,8%), що cвiдчить про р1зке (б1льше, н1ж y 5 paзiв) зpоcтaння нacелення 1ГК. Xочa мaло мicце вщчутне зpоcтaння пpоcтоpовиx оcягiв оciдaння cеpедньонеолiтичниx меш^н^в, проте покaзник нacиченоcтi зaлюднення був низьким (КНпп. =1,4 п.п./н.п.) , оотльки чиcло п.п., як1 були виявлеы, cклaло ЗЗ. Прикметно, що з ycix н.п., як1 c^a^K^ поcеленcькy cтpyктypy VI етaпy, мaйже половинa (1З) зaповнилacя люднicтю вперше. Ha ix^x земляx знaxодятьcя 16 п.п., виxодячи з цього ïxнiй КНпп. = 1,2З п.п./н.п.. Водночac, нa територй' тиx н.п., icнyвaння людноcтi в якиx cпоcтеpiгaлоcя зa попередн1 етaпи розм1щено 17 п.а, отже КНпп. тут cклaв 1,21 п.п./н.п..
Ha 4000-З000рр. до н.е. пpипaв почеток aктивного оcвоeння cточищa р.Прут, эдже caме в цей чac cеpедньонеолiтичнa люднicть зaмешкaлa земл1 cyчacниx 11 н.п.. Абcолютнa б1льш1еть 1з ниx (10) вперше були зacеленi пеpвicними мешкaнцями. Отже, левовa чacткa «новиx» поcелень (10 1з 16, aбо мaйже 6З %) VI етaпy пpипaлa нa долину р.Прут. Окр1м того, в межax оcтaнньоï виокpемлюeтьcя нaйелементapнiшa ПТС -Ставчансьшй пeрвicнuй тeрuтoрiальнuй oceрeдoк (ПТО) е^пу. Необ^дысть i доцiльнicть видшення оcтaннього пiдкpiплюeтьcя т1льки принципом безпоcеpедньоï близькоcтi розм1щення н.п., однaк y ньому вiдcyrнi 1Ц3. Проте через те, що зa чac тpивaння VI етaпy не вiдзнaчено жодного 1Ц3, то вбaчaeтьcя доцiльнicть зa дотpимaння першого принципу i зa нaявноcтi н.п. 1з 2 п.п., виокpемлювaти нaйменшy теpитоpiaльнy етруктуру - ПТО. Повеpraючиcь до Стaвчaнcького ПТО, вiдзнaчимо, що окр1м c.Стaвчaни (2 п.а), до нього вxодять ще cc.Кеpcтенцi (1) i Круглик (1), тобто його КНпп. cклaв 1,ЗЗ п.п./н.п..
У межax д^агер^о!' чacтини зa VI етaп тaкож виокpемлюeтьcя 1 ПТО - Кoнoвcькuй. До нього вxодять cc.Коновкa (2 п.а), Вороновиця (1) i Ленк1вц1 (1), тобто ïxня зaгaльнa к1льк1еть cклaлa З 1з 4 п.п.. Отже, його КНпп., як i для Стaвчaнcького ПТО, cягнyв довол1 мiнiмaльноï величини - 1 ,ЗЗ п.п./н.п..
Вщ поч. Штиc. до н.е. в 1ГК пpодовжye pозгоpraтиcь pозмax поcеленcькоï iнiцiaтиви. П1дтвердженням цьому c^a тa кiлькicть н.п., що були зaмешкaнi п1зньонеол1тичною люднicтю. Taк, зa сьомий етап до зacеленcькиx процеав включилиcя вже 77 н.п. (56,6%). Причому, бiльшa чacтинa з ниx: 4З, aбо 55,8% - це поcелення, де вперше з'явилиcя меш^н^. Вcе ж, не дивлячиcь нa довол1 пом1тне зpоcтaння чиcлa зaлюднениx н.п., кiлькicть п.п. y ниx, xоч тaкож збiльшилacя, проте зaлишaлacь, пор1вняно, невеликою (120). Тому КНпп. цього етaпy cтaв, зaгaлом, не знaчним - 1,56 п.п./н.п.. Ц^во, що чacткa новоyтвоpениx п.п. виявилacя тaкою ж (55,8%), як i птхм вaгa н.п., що виникли вперше.
Вaжпивим моментом для Штиа до н.е. cтaв той, що вперше вщ почaткy зaлюднення П1вн1чно!' Беccapaбiï y cточищi р.Прут зacелилacя бiльшa кiлькicть н.п., н1ж y окнищ! р.Дн1етер (в1дпов1дно, 42 i З5). У пpyтcькиx поcеленняx чacткa пiонеpниx бyлa aбcолютною (8З,З%), нa в1дм1ну в1д днicтеpcькиx, де вони cклaдaли вcього 20%. Haголоcимо тaкож нa мacовоcтi появи поcелень y прутськш долин1, эдже ïx тут зa VII етaп з'явилоcя 59,2% до зaгaльного чиcлa y дaномy еточищ1 (a зa VI етап - 15,5%). В той чac, як y еточищ1 p.Днicтеp зa цей же етaп cтaли зacеленими 5З,8% поcелень (зa попередн1й етап - 26,2%).
Знaчнiшa кiлькicть зacелениx земель, що зaйнятi тепер1шн1ми н.п. y долин1 р.Прут, потяглa зa cобою i тaкy ж бшьшу кiлькicть п.п. (67), що вiдбилоcя й нa покaзникy КНпп. = 1,60 п.п./н.п.. Тод1 як y еточищ1 p.Днicтеp в1н був дещо меншим (КНпп. = 1,51 п.п./н.п.). Б1льше чиcло як н.п., тaк i п.п. y прут^кш долин1, н1ж y днicтеpcькiй,
вплинуло i на формування первюних ПТС. Так, у сточищГ р.Прут ïx нараховуеться 7, а у сточищГ р.Днiстер -3. Це свщчить також про те, що п.м. останнього е дисперсною, а прутська - концентрованшою, оскiльки i3 8 1ЦЗ (як потенцiйниx ядер-коагулянтiв дрiбнiшиx п.п.), що мали мiсце за час VII етапу, 5 знаходилися у межах днютерського сточища, проте ттьки один i3 них об'еднав довкола себе поселення i став основою Рукшинського ПТО. До нього, окрiм с.Рукшин (3 п.п.), входять сс.ГордГвцГ (1) i Чепоноси (1), тобто загальна ктькють п.с. склала 5, а КНп.п. = 1,66 п.п./н.п.. З шших ПТС р.ДнГстер обидвi також вiдносяться до ПТО. Так, другу утворюють сс.Коновка i Ленювц (на ïxнiй територй' знаходяться по 2 п.п.). Отже, вона означуеться як Коновсько-Ленювський ПТО, куди ще долучаються сс.Грушiвцi i Нагоряни (по 1), а Тхнш КНпп. = 1,5 п.п./н.п.. Центром третього Волошквського ПТО е с.Волошкове (2 п.п.) зi складовими - сс.Розкопинц i Коболчин та м.Сокиряни (ус - по 1 п.с.), а його КНпп. склав 1,25 п.п./н.п..
У межах сточища р.Прут виокремлюються 2 ПТК - Долинянський i Новоселицький. До першого входять 3 н.п., де мали мiсце 7 п.п.: сс.Долиняни (4), Ворничани (2) i Пашювц (1) Хотинського району. Отже, його КНпп. перевищив показник 2,0 (КНпп=2,33 п.п./н.п.). На землях Новоселицького ПТК також розмiщено 3 поселення
- сс.Новоселиця, Росошани i Лукачiвка Кельменецького району, де, вщповщно, знаходяться 3, 2 i 1 п.п., тобто КНп.п. склало 2,0 п.п./н.п..
1нших 5 ПТС утворюють (кожне, зокрема) ПТО. Найбiльшим iз них за кiлькiстю н.п. е Санювецько-Котелевський ПТО, що охоплюе землi 13 - це саСанювц Хотинського, Шишювщ Рингач, Довжок, Малиывка, Котелеве, Черленiвка, Щербинцi (на територи вах Тх розмiщено по 2 п.с.) та Рокитне, Ревювщ Диывщ Жилiвка i Форосна (всi по 1) Новоселицького районГв. У межах означених поселень виявлено 21 п.с., тобто його КНп.п. досягло 1,62 п.п./н.п.. Наступним е ОлексИвсько-Романювецький ПТО у складi 4 н.п., з яких видтяються сс.Олексй'вка та Романювц Сокирянського району, де мали мюце по 2 п.п.. До складу даного об'еднання входять ще сс.ГвГздГвц i Сербичани того ж району (кожне iз 1 п.с.). Отже, КНпп. Олекси'всько-Романкiвецького ПТО не перевищило 1,5 п.п./н.п.. Нарештi, Бочювецький, Балювецький i Стальн'вецький ПТО охоплюють (кожен) по 3 н.п.. Перший - саБочювц (2 п.п.), Грозинц (1) i Колшивц (1) Хотинського, другий
- сс.Балюв^ (2) Хотинського, Миxайлiвка (1) Кельменецького i Крутеньки (1) Хотинського та третш -сс.СтальнГвц (2), Мамалига (1) i Подвiрне (1) Новоселицького районГв. Отже, у Тхых межах знаходилося по 4 п.п., а, значить, КНпп. складае 1,33 п.п./н.п..
За восьмий етап заселення 1ГК (11тис. до н.е.) вщзначаеться спад утворення та юнування поселень. Так, вiд 2000 до 1000рр. до н.е. люднють бронзовоТ доби замешкала територи' лише 36 тепер^ых н.п. (26,5%), що бтьше, як у 2 рази менше, нГж за попереднiй етап. Причому, частка н.п., заселених вперше, виявилася доволГ мiзерною - 16,7%, або 6 поселень. Вщзначимо, що i за цей етап бтьшють з уах н.п., яю заселилися первГсною люднГстю, знаходилися у сточищГ р.Прут - 22 або 61,1%. Ще бтьшою була тут частка пюнерних н.п. - 4 або 66,7%.
Все ж, коли брати до уваги ту ктькють п.п., яю заповнювали територй' днГстерських н.п. - 25, то за величиною КНпп. (1,79 п.п./н.п.) сточище р.ДнГстер випередило долину р.Прут. Так, у межах останньоТ мали мГсце 34 п.с., отже КНпп. тут склав 1,54 п.п./н.п.. Однак за числом 1ЦЗ обидва сточища були заповненГ порГвну
- по 4.
Вщповщно до заселення сточищ рр.Днютра i Прута н.п. i п.п. фГксуються ПТС. Так, у межах останнього виокремлюються 2, а в межах першого - 1 територГальнГ одиницГ заселення. Зокрема, на землях Прута видтимо Долинянський ПТК Гз 5 н.п., з яких с.Долиняни Хотинського району е найбтьшим, осктьки там розмщувалися 4 п.с.. ОкрГм нього, вщзначимо с.Круглик Хотинського району Гз 3 п.п.. На територй' 3 шших н.п. (ссЖилГвка Новоселицького, БтГвц i ЯрГвка Хотинського районГв) вГднайдено по 1 п.с.. Отже, загальна ктькють п.п. сягнула тут 10, а КНпп. цього ПТК не перевищував 2,0 п.п./н.п.. Прутським також е Рокитнянський ПТО Гз 3 н.п. - сс.Рокитне (2 п.п.), Ревшц (1) Новоселицького i Санювц (1) Хотинського районГв. Його КНпп. склав всього 1,33 п.п./н.п.. 1з 4 поселень складаеться Кельменецький ПТК, центром якого е м-ко КельменцГ, де виявлено 4 п.с.. Його утворюють ще сс.Бабин (2), ДнютрГвка (1) i Бурдюг (2) Кельменецького району, тобто загальне число п.п. сягнуло 9, а КНпп. = 2,25 п.п./н.п.. Особливютю Кельменецького ПТК е та, що с.Бурдюг належить до долини р.Прут, а шших 3 - до р.ДнГстер.
У 1тис. до н.е. (дев'ятий етап) знову вщзначаеться збтьшення ктькосл н.п., яю залюднюються мешканцями раннього залГзного вГку - до 57 (41,9%), або майже в 1,6 раза, порГвняно з попереднГм етапом. Однак таке зростання було значно меншим, нГж для п.п., ктькють яких виросла у 2 рази i досягла 117 п.с., тому КНпп. етапу склав 2,05 п.п./н.п.. Водночас, зауважимо, що зменшилося як саме число н.п., де вперше вщ РП з'явилися мешканцГ - 5, так i 1'хня питома вага до вах поселень, що юнували впродовж вщ 1000 рр. до н.е. до 0 р. - 8,8%.
Поселенська УцГатива заселення сточищ рГчок у 1тис. до н.е. знову переходить до р.ДнГстер, адже тодГ у межах його сточища утворилося й юнувало 37 н.п., на землях яких виявлено 78 п.п., тобто КНпп. = 2,11 п.п./н.п.. Долину ж р.Прут заповнили 20 н.п. Гз 39 п.с., отже КНпп. сягнув 1,95 п.п./н.п.. Також дыстерсью територй' були замешкаы бтьшою ктьюстю 1ЦЗ - 9 (ПеребиювцГ Хотинського, ОселГвка, Бернове, ЛенювцГ, КельменцГ, КомарГв Кельменецького, Молодове, ЛомачинцГ i Непоротове Сокирянського районГв), нГж прутсью землГ - 3 (Круглик, Долиняни i КлшювцГ Хотинського району).
Не дивлячись на збтьшення ктькосл 1ЦЗ (як потенцшних первюних поселенських ядер), число ПТС зросло ттьки вдвГчГ, тобто мае мГсце, як i за попереднГй етап, Тхня значна розосередженГсть. Все ж, у межах ПвычноТ Бессарабй' виокремлюеться 4 ПТС, причому 3 Гз них розмщеы у сточищГ р.ДнГстер i лише 1 - у
CTCH^i р.Прут. На територй' останнього знаходиться Круглицький ПТН у скгвд 5 н.п.. Його центром стало с.Круглик i3 9 п.с., другим за значенням - с.Долиняни i3 6 п.п., а складовими е ще сс.Ставчани (2), Ворничани (1) Хотинського i Жилiвка (1) Новоселицького райоыв. Загальна кiлькiсть п.с. тут сягнула 19, тому КНпп. = 3,8 п.п./н.п..
Одыею з найбiльших ПТС (за територею та за числом н.п.), загалом, за ва етапи заселення 1ГК, став Комарвсько-Кельменецький ПТК, що об'еднав у сво'1'х межах 15 н.п., на землях яких виявлено 35 п.с., тобто його КНп.п. сягнув 2,33 п.п./н.п.. Бшьшють н.п. (14) адмУстративно належать до Кельменецького району i лише с.Молодове входило до складу Сокирянського. На просторах с.Комарiв знаходилося 5 п.п., м-ка Кельменц - 4, сс.Бернове, Ленкiвцi i Молодове - по 3, сс.Бурдюг, Вороновиця, Макарiвка, Грушiвцi, Нагоряни, Бабин i Днiстрiвка - по 2 та сс.Мошанець, Коновка й Атаки - по 1.
На пн.-пн.-сх. Сокирянського району розмщуеться Непоротовський ПТН iз сс.Непоротове, Ломачинц Бiлcусiвка i Галиця. На !'хых землях виявлено, загалом, 12 п.п., зокрема, вщповщно, 6, 3, 2 i 1. КНпп. даного надкуща склав 3,0 п.п./н.п.. Нарештi, на меж1 Кельменецького i Сокирянського райоыв виокремлюеться ще одна первiсна ПТС - вановецький ПТО. Його складовими е сс.1ваывц (2 п.с.), Селище (1) i Грубна (1). Останне розмщене на землях сточища р.Прут, однак, cскiльки, довкола нього вщсуты прутськi поселення, то його слщ долучити до сiл, якi знаходяться у стcчищi р.Днiстер. КНпп. Новоселицького ПТО е невеликим - 1,33 п.п./н.п..
Десятий етап заселення Пвычно!' Бессараби, що припав на пер. пол. 1тис. н.е. став пковим як за кшькютю н.п., на землях яких мешкала первюна людысть - 80 (бшьше поселень стало залюднюватися лише вiд XVIIct.), так i за числом п.с., що знаходилися на ïхнiх терт^ях - 175 (найзначнiша кiлькiсть за ва етапи залюднення регicну дослщження). Однак iз загального числа н.п., що були заселен впродовж 0-500рр. н.е. тiльки у межах одного - с.Шебутинц Сокирянського району людысть з'явилася вперше, починаючи вiд РП. За цей же етап вщзначена i найбiльша кiлькiсть 1ЦЗ - 29, найзначншим з яких стало с.Круглик Хотинського району iз 7 п.п..
Впродовж пер. пол. 1тис. н.е. сточище р.Прут вiднcвлюе сво!' передcвi позицй' за заселенням територй'. Так, за Х етап тут мали мiсце 44 н.п. iз 92 п.п., тобто КНпп. склав 2,09 п.п./н.п.. Натомiсть, у долин р.Днiстер вiдзначена присутнiсть вже 36 поселень. У межах дыстерських поселень виявлено 83 п.с., що визначило КНпп. на рiвнi 2,31 п.п./н.п.. Отже, для п.м. Х етапу р.Дыстер вщзначаеться бiльша концентрацiя людносл, нiж для р.Прут.
Означена вище щшьысть поселень для сточища р.Дыстер пiдтверджуеться ще й бiльшою кшьюстю 1ЦЗ. Так, у його долин мали мiсце 16 1ЦЗ, iз яких на землях с.Грушiвцi Кельменецького району знаходилось 6 п.п., с.Оселiвка Кельменецького району - 5, сс.Бабин, Ленювц Кельменецького i Пригородок Хотинського районв - по 4 та сс.Ржавинц Заставнiвського, Перебикiвцi Хотинського, Лiвинцi, Вороновиця, Бузовиця, Днiстрiвка, Комарiв i м-ка Кельменц Кельменецького, сс.Кормань, Ломачинц i Волошкове Сокирянського районiв - по 3. Менше 1ЦЗ виявлено у долин р.Прут - 13, однак тут знаходився, як уже зазначалося, найбшьший - с.Круглик iз 7 п.с.. З шших вщзначимо с.Клшювц Хотинського району, де було 6 п.п., сс.Ставчани Хотинського району -5, сс.Ванчиювц Новоселицького i Зелена Кельменецького районв - по 4 та сс.Бочювц та Ворничани Хотинського, Шишювщ Маршинц i Балювц Новоселицького, Новоселиця i Росошани Кельменецького i ^зфвц Сокирянського районiв - по 3.
У сточищi р.Прут слщ виокремити 5 ПТС. Найпершим проступае Круглицький ПТК iз10 н.п., осередком якого е с.Круглик, де знаходилося 7 п.п.. Другим, за величиною, е с.Ставчани iз 5 п.с.. Балювц i Ворничани вмщують на сво!'х землях по 3 поселенських артефакти, а в межах сс.Жилiвка i Щербинцi Новоселицького та Долиняни Хотинського районв мають мюце по 2 п.п.. На територй' сс.Форосна Новоселицького та Бiлiвцi й Ярiвка Хотинського районiв вiднайдено по 1 п.п.. Отже, 10 н.п. Круглицького ПТК охоплюють 27 п.с., тобто його КНпп. склав 2,7 п.п./н.п..
Наступним ПТК е Клшковецький, який складаеться iз 7 н.п., на територй' яких виявлено 17 п.п., тобто його КНпп. = 2,43 п.п./н.п.. Поселенськими складовими даного терихрального куща виступають села Хотинського району - Клшювц iз 6 п.с., Бочювц iз 3, Колшювщ Малинцi i Зарожани - ва iз 2 та Грозинцi i Шилiвцi - обидва iз 1.
Невеликим за кшьюсним складом н.п. (всього 3) е Новоселицько-Росошанський ПТК, де знаходиться 7 п.с., що розподшилися по сс.Росошани i Новоселиця - по 3 i с.Грубна Сокирянського району - 1. Отже, КНпп. даного куща склало 2,33 п.п./н.п.. У прутськш долин розмщен ще 2 ПТО: Шиштецький i Сталь^вецький. До першого належать 9 н.п., бiльшiсть з яких входять до Новоселицького адмУстративного району, за винятком с.Санювц iз Хотинського. Центр Шишювецького ПТО знаходиться у с.Шишювц iз 3 п.п., довкола якого об'еднуються сс.Рокитне i Рингач (по 2) та сс.Ревшщ Рингач, Динвщ Котелеве, Малинiвка, Довжок i Саншц (по 1). Отже, його КНпп. сягнув 1,4 п.п./н.п.. Найменшим е Стальнвецький ПТО, Оскiльки вiн утворений 3 н.п., з яких найбшьшим е с.Стальнiвцi (2 п.с.). До нього долучаються сс.Мамалига i Подвiрне (по 1). Загальна кiлькiсть п.п. даного поселенського куща сягнула 4, отже його КНпп. = 1,33 п.п./н.п..
У центрi та на сходi долини р.Днiстер, в межах Кельменецького та Сокирянського адмУстративних районв, видiляються 4 ПТС - Грушiвецький ПТН, Ленкiвецький ПТК, Корманьсько-Ломачинецький ПТО i Волошювський ПТО. Груш1вецький ПТН об'еднав тшьки 5 н.п., однак ва вони е 1ЦЗ, тобто в ïхнiх межах знаходиться >3 п.с., зокрема: в Грушiвцях - 6, Бабинi - 4, Бузовиця Днiстрiвцi i Комаровi - по 3, а, загалом -19. Отже КНпп. даного надкуща сягнув 3,8 п.п./н.п.. До Ленквецького ПТК також входить 5 н.п. (сс.Ленювц - 4
п.п., Вороновиця - 3, Коновка - 2, Вартиювц - 1, м-ко КельменцГ - 3), однак на Тхых землях розмщено 13 п.с., тому його КН^. = 2,60 п.п./н.п.. ПорГвняно великим i за територГею, i за числом теперГшнГх н.п. е Корманьсько-Ломачинецький ПТО, бо його утворюють 8 н.п., з яких 2 е 1ЦЗ - сс.Кормань i ЛомачинцГ (по 3 п.п.). У межах шших мають мГсце 2 (сс.Михалкове i Непоротове) та 1 (сс.ШебутинцГ, КулЫвка, Впрянка i Бтоуавка) поселенських артефакти. Отже, його КНп п. = 1,75 п.п./н.п.. НарештГ, Волошювський ПТО охопив 4 теперГшнГх н.п., а центр його знаходиться у с.Волошкове, де розмщуеться 3 п.п.. З шших поселень вщзначимо сс.ВасилГвка, РозкопинцГ i м.Сокиряни (у всГх - по 1 п.с.). Тому загальна ктькють його п.п. досягла 6, а КНпп. = 1,50 п.п./н.п..
Впродовж одинадцятого етапу, що припав на 501-900рр. н.е. вщзначаеться рГзке скорочення (бтьше, нГж в 1,6 раза) н.п., на землях яких селилася первюна люднГсть. Так, за цей час слов'яни замешкували територю вже 49 (36,0%) теперГшнГх поселень, однак за рахунок знаходження в Тхых межах порГвняно велико!' ктькосл п.п. - 122, КНпп. сягнув третьоТ за всГ етапи заселення величини - 2,49 п.п./н.п.. За Х1 етап утворився лише 1 н.п., а ва ГншГ, тобто майже 98% вже юнували за попереднГ етапи.
На цей етап випало чергове зменшення числа н.п., яю заселялися ранньослов'янським населенням, що знаходилися у сточищГ р.Прут. Зокрема, таких вщзначимо лише 18, або 36,7%, а бтьша Тхня частина знову перемГщуеться у долину р.ДнГстер. Ще меншою вщзначаеться частка прутських п.п. - 28,7% (35 шт.), що призвело до Тхнього, порГвняно, низького КНпп. = 1,94 п.п./н.п.. Натомють, кГлькГсть днГстерських п.п. знову набула високих показниюв - 87 шт. (71,3%), що i вплинуло на КНпп. = 2,81 п.п./н.п.. Зауважимо, що у межах сточища р.ДнГстер мали мюце 16 1ЦЗ, 76,2% до вах тих, яю юнували вщ 501 до 900 рр. н.е.. 1з тих, яю розмщувалися у долинГ р.Прут (5), в абсолютно!' бтьшосл (4 або 80%) спостерГгалося по 3 п.с. (сс.КолшювцГ, МалинцГ, Владична i Круглик Хотинського району) i ттьки в с.Грозинцях Хотинського району - 4.
1з 49 н.п., що юнували впродовж 11 етапу, 25 об'еднувалися у 5 ПТС, з яких 3 знаходилися у сточищГ р.ДнГстер, а 2 - р.Прут. Причому, вчетверте, вщ початку заселення 1ГК, таю територГальнГ структури з'являються у межах верх. частини сточища р.ДнГстер (ранше вони спостерГгалися пщ час II, III i VI етапГв). Однак даний етап став особливим, осюльки на територй' Хотинського адмУстративного району (верхня частина, у межах регюну дослщження, р.ДнГстер) вщразу виокремилися 2 ПТР Один Гз них охопив 5 н.п. -сс.Рухотин, Рашюв, Чепоноси, ГордГвцГ i Гринячку. На землях першого Гз них знаходилося 8 п.п., тому даний ПТР означимо як Рухотинський. Загалом, до останнього входило 22 п.с., тому його КНпп. сягнув величини 4,40 п.п./н.п.. До Пригородського ПТР входять 3 н.п. - сс.Пригородок Гз 8 п.п., Атаки Гз 2 i м.Хотин Гз 3, а всього - 13 п.с.. Це дозволило визначити КНпп. на рГвнГ 4,33 п.п./н.п.. У межах середньо!' долини р.ДнГстер виокремлюеться Бабинсько-Бузовицький ПТН у складГ 8 н.п.. Його центрами е сс.Бабин i Бузовиця Кельменецького району, на землях яких мають мГсце по 5 п.п.. З шших н.п., яю знаходяться у межах означеного ПТН, зазначимо сс.Ленювщ Нагоряни, ГрушГвцГ, ДнГстрГвка (у вах - по 3 п.с.), КомарГв (2) i Атаки (1) Кельменецького району. Загальна юльюсть п.п. Бабинсько-Бузовицького ПТН склала 25, а його КНпп. = 3,12 п.п./н.п..
На пн. зах. сточища р.Прут розмщуеться Грозин^вський ПТН Гз 3 н.п., з яких найбтьшим е с.ГрозинцГ - 4 п.п.. На землях шших двох ст: Колшювц i Бочювц знаходилось, вщповщно, 3 i 2 п.с.. КНпп. даного ПТН склав 3,0 п.п./н.п.. НарештГ, 6 н.п. утворюють Круглицький ПТО - сс.Круглик (3 п.п.), Пашювц (2), Долиняни (1), Крутеньки (1), ЯрГвка (1) Хотинського i ЖилГвка (1) Новоселицького районГв. Осюльки, загальна ктькють його п.с. сягнула 9, то КНпп. = 1,50 п.п./н.п..
На час дванадцятого етапу (901-1100рр. н.е.) юнувало 43 н.п. (31,6%), на землях яких фГксувалося 82 п.п., тобто КНпп. етапу склав 1,91 п.п./н.п. Як бачимо, спостерГгалося подальше зменшення як ктькосл теперГшнГх н.п., яю були заселен тодшньою люднютю (на 12,2%, порГвняно з попереднГм етапом), так i числа п.с. у них (на 32,8%). Вщ 901 до 1100рр. н.е. мешканцГ вперше заселили територю ттьки одного села, що ледь перевищило 2,0%, до вах теперГшнГх поселень, яю юнували на той час.
Бтьшють поселень знаходилася у сточищГ р.ДнГстер - 30 Гз 43 (або 69,8%), а 13 розмщувалися у долинГ р.Прут, причому 11 Гз них вщносилися до Хотинського i по одному - до Новоселицького та Сокирянського районГв. Частка прутських п.п. (29,3%) була меншою, нГж частка н.п. у межах яких вони вщзначеы (30,2%). Отже, КНпп. р.ДнГстер був дещо бтьшим (1,93 п.п./н.п.), нГж р.Прут (1,85 п.п./н.п.).
1ЦЗ у сточищГ р.ДнГстер переважали - 7 Гз 11, або 63,6% (сс.Баламулвка ЗаставнГвського, Рухотин, Рашюв, Пригородок i м.Хотин Хотинського, Нагоряни i Бузовиця Кельменецького районГв). Прикметно, що тут розмщувалися найбтьшГ з них, де юльюсть п.п. сягала 6 (с.Пригородок), 5 (с.Рухотин) i 4 (сс.Бузовиця i Нагоряни), а в межах прутсько!' долини мали мГсце лише найменшГ 1ЦЗ Гз 3 п. с..
На кшець 12 етапу також можна видтити 5 ПТС, з яких 80% розмщен у долинГ р.ДнГстер (4 Гз 5) i лише одне знаходилося у сточищГ р.Прут - Кол/'нк/'вецько-Шил/'вський ПТК. Його утворило 6 н.п. - сс.КолшювцГ, ГрозинцГ i ШилГвцГ (по 3 п.п.) та сс.Бочювщ МалинцГ i КлшювцГ (по 2), що вплинуло на високий показник КНпп. = 2,5 п.п./н.п..
За ктьюстю н.п., що складають територГальну структуру у долинГ р.ДнГстер, найзначншим е Бузовицько-Нагорянський ПТК, що охопив 6 ст - Бузовицю (4 п.с.), Нагоряни (4), Бабин (2), ГрушГвцГ, ДнютрГвку й Атаки (ва по 1) Кельменецького району. Його КНпп. склав 2,17 п.п./н.п.. Наступним, за числом поселень, зокрема теперГшнГх, однак не первюних, став Пригородський ПТК, адже до нього входять сс.Пригородок Гз 6 п.с., Рашюв Гз 3, ГордГвцГ i Чепоноси (обидва - Гз 2) та Ореспвка Гз 1. Отже, загальне число останнГх сягнуло 14, а його КНпп. = 2,80 п.п./н.п.. У межах Рухотинського ПТК знаходиться 4 н.п. - сс.Рухотин, Перебиювщ
Гринячка та Зелена Липа (уа Хотинського району), на землях яких зафГксовано, вщповщно, 5, 2, 2 та 1 п.с.. Це дозволило отримати КНпп. на рГвнГ 2,5 п.п./н.п.. НарештГ, найменшим, як за юльюстю н.п., так i за ГерархГчним мГсцем, став Хотинський ПТО, який утворили м.Хотин (3 п.п.), та сс.Атаки i Дарабани (по 1) Хотинського району. Виходячи з цього, його КНпп. = 1,67 п.п./н.п..
Тринадцятий етап заселення IГК припав на 1101-1300рр. н.е.. На цей перюд Гснувало 45 н.п. (33,1%) Гз тепершньо!' п.м., у межах яких перебувала первюна люднють. ПорГвняно з попереднГм етапом, мало мГсце деяке Тхне зростання (на 4,6%). Натомють, кГлькГсть п.п. у Тхых межах зменшилася (на 3,7%), що призвело до зниження КНпп. до 1,76 п.п./н.п.. Як i за час 12 етапу, так i впродовж 13 був утворений лише один н.п., що також ледь перевищило 2,0% до вах поселень, що юнували на той час.
Питома вага днГстерського сточища у заселены всього краю зросла, осюльки частка його н.п. у поселенсьюй структурГ ХМ - ХШст. регюну пщвищилася до 71,1% (за минулий етап - 69,8%). Хоча число н.п. у долинГ р.Прут залишилося без змш - 13. Правда, юльюсть хотинських поселень упала до 8, новоселицьких виросла до 4, а сокирянських залишилася без змш - 1.
!з 9 1ЦЗ ттьки один - с.НедобоТвц Хотинського району (3 п.п.) розмщувався у сточищГ р.Прут (11,1%), а шшГ заповнили сточище р.ДнГстер. ЙмовГрно через це, у межах прутсько!' долини не мае жодноТ ПТС. Не дивлячись на те, що шшГ 8 1ЦЗ мали мГсце у долинГ р.ДнГстер, тут видтяються лише 3 ПТС - Рашквський, Бузовицько-Макарвський i Кулшвсько-Ломачинецький ПТК. Перший об'еднав 3 н.п. - сс.Рашюв, Чепоноси i ГордГвцГ Хотинського району, на територй' яких знаходились, вщповщно, 3, 2 i 1 п.п.. Отже, його КНпп. склав 2,0 п.п./н.п.. Бузовицько-МакарГвський за юльюсним складом н.п. е найбтьшим за ХШ етап, бо в нього входять сс.Бузовиця, МакарГвка, ЛенювцГ, Нагоряни, Атаки, ГрушГвцГ i ДнютрГвка Кельменецького району. У межах цих 8 н.п. виявлено 16 п.с., тому КНпп. = 2,0 п.п./н.п.. До КулшГвсько-Ломачинецького ПТК увшшло 6 н.п. з-помГж яких сс.Кулшвка, Непоротове i ЛомачинцГ Сокирянського району е найбтьшими, бо на Тхых землях мали мГсце по 3 поселенських артефакти. !нших 3 н.п. - сс.Михалкове, Вгтрянка i Галиця Сокирянського району помщали, вщповщно, 2, 1 i 1 п.п.. Загалом, на територй' останнього ПТК спостерГгалося 13 п.с., тому його КНпп. = 2,17 п.п./н.п..
Починаючи вщ чотирнадцятого етапу, який мав мюце вщ 1301 до 1500рр. н.е., у межах ПвычноТ Бессарабй' з-помГж н.п., яю Гснували за цей i наступи етапи, видГляються тГ, що виникли за попереднш i тГ, що виникли за цей етап. Поселення, на землях яких люднють фГксуеться вщ ХШ етапу (коли дата виникнення поселень подана за лгтописними джерелами) i вщ ХМст., за подальшГ роки вже не зникають, тому тут починае спостерГгатись безперервнГсть перебування у Тхых межах мешканцГв. Виходячи з цього, наголосимо, що впродовж ХМ етапу мешканцГ заселили територю 50 (36,8%) н.п., причому 23 були залюдненГ за ХШ етап, а решта - 27 виникли за ХМ-ХМст.. Наголосимо також, що ХМ етап став останнГм, коли в межах територй' теперГшнГх н.п. фГксувалися ще поодинокГ випадки наявностГ бГльше, нГж 1 п.п.. Так, на землях сс.ПеребиювцГ, Рашюв, Клшювц i НегринцГ вГдзначенГ по 2 п.с.. Виходячи з цього, для даного етапу КНпп. ледь перевищував величину 1 п.п./н.п.. Впродовж 1301-1500рр. люднють вперше заселила землГ 5 н.п., що стало вщновленням пюнерно!' заселенсько'1' активносл, адже, починаючи вГд початку н.е., за кожен Гз наступних етапГв утворилося лише по 1 н.п..
У сточищГ р.ДнГстер Гснувало 20 н.п. (40% вщ вах, що мали мГсце впродовж 14 етапу), однак ттьки 6, або 30%, виникли за час його тривання, а один утворився вперше. Абсолютна бтьшють (5 i 6) нововиниклих н.п. зосереджувалася на сх. регюну, на теренах Сокирянського району. Водночас, 27 Гз 30 н.п. (90%), що розмщувалися у долинГ р.Прут, займали ïï зах. частину, тобто належали до Хотинського i Новоселицького адмУстративних районГв. Частка н.п., що виникли за 14 етап, у сточищГ р.Прут, була такою ж - 30%, як i у сточищГ р.ДнГстер. Зосередження, виниклих за етап поселень, спостерГгалося на територй' вах адмУстративних районГв прутськоТ долини. Однак на ï'ï заходГ найбтьше н.п. - 12 вщзначено у Новоселицькому районГ.
Впродовж xVlст. (п'ятнадцятий етап) п.м. збтьшилася на 9 н.п. i на його юнець вона сягнула 59 н.п. (43,4%). Важливо, що бтьшють поселень, яю заснувалися на вщтинку вщ 1501 до 1600рр., знаходилися у сточищГ р.Прут - 5. Решта н.п. розташовувалася у середнш - 3 та у верхнш частинГ р.ДнГстер - 1.
Бтьшють н.п. Гз п.м. 15 етапу - 35 (59,3%) мала мГсце у долинГ р.Прут, а шшГ - знаходилися у дыстерськш долинГ. ОкрГм того, вщзначимо, що найменш залюдненим виявився Кельменецький район, осюльки у ХVIст. в його межах Гснувало лише 8 н.п. (24,2%) Гз наявного натепер числа поселень. Хоча найбтьша юльюсгь н.п. вщзначилася на землях Хотинського району - 20, проте найзначнша питома вага юнуючих на той час поселень до тих, яю складають тепершню поселенську структуру, була притаманна Новоселицькому районовГ - 58,6%.
Для шктнадцятого етапу спостерГгалося доволГ помгтне зростання п.м. !ГК, яка збтьшилася на 24 н.п. i стала нараховувати на юнець ХVIIст. 83 поселення (61,0%). Даний вщтинок часу (1601-1700рр.) став переломним у формуваннГ мереж1 поселень (надалГ - м.п.) у репой дослГдження, оскГльки вперше вщ РП тут мала мГсце найзначнша величина н.п., що перевищила попереднш Гсторичний максимум, який спостерГгався впродовж Х етапу - 80 поселень. На цей раз п.м. найбтьше приросла за рахунок сточища р.ДнГстер, де виникло 13 н.п.. Менше н.п. з'явилося на землях р.Прут - 11. Причому, Гз цих вах новопосталих н.п., ттьки у 3 (13,0%) населення замешкало Тхню територю вперше.
Впродовж ХVI етапу найвищий прирют п.м. отримали Кельменецький i Хотинський райони - у першого число нових поселень зросло на 8, а в другого - на 7. Однак, коли в останньому поселенська структура стала
сформованою на 67,5%, то в Кельменецькому вона, навпъ не досягла половини вщ сучасно!' мереж1 (47,1%). Не дивлячись на те, що на територй' Новоселицького району виникло лише 3 н.п., загалом, на ХVIIст. у його межах стало !'х 20, тобто 69% вщ сучасно!' ктькосп поселень. НарешД у Сокирянському район п.м. досягла рiвня 58,1% вщ ïï сучасних кiлькiсних розмiрiв.
Хоча впродовж амнадцятого етапу (^VIIIct.) м.п. продовжувала збiльшуватися (зросла на 20 н.п.), проте ïï темпи, порiвняно з попереднiм етапом, уповшьнилися. Все ж, на кiн. ХVШст. на територй 1ГК вже юнувало 103 н.п. (75,7%). Бiльшiсть новоутворених н.п. (11) розмiщувалися у сточищi р.Прут. Решта 9 н.п. зайняли сточище р.Днстер.
Найзначнiше зростання ктькосп поселень, що складали п.м. (як в абсолютних, так i у вщносних одиницях), продовжувало вiдзначатися, як i за попереднш етап, для Кельменецького району (збшьшилася бiльше, нж на 20% або на 7 н.п.). Тому за загальним числом поселень, яю формували !'хню структуру, Кельменецький район наздогнав Новоселицький (у обох стало по 23 н.п.) i випередив Сокирянський (22 поселення). Така кшькють, на юн. ХVII етапу, поселень дала можтив^ь вивершити п.м. для Новоселицького району на 79,3%, Кельменецького - на 67,6% i Сокирянського - на 71,0%. Найкраща заповнювансть н.п. спостер^алась для Хотинського району, де, зi збшьшенням м.п. на 6 н.п., вона досягла максимального для 1ГК р1вня - 82,5%.
Кшькють новоутворених поселень ще бтьше зменшилася за час вюмнадцятого етапу. Так, впродовж Х1Хст. п.м. регюну дослщження зросла лише на 16 н.п. i, загалом, вона стала нараховувати 119 поселень (87,5%). Правда, iз числа «нових» н.п. 10 поселень стали залюдненими вперше i вони розподтилися за основними сточищами рiчок навпт - по 5 у межах р.Днстер i р.Прут.
Кельменецький район i далi продовжував посщати передовi позицп за числом н.п., якi виникли, на цей раз, за Х1Хст., а також за приростом п.м.. Так, за етап кшькють поселень збшьшилася на 9, а поселенська структура стала сформованою на 94,1%. Другим залишився Хотинський район iз 92,5% н.п. вщ сучасно!' п.м.. За рахунок виникнення ще 3 н.п. у Сокирянському район, його мережа н.п. досягла рiвня 80,6% вщ тепершньо!'. Зовам не вщзначено нових поселень на теренах Новоселицького району, тому його поселенський потен^ал залишився на колишнш позначц - 79,3%.
Останнш, дев'ятнадцятий, етап став завершенням процеав формування п.м. 1ГК. 1з виникненням м.Новоднiстровська i с.Путрине Кельменецького району кiлькiсть н.п. сягнула 121 (89,0%). Формально ми можемо вести мову про просторову структуру поселень, що остаточно склалася, на шець ХХст. у регiонi дослщження. Однак фактично у нас вщсутн археологiчнi i писемнi данi про виникнення 8 поселень (сс.Корнешти Хотинського, Ванчинець, Новоiванiвцi, Думени, Кошуляни Новоселицького та Лопа^в, Покровка i Шишювц Сокирянського районiв) та писемнi свщчення про виникнення 7 н.п., дата яких стосуеться не ранше ХШст. (сс.Зелена Липа, Гринячка Хотинського, Шишювщ Ревкiвцi Новоселицького, Атаки Кельменецького i Братанвка, Розкопинцi Сокирянського районiв). Тому, коректно вести мову про формування структури поселень у Кельменецькому район на 97,0%, Новоселицькому - на 79,3%, Сокирянському - на 83,3%, Хотинському - на 92,5% i у Заставнвському - на 100%.
Висновки
Поселенська мережа Пвнчно!' Бессараби формувалася впродовж Х1Х етанв i нараховуе 133 населених пункти. Кшькюно бшьшою, порiвняно iз сучасними розмiрами, вона була пiд час Х (0-500 рр. н.е.) i III (ПП) етанв, коли на територй регюну дослщження знаходилося, вщповщно, 175 i 134 первюних поселень. До ХШ етапу включно серед населених пунклв видшялися IЦЗ, за кшькютю яких лiдерами стали той же Х етап - 29 шт., а також Х! (501-900 рр. н.е.) i III етапи, де !'х вщзначено, вщповщно 21 i 19 шт.. На територй' !ГК довкола !ЦЗ i п.п. формувалися первюн ПТС. Найбшьше число останнх спостер^алося впродовж VII (III тис. до н.е), Х та ХI i ХИ (901-1100 рр. н.е.) етанв, за час тривання яких !'х було зафiксовано, вiдповiдно, 10, 9 та по 5 шт..
Лтература
1. Гищук Р. М. Деяк аспекти давн. та ниншн. заселен. адмш. р-н1в Прикарпаття / Р. М. Гищук // Репон 2008: стратепя оптимал. розвит.: Мат. м!жн. наук.-практ. конф. - Харгав, 2008. - С. 194-197
2. Гищук Р. М. Просторов! особлив. заселення сточищ р1чок Прикарптаття / Р. М. Гищук // Наук. в!сн. Чершвецького ун-ту: Зб. наук. пр. Вип. 391: Географя - Чершвцг Рута, 2008. - С. 153-167
3. Григор'ева Г. В. Просторово-часов! осо6ливост! виникнення поселень ГПвнмноТ Бессараби / Г. В. Григор'ева // Наук. вюн. Чершвецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 458: Географы. - Чершвцг Рута, 2009. - с. 56-61.
4. Григор'ева Г. В. Сусп!льно-географ!чн! процеси заселення ПвычноТ Бессараби / автореф.....к. геогр. н. за
спец. 11.00.02 - економмчна та со^альна географ!я / Григор'ева Г. В. - Чершвц^ 2010. - 20с.
5. Круль В. Заселюванють територи адммнютративних райоыв Галичини / В. Круль // Наук. в!с. Чершвецького унту: Зб. наук. пр. Вип. 138: Географ!я. - Чершвцг ЧНУ, 2002. - С. 116-121.
6. Круль В. Особливос^ заселення сточищ основних р!чок П!вн. Буковини / В. Круль, Г. Круль, Г. Григор'ева // Р!чков! долини: природа - ландшафти - людина. - Чершв^ - Сосновець, 2007. - с. 165-167.
7. Круль В. П. Заселення територи ЗахщноТ УкраТни: ютор.-географ. аспекти / В. П. Круль // ^торт укр. географп. - Вип. 5 - Тернопть. - 2002. - с.77-84.
8. Круль В. П. Краезнавче дослщження географ. процеав заселення Галичини: Автореф. дис.... к. геогр. н.:
11.00.02 / В. П. Круль - Львiв, 1996. - 20 с.
9. Круль В. П. Ретроспективно-хоролопчна оргаыза^я заселенського простору Галичини (до IX ст. н.е.) / В. П. Круль // Наук. вюн. Чершвецького ун-у: Зб. наук. пр.. Вип. 104: География. - Чершвцк Рута, 2001. - С. 152-156.
10. Круль Г. Я. Територiальнi хар-ки засел. сточищ основ. рiчок Пвн. Буковини / Г. Я. Круль, Г. В. Григор'ева, О. Р. Гадельшин // Наук. зап. Вшниц. держ. педун-ту iM. М.Коцюбинського. Серiя: Геогр. - Вiнниця, 2007. -Вип. 14. - С. 33-39.
11. Круль Г. Я. Географнчы особл. розселення у зон карпатського передпр'я / Г. Я. Круль, О. Р. Гадельшин // География в шформац. сус-Bi: Зб. наук. праць. у 4-х тт. - К.: ВГЛ Обри, 2008. - т. II. - с. 307-308.
12. Математичн аспекти дослщження ретроспективно-географiчних процеав заселення регiону / В. П. Круль, С. Я. Добровольська, Р. М. Гищук, Г. В. Григор'ева // Науковий вюник Волинського национального ун-ту iменi Лес Укра'шки. Серiя: Географ. Науки. - 2012. - №9 (234). - С.81-88.
13. Чернюх Г. Геогр. особлив. заселення терит. Пвн. Буковини до 1Хст. н.е. / Г. Чернюх // Наук. вiсн. Чершвецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 104: Географiя. - Чершвцк ЧНУ, 2001. - С. 139-147.
Аннотация Г. В. Гоигорьева, В. П. Круль Формирование селитебной сети Северной Бессарабии: временно-пространственный аспект. Рассмотрено заселение (от раннего палеолита) территории Северной Бессарабии и формирование её селитебной сети (до ХХст. включительно) за Х1Х этапов в пределах административных районов и бассейнов основных рек (Днестра и Прута). Обнаружены исторические центры заселения (ИЦЗ) территории. Определена первичная селитебная территориальная структура (СТС) региона за I-XIII этапы формирования сети первичных селений.
Ключевые слова: первичное селение, селитебная сеть, населённый пункт, селитебная территориальная структура, исторический центр заселения
Abstract. G. Grygorjeva, V. Krool' Formation of the settlement network in Northern Bessarabia: the time-spatial dimension. Occupancy (from the early Paleolithic) in the North Bessarabia and the formation of its settlement network (to XX cen. inclusive) for the nineteenth stages within administrative districts and major Basin rivers (Dniester and Prut rivers) was considered. Historical centers of settlement (HCS) areas were identified. Prehistoric Settlement territorial structure (PSTS) of region for the I-XIII stages of the initial network of settlements was disclosed
Keywords: primary settlement, settlement network, settlement, Settlement territorial structure, the historic center of settlement.
Поступила в редакцию 29.01.2014 г.
