CC BY
19
Регюнальне реформування не виключае також доцшьноси у змш назв нових регiонiв. За чаетв Ста-родавньо! Русi був поширеним подш земель на князiв-ства. У струкгурi Великого князiвства Литовського ук-ра!нсью землi спочатку заадмшструвалися на правах князiвств, а за адмшстративною реформою 1564— 1566 рр., коли вiдбувся подш на 13 воеводств, на ук-ра!нських землях було утворено Ки!вське, Волинське та Брацлавське воеводства. У складi Росшсько! iмперi! регiони подшялися на губернп. В адмiнiстративному вiдношеннi у складi Австро-Угорсько! iмперi! видшя-лися коронш землi, серед яких територп з укра!нським населенням були представленi Королiвством Гали-чини i Володимирп, а також Герцогством Буковина. Рiзнi назви мали закарпатсью землi: Угорська Русь, Карпатська Русь, Руська Крайна, Пдкарпатська Русь, Карпатська Укра!на, Закарпатська Укра!на. Територiя Пдкарпатсько! Русi входила до складу чотирьох комь татiв Угорщини — Берег, Марамарош, УнГ, Угоча. Проте «Русь» завжди включалося до назви.
Виршуючи проблему подолу укра!нських регю-нiв, варто зупинитися на вирiзненнi !х як кра!в. Уш-версальнiсть такого адмiнiстративно-територiального подолу полягае в тому, що край — це i будь-яка мюце-вють, i значна за простором область, i мiсцевiсть, що тяж1е до будь-якого географiчного об'екта. Зрештою, край — це й юторична мюцевють.
Отже, край — унiверсальнiше визначення регюну першого рiвня. 1менник «область», маючи значення деяко! частини бшьшо! структури, мае дещо iншу уш-версальнiсть. Будучи вживаною для визначення обла-стi знань, пiдмножин яко!сь математично! множини, зоогеографiчного регiону Земт, вiн не передае суто нацюнального пiдтексту в iсторичному пiдходi до ре-гiональних реформ.
Отже, Украша у регiональних реформах сто!ть перед визначенням концепцп формування регюшв. Це важлива складова державотворення, яка мае ушбрати в себе нащональш надбання i свiтовий досвiд. Нато-мiсть новий регiональний подш мае забезпечити умови устшного поступу в соцiально-економiчному i культурному напрямах.
Висновки. Включения постсощалютичних краш у евроiнтеграцiйнi процеси супроводжувався приведенном адмiнiстративно-територiального устрою у вщповщтсть до виклиюв свiтового розвитку i нацiональних особливо-стей. При цьому загальне районування здiйснювалося на основi единого стандарту 6С — номенклатури територь альних одиниць для цшей статистики (NUTS).
При проведеннi регюнальних реформ прiоритет мае бути наданий вищому рiвню, адже iнакше утвориться розрив у ланцюжку територiальних трансформацш. Вод-ночас мае бути враховано досвщ проведення регюналь-них реформ у крашах 6С. Вiдповiдно Укра!т доцшьно суттево пiдвищити iсторико-етнографiчний напрям при визначент меж i назв регюнш з тим, щоб повнше вра-хувати географiчнi особливостi краши, ефективно вико-ристати синергiю сильного менталiтету i мiсцевого до-свщу, комплексно застосувати в економiчному розвитку фактор однорщносп ресурсiв, сформувати туристичну спецiалiзацiю, покращити мiжиароднi вщносини з при-кордонними територiями.
Вирiшуючи проблему подшу укра1нських регю-нiв, варто зупинитися на вирiзненнi !х як кра!в. Уш-версальнiсть такого адмшстративно-теритс^ального подолу полягае в тому, що край — це i будь-яка мюце-вiсть, i значна за простором область, i мiсцевiсть, що тяж1е до будь-якого географiчного об'екта, й вторично унiкальна мюцевють.
А. В. Кучер
чл.-кор. АЕН Украгни, канд. пед. наук ННЦ «1нститут аграрног економти», м. Кшв
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ОЦ1НЮВАННЯ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ЗЕМЛЕКОРИСТУВАНЬ АГРАРНИХ ШДПРИ€МСТВ
Постановка проблеми. Ниш швестицшне забезпе-чення розвитку аграрного сектора Укра!ни в 4—5 разiв нижче, н1ж у розвинених кра!нах, що е нацiональною проблемою. Фактично досягнуи у 2016 р. розмiри ш-вестицiй у сшьське господарство (75 дол. США/га) вщповщають лише показникам держав, яю розвива-ються (до 150 дол. США/га) [1]. Водночас, згщно з до-слiдженнями вчених, на першому етат потрiбно шве-стувати в рослинництвi в середньому 1-2 тис. дол. США/га [2]. На думку М. I. Юсшя, розв'язувати цю проблему слщ передусiм на основi активно! аграрно! полiтики, активiзацil швестицшно! дiяльностi вироб-ниюв за рахунок власних i залучених коштiв, надання !м бюджетно! пiдтримки [1]. У сучасних умовах суб'екти господарювання мусять самi знаходити шляхи вирiшення проблем, при цьому е думка, що фь нансовий каттал мае надходити до найбшьш конку-рентоспроможних пiдприемств. У зв'язку iз цим е потреба збер^ати досягнутi конкурентнi позицп, закла-
дати фундамент для !хнього укрiплення та, за можли-восп, — пiдвищення конкурентоспроможностi [3]. 1н-вестицiйна дiяльнiсть аграрних пiдприемств е одним iз iнструментiв формування й тдвищення 1хньо1 конку-рентоспроможностi [4]. За оцшками фахiвцiв Укра!н-ського клубу аграрного бiзнесу, аграрний сектор може щороку освоювати 5 млрд дол. США шоземних швес-тицш, проте, притiк цих iнвестицiй можливий лише в разi завершення земельно! реформи, що дозволить на-дати доступ виробникам до основного виробничого ресурсу — земт [5]. Зазначене вище свiдчить про ак-туальшсть i науково-практичну значущiсть проблеми швестицшно! привабливостi землекористувань аграрних пщприемств.
Аналiз останн1х дослiджень i публжацш. Ученi до-слiджують проблеми швестицшно! привабливост Ук-ра!ни [6]; европейсько! моделi iнвестицiйного забезпе-чення полггаки сшьського розвитку [7]; шновацшно-швестицшно! дiяльностi в аграрному секторi [8]; ме-
тодолопчш напрями формування вартосп земельних ресуретв [9] та ш. Зазвичай iнвестицiйну привабливiсть розглядають на рiвнi краши, гапузi, област (регiону), пiдприeмства, проекту, яю, безумовно, м1ж собою вза-eмопов'язанi. Так, для швестора, зазначае Г. В. Спа-ський, не будуть достатньо переконливими аргументи швестувати в надприбутковий проект, якщо вщпо-вiдна галузь перебувае в кра!ш в кризовому сташ; ризик пол^ично1 i/або економiчноí нестабшьносп в державi чи регiонi може звести нашвець високу ш-вестицшну привабливiсть проекту [10]. Дослiдник А. П. Гайдуцький вводить у науковий об^ поняття «iнвестицiйна конкурентоспроможнiсть аграрного сектора», ощнку яко! вiн розглядае на мiждержавному, м1жгалузевому, мiжрегiонапьному рiвнях, на рiвнi сшьських районiв, окремих швестицшних проектiв i м1жрегюнально1 ощнки цих проектiв [11, с. 193—194]. У ННЦ «1нститут Грунтознавства та агрохiмií iменi О. Н. Соколовського» започатковано дослiдження щодо оцiнювання швестицшно! привабливостi земель на пiдставi штегровано! оцiнки родючостi Грунив, клi-матичних й агровиробничих особливостей земель, що дозволило встановити !хню порiвняльну iнвестицiйну привабливють для вирощування польових культур [12; 13]. Розвиваючи вказану щею, ми розглядаемо проблему економiчного ощнювання швестищйно1 при-
вабливостi землекористування [14], тому в цш роботi об'ектом дослщження е iнвестицiйна привабливiсть землекористувань аграрних пiдприeмств.
Мета статтi — презентувати запропонований на-уково-методичний пщхщ до оцiнювання швестищйно1 привабливостi землекористувань аграрних тдпри-емств регiонiв Украши й результати И комплексно1 ощнки.
Виклад основного матерiалу дослщження. Спира-ючись на напрацювання науково1 школи О. Г. Янко-вого щодо дослщження латентних (прихованих) ознак економiчних об'eктiв [15], ми розглядаемо швести-цiйну привабливiсть землекористувань аграрних тд-приемств як латентну ieрархiчну властивють еконо-мiчних об'eктiв, що в штегрованому виглядi вщобра-жае вщносну (порiвняно з iншими об'ектами) еконо-мiчну доцiльнiсть здiйснення земельних швестицш для виробництва продукцп рослинництва. З огляду на це ми вперше запропонували й апробували науково-методичний пщхщ до комплексного ощнювання шве-стицшно1 привабливоси землекористувань аграрних пiдприeмств, що Грунтуеться на авторськш лопчно-смисловiй моделi структури внутрiшнiх чинниюв-симптомiв i взаемоди ieрархiчних рiвнiв швестищйно1 привабливостi аграрного землекористування регiону (рис. 1).
Iнвестицiйна привабливкть аграрного землекористування
1-й рiвень 'жрархп
4-й рiвень 'жрархп (базовi дат)
Дан! статистично! зв1тносп, наукових установ, розрахунков1 показники
-
Рис. 1. Лог1чно-смислова модель структури внутрштх чинник1в-симптом1в I взаемоди 1ерарх1чних р1втв твестицшноИ привабливост1 аграрного землекористування регюну
Джерело: побудовано за результатами анатзу лиературних джерел i власних дослщжень.
Перший рiвень ieрархil включае власне комплексну оцiнку швестищйно1 привабливостi землекористування аграрних пщприемств регiону, що е штегрова-ною латентною економiчною ознакою.
На другому рiвнi ieрархil в структурi швестицш-но! привабливост аграрного землекористування видь лено в^м груп чинниюв, яю теж е латентними озна-ками, що характеризуют^
1) рiвень загальноекономiчного розвитку регiону;
2) рiвень швестицшно! активностi в сшьському господарствi регюну;
3) рiвень цiнностi (вартостi) с.-г. земель регюну; 4^вень економiчно! родючоси Грунтв (продук-
тивностi землi) аграрних пщприемств регiону;
5) рiвень економiчноl ефективностi землекорис-тування аграрних пщприемств регюну;
6) рiвень економiчно! стшкосп (стабiльностi) землеробства аграрних пiдприемств регюну;
7) рiвень розвитку й доступносп iнфраструктури регiону;
8) рiвень швестицшних ризиюв (безпеки швести-цiйно! дiяльностi).
На третьому рiвнi iерархi! в структурi кожно! iз восьми груп чинниюв iнвестицiйно! привабливостi аграрного землекористування видшено набiр первинних чинни-юв. Для !хнього вимiрювання запропоновано систему
чинниюв-симптсмв iнвестицiйно! привабливостi, що складаеться iз 58 первинних чинниюв (третш рiвень iерархi!).
Нарештi, четвертий рiвень iерархi! охоплюе вщ-повiднi вихщш статистичнi данi, що використовують для вимiрювання запропоновано! системи чинниюв-симптсмв iнвестицiйно! привабливостi.
Отже, перший i другий рiвнi iерархi! в структурi iнвестицiйно! привабливостi землекористувань аграрних пщприемств характеризуюсь латентнi показники, а третш i четвертий рiвнi iерархi! характеризують зви-чайнi економiчнi показники метрично! шкали.
Запропонована методика комплексно! оцшки ш-вестицiйно! привабливостi землекористування аграрних пщприемств регюну передбачае, що спочатку здшснюють стандартизацiю кожного iз 58 показниюв (табл. 1), на основi чого дапi визначають штегроваш показники кожного з восьми рiвнiв.
Система показнишв для комплексного оц1нювання швестицшно! привабливост аграрного землеко Таблиця ристування
Показники Одинищ вим1ру Критерш оптималь-ност1
1 2 3
1 Р1вень (оц1нка) загальноеконом1чного розвитку рег1ону
х1 Валовий рег1ональний продукт з розрахунку на одну особу грн тах
х2 Частка валового репонального продукту в загальному пщсумку % тах
хз Кап1тальн1 1нвестиц1! на одну особу грн тах
х4 Прям1 1ноземн1 швестици на одну особу населення дол. США тах
х5 Темпи зростання (зменшення) обсягу прямих шоземних 1нвестиц1й % до поч. року тах
х6 1ндекси кап1тальних 1нвестиц1й за репонами (до попереднього року) % тах
х7 1нтегральний рег1ональний 1ндекс людського розвитку коеф. тах
х8 1ндекси сшьськогосподарсько! продукди (до попереднього року) % тах
х9 Виробництво сшьськогосподарсько! продукцп з розрахунку на одну особу (у посттйних цшах 2010 р.) грн тах
2 Р1вень (ощнка) швестицшно! активност1 в с1льському господарсга рег1ону
х10 Кап1тальн1 1нвестиц1! в сшьському господарств1, мисливств1 й наданн1 пов'язаних з ними послуг з розрахунку на 1 га с.-г. угщь грн тах
х11 Каштальт 1нвестиц1! на охорону та рацюнальне використання природних ресурс1в з розрахунку на 1 га с.-г. угщь грн тах
х12 Каттальш швестици на захист 1 реабшггащю Грунту, пщземних 1 поверх -невих вод з розрахунку на 1 га с.-г. угщь грн тах
3 Р1вень (ощнка) щнноеп (вартостГ) с.-г. земель регюну
х13 Сумарний бал боштету земель (ураховуе бон1тет Грунт1в 1 ктмату) (за В. В. Медведевим) бал тах
х14 Пщсумковий бал комплексного районування ршл1 (за В. В. Медведевим) бал тт
х15 Нормативна грошова ощнка ршл1 грн/га тах
х16 Питома вага особливо цшних земель у структур! с.-г. угщь % тах
4 Р1вень (оц1нка) еконотчно! родючост1 Грунт1в (продуктивност1 земл1) аграрних пщприемств регюну
х17 Середня врожайн1сть зернових 1 зернобобових культур за останш п'ять рок1в ц/га тах
х18 Середня врожайн1сть соняшника за останн1 п'ять рок1в ц/га тах
х19 Середня врожайтсть со! за останн1 п'ять ротв ц/га тах
х20 Середня врожайн1сть р1пака за останш п'ять ротв ц/га тах
5 Р1вень (ощнка) еконотчно! ефективност1 землекористування аграрних пщприемств регюну
х21 Валова продукц1я рослинництва на 100 га с.-г. угщь тис. грн тах
х22 1ндекс продукци рослинництва (до попереднього року) % тах
х23 Дох1д в1д реал1зац1! продукцИ рослинництва на 100 га с.-г. угщь тис. грн тах
х24 Коефщент рентабельноси (окупност1) д1яльност1 аграрних пщприемств коеф. тах
х25 Коефщент покриття виробничих витрат на виробництво с.-г. продукцИ доходом вщ реал1зац1! коеф. тах
х26 Землевгддача за валовою продукщею рослинництва коеф. тах
х27 Грошовий пот1к вщтворення на 100 га с.-г. угщь грн/га тах
1
Зактчення табл. 1
1 | 2 | 3
6 Р1вень (оц1нка) економ1чно1 ст1йкост1 (стабшьностТ) землеробства аграрних п1дприемств рег1ону
х28 Коефщент вар1ац11 врожайностi зернових культур за останш п'ять рокiв коеф. шт
х29 Коефiцieнт варшци врожайностi соняшника за останнi п'ять рокiв коеф. тт
хзо Коефiцieнт вар1ац11 врожайностi со! за останш п'ять ротв коеф. тт
хз1 Коефщент вар1ац11 врожайностi рiпака за останш п'ять ротв коеф. тт
7 Р1вень (оц1нка) розвитку й доступносп 1нфраструктури рег1ону
хз2 Коефщент, що враховуе вiдмiнностi в розвиненосп iнфраструктури сiль-ського господарства коеф. тах
хзз Кшькють елеваторiв одиниць тах
хз4 Мiсткiсть сертифiкованих зерносховищ млн т тах
хз5 Шщьшсть залiзничних колiй загального користування км на 1 тис. км2 територп тах
хзб Шщьшсть автомобiльних дорiг загального користування з твердим покриттям км на 1 тис. км2 територп тах
хз7 Середнi цiни, що сформувалися п1д час купiвлi аграрними п1дприемствами робiт i послуг: оранка грн/га тт
хз8 культивац1я грн/га тт
хз9 унесення добрив грн/га тт
х40 захист сшьськогосподарських культур грн/га т1п
х41 збiр урожаю сiльськогосподарських культур грн/га т1п
х42 перевезення вантаж1в грн/ткм тт
х4з Середнiй розмiр земельного паю га тах
8 Р1вень (оц1нка) 1нвестиц1йних ризиыв (безпеки 1нвестиц1йно1 д1яльност1)
х44 Норма беззбитковостi галузi рослинництва % т1п
х45 Коефiцieнт операцiйного лiвериджу в рослинництвi коеф. т1п
х46 Частка збиткових аграрних шдприемств % т1п
х47 Беззбиткова врожайнiсть пшеницi ц/га тт
х48 Беззбиткова врожайтсть ячменю ц/га т1п
х49 Беззбиткова врожайнiсть кукурудзи на зерно ц/га т1п
х50 Беззбиткова врожайнiсть соняшника ц/га т1п
х51 Беззбиткова врожайтсть со! ц/га т1п
х52 Беззбиткова врожайтсть ршака ц/га тт
х5з Зона економiчноl безпеки виробництва пшенищ % тах
х54 Зона економiчноl безпеки виробництва ячменю % тах
х55 Зона економiчноl безпеки виробництва кукурудзи на зерно % тах
х56 Зона економiчноl безпеки виробництва соняшника % тах
х57 Зона економiчноl безпеки виробництва со! % тах
х58 Зона економiчноl безпеки виробництва ршака % тах
Джерело: складено за результатами анатзу лггературних джерел i власних дослiджень.
Для оцiнювання стандартизованих значень по-казника використано формули, що ми ранше апробу-вали пiд час комплексно1 оцiнки соцiально-економiч-ного розвитку регiонiв [16].
Для ощнювання стандартизованого значення по-казника (Л), зростання якого мае позитивний вплив, використовують формулу:
Х — Х
~ _ лтах Л1
^ _ Х —У '
лтах лт1п
де Х — фактичне значення показника;
ХтП — мiнiмальне значення показника;
Х тах — максимальне значення показника.
Для ощнювання стандартизованого значення показника (Л), зростання якого мае негативний вплив, використовують формулу:
Х —Х
~ _ Л1 лт1п
~ Х —V '
лтах лт1п
Для визначення штегрального показника на другому рiвнi ieрархil обчислюють суму рейтингiв конкретного регюну (Я) за кожним зi стандартизованих по-казниюв за формулою:
Я =
Середне значення суми рейтинпв кожного реп-ону (Яср) на другому рiвнi ieрархil визначають за формулою:
й
р —_
ср >
и п
де п — кшьюсть показниюв, за якими проводили роз-рахунок.
Для визначення штегрального показника на пер-шому рiвнi ieрархil обчислюють середньоарифметичне значення стандартизованих шдивщуальних iндексiв конкретного регiону (Яср) на другому рiвнi ieрархil.
Розрахованi штегральш оцiнки iнвестицiйноl привабливостi (II.п) виражено в балах за стобальною шкалою за формулою:
Кп = (1 - Яср) • 100.
За результатами розрахунку визначають мiсце кожного регiону в загальному рейтингу. Найкращу оцiнку iнвестицiйноl привабливоси одержуе той ре-гiон, у якого штегральш ощнки мають найвище значення.
Як показали результати дослщження, можливi рiзнi варiанти побудови шкал для штерпретацп резуль-тапв оцiнювання. Одним iз варiантiв е вирiзнення
трьох рiвнiв, вiдповiдно iнтервал значень мiж рiвнями iндексiв швестицшно! привабливостi аграрного земле-користування (В.п) дорiвнюe 0,зз. Звiдси шкала значень рiвнiв швестицшно! привабливостi аграрного зе-млекористування може мати такий вигляд:
0 < В.п < 0,зз — низький рiвень швестицшно! привабливостi;
0,зз < В.п < 0,66 — середнш рiвень швестицшно! привабливостi;
0,66 < В.п < 1 — високий рiвень швестицшно! привабливостi.
Ще один варiант вирiзнення трьох рiвнiв швестицшно! привабливостi може Грунтуватися на методичному пщход^ що дозволяе визначити цi рiвнi на пщ-ставi наявного стану речей на ринку чи в галуз^ за-пропонованому в робота Ю. С. Шипулшо! [17]: спо-чатку розрахунки виконують для уетх порiвнюваних об'eктiв чи перiодiв часу; за результатами визначають середне значення (В.пср) для ринку чи галузi або для конкретного пщприемства за аналiзований перiод часу; далi розраховують дiапазон середнiх 0,7 В.пср < < Вср < 1,з В.пср; за ступенем вiдхилення фактичних значень вщ середнього формують висновки про рiвень швестицшно! привабливостi конкретного суб'екта:
В.п > Вср — рiвень вище середнього;
В.п < Вср — рiвень нижче середнього;
В.п = Вср — середнiй рiвень.
Можливий також варiант вирiзнення чотирьох або п'яти рiвнiв швестицшно! привабливоси. У цьому випадку, спираючись на працю З. Б. Янченко [18], можна визначити так! рiвнi швестицшно! привабливо-стi:
В.п = 1 — абсолютний (дуже високий) рiвень ш-вестицшно! привабливостi (це як щеал (ситуацiя, коли
Шкала бажаносп належить до психоф!зичних шкал, !! призначення — встановлення вщповщноси м1ж ф!зичними й психоф!зичними параметрами. Пд ф!зичними параметрами розумдать можлив! вщклики, яю характеризують функцiонування дослiджуваного об'екта. Серед них можуть бути естетичш й навiть ста-тистичш параметри. Пд психолопчними параметрами розумдать суб'ективш ощнки експериментатора бажаносп (прюритетносп) того чи шшого вщклику. Щоб одержати шкалу бажаностi, зручно скористатись гото-
Значення окремого в!дклику, що переведений у безрозмiрну шкалу бажаносп, позначають через Б1 (г = = 1, 2, ..., п) i називають окремою бажанiстю. Зна-
аналiзований об'ект оц!нки е кращим за уетма пор!в-нюваними показниками), до якого варто прагнути, але практично його досягнути неможливо);
0,75 < В.п < 1 — достатнш рiвень iнвестицiйноl привабливостi;
0,50 < В.п < 0,75 — середнш рiвень iнвестицiйноl привабливостi;
0,25 < В.п < 0,50 — низький рiвень iнвестицiйноl привабливостi;
0,00 < В.п < 0,25 — дуже низький рiвень iнвести-цшно! привабливостi.
Якщо не брати до уваги абсолютний рiвень iнве-стицшно! привабливостi, досягнення якого е мало-ймов!рним, можна зазначену шкалу швестицшно! привабливоси розглядати як чотирирiвневу, при цьому верхня межа достатнього р1вня швестицшно! привабливоси матиме такий вигляд:
0,75 < В.п < 1 — достатнш рiвень iнвестицiйно! привабливоси.
Формалiзована оцiнка може знаходити свш вираз у будь-як1й системi (100-, 4-, 5-бальнш чи за допомо-гою лiтер), але в будь-якому випадку буде д1яти так звана «психофiзична шкала бажаностi», в основ! яко! лежить узагальнена функц1я бажаносп Харшгтона:
85—100 % виконаного завдання — «дуже добре»;
65—80 % — «добре»;
50—60 % — «задовшьно»;
25—45 % — «погано»;
0—20 % — «дуже погано».
психоф!зичж шкала бажаносп побудована на використанш трьох оцшних понять («погано», «задовшьно», «добре») i ступеня !хньо! iнтенсивностi («дуже погано», «дуже добре»). Наочно !! можна вщобразити за допомогою рис. 2 [19, с. 248—249].
вими розробленими таблицями вщповщностей м1ж вiдношеннями прюритепв в емпiричнiй i числов!й (психолопчнш) системах [20]. Правда, як показав ана-л!з лiтературних джерел, попри те, що шкала бажаносп мае штервал вщ 0 до 1, зв'язок м1ж кшьк^сними значеннями безрозмiрноl шкали й психолог!чним сприйняттям людини, р!зн! вченi представляють по-р!зному. Для прикладу, у табл. 2 представлено найпо-ширенiшi варiанти значень функцГ! бажаностi Харiнг-тона й штерпретащю !! оц!нок.
2
чення функцп бажаностi Харiнгтона перебувають в ш-тервалi в!д 0 до 1. Значення Б1 = 0 вщповщае абсолютно неможливому з погляду якоси р!вню ще! влас-
Дуже погано Погано Задовшьно Добре Дуже добре
Рис. 2. Психоф1зична шкала бажаност1
Таблиця
!нтерпретащя ои1нок функщ? бажаностi Харiнгтона_
1нтерпретац1я оц!нки функцй бажаностi Варiанти значення функцГ! бажаносп Харшгтона (Б)
Варiант 1 Варiант 2
Дуже добре (в1дм!нно) 1,00 < В < 0,80 1,00—0,80
Добре 0,6з < В < 0,80 0,80—0,6з
Задовшьно 0,з7 < В < 0,6з 0,6з—0,з7
Незадовшьно 0,20 < В < 0,з7 0,з7—0,20
Дуже погано (вкрай незадовшьно) 0,00 < В < 0,20 0,20—0,00
Джерело: складено за результатами аналiзу лiтературних джерел.
тивосп, а значення Б1 = 1 — найкращому значенню властивость Вибiр оцiнок на шк^ бажаностi 0,63 i 0,37 пояснюють зручнiстю розрахунюв: 0,63 =1 — — 1 : е, а 0,37 = 1 : е. Значення 0,37 зазвичай вщповь дае меж допустимих значень [20].
Як показали результати дослщження, функщя ба-жаностi Харiнгтона здобула практичне застосування не лише в психолого-педагопчнш наущ, а i в еконо-мiчнiй i Грунтознавчо-агрохiмiчшй науках. Так, на-приклад, I. Федулова розглянула можливоси викори-стання узагальнено! функцп бажаностi Харiнгтона для оцiнки готовносп пiдприемства до здiйснення шнова-цшно! стратеги [20]; I. А. 1гнатьева — для дослiдження залежностi потенцшних можливостей вiд стадiй жит-тевого циклу пщприемства [21]; Н. В. Васютюна — для оцiнювання внутршньо! збалансованостi та узгодже-ностi потенщалу розвитку пiдприемств [22, с. 200]; Т. О. Гршченко зi ствавторами — для оцiнювання якостi Грунпв через функцiональне перетворення ок-ремих показниюв агрохiмiчних i фiзико-хiмiчних вла-стивостей з подальшим визначенням середнього гео-метричного вже перетворених показниюв [23; 24]. Разом iз цим, роботи, в яких було б використано функ-цiю бажаноси Харiнгтона пiд час дослiдження швес-тицшно! привабливостi, нам невiдомi.
Результати дослщження засвiдчили, одним з най-бшьш зручних способiв побудови узагальненого по-казника за одночасного подолання методолопчних складнощiв щодо рiзноi розмiрностi величин, а також необхiдностi трансформацп iхнiх значень у едину шкалу вимiру (нормалiзацii) для коректно! оцшки е
Результати дослiдження дозволяють уа областi за рiвнем цiнностi с.-г. земель об'еднати в так! групи за критерiем швестицшно! привабливостi:
— дуже високий рiвень iнвестицiйноi привабли-востi: Черкаська, Полтавська областi;
узагальнена функцiя бажаностi Харiнгтона, в основу побудови яко! покладено iдею перетворення натураль-них значень окремих вщклиюв у безрозмiрну шкалу бажаностi й прюритетность У нашому дослiдженнi функщю бажаностi Харiнгтона використано для ш-терпретацп результатiв оцiнювання iнвестицiйноi при-вабливостi аграрного землекористування, правда, з певною трансформацiею у 100-бальну (%) шкалу (для бшьшо! диференцiацii) з визначенням таких рiвнiв ш-вестицшно! привабливостi:
80,0 < П.п < 100,0 — дуже високий рiвень iнвести-цiйноi привабливостi;
63,0 < П.п < 80,0 — достатнш рiвень iнвестицiйноi привабливостi;
37,0 < П.п < 63,0 — середнш (задовгльний) рiвень iнвестицiйноi привабливостi;
20,0 < П.п < 37,0 — низький рiвень iнвестицiйноi привабливостi;
0,0 < П.п < 20,0 — дуже низький рiвень iнвести-цшно! привабливостi.
Отже, ми пропонуемо видшяти п'ять рiвнiв iн-вестицiйноi привабливость
Тепер наведемо деяк1 результати комплексноi оцiнки iнвестицiйноi привабливостi землекористувань аграрних пщприемств регiонiв Украiни. Так, напри-клад, у табл. 3 презентовано стандартизоваш показ-ники оцiнки рiвня цiнностi (вартостi) с.-г. земель ре-гiонiв Украiни. Нагадаемо, що це одна з видшених ра-нше восьми груп факторiв на другому рiвнi iерархii в структурi iнвестицiйноi привабливостi аграрного землекористування регюну.
Таблиця 3
— достатнiй рiвень iнвестицiйноi привабливостi: Киiвська, Тернопгльська, Хмельницька, Сумська, Вiн-ницька областi;
— середнш (задовшьний) рiвень iнвестицiйноi привабливосп: Днiпропетровська, Рiвненська, 1вано-
Стандартизованi показники оцшки рiвня цiнностi (вартостi) _с.-г. земель регюшв Укра?ни_
Область 8х13 8хм $х15 8х16 1Б Ранг
Вшницька 0,333 0,172 0,350 0,433 67,8 7
Волинська 0,238 0,726 0,513 1,000 38,1 21
Днгпропетровська 0,000 0,582 0,379 0,547 62,3 8
Донецька 0,143 1,000 0,258 0,687 47,8 18
Житомирська 0,381 0,238 1,000 0,855 38,1 20
Закарпатська 0,143 0,036 0,699 0,787 58,4 12
Запор1зька 0,238 0,741 0,311 0,741 49,2 16
1вано-Франк1вська 0,143 0,192 0,585 0,719 59,0 10
Ки1вська 0,095 0,038 0,408 0,376 77,1 3
Кровоградська 0,000 0,846 0,401 0,394 59,0 11
Луганська 0,524 0,759 0,691 0,923 27,6 24
Льв1вська 0,143 0,251 0,686 0,969 48,8 17
Миколаiвська 0,571 0,818 0,699 0,629 32,1 22
Одеська 0,286 0,685 0,608 0,620 45,0 19
Полтавська 0,048 0,159 0,289 0,012 87,3 2
Ивненська 0,190 0,074 0,437 0,886 60,3 9
Сумська 0,238 0,038 0,540 0,257 73,2 6
Терноп1льська 0,429 0,074 0,508 0,000 74,7 4
Харк1вська 0,238 0,846 0,380 0,380 53,9 14
Херсонська 1,000 0,926 0,266 0,625 29,6 23
Хмельницька 0,143 0,264 0,276 0,380 73,4 5
Черкаська 0,048 0,000 0,000 0,065 97,2 1
Чершвецька 0,190 0,595 0,302 0,862 51,3 15
Черн1г1вська 0,095 0,085 0,800 0,726 57,4 13
Джерело: авторсьт розрахунки.
Франювська, Юровоградська, Закарпатська, Чершпв-ська, Харювська, Чершвецька, Запор1зька, Льв1вська, Донецька, Одеська, Житомирська, Волинська обласи;
— низький р1вень швестицшно! привабливоси: Микола!вська, Херсонська, Луганська область
Отже, бшьшють репошв потрапила до групи, що характеризуеться середшм р1внем швестицшно! привабливоси, водночас вщсутш обласи з дуже низьким р1внем швестицшно! привабливоси за р1внем цшноси с.-г. земель.
Дещо вщмшш здобуто результати оцшки р1вня економ1чно! родючоси Грунив (продуктивносп земл1) аграрных пщприемств репошв Укра1ни (табл. 4).
Як свщчать наведеш даш, вс обласи за р1внем економ1чно! родючоси Трунив (продуктивносп земл1) аграрних пщприемств репошв можна об'еднати в таю групи за критер1ем швестицшно! привабливоси:
Таблиця 4
Стандартизоваш показники оц1нки р1вня економiчноl родючостi Грунпв (продуктивностi землi) _ аграрних тдприемств ^ репошв Украши___
Область 8х17 8х18 8х19 Зх20 1Б Ранг
Ынницька 0,230 0,082 0,579 0,316 69,8 5
Волинська 0,487 0,543 0,515 0,000 61,4 11
Дншропетровська 0,884 0,287 0,773 0,865 29,8 20
Донецька 0,903 0,385 1,000 0,756 23,9 23
Житомирська 0,339 1,000 0,466 0,573 40,6 17
Закарпатська 0,676 0,461 0,150 0,544 54,2 14
Запор1зька 1,000 0,426 0,245 0,939 34,7 19
1вано - Франк1вська 0,318 0,184 0,476 0,452 64,2 8
Ки!вська 0,146 0,122 0,473 0,341 73,0 3
К1ровоградська 0,525 0,198 0,657 0,708 47,8 15
Луганська 0,965 0,402 0,982 0,987 16,6 24
Льв1вська 0,409 0,222 0,523 0,221 65,6 7
Микола!вська 0,914 0,351 0,773 0,932 25,7 21
Одеська 0,928 0,403 0,750 0,926 24,8 22
Полтавська 0,170 0,070 0,521 0,537 67,5 6
Р1вненська 0,309 0,415 0,508 0,208 64,0 9
Сумська 0,225 0,033 0,538 0,731 61,8 10
Терноп1льська 0,240 0,236 0,493 0,233 69,9 4
Харк1вська 0,628 0,047 0,689 0,772 46,6 16
Херсонська 0,901 0,572 0,000 1,000 38,2 18
Хмельницька 0,218 0,243 0,386 0,192 74,0 2
Черкаська 0,000 0,000 0,514 0,137 83,7 1
Черншецька 0,369 0,313 0,441 0,507 59,2 12
Черн1г1вська 0,303 0,219 0,562 0,689 55,7 13
- дуже високий р1вень швестицшно! привабливоси: Черкаська область;
- достатнш р1вень швестицшно! привабливоси: Хмельницька, Ки!вська, Тернопшьська, Вшницька, Полтавська, Льв1вська, 1вано-Франювська, Р1внен-ська обласи;
- середнш (задовшьний) р1вень швестицшно! привабливоси: Сумська, Волинська, Чершвецька, Че-ршпвська, Закарпатська, Юровоградська, Харювська, Житомирська, Херсонська обласи;
- низький р1вень швестицшно! привабливоси: Запор1зька, Дншропетровська, Микола1вська, Одеська, Донецька обласи;
- дуже низький р1вень швестицшно! привабливоси: Луганська область.
Джерело: авторськ розрахунки.
Результати парного кореляцшного анал1зу, як ми й припускали, засвщчили наявшсть прямого високого зв'язку (г = 0,755) м1ж штегральним балом оцшки р1вня цшноси (вартоси) с.-г. земель й економ1чно! родючоси Грунив аграрних пщприемств репошв Украши.
Аналопчш розрахунки здшснено за вс1ма гру-пами показниюв, що виокремлено на другому р1вш 1ерархн в структур! швестицшно! привабливоси аграрного землекористування. Пщсумовуючи, на рис. 3 презентовано картограму швестицшно! привабливоси аграрного землекористування репошв Укра!ни, на яюй умовно видшено п'ять груп за методом квантил1в.
Побудована картограма швестицшно! привабливоси аграрного землекористування може бути корисна тепершшм 1 потенцшним власникам й швесторам п1д час прийняття швестицшних ршень, а також фах1в-цям оргашв державного й регюнального управлшня п1д час прийняття ршень щодо стимулювання швестицшно! активноси та/або формування територ1аль-них кластер1в як шструменту регюнального розвитку
й пщвищення конкурентоспроможноси. Зазначена картограма Грунтуеться на показниках обласного р1в-ня, у перспектив! можливою е !! декомпозищя на р1вш райошв, а дал1 — на р1вш аграрних пщприемств 1/або с.-г. земель територ1альних громад.
Висновки. У результат! дослщження запропоно-вано й апробовано науково-методичний пщхщ до ощ-нювання швестицшно! привабливоси землекористу-вань аграрних пщприемств репошв Укра!ни, що Грунтуеться на авторсьюй лопчно-смисловш модел1 струк-тури внутршшх чинниюв-симптом1в 1 взаемоди 1ерар-х1чних р1вшв швестицшно! привабливоси аграрного землекористування регюну. Для оцшювання запропо-новано систему чинниюв-симптом1в швестицшно! привабливоси, що складаеться 1з 58 первинних чин-ниюв, яю об'еднано у в1с1м груп, що характеризуюсь: р1вень загальноеконом1чного розвитку регюну; р1вень швестицшно! активноси в сшьському господарств1 регюну; р1вень цшноси (вартоси) с.-г. земель регюну; р1вень економ1чно! родючост1 Грунт1в (продуктивноси
земт) аграрних пщприемств регюну; piBeHb eKOHOMÍ4-но1 ефективноси землекористування аграрних пщпри-емств регюну; рiвень економiчноí стiйкостi (стабиль-
ности) землеробства аграрних пiдприемств регiону; рь вень розвитку й доступностi шфраструктури регiону; рiвень iнвестицiйних ризиюв.
Рис. 3. Картограма твестицшног привабливостi аграрного землекористування областей Укра'ни Джерело: побудовано на основ1 власних розрахунюв.
На основi сформовано! методики комплексного оцшювання iнвестицiйноi привабливостi землекорис-тувань аграрних тдприемств здшснено оцiнку на рiвнi регiонiв Украiни. Так, наприклад, оцшка за рiвнем економiчноi родючостi Грунпв свiдчить, що: а) до числа регюшв з дуже високим рiвнем належить Черкаська область; б) до числа регюшв з достатшм рiвнем належать Хмельницька, Ки!вська, Тернопшьська, Вш-ницька, Полтавська, Львiвська, 1вано-Франювська та Рiвненська областi; в) до числа регюшв з низьким рiвнем належать Запорiзька, Днiпропетровська, Мико-лаiвська, Одеська та Донецька обласп; г) до аутсайде-рiв належить Луганська область; Г) решту регюшв вщ-несено до групи iз середнiм (задовшьним) рiвнем еко-номiчноi родючостi. Зважаючи на результати оцшки, слщ застосовувати диференцiйований пiдхiд до стратеги пщвищення iнвестицiйноi привабливосп землекористування за критерiем економiчноi родючостi: якщо для регiонiв з дуже високим i достатнiм рiвнем слiд обирати стратегiю збереження (утримання) досягнутих позицiй, то для регюшв iз середнiм, низьким i дуже низьким рiвнем необхiдно реалiзовувати стратепю ю-тотного полiпшення вiдповiдних показниюв.
За результатами комплексного оцшювання впер-ше розроблено картограму iнвестицiйноi привабливо-стi землекористування аграрних пiдприемств регюшв Укра!ни, використання яко! дасть змогу робити об-Грунтований вибiр територп для iнвестування й роз-робляти диференцшовану за регiонами систему захо-дiв щодо пiдвищення iнвестицiйноi привабливость
Практична цiннiсть дослiдження полягае в тому, що запропонований науково-методичний пщхщ i результати комплексного оцшювання швестицшно! привабливосп землекористування аграрних пщпри-емств регiонiв Укра'1ни можуть бути використаш пiд час: визначення рейтинпв регiонiв за рiвнем швестицшно! привабливостi землекористування для мошто-рингу й прийняття вiдповiдних управлiнських ршень у процесi державного управлiння й реатзаци вщпо-вiдних напрямiв аграрно'1 та швестицшно! полiтики на макро- й мезорiвнях; виявлення резервiв тдвищення швестицшно! привабливостi землекористування, об-Грунтування напрямiв реатзаци цих резервiв; ухва-лення iнвестицiйних рiшень щодо здшснення земель-них iнвестицiй.
Список використаних джерел
1. Юсшь М. I. 1нвестицшне забезпечення розвитку сшьського господарства Укра1ни в стратегiчнiй перспектива Вкник аграрно'1 науки. 2018. № 1. С. 78— 82.
2. Ulanchuk V., Zharun O., Sokolyuk S., Tkachuk S. Investment needs assessment of Ukrainian agricultural enterprises. Investment Management and Financial Innovations. 2017. Vol. 14. Is. 1. Pp. 181—190. URL: http://dx.doi.org/10.21511/imfi.14(1-1).2017.04.
3. Дядюк М. Удосконалення методолопчних засад управлшня конкурентоспроможшстю пщприем-ства в умовах кризи. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 95—105. URL: www.are-journal.com.
