CC BY
26
Ключевые слова: сточные воды, биологическая очистка, анаэробные, анокси-ческие, аэробные процессы, химическое потребление кислорода.
Savchuk L.V. Investigation of domestic wastewater treatment processes of organic compounds
Investigаted the process of wаstewаter 1геа1шеп1 of уапо^ origins of о^ашс compounds. The possibility of the use of Ью^юа1 treаtment processes: аnаerobic, аerobic se-pаrаte1y or together аnoxic-аnаerobic-аerobic, аnd the dependence on the duration of 1геа£-ment efficiency process.
Keywords: wаstewаter, bio1ogicа1 treаtment, аnаerobic, аnoxic, аerobic processes, chemicа1 oxygen demаnd. _
УДК 332.33:502.35:63 Астр. А.В. Андрущенко1 -
НУ бюресур^в i природокористування Украти, м. Кшв
ПРИРОДООХОРОНН1 ЗАХОДИ НА ЗЕМЛЯХ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Проанал1зовано сучасний стан використання земель сшьськогосподарського призначення, розглянуто класифжащю землеохоронних заходiв, подано пропозицп для удосконалення системи природоохоронних заходiв на землях сшьськогосподарського призначення.
Ключовг слова: охорона земель, мошторинг, еколопчна мережа, ерозшш про-цеси, водна i вiтрова ерозiя, деградованi i малопродуктивнi землi.
Вступ. Конституцшш положення щодо охорони земель детал1зуються в нормах земельного законодавства. Узагальнеш вимоги щодо охорони земель сконцентровано у Земельному кодекс! Украши (роздш IV), а у статп 162 ЗКУ подано визначення поняттю "охорона земель". Завданням охорони земель е забезпечення збереження та вщтворення земельних ресуршв, еколо-пчно! цшносп природних i набутих якостей земель.
Постановка завдання. Об'ективний анал!з стану земель сшьськогосподарського призначення св!дчить про штенсивний розвиток деградацшних процешв, надм!рну розоранють, порушення норматив!в оптимального ств-вщношення земельних угадь в агроформуваннях. Аби уникнути цих негатив-них явищ, потр!бно запровадити д!ев! землеохоронш заходи. Для цього необ-хадно застосувати на державному р!вн! такий ефективний спошб, як стиму-лювання власниюв земельних дшянок i землекористувач!в до рацюнального використання i охорони земель шляхом компенсацшних заходiв.
Результати дослщження. Законом Украши "Про охорону земель" (ст. 22) деталiзуеться система заходiв у галузi охорони земель, яка охоплюе: дер-жавну комплексну систему спостережень; розробку загальнодержавних i ре-гiональних (республiканських) програм використання та охорони земель; до-кументащю !з землеустрою щодо охорони земель; створення еколопчно! ме-режi; здшснення природно-сiльськогосподарського, еколого-економiчного, протиерозiйного та шших вид!в районування (зонування) земель; економiчне стимулювання впровадження заходiв щодо охорони та використання земель i тдвищення родючосп грунлв; стандартизацiю й нормування [1].
1 Наук. керiвник: проф. Г.К. Ло1к, канд. екон. наук
Необхiдним е ведення монiторингу та контролю за ефективнютю ви-користання земельних ресуршв i насамперед земель сiльськогосподарського призначення. Основною метою цих заходiв е своечасне виявлення змши стану земель i властивостей rрунтiв внаслщок нерацiонального !х використання; запобiгання негативному впливовi на Грунтовий покрив (водна i вiтрова еро-зи) зменшенням кiлькостi проходiв сшьськогосподарсько! технiки та ш.
Головним завданням монiторингу земель е формування i пiдтримка на сучасному рiвнi системи шформацп про стан землекористування, ощнка змiн стану земель, як зумовленi антропогенними чинниками, шщювання приро-доохоронних, ресурсозберiгаючих та вщтворювальних дiй. Охорона земель охоплюе:
• обГрунтування [ забезпечення досягнення рацюнального землекористування;
• захист сшьськогосподарських упдь, люових земель та чагарниюв ввд не-обГрунтованого 1х вилучення для шших потреб;
• захист земель ввд ерози, селш, тдтоплення, заболочування, вторинного засо-лення, пересушення, ущшьнення, забруднення вщходами виробництва, хь м1чними та радюактивними речовинами та ввд шших несприятливих природ-них [ техногенних процесш;
• збереження природних водно-болотних упдь;
• запоб1гання попршенню естетичного стану та еколопчно! рол1 антропоген-них ландшафтш;
• консервацта деградованих [ малопродуктивних сшьськогосподарських упдь. Системний пiдхiд до виршення проблеми охорони земель забезпечить
зниження деградацшних процесiв на орних землях до еколопчно допустимих меж, створить умови для нарощування родючостi Грунтового покриву та формування високопродуктивних агроекосистем. Окреме мiсце в цш системi за-ходiв займають еколопчш i технологiчнi заходи, бо вони потребують певно! систематизацп, правового i нормативного закрiплення. Для запобiгання дег-радацп земель дуже важливим е визначення умов еколопчно безпечного землекористування [2].
Залежно вщ мети спостережень та ступеня охоплення територш про-водять такий мониторинг земель: нацюнальний - на вшх землях у межах те-риторп Укра!ни; регiональний - на територiях, що характеризуються еднiстю фiзико-географiчних, екологiчних та економiчних умов; локальний — на ок-ремих земельних дiлянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-еколопчних комплекив.
Спостереження за станом земель залежно вщ термiну та перюдичносп !х проведення подiляють на: базовi (вихiднi, що фiксують стан об'екта спостережень на момент початку ведення мошторингу земель); перюдичш (через рш i бiльше); оперативш (фiксують поточнi змiни). Проведення мошторингу земель здшснюють у такому порядку: виконання спещальних зйомок i обсте-жень земель; виявлення негативних факторiв, вплив яких потребуе здшснен-ня контролю; ощнка, прогноз, запоб^ання впливовi негативних процесiв.
Спостереження здiйснюються за: процесами, пов'язаними iз змiнами родючосп Грунтiв, розвитком водно! i вирово! ерозп, втратою гумусу, попр-шенням структури Грунту, заболоченням i засоленням, заростанням сшьсько-
господарських упдь, забрудненням земель пестицидами, важкими металами, радюнукшдами та шшими токсичними речовинами; станом берегових лшш рiчок, морiв, озер, заток, водосховищ, лиманiв, пдротехшчних споруд; геоло-гiчними процесами, пов'язаними з утворенням ярiв, зсувiв, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, крюгенними та шшими явищами; станом земель населених пункпв, а також територш, тд нафтогазодобувними об'ектами, очисними спорудами, складами паливно-мастильних матерiалiв, добрив, стоянками автотранспорту, захороненнями токсичних промислових вiдходiв i радiоактивних матерiалiв, i т.iн.
Булигш С.Ю. та iн. [3] пропонують створити едину базу даних земельних ресуршв Укра!ни - так звану земельну iнформацiйну систему (З1С). Основою З1С мае бути едина система просторово! прив'язки земельних дшянок, яка дасть змогу пов'язати земельно-кадастровi данi з iншою шформащею про земельнi ресурси, за допомогою спещально! технологи геоiнформацiйних систем. У землевпоряднш документаци заходи з охорони земель вирiшують у схемах землеустрою i технiко-економiчних обГрунтуваннях використання та охорони земель адмiнiстративно-територiальних утворень, землеволодшь i землекористувань.
У складi схем землеустрою може розроблятися, в разi потреби, проект землеохоронних заходiв для конкретно! земельно! дшянки. Проектом земле -охоронних заходiв визначаються види, обсяги, порядок здшснення та фшан-сування цих заходiв. Вiдповiдно до видiв та обсяпв землеохоронних робiт встановлюються еколопчш обмеження щодо використання земель. Власники земельних дшянок i землекористувач^ зокрема орендарi земельних дiлянок, пiд час здшснення господарсько! дiяльностi зобов'язанi:
• дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства Ук-ра!ни;
• проводити на земельних дшянках господарську д1яльшсть способами, яю не завдають шкоди стану земель та родючосл Грунтш;
• тдвищувати родючгсть Грунпв та зберггати шш1 корисш властивоста земт застосуванням екологобезпечних технологш обробгтку [ технжи, здшснення шших заход1в, яю запобггають негативному впливов1 на Грунти, безповорот-нш втрат гумусу [ поживних елементш;
• дотримуватися стандарта, норматив1в тд час здшснення протиерозшних, аг-ротехшчних, агрох1м1чних, мелюративних та шших заходш, пов'язаних з охороною земель, збереженням [ тдвищенням родючоста Грунпв;
• надавати в1дпов1дним органам виконавчо! влади та органам мгсцевого самов-рядування в1домосп про застосування пестицидш та агрох1м1кат1в;
• сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежуваних, розвь дувальних робгт за станом земель, динамжою родючосп Грунпв;
• своечасно шформувати в1дпов1дт органи виконавчо! влади та органи мгсцево-го самоврядування щодо стану, деградаци та забруднення земельних дшянок;
• забезпечувати дотримання встановленого законодавством Укра!ни режиму використання земель, що тдлягають особливш охорош;
• забезпечувати використання земельних д1лянок за цшьовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну дшянку;
• забезпечувати захист земель вщ ерозп, виснаження, забруднення, засм1чення, засолення, осолонцювання, тдкислення, перезволоження, тдтоплення, за-ростання бур'янами, чагарниками [ др1бнол1ссям;
2. Екологiя довкiлля
83
• вживати заходiв щодо запобггання негативному i еколого-небезпечному впливовi на земельнi дшянки та лжыдацп наслiдкiв цього впливу. Захист земель сшьськогосподарського призначення вщ ерозп, сел1в, шдтоплення та шших вид1в деградаци здшснюють на основ1 реал1зацп захо-д1в, передбачених державними 1 регюнальними програмами використання та охорони земель, вщповщно до робочих проекпв рекультивацп порушених земель, захисту земель вщ ерозп та шшо! документацп 1з землеустрою. З метою здшснення контролю за динамжою родючосп Грунпв систематично прово-дять !х агрох1м1чне обстеження 1 розробляють агрох1м1чш паспорти.
Даш агрох1м1чно! паспортизацп земель використовують у процеш ре-гулювання земельних вщносин при: передач! у власшсть або наданш в корис-тування, зокрема в оренду, земельно! дшянки; змш власника земельно! дь лянки або землекористувача; проведенш грошово! оцшки земель; визначенш розм1р1в плати за землю; здшсненш контролю за станом родючосп Грунпв.
Господарська та шша д1яльнють, яка зумовлюе забруднення земель 1 Грунпв понад установлен! гранично допустим! концентрацп небезпечних ре-човин, забороняеться. Застосування пестицид1в 1 агрох1мжат1в здшснюють вщповщно до Закону Укра!ни "Про пестициди 1 агрох1мжати" [4].
У раз1 виявлення факпв забруднення Грунпв небезпечними речовина-ми спещально уповноважеш органи виконавчо! влади у галуз1 охорони земель вживають заход1в до обмеження, тимчасово! заборони (зупинення) чи припи-нення д1яльност1 шдприемств, установ, оргашзацш, незалежно вщ форм влас-носп, притягнення винних до вщповщальносп зпдно 1з законом 1 проведення в установленому порядку робгг з дезактивацп, вщновлення забруднених земель, консервацп упдь 1 визначення режим1в !х подальшого використання.
Власники земельних дшянок та землекористувач^ зокрема орендар1, зо-бов'язаш здшснювати Грунтоохоронш заходи з метою запоб1гання попршенню яюсного стану сум1жних земельних дшянок 1 довкшля загалом. Забороняеться розорювання схил1в крутизною понад 7° (кр1м дшянок для залуження, залюен-ня та здшснення Грунтозахисних заход1в). На схилах крутизною вщ 3 до 7° об-межуеться розмщення просапних культур, чорного пару тощо. Земл1, як зазнали змш у структур! рельефу, еколопчному сташ Грунпв 1 материнських по-рщ та у пдролопчному режим1 через виконання прничодобувних, геологороз-вщувальних, буд1вельних та шших робгг, тдлягають рекультивацп.
Щд час здшснення прничодобувних, геологорозв1дувальних, будь вельних та шших робгг, пов'язаних з порушенням Грунтового покриву, вщок-ремлена Грунтова маса тдлягае зняттю, складуванню, збереженню та перене-сенню на порушеш або малопродуктивш земл1 вщповщно до робочих проекпв з рекультивацп порушених земель. Грунти земельних дшянок е об'ектом особливо! охорони. Власники земельних дшянок та землекористувач1 не ма-ють права здшснювати зняття та перенесення Грунтового покриву земельних дшянок без спещального дозволу оргашв, що здшснюють державний контроль за використанням та охороною земель. На це ор1ентуе 1 наказ Держком-зему Украши "Про порядок отримання спещальних дозвол1в на зняття, перенесення та використання родючого шару Грунту" [5].
Останшми роками природоохоронш проблеми набувають безпреце-дентно! ваги в усьому свiтi. Мiжнародна конвенцiя про бiорiзноманiття, прийнята в Рю-де-Жанейро в 1992 р., проголосила необхщшсть збереження не лише окремих природних дшянок, а комплексу екосистем як бази юнуван-ня бюсфери. У розвиток цього було прийнято Закон Укра!ни "Про Загально-державну програму формування нацiонально! екомережi Укра!ни на 20002015 роки" [6]. Питання створення екомережi регламентуються також Законом Укра!ни "Про еколопчну мережу Укра!ни" [7].
Згiдно з цим законом до числа складових екомережi вiднесено такi структурнi елементи: територп та об'екти природно-заповiдного фонду; землi водного фонду, водно-болотнi упддя, водоохороннi зони; землi лiсового фонду; полезахисш лiсосмуги та iншi захиснi насадження, якi не вщнесеш до земель лiсового фонду; землi оздоровчого призначення з !х природними ресурсами; землi рекреацшного призначення, якi використовують для оргашзацп масового вiдпочинку населення i туризму та проведення спортивних заходiв; iншi природнi територi! та об'екти (дшянки степово! рослинностi, пасовища, сiножатi, кам'яш розсипи, пiски, солончаки, земельнi дшянки, в межах яких е природш об'екти, що мають особливу природну цшшсть); земельнi дiлянки, на яких зростають природш рослинш угруповання, занесет до Зелено! книги Укра!ни; територп, яю е мiсцями перебування чи зростання видiв тваринного i рослинного свиу, занесених до Червоно! книги Укра!ни; частково землi сiльськогосподарського призначення екстенсивного використання -пасовища, луки, сшожап тощо; радюактивно забрудненi земл^ що не використову-ються i пiдлягають окремiй охоронi як природш репони з окремим статусом.
Важливим напрямом державно! политики щодо охорони земель е стан-дартизацiя i нормування у сферi використання земель. Стандартизащя i норму -вання здшснюються шляхом прийняття нормативiв i стандарпв, якi визнача-ють вимоги щодо якосп земель, допустимого антропогенного навантаження на Грунти та окремi територп, а також вимоги щодо допустимого сшьськогос-подарського освоення земельного фонду кра!ни. З щею метою в Укра!ш вщпо-вiдно до Закону Укра!ни "Про охорону земель" застосовують таю нормативи: гранично допустимого забруднення Грунпв; яюсного стану Грунтiв; оптимального сшввщношення земельних угiдь; показниюв деградацi! земель та Грунтiв.
До нормативiв гранично допустимого забруднення Грунпв належать: гранично допустимi концентрацi! у Грунтах хiмiчних речовин, залишкових юлькостей пестицидiв i агрохiмiкатiв, важких металiв тощо; максимально до-пустимi рiвнi забруднення Грунтiв радiоактивними речовинами. Нормативи забрудненосп е сукупнiстю гранично допустимих (за кiлькiстю та якiстю) величин небезпечних чинниюв, якi впливають на певний ландшафт за одиницю часу природокористування. Вони складаються з гранично допустимих кон-центрацш небезпечних речовин у Грунтах, де гранично допустимi концентра-цп речовин - це такi максимальш концентрацi!, якi не змiнюють стану лан-дшафтiв i не впливають негативно на здоров'я людини.
У разi використання техногенно забруднених земель враховують особливосп режиму !х використання. Техногенно забруднеш землi сiльсько-господарського призначення, на яких не забезпечуеться одержання продукцп,
що вщповщае встановленим вимогам (нормам, правилам, нормативам), тд-лягають вилученню i3 сшьськогосподарського обпу та консервацiï.
Якiсть (родючють) rрунтiв оцiнюють за допомогою боштету- загаль-ного чи спецiального. В останньому випадку бал бонiтету означае вiдносну придатнiсть rрунтiв до вирощування тiеï чи iншоï сiльськогосподарськоï культури. Наприклад, чорноземи Лiвобережного Лiсостепу мають найвищi бали вiдносно соняшнику й озимоï пшеницi, дещо нижчi - цукрових бурякiв, ще нижчi - картоплг Вiдповiдно до цього оцшюеться якiсть цих rрунтiв. По-казники якост rрунтiв використовують у земельному кадас^ й враховують у визначенш грошовоï оцiнки rрунтiв.
Показники штенсивносп використання земель сшьськогосподарсько-го призначення мають використовуватися в процес складання проектно-тех-нологiчноï документацiï на вирощування сшьськогосподарських культур. У складi сшьськогосподарських угадь, в тому числi ршл^ знаходяться значнi площi деградованих та природно малородючих низькопродуктивних rрунтiв, яю не компенсують вирощеною продукцiею витрат на використання i, до того ж, ïх експлуатащя тягне за собою негативш екологiчнi насладки.
Деградованi та малопродуктивнi землi, господарче використання яких е еколопчно небезпечним та економiчно неефективним, а також техногенно забруднеш земельнi дiлянки, на яких неможливо одержати екологiчно чисту продукщю, а перебування людей на цих земельних дшянках е небезпечним для ïх здоров'я, пiдлягають консервацп.
Площi деградованих i малопродуктивних земель визначеш у вiддiлi екологiï землекористування 1нституту землеустрою УААН i становлять близько 6,5 млн га. Консерващя цих земель здшснюеться шляхом припинен-ня ïх господарського використання на визначений термш та залуження або залюнення. Таким чином, iснуюча система нормативiв у галузi охорони земель характеризуешься безсистемнiстю, розпорошенiстю та фрагментарнютю. Тому буде дуже актуальною розроблення Держземагентством Украши "Кон-цепцп нормування i стандартизацiï в галузi охорони земель".
Висновки. Екологiчними передумовами напруженого, передкризово-го стану земель сшьськогосподарського призначення е надмiрна розоранють, iнтенсивний розвиток деградацiйних процесiв, функцюнування збиткових сiльськогосподарських пiдприемств.
Система заходiв у галузi охорони земель охоплюе: державну комплек-сну систему спостережень; розроблення загальнодержавних i регюнальних (республiканських) програм використання та охорони земель, документацп iз землеустрою в галузi охорони земель; створення екологiчноï мережi; здiйснення природно-сiльськогосподарського, еколого-економiчного, проти-ерозiйного та iнших видiв районування (зонування) земель; економiчне сти-мулювання впровадження заходiв щодо охорони та використання земель i шдвищення родючосп rрунтiв; стандартизацiю i нормування.
Одним iз ефективних способiв вирiшення зазначених проблем е сти-мулювання власниюв земельних дiлянок i землекористувачiв до ращонально-го використання та охорони земель, зокрема стимулятивш, накопичувальнi, впорядковувальш, дозвiльнi i компенсацiйнi заходи.
Л1тература
1. Закон Укра!ни "Про охорону земель": прийнятий 19 червня 2003 р., № 963-IV // Вщо-мост Верховно! Ради Укра!ни. - 2003. - № 29. - С. 1431.
2. Добряк Д.С. Класифжащя та екологобезпечне використання сшьськогосподарських земель / Д.С. Добряк, О.П. Канаш, 1.А. Розумний. - К. : Вид-во 1н-ту землеустрою УААН, 2001. - 306 с.
3. Булигш С.Ю. Сучаснi проблеми Грунтово! картографи i шляхи !! вирiшення / С.Ю. Булигiн, А.В. Шатохш, А.Б. Ачасов // Агрохiмiя i Грунтознавство. - Спец. вип. - 2002. -Кн. 1-ша. - С. 53-58.
4. Закон Укра!ни "Про пестициди i агрохiмiкати": прийнятий 2 березня 1995 р., № 86/95-ВР // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни. - 1995. - № 14. - С. 91.
5. Порядок видачi та анулювання дозволiв на зняття та перенесення Грунтового покриву (родючого шару Грунту) земельних д^нок. Наказ Державного комiтету Укра!ни по земельних ресурсах вщ 04 сiчня 2005 р., № 1 (зареестровано в Мiнiстерствi юстици Укра!ни 20 сiчня 2005 р., № 70/10350).
6. Закон Укра!ни "Про Загальнодержавну програму формування нащонально! еколопч-но! мережi": прийнятий 21 вересня 2000 р., № 1989-III // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни. -2000. - № 47. - С. 405.
7. Закон Укра!ни "Про еколопчну мережу": прийнятий 24 червня 2004 р., № 1864-IV // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 2004. - № 45. - С. 502.
Андрущенко А.В. Природоохранные мероприятия на землях сельскохозяйственного назначения
Проанализировано современное состояние земель сельскохозяйственного назначения, рассмотрена классификация землеохранных мероприятий, даны предложения по усовершенствованию системы природоохранных мероприятий на землях сельскохозяйственного назначения. Одним из эффективных способов решения этой проблемы является стимулирование собственников земельных участков землепользователей в рациональном пользовании и охране земель путем компенсационных мероприятий на государственном уровне.
Ключевые слова: охрана земель, мониторинг, экологическая сеть, эрозионные процессы, водная и ветровая эрозия, деградированные и малопродуктивные земли.
АпйгшкеквпкоА.У. The ecologic^ me-usures on а§псиИига1 kinds
The current з!а!е of аgriculturаl tads is апа1у2е^ The clаssificаtion of soil-protective аctivities is described. The suggestions for improvement of environmentа1 meаsures on аgricu1turа1 tads аге discussed. One effective wаy to solve this problem is to encourage owners of tad plots in the rаtionа1 use аnd protection of tad through compensаtory me-аsures аt the stаte level.
Keywords: tad protection, monitoring, ecolog^! network, erosion, wаter аnd wind erosion, degraded аnd unproductive tads.
УДК 332.3 Ст. викл. М.В. Смолярчук, канд. екон. наук -
Львiвський нацюнальний аграрний утверситет
ЕКОЛОГ1ЧН1 ТА ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Проанатзовано стан використання земельних ресурав Львiвсько! областi. Роз-глянуто теоретичнi та практичнi засади оптимiзацi! використання та охорони земельних ресуршв та !х регiональнi аспекти в умовах трансформаци земельних вщносин. Беручи до уваги стан використання земельних ресурав, недолiки в проведенш землеустрою, якi виникли внаслщок земельно! реформи, доцiльно дещо змшити пiдходи щодо використання i охорони земель i формувати ефективний мехашзм сталого роз-витку землекористування.
