CC BY
76
ш
нлты
ЫКРА1НИ «bJHTÜ» ,
»imiB
Науковий BicHMK Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280508 Article received 10.05.2018 р. Article accepted 31.05.2018 р.
УДК 630*5
"ф~| ISSN 1994-7836 (print) ШЯ ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author T. B. Skrobach tskrobach@ukr.net
О. I. Микитчин, Т. Б. Скробач
Дрогобицький державний педагогiчний утверситет iм. 1вана Франка, м. Дрогобич, Украта
ТРАНСФОРМАЦ1Я Л1СОВОГО ПОКРИВУ В БАСЕЙНОВ1Й ГЕОСИСТЕМ1
Р1ЧКИ БЕРЕЖНИЦЯ
Розкрито особливост використання картографiчного методу у ретроспективно-географiчних дослiдженнях природоко-ристування та антропогенно! трансформацп лiсового покриву. Обгрунтовано доцiльнiсть здiйснення таких дослщжень у розрiзi басейнових геосистем малих рiчок. Проаналiзовано пiдходи до вивченост трансформацiйних процесiв рiзними на-уковими школами та вiдзначено низку переваг картографiчного методу дослщження, який реалiзовуеться використанням геоiнформацiйних систем. Результати проведених дослiджень вiдображено на низцi картографiчних моделей. Зокрема, для детального аналiзу динамжи трансформацп лiсового покриву за даними обчислень, побудовано i проаналiзовано картосхе-ми лiсистостi на чотири часовi зрiзи, а також змши цих показникiв за перiод з 1880 р. до сучасносп. Виявлено, що найменшi змши вiдбулися в перший перюд, коли вкритi лгсом площi зменшувались для залучення цих земель у сшьськогосподарський обробiток на незначнш територп нижньо! частини дослщжуваного рiчкового басейну. Ввдзначено, що другий перiод супро-воджувався вирубуванням лгав внаолдок активншого сiльськогосподарського освоення басейну та появи промислових об'ектв у Дашав^ З'ясовано, що третiй перюд ввдзначився рiзновекторною трансформацiею лiсового покриву, адже поруч iз вирубуванням лгсу для поселенських та сiльськогосподарських цшей у басейнi вiдбуваеться активний розвиток сукцесшних процеав, якi сприяють активнш появi лiсових масивiв на покинутих землях. Встановлено, що трансформацiйнi процеси в люовому покривi басейново! геосистеми Бережницi не вiдзначаються чiткими тенденщями, мають виключно антропогенний характер та напряму залежать вiд економiчного розвитку поселень в 11 межах. Ввдзначено необхiднiсть здiйснення раць онального управлшня лiсовими ресурсами шляхом сприяння збшьшенню вкритих лiсом площ у нижнш частинi басейну Бе-режницi та ведення ощадливого лiсокористування у верхнш та середнiй частинах.
Ключовi слова: геошформацшна модель; картографiчний метод дослщження; басейнова система; лiсовий покрив; лгсис-тiсть; трансформацiйнi процеси.
Вступ. Унаслвдок тривало! icropii освоения навко-лишнього середовища структура природних ландшафгiв зазнала значних 3MiH, що призвело до формування при-родно-господарських систем, у яких iстотно знизилась здатнiсть до саморегуляцп, та виникнення комплексу еколого-географiчних проблем. Лiсистiсть територй' е важливим показником екологiчного стану, адже люи вь дiграють важливу екологiчно стабшзацшну роль завдя-ки водоохоронним, захисним, саштарно-ппетчним та оздоровчим функцiям. Важливою ознакою лiсiв е здат-шсть до самоввдновлення та саморегуляцп', тому досль дження !х стану, шлькосп та прогнозування динамiки змiн е надзвичайно актуальним питанням сьогодення.
Найчастше лiсовий покрив аналiзують у межах ад-мiнiстративно-територiальних одиниць чи люових гос-подарств, за якими збирають iнформацiю про стан та наявшсть вкритих лiсом площ. Проте, такий пiдхiд не враховуе системного принципу i не вiдображае реально! картини впливу лшу на стан шших компонентiв ге-осфери. Нашнформатившшою е оцiнка лiсового покриву в межах окремо взятих басейнових систем малих рь чок. Малi рiчки найтiснiше пов'язанi з ландшафтом та
найшвидше вiдображають негативнi процеси, яш вщбу-ваються у водозбор^ оск1льки виступають у ролi природних дрешв сiльськогосподарських угiдь, е найбшьш вразливими в разi нехтування природоохоронних вимог та найшвидше реагують на змiну площ лiсових масивiв.
Дослвдження лiсистостi територй' потрiбно розпочи-нати з ретроспективного вивчення антропогенно! трансформацп лiсового покриву на основi рiзночасових кар-тографiчних моделей. Такий шдхщ дасть змогу бшьш обгрунтовано пiдiйти до пропозицiй системи заходiв з оптимiзацi! природокористування та перспектив освоення дослвджувано! територп.
Питання аналiзу перетворення територiальних ком-плексiв досить широко вивчали науковi школи. Зокрема, вагомими е здобутки ландшафтно! екологп, геоеко-логп, монiторингу навколишнього середовища, геохiмi! та геофiзики ландшафту, прикладно! фiзично! географп, урбоекологп, гiдроекологi! та екологiчного руслознав-ства. Теоретико-методологiчнi основи дослвдження тран-сформацiйних процесiв закладено у працях А. Д. Арманда, О. П. Гавриленка, С. А. Грекова, М. Д. Грод-зинського, Е. А. Клементово!, I. П. Ковальчука,
1нформащя про aBTopiB:
Микитчин Оксана 1вашвна, канд. геогр. наук, ст. викладач, кафедра екологп та географп. Email: omykytchyn@ukr.net
Скробач Тарас Богданович, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра екологп та географп. Email: tskrobach@ukr.net
Цитування за ДСТУ: Микитчин О. I., Скробач Т. Б. Трансформа^я лкового покриву в басейновШ геосистема рiчки Бережниця.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 5. С. 39-43. Citation APA: Mykytchyn, O. I., & Skrobach, T. B. (2018). The forest cover transformation in the basin geosystem of the Berezhnytsya river. Scientific Bulletin of UNFU, 28(5), 39-43. https://doi.org/10.15421/40280508
I. Б. Койново!, Ф. Н. Милькова, А. Г. Потапово!, А. М. Третяка, П. Г. Шищенка. Трансформащйш проце-си у землекористуваннi вивчали Б. М. Данилишин, М. А. Хвесик, I. П. Ковальчук, Т. О. Свсюков, С. А. 1ва-нов, М. А. Петровська, П. Вербург, А. Вальз, Д. Люю, П. Ксорба (Berliant, 1986; ВегНаП;, Serbeniuk & Tikunov, 1987; Haskevych, 2001; Zhydachiv, 1998; Drohobych, 1998; Kovalchuk, 1997; Obodovskyi, 2001; Danylyshyn, е; а1., 1999; Saka1, 2005; Salishhev, 1982).
Найбiльш звиклий для географа споиб моделюван-ня - зображення дослiджуваного явища на карп i про-ведення подальшого дослщження, користуючись цieю моделлю (Arkhipova, е; а1., 2002). Основи картографiч-ного методу до^дження розробив проф. К. Салщев (Sa1ishhev, 1982), уточнив i розвинув проф. О. Берлянт (Ber1iant, 1986). Iсторичнi карти, як джерело шформацп про територiю Украши, дослщив Р. Сосса (Sossa, 2007). Сучасш досягнення тематичного картографування роб-лять цей споаб досить перспективним, однак дои знач-но бiльше уваги придiляли насиченню карт шформа-щею, нiж отриманню на !х основi нових даних. Поза сумнiвом, найшвидше виконання цього пробiлу надзви-чайно актуальне i потребуе розроблення вiдповiдних методiв аналiзу карт. Пiзнання включае отримання за картами якiсних вщомостей i кiлькiсних характеристик явищ i процесiв, вивчення взаемозв'язкiв i взаемозалеж-ностей у геосистемах, 1хньо! динамiки та еволюцп, ус-тановлення тенденцш розвитку та прогноз майбутнiх статв геосистем (Karpik, 2004).
Методика дослщження. Для оцiнювання трансфор-мацiйних процеав лiсового покриву використовували топографiчнi карти 1880, 1922, 1945 рр. та космозшмки QuickBird 2009 р. Найкраще можна зiставити карти од-накових масштабiв, проекцп та системи координат (Arkhipova, е; a1., 2002). Проте найчастше, для визна-чення трансформацшних змiн використовують карти, побудованi через значш промiжки часу, кожна з яких мае свiй, вiдповiдний часу створення, спосiб зображення земно! поверхш, тому дуже часто доводиться аналь зувати карти з рiзними умовними позначеннями. Ус-кладнюе процедуру порiвняння рiзночасового матерь алу i власне сам картографiчний матерiал, адже карти створювали на паперi, що з часом зазнавав деформацiй (шд впливом факторiв навколишнього середовища), тому важливою умовою для коректного аналiзу трансфор-мацiйних змiн е надшна прив'язка карт як до системи координат, так i мiж собою. У технiчному планi цю процедуру дае змогу здiйснити програмний модуль Ge-oreferencing у програмному продуктi ArcGIS 9.0 (Ве-rezhnytsia, 2004).
Кiнцевим продуктом такого аналiзу, зазвичай, е карта динамши (змiн) дослiджуваного географiчного об'екта. Однак, застосовуючи геошформацшш технологи, практично завжди спочатку отримують деякi про-мiжнi зображення i так звану таблицю (матрицю) пере-ходiв, де зафшсоваш всi вiдмiнностi мiж зютавлювани-ми зображеннями (Bogomo1ov, 1963).
Трансформащйш процеси лiсового покриву досль джували в басейновiй системi Бережницi на рiвнi пщба-сейнiв тальвежно! мережi рiзного порядку. Рiчка Береж-ниця - притока Днiстра, мала рiчка Прикарпаття, яка бере початок у Долинському р-ш 1вано-Франювсько! обл. та протшае територiею Стрийського та Жидачiвсь-кого районiв Львiвськоl областi.
Результати дослщження та 1х обговорення. Розви-ток рослинност басейну пов'язаний iз процесом форму-вання лшово! зони Свропи, початок якого припадае на раннш плiоцен, коли ця територiя звiльнилася вiд моря. Значний вщбиток на розвиток рослинност мало четвер-тинне зледенiння. Пiсля льодовика виникли новi умови, яю сприяли розвитковi широколистих лiсiв i лучно! рослинност (Saka1, 2005). Усе Передкарпаття було вкрите лiсовою рослиннiстю, переважно дубовими i грабовими лiсами. Великi змiни у природнiй рослин-ностi зробила людина. Вона винищила лiсову i трав'яну рослиннiсть, а !х мюце зайняли культурнi рослини. На цей час на територп басейну люи займають пiдвищенi простори, невеликими острiвцями на непридатних для оранки землях трапляеться лучна рослиннiсть. Загалом флора налiчуе понад 1000 видiв насшних, вищих споро-вих рослин (Berezhnytsia, 2004).
Лiси, яю розмiщенi в басейш Бережницi, переважно е широколистяними, рiдше мiшаними. Панiвними типами люв е грабовi дiброви та бучини з домiшкою берези i вiльхи та хвойнi угруповання з переважанням ялини. Часто трапляються липа серцелиста, горобина та ялиця. Основними лiсотвiрними породами е дуб скельний, ялина звичайна, бук лiсовий, граб, в'яз, клен-явiр та липа, береза, осика, черешня, яблуня дика, груша звичайна як домiшки (Saka1, 2005).
Рис. 1. Змша лiсистосгi басейново! системи р. Бережниця впро-довж: а) 1880-1914 рр.; б) 1914-1945 рр. (у po3pi3i тдбасейтв)
Результати моделювання трансформацп л1сового покриву показали, що в дослщжуваному басейт найменш1 змши вщбулися в перший облжовий перюд (1880-1914 рр., 34 роки) (рис. 1,а). Зокрема, змша ль систост в нижнш частиш басейну вщбулася внаслщок залучення до сшьськогосподарського оброблку заболо-чених земель, чому сприяло розширення мелюративно' мереж1 на цш територп. Збшьшилася люислсть поблизу хутора Пила та села Гашвщ. Вона зменшилась в нас-тупш перюди.
Б1льш1 змши вщбулися упродовж другого облжового перюду (1914-1945 рр., 31 рж) (рис. 1,6). Найгострше позначилися змши у верхнш частиш басейну, де активно вирубували л1сов1 упддя. Так, поблизу хутора Смо-ляний л1сов1 упддя переводилися в категор1ю оброблю-ваних земель, в околицях смт Дашава вщбувалися по-д1бн1 процеси, як разом 1з ростом селища та його про-мисловосл призводили до зменшення площ л1с1в (Lisio & Filippo, 2010; Verbürg, et al., 2010). Збшьшення сшьсь-когосподарських угiдь шляхом зменшення площ люових угiдь спостершаеться i в нижнiй частинi (за винятком околиць сiл Бережниця та Забололвщв, де цей процес ускладнюеться заболоченням територii, внаслiдок чого на цш територii з6iльшуеться кiлькiсть люових угiдь).
Рис. 2. Змша люистост басейново'' системы р. Бережниця впро-довж: а) 1945-2009 рр.; 6) 1880-2009 рр. (у розр1з1 шдбасейшв)
У третьому о6лiковому перiодi (1945-2009 рр., 64 роки) (рис. 2,а) значт змши люистосл вiд6улися, в основному, в шдбасейнах 1-2 порядкiв. Значнi вирубу-вання лiсiв з промисловою метою вщбувалися у верхнiй
течп. Зменшення люистосл у цш частиш басейну спри-чинило створення трьох дачних поселень (у Долш-ненськiй сiльськiй рад). Поруч i3 зниженням люистос-Ti, в басейнi рiчки Бережниця вщбуваються зворотнi процеси, якi однаковою мiрою характернi всiй досль джуванiй територп (Csorba et al., 2009; ESRI ArcGIS 9, 2004). Це стаеться внаслiдок активiзацii сукцесiйних процесiв на покинутих сiльськогосподарських угiддях. У цьому басейт сукцесiйнi процеси вiдбуваються з рiз-них причин i мають часом протилежний характер. Так, внаслщок зменшення ролi хуторiв та невеликих сш в економiчному розвитку репону та, вiдповiдно, вiдтоку з них робочоi сили, територii поблизу цих поселень заросли деревною рослиншстю. Зокрема, найактивнiше такi процеси розвиваються поблизу х. Смоляний. Збшьшення люистосл вщбуваеться поблизу багатьох населе-них пунктiв через заростання покинутих малопродуктивна земель сiльськогосподарського призначення, ос-кiльки зросла iнтенсивнiсть використання орних земель. Такi ж процеси вщбулись внаслiдок зменшення поголiв'я ВРХ, яке спостерiгаеться в ушх населених пунктах цього регiону, що значно збшьшило частку не-оброблюваних земель (Khvesyk, Holian & Krysak, 2008; Walz, Ariane, 2006). Сумарну змiну лiсистостi басейно-воi системи р. Бережниця впродовж 1880-2009 рр. (у розрiзi шдбасейшв) зображено на рис. 2,6.
Серед трав'яних формацш на рiвнинi панiвне мiсце належить лукам (понад 11 % басейну Бережнищ), серед яких найпоширешшими е пiслялiсовi суходiльнi луки. У специфiчних умовах збереглися дiлянки лiсостеповоi рослинностi (у виглядi остепнених луюв). Найнижчi пе-резволоженi дiлянки рiчкових заплав вкритi болотисти-ми i торф'янистими луками (1,5 % вщ дослiджуваноi те-риторii). У заплавi Бережницi ростуть такi злаковi рос-лини: костриця лучна, вiвсянець лучний, лисохвют луч-ний, стоколос безостий, тимофпвка лучна, тонконiг лучний, осот прибережний, шдмаренник болотний, ко-ролиця звичайна, зозулин цвiт (Kovalchuk, Zinko & Kholodko, 1992). На тдвищених мiсцях трапляються: пахуча трава, медова трава, осоки (звичайна, жовта, бь ла), королиця звичайна, китятки чубал, подорожник ланцетоподiбний. Болотистi луки багат на такi злаковi, як: очеретянка звичайна, лепешняк плавучий i великий, комиш люовий, хвощi (рiчковий i болотний), осоки (жовта, просяна та iншi) i дрiбнi злаки (медова трава м'яка, молiння прибережна), пухiвка вузьколиста, ситник розлогий. Вiдомi також замшт торф'янистi луки з пануванням мохового покриву зi сфагнових мохiв. Нз-номанiтнiсть культурноi рослинностi визначаеться ба-гатогалузевою спецiалiзацiю сiльськогосподарського виробництва (Yevsiukov & Martyn, 2010; Ivanov, 2007).
Висновки. Аналiзуючи моделi змiни люистосл ба-сейновоi системи Бережницi протягом майже 130^ч-ного перiоду, з'ясовано, що бшьша частина лiсового покриву зазнала змш Незмiнними залишилися лльки тi басейни, у структурi яких не було люу, або л частини лiсових угiдь, якi розташоваш на великих вiдстанях вiд населених пунклв. Упродовж цих рокiв лю вирубували з рiзною метою: промисловою, для створення нових поселень (хулр Смоляний та дачнi поселення Долш-ненськоi сiльськоi ради), для розширення сшьськогос-подарських угiдь. Також вщбувалися зворотнi процеси, внаслiдок яких розвивалися постантропогеннi сукцесii i покинул землi заростали деревною рослиннiстю.
nepe^ÏK BHKopHcraHHx g»epe.n
Arkhipova, N. A., Kocheria, A. G., Lebedeva, I. P., & Safonova, K. I. (2002). Gidroekologiia: kolichestvennaia otcenka postupleniia v vodnye obekty zagriazniaiushhikh veshhestv ot rassredotochenikh istochnikov. Inzhenernaia ekologiia, 1, 27-41. [In Russian].
Berezhnytsia. (2004). Prohrama dii z okhorony dovkillia dlia hromad, roztashovanykh v baseini r. Berezhnytsia. Materialy Rehionalnoho ekolohichnoho tsentru "RETs-Kyiv". Kyiv. 19 p. [In Ukrainian].
Berliant, A. M. (1986). Obraz prostranstva: karta i informatciia. Moscow: Mysl. 240 p. [In Russian].
Berliant, A. M., Serbeniuk, S. N., & Tikunov, V. S. (1987). Printcipy i metodika ispolzovaniia geograficheskikh kart dlia formirovaniia bankov danniakh. Banki geograficheskikh dannykh dlia tematiches-kogo kartografrovaniia, 38^7. [In Russian].
Bogomolov, L. A. (1963). Topograficheskoe deshifrirovanie prirod-nogo landshafta na aerosnimkakh. Moscow: Gosgeoltekhizdat. 196 p. [In Russian].
Csorba, Péter, & Szabô, Szilard. (2009). Degree of human transformation of landscapes: a case study from Hungary. Hungarian Geographical Bulletin, 58(2), 91-99.
Danylyshyn, B. M., Dorohuntsov, S. I., Mishchenko, V. S., Koval, Ya. V., Novotarov, O. S., & Palamarchuk, M. M. (1999). Pryrod-no-resursnyi potentsial staloho rozvytku Ukrainy. Kyiv: RVPS Uk-rainy. 716 p. [In Ukrainian].
Drohobych. (1998). Osnovni pokaznyky tekhnichnoi ekspluatatsii osushnykh system i vykorystannia osushnykh zemel v Drohobytsko-mu upravlinni osushnykh system. Derzhavnyi komitet Ukrainy po vodnomu hospodarstvu. Lviv. 41 p. [In Ukrainian].
ESRI ArcGIS 9. (2004). ArcMap. Rukovodstvo polzovatelia - Redlands: ESRI PRESS. 558 p. [In Russian].
Haskevych, V. H. (2001). Vplyv osushennia na vlastyvosti ta vykorystannia gruntiv Maloho Polissia. Visnyk Lvivskoho ahrarno-ho un-tu. Seriia "Ahronomiia", 5, 122-127. [In Ukrainian].
Ivanov, Ye. A. (2007). Landshafty hirnycho-promyslovykh terytorii. Lviv: Vyd. tsentr LNU imeni Ivana Franka. 334 p. [In Ukrainian].
Karpik, A. P. (2004). Metodologicheskie i tekhnologicheskie osnovy geoinformatcionnogo obespecheniia territorii. Novosibirsk: SGGA. 260 p. [In Russian].
Khvesyk, M. A., Holian, V. A., & Krysak, A. I. (2008). Instytutsional-ni transformatsii ta fnansovo-ekonomichne rehuliuvannia zemle-korystuvannia v Ukraini. Kyiv: Kondor. 511 p. [In Ukrainian].
Kovalchuk, I. P. (1997). Rehionalnyi ekoloho-heomorfolohichnyi ana-liz. Lviv. 438 p. [In Ukrainian].
Kovalchuk, I. P., Zinko, Yu. V., & Kholodko, L. P. (1992). Ekoloho-heomorfolohichni problemy intensyvno-meliorovanykh baseiniv malykh rik. Ekolohichni aspekty osushuvalnykh melioratsii na Ukraini, 107-108. [In Ukrainian].
Lisio, Di, & Antonio and Russo, Filippo. (2010). Thematic Maps for Land-Use Planning and Policy Decisions in the Calaggio Stream Catchment Area. Journal of Maps, 68-83. https://doi.org/10.4113/jom.2010.1105
Obodovskyi, O. H. (2001). Hidroloho-ekolohichna otsinka ruslovykh protsesiv (na prykladi richok Ukrainy). Kyiv: Nika-tsentr. 274 p. [In Ukrainian].
Sakal, Ye. (2005). Heohrafia Stryishchyny. Stryi: Shchedryk. 172 p. [In Ukrainian].
Salishhev, K. A. (1982). Kartovedenie. Moscow: Izd-vo MGU. 408 p. [In Russian].
Sossa, R. I. (2007). Istoriia kartohrafuvannia terytorii Ukrainy. Kyiv: Lybid. 336 p. [In Ukrainian].
Verburg, P., van Berkel, D., van Doorn, A., van Eupen, M., & van den Heiligenberg, H. (2010). Trajectories of land use change in Europe: a model-based exploration of rural futures. Landsc. Ecol, 27(2), 217-232. https://doi.org/10.1007/s10980-009-9347-7
Walz, Ariane. (2006). Land Use Modelling for an Integrated Approach to Regional Developmentin the Swiss Alps. Zürich. 185 p.
Yevsiukov, T. O., & Martyn, A. H. (2010). Kontseptualni zasady bez-pechnoho zemlekorystuvannia. Zemleustrii ta kadastr, 1, 26-29. [In Ukrainian].
Zhydachiv. (1998). Osnovni pokaznyky tekhnichnoi ekspluatatsii osushnykh system i vykorystannia osushnykh zemel v Zhydachivsko-mu upravlinni osushnykh system. Derzhavnyi komitet Ukrainy po vodnomu hospodarstvu. Lviv. 39 p. [In Ukrainian].
О. И. Мыкытчын, Т. Б. Скробач
Дрогобычский государственный педагогический университет им. Ивана Франко, г. Дрогобыч, Украина
ТРАНСФОРМАЦИЯ ЛЕСНОГО ПОКРОВА БАССЕЙНОВОЙ ГЕОСИСТЕМЫ РЕКИ БЕРЕЖНИЦА
Раскрыты особенности использования картографического метода в ретроспективно-географических исследованиях природопользования и антропогенной трансформации лесного покрова. Обоснована целесообразность осуществления таких исследований в разрезе бассейновых геосистем малых рек. Проанализированы подходы к изученности трансформационных процессов различными научными школами и отмечен ряд преимуществ картографического метода исследования, который реализуется использованием геоинформационных систем. Результаты проведенных исследований отражены в ряде картографических моделей. В частности, с целью детального анализа динамики трансформации лесного покрова по данным вычислений, построены и проанализированы картосхемы лесистости на четыре временные срезы, а также изменения этих показателей за период с 1880 года до наших дней. Обнаружено, что наименьшие изменения произошли в первый период, когда лесопокрытые площади уменьшались для привлечения этих земель в сельскохозяйственную обработку на незначительной территории нижней части исследуемого речного бассейна. Отмечено, что второй период сопровождался вырубкой лесов вследствие более активного сельскохозяйственного освоения бассейна и появления промышленных объектов в Дашаве. Выяснено, что третий период отметился разновекторной трансформацией лесного покрова, ведь рядом с вырубкой леса для поселенческих и сельскохозяйственных целей в бассейне наблюдается активное развитие сукцессионных процессов, которые способствуют активному появлению лесных массивов на заброшенных землях. Установлено, что трансформационные процессы в лесном покрове бассейновой геосистемы Бережницы не отличаются четкими тенденциями, имеют исключительно антропогенный характер и напрямую зависят от экономического развития поселений в ее пределах. Отмечена необходимость осуществления рационального управления лесными ресурсами путем содействия увеличению лесопокрытой площади в нижней части бассейна Бережницы и ведения экономного лесопользования в верхней и средней частях.
Ключевые слова: геоинформационная модель; картографический метод исследования; бассейновая система; лесной покров; лесистость; трансформационные процессы.
O. I. Mykytchyn, T. B. Skrobach
Drohobych State Pedagogical University named after Ivan Franko, Drohobych, Ukraine
THE FOREST COVER TRANSFORMATION IN THE BASIN GEOSYSTEM OF THE BEREZHNYTSYA RIVER
The features of the cartographic method application in the retrospective-geographical research for the nature use and anthropogenic transformation of forest cover are described in the article. The feasibility of conducting such studies in the context of small river basin geosystems is substantiated. The approaches to the study of transformation processes in different scientific schools are analysed. A number of advantages for the cartographic research method, which is implemented using the geoinformation systems,
is noted. The results of the carried research are shown in a number of cartographic models. In particular, the skeleton maps of forest cover percentage for four time slices (samples), as well as changes in these indicators for the period from 1880 to the present, were constructed and analysed for the purpose of a detailed analysis in the dynamics of forest cover transformation using the calculations data. The slightest changes were found to occur in the first period, when forest cover areas were reduced because of the use these lands for agricultural cultivation within a small area in the lower part of the studied river basin. It was noted that the second period was accompanied by deforestation due to more active agricultural development in the basin and the emergence of industrial facilities in Dashava. It was revealed that the third period was characterized by the multivectoral transformation in the forest cover, as an active development of successional processes promoting the active appearance of forest massifs on abandoned lands was noted together with the felling of the forest for construction and agricultural purposes observed in the basin. It was established that transformation processes in the forest cover of the Berezhnytsia river basin geosystem do not have the clear tendencies; they are solely anthropogenic and directly dependent on the economic development of settlements within their boundaries. The need for the rational forest resources management by promoting the increase of forest cover areas in the lower part of the Berezhnytsia river basin and the economical use of the forests in the upper and middle parts was noted.
Keywords: geoinformation model; cartographic research method; basin system; forest cover; forest area; transformation processes.
