CC BY
14
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
на базi пульмонолопчного вщдшення ОДКЛ м. Чер-нiвцi обстежено 64 дитини шкшьного вiку, хворих на БА. На шдставi результатiв виявлення ознак атопп сформовано двi кшшчш груши спостереження. Першу клшчну грушу (I) сформували 38 дггей з атопiчним фенотипом БА, другу (II) клшчну грушу — 26 пашен-тiв iз неатопiчним фенотипом БА. За втэм, статтю, мюцем проживання, тютюнопалшням батькiв, ступе-нем тяжкосп, тривалютю захворювання, частотою за-гострення хвороби перед надходженням, тривалютю перебування в стацiонарi групи порiвняння суттево не вiдрiзнялися.
Результати дослвдження та Тх обговорення. Залеж-ност мiж процесом формування фенотипу БА та характером вигодовування на першому рощ життя, сту-пенем вгодованост пацiентiв за iндексом маси тша в обох групах спостереження виявлено не було. Водно-час народження дiтей iз середньою вагою понад 3500 г як одного з можливих чинниыв ризику розвитку БА вдвiчi частiше вiдмiчалося в когорт пацiентiв I кль шчно! групи щодо II клшчно! групи ((43,25 ± 8,0) % проти (19,1 ± 7,7) %, Рф < 0,05).
Оцiнка дебюту захворювання в групах спостереження показала, що для дггей з атотчним фенотипом хвороби був бшьш притаманний раннш початок БА (до 3 роыв включно) ((42,1 ± 8,0) %) порiвняно з II групою спостереження ((26,9 ± 8,6) %, Рф < 0,05). Проведений анал1з сощального статусу дiтей за пра-цевлаштуванням батькiв не виявив суттевих вшмш-ностей у групах порiвняння, але вказiвки на те, що в шм'1 не працюе мати, втричi частiше зус^чалися в I клшчнш групi ((21,73 ± 6,60) % проти (7,13 ± 5,00) %, Рф < 0,05).
Всупереч лггературним даним щодо як шщюваль-но!, так i протекторно! ди iнфекцiйних захворювань раннього дитячого вiку на формування БА нами не було виявлено вiрогiдних вшмшностей у групах по-рiвняння за показниками шфекцшно! захворюванос-тi. Не було вiдмiчено також вiрогiдноl рiзницi щодо впливу сезонностi на характер формування фенотипу БА. Практично з однаковою частотою у пащенпв обох клшчних груп порiвняння вiдмiчалися ознаки алер-гiчних реакцiй на харчов^ побутовi та поеднанi харчо-вi та побутовi алергени. Проте вказiвки на медикамен-тозну алергiю або поеднану медикаментозну алергш з харчовою та побутовими алергенами вiдмiчено тшьки в пацiентiв з атопiчним фенотипом БА (у 16,6 % випадыв; Р1 < 0,01). Для хворих iз атопiчним фенотипом БА характерним було переважання тригерно! провокаций загострення проведенням профiлактичних ще-плень, а також комбiнованими чинниками, що включали ГРВ!, фiзичнi та метеорологiчнi фактори, частка яких становила вщповщно 20 % (Р < 0,01) проти жод-но! дитини II групи спостереження.
Анал1зуючи ступiнь контролю БА за наявшстю частоти денних та нiчних симптс^в загострення, слiд вiдзначити, що в пащенпв iз атопiчним фенотипом не рееструвалися деннi симптоми загострення по-рiвняно з дiтьми з неатошчним фенотипом, частка
яких становила 16,6 % (Р1 < 0,05). У той же час шчш симптоми захворювання з частотою > 1 раз на мюяць, але менше 1 разу на 2 тижш, переважали в I клiнiчнiй груш (37,0 % проти 17,6 %; Рф < 0,05). Для пащенпв II клшчно! групи захворювання була характерна частота шчних симптомiв загострень 1—3 ноч^тиждень, яка констатована у 35,3 % випадыв проти 14,8 % (Рф < 0,05) у I груш спостереження, що потребувало використання Р2-агошспв за потребою бшьше 1 дози на день у 11,8 % випадыв (Р1 < 0,05) проти жодного випадку в I груш порiвняння.
Проведене дослщження показало, що оцшка тяж-кост бронхообструкци в нападному перiодi БА впро-довж 7 дшв лiкування в стацiонарi в групах порiвняння суттево не вiдрiзнялася. Однак у пащенпв iз неатотч-ним фенотипом БА вiдмiчено тенденцiю до бшьш ви-раженого БОС у першi днi нападного перiоду iз по-вiльними темпами зменшення тяжкост обструкци в процесi лiкування. За такими клшчними ознаками, як виражешсть iнтоксикацií, характер температурно! криво!, тиснення в грудях, характер кашлю, наявшсть задишки та свистячих хрипiв на видоху, стушнь вира-женостi катаральних явищ, групи порiвняння суттево не вiдрiзнялися.
Висновки. Дiтям з атошчним варiантом бронхiаль-но! астми притаманш такi фенотиповi особливостi: пiдвищена маса тша при народженнi, раннiй початок бронхiальноí астми, переважання тригерно! провока-цп загострення вживанням медикаментiв, профшак-тичними щепленнями, поеднано! медикаментозно! алергп з харчовими та побутовими алергенами, а також комбiнованими чинниками, що включали ГРВ!, фiзичнi та метеоролопчш фактори; нiчнi симптоми захворювання з частотою > 1 раз на мюяць, але менше 1 разу на 2-й тиждень. У той же час для пащенпв iз неатопiчним варiантом бронхiальноí' астми були характерна пiзнiй початок бронх1ально! астми, частота нiчних симптомiв загострення 1—3 ноч^тиждень та використання Р2-агошспв за потребою бiльше 1 дози на день, переважання до бшьш вираженого бронхо-обструктивного синдрому в першi днi госшталiзашí з повшьними темпами зменшення тяжкостi обструкци в процесi лiкування.
УДК 57.083.1:57.083.3:616.21
Коляда Т.1., Тупотлов О.В., Вдов'ченко Н.1., Аттков В.£.
ДУ «1нститутм'кроб'юлоп! та 'мунологи
¡м. 1.1. Мечникова НАМН Украни», м. Харюв
застосування iмуномодуляторiв у лкуваны хроычного ппертрофiчного фарингггу
Актуальшсть проблеми пов'язана iз значною по-ширенiстю хрошчного гiпертрофiчного фарингiту, високою вiрогiднiстю рецидивiв захворювання та розвитку ускладнень. За даними лггератури, хрошч-ний фаринпт зустрiчаеться в 4,7 % уах лор-хворих та
170
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
1Е1_1
виявляеться в 14 % школярiв. Порiвняно з попере-днiми роками спостерiгаеться значне зростання за-хворюваностi на хронiчний фаринпт, що може свщ-чити про недостатню ефективнiсть лiкування. Таким чином, юнуе необхiднiсть у застосуваннi адекватно! iмунотерапri, засновано! на сучасних даних щодо особливостей iмунного статусу при хрошчних за-пальних процесах.
Метою дослщження було пiдвищення ефектив-ност лiкування хронiчного гiпертрофiчного фаринп-ту шляхом застосування iмуномодулюючих препара-пв мюцево! та системно! ди.
Об'ект дослщження — хворi на хрошчний гшер-трофiчний фарингiт у стада загострення. Пацiенти були роздiленi на 3 групи: клшчно здоровi (17 ошб), група, що отримувала стандартну терашю (15 осiб), та група (20 ошб), що додатково до стандартно! тера-пп отримувала iмуномодулюючi препарати. Хворим з останньо! групи призначали сумiсно мукозальну вакцину 1РС-19 упродовж одного тижня та iмуномодуля-тор Дерiнат упродовж мюяця.
Iмунологiчнi параметри вiдстежувались при над-ходженнi до стацiонару, а також на 14, 45 та 90-ту добу.
Концентраци сироваткових iмуноглобулiнiв ^М, IgA, IgG визначали методом радiальноl' iмунодифу-зи за МапеЫш iз монорецепторними сироватками («МЕДТА-МАЛ», Росiя). Концентрацш IgЕ й 1ФН-у в сироватщ кровi та секреторного iмуноглобулiну sIgA в ротоглотковому секретi оцiнювали iмунофермент-ним методом з використанням тест-системи «1ФА-Бест-Стрш» («Вектор-Бест», Росiя).
Результата дослщження та Тх обговорення. В результат обстеження було встановлено, що на момент надходження в стацюнар у хворих на хрошчний гшер-трофiчний фарингiт рiвень 1ФН-у у 2,3 раза переви-щуе показник контрольно! групи ((20,8 ± 4,5) пг/мл проти (9,20 ± 2,08) пг/мл у контролi). При застосуван-нi стандартного лiкування його показники поступово зменшувалися й на 90-ту добу його рiвень становив (11,10 ± 2,12) пг/мл.
На тлi застосування iмуномодуляторiв на 45-ту добу рiвень 1ФН-у зрiс до (28,10 ± 2,78) пг/мл, а на 90-ту добу знизився до позначки (18,90 ± 2,78) пг/мл, залишаючись пiдвищеним у 2,1 раза порiвняно з контрольною групою.
Що стосуеться sIgA, то до початку лшування його рiвень у хворих на хронiчний гiпертрофiчний фарин-гiт в 1,8 раза перевищував показник здорових осiб ((394,18 ± 43,16) пг/мл проти (214,60 ± 19,25) пг/мл у контрол^. При стандартному лiкуваннi на 14-ту добу його рiвень рiзко знижувався (бiльше нiж у 3 рази), залишаючись надалi нижче за показник контрольно! групи в 1,9 раза. При застосуванш iмуномодулюючоl' терапи спостер^алася нормалiзацiя рiвнiв sIg А на 90-ту добу до рiвня (243,6 ± 25,2) пг/мл.
При подальшому спостереженнi протягом року частота рецидивiв захворювання в групi, що одержу-вала лише стандартне лiкування, становила 52 %, а в груш поеднано! iмуномодуляцi! — 33 %.
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
Висновок. Отримаш даш вказують на пiдвищення ефективностi лiкування хрошчного гiпертрофiчного фарингiту при поеднаному застосування препарапв 1РС-19 та Дерiнат.
УДК 616.216-002.2-053.2-092
Левицька С.А., Сидорчук 1.Й., СидорчукЛ.П.
Кафедра дитячо!^рурги та отоларингологи
Кафедра l<лiнiчно! мунолоп!, алерголоп!
та ендокринолоп!
Кафедра смейно! медицини
Буковинський державний медичний унверситет,
м. Чернiвцi
прогностичне значення iмунноt дисфункцп у розвитку хроычних
сину'тв у д1тей
Оскiльки iмунна система е критичною мiшенню негативно! ди будь-яких зовнiшнiх i внутрiшнiх пато-генних чинникiв, можливими прогностичними кри-терiями розвитку й прогнозу хрошчних синутв у дь тей можуть бути клшчно виявленi змiни показниыв загально! iмунореактивностi.
Метою дослiдження було визначення прогностич-ного значення iмунних порушень у розвитку хрошч-них синутв у дггей.
Матерiал i методи дослщження. Визначення по-казниыв клiтинно!' та гуморально! ланок системи iму-нiтету проведено в 126 дггей, спостереження за якими тривало 3 роки шсля дебюту гншного сину!ту. Форму-вання хронiчного вогнища запалення в навколоносо-вих пазухах дiагностовано у 53 iз них.
Результата дослщження та Тх обговорення. За результатами дослщжень у груш дггей, хворих на хрошчний сину!т, виявлена недостатшсть кштинно! iмунноl' вiдповiдi, про що свщчило зниження загального пулу TCD3+ лiмфоцитiв, кiлькостi регуляторних субпо-пуляцiй ТСВ3+ клiтин iз переважним дефiцитом ТСВ4+, зменшення iмунорегуляторного iндексу.
Гуморальна iмунна вiдповiдь у дiтей у груш, де було зафшсовано формування хрошчного запалення в на-вколоносових пазухах, характеризувалася зростанням загального пулу В^мфоципв, але значним знижен-ням !х секреторно! активностi щодо основних клашв iмуноглобулiнiв, зниженням концентраци IgM, IgA в периферичнiй венознiй кровi та зростанням ктькосп циркулюючих iмунних комплекшв.
Найбiльший ризик формування хронiчного вогнища запалення в навколоносових пазухах мали дни зi зменшенням концентраци сироваткового iмуногло-булiну А (ЮR = 17,31) та зменшенням рiвня TCD3+ лiмфоцитiв (ЮR = 9,61).
Висновки. Отриманi данi свiдчать про наявнють iмун-но! дисфункцй у дтей, хворих на хронiчний сину!т. В основi порушень системи iмунiтету може бути уроджений чи набутий дефект захисту органiзму вiд проникнення ш-фекцй та розвитку хрошчного запального процесу.
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
171
