CC BY
20УДК 911.9(477)377 Танасшчук О. Ю.
Особливост'1 природной складовоi рекреащйного комплексу Хмельниччини
КиТвський нацiональний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. КиТв e-mail: o.tanasiichuk@gmail.com
Анота^я. В статт/' розкрито особливостi природное складово¡' рекреацйного комплексу Хмельницько¡' област1, висвтлено ¡¡' значення i роль в рекреацйному комплекс! регюну. Досл/'джено кльксн та як/'сн/' характеристики кл/'матичних, геолого-геоморфологчних, водних, бютичних та, в/'дпов/'дно, ландшафтних природно-рекреацйних ресурс/в - складових природно-рекреацйного потенцалу як першооснови рекреацйно¡' ндустр ¡.
Ключовi слова: природно-рекреацйний складова, рекреаця, ресурси, Хмельниччина.
Вступ
Актуальнсть досл'дження. Сьогодн особливо зростае значення регюнальноТ туристичноТ пол^ики. Регюнальними стратепями розвитку областей Захщного регюну до 2015 року загальновизнано рекреацш i туризм прюритетним напрямком соцiально-економiчного розвитку регюну, а розвиток та промо^я рекреацшно-туристичного потенцiалу - одним iз завдань. Особливо важливим е те, що рекреацшно-туристичний потенцiал виступае достатньо активним чинником розвитку вщпочинку, лкування, спорту, а також спричиняе додатковий стимулюючий вплив на розвиток транспорту i зв'язку, iнфраструктури, сфери послуг, буфвельноТ iндустрiТ та iнших сфер економки.
Одним з регiонiв перспективного розвитку рекреацп в нашiй краТш е Хмельниччина. Це пояснюеться випдними особливостями ТТ географiчного розташування та багатством рекреацшно-туристського потенцiалу.
Надзвичайно актуальною е тема природно-рекреацшного потенцалу Хмельниччини, оскiльки розкриваються значнi перспективи розвитку рекреацшноТ дiяльностi на цш територiТ.
Мета статт/ полягае у розкритт особливостей природноТ складовоТ рекреацiйного комплексу Хмельниччини.
Завдання полягае компонентну структуру природно-рекреацшних ресурсiв ХмельницькоТ област та Тх роль в рекреацшно-туристськш дiяльностi регiону; висвiтлити перспективи використання природно-рекреацшних ресурав.
Результати i обговорення
Перспективи розвитку рекреацiйноТ сфери УкраТни лежать в площинi прихованих можливостей регiонiв ефективно використовувати цей наявний потен^ал.
Найважливiшою передумовою оргашзацп рекреацшноТ дiяльностi виступають рекреацiйнi ресурси.
Проблемi вивчення рекреацiйних ресурсiв присвячен працi багатьох вчених-географiв. У наукових працях автори детально характеризують змют поняття «рекреацiйнi ресурси» за ознаками походження, комплексности споживчоТ вартостi, взаемодп, туристичного продукту, рекреацiйного потенцiалу, туристичносп, людського втручання.
Багатограннiсть поняття «рекреацшш ресурси» визначаеться рiзноманiтнiстю пiдходiв з яких його можна розглядати, наприклад: еколого-економiчного, функцюнального, територiального.
Проаналiзувавши iснуючi тлумачення змiсту даного поняття, пропонуемо поеднати вищезазначен пiдходи в наступному його визначенш, (в основi якого лежать трактування Масляка П.О. [9] та Бейдика О.О. [1]): «Рекреац/'йн/' ресурси - це об'екти, явища i процеси природного, антропогенного та со^ального походження, що використовуються або можуть бути використан для розвитку рекреаци та впливають на територiальну органiзацiю рекреацiйноТ дiяльностi, ТТ спецiалiзацiю та економiчну ефективнiсть». Вони е матерiальною i духовною основою формування ТРС рiзного типу i таксономiчного рангу; потребують бережного i економного використання, охорони i примноження.
Для рекреацшних ресурсiв характерна соцiо-культурна просторова i часова вiдноснiсть. Залежно вщ вихщноТ точки зору i часу оцшки, один i той же об'ект може оцшюватися по рiзному.
Рекреац1йн1 ресурси подiляються на три основы групи [14]: природы, юторико-культурш та соцiально-економiчнi.
Вагомого значення в рекреацшнш дiяльностi набувае використання природних ресурав, осктьки повноцiнно зняти фiзичну втому i вiдновити психологiчний стан людини можливо лише на лон природи.
Пропонуемо наступне розумiння поняття «природы рекреацшш ресурси», базуючись на трактуваннях Масляка П.О. [9] та Фоменко Н.В. [14].
Пщ природними рекреацйними ресурсами розумiемо - фактори, речовину i властивост компоненлв природних та природно-антропогенних геосистем, ям володшть сприятливими
внутршшми i зовнiшнiми, якiсними та кiлькiсними параметрами для реалiзацN рекреацшноТ дiяльностi. У межах природних рекреацiйних ресурав можна виокремити клiматичнi, геолого-геоморфологiчнi, водш, бiотичнi та ландшафтнi в цтому.
Хмельницька область мае високий рiвень концентраци природно-рекреацiйного потенцiалу. За рiвнем забезпечення землями рекреацiйного призначення Хмельницька область займае перше мюце в краТн [16]. Природнi рекреацiйнi ресурси займають друге мiсце у структурi ПРП ХмельницькоТ областi [7].
Це обумовлено особливостями регюнального землекористування та господарською спрямованiстю регiону: це непромислова область, яка володiе високим рекреацшним потенцiалом i характеризуеться вiдносно низьким рiвнем його використання.
Досить високим е рiвень концентраци природно-рекреацiйного потен^алу в межах ХмельницькоТ областi; за даним показником регюн займае друге мюце в краТш пiсля ЧершвецькоТ областi [16].
Клiматичнi рекреацiйнi ресурси.
^мат, погода, Тх комфортнiсть i вплив на самопочуття людини е визначальними, а в багатьох випадках нав^ь лiмiтуючими чинниками розвитку для бтьшосп функцiональних типiв територiальних рекреацшних систем, туристичних комплексiв i масових видiв туризму.
Вся територiя ХмельницькоТ областi знаходиться в смузi ^матичного комфорту.
Клiмат ХмельницькоТ областi зумовлений ТТ географiчним положенням в центральнiй частинi ПравобережноТ УкраТни та впливом Волино-ПодтьськоТ височини. Загалом вiн помiрно-континентальний з м'якою зимою та досить теплим вологим л^ом. Значна протяжнють областi з пiвночi на твдень зумовлюе деякi вiдмiнностi ^мату мiж пiвнiчними та пiвденними районами.
^матичш умови, як чинник розвитку рекреацп, оцiнюють за ступенем сприятливост впливу рiзних клiматичних показникiв на людину i ТТ здоров'я, що залежить вщ сезонiв року.
Основним методом комплексно'! оцЫки клiматичних умов для будь-якоТ сфери жип^яльносл людини е ефективна температура (ЕТ) - один з бюметеоролопчних шдешв, що характеризуе ефект впливу на людину комплексу метеоелемен^в (температури, вологост пов^ря i вiтру) через единий показник [12].
Осктьки на територи ХмельницькоТ област середньомiсячна вiдносна вологiсть пов^ря зростае вiд 61-69% влiтку до 80-90% взимку, то вона майже не впливае на комфортнють теплових умов.
Температуры умови зимового сезону област сприятливi для вщпочинку. Про це свщчать середнi температури найхолодшшого мiсяця року - сiчня: -5,6°С - -5,0°С.
Згiдно з районуванням за ступенем дискомфорту холодного перюду [6], Хмельниччина розмщена в област з м'якими зимами, дискомфорт пов'язаний ттьки з дiею вiтрiв, швидкють яких взимку е найбiльшою (1-7 дшв на мiсяць).
Ефективнi температури знаходяться в межах комфортних погодних умов [8].
Загальна середня ктькють дшв зi сшговим покривом (бтьше 10 см) складае 75-95 дшв iз пiвдня на пiвнiч.
Середш багаторiчнi показники дають можливiсть оцшити зимовий сезон для рекреацшно-туристичноТ дiяльностi як субкомфортний, хоча середш температурш умови е комфортними для ачня та лютого, для швшчноТ та центральноТ частин областi.
В оцшках зимового сезону слiд враховувати також хмарнють i мiнливiсть погодних умов залежно вщ проходження фрон^в, циклонiв i змiни тиску. Це мае значення при оргашзацп вщпочинку для людей похилого вку i хворих; спостереження показують вплив названих процесiв i на здорових людей i дiтей.
Переважна бiльшiсть рекреан^в надають перевагу лiтнiм видам вщпочинку, тому важливо дослiдити комфортнiсть ^матичних умов областi в теплий сезон року.
За малоТ хмарностi комфортш температури характернi для червня, липня, серпня по всш областi. Субкомфортш погоднi умови переважають у травш 13,9° та вереснi 13,5° по всш областк У жовтнi на всш територи областi домiнуе в середньому субкомфортна прохолодна погода. Повторюванють субкомфортноТ прохолодноТ погоди в листопадi сягае близько 35% в областк
Аналiз та попередня оцiнка рекреацшних ресурав клiмату та погодних умов ХмельницькоТ област [8] свiдчать про посереднш рiвень Тх сприятливостi для вщпочинку.
Також потрiбно пам'ятати, що комфортнють погодно-^матичних параметрiв - поняття вщносне, оскiльки залежить вiд шдивщуальних особливостей органiзму людини i вщ того, в яких погодно-^матичних умовах вiн розвивався.
Геолого-геоморфологiчнi рекреацiйнi ресурси.
Важливе значення для рекреацп та для формування рекреацiйних потош мае рельеф. Геоморфологiчнi ресурси, у першу чергу, нерiвностi земноТ поверхш, сприяють розвитку окремих напрямкiв рекреацшноТ дiяльностi, пов'язаних зi спуском чи пщйомом: гiрськолижний i пiшохiдний туризм, альтшзм, скелелазiння, даунхiл, дельтапланеризм тощо. На штенсивнють рекреацiйного використання прських споруд впливають такi Тх характеристики: ппсометричш, клiматичнi, ландшафтно-естетичнi, гляцiологiчнi, шженерно^зичш, а також соцiально-економiчнi.
Карстовi печери, пляж^ рифи та iншi привабливi геоморфологiчнi об'екти - пщфунтя для розвитку пляжно-купального, еколопчного, наукового, екстремального i пiзнавального туризму.
У геоструктурному вщношенш територiя ХмельницькоТ областi пов'язана з УкраТнським щитом i його Захщним схилом. Схiдна частина лежить у межах Волино-Подтьського тектонiчного блоку. Територiя на Заходi належить до Волино-ПодтьськоТ моноклшалк
Поверхня обласл - в основному пщвищена пологохвиляста лесова р!внина. Крайня niBHi4Ha частина ïï лежить у межах Полiськоï низовини. На Пiвнiчний Захщ невисоким уступом вiдокремлюeться Волинська височина. Вододтьна центральна частина лежить на вщрогах Приднiпровськоï височини. Решта територи ХмельницькоТ обласл - у межах Подтьсько''' височини. Платоподiбна поверхня Приднютер'я глибоко розчленована каньйоноподiбними долинами рiчок, ярами та балками.
В геоморфологiчному вiдношеннi Хмельницьку область умовно можна подiлити на три частини: Полюька терасова рiвнина, Волинське плато. Подтьське плато.
Амплiтуда абсолютних висот в областi перевищуе 280 м. У цтому ж поверхня мае нахил вщ середньо' найвищоТ частини до пiвнiчноï i швденно' окра'н.
Рельеф областi сформувався пщ дiею ендогенних та екзогенних факторiв. Внутрiшнi сили спричинили тектонiчнi рухи, як розбили кристалiчний щит i фундамент плити на окремi блоки i пщняли або опустили Тх.
Серед зовшшшх рельефоутворюючих чинникiв найбтьше значення мае дiяльнiсть поверхневих вод. Водна ерозiя утворюе промо'ни, яри, балки, долини з пологими, скелястими чи каньйоноподiбними схилами. Змив вiдкладiв з великих площ призводить до виположування схилiв та вирiвнювання поверхонь.
У тих мюцях, де вапняки i ппси розчиненi поверхневими i пщземними водами, зустрiчаються карстовi форми рельефу (в т. ч. печери), а на схилах, де виходять фунтов1 води, можна побачити зсуви. G також в обласп шщаш бархани i дюни, насипанi в^ром.
Значний вплив на формування поверхш областi мае господарська дiяльнiсть людини. Там нерацюнальш ïï форми дiяльностi як вирубування лiсiв, розорювання схилiв, розробка кар'ерiв, спричиняють утворення промо'н, ярiв, зсувiв, осипищ, пiдсилюють площинний змив. У той же час, людина штучно закртлюе схили, веде протиерозшш заходи тощо.
Серед геоморфолопчних особливостей Хмельниччини варто вiдзначити Приднютер'я - це своерщна «гiрська кража». Тут Подiльське плато мае нахил в бк Днiстра i вщзначаеться значною розчленованiстю рiчками на окремi пасма. Для Приднiстер'я також характеры цiкавi форми вивiтрювання. У швденно-захщнш частинi Приднiстер'я, в мiсцях поширення гiпсiв, утворились досить великi карстовi провалля та печери (перша була вщкрита бiля с. Завалля i названа туристами «Атлантидою»). Все це створюе можливосп для органiзацiï зимових видiв вiдпочинку, спелеопоходiв, навчальних та шзнавальних екскурсiй.
Побужжя значно менше розчленоване долинами рiчок. Цi територи сприятливi для розвитку водноï' рекреацп. Долини та заплави рiчок обласп придатнi для полювання, збирання ягщ, грибiв та лiкарських рослин. Важливе значення для рекреацiï мае естетична цшнють територiï, можливiсть ï'ï залучення для потреб рекреацп.
Рiвномiрний похил поверхш Приднютер'я порушуе Товтровий кряж, який простягаеться навскоси вщ р. Збруч.
В 1996 роц було створено Подтьський Державний нацiональний природний парк «Подтьсьм Товтри» для збереження, вщтворення та рацiонального використання природних ландшаф^в Подiлля.
Товтри за походженням е давшм бар'ерним рифом, сформованим вздовж берегово' лiнiï' неглибокого мюценового моря. В геологiчному вiдношеннi Товтри - пасмо мщних мiоценових вапнямв. В межах Хмельниччини Товтри простягаються до 90 км; 'х площа досягае 25 тис. га, з яких 15 тис. га вкрит люами. У Товтрах дуже поширений карст. Переважають др1бн1 форми - трщини, борозни, комiрки, карри тощо, ям утворюють на головному кряжi iнодi справжнi карстовi поля. Зрщка трапляються i печери, наприклад Кармелюкова в с. Привороття.
Аналопв у свт немае, проте подiбнi за деякими геолопчними структурами скелястi пасма е у Великобритани та США.
Орипнальнють рифу полягае в тому, що вш складений не коралами, а рештками вапнякових водоростей, моховаток, молюсок, специфiчних морських черв'якiв та шших органiзмiв. Корали в його окладi зустрiчаються рiдко.
Товтровий кряж значно в^зняеться вiд Подiльського плато i е ушкальним феноменом, винятково природно-територiальним комплексом на територiï нашо' кра'ни.
Мiкроклiмат регiону формуеться на фош загальних клiматичних умов пщ впливом особливостей рельефу Подiльського та Товтрового кряжу. Особливо теплий мiкроклiмат у долиш Днiстра й гирлових дтянках долин його лiвих приток. Отже, Товтри в^грають клiматично-регулююче значення для регюну Поднiстер'я.
Варто вщзначити наявнiсть в областi геолог'чних памЯток природи.
Особливо'' уваги заслуговуе ниш всесв^ньовщомий мiжнародний еталон силуру й девону - розрiз на лiвому схилi р.Тернави в с.Китайгород Кам'янець-Подтьського району. Нинi це пам'ятка загальнодержавного значення.
Геолопчна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Смотрицький каньйон» - глибока вузька долина р. Смотрич iз с^мкими схилами i унiкальними виходами на денну поверхню силуршських вапнямв.
Серед геолопчних об'ек^в окремий пiдроздiл складають геоморфологчн пам'ятки. До них належить цта низка природних утворiв, форма яких виникла пщ впливом певних геолопчних процеав. Бiльшiсть таких пам'яток розташовано в пiвденнiй частинi обласп. Це насамперед - Товтровий кряж.
Серед шших заповiдних пам'яток ^еТ категори, якi потребують подальших дослщжень, перше мiсце серед уже дослщжених печер займае пам'ятка неогену Завальська печера «Атлантида» - одна з найчарiвнiших печер Волино-Подтьського плато (с. Завалля Кам'янець-Подтьського р-ну). Нат1чн1 форми збереглися в бортах ппсовоТ печери, в далеких залах е сталактити, сталагм^и.
Недалеко вщ ЗавальськоТ печери «Атлантида» в 1969 роц киТвськими спелеологами в неогенових гiпсах вщкрита ще одна невелика карстова печера «Малишка-Киянка». В печерi кристали ппсу рiзних форм та кольорiв. Деяк з них мають довжину до 0,5 м.
Також варто вщзначити, що на Хмельниччин поблизу «Атлантиди» розташованi меншi гiпсовi печери - Цапова Дюра i Новосiлка.
Доволi цiкавими для екскурсiйного вiдвiдування е невелик вапняковi Нiгинськi печери (Залучансьм, Черчинськi): Безiменна або Людська (найбтьша), Кiнська та Жидiвська нацiонального природного парку «Подтьсью Товтри». Входи до печер вщкриваються у 10-метровому прямовисному вщслоненш силурiйських вапнякiв, якi утворюють борт каньйону Смотрича.
Не менш легендарною й туристично атракцшною у НПП «Подтьсью Товтри» е Кармалюкова печера бтя с. Привороття. У нш, за переказами, тривалий час переховувався й прикопував в^браш в багатив скарби народний месник Устим Кармалюк.
Ще одна печера Кармалюка з штучним водоспадом (скельний монастир) знаходиться в Дунаевецькому район обласп, с. Маливцк Колись тут був давньо-слов'янський (а може, ще й язичницький) монастир. В обох печерах цкаво оглянути залишки вiвтаря та графт на земляних стiнах.
Майже вс вiдомi з давнини печери Подтля мiсцеве населення використовувало як об'екти чернечого усам^нення й переховування вщ ворожих навал.
При наявносл такого рекреацiйного ресурсу як печери, доцтьно розвивати в областi спелеотерашю - використання мiкроклiмату печер, шахт для лкування цiлого ряду захворювань, один з стародавшх i широко розповсюджених у нашi часи методiв оздоровлення в багатьох краТнах св^у.
Основний лiкувальний чинник печер - це мiкроклiматичнi умови. Тривале перебування в печерах створюе умови для пониження чутливосп оргашзму до алергешв, пiдвищуе насиченiсть артерiальноТ кровi киснем, нормалiзуе артерiальний тиск i обмшш процеси. УкраТнськi медики встановили: спелеотерашя сприяе бiльш швидкому загоенню опшв, допомагае лiкувати шкiрнi захворювання, недуги кровооб^у.
Водн! рекреац1йн1 ресурси.
Природа щедро надшила Хмельницьку область водними ресурсами: вона займае шосте мюце в УкраТш.
Водн ресурси ХмельницькоТ обласп складаються з поверхневого стоку i запасiв пiдземних вод. Рiчкова сiтка представлена басейнами Днiстра, ^вденного Бугу i Днiпра i нараховуе 3733 рiчок загальною довжиною 12880 тис. км (за даними Хмельницького обласного управлння водних ресурсе). Стк рiчок регулюеться штучними водоймами: 55 водосховищ загальною площею 116,245 км2 i об'емом 267,8 млн. м3; ктькють ставкiв змiнюеться i в 2011 роц склала 2602 загальною площею 16212,46 га.
Правда, природних озер на територи обласп обмаль i вони невеликi за розмiрами та розташованi в основному в люових масивах на землях Держлюфонду (Святе - 4,2 га, Теребiж - 2,6 га, Голубi озера, Люова пiсня, Горiле, Солонча, Берш ставок та низка iнших невеличких озерець).
На даний момент, для оргашзованоТ водноТ рекреацп використовуеться лише дектька рiчок. Вiдпочинок на рiчках i водоймах стае таким же привабливим як i на морських узбережжях.
Володшчи значним розмаТттям водних об'ек^в в областi потрiбно розвивати водну рекреацш, де кожний вщпочиваючий зможе обрати водно-рекреацiйну дiяльнiсть в залежносп вiд своТх iнтересiв i туристичноТ квалiфiкацiТ. У воднiй рекреаци поеднуються елементи активного вщпочинку, шзнання, оздоровлення, фiзичноТ культури та спорту. Вона доступний кожнш людинi незалежно вщ вiку. Ось чому, туризм на водi подiляе перше мюце з тшохщним за кiлькiстю оаб зайнятих в ньому.
Прикладом ефективного ринку послуг водноТ рекреаци Хмельниччини е оргашза^я туристичних сплавiв на плотах, байдарках, катамаранах по рiчцi Днютер.
Взагалi, рiка Днiстер та ТТ притоки являють собою зручну артерш для розвитку водноТ рекреаци. ^м того, iз будiвництвом ДнютровськоТ ГЕС виник новий ландшафт, основним елементом якого стало водосховище, акваторiя його в межах даного району складае близько 15 тис. га. Встановлено, що береги Днютровського водосховища iз прилеглими джерелами мшеральних вод мають велику бальнеолопчну цшнють, де гелютератя може використовуватися майже цiлорiчно (з лютого по листопад), але з ^ею метою жодного вщповщного закладу не створено. Середне Приднютер'я займае вигiдне мiсце серед потенцшних курортних районiв краТни. В даному райоы знаходяться надзвичайнi за красою територи, ям вiдрiзняються унiкальнiстю природних ландшаф^в, серед яких особливе мюце займають Товтри.
Власне програми сплаву рiчками обласп варто представляти не ттьки водною подорожжю, а й рiзноманiтними видами рекреацп, включаючи послуги стьського та екотуризму, екскурсiйнi тури в прибережних зонах, розважальш, обслуговуючi та iншi послуги. Це дасть можливють сiльському
населенню диверсифкувати свою господарську дiяльнiсть, забезпечити пщвищення со^ально-економiчного рiвня життя. Використовуючи рiчки, можна органiзовувати таю види вщпочинку на вод^ як аквасктер, парасейлiнг, вiндсерфiнг, вейкбординг, дайвшг, катання на гiдроциклi, водних лижах, сплави на плотах, байдарках та каяках, прогулянки на човнах та катамаранах, що дасть економiчний розвиток для значно' частини населених пунк^в обласл. Цей вид рекреацп привабливий ще й тим, що вартють цих подорожей доступна бтьш широкому колу вщпочиваючих.
Хмельниччина мае низку цшних гiдрологiчних пам'яток природи. Зокрема це болотн масиви. Тх налiчуеться 37,7 тисяч гектарiв. Найбiльшi масиви бол^ зосереджено в Центральному Полюа. Низка болiт набули статусу заказниш мiсцевого значення.
Варто вiдзначити гщролопчну пам'ятку мiсцевого значення - озеро «Святе», що в 1зяславському райош, розташоване в сосновому лiсi, живиться донними джерелами. Природне озеро називають голубою перлиною подтьського краю, що славиться своею мальовничютю та чистою, прозорою водою, рибнютю. У центрi озера розташований ос^в. Площа дзеркала 4 га, а з прибережною смугою взято пщ охорону 8,2 га. G мюцем гшздування водоплавно' птицi. Мабуть, за чистоту води його назвали «Святим». Можливо, е й ^i легендарнi мотиви, та вони потребують додаткового вивчення.
Бальнеолог'чн рекреацiйнi ресурси (за бтьшютю класифкацш вщносять до водних рекреацшно-туристських ресурав [1]).
Бальнеолопчш ресурси - природы лкувальш речовини, якi використовуються для не медикаментозного лкування; основа формування курортного господарства.
До бальнеолопчних ресурав вщносяться мiнерaльнi води та гряз^ а також, за окремими класифка^ями - озокерит.
Одним з найважливших фaкторiв лiкувaльноï рекреaцiï в УкраМ е нaявнiсть природних мшеральних вод (загальна мiнерaлiзaцiя понад 1 г/л, специфiчний склад i терапевтична дiя).
Хмельниччина - одна з найбагатших в УкраМ за рiзномaнiтнiстю видiв i запасами мiнерaльних вод: володiе свiтового значення перспективними запасами ушкальних мiнерaльних лiкувaльних вод.
Сукупнють багатокомпонентних оргaнiчних та хiмiчних речовин, газового складу та мiкрофлори визначають 'х оригiнaльнiсть та надзвичайно високу бaльнеологiчну aктивнiсть пiд час лкування рiзномaнiтних хвороб та виведення з оргашзму рaдiонуклiдiв.
Це визначаеться ушкальними тектонiчними умовами i геологiчною структурою Хмельниччини. Схили Украшського кристaлiчного щита, Подтьського плато, розломи Товтрового кряжу рифогенного походження природно сформували ушкальний мшералопчний i тектошчний потенцiaл на водорозд^ Подiльськоï височини. Це й визначило появу великое кiлькостi родовищ рiзномaнiтних мiнерaльних вод, схожих за сво'ми лiкувaльними властивостями до «Нафтуа», «Миргородськоï», Кавказьких мiнерaльних вод, а також позитивний бальнеолопчний потенцiaл геомагштних aномaлiй, який спостерiгaеться в межах Товтр i активно дiе як лкувальний фактор на курортах Саташв, Мaкiв та iнших оздоровчих центрах регюну. I в даному випадку можна говорити про практично невичерпн запаси лкувальних вод.
Мiнерaльнi пщземш води розвiдaнi на 14 дтянках iз запасами понад 3,7 тис. м3/добу, з яких експлуатуеться 6 дтянок. Мiнерaльнi води використовуються для лкувальних цiлей i промислового розливу; з них використовуеться менше 10 %.
На бaзi багатьох родовищ функцюнують сaнaторно-курортнi заклади. Незважаючи на значш гiдромiнерaльнi ресурси використання мшеральних вод обласл незначне, тому актуальним е питання збтьшення геологорозвщувальних роб^, ïх дослiдження для сaнaторно-курортного-лiкувaння та промислового розливу [3].
Лкувальш мшеральш води облaстi належать до шести груп [10]: слaбомiнерaлiзовaнi з пщвищеним вмiстом оргaнiчноï' речовини типу «Нафтуся», хлориднi нaтрiевi мaлоï' мiнерaлiзaцiï без специфiчних бaльнеологiчних компонентiв типу «Миргородська», хлориднi нaтрiевi бромнi води високо'' мiнерaлiзaцiï, хлориднi кaльцiево-нaтрiевi бромнi слабм розсоли, слaбомiнерaлiзовaнi рaдоновi, слaбомiнерaлiзовaнi вуглекисло-радоновк Природнi столовi води е гщрокарбонатним рiзного кaтiонного складу.
На сьогодш Хмельницьку область видiляють як основну частину ново' в УкраМ провшцп мiнерaльних вод - Подiльськоï.
На територп облaстi розвiдaнi мiнерaльнi кремнiевi води (м. Ярмолинцi), сульфiднi води (м. Волочиськ), зaлiзистi мiнерaльнi води (м. Шепе^вка). Прояви цих вод потребують детального геолопчного, гiдрохiмiчного i бальнеолопчного дослiдження.
Здiйснюеться промисловий розлив 6 найменувань лкувально-столових вод, ям включенi до реестру ДСТУ 878-93. Але й у цьому вщношенш освоення родовищ незначне [11]: Збручанського - 10%, Зайчишського - 1,5%, Машського, Теофтольського i Волочиського - 1% вщ затверджених зaпaсiв.
Також необхщно зауважити, що тaкi родовища мшеральних вод, як Полонське i Кам'янець-Подтьське зовсiм не використовуються, а Шепелвське у мiзерних обсягах використовуеться районною лкарнею.
Ресурсний потен^ал гiдро-мiнерaльноï бази та можливiсть курортно-рекреацшного i промислового використання визначаеться загальною вивченютю умов формування i поширення мшеральних вод, сформованютю сучасно'' курортно-рекреацшно''' iнфрaструктури, ступенем курортологiчноï вивченостi i результатами бальнеолопчних оцшок мiнерaльних вод. Також юнуе суб'ективний фактор, пов'язаний з
необхщнютю оргашзацГГ промислового розливу мiнеральних вод та створенням невеликих оздоровниць рiзного пщпорядкування.
Важливою складовою бальнеологiчних ресурав е лкувальн грязi (пелощи) - це pi3Hi за генезисом природы утворення (мули, торфи, сопкова грязь тощо), ям застосовують для лкування у виглядi ванн та аплшацм.
На Хмельниччинi використовуються привiзнi пелощи, наприклад, санаторiй «Збруч» (смт. Саташв) користуеться власним Сакським родовищем (сульфщш муловi пелощи), звiдки i постачаються лiкувальнi грязi для надання бальнеопроцедур.
Ушкальним i ще не до мнця вивченим е такий лкувальний засiб, як озокерит (земляний або прський вiск; деякими вченими вдноситься до бальнеологчних ресурсе) - мшерал з групи нафтидiв (бiтумiв), схожий за зовшшшм виглядом на бджолиний вiск. Найбiльш вiдоме у свт Бориславське родовище озокериту, який за ямстю не мае аналогiв. Лкування озокеритом, наприклад, пропонуе санаторiй «Украша» (с. Макiв), також привiзним.
Б'ютичш peKpea^üHi ресурси.
На сьогодш багато публкацш розгортають питання кiлькостi та якосп iсторико-культурних, бальнеологiчних, клiматичних ресурав, в той час як деям високоатрактивш рекреацiйнi ресурси, на зразок бютичних, ландшафтних, залишаються поза увагою дослiдникiв.
Першочерговою проблемою використання бютичних ресурав е ïx мaловивченiсть i невизначенють складу.
Бiотa - iсторично сформована сукупнють предстaвникiв флори та фауни, об'еднаних сшльною областю поширення. Звщси рекреaцiйнi бiотичнi ресурси - це ресурси живо'1 природи, сприятливi як для лкування та оздоровлення, так i задоволення духовних потреб людини та оргашзаци окремих видiв туризму (мисливсьм , фш-тури тощо). В якосп таких ресурсiв можна зазначити [13]:
1. рекреацшш люи;
2. склaдовi природно-зaповiдного фонду;
3. фауну мисливських господарств.
Люовим масивам, поряд з aквaторiями, належить основна роль в оргашзаци короткочасного вщпочинку населення.
Лю е не просто складовою бюсфери, а «найскладшшим i найпотужшшим рослинним угрупуванням» [4]. Рекреацiйнi люи як компонент природних рекреацшних ресурав - це лише незначна (за площею) складова люових екосистем, що забезпечуе потреби населення у лкуванш, вщпочинку та туризмк Для означення ареалу ïx поширення за основу береться як головна саме рекреацшна функ^я.
Рекреацшна дiяльнiсть в люах може бути рiзномaнiтною за змютом, рiвнем оргaнiзaцiï, тривaлiстю тощо. Головною ямсною ознакою рекреaцiйниx лiсiв е переважання шдивщуального вiдпочинку та максимальний комфорт.
В постaновi Кaбiнету Мiнiстрiв Укра'ни «Про затвердження Порядку подту лiсiв на категори та видтення особливо захисних люових дтянок» зi змiнaми вщ 07.08.2013 подаеться наступне визначення категори рекреацшно-оздоровчих лiсiв: «лiсовi дiлянки, що виконують рекреацшну, сaнiтaрно-гiгiенiчну та оздоровчу функцш, використовуються для туризму, зайняття спортом, санаторно-курортного лкування та вщпочинку населення». Тобто, до рекреацшних лiсiв належать зелеш зони мiст та примюьких територiй (сквери, сади, парки, люопарки, дендропарки), лiси лiкувaльно-оздоровчиx зaклaдiв. Рекреaцiйнi функцiï також здiйснюють спе^альш зони природоохоронних об'ектiв, лiси вздовж туристських маршрупв, aвтомобiльниx шляxiв, водоохоронш, ^рунтозaxиснi, експлуaтaцiйнi лiси державного люфонду тощо.
Лiсовi ресурси в обласп (265 тис. га) виконують переважно водо-, грунто-, повiтрезaxисне i рекреацшне значення [7]. Основною складовою люових ресурав обласп е ïx територiaльнi рекреацшш можливосп. lнформaцiя щодо площi рекреaцiйниx лiсiв у Хмельницькiй обласп вщсутня.
У межах даних лiсiв знаходяться цiннi природнi комплекси, ландшафти, об'екти з рiдкiсними видами флори, водоспади, карс^ печери i ш. Саме тому рекреaцiйно-оздоровчi лiси використовуються населенням здебтьшого для туризму, оздоровлення i вщпочинку.
Хмельниччина - одна з небагатьох областей Укра'ни, терен яко' був помережений старовинними парками. Ниш пщ охороною держави знаходиться 36 пам'яток садово-паркового мистецтва, з яких 9 державного, 27 мюцевого значення. Парки будувались, як правило, при панських маетках на самих мальовничих за ландшафтом вщводах. Проте, переважна бтьшють ïx будiвель i паркових aнсaмблiв не збереглося. Багато з них вимагае реставраци. З уах старовинних пaркiв облaстi, ям зберегли облiк паркового мистецтва, е Мaлiевецький i Голозубинецький на Дунаевеччиш, Виногрaдiвський i Куявський Ярмолинецького району.
Оздоровчу i естетичну цшнють мають паркое зони санаторт та будинмв вщпочинку. Зокрема, значно пщвищуеться ефективнють лiкувaння та оздоровлення внaслiдок юшзуючоГ, фiтонцидноï та мiкроклiмaтичноï дiï чудових паркових зон у сaнaторiяx обласп.
Важливу пiзнaвaльну i рекреaцiйну роль виконують територи та об'екти природно-запоедного фонду Хмельниччини, адже вони е мюцем зосередження ушкальних, в т.ч. ендемiчниx та релктових, предстaвникiв флори i фауни, атрактивних ландшаф^в, досить часто пов'язаш з життям видатних людей та овiянi народними легендами.
ПЗФ Хмельниччини становить 500 територш та об'еклв загальною площею 319,68 тис. га (15 % вщ площi обласл, проте, ще не вс межi об'ектiв винесенi в натуру), ям включають в себе: Нацюнальш природнi парки «Подiльськi Товтри» та «Мале Полюся»; Регiонaльний ландшафтний парк «Мальованка»; заказники - 157 об'ек^в; пам'ятки природи - 276 об'ек^в; парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва - 36 об'ек^в; зоопарк; ботaнiчнi сади - 2 об'екти; дендропарки - 4 об'екти; заповщш урочища - 20 об'еклв.
В якосп рекреацшного ресурсу виступають запов'дно-мисливсью угддя, особливо у св^ зростання популярностi мисливських та фiш-турiв. Загальна площа наданих у користування мисливських угщь Хмельницько' облaстi складае 1577 тис. га, з них люових - 276 тис. га., польових -1257 тис. га, водно-болотних - 44 тис. га.
Ниш в мисливських угщдях Хмельниччини е понад 1800 кабашв, 4150 козуль. А от середня щтьнють зайця-русака залишаеться низькою; зростае мльмсть бобрiв, бток, арих курток, люових куниць. Пюля пщняття цiни на хутро, рiзко зменшилася мльмсть ондатр. Нестaбiльним е стан популяцп тхора чорного i куниц кам'яно''.
Основними напрямками ведення мисливського господарства е охорона, вщтворення та рацюнальне використання мисливсько'' фауни. Доведення щтьносл диких тварин до оптимально' -обов'язок кожного користувача мисливських угщь.
Проте, найбтьш еколопчним було i залишаеться фотополювання.
Серед бютичних рекреацшних ресурав найбтьше навантаження припадае на зелен зони мiст, дендропарки, боташчш та зоологiчнi сади, в той час, як ушкальш об'екти Подтьських зaкaзникiв та пам'яток природи, ям можуть бути основою тзнавально-науково' рекреaцiï та екскурсiйноï справи, залишаються поза увагою оргaнiзaторiв рекреaцiйноï' дiяльностi.
Ландшафтн рекреацiйнi ресурси.
Фiзико-геогрaфiчнi умови Хмельниччини мають певш вiдмiнностi у рiзних ï'ï частинах. Територiï' в^зняються мiж собою рельефом, клiмaтом, фунтовим покривом, рослиннiстю i формують рiзномaнiтнi лaндшaфтнi комплекси, багато з яких е сприятливими для рекреацшно''' дiяльностi.
Особливу кaтегорiю природних рекреaцiйних ресурав становлять рекреaцiйнi лaндшaфтнi ресурси (РЛР) - природно-територiaльнi комплекси, якi мають комфортн влaстивостi для оргaнiзaцiï вщпочинку. Рекреацшш ландшафти, зазвичай, е природно-антропогенними системами, ям формують з метою оргашзаци рекреaцiйноï дiяльностi.
В умовах Хмельницько' облaстi видiляють п'ять основних тишв природно-територiaльних комплексiв [5]: ПТК сучасних рiчкових долин (заплави i тераси рiчок); пТк пiщaних i супщаних територiй (мало поширенi в обласл); ПТК лесових рiвнин; пТк лесових горбисто-балкових височин (нaйпоширенiшi в обласл); ПТК рифових мaсивiв. Ц природно-територiaльнi комплекси поширенi на територи обласл нерiвномiрно й утворюють моза'чну картину, в якiй помiтнi досить характеры поеднання природних комплешв - ландшафты райони.
Бтьшють ПТК Хмельницько'' обласл придатн для оргaнiзaцiï' рекреацп [2]. Найсприятлившими для рекреaцiйного використання е ПТК лесових горбисто-балкових височин i ПТК рифових мaсивiв. Найменш сприятливими е ПТК пщаних i сутщаних територш i ПТК лесових рiвнин. Вщносно сприятливими е ПТК сучасних рiчкових долин.
Ландшафти Хмельницько' обласл е високоатрактивними рекреацшними ресурсами.
За сво'ми фiзiогрaфiчними рисами «Подтьсьм Товтри» вирiзняються високою ландшафтно-пейзажною оцшкою. Приднiстерськa частина «Подiльських Товтр» вiдзнaчaеться деякими особливостями: вона сильно i доволi густо розчленована глибокими кaньйоноподiбними долинами лiвих приток рiчки Днiстер. Долини мають глибину до 200 м, круп схили та вузьке дно. Вив^реш та розмит вапняки, ям вiдслонюються на схилах долин, утворюють екзотичн скелi рiзноï' форми - колони, стовпи, лгантсьм гриби або хaотичнi нагромадження брил та валушв. На теренах объекту встановлено i експлуатуеться кiлькa джерел мшеральних вод рiзних типiв, ям мають лiкувaльнi влaстивостi.
Парк репрезентуе один з трьох найкрупшших центрiв ендемiзму в Укрaïнi - тут сконцентровано найбтьше серед природоохоронних територш кра'ни ендемшв i релiктiв.
Особливою перлиною Хмельниччини е Новоушиччина - надднютрянський край, який гармоншно поеднав у собi рiзномaнiтнi природнi ландшафти: неозорi рiвнини i крутосхили, люи i водойми, утворивши краевиди неперевершено' краси.
Рельеф Приднiстер'я рiзко в^зняеться вiд рельефу центрально'' смуги Хмельницько'' обласл: ландшафти глибоко i густо розчленованого Вшьковецького плато та сходинчасто-терасоваш ландшафти поднютер'я. Ландшафт прибережно'' зони е бтьше подiбним до прського краю.
Сам же Днiстер на протязi пiвденноï межi району мае дуже звивисту долину i утворюе числены меандри. Крутизна його схилiв - i правобережних, i лiвобережних, дуже мшлива: круп скелясл дтянки (стiнки), змiнюються розлогими терасовими схилами, що створюе надзвичайно мaльовничi краевиди, бага^ на iсторичнi, геологiчнi та ландшафты пам'ятки.
Вихщ на поверхню крутих швденних схилiв тепломiстких вапнякових субстра^в Приднiстер'я обумовлюе виникнення мiкроклiмaтичних умов, якi за сво'ми характеристиками наближаються до степових, або, нав^ь, до середземноморських, що сприяе розвитку рекреацп.
Функцюнування Днютровського водосховища дещо видозмшило ландшафт територiï.
З метою збереження i вщтворення цшних люових насаджень, рщкюних i зникаючих видiв рослинного i тваринного св^у, охорони унiкaльниx природних лaндшaфтiв в Новоушицькому рaйонi створено мережу заказнимв: «Днiстровський» (480 га), «Дaнилiвський» (638 га) i «Калюський» (1832 га). Вс вони розмiщенi на схилах однойменних рiчок.
В усi пори року Новоушицьк нaдднiстрянськi ландшафти наповнеш багатством природних фарб, гaрмонiйною красою, мальовничютю i розмaïттям.
Лiмiтуючими факторами рекреацшно! дiяльностi в даному регюш е поширення несприятливих процесiв: сейсмiчнiсть, ерозiйнi процеси, зсуви, карст, забруднення рк промисловими стоками. Рекреaцiйному використанню тут мае передувати шженерне облаштування.
Долинна система природно концентруе цшш для вщпочинку рекреацшш ресурси люостепу. На територи системи прюритетними будуть санаторно-лкувальш заклади з комплексом рекреацшних форм (водо-, фiто-, гелiо-, спелео-, дiетотерaпп), для розташування яких найбтьш придaтнi мiсцевостi днищ долини Днютра, туристично-екскурсiйнi заняття (воднi подорожi по р. Днютер з пiшоxiдними екскурсшними походами). Нaйбiльш придатними для туристсько-екскурсшних занять е мiсцевостi днищ i "стшок" Днiстрa, Товтровоï гряди, карстових лшок i "вертебiв".
Для прогулянково-пляжного вiдпочинку нaйсприятливiшi умови комплексiв низькоГ i висо^ заплави Днiстрa, плавних сxилiв його долини, якi покрит мальовничою рослиннiстю - цiннi угщдя для збору ягiд i лкарських рослин. У Новоушицькому та Кам'янець-Подтьському районах можна планувати розширення спортивних i туристичних зaклaдiв на бaзi прирiчковиx комплексiв Днiстрa.
В обласп до рекреaцiйного використання також можна залучити аквальш та водно-болотнi антропогенш ландшафти [15]. Розв'язання цiеï проблеми полягае у виршенш завдань рекреацшного освоення аквальних антропогенних ландшафтних комплешв, екологiчниx та природоохоронних зaxодiв щодо використання та збереження ушкальних й орипнальних аквальних лaндшaфтiв: водосховищ, ставш, покинутих кaнaлiв, а також окремих водних комплешв ям сформувались у вщпрацьованих кар'ерах грaнiту, пiску, глини.
Особливi i незвичaйнi ландшафти сприяють проведенню рiзномaнiтниx туристичних змагань, напр. «Кам'янецьк скелi» (прийняло участь 18 команд з Украши), «Кубок Украши з теxнiки пiшоxiдного туризму серед дорослих», «Чемпiонaт Украши серед юнаш з теxнiки пiшоxiдного туризму».
Висновки
Анaлiз особливостей природно-рекреацйних ресурсе (^матичних, геолого-геоморфологiчниx, водних, бiотичниx, ландшафтних тощо) ХмельницькоГ облaстi свiдчить про висом резерви розширення обсяпв ïx використання. Рiвень використання природно-рекреaцiйного потенцiaлу незначний, що робить сферу рекреацшного природокористування досить перспективною.
Попередня оцшка рекреацшних ресурав кл'шату та погодних умов ХмельницькоГ обласп свщчить про посереднш рiвень ïx сприятливостi для вщпочинку. Таким чином, найбтьша тривaлiсть перюду з комфортними i субкомфортними прохолодними погодними умовами спостер^аеться на швдш облaстi, а найменша - в центрi та на пiвночi. Це визначае саме ц територiï обласп як найбтьш сприятливi для розвитку зимових видiв рекреaцiï. Тому, враховування ^матичних умов е абсолютно необхщним при створеннi рекреaцiйноï iнфрaструктури в межах обласп.
Хмельницька область володiе цтим рядом рiзномaнiтниx геолого-геоморфолог'чних рекреацшних ресурав. Анaлiз коефiцiентiв горизонтального i вертикального подту рельефу Хмельниччини показуе, що ïï територiя характеризуеться виразнютю рельефу i високими естетичними якостями.
Область володiе значним розмaïттям водних об'еклв. ïx використання як складовоГ рекреaцiйноï гaлузi пiдвищить економiчну ефективнють рaйонiв та облaстi в цтому i зaдiе сiльське населення в сферу стьського, екологiчного, спортивного, культурно-тзнавального, релiгiйно та iншиx видiв туризму. Тому, на основi оптимiзaцiï можливосп використання водних ресурсiв в обласп, для розвитку водного туризму необхщно створити заходи щодо розширення потен^алу використання водноï рекреaцiï.
Хмельницька область - одна з найбагатших в УкраМ за рiзномaнiтнiстю видiв i запасами мiнеральних вод. Це визначаеться ушкальними тектошчними умовами i геолопчною структурою Хмельниччини. Мiнерaльнi лiкувaльнi i природш столовi води облaстi характеризуються високим рiвнем вивченостi, 1хня якють вiдповiдaе чинним нормативам. Використання мЫеральних вод незначне.
Область володiе потужними бютичними ресурсами. Основною складовою люових ресурав Хмельниччини е ïx територiaльнi рекреацшш можливосп. Оздоровчу i естетичну цшнють мають старовинш пaрковi aнсaмблi i пaрковi зони сaнaторiïв та будинмв вiдпочинку. Важливу пiзнaвaльну i рекреацшну роль виконують територiï та об'екти природно-заповщного фонду. Особливим рекреацшним ресурсом виступають мисливськi угiддя.
Ушкальш ландшафти Хмельницькоï облaстi е високоатрактивними рекреацшними ресурсами; вони потребують рацюнального використання i охорони. Процес рекреацшного природокористування тюно залежить вiд еколопчного чинника, оскiльки збережене природне середовище, на якому формуеться рекреацшна дiяльнiсть, е основною цшнютю, завдяки якш ця дiяльнiсть е можливою.
Територш облaстi можна використовувати з туристсько-рекреацшною метою протягом всього року. Основш можливi види рекреaцiйноï дiяльностi: шшохщний, водний, aвтомобiльний i кiнний, лижний,
шзнавально-культурний туризм; загальнооздоровчий вщпочинок, дельта-парапланеризм, мaндрiвки на повiтряних кулях, любительськi промисли; ^матичне i бaльнеологiчне лiкувaння.
Рекреацйна сфера повинна бути визнана в Хмельницькй областi як одна iз прюритетних. 1снуе необхiднiсть глибоких маркетингових дослщжень, якi лягли б в основу вироблення локальних стратегй розвитку рекреацйного природокористування, враховуючи потреби рекреан^в.
Багатство i ушкальнють природно-рекреацйних ресурсе створюе передумови для розвитку рекреацшного господарства, економки за рахунок 'х ефективного використання, дае пщстави сподiвaтися, що на територи обласл рекреаця згодом переросте у потужну шдустрш вiдпочинку, фiзичного й духовного оздоровлення, глибокого нацюнального сaмоусвiдомлення i самоствердження, еколопчно' освiти i виховання рекреан^в.
Лтература
1. Бейдик О. О. Рекреацмно-туристсью ресурси Укра'ни: методолопя та методика анал1зу, терм1нолог1я, районування: монография / О. О. Бейдик. - К.: Видавничо-пол1граф1чний центр «Кш'вський ун1верситет», 2001. - 395 с.
2. Бтецька Г. А. Рекреацмш ландшафтн1 ресурси ХмельницькоТ област1 / Г. А. Бтецька // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни. - Л., 2008. - Вип. 18. - С. 81-85.
3. Бтецька Г. А. Рекреацмш ресурси мшеральних вод Хмельницько' област1 / Г. А. Бтецька // Довктля та здоров'я. - 2008. - № 4. - С. 28-31.
4. Географ1чна енциклопед1я Укра'ни: В 3-х т. / Редкол.: ... О.М.Маринич (вщпов. ред.) та 1н. - К.: УРЕ ¡м. М. П. Бажана. - 1989. - Т.1; 1990. - Т.2; 1991. - Т.3 - С. 273.
5. Геренчук К. И. Природа Хмельницкой области / К. И. Геренчук. - Львов: Вища шк. Изд-во при Львовском унте, 1980. - 152 с.
6. Данилова Н. А. Климат и отдых в нашей стране / Н. А. Данилова. - М.: Мысль, 1980. - 155с.
7. Журба I. G. Економко-географмш засади рацюнального природокористування в репош (на приклaд¡ Хмельницько' обласл): Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.02 / I. G. Журба; Львю. нац. ун-т ¡м. I.Франка. -Л., 2002. - 17 с. - укр.
8. Любинська I. Б. Оцшка кгмматичних ресурса Хмельницько' обласл для оргаызацп рекреацшноУ дтльносп /
I. Б. Любинська // Нaуков¡ записки Терноптьського нацюнального педагогмного ушверситету ¡мен¡ Володимира Гнатюка. Сер. Географы / редкол.: В. Я. Брич, О. В. Заставецька, С. I. !щук [та ¡н.]. - Тернопть: Тайп, 2010. - Вип. 2 (28). - С. 256-260.
9. Масляк П. О. Рекреацмна географт: навч. посб / П. О. Масляк. - К.: «Знання», 2008. - 343 с.
10. Минеральные лечебные столовые воды Украины. Справочник / Под ред. Бабова К. Д. - Коломия: Видавничо-пол^рафмне товариство «Вк», 1998.
11. Новодран О. В. Сучасний стан, вивченють та перспектива використання мшеральних вод Хмельницько' обласл / О. В. Новодран, О. М. Ншпелова, К. Е. Беленький // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. - 2001. - №2. - С. 36-40.
12. Остапенко П. Д. Вопросы о погоде / П. Д. Остапенко. - Л. : Гидрометиоиздат, 1986.
13. Стафшчук В. I. Проблеми використання бютичних рекреацмних ресурса у туристичшй гaлуз¡ Укра'ни / В. I. Стафмчук // Матерели м^народно''' науково-практично' конференцп «Педагогмш та рекреацмш технологи в сучасшй ¡ндустр¡ï дозв¡лля». - К., 2004.
14. Фоменко Н. В. Рекреацмш ресурси та курортолопя: навч. Поабник / Н. В. Фоменко. - К.: Центр навч. л^-ри, 2007. - 312 с.
15. Хаецький Г. С. Аквальш i водно-болотш антропогенш ландшафти Подтля: Автореф. дис. канд. геогр. наук:
II.00.11 / Г. С. Хаецький; Черыв. нац. ун-т ¡м. Ю.Федьковича. - Черн¡вц¡, 2006. - 20 с.
16. Черчик Л. М. ОцЫка сучасного стану та перспектив розвитку рекреацшного природокористування в Укра'ы / Л. М. Черчик // Актуальш проблеми економки. - 2008. - № 6. - С. 180-186.
Аннотация. О. Ю. Танасийчук Особенности природной составляющей рекреационного комплекса Хмельницкой области. В статье раскрыты особенности природной составляющей рекреационного комплекса Хмельницкой области, освещено ее значение и роль в рекреационном комплексе региона. Исследованы климатические, геолого-геоморфологические, водные, биотические и, соответственно, ландшафтные природно-рекреационные ресурсы - составляющие природно-рекреационного потенциала как первоначала рекреационной индустрии.
Ключевые слова: природно-рекреационная составляющая, рекреация, ресурсы, Хмельницкая область.
Abstract. O. Tanasiichuk Peculiarities of the natural component of Khmelnytsky region recreational complex.
The article is devoted to the peculiarities of the natural component of the Khmelnitsky region recreational complex, its value and role in the recreational sector of the region were cleared up. The quantitative and qualitative characteristics of the climate, geological and geomorphological, water, biotic and, consequently, landscape outdoor recreational resources, which are the components of the natural recreational potential, as a fundamental principle of the recreational industry were examined.
Keywords: natural and recreational components, recreation, resources, Khmelnitsky region.
Поступила в редакцию 01.02.2014 г.
