CC BY
7УДК 911.3 4inKO Т. М.
Експортний потенцал АПК УкраТни у вир1шенн1 свтовоi продовольчоУкризи
1нститут географи НАН УкраТни, м. КиТв e-mail: tarasnauka2015@ukr.net
Анотаця. Розглянуто можливоcmi зовншньо! торг/вл/' Украни на ринках зерна, соняшниково¡' оли та пшеничного борошна, значення про&дноТ компанп-л'дера зернового ринку в Укран «Нбулон» на свтовому зерновому ринку, переваги i недол'ки створення зернового пулу, експортнi можливот продукц/ агропромислового комплексу (АПК) псля п/дписання угоди про асоцацю з СС, необх/'дн/'сть залучення iнвестицй в агросектор крани. Досл/'джено динам'ку обсяг/'в експорту за останнi 12 рок/'в та основнi ринки збуту зернових культур, соняшниково¡' оли та пшеничного борошна.
Ключовi слова: експортний потенцал АПК УкраТни, продовольча криза, глобальна продовольча безпека, продовольчий ринок, експорт, ринки збуту, зерновий пул, свтов цни, 1нвестори, iнвестиuj¡', державна монопол1я, лiбералiзаu'я торг1вл1, мито, квоти.
Вступ
Постановка проблеми. Агросектор УкраТни з його базовою складовою - стьським господарством-е системоутворюючим в нацюнальнш економщ^ формуючи фактори суверенност держави-продовольчу i (у визначених межах), економiчну, еколопчну та енергетичну безпеку держави, забезпечуе розвиток технолопчно пов'язаних галузей економки, утворюе ринок стьгосппродукци i продовольства. УкраТна е лщером в експорт цто'Т низки стьгоспкультур (передуам зернових культур) i рослинних жирiв (зокрема соняшниковоТ оли). В^чизняний агросектор зi значними експортним потен^алом може стати рушiем розвитку нацюнально'Т економiки, надаючи iмпульс iнвестицiйному, технолопчному та соцiальному пiднесенню УкраТни.
Актуальн'ють дослдження обумовлена постшно зростаючим дефщитом продовольства в свiтi та збтьшенням i попитом на нього внаслщок швидкого зростання населення Землi. Продовольча та стьськогосподарська органiзацiя ООН (ФАО) констатуе, що нинi голодуе населення 34 краТн. Загалом же, за и даними, у 2011-2013 рр. 842 млн. оаб (12% населення св^у) постiйно недоТдають. Кiлькiсть людей, як недоТдають, на думку експерлв, у майбутньому зростатиме. Для виршення цiеТ проблеми потрiбно використати можливост нарощування продовольства у всiх краТ'нах свiту. УкраТна належить до числа краТн, як мають найбiльшi потенцшш можливостi збiльшення обсягiв сiльськогосподарськоТ' продукци.
В умовах збiльшення дефiциту продовольства у глобальних масштабах, зменшення виробництва продовольства в свт в розрахунку на одного жителя планети, УкраТна повинна якомога повыше реалiзовувати своТ можливост виробництва та експорту стьськогосподарськоТ продукцiТ. На сучасному етапi розвитку св^овоТ економiки для УкраТни складаються сприятливi умови щодо освоення нових ринш сiльськогосподарськоТ' продукци, зокрема, в регюнах ^вденно-ЗахщноТ', ПiвденноТ та Схщно'Т АзiТ, ПiвнiчноТ' Африки, iснують можливост нарощування експорту сiльськогосподарськоТ продукцiТ до краТн бвропи.
Анал'з останнх дослджень / публ'кацш. Широкий спектр дослiджень з проблематики розвитку АПК УкраТни чи ТТ регiонiв здiйснено в працях багатьох укра'Тнських вчених, зокрема Г.В. Балабанова, Я.В. Кирпуша, М.М. Книш, С.М. Малюка, В.П. Напрно'Т, Л.О. Мармуль, 1.М. Пушкара, В.Ф. Семенова, О.П. Самохваловова, Р.О. Язиншо'Т та багатьох шших. Дослiдження особливостей розвитку АПК УкраТни та ТТ регюшв в сучасних умовах проводять В.П. Напрна, Я.Б. Олiйник, С.1. 1щук та iншi.
Окрiм наукових кт, керiвникiв рiзних рангiв, фахiвцiв з проблематики розвитку сiльського господарства, проблематика реалiзацiТ потенцiалу укра'Тнського АПК широко висв^люеться в друкованих та електронних засобах масово'Т шформаци, шформацшно-анал^ичних джерелах, мережi 1нтернет.
Мета статт/ - аналiз експортного потенцiалу АПК УкраТни, зокрема, зернових культур, соняшниковоТ оли та пшеничного борошна, виявлення основних ринш Т'хнього збуту; розгляд перспектив розвитку зерново'Т галузi АПК УкраТни при створеннi зернового пулу i експорту сiльгосппродукцiТ шсля пiдписання угоди про асоцiацiю з 6С.
Матерiали i методи
Для написання статт опрацьованi документи продовольчо'Т та сiльськогосподарськоТ' органiзацiТ (ФАО), ООН, мiжнароднi правовi документи, аналiтичнi джерела 1нтернет для розгляду потенцiалу
експорту зернових культур провщними компашями в цш сферi, доцiльностi створення зернового пулу Укра'жи з Росieю i Казахстаном, переваг, якi отримуе продук^я вiтчизняного АПК внаслiдок експорту до краж еС тощо. Для виявлення динамки експорту зернових культур, оли та борошна, аналiзу географiчноТ структури 'хнього експорту i основних ринкiв збуту використано статистичний метод.
Результати i обговорення
На одному з найкрупшших зернових форумiв у свт- десятiй мiжнароднiй конференци "Зерно Причорномор'я-2013. В1аскБваСга1п" (2013) зазначалося, що ниш Укра'жа стала значним гравцем на свтовому аграрному та продовольчому ринках, займаючи у торгiвлi зерновими (кукурудзи, пшениц та ячменю) i олiйними культурами провiднi мiсця. Наголошувалося також на значному потенцiалi виробництва зернових культур, який вже найближчими роками може становити 80 млн. т. Вщтак зернова галузь е ключовою для розвитку агропромислового комплексу держави. Адже 2013 р. в УкраТш зiбрано 63 млн. т i експортовано близько 27 млн. т зернових [1].
Вщтак, Укра'жа мае сприятливi передумови розвитку АПК i зернового сектору зокрема. Так, протягом 2000-12 рр. внаслщок збiльшення врожайност зернових у 1,5 рази виробництво цих культур збтьшилося майже вдвiчi (рис. 1).
29:6-
2000 2005 2008 2010 2012
я и
и
□ Валовий збiр, млн. т Урожайшсть, ц/га
Рис. 1. Динамка виробництва зерна у 2000-12 рр., млн. т [12]
А це набувае особливого значення в умовах загострення св^овоТ' продовольчоТ' кризи. Так, за останшми оцжками в 2011-13 рр. у свт 12% населення або майже кожна восьма людина потерпала вщ хрошчного недо'дання. У кражах Африки i Субсахарсько'' Африки цей показник становив 21,2 i 24,8%, тобто майже кожна четверта-п'ята людина недо'дала. Частка людей, ям не отримують достатньо 'ж була високою (19,3%) i в карибських кражах.
Отже, Укра'жа мае непоган перспективи для вирiшення проблеми голоду в кражах, що розвиваються. Про це зокрема свщчить збiльшення обсяпв експорту кукурудзи бiльш як у 97,5 разiв, пшеницi- майже у 43,5 рази, ячменю- втричi протягом 2000-12 рр. (рис. 2).
Рис. 2. Експорт основних зернових культур в Украш1 у 2000-12 рр., млн. т [12; 13]
Аналiзуючи географiчну структуру експорту укра'нського зерна за регюнами свiту, бачимо, що в Азш вивозиться 1/3 загального обсягу кукурудзи, близько % загально'' кшькосп пшеницi та майже весь ячмЫь. Натомiсть в Африку експортуеться понад ЛА всього обсягу пшениц та бiльше % обсягу кукурудзи i лише 1/10 всього ячменю, а в европу- бiльше 1/3 вае' кукурудзи i майже 1/5 вс1е'' пшеницi (рис. 3).
%
100 80 60 40 20
Свропа
0,5 0,3 0,3
Азiя
Африка кра1ни СНД
ЗКукурудза ППшениця ПЯчмшь
0
Рис. 3. Частка репошв св1ту в загальному експорт1 зернових у 2012 р. [12]
Вже ниш Укра'на експортуе зерно в 90 кра'н св^у. Проведений нами аналiз основних ринкiв збуту укра'нського зерна у 2012 р. засвщчив, що наша продукцiя матиме попит щонайменше у 20 кражах св^у (табл. 1). А протягом наступного десятирiччя наша держава, за оцжками експертiв, мае можливiсть наростити виробництво зернових до 120 млн. т (завдяки збтьшенню врожайносп основних стьгоспкультур) i вийти на друге мюце в свiтi (пiсля США) за експортом зернових. А при досягненн середньоевропейських показниш виробництва з 1 га, Укра'на здатна збiльшити валове виробництво стьгосппродукци у 4- 4,5 рази. Це додатково забезпечить продуктами харчування бтьше 300 млн. чол. Завдяки цьому Укра'на зможе нагодувати близько третини голодуючого населення св^у [11].
Таблиця 1.
Основнi ринки збуту зернових культур у 2012 р. [12, розрахунки автора]_
| тис. т | млн. дол. | % вщ загального обсягу | % вщ загально' вартост1
Кукурудза
египет 2 980,00 730,49 19,1 18,8
1ран 1 580,00 372,58 10,1 9,5
Япошя 906,89 219,25 5,8 5,7
П1вденна Корея 853,09 211,66 5,4 5,4
1зра'ль 704,14 173,11 4,5 4,4
1тал1я 676,95 176,58 4,4 4,6
Нщерланди 547,98 141,12 3,5 3,6
Сир1я 545,9 137,13 3,5 3,6
Л1в1я 447,62 114,41 2,9 2,8
Тун1с 309,7 76,35 2 2
Л1ван 255,59 63,35 1,7 1,5
Пшениця
египет 2 520,00 695,48 29 29,7
1спан1я 1 220,00 314,95 7,8 8
1зра'ль 770,14 191,43 8,9 8,1
Марокко 672,47 195,1 7,7 8,3
Туню 501,16 136,3 5,8 5,8
Иордан1я 406,81 115 4,7 4,9
Л1в1я 406,15 111,93 4,7 4,7
Кен1я 228,93 63,46 2,6 2,7
ПАР 223,62 64,08 2,6 2,7
Л1ван 199,89 54,16 2,3 1,4
Сир1я 194,26 48,99 2,2 2,1
Ячмiнь
Сауд1вська Арав1я 1 760,00 480,55 68 69,3
1ран 181,5 49,53 7 7,1
1зра'ль 129,5 33,66 5 4,9
Л1в1я 128,45 34,01 5 4,9
Иордан1я 122,2 30,39 4,7 4,4
^йбтьшим iмпоpтеpом зеpна 6ув бгипет, на який пpипало майже 1/5 загального екcпоpтy кyкypyдзи i близько 1/3 екcпоpтy пшениц1. 1/10 загального обcягy кyкypyдзи iмпоpтyвав lpан. Загалом же в бгипет, lpан i Япошю екcпоpтовано близько 1/3 вcieï ку^у^и, а в бгипет та ^пашю б1льше 1/3 вcieï пшениц1. У Сауфвздку Apавiю, lpан та ^ашь загалом екcпоpтовано 4/5 загально''' ктькоап ячменю (табл. 1).
Щоб cтати потужним гpавцем в екcпоpтi пpодовольcтва, Укpаïна повинна докласти чимало зycиль у pеалiзацiï потенц1алу виpобництва, пpоcyваннi на зовн1шн1 pинки, pозвиткy iнфpаcтpyктypи ciльcькогоcподаpcького виpобництва, впpовадження нових технолог1й, залучення 1ноземних Ывестицм.
Сл1д зазначити, що у в1тчизняному агpокомплекci поcтyпово вiдбyваютьcя позитивн1 змши. Як пpиклад назвемо лiдеpа агpаpного i екcпоpтного pинкy зокpема- компаню 'Нбулон", яка доклала чимало зу^ль для pозвиткy cиcтеми елеватоpноï пpомиcловоcтi та логicтичноï iнфpаcтpyктypи (cиcтеми пеpевантажyвальних piчкових теpмiналiв, влаcний вантажний флот тощо) з пpiоpитетним pозвитком водних пеpевезень як найб1льш економ1чно випдних i еколог1чно обфунтованих. Також "Ыбулон" пеpшою в Укpаïнi запpовадила пеpевезення зеpна зал1зницею. А завдяки ^откому циклу пеpевезень (менше 3 д1б) компанй' вдаeтьcя пеpевезти до 220 тиа т зеpна щомicячно або до 2,6 млн. т щоpiчно.
У той же чаc для збтьшення обcягiв piчкових пеpевезень зеpна "Hiбyлон" cтвоpила влаcне cyднобyдiвне пiдпpиeмcтво, cтавши в1домою не лише як агpаpна компан1я i лiдеp-екcпоpтеp, але i як компашя, яка cпpияла вiдpодженню cyдноплавcтва в Укpаïнi. Оф1м того, за 22 pоки cвого icнyвання компан1я cтвоpила 4,8 тиа pобочих мicць i забезпечила $11,9 млpд. iнвеcтицiй в економ1ку Уфаши.
Компан1я плануе i надал1 пpидiляти увагу логicтицi, зокpема pозвиткy елеватоpноï пpомиcловоcтi i зб1льшення влаcних елеватоpних потyжноcтей до 2,5 млн. т, а також збтьшити водн1 пеpевезення зеpна до 3 млн. т щоpiчно i випycкати cyдна на вла^ому cyднобyдiвномy-cyдноpемонтномy завод1 тощо [2].
Вна^док докладання чималих зycиль для pозвиткy логicтики зеpнового гоcподаpcтва i певною мipою для економ1ки Уфаши компанй' вдаeтьcя cтвеpдити i пiдтpимyвати 1м1дж Укpаïни як поcтачальника виcокоякicноï ciльгоcппpодyкцiï у cвiтi, вiдкpиваючи нов1 pинки збуту зеpна. Так, лише за 2 пiвpiччя 2013 p. нею вивезено за ^дон 2,92 млн. т зеpнових i олшних кyльтyp (понад 15% цього pинкy), а пpотягом 2013 p.- бтьше 4 млн. т. 1з загально''' кiлькоcтi (2,92 млн. т) на зовшшш pинки екcпоpтовано 1,42 млн. т ку^удзи (21% pинкy), 801 тиа т пшениц! (11%), 266 тиа т ячменю (13%), 399 тиа т piпакy (21%). У найближчих планах ц1еТ компанй (2013/14 маpкетинговий piк) екcпоpтyвати 5 млн. т зеpна [3; 4].
Hаявнicть лише одного такого пiдпpиeмcтва cвiдчить пpо хоpошi пеpcпективи екcпоpтy зеpнових кyльтyp. I якби, на думку генеpального диpектоpа ц1еТ компанй' О. Вадатypcького, в Укpаïнi пpацювали ще 10 компанш на зpазок "Ыбулон", то i cyднобyдyвання, i агpоcектоp, i економ1ка деpжави загалом мали б найвищий piвень pозвиткy.
В Уфаши як одного з о^овних виpобникiв зеpна на поcтpадянcькомy пpоcтоpi i потужного екcпоpтеpа пшениц! i ку^удзи в cвiтi е можливють cтвоpити зеpновий пул з Роаею i Kазахcтаном, оcкiльки, за екcпеpтними оц1нками, на ц1 кpаïни пpипадаe 30% cвiтового екcпоpтy зеpнових кyльтyp, а до 2020 p. вони контpолюватимyть 50% екcпоpтного pинкy пшениц1. Hа думку окpемих фах1вц1в, ця шщ1атива в1дпов1дае iнтеpеcам вciх cropm. Тому cтвоpення такого об'еднання дозволить змщнити глобальну пpодовольчy безпеку, будучи важливим cтабiлiзyючим чинником щодо обcягiв поcтавок i ц1ни. Воно повнютю в1дпов1датиме cyчаcнiй модел1 cвiтового пpодовольчого pинкy, а також пpинципам мiждеpжавних вiдноcин, як1 лежать в о^ов1 cвiтовоï геопол1тики з пpодовольчих питань [5; 7].
Зеpновий пул 3 фаш матиме для них певш пеpеваги i недол1ки. В1н надасть можливicть знизити волантильнicть ц1н на cвiтовомy зеpновомy pинкy i залежнють в1д cпекyлятивних чинник1в, а також пщвищити конкypентоcпpоможнicть зеpна тpьох фа'ш. Окpiм того, cтвоpення пулу допоможе фашам-yчаcницям впливати на cвiтовi ц1ни на зеpновомy pинкy i захищати cвоïх агpаpiïв в1д piзких ц1нових коливань i пад1нь. Пpо необхiднicть cтвоpення пулу cвiдчить i ^льна конкypенцiя м1ж кpаïнами в Чоpномоpcькомy баcейнi, внаcлiдок якоТ pоciйcькi, yкpаïнcькi i казахcтанcькi агpаpiï втpачають $10-20 за кожну тонну зеpна.
Однак, очевидно, що визначальну pоль у такому об'еднанн1 матиме Роая, оcкiльки левова чаcтка зеpна буде ^ме ïï. Окpiм того, у pазi необхiдноcтi емiciя акц1й Компанй' також вiдбyватиметьcя у ц1й фа'ш1 i, можливо, вона матиме понад 75% обл1гацш. Пpо пеpевагy ц1еТ кpаïни cвiдчить i pозподiл акцш м1ж yчаcниками пpопоpцiйно об'емам екcпоpтy i/або виpобництва пшениц1, внаcлiдок чого Роая матиме контpольний пакет акцш, а Казахстан i Уфаша не матимуть нав1ть блокуючого [6].
Оф1м того, внаcлiдок вiдcyтноcтi ч1ткого i зpозyмiлого документу щодо механ1зму ïï pоботи, не зовciм зpозyмiла cy^ тако'' оpганiзацiï. До того ж, у фаш вiдcyтнiй доcвiд pоботи з единим деpжавним опеpатоpом. Ще одна пpоблема- поcилення pyчного yпpавлiння i бюpокpатичних пеpешкод на зеpновомy pинкy Укpаïни, що в1длякуватиме iнвеcтоpiв внаcлiдок непpогнозованоcтi cитyацiï на зеpновомy pинкy.
Hа думку 1нших фах1вц1в, кооpдинацiя д1й на зеpновомy pинкy може бути дуже виг1дною пpи заcтоcyваннi одн1еТ з кpаïн iнтеpвенцiй. Hапpиклад, у випадку виходу РоаТ з iнтеpвенцiями та Тхн1й вдоутност! з боку Укpаïни i пpодажy задешево в1тчизняного зеpна на екcпоpт, ц1ни вcе одно залишатимyтьcя низькими, а iнтеpвенцiя- неефективною. Ствоpення пулу мае cмиcл лише пpи узгодженн таких д1й i в pазi пpодажy феpмеpами cвого зеpна за вищою ц1ною (хоча би на 3-5%).
Проте пул навряд чи зможе доцтьно координувати сво' дм внаслiдок рiзноТ структури зернового ринку кра'н-учасниць. У Росп та Казахстанi бiльшiсть пiдприемств-експортерiв- представники державного сектору, а в УкраУж- приватнi вiтчизнянi (яких у нас понад 400) та мiжнацiональнi зернотрейдери. Тому така оргашза^я безпосередньо зачтатиме iнтереси всiх приватних стьгосппщприемств, якi експортують свою продукцiю i будуть змушенi дотримуватися нав'язуваних державою правил гри, адже зерновий пул передбачае державну монополш на експорт. А внаслщок постшного контролю державою ринку (часто не на користь аграрив i торгiвцiв) зерновий бiзнес може втратити багатьох гравцiв, що одразу негативно вплине на весь укра'нський зерновий ринок.
Створення зернового пулу надасть можливють ефективного використання наявно' шфраструктури для посилення ролi Укра'ни, Росп та Казахстану на св^овому зерновому ринку, збiльшення транзиту зерна через Украшу завдяки максимальному завантаженню в^чизняних порлв. Однак внаслщок недостатньо розвинено'' iнфраструктури наших припортових елеваторiв (здатнiсть перевалювати лише до 45 млн. т зерна щорiчно), держава не зможе перевалювати сптьно вироблене зерно через укра'нсьм порти [7].
1снують й iншi проблеми- вщсутнють агрострахування, недостатне (або взагалi вiдсутнiсть) хеджування ризикiв на рiзних ринках, в т.ч. европейських i американських. Тому при встановленнi цши в ручному режимi, всi компани, якi хеджують ризики, покриватимуть збитки власноруч, вимагаючи вщ держави повернути витрати.
Про недоцтьнють створення пулу свщчить i неможливiсть створити монополш i взяття Укра'ною на себе максимум зобов'язань, зокрема щодо хеджування ризимв. Адже в УкраМ бтьше 400 експортерiв зерна, якi працюють самостшно, беруть на себе велим ризики i хеджують 'х [8].
Вщтак, на думку бiльшостi фахiвцiв, усi кражи повиннi працювати на св^овому зерновому ринку самостiйно, за винятком сшльних питань. Органiзацiю подiбного типу можна створити лише за умови членства в нш Роси, Казахстану, Молдови, Румуни, Болгари, Угорщини i Туреччини iз власними концеп^ями розвитку. У цьому випадку будуть скоординован дм усiх кра'н i бiльш-менш однакова цiнова полiтика. I, водночас, забезпечуватиметься вщповщна конкуренцiя, яка е рушшною силою ринку [6].
Серед шших складових експорту укра'нського продовольства iснують хорошi перспективи щодо соняшниково''' олй, обсяги торгiвля якою протягом 2000-12 рр. збтьшилися бтьш як у 6 разiв (рис. 3).
4 3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
3,61
1,34
0,85 .ччччч-.4W4V .WW .WW
0,58 л\\\\
\V\W-\W4\N \W~\W \\WW .WW ■\V\W
\V\W\
ч\ч\\\ ч\ч\\\ ч\ч\\\ ч\ч\\\ ч\ч\\\ ч\ч\\\
\V\W\
ч\ч\\\
lWWV
lWWV lWWV lWWV l\W l\W l\W l\W
lV\WV
l\W l\W l\W l\W l\W l\W l\W
2000
2005
2008
2010
2012
Рис. 4. Експорт соняшниковоТ олп у 2000-2012 рр., млн. т [12; 13]
Бтьше половини (56,5%) загального обсягу оли' 2012 р. експортувалося до Ази', приблизно по 1/5 вивозилося до бвропи та Ази. Натомють частка кра'ш СНД у загальних поставках цього продукту була досить незначною (рис. 4).
Основним 1мпортером соняшниково!' олй' 2012 р. була 1нд1я, на яку припало 1/3 загальних поставок цього продукту на зовшшнш ринок. На другому м1сц1 був египет, а на третьому- 1ран. На ц1 3 кра'ши припало бтьше половини (52,4%) сукупного обсягу експорту. Загалом на першу "п'ят1рку" краТн припало близько 2/3 загальних поставок (табл. 2).
Отже, УкраМ протягом дослщжуваного перюду вдалося завоювати досить вагом1 позици' на св1товому ринках зерна i соняшниковоТ олй'. Цьому сприяло передуам зб1льшення попиту на продовольство внаслщок поглиблення продовольчоТ кризи в кражах, що розвиваються. У той же час, анал1з анал1тичних джерел показав, що зростання конкурентоспроможност АПК Украши зумовлене також вступом Украши до СОТ. Так, л1берал1зац1я торг1вл1 дозволила збтьшити обсяги експорту згаданоТ продукци' внасл1док в1льн1шого доступу украТнських товар1в на ринки краш-члешв ц1еТ оргашзацп. Зб1льшити обсяги поставок зернових вдалося i завдяки зняття Украшою обмежень на експорт цих культур (за винятком 2010 р. внаслщок Тх пршого врожаю).
□ Азiя □ Африка ПСвропа Пкраши СНД
Рис. 5. Частка репошв св^у в експортi соняшниковоТ олií у 2012 р. [12]
Таблиця 2.
Основы краТниЧмпортери соняшниковоТ оли у 2012 р. [12, розрахунки автора]_
тис. т млн. дол. % вщ загального обсягу* % вщ загальноТ вартост експорту*
1ндт 1 130,00 1 224,04 31,3 30,7
Сгипет 482,47 511,74 13,3 12,8
1ран 284,15 310,65 7,8 7,8
Туреччина 275,57 300,63 7,8 7,6
Алжир 174,1 190,54 4,7 4,8
1спашя 165,52 179,97 4,7 4,5
Нiдерланди 117,29 136,94 3,3 3,5
Францiя 102,15 130,52 2,8 3,3
lталiя 97,46 107,15 2,7 2,8
Саудiвська Аравiя 64,48 69,87 1,8 1,8
Окр1м згаданих вид1в продукци АПК УкраТни, непоган1 перспективи мае експорт пшеничного борошна, обсяги зовшшньоТ торпвл1 яким лише протягом 2006-12 рр. збтьшилися у 15 раз1в, а валютн1 надходження в1д продажу на зовшшшх ринках- у 22,6 рази. Зокрема, експорт до Ази збтьшився у 4400 та 1750 раз1в в1дпов1дно, до Африки- у 207 та 474,5 раз1в. Натомють до краТн СНД лише у 7 та 11 раз1в, до Свропи- в 0,9 I 0,6 рази (табл. 3).
Таблиця 3.
Експорт пшеничного борошна за репонами свпу в 2006-12 рр. [12]_
Кшькють, тис. т Вартють, млн. дол
2006 2008 2010 2012 2006 2008 2010 2012
Св^ 10,53 260,3 83,51 156,72 2,26 119,03 22,16 51
КраТни СНД 10,38 175,17 41,27 74,16 2,22 70,78 10,87 24,64
Азiя 0,015 72,28 37,86 65,98 0,012 37,79 10,19 21,12
Африка 0,08 8,54 4,33 16,55 0,011 8,5 1,08 5,22
Свропа 0,03 4,3 0,009 0,027 0,018 1,95 0,005 0,01
На сьогодн щор1чн1 експортн можливост1 краТни оц1нюються фах1вцями у 400-500 тис., а з часом вони можуть суттево збтьшитися. Однак 2012 р. загальний експорт цього продукту становив лише 156,72 тис. т, що вщповщно у 2,6-3,2 рази менше вщ можливого обсягу продажу за кордон. У регюнальному розр1з1 близько половини (47,3%) загальноТ кшькосп борошна вивозилося до краТн СНД. На другому м1сц1 були азшськ краТни (42,1%). Натом1сть на Африку припало лише близько 1/10 загального обсягу поставок (табл. 4).
Найперспектившший ринок для УкраТни- африканський, обсяг споживання якого (без урахування краТн швноч1 континенту) становить 1,8-2,3 млн. т. Лише Ангола 1мпортуе близько 500 тис. т борошна щор1чно. 1снують хорош! перспективи щодо нарощування експорту борошна в держави П1вн1чноТ Африки, Близького Сходу (Сири, Л1вану, ОАЕ), Азербайджану, Грузи.
Осктьки торпвля продовольством е важливим сегментом впливу на процеси, як1 вщбуваються у св1т1, так як багато репошв св1ту е 1мпортозалежними I не забезпечують себе продовольством нав1ть на половину, УкраТна мае хорош! перспективи у цьому напрямку. Суттево посилити держав! свою роль на св1товому продовольчому ринку дозволить пщписання угоди про асоц1ац1ю з СС, мета якоТ-створення ПоглибленоТ та всеосяжноТ зони в1льноТ торг1вл1 (ПВЗВТ) м1ж УкраТною та СС. Характеризуючи переваги п1сля приеднання до ц1еТ угоди загалом, то вже одразу пюля ТТ п1дписання
83,1% стьгосппродукцп ввозитиметься до GC без мита, ще на 2% - мито знизиться до нуля протягом 10 рош, а на решту 14,9 % категорш с/г TOBapiB GC встановлюе тарифнi квоти. Це стосуеться найбiльш чутливих з точки зору мiжнародноТ торгiвлi товарiв.
Таблиця 4
Основы кра'ТниЧмпортери укра'Тнського борошна у 2012 р. [12]
тис. т млн. дол. % вщ загального обсягу* % вщ загальноТ вартост1*
Крани СНД 74,16 24,64 47,3 48,3
Молдова 51,25 16,27 32,7 31,9
Азербайджан 18,34 6,64 11,7 13
Туркменютан 3,01 1,11 1,9 2,2
Аз/'я 65,98 21,12 42,1 41,4
1ндонез1я 39 12,37 24,9 24,3
1зраТль 9,43 3,05 6 6
Палестинська територ1я 7,61 2,44 4,9 4,8
ТаТланд 3,43 1,04 2,2 2
Груз1я 2,79 0,98 1,8 1,9
Африка 16,55 5,22 10,6 10,2
Л1в1я 9,57 2,94 6,1 5,8
ЦАР 3,1 0,99 2 1,9
Базуючись на фактично застосовуваних GC у попереднi роки ставках мита на украТ'нську продукцiю, УкраТ'на зможе економити щонайменше €383 млн. на експорт продукци АПК до GC. У той же час, зростання виробничих потужностей (шсля пщписання Угоди), зумовлене лiбералiзацiею торгiвлi, дозволить отримувати значно бiльшi прибутки, адже бтьшють товарiв поступово отримають доступ на ринки краТ'н-члешв GC.
Характеризуючи ж перспективи торгiвлi зерном, то варто зазначити, що хоча видтена для УкраТ'ни квота експорту пшениц (1 млн. т щороку) менша, нiж обсяги експорту, УкраТ'на додатково зароблятиме до €186 млн. щороку. ^м того, ПВЗВТ дасть УкраТш переваги перед Роаею, яка е нашим прямим конкурентом на европейському ринку зерна [9].
Надзвичайно важливе завдання для УкраТ'ни, яке допоможе Т'й задовольнити внутрiшнi потреби у продуктах харчування i сприятиме забезпеченню населення св^у продовольством- збiльшення швестицш в агросектор краТ'ни, що водночас виступае i передумовою стабiлiзацiТ св^ового продовольчого ринку. Позитивнi змiни в цьому напрямку вже юнують. Так, пщ час панельноТ' дискуси «1нвестицп в аграрну галузь УкраТ'ни. Нагодуемо св^ разом» у ходi 1^жнародноТ' бiзнес-конференцiТ «ABC: Ukraine & Partners» зазначалося, що аграрний сектор в УкраТш стае бтьш цiкавим для iнвесторiв i в найближчi ктька рокiв може за приростом швестицш зайняти провщш позицiТ в украшськш економiцi. Так, у 2005-2012 рр. шдекси обсягiв iнвестицiй в економiцi становили в середньому 115%, а в стьському господарствi- 192%. У структурi iнвестицiй в економiку частка стьського господарства зросла з 5,3% у 2005 до 6,1% в 2012 р. А 2012 р. обсяги прямих шоземних швестицш у стьгоспвиробництво зросли на 6,4% порiвняно з попередшм роком.
Про пщвищення швестицшно'Т привабливостi вiтчизняного АПК свщчить позитивна динамiка розвитку агропромислового сектору УкраТ'ни, де прирiст виробництва валово'Т продукцiТ галузi лише за 2010-12 рр. становив 12,8%, постшне позитивне сальдо зовшшньоТ торгiвлi продукцiею АПК, нарощування обсяпв експорту сiльгосппродукцiТ та продовольства, розширення географiТ зовнiшнiх ринш збуту [10].
Яскравим прикладом зацкавленосп спiвпрацi у сферi АПК УкраТ'ни може бути те, що за останш три роки американська швестицшна компашя SigmaBleyzer через AgroGeneration швестувала понад $100 млн. на розбудову великого агропромислового об'екту в УкраТш i плануе швестувати ще. Фшансову пщтримку украТ'нським фермерам, одноосiбникам i дрiбнотоварним виробникам готовi надавати i провщш свiтовi фiнансовi iнститути. Зокрема, лише 6БРР щороку iнвестуе в АПК УкраТ'ни близько €200 млн. i готовий збтьшити сво'Т лiмiти пiд фiнансування агросектору.
Ключовим ресурсом, який зацкавить iнвесторiв, е майбутня продуктивнють украТнськоТ' землi та аграрноТ iнфраструктури. На думку багатьох анал^имв Свiтового банку, ПродовольчоТ' та стьськогосподарсько'Т органiзацiТ (ФАО) i низки фондiв, при правильному пiдходi до швестицшно'Т полiтики протягом наступних 5-7 рош УкраТ'на вироблятиме 120 млн. т зернових i 7 млн. т м'яса [11].
Висновки
УкраТ'на мае досить значний експортний потен^ал стьськогосподарськоТ' продукци, який не використовуеться повною мiрою. Для нарощування обсягiв експорту в УкраТш повинна здiйснюватися цтеспрямована державна полiтика щодо залучення швестицш у розвиток лопстично'Т iнфраструктури зернового сектору та iншi галузi АПК УкраТ'ни, пщтримки дрiбних i середшх товаровиробникiв, у т.ч.
запровадження птьгових умов виробничоТ дiяльностi для новостворених стьськогосподарських виробництв.
Виконуючи взят на себе зобов'язання в рамках мiжнародних угод, що регулюють правила поведшки на свiтових ринках, УкраТна повинна докладати цiлеспрямованих зусиль щодо просування на продовольчi ринки окремих краТн та регiонiв свiту. У цьому контекст важливим завданням е приведення украТнського законодавства щодо якост продукци у вiдповiднiсть з европейськими вимогами, проведення сертифкаци пiдприемств аграрноТ галузi, дотримання i застосування стандартв якостi та безпеки продукци вщповщно до мiжнародних вимог. Адже експорт якюноТ стьгосппродукцп може принести УкраТш значнi прибутки i пiдвищити товарний рiвень на мiжнародних (а саме на европейських) ринках.
Лтература
1. Зерно Причорномор'я-2013: на сторож! глобально! продовольчоТ безпеки. [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.nibulon.com/news/novini-kompanii/zerno-prichornomorya-2013-na-storozhi-globalnoi-prodovolchoi- bezpeki.html
2. Если бы в Украине работало еще 10 таких компаний, как «Нибулон», то и экономика страны была бы на высоком уровне - Алексей Вадатурский [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www.nibulon.com/ uploadsfiles/APK-Inform_13.01.2014.pdf
3. УАК: "НИБУЛОН" суверенно лидирует с 15% долей рынка [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://agroconf.org/content/uak-nibulon-uverenno-lidiruet-s-15-doley-eksporta
4. НИБУЛОН встретил Новый год экспортом 4 млн. т зерна [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://agroconf.org/content/nibulon-vstretil-novyy-god-eksportom-4-mlntn-zerna
5. Присяжнюк анонсировал создание проекта "зернового комитета-пула" [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://agroconf.org/content/prisyazhnyuk-anonsiroval-sozdanie-proekta-zernovogo-komiteta-pula
6. УкраТна, Казахстан та Рос!я створять зерновий пул [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// ua. korrespondent.net/business/861901-ukrayina-kazahstan-ta-rosiya-stvoryat-zernovij-pul
7. Зерновой пул- украинское "успокоительное" для России [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://economics.unian.net/rus/news/177548-zernovoy-pul-ukrainskoe-uspokoitelnoe-dlya-rossii.html
8. УкраТна, Рос!я i Казахстан не створять зернового пулу- експерт [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://real-economy.com.ua/news/52937.html
9. Експорт в GC пюля Угоди про асо^ацю товари стьського господарства [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// texty.org.ua/pg/ article/ editorial/read/ 49316/ Jeksport_ v_JeS_ pisla_ Ugody_pro_asociaciju
10. Микола Присяжнюк: 1нвестицп в аграрну галузь УкраТни - гаран^я продовольчоТ безпеки у свт [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukraine-partners.org/?p=1876
11. Ч!пко Т. Перспективи розвитку АПК УкраТни на Фон! свплвоТ' продовольчоТ кризи / Т. Ч!пко // География та туризм: Науковий з6!рник. Випуск 26 / Ред. кол.: Я.Б. Олмник (вщп. ред.) та !н. - К.: Альтерпрес, 2013.12. Госкомстат УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
13. ФАО [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://faostat3.fao.org/faostat-gateway/go/to/download/T/TP/E
Аннотация. Т. М. Чипко Експортный потенциал АПК Украины в решении мирового продовольственного кризиса. Рассмотрены возможности внешней торговли Украины на рынках зерна, подсолнечного масла и пшеничной муки, значение ведущей компании-лидера зернового рынка в Украине «Нибулон» на мировом зерновом рынке, преимущества и недостатки создания зернового пула, экспортные возможности продукции АПК после подписания соглашения об ассоциации с ЕС, необходимость привлечения инвестиций в агросектор страны. Исследованы динамика объемов экспорта за последние 12 лет и основные рынки сбыта зерновых культур, подсолнечного масла и пшеничной муки. Ключевые слова: экспортный потенциал АПК Украины, продовольственный кризис, глобальная продовольственная безопасность, продовольственный рынок, экспорт, рынки сбыта, зерновой пул, мировые цены, инвесторы, инвестиции, государственная монополия, либерализация торговли, пошлина, квоты.
Abstract. Т. M. Chipko Export potencial of Ukrainian agroindustrial complex in solving global food crisis. The
possibilities of Ukraine's foreign trade in the grain, sunflower oil and wheat Hour markets, the importance of the company's top leader in the grain market of Ukraine "Nibulon" on the world grain market, the advantages and disadvantages of creating grain pool, export opportunities for agricultural products following the signing of an association agreement with the EU, the need to attract investment in the agricultural sector of the country are considered. Dynamics of export volumes for the past 12 years and the main markets of cereals, sunflower oil and wheat flour are investigated.
Keywords: export potential of ukrainian agroindustrial complex, food crisis, global food security, food market, export, sale markets, grain pool, world prices, investors, investments, the state monopoly, trade liberalization, customs duties, quotas.
Поступила в редакцию 30.01.2014 г.
