CC BY
21
1Е1_1
виявляеться в 14 % школярiв. Порiвняно з попере-днiми роками спостерiгаеться значне зростання за-хворюваностi на хронiчний фаринпт, що може свщ-чити про недостатню ефективнiсть лiкування. Таким чином, юнуе необхiднiсть у застосуваннi адекватно! iмунотерапri, засновано! на сучасних даних щодо особливостей iмунного статусу при хрошчних за-пальних процесах.
Метою дослщження було пiдвищення ефектив-ност лiкування хронiчного гiпертрофiчного фаринп-ту шляхом застосування iмуномодулюючих препара-пв мюцево! та системно! ди.
Об'ект дослщження — хворi на хрошчний гшер-трофiчний фарингiт у стада загострення. Пацiенти були роздiленi на 3 групи: клшчно здоровi (17 ошб), група, що отримувала стандартну терашю (15 осiб), та група (20 ошб), що додатково до стандартно! тера-пп отримувала iмуномодулюючi препарати. Хворим з останньо! групи призначали сумiсно мукозальну вакцину 1РС-19 упродовж одного тижня та iмуномодуля-тор Дерiнат упродовж мюяця.
Iмунологiчнi параметри вiдстежувались при над-ходженнi до стацiонару, а також на 14, 45 та 90-ту добу.
Концентраци сироваткових iмуноглобулiнiв ^М, IgA, IgG визначали методом радiальноl' iмунодифу-зи за МапеЫш iз монорецепторними сироватками («МЕДТА-МАЛ», Росiя). Концентрацш IgЕ й 1ФН-у в сироватщ кровi та секреторного iмуноглобулiну sIgA в ротоглотковому секретi оцiнювали iмунофермент-ним методом з використанням тест-системи «1ФА-Бест-Стрш» («Вектор-Бест», Росiя).
Результата дослщження та Тх обговорення. В результат обстеження було встановлено, що на момент надходження в стацюнар у хворих на хрошчний гшер-трофiчний фарингiт рiвень 1ФН-у у 2,3 раза переви-щуе показник контрольно! групи ((20,8 ± 4,5) пг/мл проти (9,20 ± 2,08) пг/мл у контролi). При застосуван-нi стандартного лiкування його показники поступово зменшувалися й на 90-ту добу його рiвень становив (11,10 ± 2,12) пг/мл.
На тлi застосування iмуномодуляторiв на 45-ту добу рiвень 1ФН-у зрiс до (28,10 ± 2,78) пг/мл, а на 90-ту добу знизився до позначки (18,90 ± 2,78) пг/мл, залишаючись пiдвищеним у 2,1 раза порiвняно з контрольною групою.
Що стосуеться sIgA, то до початку лшування його рiвень у хворих на хронiчний гiпертрофiчний фарин-гiт в 1,8 раза перевищував показник здорових осiб ((394,18 ± 43,16) пг/мл проти (214,60 ± 19,25) пг/мл у контрол^. При стандартному лiкуваннi на 14-ту добу його рiвень рiзко знижувався (бiльше нiж у 3 рази), залишаючись надалi нижче за показник контрольно! групи в 1,9 раза. При застосуванш iмуномодулюючоl' терапи спостер^алася нормалiзацiя рiвнiв sIg А на 90-ту добу до рiвня (243,6 ± 25,2) пг/мл.
При подальшому спостереженнi протягом року частота рецидивiв захворювання в групi, що одержу-вала лише стандартне лiкування, становила 52 %, а в груш поеднано! iмуномодуляцi! — 33 %.
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
Висновок. Отримаш даш вказують на пiдвищення ефективностi лiкування хрошчного гiпертрофiчного фарингiту при поеднаному застосування препарапв 1РС-19 та Дерiнат.
УДК 616.216-002.2-053.2-092
Левицька С.А., Сидорчук 1.Й., СидорчукЛ.П.
Кафедра дитячо!^рурги та отоларингологи
Кафедра l<лiнiчно! мунолоп!, алерголоп!
та ендокринолоп!
Кафедра смейно! медицини
Буковинський державний медичний унверситет,
м. Чернiвцi
прогностичне значення iмунноt дисфункцп у розвитку хроычних
сину'тв у д1тей
Оскiльки iмунна система е критичною мiшенню негативно! ди будь-яких зовнiшнiх i внутрiшнiх пато-генних чинникiв, можливими прогностичними кри-терiями розвитку й прогнозу хрошчних синутв у дь тей можуть бути клшчно виявленi змiни показниыв загально! iмунореактивностi.
Метою дослiдження було визначення прогностич-ного значення iмунних порушень у розвитку хрошч-них синутв у дггей.
Матерiал i методи дослщження. Визначення по-казниыв клiтинно!' та гуморально! ланок системи iму-нiтету проведено в 126 дггей, спостереження за якими тривало 3 роки шсля дебюту гншного сину!ту. Форму-вання хронiчного вогнища запалення в навколоносо-вих пазухах дiагностовано у 53 iз них.
Результата дослщження та Тх обговорення. За результатами дослщжень у груш дггей, хворих на хрошчний сину!т, виявлена недостатшсть кштинно! iмунноl' вiдповiдi, про що свщчило зниження загального пулу TCD3+ лiмфоцитiв, кiлькостi регуляторних субпо-пуляцiй ТСВ3+ клiтин iз переважним дефiцитом ТСВ4+, зменшення iмунорегуляторного iндексу.
Гуморальна iмунна вiдповiдь у дiтей у груш, де було зафшсовано формування хрошчного запалення в на-вколоносових пазухах, характеризувалася зростанням загального пулу В^мфоципв, але значним знижен-ням !х секреторно! активностi щодо основних клашв iмуноглобулiнiв, зниженням концентраци IgM, IgA в периферичнiй венознiй кровi та зростанням ктькосп циркулюючих iмунних комплекшв.
Найбiльший ризик формування хронiчного вогнища запалення в навколоносових пазухах мали дни зi зменшенням концентраци сироваткового iмуногло-булiну А (ЮR = 17,31) та зменшенням рiвня TCD3+ лiмфоцитiв (ЮR = 9,61).
Висновки. Отриманi данi свiдчать про наявнють iмун-но! дисфункцй у дтей, хворих на хронiчний сину!т. В основi порушень системи iмунiтету може бути уроджений чи набутий дефект захисту органiзму вiд проникнення ш-фекцй та розвитку хрошчного запального процесу.
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
171
