CC BY
11
различного социального окружения / Козакова Т.В., Самсыгина Г.А., Фомина В.Л. и др. // Педиатрия. -2004 - №6.-С.42-46.
4. Лимаренко М.П. Особенности гипотрофии у детей - воспитаннтков дома ребенка // Здоровье ребенка - 2007 - №1 - С. 37- 40.
5. Определение субпопуляций Т- и В-лим-фоцитов в крови человека иммунофлюоресцентным методом / В.Х. Хавинсон, Т.Н. Карачунова, В.Г.Морозов, Л.А.Кожемякин // Лаб. дело. - 1989. - № 9. - С. 58-61.
6. Состояние здоровья и принципы реабилита-
ции детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки / Коренев Н.М., Лебець И. С., Мокеенко Р.А. та ш. // Современная педиатрия.- 2004. - №2.- С.24-28.
7. Cellular responses to interferon-gamma / Boehm U., Klamp T., Groot N. et al. // Ann. Rev. Immunol. -1997. - Vol. 15, N 6. - P. 749-759.
8. Eriksson M., Bennet R., Nilsson A. Wheezing following lower respiratory tracts infection with respiratory syncytial virus and influenza A in infancy // Pediatr. Allergy Immunol. - 2000. - Vol.11, N 3. -P.193-197.
УДК 161.314.17-036.1-08:612.017
А.Ю. Крисс 1МУНОЛОГ1ЧНИЙ СТАТУС ЕФЕКТИВНОСТ1
М1СЦЕВОГО I СИСТЕМНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИКЛОФЕРОНУ В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХРОН1ЧНОГО ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра терапевтично'1 стоматологи та стоматологИ iнтернiв
(зав. - д. мед. н., проф. А.В. Самойленко)
Ключовi слова: генерал1зований пародонтит, iмуттет, ¡муномодулююча тератя iнтерфероногенами, ефективтсть л^вання
Key words: generalized periodontitis, immunity, immunomodulating therapy with interferogens, treatment efficacy
Резюме. В работе представлены результаты проведенных клинических и иммунологических исследований, полученные в процессе комплексного лечения хронического генерализованного пародонтита с использованием различных способов и доз интерфероногенного препарата циклоферона. Установлено, что оптимизация терапии достигается совместным местным и системным назначением названного иммуномодулятора как в обычных, так и сниженных дозах. Отмечено, что редукция клинических признаков болезни при использовании разработанных схем иммуномодулирующей терапии в комплексном лечении у больных хроническим генерализованным пародонтитом наступает раньше и достигается в 90% случаев, а в последующем клинико-рентгенологическая стабилизация состояния тканей пародонта - у 88,9% пациентов. Summary. In the work the results of performed clinical and immunologic researches obtained in the process of a complex chronic generalized periodontitis treatment, using different means and doses of interferonogenic agent-cyclopheron are presented. It was defined that therapy optimization is achieved by a combined topical and systemic administration of the above-mentioned immunomodulator both in general and reduced doses. While using worked out schemes of immunomodulating therapy in a complex treatment of generalized periodontitis it was noted, that reduction of clinical signs of the disease begins earlier in 90% of cases; clinical-roentgenologic stabilization of parodontium tissues occurs in 88,9% of patients.
Запальш захворювання пародонта е актуальною проблемою практично! стоматологи. Серед них - генералiзований пародонтит, який належить до масових хвороб людини, ефективне лшування якого досить складне, оскшьки на сучасному етат вiдмiчаються яюсш змши його клшчного перебку. Спостериаеться тенденщя
до збшьшення кшькост хрошчних форм захворювання, що нерщко характеризуются мало-симптомним перебпом [2, 7].
У наш час установлено зв'язок розвитку i перебпу генералiзованого пародонтиту з недос-татшстю iмунного захисту оргашзму.
Вщомо, що порушення iмунноï реактивносп у
09/ Том XIV/1
45
хворих на пародонтит е визначальним фактором у генералiзаш! запальних процесiв, розвитку ускладнень i вщсутносп або зниженнi ефек-тивностi базисно! комплексно! терапп захворю-вання, що проводиться. Цi порушення властивi вшм ланкам iмунно! системи, що свщчить про наявнiсть вторинного iмунодефiциту в патогенезi запально-деструктивного процесу в пародон-тальному комплексi [8, 10, 11, 12].
Пригшчення iмунно! вiдповiдi створюе спри-ятливi умови для активаци пародонтопатогенно! латентно! iнфекцi!, що перешкоджае лiквiдацi! запального процесу в ясеш.
У наш час досягнутi певш успiхи в лiкуваннi генералiзованого пародонтиту. Показана важ-лива роль включення в комплексну терапiю захворювання рiзноманiтних iмуномодуляторiв (теактивiну, iмцдону, вiферону, амшсину, полюк-сидонiю та iн.).
На жаль, у бшьшост робiт, присвячених вивченню ефективностi рiзних схем лшування iмунокоригувальними засобами, нерiдко розгля-даються разом хворi з рiзними клшчними про-явами захворювання (хронiчне i загострене), що не дозволяе ч^ко визначитися у показаннях до вибору найбшьш оптимальних препаратiв, !хнiх доз, методiв введення, що утруднюе об'ективну оцiнку результатiв лiкування. Крiм того, iму-нотерапiя генералiзованого пародонтиту, як найбшьш актуальний напрямок патогенетичного лшування, передбачае пошук i вивчення iму-номодулюючих препаратiв селективно! дi!.
Враховуючи сукупнiсть лiтературних даних про важливу роль системи штерферону у функцюнуванш iмунiтету, як iмунокоригувальна терапiя в данш роботi були вибранi препарати групи шдукг^в 1ФН циклоферон i реаферон [1, 5, 9].
Мета даного дослщження - оцiнити результата включення штерферонотерапп у хворих на хрошчний генералiзований пародонти 1-11 сту-пеня тяжкостi, обгрунтувавши перевагу i доцшь-нiсть комбiнованого мюцевого i системного застосування циклоферону у комплекснш терапi! захворювання.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Нами було проведено обстеження 62 хворих на хрошчний генералiзований пародонтит 1-11 ступеня тяжкостi, у вщ вiд 20 до 40 роюв.
Контрольну групу склали 27 осiб, без за-пальних загальносоматичних захворювань, з iнтактним пародонтом, санованими зубами, ана-логiчного вшу.
Стоматолопчний дiагноз встановлювали у вщповщносп до класифiкацi! захворювань
пародонта Н.Ф. Данилевського, затверджено! у 1990 роц [6].
Клiнiчне обстеження проводили за загаль-ноприйнятою схемою. При опитуванш з'ясо-вували скарги, анамнез захворювання i життя, особливостi шдивщуально! гiгieни.
У ходi реeстрацi! пародонтального статусу визначали iндекс гiгieни за J.C.Green, J.R. Vermillion (OHI-S), пародонтальний шдекс за Russel (PI), капшярно-маргшально-альвеолярний iндекс (ПМА), модифiкований iндекс крово-точивостi ясенно! борозни за Muhlemann (SBI), глибину пародонтальних кишень (ПК) i величину рецесi! ясена за допомогою градуйованого пародонтального зонда [3].
Рентгенолопчне обстеження включало в себе ортопантомографда i прицiльнi дентальш знiмки до i через 12 мюяшв пiсля лiкування.
Iмунологiчне обстеження передбачало визна-чення трьох груп показниюв:
- стан iнтерферонового статусу;
- стан гуморально! ланки iмунiтету;
- стан клiтинно! ланки iмунiтету.
Показники 1ФН-статусу визначали у пробах
цшьно! гепаринiзовано! кровi. 1ФН-статус включав визначення наступних показниюв: титри циркулюючого (сироваткового) 1ФН у кровц 1ФН-а, що продукуеться клiтинaми кровi в умовах стимуляцi! вiрусом хвороби Ньюкасла (ВХН), штам Канзас, in vitro; титри 1ФН-у, що продукуеться кттинами кровi в умовах i^^^i! мiтогеном - фiтогемaглютинiном (ФГА Р, «Difco») in vitro [4].
Функцюнування клiтинного iмунiтету уста-новлювали шляхом визначення у кровi вмюту п'яти основних популяцiй лiмфоцитiв.
Фенотипування лiмфоцитiв у периферичнiй кровi здшснювали методом непрямо! iмуно-флюоресценцi! шсля !х специфiчного зв'язування з моноклональними aнтитiлaми до поверхневих диференцiювaльних антигешв (клaстерiв дифе-ренцiювaння) i забарвлення антиглобулшовими анти- мишиними aнтитiлaми, мiченими флюоро-хромом (Ф1ТЦ). У робот використовували кон'югати МКА фiрми «Сорбент» (Росiя): CD3, CD4, CD8, CD16, CD20. 1мунорегуляторний iндекс (IPI) обчислювали за спiввiдношенням CD4 /CD8 . Щцрахунок клiтин, що експресують той чи шший антиген, проводили на люмшесцентному мiкроскопi.
Вмiст iмуноглобулiнiв клашв A, M, G i SIgA у змiшaнiй слинi визначали методом одно-спрямовано! рaдiaльно! iмунодифузi! в aгaрi за G.Manchini et al. [13].
Результати дослщжень пiддaвaлись статис-
тичнш обробщ на Р-IV у «MS Excel» для опе-рацiйноï системи «Windows 98» з використанням критерда t за Стьюдентом.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
У результатi ан^зу клiнiчноï картини у 62 хворих на генералiзований пародонтит можна вщзначити, що на сучасному етапi захворювання зберiгаe свiй характерний симптомокомплекс, який дозволяе дiагностувати тяжкiсть запально-
деструкивного процесу в пародошг I стушнь виявлений у 38 осiб; II стушнь - у 24 ошб.
При аналiзi параметрiв iнтерферонового статусу у хворих на хрошчний генералiзований пародонтит установлено статистично вiрогiдне зростання сироваткового 1ФН у 2,9 раза, зни-ження стимульованого 1ФН-а у 2,2 раза i 1ФН-у у 1,4 раза у порiвняннi з групою здорових осiб (табл.1).
Таблиця 1
1нтерфероновий статус хворих на хрошчний генерал1зований пародонтит I-II ступеня
тяжкосп
Стутнь тяжкост1 захворювання Показники 1нтерферонового статусу
1ФН сироватки кров1 (Ме/мл) 1ФН-а (Ме/мл) 1ФН-у (Ме/мл)
6,3±0,2* 48,2±2,4* 27,8±1,8*
(n=38)
I1 ст4п1нь 6,5±0,2* 46,9±1,6* 24,1±1,6* (n=24)
Ра3ом 6,4±0,16* 47,7±1,1* 26,4±2,1* (n=62)
Ксон2т71)ольна група 2,2±0,12 106,3±2,5 36,4±2,1
(n=27) ' ' ' ' ' '
Примаки: * р< 0,05 вiрогiднiсть вiдмiнностей вiд показника контрольно!' групи, ** р< 0,05 вiрогiднiсть вiдмiнностей вiд показника I групи хворих
При дослщженш гуморального iмунiтету у хворих iз хронiчним перебиом генералiзованого пародонтиту вiдмiчений вiрогiдний дефщит продукцiï SIgA приблизно у 2 рази (у середньому до 0,86±0,04 г/л) менше, нiж в осiб контрольноï групи, вiрогiдне зниження IgA, IgG i Igm.
Аналiз неспецифiчного клiтинного iмунiтету показав, що у хворих iз хронiчним генераль зованим пародонтитом маркери лiмфоцитiв були на рiвнi нижньоï межi норми (CD4 , CD8 ) або помiрно зниженi (CD3 ). У данш групi обсте-жуваних середня величина Т^мфоципв стано-вила 54,2±1,9%, Т-хелперiв - 49,3±1,2% i Т-супресорiв - 30,1±1,5%,що можна трактувати як незначний дефщит Т-системи iмунiтету. Щд-твердженням цьому було також те, що основний показник гармонiйноï функцiï клiтинного iмунi-тету у хворих на хрошчний генералiзований пародонтит (CD4 /CD8 ) був практично незмше-ний i дорiвнював у середньому 1,62±0,04 (при нормi 1,63± 0,04). Вмiст популяцш NK-клiтин (CDi6+ ) у хворих даноï групи пiдвищувався помiрно (до 16,4±0,3% при нормi 13,6±0,4%).
Таким чином, стан вихщних показникiв iму-нiтету пiдтверджуе, що хронiчний пародонтит перебиае на фонi вторинноï дисфункцп як гу-
моральноï (в бшьшому ступенi), так i клiтинноï (в меншому ступенi) ланок iмунологiчноï реактивность
Для корекци iмунологiчних порушень у 62 хворих на хрошчний генералiзований пародонтит був обраний циклоферон. Його ефективнють у залежносп вiд доз, форми i способiв вико-ристання вивчалась у трьох групах пацiентiв, що були сформован за принципом пар-копiй i не мали суттевих вiдмiнностей за статтю, вiком, а також за найважлившими клiнiко-лабораторни-ми показниками захворювання.
У першу групу увшшли 12 пацiентiв (8 - iз I ступенем тяжкостi i 4 - iз II ступенем), котрим у пародонтальш кишенi вводили шприцом iз за-тупленою голкою лшмент циклоферону на 30 хв., пiд iндивiдуальнi капи; щодня, курсом до 1214 процедур.
Другу групу склали 24 пацiенти (16 - iз I ступенем тяжкостi i 8 - iз II ступенем); у цш груш поряд iз мiсцевим застосуванням лшменту - циклоферону додатково використовували цик-лоферон системно, у таблетованих дозуваннях (у добовiй дозi 0,3г у 2 прийоми, через день, про-тягом 28 дшв).
У третю групу включен 26 пацiентiв (14 - iз I
09/ Том XIV/1
47
ступенем тяжкост i 12 - i3 II ступенем), котрим у комплексному лшуванш використовували змен-шенi у 2 рази дози циклоферону (в добовiй дозi 0,15г у 2 прийоми, протягом 28 дшв).
Мiсцеве застосування циклоферону в комплексному ткуванш генералiзованого пародон-титу забезпечувало як клiнiчний, так i iмуно-логiчний ефект, але менш виражений, нiж ком-бшоване використання цього засобу. Так, нор-малiзацiя стану тканин пародонта iз зникненням запальних явищ при лшуванш хронiчного гене-
ралiзованого пародонтиту досягнута у 8 (66,7%) хворих I групи, у 22 (91,7%) хворих I групи i 23 (89,7%) хворих III групи (табл.2). Як показали нашi дослщження, курс лшування у II i III групах становив вщповщно 7 i 6 сеаншв, у той час як у хворих I групи - 10-12 вщвщувань. Отже, ско-рочення курсу лшування у хворих iз хронiчним генералiзованим пародонтитом, що приймали мiсцеву i системну iмунотерапiю циклофероном поряд iз базисною терапiею у звичайних i знижених у 2 рази дозах, вiдмiчалось у 1,5 раза.
Таблиця 2
Найближч1 результати л1кування хрон1чного генерал1зованого пародонтиту
Кл1н1чн1 критерн ефективносп лжування Результати лшування у групах спостереження
Iгрупа (n=12) II група (n=24) III група (n=26)
абс. % абс. % абс. %
.Шквидащя запалення в ясет
наявтсть залишкових ознак запалення в ясет
В1дсуттсть позитивно!' динамши запального процесу в ясет
66,7 33,3
22 2
91,7 8,3
23 3
89,7 10,3
Перевагу комбшованого використання циклоферону у звичайних i знижених удвiчi дозах тдтверджували i отриманi пiсля завершення комплексно! терапи данi iндексноi оцiнки стану пародонта. Пюля лiкування показники ПМА, IK, проби Шиллера-Писарева прагнуть до нуля, а ппешчний iндекс зменшився у всiх хворих i вщповщав клiнiчнiй нормi. Одночасно вщбу-валося зниження рiвнiв пародонтального iндексу за усередненими даними майже в 4 рази.
Нульовi значення пародонтальних шдекив пiсля проведеного лiкування рееструвались у 66,2% хворих I групи, у 91,7% хворих II групи i у 89,7% хворих III групи.
Тривалють ремюи i частота рецидивiв при генералiзованому пародонтитi - важливий аспект при оцiнцi ефективностi того чи шшого iмуно-модулюючого препарату. Через 3-6 мюящв вiд моменту включення у дослiдження у II-III групах не вiдмiчено жодного випадку повторного вщ-новлення запального процесу в пародонта Навпаки, у хворих I групи у 7 (58,3%) пащенпв у щ строки спостереження рееструвалось попр-шення клiнiчноi симптоматики, що вимагало додаткових втручань.
Через 12 мюящв шсля втручання клшко-рентгенологiчна стабiлiзацiя процесу в пародонт
мала мiсце у 90,9% випадюв у хворих II групи, у 87% випадюв у хворих III групи i лише у 33,3% випадюв у пацiентiв I групи (табл.3).
Контроль за параметрами iмунного гемостазу в динамщ хвороби - один iз найбiльш об'ек-тивних критерив i необхiдна складова в ощнщ комплексно! терапii з використанням iмуно-тропних препаратiв. При аналiзi змiн параметрiв iмунiтету у хворих iз хронiчним генералiзованим пародонтитом у процес лiкування установлено, що полшшення клiнiчноi картини захворювання були пов'язаш з позитивною динамiкою iмуно-логiчних показникiв.
Отриманi результати iмунологiчного достд-ження безпосередньо пiсля лшування показали, що у хворих застосування комбшовано! iмуно-терапп (мiсцевоi i системно!) циклофероном у звичайних i знижених дозах приводило до ч^ких позитивних зрушень в iмунному статуса Норма-лiзацiя показникiв iнтерферонового статусу у хворих II-Шгруп гуморальноi i клiтинноi ланки iмунiтету вiдмiчена бшьш нiж у 90% i лише у 25% пащенпв I групи.
До кшця лiкування у пащенпв II i III груп обстеження середнi значення сироваткового ш-терферону, IФН-a i IФН-y становили вщповщно 2,0± 0,14 Ме/мл; 2,2 ±0,18 Ме/мл; 103,7 ±
2,4 Ме/мл; 101,9 ±2,6 Ме/мл; 34,3 ± 1,7 Ме/мл i 34,1± 1,6 Ме/мл i вiрогiдно не в^^знялись вщ нормальних значень. На вщмшу, пiсля курсу мiсцевоï iмунотерапiï циклофероном, показники iнтерферонового статусу хоча i полшшились, але
у хворих збериалось знижене вироблення IФН-a i !ФН-у на стимуляцiю i висою рiвнi си-роваткового iнтерферону у сироватщ пери-феричноï кровi (вщповщно: 61,8 ± 2,4 Ме/мл; 12,4 ± 1,6 Ме/мл i 4,8 ± 0,2 Ме/мл).
Таблиця 3
Показники стану пародонта через 12 мкящв шсля л1кування хрон1чного
генерал1зованого пародонтиту
Загальна СтабШзащя процесу Рецидив запалення
Групи спостереження к1льк1сть к1льк1сть пащснтш к1льк1сть пащснтш
пац1снт1в % %
Iгрупа 8 33,3 62 66,7 6
II група 22 90,9 20 9,1 2
III група 23 87,0 20 13,0 3
Через 6-12 мiсяцiв шсля лшування у хворих I i
II груп рiвень сироваткового штерферону 1ФН-а у сироватцi уровi не збшьшувався, а параметри 1ФН-у не знижувались. Це означало, що тд впливом мiсцевого i системного використання циклоферону на фонi комплексно! терапп у хворих iз хронiчним генералiзованим пародон-титом наставала тривала нормалiзацiя показникiв iнтерферонового статусу. До цього часу показники активносп функщонування системи iнтер-ферону у хворих, що отримували комплексне лiкування з використанням лiнiменту циклоферону, повертались до вихщних рiвнiв (р < 0,05).
Лшувальш комплекси, використовуванi у II i
III групах хворих iз хронiчним генералiзованим пародонтитом, мали однакову дда на параметри гуморального iмунiтету. На фонi мiсцевоi i системно! штерферонотерапи, що проводилась, середнi значення SIgA, IgA шдвищились i ста-новили у II групi 1,28 ± 0,3 г/л i 2,72 ± 0,6 г/л, а ^М знизились до 0,39 ± 0,05 г/л i не вщ-рiзнялись вiд групи здорових. Нормалiзацiя рiвнiв пiсля лiкування вiдмiчена бiльш шж у 85% хворих. Аналогiчнi даш були отриманi i у хворих III групи, що отримували циклоферон у змен-шених у 2 рази дозах. Подiбна динамiка ана-лiзованих показникiв вiдмiчалась i у хворих, що отримували монотерашю лшментом циклоферону. Однак пiдвищення рiвнiв SIgA i IgM було у хворих I групи вiрогiдно меншим, нiж у обстежуваних II i III груп (вiдповiдно 0,96 ± 0,02 г/л i 0,42 ± 0,03 г/л).
Не виявлено впливу штермггуючо! терапii л>
нiментом циклоферону на тдвищення продукцiï IgG. Так, його параметри у хворих I групи нез-начно знизились у порiвняннi з вихiдними (вщ-повiдно 11,4 ± 0,2 г/л i 12,2 ± 0,6 г/л).
Пщвищення продукцiï захисних iмуногло-булшв класу IgG у хворих на хрошчний генера-лiзований пародонтит досягалось лшувальними комплексами II i III груп. Так, якщо до початку лшування його вмiст у слит становив12,5 ± 0,4 г/л, то шсля завершення комплексноï терапiï зростав до 14,3 ± 0,2 г/л. Через 6-12 мюящв у цих групах зареестрована тенденцiя до зниження рiвня IgG до нормальних значень, а у I груш вiдмiчалась несприятлива динамша - зниження параметрiв показника до вихщних величин.
Таким чином, комбшоване використання цик-лоферону у звичайних i знижених у 2 рази дозах у комплексному лшуванш хворих iх хронiчним генералiзованим пародонтитом у вщдаленому перiодi спостережень приводило до стабiльноï нормалiзацiï всiх показниюв гуморальноï ланки iмунiтету, не здшснюючи суттевого впливу на подальше зниження активування В^мфоципв.
Лiкування лiнiментом циклоферону не спри-яло нормалiзацiï Т-лiмфоцитарноï ланки iмунi-тету, як шсля лшування, так i у подальшому. Навпаки, комбiноване його застосування мало сприятливий вплив на показники кттинного iмунiтету, спричинювало пiдвищення в сироватщ кровi вихiдно зниженоï кiлькостi CD3+ , CD4+, CD8 - кл^ин до рiвня здорових людей. При цьому звертало на себе увагу вiрогiдне пiд-вищення iмунорегуляторного шдексу.
Позитивна динамiка пiд дiею лшувальних
09/ Том XIV/1
49
комплекшв II i III груп спостершалась i з боку CDi6+ - клiтин. Пiсля проведеноi терапii спосте-рiгалось зниження напруженосп природно!' цитотоксичностi безпосередньо пiсля прове-деного лiкування, i наставала ii нормалiзацiя через 6 - 12 мюящв, як i iнших показникiв кл^инного iмунiтету.
Таким чином, використання iнтермiтуючоi терапii циклофероном у комплексному лшуванш хронiчного генералiзованого пародонтиту забез-печуе ч^кий клiнiчний та iмунологiчний ефект, котрий у найбшьшому ступенi виражений при додатковому мiсцевому i системному засто-суваннi препарату. Отриманi клшко-лабораторш данi вказують на можливiсть зменшення удвiчi доз циклоферону при його системному засто-суваннi.
ВИСНОВКИ
1. Змши в iмуннiй системi при хрошчному генералiзованому пародонтитi полягають у деф>
цитi iнтерферонового статусу, зниженнi SIgA, IgA, зростанш продукци IgG i IgM при незначно змшеному piBHi CD3+, CD16+ лiмфоцитарних клiтин.
2. Включення комбшаци мюцево! i системно! штерферонотерапи циклофероном у комплексному лшуванш хронiчного генералiзованого пародонтиту I - II ступеня тяжкост сприяе швид-кiй редукци ктшчних ознак хвороби у 90% випадюв, зменшенню частоти рецидивiв i кль нiко-рентгенологiчнiй стабiлiзацi! процесу в пародонт (у 88,9% випадкiв) на фош дина-мiчного вiдновлення загальних iмyнологiчних розладiв i параметрiв мiсцевого iмyнiтетy. Використання системно! iмyномодyлюючо! терапи циклофероном у звичайних i зменшених yдвiчi дозах супроводжуеться однаковою клшко-лабо-раторною ефективнiстю.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
1. Алексеева Е.С. Снижение интерфероногенной активности клеток крови больных с воспалительными заболеваниями пародонта. Материалы Х Всероссийского научного форума «Дни иммунологии в Санкт-Петербурге» // Медицинская иммунология. -2006. - Т.8, № 2-3. - С.248.
2. Борисенко А.В. Болезни пародонта. - Киев: Здоровя, 2000.- 464с.
3. Борисенко Л.Г. Эффективность некоторых клинических индексов в определении состояния пародонта // Стоматология. - 1992. - №1. - С.20-21.
4. Григорян С.С., Ершов Ф.И. Методические принципы определения интерферонового статуса // Ершов Ф.И. Систематика интерферона в норме и при патологии. - М.:Медицина, 1998. - С.147-155.
5. Гудар'ян О.О., Хмара А.Ю. Штерферошв статус хворих на генерал1зований пародонтит та його корекщя циклофероном // Вюник стоматологи. -2004.- №1. - С.43-45.
6. Данилевский Н.Ф. Систематика болезней пародонта // Вюник стоматологи. - 1994. - №1. - С.17-21.
7. Косенко К.М., Бахуринський Ю.М., Паш-швська Л.А. Всеукрашська науково-практична конфе-ренщя „основш стоматолопчш захворювання, !х про-фшактика та л1кування", присвячена 70-р1ччю ОНДЮ // Вюник стоматологи. - 1999. - №1. - С.70-73.
8. Мащенко И.С. Интерлейкины при генерализо-
ванном пародонтите // Вюник стоматологи. - 2002. -№1. - С. 11-14.
9. Мащенко И.С., Гударьян А.А. Патогенетическое обоснование применения интерфероногенов в комплексном лечении генерализованного пародонти-та // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - Харьков: Харьк.гос.мед.ун-т,2003. -Вып. 6. - С.48-52.
10. Мащенко И.С., Гударьян А.А. Сравнительная оценка параметров клеточного иммунитета в зависимости от микробиологической особенности различных типов клинического течения генерализованного пародонтита // Вюник стоматологи. - 2006.-№4. - С.32-37.
11. Показатели гуморальной и клеточной защиты при воспалительных заболеваниях у спортсменов / Свирина О.Л., Орехова Л.Ю., Левин М.Я., Антонова И.Н. // Медицинская иммунология. - 2004. - Т.6, №3-5. - С.421-422.
12. Чумакова Ю.Г. Роль цитокинов в регуляции воспаления тканей пародонта у больных генерализованным пародонтитом // Современная стоматология. - 2004. - №4. - С.60-62.
13. Manchini G., Garbonara A.O., Heremans S.F. Immunochemical quantitation of antigens by single radial immunodiffusion // Immunochemistry. - 1965.-Vol.2, N6. - P. 234-235.
♦
