CC BY
9УДК 332.3(477.8) Паньмв З.
Сучасний стан землекористування в Карпатському регюн1 УкраУни
Львiвський нацюнальний уыверситет iMeHi 1вана Франка, м. Львiв e-mail: zpankin@gmail.com
Анотаця. На ocHoei вiдомостей державного земельного кадастру проаналiзована структура i географ/я земельного фонду Карпатського рег/ону УкраТни як в розр/з адмнстративних областей, так i в межах смуг землекористування. Встановленi зм/ни, що в/дбулися у структурi земельного фонду та особливостях його розпод/лу за землевласниками, землекористувачами, за пер/од незалежностi УкраТни. Природнi чинники землекористування та особливостi господарськоТ д/яльностi зумовили домнування в регонi сльськогосподарського i л/согосподарського типу землекористування. В останнй пер/од в регюнi активно розвиваються природоохоронний, рекреац/йний та оздоровчий типи землекористування, що сприяе покращенню еколог/чноТ ситуацТ та створюе позитивний /м/дж рег/ону.
Ключовi слова: землекористування, Карпатський регон УкраТни, структура земельного фонду, типи землекористування, смуги землекористування.
Вступ
Становлення i розвиток людського сусптьства нерозривно пов'язаний iз використанням природних ресурав, в складi яких основну частину займають земельн ресурси, як обумовлюють юнування та використання вах шших в^Фв природних ресурсiв. Вщповщно, що в основi всiх в^Фв природокористування е система землекористування, яка сформувалася пщ впливом природних, юторичних, етнокультурних i соцiально-економiчних чинникiв. Еколопчы проблеми в землекористуваннi змушують переглянути не ттьки методи i способи використання земельного фонду, але i його методолопю. Система землекористування в УкраТш представлена сукупнiстю земельних дтянок, що мають рiзноманiтнi природно-iсторичнi властивосп, рiзняться за характером використання, правовою приналежнютю та структурою земельних упдь. Основним об'ектом землекористування е земля, що мае ключове i виняткове значення у всш системi господарськоТ дiяльностi людини i самого ТТ життя. Земля е единим мiсцем проживання всiх поколiнь людей, основним i природним фактором в будь-якiй сферi бiзнесу, прямим або опосередкованим учасником у виробниц^ всiх товарiв i благ. Рiзке загострення еколопчноТ' ситуацiТ у другiй половинi ХХ стол^тя скорегувало суспiльнi iнтереси у напрямку ефективного, екологобезпечного використання земельного фонду. Це свщчить про те, що штереси високодохщного освоення земельних i територiальних ресурсiв поступилися об'ективнш необхiдностi екологiзацiТ землеволодiння i землекористування, пошуку нових форм i способiв економiчно продуктивного, ефективного i стшкого землекористування.
Матерiали i методи
В основi дослiдження е вiдомостi Держземагенства у Львiвськiй, lвано-Франкiвськiй, Закарпатськiй i Чернiвецькiй областях, а також статистичн i лiтературнi джерела. Для дослщження сучасного стану землекористування в Карпатському регюн УкраТни ми використали порiвняльно-географiчний, iсторичний, картографiчний, статистичний, системний методи.
Результати та обговорення
Сучасн меж1 Карпатського регiону УкраТни в Центрально-Схщнш eвропi сформувалася пiсля закiнчення ДругоТ СвiтовоТ вiйни на основi домовленостей мiж державами - переможцями на Тегеранськш (1943), Ялтинськш (1944), Потсдамськш (1945) конференцiях, що було закртлено мiжнародними угодами. Конфiгурацiя кордонiв УкраТни, в т.ч. регюну дослiдження, була успадкована вщ УРСР, коли украТнський народ не виступав повноправним суб'ектом мiжнародних вiдносин i не м^ реалiзувати право самовизначення на всш своТй етнiчнiй територiТ. В складi Карпатського регiону видiляються чотири области Львiвська, lвано-Франкiвська, Закарпатська, Чернiвецька, як розташованi в захiднiй частинi УкраТни та межують iз чотирма державами бвросоюзу (Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румуыею), на пiвднi з Молдовою, на пiвночi i сходi iз рядом областей (Волинською, Рiвненською, Тернопiльською, Хмельницькою, Вшницькою). Згiдно фiзико-географiчного районування УкраТни регюн частково охоплюе Полюький (область малого Полюся), Захiдно-УкраТнський край (Розтоцько-Оптьська горбогiрна область, Прут-Днiстерська височинна область, Нововолинсько-Сокальський район) i повнютю УкраТнськi Карпати (Передкарпатська височинна, Зовшшньо-Карпатська, Вододiльно-Верховинська, Полонинно-Чорногiрська, Мармороська, Вулкашчно^жпрно-
улоговинна, Закарпатська низовинна обласп) [7], займаючи площу 5660,7 тис. га (9,4 % вщ площi УкраТни) в межах якоТ станом на 1.01.11 р. проживав 6 076,2 тис. оаб (13,3 % вiд вах жителiв УкраТни) [3,4]. Регiон характеризуемся високою щiльнiстю населення (106 чол./км2), а найвищi показники щiльностi населення характеры для ЛьвiвськоТ (117) та ЧершвецькоТ (112) областей. В регюы домiнують сiльськi жителi (54,1 %) i тiльки у Львiвськiй обласп спостерiгаеться вiдчутна перевага мiських жителiв (60,8 %) (табл. 1). У порiвняннi iз 1990 роком чисельнють населення в Карпатському регiонi скоротилася на 285,8 тис. оаб, що закономiрно зумовило зменшення показника щтьносп населення з 112,4 чол./км2 у 1990 роц до 106 чол./км2 у 2011 роц [1]. Також в репош незначно зменшилася частка мюького населення. Такi процеси зумовлен зменшенням показника природного приросту та мехашчним вiдтоком населення, в основному, за межi держави.
Таблиця 1.
Забезпечешсть населення Карпатського регiону земельними ресурсами станом на 1.01.2011 р.
_[3]_
Адмшютративш утворення Загальна площа земель, тис. га Ктькють нас зелення, тис. чол. Ктькють землевлас-ниюв, землекористу-вач1в, тис. шт.. Щтьнють населення, чол./км2 Вщсоток мюького населення, % Забезпеченют ь земельними ресурсами, га / 1 жителя Забезпеченют ь земельними ресурсами, га/1 користувача
Льввська область 2183,1 2544,7 1365,6 117 60,8 0,85 1,60
1вано-Франк1вська область 1392,7 1379,8 1019,0 99 43,3 1,0 1,37
Закарпатська область 12754,3 1247,4 711,7 98 37,2 1,02 1,79
Чершвецька область 809,6 904,3 728,5 112 42,1 0,89 1,11
Карпатський рег1он 5660,7 6076,2 3824,9 106 45,9 0,93 1,46
УкраТна 60354,8 45778,5 24936,4 76 68,7 1,31 2,40
Земельнi ресурси репону е базою розвитку та розмщення господарського комплексу, складною природно-економiчною системою. В географiчному вiдношеннi - це поверхня суш^ що характеризуеться природно-юторичними умовами, а з економiчноТ точки зору - це сукупнють земельних угiдь, якi вiдображають форму використання землi як засобу виробництва i характер зайнятостi територп, що вирiзняються багатоаспектним характером пiзнання та експлуатацп.
Утворення незалежноТ УкраТни та проведення масштабно' земельно' реформи зумовило змши стосовно класифкацп земель, як використовуються в процесi облiку ТхньоТ кiлькостi. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни вщ 4 квiтня 1993 року затверджено «Державну програму переходу УкраТни на мiжнародну систему облiку i статистики», якою передбачено переглянути чинну статистичну звп"нють щодо земельних ресурав та доповнити ТТ показниками, як застосовуються у мiжнароднiй практицi.
Наказом Держстандарту УкраТни вщ 2.10.1996 р. затверджено i введено в дш класифiкацiю земельних угiдь згiдно iз Стандартною статистичною класифiкацiею землекористування СвропейськоТ ЕкономiчноТ комiсiТ (ВЕК), що розроблена Статистичною комiсiею та СЕК ООН, а також Класифкацш видiв економiчноТ дiяльностi (ДК 009-96). Згiдно з ^ею класифiкацiею у складi земельних ресурав, що входять до складу адмiнiстративно-територiальних одиниць (областей, райошв, стьрад), видiляються наступнi категорп земельних угщь: сiльськогосподарськi землi; лiси та iншi лiсовкритi площi; забудованi землi; вщкрит заболоченi землi; сухi вiдкритi землi з особливим рослинним покривом; вщкрит землi без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом; води. Також проведена класифка^я видiв економiчноТ дiяльностi на землях промисловостi, землях пщ вiдкритими розробками, кар'ерами, шахтами та вщповщними спорудами; землях, що використовуються в комерцшних цiлях, для транспорту i зв'язку; для техычноТ iнфраструктури. Шифри роздiлiв, секцiй, пщсекцш, груп, класiв, пiдкласiв та опис класифкацшних видiв економiчноТ дiяльностi на землях нестьськогосподарського призначення наведенi в «1нструкци з заповнення державноТ статистичноТ звiтностi з кiлькiсного облiку земель» (форми 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем). Окремо у формах статистичноТ зв^носл iз усiх земель, що входять до адмiнiстративно-територiальних одиниць, видiляються та облковуються категорп земель за цтьовим призначенням (природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного, юторико-культурного) [2, 6].
Опрацювання вiдомостей державного земельного кадастру дозволило встановити, що станом на 1.01.11 р. у структурi земельного фонду Карпатського репону УкраТни домшують стьськогосподарськ землi (50,6 %), якi займають площу 2 896,6 тис. га, люи та iншi лiсовкритi площi охоплюють 2 313,0 тис. га (41,6%), забудован землi - 255,9 тис. га (4,5 %), вiдкритi заболоченi - 14,1 тис. га (0,2 %), вщкрит землi без рослинного покриву - 70,8 тис. га (1,2 %) та землi пщ водами - 103,5 тис. га (1,9 %) (рис. 1).
Отриман результати свiдчать про бтьш-менш збалансовану структуру земельного фонду дослщжуваного регiону, яка характеризуеться низьким, у порiвняннi iз загальнодержавними, показником стьськогосподарськоТ освоеностi (50,6) та високою часткою лiсiв та iнших лiсовкритих площ (41,6), що у 2,4 рази е бтьшою вщ державного показника.
Рис. 1. Структура земельного фонду Карпатського стьськогосподарсьга земл^ 2 - люи та iншi лiсовкритi площi; 3 ■ вiдкритi землi без рослинного покриву; 6 -води).
репону УкраТни станом на 1.01.11 р. (1 -- забудован землi; 4- вщкрит заболоченi землi; 5 -
Територ1я рег1ону вир1зняеться незначним показником розораност (30,1), а розоран1сть ЗакарпатськоТ област1 мае найменший показник в УкраТш (15,7%). Серед областей репону найбтьший показник розораност1 характерний для ЧершвецькоТ (41,2 %).
В1дм1нност1 у розташуванш, рельеф1, структур! Грунтового покриву, юторичних особливостях становлення землекористування в р1зних областях, що входять до складу Карпатського репону УкраТни, обумовлюють в1дм1нност1 у структур! Т'хнього земельного фонду (рис. 2).
Найбтьшими показниками стьськогосподарськоТ освоеност! характеризуеться територ!я ЧершвецькоТ (59,8 %) та Льв!вськоТ (59,4 %) областей, а найменшими - ЗакарпатськоТ (36,8 %). Натом!сть, саме земельний фонд ц1еТ област! вир!зняеться найб!льшою часткою л1с1в та ¡нших л1совкритих площ (56,8), а люистють становить 53,1 %. Частка забудованих земель у вс1х областях, кр1м ЗакарпатськоТ, перевищуе державний показник (4,1 %). Частка земель п1д водами в регюш становить 1,9 %, а найвищ1 показники ц1еТ категорп характерн1 для Черн1вецькоТ област1 (2,3 %).
Тривале реформування землекористування в незалежнш УкраТш кардинально зм1нило ситуацш у використанн1 земл1, як в УкраТш, так I в межах Карпатського репону. Безоплатна приватизац1я земельних дтянок громадянами, надання Тх у власнють I користування п1дприемствам, установам, орган1зац1ям, функц1онування ринку куп1вл1-продажу земл1, зумовило утворення значноТ к1лькост1 землевласник1в, землекористувач1в (3,8 млн. з яких 98,9% становлять громадяни, як1 отримали земельн1 д1лянки для р1зного цтьового використання). Також в1дбулися зм1ни у розпод1л1 земельного фонду та його складових частин м1ж категор1ями землевласник1в, землекористувач1в. Якщо станом на 1990 р. значна частина земельного фонду була в користуванш колгосшв I радгосп1в [1], то станом на 1.01.11 р. 37,3% вс1х земель репону е у власност I користуванш громадян, 34,8% - у користуванш 283 люогосподарських пщприемств, 13,3 % - вщнесеш у категорш «Земл1 запасу», а 7,5% - е у власност I користуванш стьськогосподарськими п1дприемствами (табл. 2).
Таблиця 2.
Розподiл земельного фонду Карпатського репону за землевласниками, землекористувачами _(станом на 1.01.11 р.)_
Категори землевласниюв, землекористувачiв Карпатський репон
Кiлькiсть Всього земель с/г земелi Люи
С/г пщприемства 1740 7,5 13,3 0,6
Громадяни 3783377 37,3 71,2 0,1
Заклади, установи, оргаызаци 28554 0,6 0,1 0,04
Промисловi та iншi пiдприемства 6542 0,7 0,2 0,01
Пщприемства транспорту та зв'язку 2208 1,0 0,2 0,4
Частини, оргаызаци, навчальн заклади оборони 162 0,1 - -
Органiзацií природоохоронного призначення 65 2,9 0,4 6,0
Оргашзаци оздоровчого призначення 188 0,01 - -
Оргашзаци рекреацiйного призначення 720 0,1 0,1 -
Органiзацií iсторико-культурного призначення 183 0,01 - -
Люогосподарсью пiдприемства 283 34,8 1,0 83,8
Водогосподарськi пiдприемства 177 0,6 0,03 0,1
Сптьш пiдприемства 301 0,1 0,1 -
Пiдприемства, що належать шоземним iнвесторам 23 0,01 - -
Землi запасу - 13,3 13,4 7,1
Всього земель 3824882 100 100 100
Рис. 2. Картосхема структури земельного фонду смуг землекористування карпатського репону украТни станом на 1.01.2011 р.
Решта категорш землевласникв, землекористувачiв мають у власност i користуваннi незначнi частки земель. Значна частина стьськогосподарських земель (71,2%), як домiнують у структурi земельного фонду, е власнiстю громадян, 13,3% - належать стьськогосподарським пщприемствам, а 13,4% - перебувають у складi «Земель запасу». Основними користувачами лiсiв та iнших лiсовкритих площ е люогосподарськ пiдприемства, якi мають у користуванш 83,8 % вщ ТхньоТ загальноТ площi, 7,1 % - перебувае у категорп «Землi запасу», а 6,0 % - у користуванш природоохоронних оргашзацш.
При використанш просторового пiдходу у дослщженш землекористування, одночасно iз характеристикою мюця розташування, розмiрiв i складу упдь земельноТ дiлянки, найчастiше використовуеться показник забезпеченост населення ресурсами простору та рiзними земельними угiддями в розрахунку на одного жителя, що не повнютю вщображае реальну ситуацiю у землекористуванш. Також робляться спроби аналiзу забезпечення земельними ресурсами в розрахунку на одного мюького чи стьського жителя. Згiдно Земельного кодексу земля в УкраТш надаеться у власнють i користування громадянам та юридичним особам територiальним громадам, пiдприемствам, установам, оргашза^я у розмiрах, що не перевищують встановлених меж для рiзного цтьового призначення. Переважна бiльшiсть земельних дтянок в УкраТш перебувае у сптьнш сумiснiй та спiльнiй частковш власностi, що унеможливлюе Тхне окреме використання одним iз спiввласникiв. Тому, найбтьш повну характеристику просторового використання земельного фонду мае показник забезпеченост земельними ресурсами у розрахунку на одного користувача (табл. 3).
Станом на 1.01.11 р. забезпеченють одного жителя Карпатського регюну земельними ресурсами становить 0,93 га, а одного користувача - 1,46 га. Проте рiзнi категорп землевласникв, землекористувачiв, зпдно прийнятоТ класифкацп, отримали рiзнi площi земель у розрахунку на одного користувача. Якщо один громадянин отримав у сптьну сумюну власнiсть в середньому 0,53 га, то одне люогосподарське пщприемство мае у користуванш бтьше 6,5 тис. га, одна природоохоронна оргашза^я - 3,4 тис. га земель.
Структура земельного фонду не е статичною, вона динамiчна, а змши обумовлюються реформуванням земельного законодавства, економiчними реформами та демографiчними процесами. Проведен дослiдження за перюд з 1970 по 1990 роки свщчить, що площа земель стьськогосподарського призначення в регiонi зменшилась на 552,2 тис. га, а площа земель населених пунк^в i земель запасу вiдповiдно збiльшилась на 371,6 i 629,9 тис. га у зв'язку з реоргашза^ею сiльськогосподарських пщприемств. Для iнших категорiй земель площа упдь, в основному, стаб^зувалась [1, с.16]. Структура земельного фонду Карпатського репону станом на 1990 рк приведена на рис. 3.
Рис. 3. Структура земельного фонду Карпатського репону за угщдями станом на 1990 р. [1] (I -стьськогосподарсьга упддя: II - присадибш земл^ III - лiсовi площi; IV - iншi земл^
В1дм1нност1 у класиф1кац1йних категор1ях радянського перюду i тепер1шнього часу не дозволяють точно встановити вс1 змши, що вщбулися за пер1од незалежностк бдине, що можна точно стверджувати, що частка л1сових земель за цей перюд збтьшилася на 3,4 % або на 151,9 тис. га.
У структур! земельних упдь репону за цей 20-ти р1чний перюд частка стьськогосподарських упдь, включаючи присадибш земл1, зменшилася з 51,8 до 50,8; питома вага сшожатей зменшилася з 7,0 до 5,8 %; дещо зрю вщсоток деревно-чагарникових насаджень (з 1,5 до 1,8%) [1].
Територ1я Карпатського репону УкраТ'ни, займаючи площу 5 660,7 тис. га, простягаеться з п1вноч1 на п1вдень на 333,6 км, а з заходу на схщ - на 399,1 тис. км, що обумовлюе вщмшносп у природних особливостях територп i, вщповщно, в структур! земельного фонду, штенсивносп та переважаючих типах його використання. Приведен! Г. Д. Гуцуляком дослщження розподту земельного фонду в середин! 80-х рокв ХХ стол!ття на основ! природно-стьськогосподарського районування дозволили встановити, що основна частина репону (54,5 %) розташована в прськш обласп Карпат, 26,3 % - в Люостеповш зон!, 13,4 - в твденно-тайгово-люовш зон!, а 5,8 % територи - в межах Закарпатсько'Т низовини (табл. 4).
IV- 62Ё.З
т ис га
7.5%
Забезпечешсть землевласникiв, землекористувачiв Карпатського репону просторовими ресурсами_
Категорп землевласник1в, землекористувач1в Львiвська область 1вано-Франгавська область Закарпатська область Чершвецька область Карпатський репон
% вiд заг. площi га/1 кори-стувача % вщ заг. площi га/1 кори-стувача % вщ заг. площi га/1 кори-стувача % вщ заг. площi га/1 кори-стувача % вщ заг. площi га/1 кори-стувача
С/г пщприемства 8,7 267,8 6,6 236,7 4,6 200,3 10,2 228,1 7,5 233,2
Громадяни 40,5 0,66 30,6 0,42 30,0 0,54 47,5 0,53 37,3 0,53
Заклади, установи, оргашзаци 0,7 1,28 0,5 1,4 0,5 1,0 0,7 1,3 0,6 1,25
Промисловi та iншi пiдприемства 1,3 11,0 0,8 8,1 0,3 3,0 0,4 2,2 0,7 6,1
Пiдприемства транспорту та зв'язку 1,3 41,6 0,8 43,1 0,8 12,1 1,2 19,2 1,0 29,0
Частини, оргашзаци, навчальш заклади оборони 2,8 152,6 0,3 27,5 0,7 67,6 0,1 6,9 1,0 63,7
Оргашзаци природоохоронного призначення 1,3 4214,3 3,1 6243,0 6,5 1774,2 0,8 1182,6 2,9 3353,5
Оргашзаци оздоровчого призначення 0,01 6,2 0,01 4,8 0,01 4,2 0,01 3,9 0,01 4,8
Оргашзаци рекреацшного призначення 0,1 3,0 0,01 62,3 0,1 3,5 0,1 3,1 0,1 18,0
Оргашзаци юторико-культурного призначення 0,01 8,8 0,01 9,5 0,01 0,9 0,01 2,0 0,01 5,3
Люогосподарсью пщприемства 27,6 3540,6 40,5 5038,8 40,2 3770,0 31,1 13971,4 34,8 6580,2
Водогосподарськ пiдприемства 0,4 153,6 0,2 105,1 0,9 149,2 0,8 324,6 0,6 183,1
Спiльнi пщприемства 0,3 45,8 0,01 2,0 0,02 2,6 0,01 0,5 0,1 12,1
Пщприемства, що належать шоземним швесторам 0,01 - 0,1 215,8 0,01 0,7 0,01 - 0,01 108,3
Землi запасу 15,1 - 15,8 - 15,6 - 6,6 - 13,3 -
Всього земель 100 1,60 100 1,37 100 1,79 100 1,11 100 1,46
Склад земельних угщь за природно-сiльськогосподарськими провiнцiями Карпатського регiону (стан на 1.11.1985 р.)* [1]
го ^ о У тому числ1
З них X ^ X
Природно-стьськогосподарська пров1нц1я ш к I ^ О с го I _0 с; го го со _0 6 'с; СЦ О. Багатор1чни х с.-г. насаджень е н а * 0 1 О Пасовищ ю ¡5 м ГО 2 о <и р П о с; с х и ш о о Дерево-чагарников! насаджень 1с; о ш Пщ водою 1нших угд
Б. Поммрний природно-с1льськогосподарський пояс.
П1вденнотайгово-л1сова зона
Зах1дна п1вденнотайгово- тис.га 761,2 431,7 289,6 1,6 61,0 79,5 36,3 201,0 3,6 3,6 15,0 70,0
л1сова % 13,4 56,7 38,0 0,2 8,0 10,5 4,8 26,4 0,5 0,5 1,9 9,2
Люостепова зона
УкраТнська л1состепова тис.га % 1487,7 26,3 955,6 64,2 726,3 48,8 16,2 1,1 72,1 4,8 141,0 9,5 112,6 7,6 252,0 16,9 12,6 0,8 4,3 0,3 36,8 2,5 113,8 7,7
П рська область Карпат
Карпатська передпрсько- тис.га 1874,8 682,1 368,5 16,4 120,9 176,3 113,3 860,3 38,9 2,0 31,2 147,0
л1сова % 33,1 36,4 19,7 0,9 6,4 9,4 6,0 45,9 2,1 0,1 1,7 7,8
Карпатська г1рсько-л1сова тис.га % 120937 21,4 316,0 26,1 84,9 7,0 2,2 0,2 95,5 7,9 133,4 11,0 38,5 3,2 756,5 62,5 38,6 3,2 0,1 10,5 0,9 49,5 4,1
Усього по прськш област1 тис.га 30,84,5 998,1 453,4 18,6 216,4 30,97 151,8 1616,8 77,5 2,1 41,7 195,5
% 54,5 32,4 14,7 0,6 7,0 10,1 4,9 52,4 2,5 0,1 1,3 6,4
Закарпатська низовина
Закарпатська р1внинно- тис.га 327,4 188,4 116,6 15,8 14,3 41,7 19,3 71,6 5,4 1,1 9,5 32,3
передпрсько-л1сова % 5,8 57,5 35,6 4,8 4,4 12,7 5,9 21,8 1,7 0,3 2,9 9,9
Усього по репону тис.га % 5660,8 100,0 2573,8 45,4 1585,9 28,0 52,2 0,9 363,8 6,4 571,9 10,1 320,0 5,7 2141,2 37,8 99,1 1,8 11,1 0,2 103,0 1,8 512,6 7,3
* Природно-стьськогосподарське районування репону проведене за границями адмшрайошв
На цей перюд показник стьськогосподарськоТ освоеносп регiону, iз врахуванням присадибних земель, становив 51,1 %, а люистють - 37,8 %. Найбiльшим показником стьськогосподарськоТ освоеносп (71,8 %) та розораност (48,8%) характеризувалася украТнська люостепова природно-сiльськогосподарська провiнцiя, а частина лiсiв у ТТ межах становить ттьки 16,9 %. Гiрська область Карпат вирiзнялася найбiльшою часткою люових земель (52,4 %), найменшою розоранютю територп (14,7 %), а стьськогосподарська освоенiсть ТТ територiТ становила 37,3 %. Пiвденно-тайгово-лiсова та Закарпатська низовинна зони характеризувалися приблизно однаковими показниками стьськогосподарськоТ освоеносп (61,5 та 62,4 %), розораност (38,0 та 35,6 %) та лiсистостi (26,4 та 21,8 % вщповщно). Хоча запропонована схема мютить ряд недолшв (наприклад, вiднесення територп Сокальського району ЛьвiвськоТ областi до захiдноТ швденно-тайгово-люовоТ природно-сiльськогосподарськоТ провiнцiТ') та узагальнень, все ж вона дае загальне уявлення про структуру i географш земельного фонду на початок незалежност УкраТни, формуе основу для порiвняння, виявлення змiн, що вiдбулися за час проведення земельноТ реформи.
Структура земельного фонду Карпатського регюну УкраТни в розрiзi смуг землекористування, як запропонованi автором, приведена на рис. 3. Отримаш результати свiдчать, що найбтьша сiльськогосподарська освоенiсть (71,4 %) характерна для Волино-ПодiльськоТ смуги, що свою чергу, визначае найменшу частку лiсiв та шших лiсовкритих площ (19,0) в ТТ межах. Значнi показники сiльськогосподарськоТ освоеностi також характеры для ЗакарпатськоТ (64,9 %) та Надсянсько-ПолiськоТ (61,0 %) низовинних смуг, а частка лiсiв та iнших лiсовкритих площ у Тхшх межах становить 24,4 та 29,6 % вщповщно.Для КарпатськоТ прськоТ смуги, що вирiзняеться найбiльшою (56,9 %) часткою лiсових земель, характерний найменший в репош показник стьськогосподарськоТ освоеносп територiТ (36,8 %). Частка забудованих земель в Карпатському репош (4,5 %) дещо перевищуе державний показник, проте в межах видтених смуг землекористування е певш вщмшностк Найбтьшою часткою забудованих земель вирiзняеться Закарпатська низовинна смуга (6,9 %), що обумовлено як сприятливим рельефом i найдавнiшою iсторiею осiлого заселення, так i стратегiчним розташуванням щодо краТн бвросоюзу, що визначае проходження в межах смуги автомобтьних, залiзничних дорiг, лiнiй електропередач, трубопроводiв, як з'еднують УкраТну iз бвропою. Найменша частка забудованих земель характерна для КарпатськоТ прськоТ смуги, що, в основному, зумовлено незначною клькстю населених пунк^в в ТТ межах, в складi яких домiнують невеликi за площею села. Вщкрит заболоченi землi в Карпатському регiонi УкраТни займають незначну площу (14,1 тис. га), а найбтьша частка ^еТ категорп земель характерна для Надсянсько-ПолюькоТ смуги, що е цтком закономiрно та зумовлено рiвнинним рельефом i високим рiвнем залягання фунтових вод.
Вщмшносп у класифiкацiТ земельних ресурсiв радянського i сучасного перiодiв не дозволяють виявити детальш змiни, що вщбулися за перiод незалежностi УкраТни. Незначно збтьшилася площа земель пiд водами, що зумовлено процесами антропогенного обводнення. Збтьшення площi заболочених земель спричинене ренатуралiзацiйними процесами на осушених землях пюля рiзкого скорочення фiнансування на догляд за осушувальними системами.
За 26-ти рiчний перюд в дослщжуваному репош пом^но збiльшилася площа люових земель як за рахунок безпосереднього залюнення, так i передачi земель для ведення люового господарства. Найбтьш вiдчутне збiльшення площ лiсiв та шших люовкритих площ вiдмiчено у Волино-Подтьскй смузi, а в межах Надсянсько-ПолюькоТ вщбулося незначне зменшення площi цiеТ категорiТ земель. Якщо до площ стьськогосподарських угiдь регiону станом на 1.11.1985 р. врахувати площi присадибних земель (табл. 5), то у порiвняннi iз 2011 роком площа стьськогосподарських земель дослщжуваного репону незначно зменшилася. Найбтьш вщчутне зменшення площ стьськогосподарських земель вщзначаеться в Карпатськш та Надсянсько-Полiськiй смузi землекористування.
Сформована за тривалий юторичний промiжок часу структура земельного фонду в Карпатському репош УкраТни е результатом його використання для рiзних титв землекористування. Географiчнi особливосп поширення типiв землекористування зумовлеш, в першу чергу, природним чинниками, як в результатi сукупноТ дiТ визначають домiнування певного типу в рiзних природних утвореннях. Еколопчш параметри використання земельного фонду визначаються рiвнем розвитку економiки та матерiально-технiчним, фiнансовим забезпеченням. Сформована в Карпатському репош УкраТни структура земельних упдь та видiв економiчноТ дiяльностi свщчить про домiнування сiльськогосподарського i люогосподарського типу землекористування. Проведення земельноТ реформи, врахування досвщу використання земельного фонду у европейських державах зумовили активний розвиток природоохоронного, оздоровчого та рекреацшного типу землекористування, що сприяе оптимiзацiТ еколопчноТ ситуаци та формуе позитивний iмiдж регiону.
Лтература
1. Гуцуляк Г. Д. Земельно-ресурсний потенц1ал Карпатського репону / Г. Д. Гуцуляк. - Львв : Св1т, 1991. -152 с.
2. Магазинщиков Т. М. Земельний кадастр : пщручник / Т. М. Магазинщиков. - Льв1в : Св1т, 1991. - 452 с.
3. Паньюв З.П. npocTopoBi показники землекористування в Карпатському perioHi yKpaïHi / З.П. Паньгав // HayKOBi записки Терноптьського нац. ун-ту. Серiя: Геогрaфiя. - 2012. - Вип. 32. - С. 164-173.
4. Паньюв З.П. Система класифкацшних кaтегорiй землекористування / З.П. Паньгав //Вiсник Львiвського ун-ту. Серiя геогрaфiчнa. - 2011. - Вип. 39. - С. 260-266.
5. Паньюв З.П. Сучасний стан i перспективи землекористування в прському репон Львiвськоï обпaстi / З.П. Паньюв, О. Леневич // Hayковi записки Тернопiпьського нац. ун-ту. Серiя: Геогрaфiя. - 2011. - Вип. 29. -С. 158-163.
6. Теоретичн основи державного земельного кадастру : навч. поабник / М. Г. Ступень, Р. Й. Гупько, О. Я. Микупа та ш. ; [за ред. М. Г. Ступеня]. - Львiв : Апрюр^ 2003. - 341 с.
7. Удосконалена схема фiзико-геогрaфiчного районування УкраТни / О.М. Маринич, Г.О. Пархоменко, О.М. Петренко, П.Г. Шищенко // Украшський геогрaфiчний журнал. - №1. - 2003. - С. 16-20.
Аннотация З. Панькив Современное состояние землепользования в Карпатском регионе Украины.
На основании ведомостей государственного земельного кадастра проанализировано структуру земельного фонда Карпатского региона Украины как в пределах административных областей, так и в пределах полос землепользования. Установлены изменения, что произошли в структуре земельного фонда и особенностей его распределения за собственниками земли, землепользователями, за период независимости Украины. Природные факторы землепользования и особенности хозяйственной деятельности определили доминирование в регионе сельскохозяйственного и лесохозяйственного типа землепользования. В последний период активно развиваются природоохранный, рекреационный, оздоровительный типы землепользования, что содействует улучшению экологической ситуации, формирует позитивный имидж региона. Ключевые слова: землепользование, Карпатский регион Украины, структура земельного фонда, типы землепользования, полосы землепользования.
Abstract. Z. Pankiv The current state of land use in the Carpathian region of Ukraine.
Based on the data of the State Land Cadastre it was analyzed the structure and geography of the land resources of the Carpathian region of Ukraine both in terms of administrative areas and within land-use lanes. It was defined the changes that have occurred in the structure of land fund and especially of its distribution by landowners, land users, for the period of Ukraine's independence. Natural factors of land use and features of economic activity in the region led to the dominance of agricultural and forestry land use type. Lately actively were developed the environmental, recreational and wellness types of land use that helps to improve the environmental situation and creates a positive image of the region. Keywords: land use, the Carpathian region of Ukraine, stock of land, types of land use, land-use lanes.
Поступила в редакцию 31.01.2014 г.
