CC BY
127
4. Costanza R., R D'Arge, R de Groot, S. Farber, M. Grasso, B. Hannon, K. Limburg, S. Naeem, R. O'Neil, J. Paruelo, R. Raskin, P. Sutton and M van den Belt. The Value of the Word's Ecosystem Services and Natural Capital, Natural, 387, May 15 1997, P. 253-260.
5. Costanza R., Wilson M., Troy A., Voinov A., Liu S., D'Agostino J. The Value of New Jersey's Ecosystem Services and Natural Capital. Gund Institute for Ecological Economics, Ru-benstein School of Environment and Natural Resources, University of Vermont, Burlington, July 2006.
6. Groot de R.S., Wilson M.A., Boumans R.M. J. A typology for classification, description and valuation of ecosystem functions, goods and services. Ecological Economics 41(2002) 393-408.
7. Gutman, P.A. Survey of Financing Alternatives. In "From Goodwill to Payments for Environmental Services: A Survey of Financing Options for Sustainable Natural Resource Management in Developing Countries". WWF: Washington, DC. 2003.
8. Kumar P. Market for Ecosystem Services. IISD, Winnipeg, (2005) Canada. Available at. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.iisd.org/pdf/2005/economics_market_for_eco-system_ services.pdf (last access 8 May 2008).
9. Pagiola S., A. Arcenas, and G. Platais. Can payments for environmental services help reduce poverty? An exploration of the issues and the evidence to date. World Development 33 (2). 2005. Р.237-253.
10. Pagiola S., J. Bishop and N. Landell-Mills (eds.). Selling Forest Environmental Services: Market-Based Mechanisms for Conservation and Development. - London: Earthscan. 2002.
11. Payments for Ecosystem Services: Market Profiles. Forest Trends, and the Ecosystem Marketplace Produced by Forest Trends and the Ecosystem Marketplace. Published in May 2008.
12. Powell I., White A., Landell -Mills N. Developing Markets for the Ecosystem Services of Forests. - Washington, DC: Forest Trends, 2002.
13. Rosa, H., Kandel, S. and Dimas, L. Compensation for Environmental Services and Rural Communities: Lessons from the Americas and Key Issues for Strengthening Community Strategies. PRISMA. 2003.
14. Wunder S. Payments for Environmental Services: Some nuts and bolts. Center for International Forestry Research. (CIFOR) Occasional^aper^^^i^^ 5.
УДК 631.11 Acnip. Л.В. Ткачук1 -Львiвський НАУ
КОНСЕРВАЦ1Я ДЕГРАДОВАНИХ I МАЛОПРОДУКТИВНЫХ
ЗЕМЕЛЬ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖ1 ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Розглянуто консерващю земель вилучених з використання (сшьськогосподар-ського або шдус^ального) на певний термш задля оновлення 1хньо'1 плодючосп. За-люнення - одна з функцюнуючих дш для вщновлення еколопчно! стабшьносп зем-ль Надалi залюнення земельно! дшянки сприятиме оновленню природних умов.
Ключовi слова: Консерващя земель, малопродуктивна ерозшно-небезпечш та техногенно-забруднеш земл^ залуження, залюнення, еколопчна стабшьнють.
Post-graduate L.V. Tkachuk - Lviv national agrarian university
Conservation of the degraded and underproductive soils as source of forming of ecosystem on Volin region
Conservation of soil is removing from economic (agricultural or industrial) circulation acres during certain term for realisation of arrangement concerning renewal of its prolificacy. First of all from agricultural circulation should be removed underproductive, erosive-dangerous and technogenic muddy soil. Conservation of steads is include by haymaking and foresting. Haymaking and foresting are land-reclamation actions. Foresting is one of the functioning actions concerning improvement of ecological stability of land. Further stead's foresting will be instrumental in renewal of natural condition.
1 Науковий кер1вник - доц. М.С. Бопра, канд. екон. наук - Льв1вський нацюнальний аграрний ушверситет
Keywords: Conservation of soil, underproductive, erosive-dangerous and technoge-nic muddy soil, haymaking, foresting, ecological stability.
Консерващя земель - це виведення з господарського o6iry (сшьсько-господарського або промислового) земель на певний термш для здшснення заходiв щодо вiдновлення !хньо! родючостi. Першочерговому виведенню i3 сiльськогосподарського обiгу пiдлягають малопродуктивнi, ерозшно-небез-печш та техногенно-забрудненi землi. Консервацiя земельних дшянок здшснюеться шляхом залуження або залюнення. Залуження i залiснення е ме-лiоративними заходами. Залiснення е одним iз дiйових заходiв щодо полш-шення еколопчно! стабiльностi земельно! територй. Подальше залiснення ви-ведених угiдь сприятиме вiдновленню ними природного стану.
Постановка проблеми. Екомережа е просторово единою системою, яку утворюють для полшшення умов формування здорового довкшля, збере-ження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття. У створеннi екомережi дуже важливим е залучення до не! деградованих i малопродуктивних земель, що забезпечить отримання значного еколопчного та економiчного ефектiв. Iнтенсивнiсть руйнування та деградацй грунив прискорено зростае. Тому те-пер нагально постало питання щодо охорони земель i родючостi грунив, зок-рема у дослщжуваному регiонi. Вирiшення цiе! проблеми шляхом консервацй стимулюватиме оптимiзацiю природокористування у Волинськш областi.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. У дослщженнях консерва-цi! земель як джерела формування екомережi Укра!ни значний внесок зроби-ли вченi М.О. Горш, О.П. Канаш, А.Г. Мартин, С.О. Осип, В.М. Кулик. Зок-рема, професор С.Ю. Булигiн дослiджував процеси деградацй грунив та зап-ровадження системи заходiв щодо !хнього уникнення.
Постановка завдання. Завдання дослщження - проаналiзувати сучасний стан процесiв консервацй малопродуктивних i деградованих земель шляхом за-лiснення i визначити ефектившсть цього процесу в дослiджуваному регюш.
Виклад основного матерiалу. Одним iз ключових аспектiв формування екомережi та оптимiзацi! природокористування е консерващя деградованих i малопродуктивних земель. Шд консервацiею розумiють систему захо-дiв щодо тимчасового вилучення деградовано! i малопродуктивно! рiллi iз ш-тенсивного сiльськогосподарського використання (реабiлiтацiя) та незворот-ного переведення цих земель в iншi угiддя (трансформацiя).
Шдвищення стiйкостi агроландшафтiв i полiпшення еколопчного стану залежить вiд зниження розораносл територi!, розширення площ природних кормових упдь та лiсових насаджень, тобто вщ збiльшення питомо! ваги еко-лого-стабiлiзуючих угiдь та створенш екосистем, якi функцiонують за принципами природних аналопв у разi зниження антропогенного навантаження.
Згiдно зi Земельним кодексом, консервацiя земель - це виведення з господарського обиу (сшьськогосподарського або промислового) земель на певний термш для здшснення заходiв щодо вщновлення родючостi й еколо-гiчно задовiльного стану грунив, а також для встановлення або повернення (вщновлення) втрачено! екологiчно! рiвноваги у конкретному регюш [4].
Першочерговому виведенню iз сiльськогосподарського обiгу шдляга-ють малопродуктивна ерозiйно-небезпечнi та техногенно-забрудненi земл^ на яких отримують значно нижчi врожа!, нiж середi по регюну [5].
Вiднесення сiльськогосподарських угiдь до деградованих, малопродуктивних i техногенно забруднених земель вщбуваеться з урахуванням основ-них показникiв, що характеризують Грунтовi властивостi та зумовлюють потребу консервацй земель (еродованють, скелетнють, легкий гранулометричний склад, важкий гранулометричний склад, гумусованють, реакцiя Грунтового розчину, вмют рухомого алюмiнiю, вмiст увiбраного натрiю, засолення, кар-бонатнiсть, фiзична деградацiя, хiмiчне чи радiацiйне забруднення). На щ властивостi маемо зважати диференцшовано, залежно вiд природно-сшьсько-господарсько! зони (додаток до Порядку консервацй земель) [4].
Виявлення деградованих земель провадиться шляхом обстежень, здшснених за затвердженими методиками шдприемствами й оргашзащями, а також громадянами, котрi отримали у встановленому порядку лщензй на цi обстеження. Пiд час обстежень установлюють мiсце розташування деградованих i забруднених земель, !хню площу, склад угiдь, якiсний стан земель, динамжу його змiни в останш 5-10 рокiв, причини, що призвели до деградацй [1]. Правовою основою консервацй земель е Земельний Кодекс Укра!ни (глава 28), Закон Украши "Про охорону земель"(ст. 1, 51, 55, 27 та ш.), Закон Украши "Про мелюрацш земель" вщ 14 Ычня 2000 р., Порядок консервацй земель, затверджений наказом Держкомзему Украши вщ 17 жовтня 2002 р. № 175 та шшими нормативно-правовими актами.
Зпдно з Законом Украши "Про мелюрацш земель" залуження i залю-нення е мелюративними заходами, як спрямоваш на полiпшення хiмiчних i фiзичних властивостей Грунту, збереження i шдвищення !хньо! родючостi та формування збалансовано! рацюнально! структури угiдь[2].
Так, залуження належить до заходiв культуртехшчно! мелюрацй, що передбачае впорядкування поверхнi землi та пiдготовку 11 до використання для сшьськогосподарських потреб (ст. 5), а залюнення е заходом агролюотех-шчно! мелюрацй, що передбачае здшснення комплексу заходiв, спрямованих на забезпечення докоршного полiпшення земель шляхом використання Грун-тозахисних, стокорегулювальних та шших властивостей захисних лiсових на-саджень. Зпдно з регюнальною Програмою охорони родючост Грунтiв Во-линсько! област на 2004-2015 рр., на територй областi здiйснюють консерва-цiю земель шляхом залюнення еродованих земель запасу i резервного фонду.
Залiснення е одним iз дiйових заходiв щодо полшшення еколопчно! ста-бiльностi земельно! територй. Подальше залюнення виведених упдь сприятиме вiдновленню ними природного стану [5]. Крiм того, зменшення обсяпв застосу-вання добрив, якi були потрiбнi для досягнення бажаних врожа!в на малопродуктивних землях, сприятиме полшшенню екологiчно! ситуацi! в область
На територi! Волинсько! областi за останш 2006-2009 роки було залю-нено деградованих i малопродуктивних земель площею 2 158 га. У 2006 р. залюнення було здшснено у 16 районах (667,44 га), у 2007 р. - у 11 (137,4 га), у 2008 р. - у 15 (760,30 га), а також заплановано у 2009 р. виконати консерва-
цiю у 14 районах на плошд 592,94 га. Таким чином, на рис. 1 показано града-цп площ залiснених земель протягом 2006-2009 рр.
Рис. 1. Площа земель, на яких здшснено консерващю шляхом залюнення
протягом 2006-2009рр., га
Табл. 1. Обсяги здшснення консерваци деградованих та малопродуктивних
Райони, де проводилась консерващя Площа, на якш проведено консерващю шляхом залшнення, га
2006 2007 2008 2009 Разом
Влодимир -Волинський 13,00 - 45,00 30,20 88,20
Горох1вський 33,60 29,00 19,00 81,60
1ванич1вський 27,80 11,20 38,00 28,10 105,10
Камшь-Каширський 35,20 11,20 41,00 29,00 116,40
К1верщвський 99,00 13,20 73,00 57,80 243,00
Ковельський 101,70 8,80 113,33 105,44 329,27
Локачинський 42,60 11,20 85,00 99,00 237,80
Луцький 56,60 - - - 56,60
Любеш1вський 38,00 13,90 28,48 24,41 104,79
Любомльський 23,84 20,50 53,64 36,60 134,58
Маневицький 48,30 15,00 63,00 41,50 167,80
Раттвський 16,00 10,40 36,00 23,10 85,50
Рожищенський 42,70 11,00 20,40 38,50 112,60
Стар овиж1вський 44,90 - 42,00 - 86,90
Туршський 34,20 11,00 71,81 39,70 156,71
Шацький 10,00 - 20,64 20,64 51,28
Всього 667,44 137,40 760,30 592,99 2158,13
Фактично, у 2007 р. у Володимир-Волинському, Горохiвському, Луць-кому, Старовижiвському i Шацькому районах консерващю не здшснювали. Проте в таких районах, як Юверщвський, Ковельський та Локачинський протягом чотирьох роюв проводилось залюнення i загальна площа таких земель
становить на 2009 рш бшьше 200 га, що iстотно впливае на еколопчну ста-бiльнiсть цих районiв. Найбшьшу площу деградованих та малопродуктивних земель залюнено у 2008 р.
Залюнення здiйснювали шляхом формування площинних (протиеро-зiйних) захисних лiсонасаджень. Залiсненi плошд обов'язково передавались пiд охорону шдприемствам, якi створили цi лiсокультури.
Рис. 2. Групування райошв ВолинськоИ областi за часткою зал^нених деградованих i малопродуктивних земель за 2006-2009рр. (за даними ДП "Волинський науково-до^дний та проектний тститут землеустрою ")
Якщо проаналiзувати земельний фонд Волинсько! област^ то станом на 1 Ычня 2006 р. вкритих люом земель було 691,82 тис. га, а на 1 Ычня 2009 р. - 693,55 тис. га. Фактично ця площа збшьшилась на 1,73 тис. га за ра-хунок консервацй деградованих i малопродуктивних земель шляхом залю-нення, що свщчить про ефектившсть цього процесу у формуванш екологiчно стшко! територй.
Процес консервацй земель тривае i нинi. ДП "Волинський науково-дослiдний та проектний шститут землеустрою" розробляють проекти землеустрою щодо консервацй деградованих i малопродуктивних земель шляхом залiснення.
Висновки. Консерващя деградованих i забруднених земель е природо-охоронним заходом i вона спрямована на охорону земель i пiдвищення родю-чостi Грунлв. На територй Волинсько! областi за останнi 2006-2009 рр. проведено консервацш деградованих i малопродуктивних земель шляхом залюнен-
ня площею 2158,13 га, враховуючи перспективнi площд земель, що пiдлягають консерваци. Виведення еродованих земель з господарського o6iry сприятиме полшшенню еколопчно! стабiльностi територи та позитивно вплине на рiвень середньо'' врожайностi в областi. А сам процес залюнення знизить розорашсть територи та пiдвишить частку лiсiв i лiсонасаджень у структурi земельного фонду, що дасть не тшьки еколопчний ефект, а й економiчний.
Л1тература
1. Дмитренко I.A. Еколопчне право Укра'ни. - К. : Вид-во "Наука", 1996. - 346 с.
2. Земельний кодекс УкраТни : науково-практичний коментар / за заг. ред. В.1. Семчи-ка. - 3-е вид. [перероб. i доп.]. - К. : Вид. дiм "1н Юре". - 2007. - 896 с.
3. Наказ Держкомзему УкраТни вщ 17.10.2002 р № 175 "Про порядок консерваци земель".
4. Науково-практичний коментар Земельного кодексу Укра'ни / Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г. Гончаренко та ш. / за заг. ред. В.В. Медвечука. - К. : Вид-во "Юршком 1н-тер", 2004. - 656 с.
5. Борщевський П.П. Пщвищення ефективностi використання, вiдтворення i охорони земельних ресурав регiону / П.П. Борщевський, М.О. Чернюк, В.М. Заремба, П.1. Коренюк, О.П. Князьков. - К. : Вид-во "Наука", 1998. - 264 с.
6. Статистичний зб1рник ВолинськоТ области, 2007. - 126 с.
