CC BY
11УДК 502.5:332.3(477.82) Павловська Т. С.
Структура земельних уг\дь в ландшафтно-еколог1чн1й орган1заци територи Волинсько) областi
Схщноевропейський нацюнальний уыверситет iMeHi Лес Украшки, м. Луцьк. e-mail: pavlovska2006@rambler.ru
Анотаця. У статт/' вдображено результати оцнювання структури землекористування Волинсько¡' област1 в розрз адм1н1стративних район/'в. Зд/'йснено пор1вняльний анал/'з ниншньоГ структури земельного фонду i рекомендованих екологчних параметре збалансовано'1 територ1альноГ орган1зац'(.
Ключовi слова: екологчно сталi ландшафти, коеф/'ц'ент розораност1, ландшафтно-екологчна оптим/'зац'я територи, ландшафтно-еколог1чн1 пр1оритети розвитку територи, л/'сист/'сть, р/'вень сльськогосподарсько¡' освоеност , розоран сть с льськогосподарських уг дь, структура земельного фонду.
Постановка науково! проблеми та и значення
Сучасний розвиток сусптьства i техносфери, попри створення цив^зацшних благ, безумовно супроводжуеться денатуралiзацieю природного середовища, внаслщок чого утворюеться рiзноманiття сучасних природно-антропогенних ландшафлв, якi е побiчним продуктом економiчноТ дiяльностi людини. Замiна природних бiоценозiв агроценозами й урбанiзованими екосистемами призводить до зменшення товщини бiогеоценотичного покриву, спрощення структури природних ландшафлв, попршення водного балансу територи, зниження енергетичноТ ефективностi продукцiйного процесу [26].
Хоча Волинська область належить до репошв УкраТни з вiдносно збереженими природними геосистемами, однак у процес освоення ТТ територiТ (особливо лiсостеповоТ частини) простежуеться впровадження антропогенних комплексiв у структуру природноТ ландшафтноТ мозаТки. Осктьки перетворення ландшафтiв ВолинськоТ областi визначаеться передуам ТТ значним землеробським освоенням, то в оптимiзацiТ природокористування краю головну роль в^грае оцiнка структури землекористування, стану агроландшафлв, з'ясування регюнальних закономiрностей агрогенноТ напруженостi в рiзних частинах областi.
Мета i завдання статт
Метою статтi е аналiз структури земельних угiдь адмiнiстративних райошв ВолинськоТ областi для вирiшення завдань ландшафтно-еколопчноТ оптимiзацiТ дослщжуваноТ територiТ. Поставлена мета досягалася виршенням наступних завдань: 1) опрацювати наукову лiтературу з метою визначення теоретико-методолопчних основ оптимiзацiйних ландшафтно-екологiчних дослiджень; 2) вивчити юторш дослiджень стану земельних ресурсiв та особливостей землекористування у Волинськш обласл; 3) розглянути законодавчу та нормативно-правову базу з питань класифкаци земельних угщь, з'ясувати значення рiзних видiв угiдь в управлiннi геосистемами; 4) вивчити фiзико-географiчнi умови Волинi як передумову формування сучасноТ структури ТТ земельного фонду; 5) визначити ландшафтно-еколопчш прiоритети розвитку територiТ ВолинськоТ обласп; 6) проаналiзувати структуру землекористування на Волиш; 7) визначити й проаналiзувати коефiцiенти розораностi територiТ, сiльськогосподарських упдь, рiвень сiльськогосподарськоТ освоеностi, спiввiдношення природних i господарських угiдь адмiнiстративних райошв ВолинськоТ обласп; за розрахованими показниками створити картосхеми Тх просторового розподту; 8) за спiввiдношення природних i господарських угiдь здiйснити типологiю адмшютративних районiв Волинi.
Стан вивчення проблеми
Питання ландшафтно-еколопчноТ оптимiзацiТ територи е предметом дослщження багатьох вчених. Основы теоретичн положення стосовно даноТ проблематики належать Ф. М. Мтькову, М. Д. Гродзинському, П. Г. Шищенку, В. А. Барановському, О. П. Гавриленко [6; 8; 9; 36]. Конструктивний характер мають дослщження Т. Д. АлександровоТ, О. В. Арюн,В. В. Беляева, Т. В. Бобри, С. Ю. Булипна, В. Г. Гаськевича, Г. I. Денисика, В. I. Долженчука, В. Л. Казакова, Л. А. КульчицькоТ, Т. П. КупрiяновоТ, Д. В. Лико, А. I. Личака, А. Г. Мартина, С. П. Погурельського, О. Л. ПоповоТ, В. С. Преображенського, Л. Г. Руденка, А. П. Стадника, Л. М. ШтовоТ, В. I. Федотова, О. I. Фурдичка, Л. П. Царика, О. М.Чумаченка та ш. [1 - 4; 7; 9-11; 16; 17; 20; 22; 24; 28; 31-35].
Питання ефективносл використання земельних ресурав, охорони стьськогосподарських земель були i е предметом дослщження багатьох вчених. Серед них значну увагу цим питанням придтяли й придтяють таю вченк Д. I. БабмЫдра, А. П. Вервейко, Д. С. Добряк, С. I. Дорогунцов, Б. М. Данилишин, М. В. Дроздяк, М. В. Зубець, I. П. Ковальчук, В. М. Кривов, О. Т. Лозовий, В. В. Медведев, Л. Я. Новаковський, О. О. Собко, А. Я. Сохнич, П. О. Сухий, А. Г. Тихонов, А. М. Третяк та багато шших
[12; 15; 25; 29; 30]. У працях названих вчених запропоновано критерп та системи показниш eKOHOMi4HOi, еколопчноТ та со^альноТ ефективностi використання земельних ресурав, ландшафтiв, фун™ i шляхи бтьш рацiонального Тх використання [25].
Результати вивчення земельних ресурав ВолинськоТ областi, особливостей землекористування в регюш вiдображено в працях землевпорядникiв, картографiв, геодезистiв ВолинськоТ фiлiТ 1нституту землеустрою НААН, Головного управлiння Держкомзему (Держземагентства) у Волинськiй областi: Б. М. Денисенка, Б. П. Кобися, М. А. Козожевського, Й. М. Голубицького, Б. Б. Шумського, I. I. Савчука, Г. А. Сидоренко, Р. С. Галайко, Л. С. Гиж^ Н. С. ГалагузовоТ [37]. Особливост сучасного використання i збереження земельних ресурав ВолинськоТ област висв^лено у працях Т. О. КнязьковоТ, Я. О. Мольчака, Р. М. Панаса, С. В. Полянського, А. Г. ПотаповоТ, Ю. С. Щурка та н [18; 19; 21; 23; 37].
Матерiали й методи дослщжень
У робот використано лiтературнi та штернет-джерела, форму 6-зем Головного управлшня Держземагенства у Волинськiй областi, цифрову топокарту ВолинськоТ област 1:200000.
Створення картосхем, що вщображають показники стану земельних угщь в областi, здшснювалося з використанням комп'ютерних програм MapInfo Professional 8,0 SCP та CorelDRAW X5. ^м картографiчного моделювання, у робот використано такi методи, як порiвняльно-географiчний, математичний, статистичний, графiчний тощо.
Виклад основного матерiалу й обфунтування отриманих результатiв дослiдження. Оптимiзацiя природокористування будь-якого регюну повинна враховувати сучасн науково обфунтоваш пiдходи i бути орieнтованою на приведення територи у там стани, за яких вона здатна максимально ефективно виконувати задан функци.
Першим етапом оптимiзацiТ заданоТ територiТ е визначення ландшафтно-екологiчних прюритетв IT розвитку. Вiн полягае у ранжуванн видiв функцiй у порядку ТхньоТ значимостi для регiону. В сучасних умовах для уах регюшв УкраТни найвищий прiоритет мають природоохоронн (збереження бiорiзноманiття, пiдтримання стiйкостi природних систем) та антропоеколопчш функци (забезпечення належних природних умов життедiяльностi людей). Саме ц функци мають бути цтьовими при оптимiзацiТ геосистем будь-яких регюшв, осктьки орiентують на формування безпечного природного середовища життедiяльностi та уникнення конфлктних ситуацiй мiж господарською фунщею геосистеми та TT природними особливостями [8; 34].
Прюритет наступного порядку визнають за виробничою функ^ею, вщповщно до якоТ геосистема мае найвищий природний потен^ал. Для Волин прiоритетнiсть функцiй е такою: природоохоронна -антропоеколопчна - агрогосподарська - водогосподарська - люогосподарська - рекреацшна. Пiдтвердженням такоТ iерархiT прiоритетних функцш розвитку регюнальноТ соцiоекосистеми е сшввщношення компонентiв природно-ресурсного потенцiалу (ПРП). Згщно з оцiнкою покомпонентно! структури ПРП ВолинськоТ обласп, здiйсненою В. П. Руденком, потен^ал земельних ресурсiв становить 55,2 % (домшуюче положення), водних - 18,0 %, лiсових - 16,2 %, рекреацiйних - 9,2 % [14].
Наступним етапом оптимiзацiT геосистем е оптимальна оргашза^я територи, що зводиться до обфунтування такоТ територiальноT диференцiацiT функцiй (системи угщь), за якоТ максимально повно реалiзуються природы потен^али геосистем [33].
У структурi землекористування Волинi провiдна роль належить стьськогосподарському виробництву - 53,7 % займають стьськогосподарсьм землi (рис. 1). В швшчних районах обласп землi сiльськогосподарського призначення зазвичай не перевищують 50 %, а в деяких, таких як Шацький, Маневицький i Любешiвський становить вiдповiдно 29,85 %, 33,61 %, 34,07 %. У лiсостеповiй частинi областi найвища частка стьськогосподарських земель притаманна Луцькому (80,96%), Рожищенському (80,22%), Горохiвському (79,10%) районам.
■ стьськогосподарськ! земл]
■ Л1СИ ia IНШ1 Л1СОВКрИТ1 ПЛОЩ1
забудован! земл!
■ В1дкрит1 заболочен! земл!
I В1дкрит1 земл! без росл и и ною
покривуабо з незначним
рослиииим покривом ооди
Рис.1. Структура земельного фонду ВолинськоТ област1 станом на 01.01.2013 р.
У структурi стьськогосподарських земель основна роль належить стьськогосподарським угiддям (рiлля, сшожал, пасовища, багаторiчнi насадження). 1х частка у структурi земельного фонду найвища в Луцькому (78,73 %), Рожищенському (77,96 %), Горохiвському (76,94 %), lваничiвському (73,44 %), Локачинському (72,42 %) районах, тобто у швденнш частинi областi, що пов'язано з наявнютю тут сприятливих умов для аграрного освоення - рiвнинний рельеф, опщзолеш та чорноземнi фунти, достатня ктькють тепла й вологи. Висока частка стьськогосподарських угщь у структурi земельного фонду свiдчить про високу стьськогосподарську освоенiсть територи.
На другому мюц у структурi земельних ресурав областi - лiси та iншi лiсовкритi землi (34,60%) (див. рис. 1). Така ж ситуацiя у вах адмiнiстративних районах за винятком Луцького i Любешiвського.
Третю позицш у структурi землекористування областi займають вiдкритi заболоченi землi. В деяких адмшютративних районах на цю позицш виходять забудованi землi (Володимир-Волинський, Ювер^вський), води (Шацький), лiси (Луцький).
Найменшу частку у структурi земельного фонду займають вщкрит землi без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом. В адмшютративних районах 1х частка коливаеться вщ 0,1% до 2,87%, в област цей показник становить 0,7 %. В област i всiх районах ця категорiя земель за часткою площi займае останне мюце. Виняток становить лише Володимир-Волинський район, де ц землi займають бiльшi площi, нiж води.
Еколопчну сталiсть ландшафту, як вщомо, порушуе низка чинникiв (погiршення стану водних ресурав, ерозшш процеси, нерацюнальне використання схилових земель, що прилягають до гiдрографiчноl мережi, понаднормативне урбашзацшне i рекреацiйне навантаження тощо), серед яких одним iз домiнантних е висока розоранють земельних угiдь. Згщно з чинними нормами, розоранiсть земель на рiвнi 60-80 % вважаеться несприятливою, 25-60 - умовно сприятливою i менше 25 % -сприятливою [13].
Коефiцiент розораностi ВолинськоТ областi становить 33,42 %, що характеризуе ситуацш як умовно сприятливу. Найвища частка рiллi у структурi земельного фонду притаманна Горохiвському, Локачинському i Луцькому районам - понад 60 %. Найменш розораними е Шацький, Маневицький, Камшь-Каширський i Любешiвський райони (до 20 %), осктьки на Т'хнш територiТ значнi площi займають лiси, водно-болотнi угiддя та поверхневi води (рис. 2).
Б I л о р у с ь
■ ОО.ЧЯщ«»
■ «М№
□ »Л в
□ О »
Рис. 2. Розоран1сть земельного фонду адмшютративних район1в ВолинськоТ област1
Що стосуеться розораностi сiльськогосподарських упдь, то у Волинськш областi вона становить 64,21 %. У люостепових районах цей показник бiльший вщ 70 %: Володимир-Волинський район -72,95 %, Горохiвський - 87,04 %, lваничiвський - 80,89 %, Локачинський - 84,41 %, Луцький - 83,01 % (рис. 3). Високий рiвень розораност сiльськогосподарських упдь, як вщомо, е одним з основних чинниш посилення штенсивносп ерозшних процесiв, що, своею чергою, може призвести до деградаци ^рунтiв, евтрофкаци водойм, зниження економiчного потенцiалу територи.
Екологiчна оптимiзацiя аграрного природокористування базуеться на дотриманш норм щодо вщносних площ рiллi, лук, лiсу i вод. Вперше об^рунтування таких норм було здiйснено ще В. Докучаевим. Сьогодш е кiлька розробок i наукових пропозицiй щодо структури землекористування. Частина фахiвцiв доводить, що третину земель доцтьно залучати в стьськогосподарський оборот, третину утримувати у натвприродному станi, третину - у природному. Окремi фахiвцi пропонують iще
жорстюше сшввщношення угiдь: рiлля/природнi кормовi угщдя/люи для УкраТни мае становити 1:1,6:3,6, проте фактично воно становить 1:0,23:0,3, що свщчить про сильно попршений екологiчний стан ландшафтiв УкраТни [32].
Б i л о р у с ь
■ . ...
□ ВП,1 ■ тп
□ м.1 он
□
Рис. 3. Частка р1лл1 у структур! с1льськогосподарських уг1дь адмшютративних район1в ВолинськоТ област1
Щодо сшввщношення рiлля/природнi кормовi угiддя/лiси для ВолинськоТ обласп, то воно далеке вщ iдеального, проте найкращим е у Любешiвського, Любомльського, Ратнiвського i Маневицького райошв. Принаймнi площi природних кормових упдь i лiсiв тут е бтьшими вiд площi рiллi (табл. 1).
Таблиця 1.
Розраховаш показники еколопчноТ' збалансованост1 територ1альноТ оргашзацп _адмМстративних район1в ВолинськоТ област1 __
Назва району Частка природних територш, % Частка люовкритих площ, % Сшввщношення упдь (ршля:природш кормов! упддя:люи) Частка сшьсько-господарських упдь у структур! земельного фонду, % Частка ртл! у структур! сшьсько-господарських упдь, % Частка ртл! у структур! земельного фонду (коефщ!ент розораност), %
Володимир-Волинський 42,07 22,46 1 0,73:0,48 64,04 72,95 46,71
Горох1вський 24,16 10,51 1 0,13:0,16 76,94 87,04 66,97
1ванич1вський 29,48 12,69 1 0,21:0,21 73,44 80,89 59,40
Кам1нь-Каширський 75,00 51,52 1 0,82:2,71 34,94 54,50 19,04
К1верц1вський 64,26 44,31 1 0,59:1,52 47,23 61,70 29,14
Ковельський 61,31 33,70 1 0,73:1,09 54,14 57,21 30,99
Локачинський 32,50 17,70 1 0,17:0,29 72,42 84,41 61,13
Луцький 20,90 6,90 1 0,16:0,11 78,73 83,01 65,34
Любеш1вський 79,29 41,22 1 1,05:2,57 32,97 48,58 16,02
Любомльський 65,85 41,57 1 1,01:1,82 46,10 49,46 22,80
Маневицький 78,04 57,75 1 0,93:3,47 32,21 51,62 16,63
Ратшвський 70,58 37,36 1 1,02:1,59 47,97 49,11 23,56
Рожищенський 41,45 11,98 1 0,51:0,23 77,96 65,58 51,13
Старовиж1вський 65,10 34,78 1 0,82:1,24 51,37 54,77 28,13
Тур1йський 51,83 23,82 1 0,59:0,57 66,86 62,54 41,82
Шацький 77,47 49,20 1 0,78:3,05 28,92 55,75 16,12
Волинська область 59,33 34,60 1 0,57:1,04 52,04 64,21 33,42
Опт^зацш агроландшафлв забезпечують шляхом формування системи люових насаджень. Для зони мшаних лiсiв оптимальна лiсистiсть складае 23-40 %, лiсостепу - 17-23, степу 15-17 % [8]. Як видно з таблиц 1, у вах полюьких районах областi лiсистiсть вщповщае нормi, крiм Рожищенського (частка люовкритих площ становить лише 11,98 %). Що стосуеться пiвденних районiв, то тут ситуа^я не настiльки сприятлива: люистють Луцького, lваничiвського, Горохiвського райошв не вiдповiдае нормi для люостепу (при тому, що пiвнiч Луцького району розмщена у полiськiй зош). В iнших районах, розташованих у двох природних зонах - Володимир-Волинський, Локачинський, Ювер^вський -площа лiсiв достатня для пщтримання еколопчно! рiвноваги у природно-територiальних комплексах.
Ефективний вплив на формування еколопчно сталих ландшафлв мають i захиснi лiсосмуги, особливо сполучеш iз природними лiсами. Вони покращують розподiл опадiв на полях, зменшують поверхневий стiк талих i зливових вод, сприяють зниженню штенсивносп водно! ерози та дефляци, перешкоджають поширенню патогенних органiзмiв та шкщниш сiльгоспкультур.
Найбiльшi площi лiсозахисних смуг характеры для Луцького (80,7 га), Ковельського (53,3 га) i Горохiвського (30,8 га) райошв. У Володимир-Волинському, Камшь-Каширському, Локачинському, Любешiвському, Маневицькому, Ратшвському, Старовижiвському районах полезахиснi смуги вщсутш. Натомiсть, в цих районах представлен iншi захиснi насадження. Лише в Любешiвському районi у структурi земельного фонду не видтяють полезахисних люосмуг та iнших захисних насаджень.
Оптимально оргашзована територiя мае бути не ттьки високопродуктивною, а й еколопчно безконфлктною, естетично привабливою. Для цього частка природних угщь оптимально мае становити 60 %, 35-40 % - гранично допустима величина [22].
Стввщношення природних i господарських угщь на Волиш становить вiдповiдно 59,33 % до 40,67%, що майже вщповщае оптимальному показнику ландшафтно! оргашзаци територи. Проте, не у вах районах областi ситуацiя е насттьки сприятливою. Так, у Горохiвському, lваничiвському та Луцькому районах питома вага природних угщь не перевищуе 30 %. Близьким за значенням е i Локачинський район - 32,5 % (див. табл.1).
Б i л о р у с ь
и 00,Ы|л1м
■ 40,1-» | :«м • 41
■ О • 30
Рис. 4. Типолопя адм1н1стративних район1в за сп1ввщношенням природних I господарських угщь
На основi аналiзу структури землекористування, де враховувалося сшввщношення мiж сукупнютю природних i господарських угiдь, проведена типолопя адмшютративних районiв Волинi.
1. У межах Волинсько! областi 9 полюьких райошв (Любомльський, Шацький, Старовижiвський, Ратнiвський, Ковельський, Камiнь-Каширський, Любешiвський, Маневицький i Кiверцiвський) вiднесено до 1-о! типологiчноl групи з найсприятливiшою структурою землекористування, у якш частка природних угщь становить 60,1 % i вище.
2. До 11-о! типолопчно! групи (зi сприятливою структурою земельних угщь) входить лише Туршський район.
3. Третя типолопчна група представлена адмшютративними районами з вiдносно сприятливою структурою земельних угщь (частка природних угщь - 40,1 - 50,0 %). Це Володимир-Волинський i Рожищенський райони.
4. До четверто! групи належить один район - Локачинський. Осктьки частка природних угщь не перевищуе 40,0 %, то таку структуру земельних угщь можна характеризувати як несприятливу.
5. П'яту групу складають lваничiвський, Горожвський i Луцький райони з вкрай несприятливою структурою земельних упдь (частка природних упдь е меншою вщ 30,0 %).
Висновки
Аналiз територiальних вiдмiн спiввiдношення природних i господарських упдь дозволив виявити наступш особливостк в межах Волинсько! областi переважна бiльшiсть районiв характеризуеться оптимальним розподтом структури земельних угiдь (усi вони знаходяться в полюькш частинi обласп); райони з дуже несприятливим стввщношенням природних i господарських угiдь належать до височинно! люостепово! частини обласп, !х чотири.
Створена за результатами проведено! типологп картосхема дае можливють видiлити три ареали груп адмшютративних районiв.
Ареал оптимальних спiввiдношень природних i господарських угiдь приурочений до Полюько! низовини (Любомльський, Шацький, Старовижiвський, Ратнiвський, Ковельський, Камiнь-Каширський, Любешiвський, Маневицький i Кiверцiвський райони).
Ареал райошв з вiдносно оптимальними показниками даного критерш охоплюе крайнiй пiвдень Полюько! низовини та частково твшч Волинсько! височини (Володимир-Волинський, Турiйський, Рожищенський райони).
Ареал несприятливих сшввщношень земельних угiдь приурочений до височинно! лiсостепово! частини областi (lваничiвський, Локачинський, Горохiвський, Луцький райони).
Таким чином, здшснений аналiз структури землекористування в адмшютративних районах Волинсько! обласп виявив суттево рiзну територiальну диферен^ацш рiвня антропогенно! трансформацi! природних ландшафлв. Основними чинниками тако! ситуацi! е юторичш особливостi заселення територi!, вщмшносл у природних умовах та ресурсах полюько! i лiсостепово! частин обласп. Наявнiсть вiдносно родючих футчв на швдш краю призвела до !х iнтенсивного освоення i, вiдповiдно, зменшення площ природних фiтоценозiв. Порушення природних ландшафлв волинського лiсостепу пов'язане також з освоенням мшеральних ресурсiв, зокрема кам'яного вуплля, природного газу, карбонатних порщ, цегельно-черепично! сировини, а також iз порiвняно вищим селитебним навантаженням у цш частинi областi.
Для бтьш детально! екологiчно! дiагностики територи Волинсько! областi необхiдним е оцшювання екологiчних коефiцiентiв збалансованостi територiально! структури (еколопчно! стабiльностi, антропогенного навантаження, абсолютно! напруженосп, вiдносно! напруженостi, екологiчно! захищеносп тощо). Кiлькiснi показники еколого-господарського стану адмшютративних райошв обласп дозволять оцшити !х екологiчну вразливiсть та розробити першочерговi заходи з оптимiзацi! ландшафтно-еколопчно! структури регiону.
Лтература
1. Арюн О. В. Оптим1зац1йний ландшафтно-еколог1чний анал1з природоохоронних територ1й (на приклад! Державного парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва „Качашвка"): автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.11 / О. В. Арюн; Ки!в. ун-т ¡м. Т. Шевченка. Геогр. ф-т. - К., 1999. - 19 с.
2. Беляев В. В. Учет геоэкологических принципов в территориальном проектировании / В. В. Беляев // Геоэкологические подходы к проектированию природно-технических систем. - М.: ИГ АН СССР. - 1985. -С.182-203.
3. Бобра Т. В. Ландшафтные основы территориального планирования. Учебное пособие. / Т. В. Бобра, А. И. Лычак - Симферополь: Таврия-Плюс, 2003. - 172 с.
4. Булипн С. Ю. Формування еколопчно сталих агроландшафт1в / С. Ю. Булипн. - К. : Урожай, 2005. - 300 с.
5. Воровка В. П. Значення стьськогосподарських упдь у формуванн екомереж1 в сучасних умовах розвитку агровиробництва (на приклад! Запор1зькоТ област1) / Воровка В. П., Демченко В. О., Коломшчук В. П.// Наук. вюник Нац. аграр. ун-ту. - 2006. - Вип. 93. - С. 104-116.
6. Гавриленко Е. П. Ландшафтно-экологическое обоснование территориальных схем и проектов природопользования : Монография / Е. П. Гавриленко. - К.: Фитосоциоцентр, 2003. - 188 с.
7. Гаськевич В. Г. Трансформац1я агроландшафт1в Малого Полюся пщ впливом прничо-видобувноТ промисловосп / В. Г. Гаськевич, М. I. Пшевлоцький // Теоретична регюнальш, приклады напрямки розвитку антропогенно! географп та ландшафтознавства: Матер1али II м1жнар. наук. конф. - Кривий Р|г: Видавничий дм 2005. - С.133-138.
8. Гродзинський М. Д. Основи ландшафтно! екологп / Гродзинський М. Д. - К.: Либщь, 1993. - 222с.
9. Дантова О. Теоретико-методологмш пщходи щодо оптимЬаци г1рничопромислових територм [Електронний ресурс]. - Режим доступу : arch¡ve.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nztnpu/geogr/.../007Dan¡lova.pdf
10. Денисик Г. I. Антропогенш ландшафти Правобережно! Укра'ши / Г. I. Денисик. - ВЫниця: Арбат, 1998. - 292 с.
11. Долженчук В. I. Оц1нка еколог1чно! стаб1льност1 територ!! та р1вня антропогенного навантаження на земельш ресурси / В. I. Долженчук, С. М. Лико, Г. Д. Крупко // Вюник Нацюнального ушверситету водного господарства та природокористування. Серт „Стьськогосподарсьга науки". - 2010. - Випуск 4(52). - С. 13-20.
12. Дроздяк М. В. Просторова орган1зац1я агроландшафтю : навчальний поабник / М. В. Дроздяк, П. Г. Казьм1р. -Льв1в, 2007. - 186 с.
13. Екологнш проблеми землеробства [I. Д. Примак, Ю. П. Манько, Н. М. Рщей, В. А. Мазур, В. I. Горщар, О. В. Конопльов, С. П. Паламарчук, О. I. Примак; за ред. I. Д. Примака] - К.: Центр учбово! л1тератури, 2010. - 456 с.
14. Сврорепон Буг: Волинська область /за ред. Б. П. КТимчука, П. В. Луцишина, В. Й. Лажшка. - Луцьк: Ред.-вид. вщд. Волин. ун-ту, 1997. - 448 с.
15. Ковальчук, I. П. Актуальн питання дослщження еколопчних ризикiв землекористування / I. П. Ковальчук, Б. М. Копайгора // Землеустрш i кадастр : Науково-виробничий журнал. - 2012. - № 3. - С. 36-41.
16. Кульчицька Л. А. Географiчнi закономiрностi екологiчноí стiйкостi агроландшафтiв ОдеськоТ области [Електронний ресурс] / Кульчицька Л. А. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/avpch/Sg_T_E_n/2009_51/Statti/Kulchicka.pdf
17. Мартин А. Г. Оптимальнють землекористування: сучасне розумшня та шляхи досягнення / Мартин А. Г. // Землевпорядна осв^а, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених: Матерiали Мiжнародноí науково-практичноТ конференци (КиТв, 25 лютого 2003 р.) - К.: ТОВ „ЦЗРУ", 2003. - С. 85-92.
18. Мольчак Я. О. Конструктивно-географiчний аналiз та оцшка природного агроресурсного потен^алу ВолинськоТ областi : монографiя / Мольчак Я. О., Потапова А. Г. - Луцьк : РВВ ЛНТУ, 2010. - 215 с.
19. Панас Р. Стан i перспективи використання земельних ресурав ВолинськоТ обласп / Р. Панас, О. Денека, Г. Ковальчук // Сучасн досягнення геодезичноТ науки та виробництва: збiрник наукових праць Захщного геодезичного товариства УТГК : до 16-оТ рiчницi професiйного свята працiвникiв геологи, геодези та картографií УкраТни - Львiв : Вид-во Львiвськоí полтехыки, 2011. - Випуск 1 (21). - С. 204-207.
20. Погурельський С. П. Формування оптимальних стввщношень земельних упдь як основа сталого природокористування [Електронний ресурс] / Погурельський С. П., Мартин А. Г. // Збiрник наукових статей „III-го ВсеукраТнського з'Тзду еколопв з мiжнародною участю". - Вiнниця, 2011. - Том. 2. - С. 503-505. Режим доступу: http://eco.com.ua/
21. Полянський С. В. Оцшка ефективност використання i збереження земельних ресурав ВолинськоТ област / Полянський С. В., Князькова Т. О. // Економiчнi науки. Серiя „Економiчна теорiя та економiчна iсторiя": Збiрник наукових праць ЛНТУ. - Луцьк : РВВ ЛНТУ, 2011 - Вип. 8 (32). - С. 292-300.
22. Попова О. Л. Ещфагностика природно-господарськоТ оргашзацп територи УкраТни: агроландшафтний аспект [Електронний ресурс] / Попова О. Л. - Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ep/2012_3/7_Pop.pdf
23. Потапова А. Г. Особливост сучасного стьськогосподарського землекористування ВолинськоТ обласп / А. Г. Потапова // Природа Захщного Полюся та прилеглих територш. Роздт I. Географiя. - 2011.- № 8. - С. 59-64.
24. Преображенський В. С. Основы ландшафтного анализа / В. С. Преображенський, Т. Д. Александрова, Т. П. Купрiянова. - М.: Наука, 1988. - 192 с.
25. Прикуп Л. О. Оцшка агроеколопчного стану земель з врахуванням оргашзаци рiзних титв упдь в Саратському та Ктшському районах ОдеськоТ обласп / Прикуп Л. О. // Вюник Одеського держ. екол. ун-ту. - Одеса, 2012. -Вип. 13. - С. 148-152.
26. Приходько М. Репональна еколопчна мережа як чинник оптимiзацií ландшаф^в !вано-ФранювськоТ' обласп / М. Приходько // Вюник Львiвського уыверситету. Серiя географiчна. - Львiв, 2004. - Вип. 30. - C. 266-273.
27. Про затвердження Концепци збалансованого розвитку агроекосистем в УкраТн на перюд до 2025 року. Наказ Мшютерства аграрноТ полiтики УкраТни № 280 вщ 20.08.2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uazakon.com/document/fpart88/idx88535.htm
28. Стадник А. П. Ландшафтно-еколопчна оптимiзацiя систем захисних люових насаджень УкраТни: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 03.00.16 „Еколопя" / А. П. Стадник. - К.: !А УААН, 2008. -45 с.
29. Степаненко Т. О. Особливост використання стьськогосподарських земель в умовах ринковоТ економки (на прикладi Дергачiвського району ХаргавськоТ областi) [Електронний ресурс] /Т. О. Степаненко. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vkhnau_ekon/2010_6/pdf/6_55.pdf
30. Сухий П. О. Сучасний стан використання земель стьськогосподарського призначення !вано-ФраншськоТ областг / П. О. Сухий, К. В. Дарчук // Науковий вюник Волин. нац. ун-ту iм. Леа УкраТнки : географiчнi науки. -№ 9 - Луцьк : Волинський нацюнальний ушверситет, 2011. - С. 70-77.
31. тешова Л. М. Аналiз еколопчноТ стабшьност1 територи [Електронний ресурс] / Л. М. тетова, В. Ю. Станько.
- Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_biol/Vldau/ApK/2010.../10tlesot.pdf
32. Фурдичко О. I. Методолопя управлiння агроландшафтами люомелюративними методами (Науково-методичне забезпечення) / О. I. Фурдичко, А. П. Стадник. - К.: Аграрнанаука, 2010. - 60 с.
33. Царик Л. П. Геоеколопчы пщходи до оцшки ступеня збалансованост1 природокористування [Електронний ресурс]. - Режим доступу : geograf.lnu.edu.ua/Publik/Period/visn/37/5_Tsaryk.pdf
34. Царик Л. П. Природоохоронний прюритет ландшафтно-еколопчноТ оптимiзацiТ територи Подшля / Царик Л. П. // Наую^ записки Терноп. нац. пед. ун-ту. Серiя : геогр. - Тернопшь : Вид-во ТНПУ, 2008. - № 1 (випуск 25). -С. 212-218.
35. Чумаченко О. М. Еколого-ландшафтна оргашза^я територи як основа розбудови нацюнальноТ екомережi УкраТни / Чумаченко О. М., Жукова М. С. // Сталий розвиток економки : Всеукр. наук.-виробн. журн. Роздш. Економка природокористування i еколопя. - С. 121-124.
36. Шищенко П. Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании / П. Г. Шищенко.
- К.: Фитосоциоцентр, 1999. - 284 с.
37. Щурко Ю. С. Географiчна оцшка стану та використання земельних ресурав ВолинськоТ обласп / Щурко Ю. С. // Наук. вюн. Волин. держ. ун-ту iм. Леа УкраТнки. Роздiл III. Економiчна i соцiальна географiя. - 2007. - № 2.
- С. 180-186.
Аннотация Т. Павловская Структура земельных угодий в ландшафтно-экологической организации территории Волынской области. В статье отображены результаты оценивания структуры землепользования Волынской области в разрезе административных районов. Осуществлен сравнительный анализ современной структуры земельного фонда и рекомендуемых параметров экологической сбалансированности территориальной организации. Для этого были определены ландшафтно-экологические приоритеты развития территории Волынской области, рассчитаны и проанализированы коэффициенты распаханности территории и сельскохозяйственных угодий, уровень сельскохозяйственной освоенности, соотношение естественных и хозяйственных угодий административных районов Волынской
области. По рассчитанным показателям созданы картосхемы их пространственного распределения. По соотношению естественных и хозяйственных угодий выполнено типологию административных районов Волыни.
Созданная по результатам проведенной типологии картосхема дала возможность выделить три ареала групп административных районов. Ареал оптимальных соотношений естественных и хозяйственных угодий приурочен к Полесской низменности (Любомльский, Шацкий, Старовыжевский, Ратновский, Ковельский, Камень-Каширский, Любешовский, Маневицкий и Киверцовский районы). Ареал районов с удовлетворительными показателями этого критерия охватывает крайний юг Полесской низменности и частично север Волынской возвышенности (Владимир-Волынский, Турийский, Рожищенский районы). Ареал неблагоприятных соотношений земельных угодий приурочен к возвышенной лесостепной части области (Иванычевский, Локачинский, Гороховский, Луцкий районы). Основными факторами сложившейся ситуации являются исторические особенности заселения территории, различия в естественных условиях и ресурсах полесской и лесостепной частей области. Для более детальной экологической диагностики территории Волынской области необходимо оценивание экологических коэффициентов сбалансированности территориальной структуры (коэффициенты экологической стабильности, антропогенной нагрузки, абсолютной напряженности, относительной напряженности, экологической защищенности и т.п.), что и определяет перспективы наших дальнейших исследований.
Ключевые слова: экологически устойчивые ландшафты, коэффициент распаханности, ландшафтно-экологическая оптимизация территории, ландшафтно-экологические приоритеты развития территории, лесистость, уровень сельскохозяйственной освоенности, распаханность сельскохозяйственных угодий, структура земельного фонда.
Abstract. T. Pavlovska. The structure of the lands in landscape-ecological organization of territory of the Volyn region. In the article the results of evaluation of structure of land-tenure of the Volyn region are represented according to administrative districts. The comparative analysis of present structure of the land fund and recommendable ecological parameters of the balanced territorial organization are carried out. Landscape-ecological priorities of development of territory of the Volyn region were certain for this purpose. The coefficient of ploughed lands, percentage of ploughed lands, level of the agricultural development, correlation of natural and economic lands of administrative districts of the Volyn region are analyzed. On the calculated indexes skeleton maps of their spatial distribution are created. On correlation of natural and economic lands the typology of administrative districts of Volyn is executed. The skeleton map created on the results of the conducted typology gave an opportunity to distinguish three natural areas of groups in administrative districts. The natural area of optimal correlations of natural and economic lands is belonged to the Polesian lowland (Liuboml, Shatsk, Stara Vyzhivka, Ratne, Kovel, Kamin-Kashyrskyi, Lyubeshiv, Manevichi and Kivertsi districts). The natural area with the relatively optimal indexes of this criterion includes the extreme south of the Polesian lowland and partly north of Volyn highland (Volodymyr-Volynskyi, Turyisk, Rozhysche districts). The natural area of unfavorable correlations of the lands is timed to the highlanded forest-steppe part of region (Ivanychi, Lokachi, Horokhiv, Lutsk districts). The basic factors of the existing situation are historical features of settling of territory, differences in the natural conditions and resources of Polesian and forest-steppe parts of the region. For more detailed ecological diagnosis of territory of the Volyn region the evaluation of ecological coefficients of balanced of territorial structure (coefficients of ecological stability, anthropogenic loading, absolute tension, relative tension, to ecological security etc.) is needed. Those points determine the prospects of our further researches.
Keywords: ecologically stable landscapes, coefficient of ploughed lands, landscape-ecological optimization of territory, landscape-ecological priorities of development of territory, percentage of forest land, level of the agricultural mastering, percentage of ploughed agricultural lands, structure of the land fund
Поступила в редакцю 27.01.2014 г.
