CC BY
18
УДК 330.322
Вовк М. В., асистент Токарчук О. П., ст. викладач Льегський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
¡мет С. З. Гжицького
ОРГАШЗАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ФОРМУВАННЯ ШВЕСТИЩЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
шдприсмств
У статт1 проанал1зоеано осноений орган1зацшно-економ1чний мехатзм формуеання теестицшног приеаблиеост1 аграрних тдприемсте.
Ключовi слова. 1неестицИ, ¡неестицтна приеаблиекть, аграрш тдприемстеа.
Постановка проблеми. Питаниям удосконалення оргашзацшно-економiчного мехашзму формування швестицшно! привабливост пiдприeмств рiзних галузей, зокрема i сiльського господарства, у даний час придшяеться досить багато уваги. Це пояснюеться тим, що в даний час наша економжа потребуе нарощування потужностей, необхщних ресурсiв для подальшого змiцнення i ефективного функцiонування АПК.
Анал1з останшх дослщжень. Питання швестицшно! привабливостi в Укра!ш широко висвiтленi в працях таких економюив як I. Бланка, А. Музиченка, В. Федоренка, С. Реверчука, А. Пересади i шших. Але дуже мало уваги в економiчнiй лiтературi придiляеться саме органiзацiйно-економiчному механiзму формування швестицшно! привабливостi аграрних тдприемств.
Мета статт1. Метою дано! статт е аналiз основного оргашзацшно-економiчного механiзму формування швестицшно! привабливост сiльськогосподарських пiдприемств.
Виклад основного матер1алу. Iнвестицiйна привабливiсть пiдприемства базуеться на декшькох рiвнях. Це рiвень держави, регюну, галузi та безпосередньо самого пщприемства. Оскiльки склад факторiв, що впливають на формування кожного рiвня е недостатньо чiтко визначеним, необхщно здiйснити !х уточнення. Воно полягае у визначенш найбiльш важливого рiвня з точки зору впливу на швестицшну привабливiсть пiдприемства. А це зробити вкрай важко. Якщо розглядати цю ситуацiю з точки зору поступового переходу з найвищо! ланки до нижчо!, то найголовнiшим фактором е чинники, як впливають на швестицшну приваблившть, пов'язанi з державою, поим ^ть чинники, якi характеризують привабливiсть регiону та галузi, а вже тзшше фактори, якi формують iнвестицiйну привабливiсть самого пiдприемства.[1]
Але така градащя е досить вщносною. Адже не факт, що при позитивних показниках швестицшно! привабливост в державi загалом та регiонi чи галузi зокрема, саме пiдприемство буде також швестицшно привабливим. Така ж
®Вовк М.В., Токарчук О.П., 2009
61
ситуащя може скластися при умов^ коли на mдприемствi зафжсовано позитивш фiнансовi та економiчнi показники, але воно знаходиться в кра!ш з нестабшьною економiкою. Тому пiдвищення привабливост можна очiкувати з двох сторш. Зi сторони держави та мiжнародних органiзацiй, якi можуть позитивно охарактеризувати привабливють само! держави, И окремих регюшв та галузей, а також з боку тдприемства, яке власноруч може впливати на свою привабливють.
Щоб докладнiше охарактеризувати органiзацiйно-економiчний мехашзм формування швестицшно! привабливостi сiльськогосподарських тдприемств, розглянемо вплив рiзних рiвнiв детальшше. На рiвнi держави формування швестицшно! привабливостi пiдприeмства грунтуеться на пол^ико-правовому, економiчному та соцiально-культурному середовищi. Ситуащя в пол^ико-правовiй сферi сшьського господарства склалась неоднозначно. I дос точаться дискуси щодо питань купiвлi продажу земель сiльськогосподарського призначення, немае i твердо! збалансовано! позищ! вах гiлок влади щодо цього найболючшого питання в аграрному секторi. Така позищя вiдлякуе багатьох iноземних iнвесторiв, якi не можуть бути впевнеш в майбутнiй ефективностi сво!х швестицшних вкладень. Втрачаеться довiра до держави i недержавних iнституцiйних iнвесторiв - довiрчих здiйснюеться за залишковим принципом i з великим запiзненням, рiзке погiршення умов отримування кредитiв, тдвищення процентних ставок, порушення господарських зв'язюв, поглиблення диспаритету цiн i iншi товариств, iнвестицiйних компанiй i фондiв, банкiв.
Недосконале формування державного бюджету, яке чинники негативно впливають на органiзацiйно-економiчний механiзм формування швестицшно! привабливост сiльськогосподарських пiдприемств. Важливим фактором е недосконалшть податково! системи , а саме незадовшьшсть заходiв, що допомагають впроваджувати новi стандарти бухгалтерського обл^, надважкий податковий тиск на платниюв, вiдсутнiсть адекватного контролю та мехашзму виявлення неплатникiв. Оскiльки доходи бшьшо! частини населення е вкрай низькими, знижуеться платоспроможшсть внутрiшнього ринку держави. Що ж до сировинно! бази, то в сшьському господарствi ситуащя тсля розпаду Радянського формування швестицшно! Союзу була в дещо кращому становищi, нiж в iнших галузях, адже переважна бiльшiсть сiльськогосподарських тдприемств забезпечувала себе ресурсами в межах само! держави.
Сощально-культурне середовище опинилося теж не дуже кращому становища Сощальна iнфраструктура е застарiлою, знижуеться рiвень грамотностi сiльського населення, утворюеться досить велика прiрва мiж можливостями мiських i сiльських жителiв.
Наступною ланкою визначення органiзацiйно-економiчного механiзму привабливост е привабливiсть регiону та галуз^ якi стоять приблизно на однакових щаблях, тому з iерархiчно! точки зору !х важко класифiкувати на нижчий чи вищий рiвень. Особливштю цiе! ланки формування iнвестицiйно! привабливост е рiзнi iнвестицiйнi можливостi як окремих регюшв, так i окремих галузей. Але узагальненими показниками привабливост регiонiв, що в
62
свою чергу впливають i на привабливють самих тдприемств, е розмiр iнвестицiй в основний капiтал та валову додану вартiсть. Рiвень регюну залежить вiд економiчно! розвиненостi, швестицшно! iнфраструктури, демографiчно! структури, наявностi специфiчних ризикiв.
Особливостями, якi впливають на формування iнвестицiйно! привабливостi Львiвсько! област е вiдносно високий рiвень приватизаци сiльськогосподарських пiдприемств i пiдприемств системи агро бiзнесу; наявнiсть висококвалiфiковано! дешево! робочо! сили з досвiдом роботи в сшьському господарствi; спiльний кордон з Польщею, тому бiльша можливють обмiну досвiдом i корисною шформащею, щодо ефективного функцiонування сфери агропромислового комплексу; наявнiсть спецiальних вiльних економiчних зон «Яворiв» i «Трускавець»; наявшсть потужного переробного потенцiалу переробки сшьськогосподарсько! продукцi!; наявнiсть на територi! област досить велико! кiлькостi сiльськогосподарських тдприемств з шоземними iнвестицiями i !х постiйне збiльшення; присутнiсть розвинуто! мережi кредитних, комерцiйних, консалтингових груп, науково! i дослiдно! баз, тощо.
Рiвень привабливост галузi характеризуе в першу чергу обсяг швестицш у не!, фiнансовi результати дiяльностi !! пiдприемств та рентабельшсть продукцi!. На нього впливають таю чинники як розмiр та потенщал ринку, конкуренцiя, перепони до входження в галузь, перепони до залишання галузi, вiдносини з постачальниками, технологiчнi фактори, соцiальнi фактори [1, с. 61].
Одним 1з головних завдань, що стоять перед швестором, е виб1р об'ектом швестування тдприемств тих галузей, що мають найкращ1 перспективи розвитку 1 можуть забезпечити найвищу ефектившсть швестицш. Зпдно з галузевим анал1зом за допомогою показниюв обсягу швестицш, фшансових результат1в д1яльносп та рентабельносп продукцп п1дприемств найбшьш 1нвестиц1йно привабливими е промислова сфера, транспорт 1 зв'язок, сфера фшанс1в, кредиту 1 страхування. Вкладення кошт1в у с1льське господарство вважаеться ризикованим.
Економ1чний механ1зм формування 1нвестиц1йно! привабливосп с1льськогосподарського п1дприемства, як 1 будь якого шшого, як в1домо, залежить вщ ф1нансових показник1в 1 !х ефективних результат1в. Якщо розглядати сшьськогосподарсью п1дприемства Льв1всько! област1 в1дносно р1вня забезпеченост1 висококвал1ф1кованими кер1вниками та пращвниками, то в середньому по обласп в1н становить приблизно 57,5%, тобто наполовину. А ефективний менеджмент мае дуже великий вплив на формування швестицшно! привабливосп самого аграрного тдприемства. Форма власносп також ввдграе важливу роль саме в оргатзацшному мехатзм1 формування привабливост1. На даний час у Льв1вськш област1 саме приватт с1льськогосподарськ1 п1дприемства значно випереджають за вс1ма показниками д1яльност1 1 виробнич1 кооперативи 1 тим паче колективт господарства.
63
Висновки. В цшому швестицшну привабливють украшсько! держави можна визначити як слабо задовшьну. У порiвняннi з шшими крашами з перехiдною економжою Украша також займае невисоке становище. На жаль, немае твердо! пол^ично! ситуацii в суспiльствi, ефективно! законодавчо! бази. Найменшi коливання в пол^ичнш ситуацii негативно вiдбиваються на економщ народного господарства кра!ни. Темпи шфляцл на сьогоднi в Украiнi досягли чи найвищого рiвня. Це призвело до скорочення внутршшх iнвестицiй, внаслщок рiзкого погiршення !х фiнансового стану та знещнення iнвестицiйних ресурсiв в умовах шфляци. Державна концепцiя розвитку аграрного сектора економши постiйно змшюеться, зi змiною полiтичноi ситуацii i з перiодичним приходом до влади рiзних полiтичних сил. Така багатовекторшсть бачення розвитку сiльського господарства на рiвнi держави дуже негативно впливае на найнижчий щабель його функщонування - сiльськогосподарське пiдприемство.
Л1тература
1. Активiзацiя i пiдвищення ефективностi швестицшних процесiв на пiдприемствах / В. М. Хобта, О. Ю. Попова, А. В. Мешков: Монографiя/ НАН Укр. 1нститут економiки та промисловоси. МОН Украiни. ДонНТУ.- Донецьк, 2005.- 343с.
2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. - К.: Эльга-Н, НИКА-ЦЕНТР, 2001. -448с.
3.Пересада А. А. 1нвестицшний процес в Укрш'ш.- К.: '^бра", 1998. -
392с.
Summary
Basically economy-organizational mechanism of forming investment attraction agrarian enterprises is analyses in article.
Стаття надшшла до редакцИ 12.04.2009
64
