CC BY
33УДК 911.375 (477.86)
Закутинська I. I.1 Сливка Р. Р.1 Заячук М. Д.2
Субурбан'зац'шна зона м. 1вано-Франк1вськ та и примська сльськогосподарська спец1ал1зац1я
2
1 Прикарпатський нацюнальний ушверситет iменi Василя Стефаника, м. 1вано-Франювськ
2 Чершвецький нацюнальний ушверситет iменi Юрiя Федьковича, м. Чешвц е-таИ: zakutynskairina@gmail.com, romanslyvka@i.ua, zayachykmyroslav@ukr.net
Анота^я. Урбан/'зац'я в сучаснй Укран проходить на фон депопуляцИ' населення в комплекс! ¡з економчною кризою. Обидв обставини торкнулись як м1ст, так / сльсько! м/сцевост/'. Тому абсолютна кльксть м/'ського населення в Украш1 зменшуеться, хоча ¡снують м1ста, як продовжують зростати. Демограф/'чна криза на сел/ обумовила те, що в скрутних економ/'чних умовах молоде працездатне населення репродуктивного в/'ку м/'груе до м/'ст. Це сприяе подальшому зростанню частки м/'ських жител1в та абсолютноI клькост/ жител1в деяких м1ст, особливо найб1льших та тих, як знаходяться в аграрних слабо урбанзованих регюнах. Спец'ал/'защ'я сльськогосподарського виробництва поеднана з його розм/'щенням. Вони е формами суспльного подлу пращ' / знаходяться в пост1йному взаемозв'язку та взаемозумовленост/'. Розм/'щення характеризуе кльксний бк суспльного подлу пращ / вказуе, як види продукЩ в якому розм/'р/' й на яких площах виробляються на тй чи ¡нш/'й територи (в зон, област1, район, м/'крозон/', окрем/'й виробнич/'й одинищ). Уже багато рокв у свтовому сльському господарств1 простежуеться тенденщя до поглиблення спещал1заЩГ сльськогосподарського виробництва на вс/'х р1внях його орган/'защ!'.
Ключовслова: прим1ська зона; субурбан1зац1я; урбашзаця, сльськогосподарська спеЩалiзаЩя примськоI зони; напруга поля демограф1чного впливу; 1вано-Франквськ.
1стотно нагромадивши певш функци у територ1альному под1л1, мюта постали соц1ально-економ1чними полюсами розвитку територи, формуючи навколо себе поле свого впливу на оточуюче середовище. Рют мют веде до змши структури господарства примюьких зон. Середш та велим мюта формують навколо себе шфраструктурне забезпечення, азональну стьськогосподарську спец1ал1зац1ю, створюють обслуговуюч1 промислов1 пщприемства, формують зону рекреаци, зростае територ1альна мобтьнють населення примюькоТ зони I зростае частка «мешканц1в села - прац1вник1в мюта»). На початку ХХ1 ст. в 1вано-Франк1вську вщбуваеться динамка урбашзованого простору: вщ юторично-сформованого до новосформованого простору, ям зумовлеш природно-кл1матичними та сусп1льно-економ1чними чинниками. Урбан1зац1я вступила в нову фазу, яка дютала назву субурбашзаци. Передмютя починають розвиватися за рахунок центрального мюта: йде штенсивне переселення у примюьку зону жител1в з центрального мюта, переор1ентац1я туди промислових та шших функц1й. Примюькою зоною е територ1я що сформована (формуеться) пщ впливом м1ста ямй властиве поеднання с1льського та мюького способу життя населення. Прим1ська зона м. 1вано-Франк1вська характеризуеться наявнютю значноТ к1лькост1 зв'язк1в з ним населених пункт1в (трудов1, культурно-побутов1, виробничо-економ1чн1, аграрно-промислов1, адм1н1стративно-управл1нськ1, рекреац1йн1 зв'язки), що посилюе 1нтегрован1сть прим1ських поселень у систему взаемодп з великим мютом.
Мета дослiдження полягае у сусптьно - географ1чному анал1з1 субурбан1зац1йних зон великих мют (на приклад! м. 1вано-Франмвськ), а саме засадах Тх вид1лення та особливостях формування Тх с1льськогосподарськоТ спец1ал1зац1Т.
Проблема досл1дження теоретичних засад урбашзаци та субурбашзаци знайшла свое в1дображення у працях украТнських I заруб1жних вчених, з-пом1ж яких : е. Алаев, Ю. Бтоконь, В. Джаман, Дж. Форрестер, Ш. 1батул1н, С. 1щук, П. Кругман, П. Кахнич, Г. Лаппо , К. Мезенцев, В. Нудельман, Е. Перцик, Б. Посацький, О. Топч1ев та шшк
В останш десятил1ття в УкраТш на хвил1 «загальноТ приватизац1Т» I роздержавлення були втрачен економ1чн1 I орган1зац1йн1 важел1 управлшня просторовим розвитком, процес став майже некерованим I хаотичним. На змшу держав1-монополюту у процес урбашзаци долучилася велика млькють приватних 1нвестор1в, ям передус1м в1дстоюють власн1 1нтереси. Бажання якнайшвидше отримати прибуток в1д нерухомост разом з в1дсутн1стю у них мютобуд1вноТ культури I послабленням державного регулювання урбан1зац1йних процес1в зумовили хаотичну забудову мют I ст, втрати об'ект1в культурноТ спадщини, пог1ршення еколопчних умов тощо. [ 1, с. 99-100]. Тобто, в УкраТш сформувались традицшш для Заходу чинники субурбашзаци. Власне ц1 питання розглянуто в сучасних дослщженнях зокрема В. Нудельмана, В. Колосова, К. Мезенцева, I. Савчука, Ю. Палехи.
Питання формування примюькоТ стьськогосподарськоТ спец1ал1заци розглянуто в працях I. Тюнена, М.Д. Пютуна, С.1. 1щука, О.В. Гладкого та 1н. Так, Тюнен дослщжував вплив на розмщення
Вступ
стьськогосподарського виробництва трьох чинниш : 1) виробничих витрат; 2) родючост футчв; 3) транспортних витрат при сшвставленш з ринковими цiнами. На пiдставi такого аналiзу, прийнявши за основу вплив на стьськогосподарське виробництво одного центру, ним обфунтоваш закономiрностi розташування сiльськогосподарського виробництва. Кожна сiльськогосподарська культура за Тюненом, повинна бути розташована на найбiльш оптимальнiй вiдстанi вщ ринку. Як результат запропонованi шють концентричних поясiв стьськогосподарськоТ спецiалiзацN [2, с.102-103].
За М. Д. Пютуном, територiальна структура сiльського господарства - це стввщношення рiзних форм аграрно-територiальних поеднань певноТ територи, що склалося в процес територiальноТ структури i пропонуеться видiлення сiльськогосподарських районiв, пiдрайонiв, ареалiв виробничо-територiальних типiв пщприемств, Тх окремих видiв та виробничих частин [3,с. 93]. Вчений вказуе на те, що у загальнш класифкаци регiональних аграрно-промислових територiальних комплешв вагоме мiсце посiдають примiськi комплекси, як в типологiТ видiляються за ознакою основноТ спецiалiзацiТ (овоче-молочно-продуктова) i рiвнем концентрацiТ виробництва та штенсивнютю ведення сiльського господарства [4, с.155-158].
При дослiдженнi КиТвськоТ господарськоТ агломерацп С.1. 1щук та О.В. Гладкий аналiзуючи напрями спецiалiзацiТ агропромислового комплексу, вказують на формування примiського агропромислового комплексу, що сформувався на базi високотоварного та штенсивного виробництва овочiв, фруктiв, картоплi, молочних i м'ясних продук^в, яець, квiтiв. При цьому видтяють три пояси спецiалiзацiТ [5,с. 129-133].
Матерiали i методи
Основними методами дослщження е : математико-картографiчне моделювання (за яким на основi картографiчного матерiалу виокремлено субурбанiзацiйнi зони), порiвняльно-географiчний метод (виявлення ознак подiбностi i вiдмiнностi у геопросторовiй оргашзаци субурбанiзацiйноТ зони), виробничо-територiальноТ типiзацiТ (дослщження стьськогосподарськоТ спецiалiзацiТ примiських територiй), iдеалiзацiТ (при розробцi пропозицiй рацiональноТ стьськогосподарськоТ спецiалiзацiТ в субурбанiзацiцнiй зонi) тощо.
При обфунтуванш меж субурбанiзованих зон застосовано математико-картографiчне моделювання в основi якого розрахунок показника напруги поля демографiчного впливу. Цей показник характеризуе силу впливу мюта, що залежить вщ величини мiста i розраховуеться за формулою [ 6, с.194; 7]:
ЕВ = НА / Р2АВ (1)
де ЕВ - напруга, яка створюеться центром А у точц1 розм1щення населеного пункту В; НА - люднють мюта А; .РАВ - в1дстань м1ж центром А I поселенням В. При розрахунку напруги поля демограф1чного впливу м. 1вано-Франк1вська в розрахунках приймались до уваги вщстань вщ центру (м. 1вано-Франк1вська) до Ыших населених пункт1в за автомобтьними шляхами.
Результати i обговорення
Становлення агломерацшних зв'язкiв охоплюе не лише окремi населеннi пункти, що розташован близько i взаемопов'язанi мiж собою. Вони об'еднують i простiр мiж ними, перетворюючись у локальну систему розселення. В ядрi завжди знаходиться багатофункцюнальне мiсто (декiлька мiст), яке притягуе до себе навколишн територи i населенi пункти, створюючи бтьш привабливi умови для життя людей, господарськоТ дiяльностi , розвитку культури та шновацш .
Розмiри i напрямки маятниковоТ мiграцiТ дають змогу встановити наскiльки населенi пункти примюькоТ зони пов'язанi iз мiстом-ядром, а отже, насктьки значною е Тх штегрованють у агломерацiю lвано-Франкiвська. За межами свого населеного пункту працюе бтьшють населення вах пiдзон, але ця величина досягае максимуму в 10-км пщзош (82,1% вiд зайнятого населення). Порiвняно менша кiлькiсть зайнятих у 5-км пiдзонi пояснюеться поширенням впливу 1вано-Франшська на ближнi села (Ямниця, Хриплин, Микитинщ Загвiздя) i вiдповiдно бiльшою кiлькiстю робочих мюць в межах цих населених пунк^в.
В lвано-Франкiвськiй областi , як i iнших агропромислових регiонах мережа мюьких поселень представлена одним великим мютом (обласний центр) i густою мережею малих мютечок. Разом з тим процес урбашзаци торкаеться не ттьки мiських поселень , але й поширюються на сiльську мюцевють , зумовлюючи в нiй трансформацш демографiчних i соцiально-економiчних процесiв. Селяни передмютя здебiльшого орiентуються не на розвиток пщсобного господарства, яке гарантуе хоча i стабiльний, але все ж невисокий рiвень доходiв, а на зайнятють в офiцiйнiй чи тшьовш економiцi, що забезпечуе прийнятний рiвень грошових доходiв. Це перш за все позначилось на зменшенш поголiв'я худоби в особистих пщсобних господарствах населення, окрiм цього на зменшення ролi тваринництва вплинули: 1) збтьшення виробниками м'ясноТ продукц^ iмпорту недорогоТ сировини iз Польщi; 2) розвиток потужних тваринницьких комплешв агрофiрм «Даноша», «Росан», «Авангард» i переробних
пщприемств в межах обласп; 3) поширення розгалужених мереж дистрибуци молочноТ i м'ясноТ продукцiï виробництва агрофiрм з Львiвськоï («Галичина», «Родинна ковбаска»), ТерноптьськоГ («Молокiя», «М'ясовiта»), ХмельницькоТ («Тульчин») та шших; 4) монополiзацiя заготiвлi молочноТ i м'ясноТ сировини компанiями-посередниками, що занижують закупiвельнi цiни з метою забезпечення власних надприбутмв; 5) невщповщнють державних дотацiй тваринництву потребам галуз^ 6) вiдсутнiсть власних переробних виробництв на рiвнi сiл i селищ, залежнють вiд обмеженоТ кiлькостi закутвельниш; 7) монополiзацiя мiських ринкiв перекупниками i зменшення можливостi селянину збути власну продукцiю без посередника.
Внаслщок збiльшення чисельностi населення в окремих примюьких селах, а також вщчуження сiльськогосподарських дiлянок пiд потреби котеджноТ i багатоповерховоТ забудови, показник забезпеченост сiльськогосподарськими угiддями зменшуеться i свщчить про зростання урбанiзованостi територiï.
Найбтьш чiтко простежуеться зменшення забезпеченостi стьськогосподарськими угiддями загалом та зокрема ртлею, пасовищами i сiножатями в напрямку вщ периферiï системи розселення до ïï центральноТ частини. Це цтком очiкувана закономiрнiсть, оскiльки бiльша щтьнють населених пунктiв i зростаюча площа забудованих територш у безпосереднiй близькост вiд lвано-Франкiвська пояснюють меншу площу земель стьськогосподарського призначення.
Там процеси можуть свщчити про збiльшення процеав включення земель до заселених територш (поширення поселенських ландшаф^в) до межi радiусом 15-км вiд lвано-Франкiвська. Отже, процеси субурбашзаци вiдбуваються тут найбтьш штенсивно.
Збiльшення площ для товарного виробництва у 15-км i 20-км пщзонах окреслюе орiентовну межу поширення субурбашзацшних процесiв в аспектi стьськогосподарського виробництва. Натомють товарне виробництво на землях найближчих до lвано-Франкiвська 5-км i 10-км пiдзон зведене до м^муму. При цьому воно орiентоване на виробництво сiльськогосподарськоï продукцiï пщвищеного попиту на мiських ринках.
Орiентований розмiр примiськоï зони м. 1вано-Франшська окреслений 20-км. радiусом. Така вщстань теоретично вiдповiдае прийнятим для великого мюта межам прояву агломерацшного ефекту. В окреслену примюьку зону увшшли 2 мiста (lвано-Франкiвськ, Тисмениця), 3 селищн ради (Богородчанська, Лисецька, ¿зупольська), 77 сiльських рад. З метою остаточного визначення межi примiськоï зони м. 1вано-Франшська ми використали метод бальноТ оцiнки рiзних критерiïв (16 показниш), якi на нашу думку, визначають рiвень рурбанiзацiï (поширення мюьких форм способу життя) того чи шшого сiльського населеного пункту в зон впливу мiста. Цi показники розподтеш на демографiчнi, транспортно-географiчнi, соцiально-географiчнi, динамiка житлового будiвництва, та забезпеченють с/г угiддями .За розрахованими, для кожного населеного пункту, показниками напруги поля демографiчного впливу 1вано-Франмвська нами здшснено виокремлення трьох зон рiзноманiтноï напруги (див. рис. 1).
Стьськогосподарсью виробники, що розташованi в субурбашзацшнш зонi i зорiентованi на товарне господарство, зазнаючи впливу зростаючого попиту вщ численних мiських споживачiв, орiентують сво!' господарства на задоволення цього попиту тим самим формують зону примiськоï сiльськогосподарськоï спецiалiзацiï. Ще фон Тюнен вказував на те, що в першому концентричному пояа, необхщно вирощувати «шжш сорти городнiх культур» - капусту, салат, ягоди, картоплю тощо, а примюьке господарство супроводжуеться значними кашталовкладеннями, в тому чи^ влаштуванням оранжерей , парникiв та ш. В тваринництвi господарства повинш орiентуватись на виробництво продукцiï скотарства та пта^вництва [2].
В 1вано-Франмвськш субурбанiзацiйнiй зонi в стадiï формування можна виокремити два пояси стьськогосподарсько1 спецiалiзацiï. Перший пояс спецiалiзацiï (територiально iдентичний з зоною максимальноï напруги поля демографiчного впливу) сформований стьськогосподарськими пщприемствами та iндивiдуальними господарствами населення, що займаються овочiвництвом, картоплярством та птахiвництвом. Другий пояс спецiалiзацiï бтьш вщдтений вiд м. lвано-Франкiвська (територiально спiвпадае з середньою зоною напруги поля демографiчного впливу), в стьськогосподарськш спецiалiзацiï мае за основу овочiвництво, картоплярство, садiвництво, м'ясо-молочне скотарство, птахiвництво, м'ясо-сальне свинарство з зерновим господарством .
З подальшим вщдаленням вiд ядра (м. lвано-Франкiвськ) в стьськогосподарськш спецiалiзацiï домiнуючим залишаеться молочно-м'ясне скотарство з розвинутим птахiвництвом, свинарством, картоплярством, садiвництвом та овочiвництвом з додаванням кормовиробництва, буряшництва та вiвчарства.
Висновки
На пiдставi розрахункiв показниш напруги поля демографiчного впливу та бально1 оцiнки на основi 16 критерий видiлено субурбанiзацiйну зону м. 1вано-Франшська;
З'ясовано що змiна структури землекористування в рiзних концентричних колах (м.1вано-Франкiвськ) вiдображае змiни в спецiалiзацiï сiльського господарства. З вщдаленням вщ обласного центру суттево зменшуеться частка ртл^ садiв та шших багаторiчних насаджень в структурi
землекористування i збтьшуеться - пасовищ та перелопв. Отже, модель фон Тюнена «працюе» у окремому випадку субурбашзацшно' зони lвано-Франкiвська i досить коректно пояснюе просторову диференцiацiю землекористування та спецiалiзацiю сiльського господарства.
Рис. 1. Примюька зона !вано-Франк1вська
Проаналiзовано територiальнi вiдмiни в сiльськогосподарськiй спецiалiзацiТ' субурбашзацшноТ' зони м. 1вано-Франшська, що дозволило виокремити два пояси стьськогосподарсько'Т спецiалiзацiТ. Перший пояс спецiалiзацiТ сформований стьськогосподарськими пiдприeмствами та iндивiдуальними господарствами населення, що займаються овочiвництвом, картоплярством та птахiвництвом. Другий пояс в стьськогосподарськш спецiалiзацiТ мае за основу овочiвництво, картоплярство, садiвництво, м'ясо-молочне скотарство, птахiвництво, м'ясо-сальне свинарство та зернове господарство;
В субурбашзацших зонах великих мют агропромислових регiонiв УкраТ'ни сiльськогосподарськi товаровиробники вщреагували на тi умови, що диктуе ринок, i в товарному виробництв^ виготовляють лише ту продукцш яка приносить максимальний прибуток при м^мальних затратах. З-помiж, особистих пщсобних господарств та у фермерських господарствах примюько''' зони , у бшьшосп, домiнуе рослинницький напрям.
Лiтература
1. Посацький Б.С. Проспр м1ста I мюька культура (на злам1 ХХ-ХХ1 ст.) / Б.С. Посацький — Льв1в: НУ «Льв1вська пол1техн1ка», 2007.— 208 с.
2. Б.Н. Семевский Теоретическая экономгеография / Семеновский Б.Н. // Под редакцией Н.Т. Агафонова. Ленинград « Наука» Ленинградское отделение, 1981 - 172с.
3. Пютун М.Д. Територ1альна структура аграрно-територ1ального комплексу (АТК) / М.Д Пютун // Экономическая география . Межведомственный сборник, выпуск 17 (на украинском языке) Издательское обьединение «Вища школа» - 1974 г., 134 с., С. 88-97.
4. Пютун М. Д. Географ1я агропромислових комплекс1в : [навч. пос1бник] / М. Д. Пютун, В. О. Гуцал, Н. \1. Провотар. - К. : Либщь, 1997. - 200с.
5. 1щук С.1. , Гладкий О. В. Ки'вська господарська агломерац1я : досвщ репонального менеджменту/ 1щук С.1. , Гладкий О.В. - К.: ВГЛ «Обри», 2005. - 239с.
6. Джаман В.О. Регюнальш системи розселення: геодемограф1чн1 аспекти / В.О. Джаман. - Черн1вц1 : Рута, 2003. - 392 с.
7. Ныммик С.Я. Региональные системы поселений как каркас районнообразования / С.Я. Ныммик // Вестн. Моск. ун-та. Серия 5. География. - 1969. - № 3. - С. 35 - 45.
Аннотация. И. И Закутинская, Р. Р. Сливка, М. Д. Заячук Субурбанизационная зона г. Ивано-Франковск и его пригородная сельскохозяйственная специализация. Урбанизация в современной Украине проходит на фоне депопуляции населения в комплексе с экономическим кризисом. Оба обстоятельства коснулись как городов, так и сельской местности. Абсолютное количество городского населения в Украине уменьшается, хотя существуют города, которые продолжают расти. Демографический кризис на селе обусловлен тем, что в трудных экономических условиях молодое работоспособное население репродуктивного возраста мигрирует в города. Это способствует дальнейшему росту части городских жителей и абсолютного количества жителей некоторых городов, особенно наибольших и тех, которые находятся в аграрных слабо урбанизированных регионах. Специализация сельскохозяйственного производства сопряжена с его размещением. Они являются формами общественного разделения труда и находятся в постоянной взаимосвязи и взаимообусловленности. Размещение характеризует количественную сторону общественного разделения труда и указывает, какие виды продукции, в каком размере и на каких площадях производятся на той или другой территории (в зоне, области, районе, микрозоне, отдельной производственной единице). Уже много лет в мировом сельском хозяйстве прослеживается тенденция к углублению специализации сельскохозяйственного производства на всех уровнях его организации.
Ключевые слова: пригородная зона; субурбанизация; урбанизация, сельскохозяйственная специализация пригородной зоны; напряжение поля демографического влияния; Ивано-Франковск.
Abstract. I. I. Zakutynska, M. D. Zayachuk, R. R Slyvka Suburban zone of Ivano-Frankivsk city and suburban agricultural specialization. Urbanization in modern Ukraine takes place against the background of depopulation along with the economical crisis. These two factors have influenced both cities and rural territories. Thus, absolute number of urban population in Ukraine decreases, although there are cities which continue their growth. Demographic crisis in the rural communities causes the outflow of young able-bodied population in their reproductive years to the cities because of severe economic climate. This contributes to further increase of the number of urban citizens and the absolute amount of citizens in certain cities, particularly the largest ones and those located in agrarian poorly urbanized regions. Specialization of agricultural industry is closely connected to its localization. They are the forms of social division of labour and present constant interrelation and interdependence. Localization characterizes the quantitative aspects of social division of labour and indicates the types of industry, to which extent and on what areas they are produced on this or that territory (zone, region, district, micro-zone, a separate industrial unit). The world's agriculture has been showing a tendency to enhance the specialization of agricultural industry at all levels of its organization for many years already. Fewer and fewer enterprises and regions work on the basis of self-sufficiency which used to dominate before.
Keywords: suburban area; suburbanization; urbanization; agricultural specialization of the suburban area; demographic impact field tension; Ivano-Frankivsk.
Поступила в редакцию 03.02.2014 г.
