CC BY
21УДК 911.375:314:330.59(477)
Покляцький С. А.
Економ/чна складова умов життя населения великих Micm УкраУни
1нститут географи НАН Украши, м. Киев e-mail: Tornst@i.ua
Анотац/'я. В дан/'й статт/' йдеться мова про один ¡з нових напрям/'в соцальноТ географи, а саме досл1дження життевих категорй. В якостi предметного поля розглядаються умови життя населення, а враховуючи сьогоденну актуальнсть досл1дження полюсв росту краТни, об'ектом виступають велик м/'ста УкраТни (понад 100 тис. жител1в). В статтi проанал1зовано економ/'чну складову, як одну ¡з ключових складових умов життя населення. На основ ¡нтегрально'Т оцнки (анкетного опитування та статистичних даних) розраховано ¡ндекс сприятливостi економ/'чно'Т ситуащТ. Результати под/'бних наукових рейтингових досл1джень, повиннi бути цнними не тльки для читач1в, але i для урядовцв, пол/'тик/'в, ¡нвестор/'в i бзнесменв, як прагнуть отримати незалежнi оцнки.
Ключовi слова: життев1 категорп, умови життя, велике м:сто, економ1чна складова.
Вступ
У попередшх статтях [1,2,3,4,5], присвяченим щеям пошуку «щеального» мюта, проведенню наукових рейтингових дослщжень мют, осмисленню прихованого кредо людини, життевим категорiям як одному з моспв мiж сусшльною та фiзичною географiею, «людському оку» як моделi науковоТ вiзуалiзацN при дослiдженнi життевих категорш та iн. ми намагалися пщвести науковцiв та читачiв до дектькох основних думок. По-перше, хоттося закцентувати увагу саме на геоурбанютичних дослiдженнях, брак яких в незалежнш УкраТш суттево вiдчутний. Повернути дослщження в русло деталiзацiТ географiчних об'еклв - вiдiйти вiд звичних регюнальних та районних рiвнiв i поринути в св^ геоурбанiстики. Зосередитися на рiзних формах мiських поселень, придтити особливу увагу категорп великих мют (понад 100 тисяч), як основних полюав росту краТ'ни та останньому «оплоту» вщ емiграцiТ населення. По-друге, не дивлячись на вагомi нароб^ки украТнських вчених [6,7,8,9,10,11], вважалося за потрiбне привернути увагу саме до одного з основних напрямiв сучасноТ соцiальноТ географiТ -дослiдження життевих категорш. Осктьки саме життевi категори населення виступають в ролi прихованого кредо людини, життя якоТ проходить пщ гаслом пошуку так званоТ вiсi - «вiд умов до якосп».
Попереднi статтi в ознайомчих та постановочних ролях подаш нами, як аперитив. Статп, якi мютили методичнi та методологiчнi напрацювання представлеш у виглядi перших страв. Дана ж стаття, е одшею iз серiТ статей, яка належить до других чи так званих основних страв. Осктьки в нш мютитиметься шформа^я про конкретне дослiдження одшеТ зi складових (ранiше вже було аргументовано, що основними складовими суспiльно-географiчного дослщження умов життя населення у великих мютах Украши е економiчна, со^альна, екологiчна та соцiокультурна (духовна)). В данш статтi ми зосередимо увагу на економiчний складовiй представлену крiзь призму iндексу економiчноТ сприятливосп (подiбного плану статтi будуть з часом опублковаш iз представленням матерiалiв дослiдження i iнших складових). Важливють аналiзу економчноУ складовоТ умов життя населення великих мют не викликае сумнiвiв, адже вщ того, насктьки конкурентоспроможною i сильною, гнучкою та швестицшно привабливою е економiка мюта, значною мiрою залежать i матерiальнi доходи населення, його перспективи залишатися, жити i працювати саме тут.
Матерiали i методи
Очевидно, що найбтьш прийнятний шлях оцiнювання умов життя населення полягае в поеднанш об'ективноТ точки зору iз суб'ективною. Об'ективний шлях представлення умов життя полягае в застосуванш офiцiйних статистичних показнимв. Враховуючи той факт, що в основi дослiджуваноТ категорiТ знаходиться людина, то i без думки власне населення, яка вщображае суб'ективну сторону оцшювання було б не зовам вiрне. Кожна пiдсистема може бути описана (оцшена) за допомогою великого перелку показникiв, водночас вона може бути репрезентована через думку населення (певш судження про умови життя), що е не менш цшним, адже населення може оцшити ту роль, яку в^грае економiчна складова у життi мiста та його власному житп. Для оцшки кожноТ з видiлених пiдсистем умов життя варто спиратися на певну ктькють показниш та методи Тх опрацювання.
Об'ективна сторона економiчноТ складовоТ умов життя населення великих мют репрезентована 13 статистичними показниками, ям охарактеризовують виробничий та експортночмпортний потен^ал, пщприемницьке середовище, iнвестицiйну привабливiсть i доходи бюджетiв як великих мют, так i населення. Фактично ^ показники е найвпливовiшими по вщношенню як до життя окремих мешкан^в, так i до перспектив розвитку мют як найбтьших опорних центрiв економiки краТни. Ними визначаеться спроможнють мiста до економiчного росту та забезпечення його населенню гщних умов проживання. Статистичш данi були отримаш з ДержавноТ служби статистики Украши, Асо^аци мiст УкраТни, а також головних управлшь статистики в областях.
В даному дослщженш застосовано метод стандартизации' показникв, коли в якост нормованих шдешв використовуються ранги (порядковi мюця) 45 великих мiст по кожному з показниш. Внаслiдок порядкового шкалювання мiста послiдовно впорядковуються за кожним з показниш вiд 1 до 45 для показникiв-стимуляторiв, i в зворотному порядку для показникiв-дестимуляторiв. Пюля присвоення рангiв за окремими показниками, в кожнш з груп знаходять середнш ранг (мiсце) того чи шшого мiста за всiма показниками по групп
_ 1 т
*1 = т 2 (1) т 1=1
де: Р - ранг 1-того великого мюта за утим показником; т - число показник1в.
Фактично цей середнш ранг по групах i являе собою «ранговий» iндекс (/п), що характеризуе положення того чи шшого мюта серед шших по кожнш з груп в рамках кожно' пщсистеми. В кожнiй з груп показниш формуються сво' референты (крайш) значення цих промiжних шдешв, варiацiя мiж якими е основою для подту значень на п'ять груп з високими, вище середшх, середнiми, нижче середнiх i низькими значеннями. Поступове згортання показниш в шдекси дозволяе не просто визначити положення великого мюта по вщношенню до шших, але i виявити позици, за якими воно поступаеться шшим мютам. Розрахунок кожного з п'яти складових iндексiв здiйснюеться наступним чином.
1ндекс сприятливостi економiчноl ситуаци:
/ = /1 + /2 + /з + /4 + /5 (2)
/екон с
5
де: 11 - !ндекс виробничого потенц1алу; 12 - !ндекс експортночмпортного потенц1алу; 1з - !ндекс розвитку малого пщприемництва; 14 - Ыдекс 1нвестиц1йноТ привабливост1; 15 - Ыдекс доход1в бюджетноТ сфери I населення.
Результати розрахунш даних iндексiв дають можливiсть розташувати великi мiста УкраТ'ни за Т'х кiлькiсним значенням по кожнш з пщсистем в напрямку збтьшення (зменшення) сприятливостi. 1ндекси слугують першою складовою iнтегрального iндексу умов життя населення i вiдображають об'ективну сторону оцшки умов життя за статистичними показниками. При цьому способi вимiрювань певний ранг мiста вщповщае певному значенню емпiричних даних або мюцю оцiнки респондентами положення конкретного мюта за умовами життя серед шших. Ранжоваш розподти дають можливють наочноТ' вiзуалiзацiТ результатiв за певними складовими шдексами у напрямах Т'х збтьшення (зменшення). Саме такий метод пщрахунку статистичних показникiв дуже вдало поеднуеться iз опрацюванням анкетних даних, за якими респондентам найпроспше розташувати велик мiста вiд найгiршого до найкращого чи навпаки, шж присво'ти кожному з велико'' кiлькостi мют певну кiлькiсть балiв. Хоча сам по собi рейтинговий метод мае недолги - вiн надмiрно диференцше мiста «серединно'» групи з подiбними значеннями показникiв i недооцiнюе поляризацш (розбiжностi) крайнiх значень. Однак взаемне розташування мiст також мiстить цкаву iнформацiю, особливо тодi, коли вона далi аналiзуеться за допомогою шших методiв.
Суб'ективна сторона економiчноТ складово'' включала розробку анкет i проведення масового анкетування студенев окремих вищих навчальних закладiв Укра'ни з приводу 'х оцiнки умов життя у великих мютах Укра'ни (в тому чи^ i економiчноТ складово'О i вiддання переваг тим чи шшим 'х складовим, а також типам поселень. Враховуючи сутнють категори умов життя було б не лопчно не врахувати думку людей. Перцепцшне сприйняття образу великих мют та умов життя населення мае бути представлене в подiбного родi дослщженнях. Враховуючи брак часу та кош^в, дисперснють об'ектiв дослiдження, поклавши, що називаеться руку на серце, за м^ подвиг можна рахувати вже i дослiдження одше' верстви населення. В якост головних респондентiв ми обрали студенев старших курсiв географiчних факультетiв, як молоду, активну, обiзнану групу людей, яким далi жити в цш державi i разом з цим будувати нове сусптьство. Поширення анкет вщбувалося на основi творчих зв'язкiв iз колегами, як працюють на географiчних факультетах п'яти укра'нських ВНЗ, при цьому зверталася увага на географiчне охоплення територп Укра'ши: Ки'вський нацiональний унiверситет iм. Т.Шевченка, Ки'вський нацiональний педагогiчний ушверситет iм. М.П. Драгоманова, Чернiвецький нацюнальний унiверситет iм. Ю. Федьковича, Харшський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразша, Таврiйський нацiональний унiверситет iм. В.1. Вернадського. Згiдно з даними соцюлопв, для даного дослiдження репрезентативнi результати можна отримати при вибiрцi у 300 оаб (нами ж було опитано 375 студенев) [12]. Для пщрахунку анкетного дослщження використовуеться той же метод стандартизацИпоказникв. Формула для розрахунку вщповщна:
— 1 т
- 2 Р (3)
т]=1 '
де: Ру - ранг 1-того великого мюта за даними ^то' анкети; т - к1льк1сть опрацьованих анкет.
1нтегральний iндекс економiчноТ сприятливостi пiдраховувався за допомогою середньоарифметичного поеднання об'ективно'' i суб'ективно'' оцiнки умов життя населення у великих мютах. Проте, до уваги бралися ваговi коефiцiенти, як мали мiсце при комплексному дослщженш умов життя. Кожна складова (економiчна, со^альна, екологiчна, соцiокультурна) мае рiзний вплив на
життя, вщповщно як i3 об'ективноТ, так i з суб'ективноТ точок зору нами дослщжувалася вага кожного з елементу. В статт репрезентуеться дослщження економiчноï складовоТ. При розрахунку суб'ективного ¡ндексу сприятливоcmi умов життя населення великих мют було використано ваговi коефiцiенти значимост кожноТ з чотирьох складових оцшки, визначених самими респондентами. На запитання «Який iз факторiв для Вас е визначальним при виборi мiста для проживання в УкраТ'ш» -понад 50 % голоав було вiддано економiчному фактору. Пропорцiйно розподiливши вiдповiдi респондент (вiдштовхуючись вiд 1) ваговий коефiцiент склав - 0,545. При розрахунку об'ективного ¡ндексу сприятливоcmi умов життя населення великих мют ми виршили вщштовхуватися вщ кореляцiï кожноТ з чотирьох складових з демографiчною складовою мiста (обчислювалася окремо), яка напряму вщображае думку населення. Ваговi коефiцiенти для кожноТ iз чотирьох складових були встановлен нами пропорцшно до значень коефiцiентiв кореляцiï за умови, що сума Т'х дорiвнюе 1 (як i в суб'ективнш оцiнцi). Кореляцiйний аналiз засвiдчив, що економiчна складова мае слабкий зв'язок iз iндексом демографiчного потенцiалу великих мют - ваговий коефiцiент склав - 0,144. Рiзнi ваговi коефiцiенти свiдчать в першу чергу про те, що опитування е швидше вщображенням бажань, а вiдображенням дш е статистичнi данi. Вiдповiдно шдекс обчислювався за допомогою середнього «позицшного» мiсця (рангу) за об'ективно-суб'ективною оцшкою:
, _ 0,144 * 1еконоб + 0,545 * 1еконсуб (4)
'екон 2 (4)
Результати i обговорення
Об'ективна оцiнка. Економiчна складова умов життя населення у великих мютах розкриваеться через ряд показниш, як вщображають економiчнi передумови життедiяльностi населення i розвитку соцiальноï сфери. Ц показники вказують на можливост «задовольнити апетит» жителiв великого мюта, особливост створення там стабiльноï «економiчноï аури». В дослiдженнях мiст використовуеться великий перелк економiчних показникiв, проте бтьшють з них одночасно використовуеться i для аналiзу рiвнiв економiчного розвитку або конкурентоздатностi мiста, де акцент робиться на економiчнiй ефективност використання людських, виробничих i фшансових ресурсiв в контекстi регiональноï чи мiжнародноï конкуренцiï. Враховуючи це, ми виршили зупинитися на аналiзi тих сфер i процеав, якi в економiчному планi впливають на формування умов життя населення або вщ стану яких залежить розвиток населення i со^ально'|' сфери. Об'ективний шдекс економiчноï сприятливост формування умов життя населення великих мют Укра'ши був, таким чином, сформований iз п'яти основних складових шдешв:
1. iндексу виробничого потенцалу, який, завдяки обсягу реалiзованоï промисловоТ продукци', вщображае промислову активнють у мют^ та завдяки млькосп суб'ектiв господарськоТ дiяльностi характеризуе чисельнiсть економiчних акторiв на ринку;
2. iндексу розвитку малого п1дприемництва, який виступае важливим економiчним чинником розвитку мют у ХХ1 стол^т i в умовах переходного перiоду - чинником збалансування попиту i пропозици' на ринку пращ iндикатором сприятливостi дiлового середовища;
3. iндексу експортночмпортного потенцалу, який е результатом синтезу чотирьох показниш (експорту та iмпорту товарiв та вщповщно послуг, ям припадають на одного мешканця у мют^ i вказуе на економiчну вщкритють i потужнiсть мiста, ступiнь його включеност до мiжнародного подiлу пращ рiвень залежностi економiки мiста вщ зовнiшньоï торгiвлi, що сприяе формуванню вiдповiдноï зайнятостi населення, соцiальних та економiчних перспектив;
4. iндексу iнвестицйноУ привабливост'!, який свщчить про рiвень надходження коштiв у мюто i вкладень в основы фонди, а вщповщно - перспективи розвитку со^ально'|' сфери i забезпечення мешкан^в, розрахованого на основi двох показниш (обсягу швестицш в основний каштал та обсягу прямих шоземних iнвестицiй);
5. iндексу доходов бюджету i населення, який об'еднуе два показники - доходи бюджелв мют, як безпосередне вщображення Т'х фшансовоТ забезпеченостi в цiлому, i рiвень середньомiсячноï заробiтноï плати, який вщображае середн особистi доходи населення великих мют.
Виробничий потенщал. Наявнють факторiв виробництва, кiлькiсть зареестрованих юридичних
осiб (пiдприемств), як i рiвень iндустрiалiзацiï мiст, репрезентованi за допомогою вщповщного iнтегрального iндексу, свiдчать про найвище положення i однозначне лщерство столиц Укра'ши -мiста Киева, яке увшшло до групи iз дуже високим його значенням. А ось до групи iз високими шдексами увiйшли вiдразу дев'ять мют, зокрема там потужн регiональнi центри як Днтропетровськ, Донецьк, Луганськ, Запорiжжя, Черкаси, МиколаТв, Сiмферополь, Кременчук i Херсон. Середнiми значеннями вщзначеш дев'ятнадцять мют, серед яких вщразу десять е представниками старопромислових регюыв (Запорiзькоï, ДонецькоТ, Днiпропетровськоï та ЛуганськоТ областей), що в свою чергу пояснюеться великими обсягами реалiзованоï промисловоТ продукци в цих репонах. В цю ж групу потрапило i м. Харш.
До групи iз низькими шдексами увшшло дванадцять мют. Серед них слщ вщм^ити як мюта на пiвночi Укра'ши (Луцьк, Рiвне, Житомир, Чернiгiв), так i мюта на заходi i пiвднi (Чершвщ Вiнниця, Тернопiль, Хмельницький, eвпаторiя). Ц мiста е промислово «слабшими» на фон iнших великих мiст Укра'ши. А ось найнижчими шдексами виробничого потен^алу в^^чеш Керч, Мелiтополь, Бта
Церква та Кам'янець-Подтьський, ям вiдрiзняються низькими значеннями реалiзованоТ на душу населення промисловоТ продукци, i кiлькiстю об'ек^в 6ДРПОУ на 1000 осiб.
Мале пщприемництво. Роль малого пiдприeмництва полягае не тiльки у тому, що воно е одним з найважливших дiйових факторiв економiчного розвитку великих мют. Його важливою функцiею е сприяння со^альнш стабiльностi суспiльства. Малий бiзнес вiдкривае новi можливостi зайнятост населення, надае простiр вiльному вибору шляхiв i методiв роботи та забезпечення добробуту населення. Розвиток малого пщприемництва стимулюе дiлову активнiсть i становлення середнього класу, запобiгае маргiналiзацiТ населення та поширенню утримувальницькоТ психологи (рис. 1.).
Рис. 1. Ктькють малих пщприемств на 10 тис. населення у великих мютах УкраТни, 2009 р. [за даними ДержавноТ служби статистики УкраТни]
Характеризуючи розвиток малого пщприемництва у великих мютах, слщ вкотре зазначити, що УкраТна являе собою сукупнiсть гетерогенних територш, якi характеризуються рiзною структурою економки, що накладае вiдбиток на рiвень розвитку малих пiдприемств у великих мютах. Водночас великi мiста в^зняються вiд загальноукраТнських показникiв розвитку малого бiзнесу у кращий бiк: у 2009 р. в середньому на малих пщприемствах у великих мютах було реалiзовано 20,8% продукци (в УкраТш - 16,7%) та зайнято приблизно 9% працездатного населення (в УкраТш - 7,5%). За ктькютю малих пщприемств у розрахунку на населення лщерами е КиТв, Фмферополь i Ужгород. Значно вiдстають за цим показником схщш мiста. В шдеш розвитку малого пiдприемництва на першому мiсцi (iз найвищим значенням шдексу) опинилося лише одне мюто - Сiмферополь. Тут найбiльша ктькють малих пщприемств i висока зайнятють у малому бiзнесi. Цiкаво, що до групи iз високими шдексами потрапило одинадцять мiст, причому на другш позици у загальному рейтингу опинився Ужгород. Групу iз середнми показниками представляють вiсiмнадцять мiст (20 - 30 балiв). У цш групi присутнi такi потужнi за люднютю мiста як Харкiв, Донецьк, Запорiжжя та МиколаТв. До групи iз низьким iндексом розвитку малого пщприемництва зараховаш вiсiм мiст, в основному iз старопромислових регiонiв УкраТни. Група iз дуже низькими шдексами нараховуе виключно мiста iз старопромислових регюшв: Днiпродзержинськ, Кривий Рiг, Ыкополь, Горлiвка, Маковка, Марiуполь та Лисичанськ. Така загальна картина дае можливють констатувати той факт, що бтьшють промислових мют, економка яких побудована на великих пщприемствах з великою ктькютю пра^вниш, мають досить низьк показники розвитку малого пщприемництва. Це е одшею з проблем розвитку цього типу мют, адже гнучкють економки i стабiльнiсть ринку працi в значнiй мiрi визначаеться рiвнем розвитку саме малого бiзнесу.
Експортночмпортний потенцiал й активнiсть. Даний iндекс е дуже важливим i в дослщженш умов життя населення, осктьки характеризуе важливий елемент розвитку мют i забезпечення грошових надходжень до Тх бюджетiв - «кушвлю-продаж» як товарiв, так i послуг за меж1 краТни. Весь принцип «виживання мiста» якраз i полягае в продукуванш певних видiв продукцп (але далеко не вах), а завдяки експортуванню ^еТ продукцп воно може отримати шш^ без яких неможлива його нормальна життедiяльнiсть. Виходячи з цього, увагу зосереджено на обох елементах зовшшньоТ торгiвлi (експортi та iмпортi), найвищу оцiнку отримували i мiста, якi е найбiльшими експортерами, i тi, якi е найбтьшими iмпортерами. Так, за спiввiдношенням експортЛмпорт товарiв бiльшiсть великих мiст УкраТни у 2009 р. були експортоорiентованими, лише третя частина мют потрапила у групу iмпортозалежних, у т.ч. столиця (рис.2).
Особливо великою часткою експорту вщзначаеться м. Марiуполь. Агрегуючи в штегральний шдекс загальнi обсяги експорту та iмпорту товарiв i послуг, слiд вiдзначити цiлком лопчну позицiю Киева, який посiдае перше мюце i е единим представником у груш iз дуже високим експортно- iмпортним потенцiалом. До групи iз високими iндексами увiйшло дванадцять мют, ям в свою чергу ч^ко розподiляються на двi групи.
Рис. 2. Стввщношення вартост експорту та 1мпорту товар1в (раз1в) у великих мютах, 2009 р. [За даними Державно!' служби статистики Укра'ши]
Перша група включае потужних за люднютю представнимв, мiста понад 500 тис. чол. (Днтропетровськ, Донецьк, Запорiжжя, МиколаТв, Одесу та Харкiв), виключенням е лише мюто Львiв, яке належить до нижчоТ за значенням групи; друга група поеднуе у собi промисловi мiста, якi мають потужне виробництво, здебтьшого товарiв, i в той же час потребують зворотних залучень у виглядi товарiв i послуг (Ыкополь, Марiуполь, Алчевськ, Лисичанськ, Кременчук та Суми). Група iз середнми показниками нараховуе тринадцять мют, серед яких пом^ний подт Тх на двi пiдгрупи: на мюта-обласш центри (Вiнниця, Луцьк, Рiвне, Ужгород, Черкаси, Юровоград, Полтава) i мюта промислового спрямування (Кривий Pin Краматорськ, Северодонецьк). Найчисельшшою за представництвом е група iз низькими показниками - це п'ятнадцять великих мют. Загальна ситуа^я по цш групi мае подiбнi риси подiлу на двi пiдгрупи мiст, але вже iз досить вагомими виключеннями, якими е мюта Фмферополь та Севастополь. Потужно представленим у цш групi е Захщний регiон краши - мюта 1вано-Франшськ, Тернопiль, Хмельницький, Кам'янець-Подiльський та Чершвцк Група iз дуже низькими показниками включае чотири мюта: бвпаторш, Слов'янськ, Мел^ополь та Чернiгiв. Останне мюто характеризуеться стабтьно низькою ктькютю балiв, набраних по всiх чотирьох показниках.
1нвестицшна привабливiсть. lнвестицiйна привабливють великих мiст е дуже рiзною - це стосуеться як надходження шоземних iнвестицiй, так й швестицшних вкладень в основний капiтал. Останнш показник очевидно корелюе iз розмiрами мiст - у мiстах мтьйонерах вiн набагато вищий (рис.3).
Рис. 3.1нвестицп в основний кап1тал на 1 особу, в середньому по категор1ях великих мют, 2009 р. [За даними Державно!' служби статистики УкраТни]
Дуже високими показниками за штенсивнютю швестицшноТ дiяльностi загалом вiдзначилися вiдразу три мюта. I якщо позицiя Киева i Днiпропетровська, як мiльйонникiв, е зрозумiлою i очiкуваною, то висока пози^я мiста Алчевськ свiдчить про високий piBeHb iнвестицiйноï активностi у мютах з «живими» промисловими пщприемствами. Хотiлося б зазначити, що вщразу вiсiм мiст належать до групи iз високими показниками, серед яких таю репональш центри як Донецьк, Львiв, Харкiв, Одеса, Фмферополь та Запорiжжя. Також привабливими для швестицш в основний капiтал та особливо шоземних надходжень е такi промисловi мiста як Кривий Pir та Ыкополь. Найбiльш широкою за представленням е група iз середнiми шдексами - до не!' потрапило вщразу вiсiмнадцять мiст, вiдповiдно виявити певш особливостi ïï формування дуже важко. До групи iз низькими балами увшшло вiсiм мiст, серед яких захщш Чернiвцi та Тернопiль, екс-промисловi гiганти Луганськ, Краматорськ та Павлоград, а також курортна eвпаторiя. Не лопчним в планi низьких рiвнiв iнвестування е позицiï екологiчно сприятливих за умовами i таких, що характеризуются культурно-духовними i туристичними функ^ями, великих мют. Зокрема, там мюта як Керч, Мел^ополь, Бердянськ, Кам'янець-Подтьський та Чершпв належать до групи мют з дуже низькою швестицшною привабливютю. До ^еТ ж групи вщносяться Горлiвка, Краматорськ, а також Бта Церква. Загалом, iнвестицiйно привабливими е мюта, ям виконують потужш промисловi функцiï, або ж найбiльшi багатофункцiональнi мiста. На жаль, малопом^ними для iнвесторiв залишаються монофункцiональнi мюта, та, як не дивно, мюта iз потужним культурним i туристичним потен^алом.
Доходи бюджету i населення. Про сприятливють соцiально-економiчних умов розвитку мют яскраво говорять показники доходiв до мюьких бюджетiв на 1 особу, а також показники середшх зарплат Тх мешканцiв, якi характеризують рiвень життя населення. Що стосуеться середшх зарплат у великих мютах, то вони в УкраТш зростають разом зi збтьшенням мiста. Загалом слщ зауважити, що найкращi позици за доходами населення мають розвинеш промисловi мiста. У бiльшостi мют правобережноТ УкраТни рiвень середнiх зарплат е суттево нижчим. Кшв та Алчевськ, окрiм порiвняно високих швестицшних надходжень, можуть похвалитися i найкращими показниками надходжень до бюдже^в цих мют, а також середшми зарплатами жителiв. До цiеï ж групи iз дуже високими показниками потрапили Донецьк та Кривий Pir До групи iз високими показниками належать дев'ять мют, серед яких Львiв, Дшпропетровськ та Запорiжжя; два кримських мюта - Фмферополь та Севастополь; промисловi Лисичанськ, Днiпродзержинськ, Краматорськ та Слов'янськ, ям видiляються своТми високими надходженнями до бюджету. Тринадцять мют е представниками групи iз середнши показниками - у цш груш домшують промисловi мiста. Чого не скажеш про п'ятнадцять мiст групи iз низькими показниками, до якоТ належать як мiльйонники (Одеса i Хармв), так i правобережнi мюта Луцьк, Piвне, Ужгород, Вiнниця, 1вано-Франмвськ, Кам'янець-Подiльський, Тернопiль, Житомир та Юровоград, а також промисловi центри Луганськ, Павлоград i Горлiвка. Група iз дуже низькими показниками включае чотири великих мюта, ям нам вже вiдомi своТми низькими позицiями за швестицшною привабливiстю: Мелiтополь, Бердянськ, Бта Церква та Чершпв.
Проаналiзувавши загальний об'ективний шдекс економiчноï сприятливостi формування умов життя населення, можна наголосити на тому, що економiчний потен^ал, як база розвитку со^альноТ сфери, особливо потужний у найбтьших мютах - прикладом можуть слугувати Кшв, Дшпропетровськ, Донецьк, Запорiжжя та Одеса. Позитивш «iмпульси» вiд економiки в бк соцiальноï сфери i населення надходять на заходi вiд Львова i Ужгорода, на сходi - вщ Донецька та Алчевська, а також вщ столицi i вах найбiльших мiст Центру i ^вдня УкраТни. Хоча вони перериваються i зонами вщносноТ несприятливостi (Чернiгiв, Бта Церква, Кам'янець-Подтьський, Мел^ополь, Горлiвка та ш.). Доводиться констатувати i той факт, що економiчно бiльш розвиненими та швестицшно привабливими в УкраТш залишаються мюта iз виразною промисловою активнютю, а низькими показниками економiчного розвитку при цьому характеризуються мюта iз згасаючою промисловiстю на сходi або ж захiднi великi мюта. У цтому економiчна активнiсть мют (як i зарплати) зростае разом з Тх люднютю -середнш шдекс економiчноï сприятливостi формування умов життя зростае за групами великих мют.
Суб'ективна оцнка. Оцшюючи економiчну складову формування умов життя населення у великих мютах, до групи iз дуже високими пози^ями студенти очкувано вщнесли лише одне мюто -Кшв, що свiдчить про однозначнють ïхнiх думок з приводу лщера. Дуже чiткими виявилися Тхш думки з приводу мiст iз високим потенцалом економ'чно)' активности Донецьк, Дшпропетровськ, Хармв, Одеса та Запорiжжя. Група iз середнми позицiями (шютнадцять мiст) навряд чи вказуе на репональш залежносл, така ситуацiя свщчить про рiзнi думки студентiв у позицшванш мiст, якi знаходяться в середин «турнiрноï таблицi». Подiбна ситуа^я i по групi мiст з низькими пози^ями у рейтингу оцшки Тх за потенцiалом економiчноï активности двадцять три мюта потрапили в цю групу, яку замикае м. Кам'янець-Подтьський. Цкаво, що жодне мюто не потрапило пюля вщповщних розрахунмв до групи мют iз дуже низькими пози^ями.
У розр'з думок студент'в pi3Hux ВНЗ загальна думка майже однакова, осмльки ам однакових мют було обраш студентами в першу десятку: ними стали мюта iз групи понад 500 тис. чол. (Дшпропетровськ, Донецьк, Запорiжжя, Кшв, Львiв, Одеса, Харкiв). Одностайними студенти п'яти ВНЗ були в оцшц «економiчного лiдерства» Киева, а ось друга пози^я, за виключенням студенев ХНУ iм. В.Н. Каразiна, у представнимв бiльшостi закрiпилася за Донецьком. У виборi найгiрших мiст студенти були менш одностайнi: ïхнi думки сшвпали лише по таких мютах як Лисичанськ, Северодонецьк та Кам'янець-Подтьський, ям опинилися на останшх пози^ях. Особливi розбiжностi у думках з приводу економiчного потенцiалу i активност великих мiст проглядаються щодо Полтави, Кременчука, Тернополя, Керч^ Ужгорода, Хмельницького та, особливо, Мел^ополя (20 позицш).
1ншими словами, у студенев вiдсутня однозначна думка щодо присвоення цим мютам певного рангу при порiвняльнiй оцшц потужностi 'х економiк (економiчних передумов життедiяльностi населення).
Думка студентiв у гендерному розрiзi е унiкальною, осмльки крiм того, що вiдразу вiсiм позицiй у першiй десятцi, так ще й першi п'ять позицш у рейтингу повнiстю збiгаються: Ки'в, Донецьк, Днiпропетровськ, Харкiв та Одеса. Мюта Бердянськ, Лисичанськ, Северодонецьк, Павлоград, Терношль були оцiненi однаково i студентами, i студентками як мюта iз найслабшою «потужнiстю економiки». Була одностайнють i у визначеннi аутсайдера - ним став Кам'янець-Подтьський. Не зшшлися поглядами респонденти з приводу оцшки економiки у мiстах АРК (особливо по евпатори та Керч^: чоловiки вважають цi мiста бтьш економiчно розвиненими у порiвняннi iз представницями жiночоТ статi. Оцiнка економiчного потенцiалу i активностi м. Керч також викликае максимальн розбiжностi в думц студентiв - вiдразу 12 позицш. Не було знайдено розходжень щодо визначення «економiчних» лiдерiв (перша десятка повнютю однакова) та аутсайдерiв (сiм мiст не викликали сумнiвiв) у представникiв великих мiст, у порiвняннi з мешканцями iнших поселень. единим виокремленням в середин «пщсумково''' таблицi» стало мiсто Краматорськ, яке, на думку мешкан^в невеликих поселень, посщае досить високе 20 мюце, в той час як мешканц великих мiст, навпаки, вiднесли це мюто до четвертого десятку (34 мюце).
Висновки
1нтегральна о^нка. Виходячи з того, ям статистичн дат ми змогли дютати для дослщження (статистика в розрiзi великих мют дiстаеться по крупицях i за грош^, а також враховуючи анкетне опитування (проведення якого одним дослщником неймовiрно кропiтка справа) ми можемо зробити наступн основнi висновки (рис.4).
Рис. 4. 1ндекс сприятливост1 економнно' ситуацИ' у великих м1стах Укра'ни, 2009 р.
По-перше, виявлено, що шдекс економiчноТ сприятливостi в середньому зростае за групами великих мют. Наприклад, в групу з високим шдексом (перша десятка) потрапили ва мюта з населенням понад 500 тисяч чоловк, а також Луганськ i ^мферополь. По-друге, географiчно пом^но, що в Пiвденно-Схiднiй УкраТнi, економка мiст е бiльш розвиненою у порiвняннi iз мiстами Захiдного
регюну. TaKi тенденци е логiчними, осмльки це е MicTa старопромислових регюшв. Водночас, на cьогоднiшнiй момент в ^вденно-Схщних MiCTax УкраТни чiтко прослщковуються двi групи MiCT i3 дуже низькими показниками (вщ 30 до 45 позици): мюта, ям пюля 90-х cтрiмко втрачають своТ промиcловi позици (Северодонецьк, Горлiвкa та ш.), а також мicтa, якi орiентуютьcя на туризм (Бердянськ, Мелiтополь, eвпaторiя та з оcтaннix рокiв напевно i Керч). По-трете, виявилося, що демогрaфiчнa складова (розрахована нами окремо) в певнш мiрi руйнуе чи не основну тезi про те, що економiчнa складова для умов проживання е ключовою - осмльки мicтa ЗахщноТ та Центрально! УкраТни мають значно вищий демогрaфiчний потен^ал чим Пiвденно-Сxiднi мicтa (за виключенням мicтa Харкова та Днiпропетровcькa). Саме тому виходячи iз основноТ мети (дослщження умов життя населення великих мют УкраТни) ми повинн ч^ко розумiти, що економiчнa складова, е лише одшею з 4 складових, яка нами дослщжуеться. Поки зарано думати над тим чи надали б Ви перевагу Неополю чи Макивц^ чи навпаки, обрали б Чершвц i Чернiгiв iз значно нижчими економiчними показнами, за для власне свого проживання, а також проживання своеТ ам'Т.
Лтература
1. Покляцький С. А. У пошуках „урбанютичного Граалю" - 1деального мюта / С. А. Покляцький // Вчен записки Тавр1йського нац1онального ушверситету 1мен1 В. I. Вернадського. Сер1я „Географ1я". - 2011. - Том 24 (63). -№ 2, Ч. 1. - С. 159 - 165.
2. Покляцький С. А. Прихований пошук сенсу життя - вщ умов до якост1 / С.А. Покляцький // УкраТна: географ1я цтей та можливостей» : зб. Наук. Праць у 4-х т.2. - К. : ВГЛ «Обри», 2012. - С. 214- 218.
3. Покляцький С.А. «Людське око» як модель науковоТ в1зуал1заци дослщження життевих категорш / С.А. Покляцький // Географ1чна наука i практика: виклики епохи: Матер1али м1жнародноТ науковоТ конференц1Т, присвяченоТ 130-рiччю географи у Львiвcькому унiверcитетi (м. Львiв, 16-18 травня 2013 р.) / [Вщповщ. редактори: доц. В.1. Бтанюк, доц. С.А. 1ванов]. У 3-ох томах. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2013. - Том 1. - С. 154-158.
4. Покляцький С. А. Наую^ рейтинге^ дослщження мют : бути чи не бути? / С. А. Покляцький // Науковий вюник Волинського нацюнального уыверситету iменi Лес УкраТнки : Збiрник наукових праць. - 2011. - № 18. - С. 67-74.
5. Покляцький С.А. «Жит^ категори» як один iз моcтiв мiж cуcпiльною та фiзичною геогрaфiею? / С. А. Покляцький // Потен^ал сучасноТ геогрaфiТ у розв'язaннi проблем репоыв: Мaтерiaли мiжнaродноТ наук.-практ. Конф. Молодих вчених, присвяченоТ 95^ччю НaцiонaльноТ aкaдемiТ наук УкраТни, 3-5 жовтня 2013 р., м. КиТв, УкраТна. - КиТв: Логос, 2013. - С. 278 - 283
6. Гольцов А. Г. Геогрaфiчне дослщження умов життя стьського населення / А. Г. Гольцов // Фундаментальн геогрaфiчнi дослщження (стан, проблеми, напрямки) : Тези доп. наук. конф. (КиТв, 27-29 вересня 1994 р.). - К. - 1994. - С. 48-49.
7. Гукалова I. В. Якють життя населення УкраТни : cуcпiльно-геогрaфiчнa концептуaлiзaцiя : [моногрaфiя] / I. В. Гукалова ; 1нститут географи НАН УкраТни. - К. : Друкарня МВС УкраТни, 2009. - 347с.
8. Машкова О.В. Суcпiльно-геогрaфiчне дослщження геопросторовоТ неоднородности умов жит^яльност стьського населення регюну : автореф. дис. на зд. канд. геогр. наук: спец 11.00.02 «економiчнa та со^альна геогрaфiя» / Машкова Ольга Вiкторiвнa - О., 2008. - 20 с.
9. Пархоменко Г. О. Структурно-грaфiчнi моделi об'екта як основа об^рунтування структури НАУ / Г. О. Пархоменко // Нацюнальний атлас УкраТни. Нaуковi основи створення та Тх реaлiзaцiя [За ред. Л. Г. Руденка]. - К.: Академперюдика, 2007. - 408 с.
10. Фащевский Н. И. Территориальная организация жизнедеятельности населения / Н. И. Фащевский, Т. М. Палий, М. П. Немченко, А. Г. Старостенко - К.,1992. - 135 с.
11. Юрювський В. М. Анaлiз умов життя населення конкретноТ територи / В. М. Юрювський // Економiчнa та со^альна геогрaфiя. - 1992. - Вип. 44. - С.32-35.
12. Сусоколов А. А. Технология социологического исследования : Учеб. пособ. по курсу «Практикум по экономической социологии» / А. А. Сусуколов- М., 2007. - 317 с.
Аннотация. С. А. Покляцкий Экономическая составляющая условий жизни населения больших городов Украины. В данной статье идет речь об одном из новых направлений социальной географии, а именно исследования жизненных категорий. В качестве предметного поля рассматриваются условия жизни населения, а учитывая сегодняшнюю актуальность исследования полюсов роста страны, объектом выступают большие города Украины (более 100 тыс. жителей). В статье проанализированы экономическую составляющую, как одну из ключевых составляющих условий жизни населения. На основе интегральной оценки (анкетного опроса и статистических данных) рассчитан индекс благоприятности экономической ситуации. Результаты подобных научных рейтинговых исследований, должны быть ценными не только для читателей, но и для чиновников, политиков, инвесторов и бизнесменов, которые стремятся получить независимые оценки.
Ключевые слова: жизненные категории, условия жизни, большой город, экономическая составляющая.
Abstract. S. A. Pocliatskyi The economic component of the living conditions of the population of big cities in Ш^те. This article tells about one of the new areas of social geography, namely the study of life categories. As the subject field are considered living conditions, and given the current relevance of the study of growth poles of the country, are the subject of the big cities of Ukraine (over 100 thousand inhabitants). The paper analyzes the economic component, as one of the key components of the living conditions of the population. Based on the integral evaluation (questionnaire and statistics) to calculate an index of favorable economic situation. The results of such research rating studies should be valuable not only for readers but also for officials, politicians, investors and businessmen who seek to obtain independent evaluations.
Keywords: life category, the conditions of life, the big city, the economic component.
Поступила в редакцию 24.01.2014 г.
