CC BY
44
УДК 349.6(477)
ОРГАШЗАЦШНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНСЕРВАЦИ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГ1ДЬ
С. В. ХОМШЕЦЬ,
канд. юрид. наук, асистент кафедри земельного та аграрного права, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Досл1джено проблеми, упов 'язат з упровадженням в Украгт консерваци сшьськогосподарських уг1дь. Проанал1зовано чинне законодавство щодо правового забезпечення консерваци земель сшьськогосподарського призначення. Розглянуто питання стосовно визначення оргентовних показникгв, що характеризують трунтовг властивостг / зумовлюють необхгднгсть консервацИземель за природно-сшьськогосподарськими зонами.
Ключов1 слова: консерващя земель, правова охорона земель, сшьськогосподарсью упддя, правове забезпечення тдвищення родючост грунлв.
На тдстав1 анал1зу динамши яюсного та кшьюсного стану сшьськогосподарських упдь можливо дшти висновку, що ддача в нашт кра!т система правово! охорони земель сшьськогосподарського призначення, з урахуванням впливу негативних природних й антропогенних фактор1в, не забезпечуе рацюнального використання, збереження та тдвищення родючосп цих упдь. За таких умов здшснення заход1в консервацИ деградованих,
й я К И У|71 1 4 II I II ж '■г
малопродуктивних та техногенно забруднених земель стае надзвичайно важливим напрямом тдвищення родючосп грунпв. Про це свщчить також невтшна статистика динамжи кшьюсного та яюсного стану сшьськогосподарських упдь. Так, за даними Держземагенства Украши, понад 15 млн га земель сшьськогосподарського призначення руйнуються внаслщок деградацшних процес1в - вггрово! та водно! ерози, а також антропогенних навантажень. Розоратсть сшьськогосподарських упдь у середньому по кра!т складае близько 78 %, а в деяких регюнах сягае 90 %. Для пор1вняння - у
Захщнш Сврот (Шмеччиш, Францй, Великобританй) цi показники коливаються в межах 18-23 % [1, с. 29]. Загальна площа еродованих сшьськогосподарських угiдь Украши становить 13,3 млн га, у тому чи^ -10,6 млн га орних земель; площа актив них ярiв - 154,6 тис. га; вггровш ерозй систематично тддаеться понад 6 млн га, а в роки з пиловими бурями - до 20 млн га; земель з шшими яюсними показниками (засоленють, солонцюватють, перезволоженють та iн.) - 19,1 млн га, 1хня площа мае сталу тенденцiю до збiльшення [2, с. 55]. З огляду на це метою cmammi е дослщження проблем, пов'язаних з оргашзацшно-правовим забезпеченням консервацй сшьськогосподарських угщь в Укра1ш.
За висновками спещалю^в, консервацiя земель е одним з найбшьш дешевих, не потребуючих значних каштальних витрат, заходiв з пiдвищення родючостi грун^в [3, с. 232]. З урахуванням сучасного кризового стану
/ аг/о^: \\\ /1\ / \ I Улъ \
сiльського господарства та розумiння того, що в найближчiй перспективi
\Os i ^ \
видiлення достатнiх коштiв iз державного бюджету на тдвищення родючостi
грунта не передбачаеться, цей органiзацiйно-правовий захщ набувае ще
бшьшо1 актуальность
Для ефективного запровадження заходiв з консервацй необхщне
виконання певних передумов. Так, на думку фахiвцiв, при з'ясуванш
можливостей консервацй землi важливе значення вдаграють такi чинники як
шформацшне та фiнансове забезпечення вiдповiдних заходiв. Основу
iнформацiйного забезпечення складають швентаризащя земель, земельний
кадастр, монiторинг земель. 1нформацшне забезпечення дозволяе формувати
базу даних про культуртехшчний стан земель, яюсш показники родючостi
Грунт1в та динамшу 1х змiн. Наявнiсть тако! шформацй сприяе своечасному
виявленню деградованих, забруднених або малопродуктивних угiдь та
здшсненню на цих землях заходiв з !х консервацй.
Фiнансове забезпечення консервацй земель складають бюджети рiзних
рiвнiв, вiдповiдно до загальнодержавних та мюцевих цiльових програм охорони
та використання земель, а також кошти самих землевласниюв та
2
землекористувачiв [4, с. 14]. При цьому, виходячи зi змгсту ст. 67 Закону Украши «Про землеустргй», за загальним правилом фгнансування робгт з консерваци земель, що перебувають у приватнiй власностг, здiйснюеться за рахунок коштiв власникгв земельних дiлянок, на землях державно1 власностi -Державного бюджету Украши, на землях комунально1 власностi - мгсцевих бюджетiв. Хоча iснують i певнi виключення. Зокрема, вiдповiдно до ст. 205 Земельного кодексу Украши (далi - Кодекс), громадянам та юридичним особам для здгйснення робгг з вгдновлення попереднього стану земель, порушених не з !х вини, видгляються кошти з Державного або мгсцевого бюджету [4]. Порядок використання цих коштгв наразг регулюеться спгльним наказом Мгнгстерства аграрно1 полгтики Украши та Мгнгстерства фгнансгв Украши вгд 27.02.2002 р. № 58/136 «Про затвердження Порядку використання коштгв Державного бюджету Украши на оплату робгт з докоргнного полгпшення земель».
Важливою умовою функцгонування оргашзацшно-економгчного механгзму консерваци земель е його нормативно-правове забезпечення, яке передбачае розробку й реалгзацгю приписгв нормативно-правових актгв та вгдповгдно! землевпорядно1 документаци, що регулюють питання використання i охорони земель та опосередковано пгдвищення родючостг Грунтгв, обгрунтування доцгльностг консерваци уггдь, розробку проектгв консерваци, впровадження проектних заходгв, фгнансування, пропозици щодо подальшого правового становища законсервовано1 дглянки тощо.
Правовий гнститут консерваци земель - новела чинного земельного законодавства Украши. Його виникнення та легалгзацгя зумовленг широким розповсюдженням ерозгйних процесгв грунту, його фгзичним та хгмгчним виснаженням, що призводить до поггршення якгсного стану грунтгв, падгнням ефективностг використання сгльськогосподарських уггдь. Сутнгсть консерваци полягае у виведеннг з господарського обггу земель на певний термгн для здгйснення заходгв щодо вгдновлення родючостг та екологгчно задовгльного стану грунтгв, а також для встановлення або вгдновлення втрачено1 еколопчно1
ргвноваги у конкретному реггонг [5, с. 487].
3
Основш npaBOBi положення щодо консерваци земель закршлено у Кодекс (статл 171, 172), Закош Укра1ни «Про охорону земель» (статл 1, 51) та деталiзуються в наказi Мiнагрополiтики Укра1ни вiд 26.04.2013 р. № 283 «Про затвердження Порядку консерваци земель».
Поняття консерваци земель визначаеться ст. 1 Закону Украши «Про охорону земель» як припинення господарського використання на визначений термш та залуження або залюення деградованих i малопродуктивних земель, господарське використання яких е еколопчно та економiчно неефективним, а також техногенно забруднених земельних дшянок, на яких неможливо одержувати екологiчно чисту продукщю, а перебування людей на цих земельних дшянках е небезпечним для 1х здоров'я. Таким чином, можна зробити висновок, що закон встановлюе три рiзновиди земель, якi тдлягають консерваци: деградованi, малопродуктивнi та техногенно забруднеш.
До деградованих земель Кодекс вщносить земельнi дiлянки, поверхня яких порушена внаслщок землетрусу, зсуву, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо (фiзична деградацiя), а також земельш дiлянки з еродованими, перезволоженими, з шдвищеною кислотнiстю або засоленiстю, забрудненими хiмiчними речовинами грунтами (хiмiчна деградащя). Деградацiя являе собою явище багатопланове i може стати загрозою для земель вЫх категорiй (лiсогосподарського призначення, водного фонду, земель житлово! та громадсько! забудови, земель промисловостi тощо), однак особливо небезпечш наслiдки вона спричиняе для сшьськогосподарських упдь у складi земель сшьськогосподарського призначення. А коли йдеться про деградацш земель ще! категори, то частiше за все маеться на увазi деградащя грунлв.
До малопродуктивних земель, зпдно з Кодексом, вiдносяться сiльськогосподарськi упддя, грунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючютю, а !х господарське використання за призначенням е економiчно неефективним. На вiдмiну вщ деградованих земель, до малопродуктивних земель законодавство вщносить
лише сшьськогосподарсью угщдя (ршлю, багаторiчнi насадження, сшожат^ пасовища та перелоги).
Класифжащю малопродуктивних угiдь наведено у ГОСТ 17.5.1.06-84 «Охрана природы. Земли. Классификация малопродуктивных угодий для землевания» [6]. Вщповщно до цього нормативного документа виокремлюються класи малопродуктивних угiдь залежно вiд придатностi до землювання з урахуванням властивостей грунту та ступеня складност комплексу агротехшчних, агрохiмiчних, протиерозшних, мелiоративних заходiв, що передують землюванню або здiйснюються разом з ним1.
I, нарешп, третiм рiзновидом земель, що тдлягають обов'язковiй консерваци е техногенно забруднеш землi. Кодекс у ст. 169 визначае !х як землi, забрудненi внаслiдок господарсько! дiяльностi людини, що призвела до деградаци земель та li негативного впливу на здоров'я людей. До таких земель законом вщнесеш радiацiйно небезпечш та радiоактивно забрудненi, землi, забруднеш важкими металами, iншими хiмiчними елементами тощо.
Системний аналiз вiдповiдних правових припиЫв дае пiдстави видiлити наступш ознаки земель них дiлянок, що тдлягають консерваци: 1) економiчна неефективнiсть !х подальшого використання (низькiй рiвень родючостi грунтiв), 2) екологiчна небезпечнiсть !х подальшого використання (ймовiрнiсть подальшо!' деградацii землi за умови продовження експлуатаци земельно!' дiлянки в такому ж режим^ як i ранiше), 3) радiацiйна небезпечнiсть та радiоактивна забруднешсть земель (що створюе небезпеку для життя i здоров'я людини або стану навколишнього природного середовища у разi подальшо!' експлуатацИ земельно!' дшянки).
Представники землевпорядно! науки пропонують сво! критерИ оцiнки
1 Цей же нормативний акт надае грунтознавче тлумачення малопродуктивних упдь (угiддя, що характеризуються низькою природною родючiстю грунтiв за рахунок прояву несприятливих
властивостей: пщаного або супiщаного механiчного складу, малопотужносл грунтового профiлю,
ступеню еродованостi, солонцюватосп, засоленостi, обглеювання, щебнистостi, кам'янистостi,
високо! кислотностi або лужностi, а також зрщненосп органiчною речовиною i поживними елементам). Зауважимо, що комплекс агротехшчних та шших заходiв, що проводяться в рамках консервацil, на цих угiддях буде результативним лише за умови !х попереднього землювання.
5
екологгчного стану сгльськогосподарських уггдь при визначеннг доцгльностг консерваци таких земель. Так, гнодг вважають, що сгльськогосподарськг уггддя за якгсним станом слгд подглити на три групи. До першо1 треба вгднести уггддя, що характеризуються кращими якгсними властивостями й природними можливостями та повнгстю придатнг для вирощування сгльськогосподарських культур конкретно: клгматично1 зони. Так уггддя першочергово вводяться до сгльськогосподарського обггу в якостг ргллг. До них вгдносяться родючг землг зг схилами не бгльше 2 градусгв. Другу групу уггдь складають землг малопридатнг для використання !х в якостг ргллг, але придатнг для використання !х в якостг сгльськогосподарських уггдь екстенсивного навантаження. Так землг пгдлягають переведенню в кормовг уггддя (пасовища, сгножатг тощо). Схил !х складае не бгльше 4-5 градусгв. Останню групу складають сгльськогосподарськг уггддя сильно деградованг, розташованг на схилах крутизною 7-10 градусгв та
/. ^ДЯГ ГЦ |\. // Г/Д ^О \
не придатнг для використання в сгльському господарствг. Саме так землг пгдлягають консерваци на тривалий часовий термгн. Пгсля завершення на них програми консерваци, вони вводяться у сгльськогосподарський обгг, або можуть бути переведет в гншу категоргю земель [4, с. 18]. Однак найбгльш детально оргентовнг показники, що характеризують грунтовг властивостг г зумовлюють необхгднгсть консерваци земель за природно-сгльськогосподарськими зонами визначенг у додатку до Порядку консерваци земель, затвердженого наказом Мгнгстерства аграрное' полгтики та продовольства Украши вгд 26.04.2013 р. № 283.
У землевпоряднгй науцг розргзняють два види консерваци земель: консервацгю-реабглгтацгю г консервацгю-трансформацгю. В першому випадку земельна дглянка пгсля вгдновлення грунтово1 родючостг знов залучаеться у сгльськогосподарське виробництво в якостг ргллг. Консерващя-трансформащя тягне за собою настання бгльш серйозних правових наслгдкгв. Вона передбачае переведення земельно1 дглянки зг складу ргллг в гнший вид сгльськогосподарських уггдь, або, навгть, до шшо1 категори земель (наприклад,
лгсогосподарського призначення чи природно-заповгдного фонду) [7, с. 34].
6
Тeорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
При цьoмy, зaхoди кoнсеpвaцiï-pеaбiлiтaцiï спpямoвaнi на тдвищення poдючoстi Грунт! в шляхoм безпoсеpедньoгo фiзичнoгo впливу на шар грунту земельнoï дшянки (здiйснення шиpoкoгo кoмплексy aгpoтехнiчних, aгpoхiмiчних, пpoтиеpoзiйних, мелiopaтивних oпеpaцiй). На вщмшу вiд цьoгo, при кoнсеpвaцiï-тpaнсфopмaцiï тдвищення poдючoстi гpyнтiв здiйснюeться oпoсеpедкoвaнo, через oптимiзaцiю структури сiльськoгoспoдapських yгiдь. Пpoте це не oзнaчae, щo в дашму випадку aгpoтехнiчнi зaхoди з тдвищення poдючoстi Гpyнтiв не швинт здiйснювaтися. Фaхiвцi-гpyнтoзнaвцi нaгoлoшyють на тому, шр кoнсеpвaцiя-тpaнсфopмaцiя не вiдмiняe неoбхiднoстi системaтичнoгo зaстoсyвaння на земельнiй дшянщ зaхoдiв з oхopoни, вiднoвлення та тдвищення poдючoстi Гpyнтiв [S, с. 3S9].
Отже, кoнсеpвaцiя земель спpямoвaнa на виpiшення двoх зав дань. no-перше, вoнa виступае важливим opгaнiзaцiйнo-пpaвoвим зaхoдoм пiдвищення poдючoстi Гpyнтiв сiльськoгoспoдapських yгiдь (у paзi пoвеpнення земельнoï дiлянки пiсля завершення пpoцедypи кoнсеpвaцiï дo сiльськoгoспoдapськoгo oбiгy). no-друге, забезпечуе oптимiзaцiю сiльськoгoспoдapськoгo землекopистyвaння шляхoм вилучення непридатних для тoвapнoгo виpoбництвa земель з iнтенсивнoгo oбpoбiткy i переведення ix дo iнших кaтегopiй земель.
На жаль, вiднoсини у сфеpi кoнсеpвaцiï земель сьoгoднi недoстaтньo детальш регламентуються земель ним зaкoнoдaвствoм. Вiдпoвiднi пpaвoвi приписи зoсеpедженo у гл. 2S ^дексу та ст. 51 Загану Укpaïни «npo oxopoнy земель». Вoни зaкpiплюють визначення кoнсеpвaцiï, встaнoвлюють земл^ якi пiдлягaють кoнсеpвaцiï, та шдкреслюють, щo кoнсеpвaцiя земель здiйснюeться за ршеннями opгaнiв викoнaвчoï влади та мiсцевoгo сaмoвpядyвaння на пiдстaвi дoгoвopiв з власниками земельних дiлянoк. Уявляеться, щo в сучасних yмoвax, тли в pезyльтaтi пpoведення земельнoï pефopми значна частина земель пoтpебye oxopoни i пoлiпшення якiснoгo стану, ^oro явнo зaмaлo.
На poзвитoк вщшвщних зaкoнoдaвчиx пoлoжень poзpoбленo Пopядoк ^н^рваци земель, затверджений нaкaзoм Мiнiстеpствa aгpapнoï пoлiтики та пpoдoвoльствa Укpaïни вщ 26.04. 2013 р. № 2S3 (дат - Пopядoк), згiднo з яким
7
при вщнесенш сшьськогосподарських угщь до деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених (радiацiйно небезпечних чи радiацiйно забруднених) - здшснюеться консерващя таких земель. Уявляеться, що консерващя земель, як агротехшчний та оргашзацшно-правовий захiд !х охорони i вщновлення, сприятиме скороченню площi сiльськогосподарських земель штенсивного використання, а, вiдповiдно, й оптимiзацii сiльськогосподарського земельного фонду та шдвищенню родючостi грунтiв.
Однак, з урахуванням у^х досягнень цього документа, варто зазначити, що деяю його положення мають доволi суперечливий характер. Зокрема, вш не узгоджений з шшими нормативно-правовими актами в частит iнiцiювання процедури консервацii. Так, п. 4 Порядку передбачено, що консерващя земель, яю перебувають у власност чи користуванш юридичних або фiзичних осiб, здiйснюеться за iнiцiативою власниюв земельних дiлянок i землекористувачiв. Крiм того, така iнiцiатива зазначених суб'екпв, вiдповiдно до п. 5 Порядку мае практично примусовий характер, осюльки вони зобов 'язаш протягом 30 дшв пiсля отримання вiд уповноваженого органу клопотання про припинення господарського використання земельно! дшянки шщшвати проведення робгг з консервацii земель.
Водночас Закон Укра!ни «Про охорону земель», визначаючи правовi пiдстави проведення робгг з консерваци земель, взагалi не передбачае тако! пiдстави як штатива власника чи землекористувача земельно! дшянки. Вщповщно до ст. 51 Закону, тдставою для прийняття ршень про консервацiю земель е подання оргашв виконавчо! влади або оргашв мiсцевого самоврядування, якГ здГйснюють контроль за використанням та охороною земель на пiдставi договорГв з власниками земельних дшянок.
УтГм, неузгодженiсть повноважень оргашв управлшня, на жаль, е не
единою вадою Порядку консерваци земель. Адже у ньому не визначеш права та
обов'язки власниюв i користувачiв земельних дГлянок, вщсутнш чГткий
механiзм консервацП земель. ОкрГм того, не врегульовано питання компенсаци
власникам та користувачам земельних дшянок зниження доходу внаслщок
8
тимчасово!' консерваци 1'х деградованих г малопродуктивних земель, що стали такими не з 1'х вини.
Розглянемо найбгльш важливг питання оргашзаци консерваци земель, якг не знайшли належного закргплення в земельному законодавствг.
Перш за все зауважимо, що для успгшного проведення консерваци важливим е нормативне врегулювання питання виявлення деградованих, малопродуктивних г техногенно забруднених земель.
За висновками спещалгстгв, процес консерваци земель в Укра'нг здгйснюеться дуже повгльними темпами. Серед причин, що уповгльнюють цг процеси, науковцг називають вгдсутнгсть чгтких економгчних г екологгчних критерив (нормативгв гранично допустимого забруднення грунтгв, якгсного стану грунтгв, оптимального сшввгдношення земельних уггдь, показникгв деградаци земель та грунтгв,) для визначення земель, що потребують виведення
[ \ \\ /Л III а\о\
зг складу ргллг [9, с. 11].
/ \\ j
У п. 3 Порядку консерваци земель передбачено, що при вгднесеннг земель
до деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених, враховуються
оргентовнг показники, що характеризують грунтовг властивостг г зумовлюють
необхгднгсть консерваци земель за природно-сгльськогосподарськими зонами.
До таких показникгв належать: ступгнь еродованостг грунту, вмгст гумусу,
фгзична деградацгя, хгмгчне та радгацгйне забруднення, засолення,
карбонатнгсть та гн.
Нормативне закргплення перелгку показникгв якостг грунтгв е правовою
пгдставою для здгйснення в майбутньому юридично значимих дгй, спрямованих
на оптимгзацгю структури сгльськогосподарського землекористування шляхом
виведення з експлуатаци та своечасно! консерваци уггдь, що зазнали
негативних змгн.
Однак вихгдним етапом проведення консерваци мае стати мониторинг
грунтгв, на пгдставг показникгв якого можливо встановити, якг саме поггршення
характернг для конкретно! земельно!' дглянки, а, вгдповгдно, г встановити
належнгсть земельно!' дглянки до одного з ргзновидгв земель, що пгдлягають
9
Тeорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
кoнсеpвaцiï. На цю oбстaвинy тагаж звеpтaeться увага в спещальнш лггературь Зoкpемa, М. В. Moзaльoвa ввaжae, щo свoeчaсне виявлення дегpaдoвaниx, мaлoпpoдyктивниx i теxнoгеннo забруднених земель сiльськoгoспoдapськoгo призначення, ïx вщшвлення та пoвеpнення дo пoпеpедньoгo режиму ви^ристання мoжливе лише за yмoви фyнкцioнyвaння стaнцiй пoстiйнoгo мoнiтopингy Грунтв. Тaкi станци poзтaшoвyються вiдпoвiднo дo спецiaльнoгo пopядкy, щo дoзвoляe oxoпити плoщy всix земель сiльськoгoспoдapськoгo призначення кoжнoï oблaстi Украши. У гамплекс це ствopюe систему з шсттних спoстеpежень за змiнaми яшс^го стану Гpyнтiв пo всiй територп Украши [10, с. 95-97].
Окpемoï уваги зaслyгoвye питання щoдo гарантування мaйнoвиx земельних прав влaсникiв i кopистyвaчiв земельних дiлянoк пiд час пpoведення кoнсеpвaцiï.
/ / \ \ ¡Y О \
Пеpедoвсiм зayвaжимo, щo кoнсеpвaцiя не тягне за сoбoю пoзбaвлення
I /^ÖKnQ \\ I
власника (гаристувача) йoгo прав на земельну дшянку. Пpoте, oскiльки кoнсеpвaтивнa oxopoнa землi здiйснюeться без ïï безпoсеpедньoгo гос^дар^^го викopистaння, тo в бyдь-якoмy випадку вoнa спpичинюe певнi oбмеження прав на земельну дшянку.
Шд oбмеженням права на землю зазвичай poзyмiють фopмy зaкpiплення у зaкoнoдaвствi меж реатзаци сyб'eктивниx земельних прав [11, с. 122]. Виxoдячи з анатзу пoлoжень, зaкpiплениx ст. 111 ^дексу («Обмеження прав на земельну дшянку»), при здшсненш кoнсеpвaцiï земельнoï дшянки, пpaвo на не" oбмежyeться шляxoм встaнoвлення зaбopoни на кopистyвaння та^ю дiлянкoю.
Дo тoгo ж зaкoнoдaвствo, не пoзбaвляючи власника йoгo мaйнoвoгo права
на зaкoнсеpвoвaнy земельну дшянку, лишae пoзa yвaгoю питання пpaвoвoï дoлi
земельнoï дiлянки, щoдo я^' за пiдсyмкaми пpoведення кoнсеpвaцiï бyлo
пpийнятo piшення пpo переведення ïï дo iншoï кaтегopiï земель. Це вшсить
деякi незpyчнoстi для землевласниюв та землекopистyвaчiв, адже в таких
випадках не виключaeться мoжливiсть змши землевласника
10
(землекористувача).
Питання щодо вгдновлення порушеного права частково регламентуеться законодавством. Так, вгдповгдно до п. 19 Порядку консерваци земель, власник земельно!' дглянки мае право звернутися гз клопотанням до уповноваженого органу (вгдповгдно! державно!' адмшютрацп або сгльсько!', селищно!', мгсько!' ради) про видглення ргвноцгнно! земельно!' дглянки взамгн земель, якг стали екологгчно небезпечними, економгчно неефективними, техногенно забрудненими не з його вини. Проте, як слушно зазначено в лгтератург, ця норма не гарантуе отримання земельно!' дглянки, оскгльки вимагае дотримання двох умов: наявностг ргвноцгнно! дглянки в складг земель запасу (ймовгрно, що пгд ргвноцшшстю земельно!' дглянки законодавець розумге li вартгсть зггдно з нормативно-грошовою оцгнкою, адже в природг двох ргвноцгнних земель них дглянок гснувати не може) та необхгдностг доведення вгдсутностг вини власника
/ йг/n \\1 /.|\ /г л
у поггршеннг стану земельно!' дглянки. Яким чином та в якому порядку
■»ч ^ \
/ f I^^L/ra \ \ .^Н /1 Л^^Яу^т А Д I J | \
доводиться вгдсутнгсть вини, законодавством, на жаль, не визначаеться. Наприклад, судовий розгляд цього питання потребуе значного часу, протягом якого землевласник або землекористувач залишаеться без землг, а за деяких обставин взагалг неможливо довести вгдсутнгсть вини власника чи землекористувача [12, с. 103]. До того ж, наявнгсть ргвноцшно!' земельно!' дглянки у складг земель запасу е малоймовгрною. Уявляеться, що гарантгею вгдновлення порушеного права власника земельно!' дглянки, яка передана до консерваци, мае стати положення щодо компенсаци ii вартостг у грошовгй формг, якщо надання гншо!' ргвноцгнно!' земельно!' дглянки не можливе.
Кргм того, зггдно з цим положенням, право на видглення земельно!' дглянки взамгн на законсервовану мають виключно власники. Що ж стосуеться землекористувачгв, то Порядком не передбачено для них тако!' можливостг. Вважаемо, що було б доцгльно розширити коло суб'ектгв цих вгдносин шляхом включення до !х складу землекористувачгв.
Надзвичайно важливим постае питання забезпечення власникгв г користувачгв земельних дглянок, що зазнали негативних змгн, заохочувальними
стимулами до своечасно! !х консерваци.
Як свщчить практика, у будь-якому суспшьствГ найбгльш дiевими е два способи стимулювання суб'екта до вчинення певних дш: 1) накладання юридично! вщповгдальностГ за недотримання встановлених правил поведшки (наприклад, передбачення штрафних санкцiй за невиконання обов'язюв); 2) економiчне зацiкавлення у певнш поведiнцi (наприклад, звiльнення вщ сплати податюв, надання кредитних пшьг тощо). Якщо перший спосГб сьогоднГ практично неможливо застосувати у вiдносинах консерваци земель (такий висновок випливае з законодавчого положення про договГрний порядок здшснення консерваци, закршленого у ч. 3 ст. 172 Кодексу), то другий на цьому тш набувае все бшьшо! актуальность
Показово, що такий мехашзм юнував ще за чаЫв Росшсько! Гмпери, де за люорозведення, укрiплення шсюв та ярГв деревною та чагарниковою рослиншстю видавалися преми, якими могли бути предмети мистецтва, золой та срГ6нГ медал^ грошовГ суми до трьохсот ру6лГв [13, с. 9].
Приписи з приводу економiчного стимулювання власник1в i корисг^вачiв земельних д1лянок до залучення сво!х земель до програми консерваци мютяться у ст. 205 Кодексу, де передбачена компенсация з бюджетних коштГв зниження доходу власник1в землi та землекористувачiв внаслiдок тимчасово! консерваци деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з !х вини. Однак детального мехашзму компенсаци земельне законодавство, на жаль, не розкривае.
Ще б1льше сиг^ацiя ускладнюеться при регулюваннi питання надання податкових пшьг власникам земель. Так, зпдно зГ ст. 278 Податкового кодексу Украши, ставка податку за земельш дглянки, зайнятГ землями тимчасово! консерваци («деградоваш землГ»), встановлюеться у розмГрГ 0,03 % вГд нормативно! грошово! оцГнки одиницГ площГ рГллГ по Автономнш РеспублГцГ Крим або по обласп (це на 0,07 % менше за ставку податку, передбаченого за використання сшьськогосподарських угГдь нормально! якосп). I в той же час ст. 283 Податкового кодексу передбачено, що за землГ сшьськогосподарських угщь, яю перебувають в тимчасовш консервацИ, податок взагалГ не сплачуеться.
Варто наголосити, що при звшьненш особи вгд сплати податку за землг, якг перебувають в консервацг!, нестача коштгв, як правило, компенсуеться за рахунок Державного бюджету Укра'ни та мгсцевих бюджетгв. Проте у спецгальнгй лгтератург звертаеться увага на те, що закони про Державний бюджет на минулг роки традицгйно не передбачають спрямування коштгв на таку компенсацгю. А механгзм консерваци земель та його складова - вгдшкодування зниження доходгв власникгв землг та землекористувачгв, - може працювати лише за умови гснування фгнансово!' основи - коштгв, передбачених у бюджет [14, с. 468-469]. Таким чином, на практицг цей механгзм не реалгзовуеться. З огляду на це вважаемо, що дгйсно дгевим способом стимулювання землевласникгв г землекористувачгв мае стати передбачення для них штрафних санкцгй за невиконання обов'язку своечасно розпочати процедуру консерваци земельно!' дглянки у разг виявлення ознак поггршення якостг Грунтгв. Для реалгзаци такого нормативного припису насамперед необхгдно закргпити в законодавствг положення щодо обов'язкгв землевласникгв та землекористувачгв в гмперативному порядку (а не на договгрнгй основг) гнгцгювати проведення консервацг! земель у разг виникнення тако! потреби.
У пгдсумку зазначимо, що чинне законодавство про консервацгю земель мае численнг прогалини. Мгж тим, очевидно, що назргла термгнова потреба удосконалити законодавство цього напряму. Перегляду пгдлягае низка нормативно-правових актгв, що мгстять положення щодо консерваци земель, зокрема, таких як Закон Укра'ни «Про охорону земель», наказ Мшгстерства аграрно!' полгтики та продовольства Укра'ни вгд 26.04.2013 р. № 283 «Про затвердження порядку консерваци земель».
Список лггератури:
1. Кармазин Р. Законодавчг перспективи землеустрою як механгзму ефективного використання земель / Р. Кармазин // Юрид. журн. - 2003. - № 5. - С. 29-31.
2. Концепцгя загальнодержавно'1 программ використання та охорони земель // Землевпорядний вгсн. - 2004. - № 1. - С. 54-59.
3. Балакгрський В. Б. Проблеми консерваци г використання деградованих та малопродуктивних земель / В. Б. Балакгрський, М. М. Гарбуз, М. В. Червоний // Вгсн. ХНАУ. - 2008. - № 1. - С. 232-235.
4. Голубева С. А. Организационно-экономический механизм консервации деградированных сельскохозяйственных угодий : автореф. дис. ... канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (землеустройство)» / С. А. Голубева. - М., 2011. - 24 с.
5. Земельний кодекс Укра!ни: наук.-практ. коментар / за заг. ред. В. В. Медведчука. -К. : Юршком 1нтер, 2004. - 598 с.
6. ГОСТ 17.5.1.06-84. Охрана природы. Земли. Классификация малопродуктивных угодий для землевания [Электронный ресурс] : постановление Государственного комитета СССР по стандартам от 27.04.1984 г. № 1501. - Режим доступа : www.docload.ru
7. Шквир М. I. Здшснення економ1ко-еколопчно! оптим1зацп агроландшафт1в Кашвського району Черкасько! обласл / М. I. Шквир, С. О. Осипчук, С. П. Погурельський та ш. // Землевпорядний вюн. - 1999. - № 2. - С. 34.
8. Булыгин С. Ю. Консервация деградированных, малопродуктивных и техногенно загрязненных земель / С. Ю. Булыгин // Земельный кодекс Украины: комментарий. - 4-е изд. - Х. : Одиссей, 2006. - 512 с.
9. Медведев В. В. Чому знижуеться родючють грунлв / В. В. Медведев // Голос Укра!ни. - 2003. - № 226. - 28 листоп. - С. 10-11.
10. Мозальова М. В. Правов1 засади мониторингу грунлв : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; еколопчне право; природо ресурсне право» / М. В. Мозальова - Х., 2011. - 197 с.
11. Земельне право Укра!ни : тдруч. / за ред. О. О. Погр1бного, I. I. Каракаша. - К. : 1стина, 2003. - 448 с.
12. Ришкова Л. В. Правове регулювання використання та охорони особливо цшних земель : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсне право» / Л. В. Ришкова. - Х., 2010. - 191 с.
13. Крассов О. И. Право собственности на леса / О. И. Крассов // Эколог. право. -2006. - № 3. - С. 9.
14. М1рошниченко А. М. Науково-практичний коментар до Земельного кодексуУкра!ни / А. М. М1рошниченко, Р. I. Марусенко. - 3-те вид., змш. i доп. - К. : Алерта, 2011. - 516 с.
Хоминец С. В. Организационно-правовое обеспечение консервации сельскохозяйственных угодий
Исследованы проблемы, связанные с ведением в Украине консервации сельскохозяйственных угодий. Проведен анализ действующего законодательства относительно правового обеспечения консервации земель сельскохозяйственного назначения. Рассмотрен вопрос относительно определения ориентировочных показателей, характеризирующих свойства почв и обуславливающих необходимость консервации земель по природно-сельскохозяйственным зонам.
Ключевые слова: консервация земель, правовая охрана земель, сельскохозяйственные угодья, правовое обеспечение повышения плодородия почв.
Hominets S. Organizational-legal providing of preservation of agricultural lands
The problems related to the conduct in Ukraine of preservation of agricultural lands are investigational. The analysis of current legislation of the relatively legal providing of preservation of earth of the agricultural setting is conducted. A question is considered in relation to the decision of reference indexes, характеризирующих properties of soils and stipulating the necessity of preservation of earth on naturally-agricultural zones.
Key words: preservation of earth, legal safeguard of earth, agricultural lands, legal providing of fertility-improving of soils.
Розширена анотащя статт Хоминець Свiтлани на тему «Оргашзацшно-правове забезпечення консерващ'1 сшьськогосподарських уг1дь»
Hominets Svetlana, candidate of Low, Assistant Professor of the Department of Land and agrarian law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: Article Hominets Svetlana on «Organizational-legal providing of preservation
of agricultural lands»
Problem setting. Based on the analysis of the dynamics of qualitative and quantitative status of agricultural land may be concluded that the current system in our country the legal protection of agricultural lands, subject to adverse natural and anthropogenic factors does not ensure rational use, preservation and improvement of fertility of land. Under these conditions, the implementation of measures degraded, unproductive and technologically contaminated land is extremely important area of improving soil fertility. This is also reflected in the disappointing statistics dynamics of quantitative and qualitative state of farmland.
Recent research and publications analysis. It should be noted that this problem is reflected in the writings of many scientists. In particular, M. Volyk, S. Golub, V. Krayeva, L. Nechyporuk, V. Ovdiyenko, T. Suhorebroyi, P. Tihiy, A. Tomina.
Paper objective. According to the specialists, land conservation is one of the cheapest, without requiring significant capital expenditure, measures to improve soil fertility. Given the current recessionary state of agriculture and the understanding that in the near future allocation of sufficient funds from the state budget for the improvement of soil fertility is not expected, the organizational and legal event becomes even more important.
Paper main body. For effective implementation of conservation measures necessary to the fulfillment of certain conditions. Thus, according to experts, in clarifying the possibilities of conservation lands play an important factors such as information and financial support for appropriate action. Basis of information support up land inventory, land registry, land monitoring. Information support allows you to create a database of kulturtehnichny state land quality indicators of soil fertility and the dynamics of their changes. Such information facilitates the timely detection of degraded, contaminated or unproductive lands and the implementation of these measures on their lands conservation.
Financial support for land conservation up budgets at various levels, in accordance with national and local programs targeted protection and use of land and resources most landowners and land users. Thus based on the content of art. 67 Law of Ukraine "On Land Management" as a general rule, funding for conservation lands are privately owned - at the expense of owners of land on state land - at the expense of the State Budget of Ukraine on communal lands - due local budgets. Although there are some exceptions. In particular, according to Art. 205 of the Land Code of Ukraine, citizens and legal entities to carry out work to restore the previous state lands affected not their fault, is allocated from the state or local budget. The procedure for using these funds are currently governed by a joint order of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine and the Ministry of Finance of Ukraine of 27 February 2002 р. № 58/136 «On approval of the use of the State Budget of Ukraine to pay for work on the radical improvement of the land."
An important condition for the functioning of the organizational and economic mechanism for land conservation is its regulatory and legal framework, which includes the development and implementation of the requirements of legal acts and the relevant land documents governing the use and protection of land and indirectly increase soil fertility, land conservation rationale, development conservation projects, project implementation, funding proposals for further legal status canned plots and more.
Conclusions of the research. The current legislation on conservation land has many gaps. Meanwhile, it is clear that there is an urgent need to improve legislation this direction. Viewers subject to a number of legal acts containing provisions on land conservation, in particular, such as the Law of Ukraine "On Land Protection" Order of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine of 26 April 2013 р. № 283 "On approval of land conservation"/
