CC BY
44УДК 911.3: 338.483.1 (477.85)
м ■ V ■«« || ■ а а
Екологчнии туризм на територи Черн1вецько1 область- сучасний стан та перспективы функцонування
Чершвецький нацюнальний ушверситет iменi Юрiя Федьковича, м. Черн1вц1
Анотаця. У статт/ розглядаються питання функцонування екологчного туризму в Черн/'вецьк/й област1. Представлений просторовий анал/'з приватних садиб, окреслен питання територального розм/'щення приватних садиб, представлена схема формування сучасного кластеру розвитку екологчного туризму.
КлючовI слова: еколог1чний туризм, кластерний анал/'з екологчного туризму.
Одним з напрямiв сталого розвитку туристичноТ шдустри, що спрямований на сприяння мiжетнiчноТ' толерантност та залучення людей до активно! участ у виршенш власних духовних проблем, пщтримку працевлаштування безроб^них, подолання характерного для УкраТни сезонного характеру туристичного продукту е розвиток еколопчного туризму (надалi - екотуризм) - рiзновиду сiльського зеленого туризму. Запит на даний туристичний продукт змшив щею сiльського туризму, який перетворюеться для сiльських мешкан^в, навiть, не в побiчний, а основний вид дiяльностi. В багатьох краТнах екологiчний туризм розглядаеться як один iз головних напрямiв розвитку нацюнальноТ туристичноТ галузi, що знаходить вщповщне висвiтлення в нацiональних концеп^ях розвитку туризму.
Екологiчний туризм на тереш областi активно почав розвиватися в кшц ХХ столiття. Теоретико-методологiчнi основи екологiчного туризму висв^люються в працях М.В. Багрова, М.П. Крачила, В.С. Преображенського, О.О. Бейдика, О.О. ЛюбщевоТ, Ж.1. Бучко, С.В. Дутчак, М.В. Дутчака. Метою даноТ публкаци е аналiз сучасного рекреацшно-туристичного природокористування територп ЧернiвецькоТ областi засобами аналiзу екотуризму, формування банку даних приватних садиб, створення кластеру еколопчного туризму. Об'ект досл(дження - кластерний аналiз еколопчного туризму в Чершвецькш область Предметом дослдження е конструктивно-географiчний аналiз екотуризм в Чернiвецькiй область
На територи Чернiвецького субрегiону Карпатського регюну чiтко виокремлюються два туристичш райони: Бессарабсько-Поднiстерський та Буковинсько-Карпатський. В основу Тх виокремлення покладений геопросторово-ландшафтний та рекреацiйно-туристичний критерiй [3, 4, 7].
1. Бессарабсько-Подн'ютерський туристичний район охоплюе рiвниннi Кiцманський, Заставнiвський, Хотинський, Новоселицький, Кельменецький i Сокирянський райони, що розмщуються широкою (30-50-кiлометровою) смугою у пiвнiчнiй i схiднiй частинах область Рекреацiя i туризм виступають вагомою (проте економiчно не визначальною) галуззю господарськоТ спецiалiзацiТ. Основними напрямами розвитку туризму виступають шзнавально-екскурсшний, юторико-культурний, дiловий, пляжно-вiдпочинковий i активний водний туризм [8].
У Бессарабсько-Поднютерському район функцiонуе 38 приватних садиб. Найбтьше Тх у кiцманському (15) i Хотинському (15) районах, найменше у Сокирянському район (1). Основними видами дiяльностi та вiдпочинку екотуристiв - екскурси на катерах по Днютерському водосховищу, рибна ловля, купання, верхова Тзда, полювання, збiр ягiд та грибiв, екскурсiТ iсторичними та пам'ятними мюцями краю, катання на квадрациклах. Цшова полiтика досить сприятлива для переачноТ особи. Так вартiсть помешкання у садибах коливаеться вiд 30 до 150 грн./добу.
Для розвитку туристично-рекреацшноТ сфери продовжують здiйснюватись заходи для створення на берегах р. Прут структури вщпочинкових зон з пропози^ями рiзних форм екотуризму в сс. Брусниця, Дубiвцi, Глиниця, МамаТвц^ Киселiв (Кiцманський район). Для цього пщготовлеш iнвестицiйнi пропозици щодо розбудови туристично-рекреацшноТ шфраструктури - будiвництво санаторно-туристичного комплексу на базi Брусницького родовища бальнеолопчних мiнеральних вод (земельна дтянка - 3,99 га); будiвництво об'ектiв екотуризму, дозвiлля та вщпочинку в урочищi „Стшка" с. Глиниця (земельна дтянка - 18,0 га); будiвництво об'ек^в туризму, дозвiлля та вщпочинку в урочищi „Гайдейка" с. Киселiв (земельна дiлянка - 25,0 га); будiвництво об'ектiв туризму, дозвтля та вiдпочинку в лiсопарку м. Кщмань. (земельна дiлянка - 5,0 га).
У Новоселицькому райош функцюнують двi приватнi садиби. Потенцiал для розвитку стьського зеленого туризму у район iснуе вже сьогоднi, осктьки тут функцiонуе туристичний комплекс „Сонячна долина". Залишаеться тiльки чекати на проявлену ^^ативу мешканцiв району, осктьки природний й етнокультурний потенцiал тут високий.
Хотинський район займае одне з передових мюць у Бессарабсько-Поднютерському райош за ктькютю приватних садиб та Тх використанням. Власники садиб у своТй господарськш дiяльностi вмто використовують природно-рекреацiйнi умови (каньойоноподiбна долина р. Днютер) i юторико-
Кшшська К. Скутар Т. Плаксивий Д.
культуры ресурси (Хотинська фортеця). Використовуючи сучасш сiльськогосподарськi технологи в районi створюються сади низькорослих фруктових дерев (яблука, груш^ сливи). Цей вид дiяльностi мае цiкаву iсторiю, оскiльки був започаткований ще за чаав царськоТ Росп (вказанi фрукти експортувалися до царських столiв). Така iсторична довщка приваблюе екотуристiв.
Розвиток екотуризму у Кельменецькому район характеризуеться функцiонуванням наступних туристичних об'ек^в: база вiдпочинку зеленого туризму „Джя" в с. Мошанець; ,Дм рибалки" в с. Бернове; агрооселя в с. Вороновиця; яхт-клуб в с. Дшс^вка. в с. Вороновиця будуеться туристичний комплекс, в сс. Макарiвка та Дшс^вка - бази вщпочинку. Товариство з обмеженою вщповщальнютю „ОНДА" розпочало роботи по бу^вництву вiдпочинково-оздоровчого комплексу в с. Грушiвцi. До розвитку матерiально-технiчноТ' бази туристичноТ галузi району залучаються власн кошти пiдприемницьких структур.
Сумарний потен^ал ресурсiв Сокирянського району вiд загальнодержавного показника складае 1,416 %, що е найвищим показником серед райошв ЧершвецькоТ областi. Таке значення сумарного потен^алу ресурсiв досягаеться тим, що район займае перше мюце в област за запасами мiнеральних ресурав (на них припадае 26,3 % ) i одне з провщних мiсць за запасами земельних ресурав (58,2 % в компонентнiй структурi природно-ресурсного потенцiалу). Однак у райош функцюнуе одна приватна садиба „Чайка на ДнютрГ. Тому основним завданням створення сприятливих умов для залучення шоземних i вiтчизняних iнвестицiйних та кредитних кошлв у розвиток матерiально-технiчноТ бази туристичноТ галузi е пщтримка розвитку екотуризму, в тому чи^ власникiв приватних садиб, створення товариств та громадських оргашзацш, що здшснюють свою дiяльнiсть у сферi туризму. Передумовою розвитку вказаного виду туризму е школа майс^в народного мистецтва. Продук^я гончарства мешканцiв району була представлена на мiжнародних, обласних та районних виставках-ярмарках: м. Чубинське Борисшльського району, Пирогово КиТ'вськоТ областi, м. Киевi (музей народного мистецтва, музей 1вана Гончара), м. Чернiвцi, м. Радауци (Румушя), с. Рудкiвцi, Новоушицького району ХмельницькоТ областi.
2. Буковинсько-Карпатський туристичний район охоплюе гiрськi й передпрськ Путильський, Вижницький, Сторожинецький, Глибоцький i ГерцаТвський райони захiдноТ частини област [4, 8]. Це основний туристичний район ЧершвецькоТ обласп, де зосереджено близько 65 % ТТ сумарного рекреацiйного потенцiалу. Галузями спецiалiзацiТ району виступають усi види прського туризму, а також етнiчний i пiзнавально-екскурсiйний туризм. Туристичним „ядром" Буковинських Карпат е Вижницький нацюнальний природний парк (Вижницький район).
Стьський зелений туризм е одшею з традицшних галузей його рекреацiйноТ спецiалiзацiТ. Середня щтьнють залюднення району порiвняно невисока - 67 оаб/км2. Загальна ктькють сiльських населених пунктiв становить 34. З них визнаними осередками екотуризму е м. Вижниця, с. Виженка, смт Берегомет, сс. Долшнм Шетт, Вали. Велик перспективи розвитку агрорекреацшного сервюу мають сс. Лопушна i Черешенька, в яких вiдкрито цiлющi джерела сульфатних мiнеральних вод, а також сс. Зарiччя, Мигове, Вашмвцк Господарi гiрських агроосель щедро забезпечують своТх гостей екологiчно чистими продуктами власного господарства та дарами люу.
У межах Буковинсько-Карпатського туристичного району функцюнуе 47 приватних садиб (Путильський район - 22, Вижницький район - 20, Сторожинецький район - 4, Глибоцький район - 1). Основними видами вщпочинку та дiяльностi екотуриспв е кшш прогулянки, рибальство, збiр грибiв i ягщ, пш прогулянки в гори, катання на конях, взимку - на санях, вщвщування в горах гуцульських садиб, проведення майстер-клаав з приготування гуцульських страв. Родзинкою оздоровлення екотуриста у прськш мюцевосп е бджолотератя, гелютерашя, аеротерапiя, ландшафтотерапiя i теренкур.
Вижницький район - етшчно найоднорiднiший район Карпатського субрепону. Серед його населення частка украшав становить 98,2 % , iншi етноси займають менше 2 %. Тутешнi буковинцi зберiгають старожитш народнi традицiТ, багата фольклорно-етнокультурна спадщина краю в уа часи вражала ТТ дослiдникiв та гостей. На територ^ району знаходиться 6 пам'яток археологи, 48 пам'яток ютори. До послуг гостей вщкрито 18 громадських музеТв та музейних кiмнат. Кожен населений пункт Вижницького району може похвалитися своТми ствочими традицiями та художшми народними промислами (вишивка, виготовлення килимiв, обробка деревини, писанкарство). Народш самодiяльнi вокально-iнструментальнi ансамблi танцю „Смеречина" i „Черемшина", самодiяльний народний театр „Ватра" при Вижницькому районному будинку культури та фольклорно-етнографiчний колектив „Толока" з с. Банилiв перетворилися на всесв^ньо вiдомi „вiзитiвки" спiвучоТ Буковини [10].
Вижницький район володiе багатьма структурними компонентами рекреацшних ресурсiв багатопрофтьного лiтнього i зимового, гiрського, спортивного, культурно-тзнавального, лiкувально-оздоровчого та зеленого стьського туризму. рекреацiйна рiзноманiтнiсть представлена будiвництвом туристичного комплексу в с. Дол^нш Шепiт фiрмою „Ренесанс", в який передбачаеться вкласти 8,7 млн. грн. У м. Вашмв^ продовжуеться будiвництво готельного комплексу, проводяться пiдготовчi роботи до здачi в експлуатацш готелю, сауни та ресторану. Завершуеться розбудова готельно-ресторанного комплексу „Слжок" у смт. Берегомет тривае будiвництво гiрськолижного комплексу „Мигово" в с. Мигове. У передпрськш частинi району, в с. 1спас завершено будiвництво готельно-
туристичного комплексу „Едельвейс", у с. Долшнм Шепп" розпочато будiвництво будинку вщпочинку „СВ-тур", у с. Лопушна також завершуеться будiвництво туристичноТ бази. У м. Вижниц будуеться туристична база. Вс цi чинники повиннi стати основою до подальшого розвою екотуризму.
Сторожинецький район - найбтьший за площею район областi. Багатство народних традицш, дивовижного кулiнарного мистецтва та щироТ гостинностi людей призвело до того, що с. Банилiв-Пщпрний став одним з еталонiв дослщження i розвитку сiльського зеленого туризму у 1^жнародному проектi програми „TASIS" „Екологiчна мережа Карпат". У багатьох агросадибах вщпочивають туристи з УкраТни, Нiмеччини, 1зраТ'лю. У районi започатковано свято „Вихщ на полонину".
На територи' району функцiонуе база вщпочинку „Аква-плюс", будуються бази вiдпочинку в селах Bеликий-Кучурiв та Панка, на землях люового фонду с. Тж1вц будуеться спортивно-туристичний комплекс „Смарагда". З передачею озер в довгострокове користування пщприемцям, облаштовуються мiсця вiдпочинку практично на вах озерах району. Вщкрита база вiдпочинку в с. Бобiвцi „Берег любовi". В стадiï будiвництва перебувають такi об'екти, як Буденецький парк „Пам'ятка садово-паркового мистецтва" та база вщпочинку в селi Банилiв-Пiдгiрний. Працюють бази вiдпочинку в селi Снячiв i в селi Череш, де надаються рiзноманiтнi туристичш послуги.
Глибоцький район приваблюе турислв музеем-садибою Ольги КобилянськоТ' (с. Димка) та пам'ятником арх^ектури - Бтокриницьким старообрядницьким собором. До послуг екотуриспв створенi туристичнi маршрути „Хотин-Глибока-Бiла Криниця", „Чернiвцi-Глибока-Бiла Криниця". У районi впроваджуеться проект по зеленому туризму.
На територи району е значна ктькють рiчок (^рет, Дерелуй, Молниця, Невольниця, Коров'я, Котовець, Biча, Малий Фрет, якi мають спортивне, оздоровче, лкувальне та естетичне значення.
Глибоцький район багатий на мшеральш води. Тут е виходи гщрокарбонатних, хлоридних, сульфатних, сульфатно-каль^евих, залiзистих, сiрководневих i рiзного iонного складу вод i розсолiв. Курортна мiсцевiсть с. Валя-Кузьмина розташована на вiдстанi 15 км вщ м. Чернiвцiв, серед лiсистого передпр'я. На березi озера знаходиться пансюнат „Буковина". На територiï с. Валя Кузьмина пробурен свердловини, вiдкрито прюну гiдрокарбонатну натрiеву воду, яку реалiзуе колективне пiдприемство „Валя Кузьмiнське". У райош е родовища неоргашчних лкувальних грязей, якi знаходяться на окраТ'ш смт. Глибока. Вони е ушкальними за своТ'м хiмiчним складом i лкувальними властивостями. У рiвнинних i передпрних селах розвинуте ставкове рибне господарство. На територи Глибоцького району е близько 60 ставш загальною площею понад 0,3 кв. км (0,3 % площi району).
Район вщомий своТ'ми пам'ятки археологи триптьсько'У культури Ill тис. до н.е., пам'ятками археологи paHHb03ami3H0a0 вку I i Ill тис. до н.е., пам'ятками археологи слов'янсько'Ута давньоруськоУ культури (сс. Волока, коровiя), юторичною пам'яткою археологи - городище доскфського часу „Турецький вал" (с. Сучевени), та ш.
У Путильському райош зареестровано 45 об'ек^в, як увшшли в сферу розвитку екотуризму. Це 22 садиби, як працюють повним ходом i в любу пору року гостинно чекають на вiдвiдувачiв. Турислв, гостей, любителiв пр та затишку гостинно приймають Мiжнародний туристично-розважальний комплекс „Перевал Ымчич", база вщпочинку „Ымчич" (с. Пщзахарич^, бар-готель „Едем" (с. Тораки), кафе-готелi „Едельвейс", „Оскар", „Ел^", готель-ресторан „Люова поляна" (смт. Путила). Екотуризмом займаються мешканцi сс. Пiдзахаричiв, Торакiв, Лустуна,.Селятина, Стебнi, Гробище, Конятина. Загалом район готовий прийняти до двох тисяч турислв.
Поблизу люових хвойних масивiв, на берегах лрських рiчок, високо в горах, на сонячних плато е безлiч надзвичайно привабливих мюць для розташування туристичних баз, вiдпочинкових комплексiв та лижних трас. Лижну трасу з пщйомниками та спусками прокладено на туристичнш базi „Перевал Нiмчич" та с. Киселицк В с. Усть-Путила будуеться туристичний комплекс з АЗС, у с. Мариничi пiд туристичний комплекс проводиться реконструк^я старого адмшютративного будинку, у с. Довгопiлля завершуеться будiвництво туристичного комплексу „lмперiал". В райош ведеться будiвництво ще 5-ти об'ек^в, якi орiентованi на сферу стьського зеленого туризму.
Загалом зазначимо, екотуризм в Чершвецькш областi е проблемним видом рекреацшного природокористування iз-за недостатньоТ забезпеченостi сiльського регiону обласп автомобiльними дорогами, сервiсною та шформацшною структурою (вiдсутнiсть рекламних щитiв та едино!' системи маркування автошляхiв до закладiв туризму), недосконалою методичною, оргашзацшною, iнформацiйною та матерiальною пiдтримкою суб'ек^в туристичноТ дiяльностi краю з боку держави та оргашв мiсцевого самоврядування [2, 3].
Найкращим прийомом подолання вказаних проблем е створення кластеру екотуризму. Передуе цш процедурi 1) оцiнковi дослщження придатносп регiону (ЧершвецькоТ обласп) для розвитку екотуризму через формування банку даних про природно-рекреацшний потен^ал, 2) формування iнфраструктурного алгоритму конкретно!' територи, 3) професшна пщготовка власникiв приватних садиб (табл. 1). Ва три етапи об'еднуються у систему „туристичний потен^ал - професшш кадри -економiчна ефективнiсть - перспектива функцюнування екотуристичного природокористування". Ктцевий (остаточний) етап полягае у документальному затвердженш функцiонування кластеру та початку його безпосередньоТ дiяльностi.
Таблиця 1.
Передумови формування кластерного функцюнування екотуризму
1 крок
оцшка придатност1 репону для розвитку екотуризму
Природно-рекреацшш ресурси 1сто рико-культурн1 ресурси 1нфраструктурн ресурси Б'юсоц'тльн'! ресурси
Геолог1чн1 Пам'ятки юторп Ресторани Поети
Геоморфолог1чн1 Пам'ятки арх1тектури Бари, паби Художники
Кл1матичн1 Пам'ятки культури Кафе, суп-хауси Артисти
Пдролог1чн1 Бел1геративн1 пам'ятки Бютро Народы майстри
Б юта Пам'ятки паломництва Готел1 Прац1вники осв1ти
Ландшафты! Сакральн1 пам'ятки Мотел1 Науковц1
природоохоронш Кемп1нги Визначн1 особи
SWOT-аналiз рекреацшно-туристичних ресурЫв
2 крок
Соцiально-економiчна характеристика репону
Транспортна забезпеченють Етшчш особливост1 рег1ону 1снуюче законодавче право п1дтримка владних структур репону Програми розвитку екотуризму в репош
SWOT-аналiз соцiально-економiчного стану репону
3 крок
Професiйно-квалiфiкацiйна характеристика пщприемця - власника приватно! садиби
Арх1тектурно-комунальна характеристика садиби Статево-в1кова структура власника Профес1йна осв1та/знання 1ноземних мов Стаж роботи у приватнш садиб1 Наявнють в1дзнак (нагород) за сумлшну працю
SWOT - аналiз iнженерноí та кадрово! полiтики регiону
Насамкшець зазначимо, що початковий етап створення кластеру в Чершвецькш област доб^ае свого завершення. Проведет семшари та тренiнги для власниш сiльських садиб, iснуючих суб'ектiв стьського туризму та для майбутнiх пщприем^в. Налагоджено спiвпрацю мiж власниками та Сшлкою сприяння розвитку сiльського зеленого туризму.
Прюритетнють розвитку сiльського зеленого туризму позитивно позначаеться на шдвищенш рiвня життя на селi, створены додаткових робочих мюць, збереженню рекреацшних зон, вiдродженню народних ремесел та традицш, пiдвищенню загальноТ культури мюцевого населення. Розвиток сiльського туризму, як i розвиток будь-якого виду пiдприемницькоТ' дiяльностi, може стати додатковим прибутком у бюджетах обласного та мюцевого рiвня i може бути використаний для потреб громадськостк
Пiсля проходження вах етапiв модель кластеру екотуризму у Чершвецькш област матиме наступний вид (рис. 1).
Рис. 1. Кластер екотуризму ЧершвецькоТ област1
За еколопчним туризмом в Чершвецькш област велике майбутне. Насамперед ця теза вщноситься до Заставшвського та ГерцаТвського (прикордонного) адмiнiстративних районiв, де поки що питання створення приватних садиб знаходиться на стади вивчення. Серед прогресивних райошв ЧершвецькоТ областi, як iнтенсивно використовують означений вид дiяльностi видiляеться Вижницький, Путильський, Хотинський i Кiцманський. У Новоселицькому, Сторожинецькому, Глибоцькому i Новоселицькому районах також е вс передумови для будiвництва та використання юнуючого житлового фонду для створення садиб. У цих районах функцюнують рекреацшно-туристичш бази, кемпiнги, парки та iншi заклади вiдпочинку та туризму. Однак це не зменшуе Тх ставлення до розвою приватних еколопчних садиб.
Лтература
1. Гетьман В. I. Екотуризм чи еколопчний туризм: теор1я I реальн1сть / В. I. Гетьман // Рщна природа. - 2002. -№ 3. - С. 24-29.
2. Горшевський П. В. Стьський зелений туризм: орган1зац1я гостинност1 на сел1 / П. В. Гор1шевський, В.П. Васильев, Ю.В. З1нько. - 1вано-Франк1вськ: М1сто-Н, 2003. - 158 с.
3. Гриыв Л. Розвиток рекреацмного п1дприемництва в УкраТнських Карпатах / Л. Гришв, В. Мацола // Проблеми репональноТ пол1тики: 36. наук. праць / 1н-т рег1ональних дослщжень. - Л., 1995. - С. 109-118.
4. Долшшй М.1. Пщприемництво в УкраТн1: проблеми становлення I перспективи розвитку / М.1. Долшшй, М.А. Козор1з, В.П. М1кловда та Ы.. - Ужгород: Карпати, 1997. - 363 с.
5. Свдокименко В. К. Репональна пол1тика розвитку туризму (Методолопя формування, механ1зм реал1зац1Т) / В.К. Свдокименко. - Черн1вц1: Прут, 1996. - 288 с.
6. Свдокименко В.К. Соц1альна 1нфраструктура Карпатського репону: пошук перспектив розвитку / В.К. Свдокименко, У.Я. Садова, Л.Т. Шевчук. - Чершвцк Прут, 1995. — 80 с.
7. [Електронний ресурс] - Режим доступу :11Нр://Ьийоиг.су.иа
8. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://tourlib.net/statti_tourism/
9. [Електронний ресурс] - Режим доступу :http://www.karpaty.info
10. [Електронний ресурс] - Режим доступу :http://www.buktour.cv.ua/sub_tour.php?id_categ=5
11. [Електронний ресурс] - Режим доступу :http://vnrda.org.ua/index.php/vyzhnychchyna-turystychna/ estates?limitstart=0
12. [Електронний ресурс] - Режим доступу :http://karpaty.nezabarom.ua/ua/Vijnica/lekeche/
13. [Електронний ресурс] - Режим доступу :http://gohotels.com.ua/uk/hotel?cid=342932
Аннотация. К. Килинская, Т. Скутар, Д. Плаксывый. Экологический туризм на территории Черновицкой области: современное состояние и перспективы функционирования. В статье рассматриваются вопросы функционирования экологического туризма в Черновицкой области. Представленный пространственный анализ частных усадьб, рассмотрены вопросы территориального их распространения, представлена схема формирования современного кластера развития экологического туризма.
Ключевые слова: экологический туризм, кластерный анализ экологического туризма.
Abstract. K. Kilinska, T. Skutar, D. Plaksyvyi. Eco-tourism in Chernivtsi region: current state and functioning prospects. The article tackles the issue of the eco-tourism functioning in Chernivtsi region. We introduced the spatial analysis of private estates, outlined the problem of spatial arrangement of private estates, and delivered the outline of the current development cluster of eco-tourism formation. Keywords: eco-tourism, cluster analysis of eco-tourism.
Поступила в редакцию 01.02.2014 г.
