CC BY
20
Науковий вкник, 2005, вип. 15.6
4. Biederbeck V.O., Boumen O.T., Campbell C.A., Bailey L.D. and Winkleman G.E.
Nitrogen benefist from four green-manure legumes in dryland cropping systems Canadian Journal of Plant Science. - 1996. 76. 307-315.
5. Martensson Anna M and Ljunggren Hans D. Nitrogen Ficsation in an Establishing Alfalfa (Medicago sativa L.) Ley in Sweden, Estimated by Three Different Methods Applied and Environmental Microbiology. Oct. 1984. P. 702-707.
6. Harris. G.H. and Hesterman O.B. Quantifying the nitrogen contribution from alfalfa to soil and two succeeding crops using Nitrogen - 15. Agron.J. 82: 1990, 129-134.
7. Jans-Hammermeister, D.C. McGill, W.B. and Jensеn, T.L. Nitrogen accumulations and relative rates of mineralization in two soils following legume green manuring. Can. J. Soils Sci 74: 23-28. - 1994.
УДК 323.3 Здобувач М.В. Смолярчук - Львiвський державный
аграрный умверситет
ТЕНДЕНЦП ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ У ЛЬВЮСЬКШ ОБЛАСТ1
Розглянуто питання рацюнального використання та охорони земель, яю е не-вщ'емною складовою оптимiзацii використання земель. Проблемш питання оптимь зацп природокористування, у тому чист i землекористування, можуть бути устшно виршеш за умови дотримання системи еколопчних заходiв з урахуванням економiч-них чинниюв i правил, принцитв та наукового обгрунтування.
Ключов1 слова: земельна реформа, земельш вщносини, використання та охо-рона земель, оптимiзацiя землекористування
Competitor M.V. Smolyarchyk - L'viv State Agrarian University Tendencies of Land Use in L'viv Region
The article reveals problems of rational use and protection of knd, belong to the process of land use optimization. The problems of nature use optimization, including land use, may be successfully solved by means of ecological measures, taking into account economics indicators and rules, principles and scientific grounding
Keywords: land reform, land relations, usage and protection, land use optimization
Ефективне використання земельних ресуршв е одним з визначальних чинниюв екологiчноi безпеки та економ1чного розвитку держави. Встанов-лення оптимального в еколопчному, економ1чному та сощальному аспектах сшввщношення земельних упдь е головним заходом у формуванш сприятли-вого територ1ального середовища як першооснови сталого розвитку економь ки (особливо в галуз1 виробництва продовольства) та збереженш властивос-тей природних ландшафт1в.
На сьогодш характер використання земель стае першопричиною ви-никнення багатьох негативних явищ як еколог1чного, так i економ1чного характеру. Так, зокрема, процеси водноi i вiтровоi ерозii, дефляцii, засолення, осолонцювання, перезволоження та iншi несприятливi явища здубшьшого спричиненi саме нерацiональним землекористуванням i нехтуванням законами екологiчно безпечного природокористування.
Питанням рацюнального використання та охорони земель, яю е не-вщ'емною складовою оптимiзацii використання земель, присвячеш працi таких вггчизняних дослiдникiв як: Д.1. Бабмiндра, С.Ю. Булигiна, В.В. Горла-чук, Д.С. Добряк, О.П. Канаш, В.О. Леонець, Л.Я. Новаковський, Б.1. Пар-хуць, I А. Розумний, А.Я. Сохнич, А.М. Третяк та ш.
4. EKOHOMi4Hi аспекти еколопзаци землекористування
491
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
Доведено, що управляючи процесом землекористування, ми повинш зважати на закони функцiонування земл^ як особливу екологiчну систему, враховуючи необхiднiсть пiдтримання кругообiгу речовин i енергп, який за-безпечуе вщтворення самого ресурсу [3].
На цей час проведено досить грунтовш дослщження з класифжацп земель за придатшстю для сiльськогосподарського використання, а також оп-рацьовано пiдходи до консерваци деградованих та малопродуктивних сшьсь-когосподарських земель як системи заходiв з ренатуралiзацil довкiлля. Але з початку 1990-х роюв наукова громадсьюсть практично не придiляла надежно! уваги питанням еколопчно! оптимiзацil землекористування. Це було спричинено, по-перше, загальним занепадом економiки i, зокрема, сшьського господарства, по-друге, вiдсутнiстю достовiрно! шформаци про результати ефективного господарювання сшьгоспшдприемств, по-трете, проведенням земельно! реформи, що зумовлювало необхiднiсть кардинального перегляду мети i завдань задач оптимiзацi! використання земель.
Рацiональне використання та охорона природних ресурЫв - важлива природничо-наукова i соцiадьно-економiчна проблема. I! виршення полягае у вивченнi екологiчного та економiчного стану використання земель, науко-вому обгрунтуваннi пiдходiв щодо оптимiзацi! структури земельних угiдь. При цьому варто ставити за умову, щоб будь-яке виробництво ^ насамперед, сшьськогосподарське, не ставало б причиною руйнування природного навко-лишнього середовища, його базисно! складово! - землi, а також !! найцiннi-шого поверхневого шару - грунту.
На сучасному еташ реформування земельних вiдносин головна проблема полягае не у забезпеченост галузi земельними ресурсами, а в !х ефек-тивному використанш. Якщо порiвняти розмiр площi орних земель у розра-хунку на 100 чоловш населення в окремих кра!нах, то побачимо, що в Бшору-сi цей показник становить 59 га, в Укра!ш - 63, Шмеччит - 14, Польшд - 37, Росi! - 87, Румуни - 42. Можна зробити висновок про те, що кшьюсть орно! землi в розрахунку на 100 жителiв не завжди корелюе з рiвнем продовольчо-го забезпечення населення, оскшьки це залежить не тшьки вiд площi земельних ресурЫв, а й вiд рiвня культури землеробства, структури посiвiв та шших соцiально-економiчних чинникiв.
Погляди на цю проблему об'еднуе тiльки одне - визнання необхщнос-тi зменшення сiльськогосподарсько! освоеностi i, насамперед, розораност земель. Якщо брати за приклад Львiвську область (структуру сшьськогоспо-дарських угiдь наведено на рис. 1), то тут ситуащя така - частка освоених те-ритори становить 0,58, а розоранiсть - 0,63. Надмiрна сiльськогосподарська освоенiсть i розоранiсть територi! виступають одним з головних чинникiв, якi дестабiлiзують еколопчну ситуацiю.
Найбiльш доступний i ефективний шлях виршення цього завдання -оптимiзацiя землекористування, у першу чергу, сшьського господарського, яке ниш охоплюе бшьшу частину земельного фонду. На сьогодш досягнення цiлей екологiчно! оптимiзацi! землекористування багато науковцiв та фахiв-цiв вбачають у реадiзацi! системи заходiв з консервацi! непридатних для
492
Екологаащя екомомши та осв^и як чинник сталого розвитку сусшльства
Науковий вкмик, 2005, вип. 15.6
сшьськогосподарського використання земель [1]. До того ж, виведення таких земель (особливо орних) з штенсивного використання потрiбно розглядати не тшьки з точки зору припинення подальшого розвитку деградацшних про-цесiв, але й у контекст вiдтворення природних ландшафтiв за рахунок вщпо-вiдного збiльшення площд екологiчно стабiльних угiдь (лiсiв, сшожатей, па-совищ тощо). У Львiвськiй областi площа деградованих i малопродуктивних сiльськогосподарських угiдь становить 1275,5 тис. га, у тому чи^ рiллi -840,2 тис. га, з них змит - 105,9 тис. га. Наслщком консервацi! деградованих земель стане ютотне зростання площ еколопчно стабiльних угiдь.
Рис. 1. Структура стьськогосподарськихугiдь Львiвсько'i областi
Консерващя малопродуктивних i деградованих грунтов з урахуванням нап-рямiв !х використання дасть змогу не тшьки забезпечити охорону i збереження родючостi цих земель, але й досягнення при цьому певного економiчного ефекту.
Таким чином, тд екологiчною оптимiзацiею структури земельних упдь потрiбно розумiти комплекс заходiв щодо знаходження оптимального варiанту землекористування з метою використання земель в еколопчно безпечному ре-жимг На цей час проблему розроблення оптимiзовано! структури земельних угiдь не можна вважати вирiшеною. Проблемнi питання оптимiзацi! природо-користування, у тому чи^ i землекористування, можуть бути усшшно вирь шенi за умови дотримання системи екологiчних заходiв з урахуванням еконо-мiчних чинникiв i правил, принципiв i наукового обгрунтування. [4]
Одним iз базових завдань розроблення системи заходов щодо оптимiзацi! землекористування повинен бути детальний i всебiчний аналiз iснуючого використання земель. Насамперед, важливо виокремити найбшьш нагальнi (головним чином, екологiчнi) проблеми та визначити склад i змют невiдкладних заходов.
Л1тература
1. Новаковський Л.Я., Канаш О.П., Леомець В.О. Консерващя деградованих 1 малопродуктивних орних земель Укра!ни// Вюник аграрно! науки. - 2000, № 25. - С. 15-23.
2. Розумний 1.А. Еколого-економ1чне вивчення та екологобезпечне використання стьськогосподарських упдь (науково-методичш та практичш аспекти). - К.: 1н-т землеус-трою, 1996. - 186 с.
3. Снггинський В.В., Сявавко М.С., Сохнич А.Я. Землекористування та еколопя: системи пщтримки прийняття р1шень - Льв1в: НВФ мУкра!нськi технологи", 2002. - 580 с.
4. Економiчнi аспекти еколопзаци землекористування
493
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
4. Сохнич А.Я. Оптимiзацiя землекористування в умовах реформування земельних вiдносин. - Львiв: НВФ "Укр. технологи", 2000. - 108 с.
5. Третяк А.М., Хапщька З.С. Оптимiзацiя землекористування в умовах реформування земельних вщносин на региональному рiвнi: на прикладi Карпатського регiону Украши. - Чершвщ, 1996. - 104 с. _
УДК 336:332.122 Acnip. C. €. Романчук - Одеський державный
екологiчний умверситет
ОЦ1НКА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗБИТК1В, ЗУМОВЛЕНИХ Д1ЯЛЬН1СТЮ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ТВАРИННИЦЬКОГО ПРОФ1ЛЮ В ОДЕСЬК1Й ОБЛАСТ1
Еколопчна ситуацiя, що склалася в агропромисловому комплексi (АПК) Украши, незважаючи на деякi позитивнi зрушення, залишаеться несприятливою, особливо в еколопчному аспекта Найбiльш стiйка тенденцiя щодо забруднення довкiлля зберiгаеться у тваринницта - з кожним роком збшьшуються обсяги нагромадження вiдходiв вiдповiдного виробництва. Здшснено аналiз еколого-економiчних збиткiв вщ дiяльностi фермерських господарств тваринницького профшю, якi дiють в Одесь-кш областi та запропоновано пiдхiд щодо ix визначення.
Ключов1 слова: тваринництво; фермерсью господарства; гнiй; збиток; Юотський протокол.
Doctorate S.E. Romanchuk - Odessa state environmental university
Estimation of the ecology-economical losses conditioned by activity of the stock-raising farms economies in Odessa region
Annotation: environmental situation, that was folded in the agroindustrial complex of Ukraine, without regard to some positive changes, remains unfavourable, especially in an environmental aspect. The most proof tendency in relation to contamination is kept in the stock-raising - with every year is multiplied the volumes of accumulation of wastes of the proper production. In the article the analysis of ecology-economical losses is conducted from activity of farmer economies of stock-raising type, that operate in the Odessa region and introduced methodological approach in relation to their determination.
Keywords: animal husbandry; live farming; manure; damage; Kyoto's protocol.
Тваринництво е найважлившою галуззю сшьського господарства i не тшьки забезпечуе одержання найцшшшого для людства бшкового продукту -м'яса, але й впливае на навколишне середовище, а цей вплив не завжди бувае сприятливим.
Тваринницьк ферми при порушеннях i вдаиленнях у функцюнуванш окремих систем i технолопчних процеЫв можуть стати джерелом забруднення атмосферного повпря, грунту i водойм, тому виршення питань щодо збо-ру та використання бюлопчних вiдxодiв тваринництва (гнш велико'' рогато'' худоби, домашньо'' птицi та iн.) уявляеться надзвичайно важливим напрямом екологiзацii вiтчизняного АПК.
На цей час фаxiвцi активно дослщжують завдання екологоорiентова-ного розвитку сшьського господарства, наприклад, [1-3], але у бшьшост пуб-лiкацiй недостатньо уваги придшено методологи визначення еколого-еконо-мiчниx збиткiв, якi зумовленi дiяльнiстю об'ектiв впливу.
494
Еколопзащя економши та освiти як чинник сталого розвитку суспiльства
