CC BY
9УДК 911.3 Гукалова I.
УкраУна на бвропейсьшй карт/ складових людського розвитку
1нститут географи НАН Украши, м.Кш'в e-mail:gukalova@online.ua
Анотац/'я. ООН та iншi м/'жнародн/' орзан1зац'Т перодично представляють на суд вчених, бзнесменв i пол1тиюв величезний статистичний матер1ал щодо соцальнозо, економ1чнозо, еколозчнозо розвитку краТн ceimy та окремих континент1в. Автором зроблено спробу проанал/'зувати окремi показники, що характеризують яксть життя населення европейських краТн i визначити сучасне мсце УкраТни на европейськй карт1 «соцальнозо блазополуччя».
Ключовi слова: ¡ндекс людськозо розвитку, яксть життя населення, соцальн1 показники, краТни-аналози, УкраТна, Свропа.
Вступ
Дослщження якост життя населення завжди ставило перед науковцями величезну ктькють питань. Найголовнш з них пов'язан iз визначенням набору показниш, здатних охарактеризувати цю категорш (багато вчених кажуть про можливють «вимiру» якостi життя - тут ми не хочемо вступати у «традицшну» дискусш з приводу того, можливо це чи ж, адже цiла велика наука «квалiметрiя» дае позитивну вiдповiдь на це питання). Нам, як географам, цкаве шше - ми робимо спробу «розкрити» якiсть життя населення у рiзних и гранях крiзь атрибути розвитку суспiльства у певному просторк Вкотре ставлячи акцент на тому, що можливосп, потреби, штереси населення, менталiтет цiлих нацiй формуеться у конкретному суспiльно-географiчному середовищi, яке створюе умови для просування вперед, висувае певж обмеження, i, нав^ь, перешкоджае розвитку, ми наголошуемо на тому, що i люди можуть або адаптуватися до цих умов, або вступати в серйозний конфлкт з ними, або мiгрувати у пошуках того середовища, яке б було здатне задовольнити т'х потреби i iнтереси.
У попереднiх публка^ях нами детально розглянутi iсторiографiя категорп «якiсть життя населення», !Т географiчна сутнiсть i основнi фактори, зроблено оцшку якостi життя населення на рiвнi регiонiв Украши [1,2] i порiвняльну оцiнку з видiленням титв кра'н за особливостями якостi життя в еврош [3]. У данiй статтi ми пропонуемо поглянути на окремi актуальнi показники життя населення кра'н европи, встановити мiсце Украши у вщповщних рейтингах, знайти так зваж кра'ни-аналоги (близькi за значеннями вщповщних шдешв) у европi. Адже, у зв'язку iз необхiднiстю обфунтування европейського вектору i цiлей сусшльного розвитку, про такi речi як доступна осв^а, довге здорове життя, певний рiвень добробуту i еколопчж прагнення слiд говорити не ттьки з точки зору «соцiальних дш» держави, але й в контекст невiд'емних соцiальних прав кожно'' людини.
Матерiали i методи
Окрiм теоретичного аналiзу складних питань, важливо зрозумп"и, наскiльки великим е розрив в штегральних i конкретних показниках, що характеризують якють життя населення, у благополучно европi, де iснуе еднють у розумiннi необхiдностi реалiзацil ново'' парадигми сталого розвитку, пов'язано'' з прогресом людини в самому широкому сена цього слова. Спробуемо вщзначити позици Украши серед шших европейських краш - такий емпiричний матерiал потiм може бути використаний i для бiльш глибокого опрацювання (наприклад, для титзацп кра'н). I скористаемось для цього дектькома показниками, що характеризують економiчний добробут i со^альне благополуччя, здоров'я европейських нацiй i рiвень 'х освiти, а також екологiчнi прагнення кра'н на шляху до безпечного розвитку.
1нформацмну базу такого експрес-аналiзу складають офiцiйнi дан ООН, мiжнародних дослiдницьких груп, як опублiкованi i знаходяться у вщкритому доступi. Основнi методи - порiвняльно-географiчний, зокрема видiлення краш-аналопв, картографiчний, математико-статистичж.
Результати i обговорення
Подивимось спочатку на один з нашнформативжших показниш рiвня соцiального розвитку кра'н -шдекс людського розвитку (1ЛР). Останнш Звiт ООН фiксуе лiдируючi позици у його рiвнi за Норвепею [4]. Ця скандинавська кража ось вже бтьш як 10 рош поспiль випереджае за багатьма показниками якост життя населення не ттьки кражи европи, але й ус кражи свiту (рис.1).
I справа не ттьки в ужкальносп моделi «норвезького соцiалiзму» чи у и вiдкритих на шельфi нафтогазових родовищах, а й в юторп твжчноУ кражи - юторп наполегливо'' штелектуальноТ, фiзичноТ
дiяльноcтi ïï гpомадян на благо людини i сусптьства, icтоpiя «ноpвeгiзацiï» внyтpiшнього pинкy дepжави, збepeжeння i пpимножeння npиpодниx pecypciв, icтоpiя любовi до життя як такого. У 2012 p. дуже близьк до Ноpвeгiï за значенням 1ЛР Нiдepланди, Ымеччина, lpландiя, Швeцiя, lcландiя.
Рис. 1. Динамка шдексу людського pозвиткy у кpаïнаx eвpоnи, 2000-2012 pp.
Бтьшють циx кpаïн (за виключенням Нiдepландiв i Нiмeччини) можна вiднecти до вiддалeниx вiд оcновниx cвiтовиx eкономiчниx «ядep» (це в основному ос^вш i наniвоcтpiвнi кpаïни), nepифepiйниx, пiвнiчниx (а отже нeкомфоpтниx за ^матичними умовами), однак цей фактоp шяк не вплинув на те, щоб ïx населення жило довше за iншиx, було виcокооcвiчeним i в цтому ïx pозвиток був одним з найcпpиятливiшиx. Отже, щодо piвня cоцiального pозвиткy в eвpоni можна пpоcлiдкyвати цiкавy тeндeнцiю: цeнтpами со^ального благополуччя на континeнтi е фаши niвночi i кpайнього заxодy, вщносно вiдокpeмлeнi вiд iншиx кpаïн, навпаки - piвeнь «cоцiальноï дenpecивноcтi» збтьшуеться у наnpямi на niвдeнний cxiq eвpоnи. Це повинно npивepнyти увагу гeогpафiв, яким цiкавi тepитоpiальнi закономipноcтi фоpмyвання цeнтpально-nepифepiйниx тeндeнцiй - у випадку eвpоneйcького cоцiального добpобyтy «гeогpафiчна» каpтина цeнтp-nepифepiя вiдpiзняeтьcя вiд вeктоpiв змiн eкономiчноï активноcтi i peзyльтатiв pозвиткy eкономiки. 1стинно cоцiальними дepжавами вже тpивалий час визнаються фаши Пiвнiчноï eвpоnи, а на шшому «антиcоцiальномy» nолюci - кpаïни ^вденного Сxодy i Сxодy eвpоnи, у т.ч. i Уфаша.
Що стосуеться динамки 1ЛР, то тут наявна i позитивна тенден^я: кpаïни «pyxаютьcя» назycтpiч одна однiй, piвeнь контpаcтноcтi за piвнeм людського pозвиткy в eвpопi зменшуеться, npичомy не сттьки за pаxyнок подальшого зpоcтання 1ЛР у «виcокоpeйтинговиx» кpаïнаx, cкiльки за pаxyнок nолinшeння cитyацiï у найбтьш вiдcталиx. Укpаïна оcтаннiм часом також значно пщнялась у peйтингy 1ЛР, nоciвши у 2012 p. 73 cxодинкy i pоздiливши ïï з Македоыею. Водночас cкладовi yкpаïнcького шдексу людського pозвиткy, як i багато iншиx nоказникiв якоcтi життя населення, дуже не piвнозначнi. Розглянемо окpeмi з ниx.
Одним з головниx nоказникiв eкономiчного добpобyтy е показник ВВП на душу населення. У 2012 p. душовий ВВП, pозpаxований за паpитeтом кyniвeльноï' cnpоможноcтi, в УфаМ майже в 4 pази менший за cepeдньоeвpоneйcький piвeнь, що склав пpиблизно 23 тис.$ США. З цим Уфаша вiдноcитьcя до найбiднiшиx кpаïн в eвpоni, менший piвeнь ВВП на душу населення мае лише Молдова. Найбтьш близью до нас (з вищим ВВП на душу населення) Босшя i Гepцeговина, Албашя, Сepбiя (pиc.2).
Таким чином, в eвpопeйcькомy npоcтоpi Уфаша за показником eкономiчного добpобyтy мае пiвдeнно-cxiдно-eвpопeйcькe (можна сказати «балканське») обличчя. Але якщо вщставання балканcькиx фат можна пояснити величезними втpатами пюля дeкiлькоx eтаniв вiйни на Балканаx у 1990-x pp. i геоконфлктнютю peгiонy, яка не згасае до сьогодшшнього дня, то кpитичнe вщставання Уфаши можна пояснити лише невдалою пол^икою peфоpмyвання eкономiки, ïï застылою i несучасною cтpyктypою, а також затяжною физою, яка niдcилюeтьcя вщсутнютю однозначноcтi cтpатeгiчного кypcy.
Рис.2. Чeтвipкa eвpoпeйськиx кpaïн-aнaлoгiв Укpaïни за ВВП на душу нaсeлeння, 2012 p.
Пpoтe peзyльтyючим пoкaзникoм будь-яшУ внyтpiшньoï пoлiтики дepжaви виoтyпae життя людeй, тoчнiшe чиoлo poкiв, як1 нapoджeнoмy на ц1й тepитopiï, за сьoгoднiшнix oyoпiльниx yмoв вдaoтьoя пpoжити. Для цьoгo викopиoтoвyють пoкaзник oчiкyвaнoï тpивaлooтi життя (ОТЖ). Актуальна ^тина за цим пoкaзникoм для Уфаши зaлишaeтьoя дyжe oyмнoю - пoзaдy нeï в eвpoпi тут ттьки наш oxiдний oyoiд - Рoсiйськa Фeдepaцiя (pиo.3).
Рис. 3. Чeтвipкa eвpoпeйськиx кpaïн-aнaлoгiв Укpaïни за ОТЖ нaсeлeння, 2012 p.
Oooбливo гoстpoю пpoблeмoю в o6ox кpaïнax e мeншa тpивaлioть життя чoлoвiкiв - в УфаМ i Pooiï вoни 1дуть з життя на 8-10 po^ paнiшe, н1ж в сepeдньoмy в eвpoпi, щo впливae на стpyктypy нaoeлeння, дeмoгpaфiчнi тeндeнцiï. У ц^му, yкpaïнцi живуть пpиблизнo сттьки ж, ск1льки живуть пpeдoтaвники apaбськиx кpaïн, oкpeмиx кpaïн Цeнтpaльнoï Амepики i АзИ. В eвpoпi ж фашами-aнaлoгaми Укpaïни за ОТЖ e наш1 гeoгpaфiчнi сус1ди.
Бтьш н1ж 10-piчний poзpив у тpивaлoстi життя з poзвинeними eвpoпeйoькими фатами oзнaчae вeличeзнy piзницю i в oсoбливoстяx i динам1ц1 oмepтнooтi, i у xapaктepистикax здopoв'я нaoeлeння, а ташж, звioнo, у piвнi йoгo життя. Кopeляцiя м1ж пoкaзникaми ВВП на душу нaсeлeння i ОТЖ в eвpoпeйськиx кpaïнax e дoсить вaгoмoю (кoeфiцieнт кopeляцiï 0,75), i тpивaлiсть життя зaгaлoм «aдeквaтнa» йoгo piвню (pиo.4). 1ншими oлoвaми, яка «цша» людини, тaкoю e i тpивaлiсть ïï життя. Xo4a фaктop oepйoзнoï «ooцiaльнoï кpизи» в сусшльств1 нixтo нe oкидae з paxyнкiв.
68
□ 10000 20000 30000 40000 50000 60000 70000
ВВП на душу населення, $ Рис. 4. Залежнють ОТЖ населення европейських кра'н вщ ВВП на душу населення
Про не'' в УкраМ свщчить, зокрема, високе число навмисних вбивств на 100 тис. населення (рис.5). З 39 европейських кра'н, по яких е дат, Укра'на посщае четверте мюце пюля Роси, Молдови i Литви за питомою ктькютю убитих. У бiльшостi европейських кра'н останнiми роками припадае менше 2 вбивств на 100 тис. жителiв, в УкраМ у 2012 р. ця цифра становить 5,2, тобто у суспшьсга наявна агреая.
Рис.5. 1ндекс навмисних вбивств у кражах Свропи, на 100 тис. населення, 2012 р. [5]
Про напружену кримшальну обстановку в УкраТ'ш свщчить i величезне «тюремне населення». За даними 1^жнародного Центру тюремних дослщжень [6], УкраТна посiдаe четверте мюце в бвроп за питомою ктькютю ув'язнених - на 100 тис. населення припадае 305 в'язшв, а абсолютна ктькють в'язшв сшвставна з розмiрами великого украТ'нського мiста (рис.6). Якщо ж додати i тих засуджених, покарання яких не пов'язаш з позбавленням волк то (за даними Державно!' пештен^арноТ' служби УкраТни) на початок 2014 р. ктькють засуджених на 100 тис. населення зростае до 565 оаб [7]. Це тривожний показник. Вш сигналiзуе не ттьки про сусптьне нездоров'я наци (вщомо, насктьки «хворими» i фiзично, i психологiчно е колишш в'язнi), але й про бездiяльнiсть держави щодо розв'язання реальних со^альних проблем. Використання в'язницi в якост iнструмента контролю безпеки призводить до зворотного результату - в плат суб'ективного формування якост життя зростае цтий прошарок людей, звичних до поганих умов, недоброго ставлення, невимогливих у побутк певним чином маргiналiзованих. Чим бiльшим стае цей прошарок, тим бтьш загрозливим стае життя людей навколо, адже певна безправнють i несвобода колишшх засуджених починають переноситися на оточуючих i сприйматися як норма життя цтими громадами, що в нормальному сусптьствк з достойними прагненнями його члешв, ыколи нормою вважати не можна. Велика ктькють засуджених в багатьох схщноевропейських краТ'нах пояснюеться частково i юторичними причинами, коли МВС вiдповiдних республк були постачальниками дармовоТ робочоТ сили, мали своТ пiдприемства. На сьогодш цей фактор зростання ув'язнених втратив свое значення, а тотальне збщнення населення призвело до того, що з засудженого як правило i немае що взяти, крiм свободи, TT i забирають в першу чергу. Хоча, якщо уважно подивитися на структуру злочишв (в УкраТ'ш домшують корисливi злочини - крадiжки, пограбування, i несвобода тут в багатьох випадках може бути замшена майновими чи матерiальними санщями. Одним словом, небезпечна кримшальна ситуа^я, як i особливосп дiяльностi системи виконання покарань, а також величезний штат ствроб^ниш мтщи (за
даними Департаменту кадрового забезпечення МВС УкраТ'ни у 2013 р. 420 пра^вниш на 100 тис. населення, що перевищуе середньосвiтовi i eвропейськi рiвнi) слабо сприяють формуванню засад со^альноТ безпеки, навпаки, в УкраТш утворюеться зона неспокою i несвободи.
Рис. 6. Ктькють ув'язнених, що припадае на 100 тис. населення в кражах Свропи, 2012-2013 рр.
Саме тут доцтьно звернути увагу на ¡нший важливий механ1зм виживання населення Укра'ши. В умовах низького добробуту i невир1шеност1 соц1альних проблем, Укра'на живе i за рахунок надм1рноТ експлуатаци природи без належних вкладень в природоохоронн програми, в результат! чого вщбуваеться порушення и еколопчного потенц1алу. Процеси деградаци природи i динам1ка забруднень в УкраМ вщбуваються всупереч европейським тенденц1ям. Зокрема, за ¡ндексом «еколог1чних» досягнень (Environmental Performance Index) [8], який перюдично розраховуеться експертами бльського та Колумб1йського ушверситет1в i включае багато показник1в, що характеризують як стан довк1лля, так i заходи щодо його пщтримки, у 2013 р. Укра'на посщае передостанне м1сце в бврош, найменший ¡ндекс мае Босн1я i Герцеговина (рис.7).
Рис. 7. Четвiрка европейських кра'ш-аналопв Укра'ни за iндексом «еколопчних досягнень», 2013 р.
А ось за р1внем осв1ти [9] укра'нц1 в бврош далеко не останн i входять до серединно' групи (рис.8). 1х сус1дами за грамотнютю населення е i розвинен1 кра'ни з визнаними у св1т1 системами осв1ти, а це вже не ттьки географ1чн1 сус1ди. 1ндекс р1вня осв1ти фактично складаеться з двох показнимв - частки грамотних серед дорослого населення i охоплення жител1в початковою, середньою i вищою осв1тою. Нарешт1 осв1та в УкраМ мае типове европейське обличчя i е единою над1ею у досягненн1 крашою ц1лей сталого розвитку.
Рис. 8. 4eTBipKa европейських краíн-аналогiв Украши за iндексом рiвня ocBiTM, 2012 р.
Висновки
Оцшка м1сця Украши на европейськш карт1 обраних показниш якост1 життя населения, звичайно потребуе бтьш детальних i глибоких дослщжень. Однак нав1ть на тл1 пор1вняння б1льш i менш в1домих шдешв зрозум1ло, що в УкраТ'ш наявний синдром соц1альноТ несприятливост1. За бтьшютю показник1в вона мае типово схщно-, чи п1вденно-сх1дне обличчя, що мщно «зв'язуе» ТТ з краТнами-побратимами на теренах колишнього СРСР. Очевидно, що тягар економ1чноТ кризи разом 1з тривалими сп1льними проблемами розвитку економ1к i населення будуть разом ще довго визначати якють життя багатьох сх1дноевропейц1в. бдине надбання, яке УкраТна поки що м1цно збер1гае, i яке «п1дн1мае» ТТ у вс1х рейтингах - це Т'Т осв1та: украТнц1 вчаться, прагнуть до осв1ти так само, як i представники розвинених краТн бвропи. Це може стати единим порятунком у формуванш засад достойноТ якост1 життя кожного з нас.
Дослщження п1дтвердило висновок про те, що якють життя населення не зводиться ан1 до мш1мальних соц1альних, ан1 до будь-яких европейських стандарт1в життя, але ця категор1я характеризуе щонайменше ресурсн1 можливост сусп1льства в1дпов1дати нормам, традиц1ям, часовому перюду i м1сцю розвитку конкретноТ нац1Т, конкретного рег1онального соц1уму. Справа не в комфорт! природних умов i наявност ресурс1в, причому i матер1альних - справа у т1м, наск1льки ефективно держава може i мусить цим скористатися. На цьому ми поки зупиняемось, хоча географи повинш йти дал1 i розкривати ц1кав1 для них особливост1 просторовоТ композиц1Т формування якост1 життя населення на р1зних територ1альних р1внях.
Лтература
1. Гукалова I. В. Якють життя населення Украши: сусптьно-географнчна концептуалiзацiя / I. В. Гукалова. - К. : ДП «Друкарня МВС УкраТни», 2009. - 347 с.
2. Гукалова I. В. Статус категорп «якють життя населення» в географи i сучасна ТТ динамка у репонах УкраТни / I. В. Гукалова. // Укр. геогр. журн. - 2013. - № 4. - С.48-55.
3. Gukalova I. The Five Qualities of Life in Europe: Multidimensional Spatial Typology of Countries with a Special Attention to Ukraine / I. Gukalova // Geoinformatics & Geostatistics: An Overview, 2013, 1:3. doi:10.4172/2327-4581.1000108. Access link / [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.scitechnol.com/2327-4581/2327-4581-1-108.php?aid=966.
4. Human Development Report 2013. The Rise of the South: Human Progress in a Diverse World - United Nations Development Programme, 2013. - 204 p.
5. Управлшня ООН з наркотиюв та злочинностг ОфЩшний сайт / [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.unodc.org/
6. Roy Walmsley. World Prison Population List (tenth edition), International Centre for Prison studies, 6 p. Access link / [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.prisonstudies.org
7. Державна пештен^арна служба УкраТни. ОфЩмний сайт / [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/628075;jsessionid=C1848EC40A94BAA0E29CBC562 A268054
8. Environmental Performance Index 2014. Yale Center for Environmental Law & Policy. Access. [Електронний ресурс] - Режим доступу : link: http://epi.yale.edu/
9. Рейтинг стран мира по уровню образования. Центр гуманитарных технологий. Официальный сайт / [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://gtmarket.ru/ratings/education-index/education-index-info.
Аннотация. И. Гукалова Украина на Европейской карте составляющих человеческого развития. ООН
и другие международные организации периодически представляют на суд ученых, бизнесменов и политиков огромный статистический материал по социальному, экономическому, экологическому развитию стран мира и отдельных континентов. Автором предпринята попытка проанализировать некоторые показатели, характеризующие качество жизни населения европейских стран и определить современное место Украины на европейской карте «социального благополучия».
Ключевые слова: индекс человеческого развития, качество жизни населения, социальные показатели, страны-аналоги, Украина, Европа.
Abstract. I. Gukalova Ukraine on the European map of human development components. UN and other international organizations periodically submitted to the judgment of scientists, businessmen and politicians extensive statistical data on social, economic and environmental development of the world and separate continents. The paper attempts to analyze some indicators that characterize the quality of life of the European population and to determine the contemporary position of Ukraine on the European map of «social welfare».
Keywords: human development index, quality of life, social indicators, analogue countries, Ukraine, Europe.
Поступила в редакцию 05.02.2014 г.
