CC BY
30
УДК: 616.64:616.9-002.828:582.282.23-085
Комплексна терашя 1ПСШ у хворих
• • • о • 1 •
чоловжш з маласезшною шфекщсю статевих оргашв
Дюдюн С. А., Горбунцов В. В.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я Мшстерства охорони здоров'я Украгни»
Мета: пщвищення ефективност лкування хворих на 1ПСШ чоловiкiв шляхом розробки методики комплексно! ди-ференцiйованоí терапи, яка враховуе наявнiсть у них супутньо! маласезiйноí iнфекцií статевих оргашв. Матерiали i методи дослiдження. Проведено порiвняльний аналiз результатiв обстеження та лкування 124 хворих на 1ПСШ чоловiкiв основно! групи, 108 хворих групи порiвняння, в яких не було клУко-лабораторних проявiв маласезiозу, та 20 практично здорових чоловшв групи контролю, у яких не було виявлено збудниюв 1ПСШ, а також машфест-них проявiв урогенiтальноí запально! патологií та проявiв маласезiозу шири. Дослщжено комплексно у динамiцi: клУчш прояви 1ПСШ у чоловiкiв з супутшм урогенiтальним маласезiозом; iмуннi показники; показники фактс^в природноí резистентностi та рiвня цитокiнiв; показники кислотно-лужного стану. Результати та |'х обговорення. Встановлено особливостi кпiнiчних проявiв та клУко-лабораторних показникiв дослiджених пацieнтiв. Визначено диференцшоваш показання та розроблено методику комплексно'1' диференцтовано) терапií хворих на 1ПСШ чо-ловiкiв з супутнiм урогештальним маласезiозом. Дослiджено, за динам1кою вивчених клУко-лабораторних показ-никiв, результати запропоновано) методики терапií та дана клУко-лабораторна оцiнка и ефективностi. Висновок. Запропонована методика терапи, яка враховуе наявнють маласезшно1 iнфекцií у хворих на 1ПСШ, у порiвняннi iз загальноприйнятими методами терапи 1ПСШ суттево пщвищуе якiсть лiкування хворих на 1ПСШ з супутнiм уроге-нiтальним маласезюзом, суттево скорочуе строки регресу проявiв патологií, дозволяе уникнути ускладнень, нор-малiзуе стан iмунiтету та кислотно-лужного балансу, запоб^ае виникненню рецидивiв. Це дозволяе рекомендувати запропоновану методику до впровадження у практику роботи закладiв практично) охорони здоров'я.
КлючовI слова: 1ПСШ, маласезiйна iнфекцiя, статевi органи, чоловiки, комплексна диференцiйована терагля, ефективнiсть.
Актуальшсть проблемы. Аналiз сучасного до-свiду показуе, що, незважаючи на наявнють безсумншно високих досягнень, проблема дiагнос-тики, лiкування та профилактики 1ПСШ до цього часу остаточно не виршена i зостаеться однieю з найбiльш актуальних проблем сучасного суспшь-ства, охорони здоров'я, практично! медицини у цшому та дерматовенерологи зокрема [1, 4, 8, 10].
Перспективным напрямком дослщжень для вир1шення щеТ проблемы е дослщження особливостей захворювання при асощаци збуд-ниюв 1ПСШ та визначення патогенно! рол1 «но-вих» шфекцшних агентов, яю можуть передава-тися статевим шляхом та призводити до розви-тку захворювання у людини [3, 5].
Постановка проблемы у загальному виглядь
Висока поширенють лiпофiльних дрiжджеиодiб-них грибiв роду Malassezia серед населения, рiз-номанiтнiсть проявiв ще! iифекцiйио! патологi!, числеииi спостережеиия вюцеральиих форм мала-сезiозу та летальних випадюв, пов'язаиих з цiею шфекщею, а також проблеми !! дiагностики та ль куваиия обумовлюють актуальшсть вивчеиия ролi цiе! iифекцi! у хворих иа 1ПСШ [2, 5, 9, 11-16].
Зважаючи на наведене вище, можна ствер-джувати, що на цей час юнуе об'ективна необ-хщнють вивчення особливостей клшчних про-яв1в урогештально! патологи та патогенетичних змш у хворих на 1ПСШ, як мають супутню ма-ласезшну шфекщю статевих оргашв, для забез-печення можливосто шдвищення ефективносто терапи таких хворих [5, 12, 16].
Мета дослщження - шдвищення ефективносто л1кування хворих на 1ПСШ чоловшв шляхом розробки методики комплексно! диференщ-йовано! терапи, яка враховуе наявнють у них супутньо! маласезшно! шфекци статевих оргашв.
На шдстав1 вивчення вщомих попередшх до-слщжень ще! проблеми { сучасного виршення аналопчних проблем лшування шших шфекцшних захворювань людини, було визначено таю прюритетш задач1 дослщження:
- вивчити комплексно у динамщ особливос-то ктшчних прояв1в 1ПСШ у чоловшв, у яких е маласезшна шфекщя статевих оргашв;
- провести дослщження особливостей ¡мун-них змш, змш показниюв фактор1в природно! резистентносто та р1вня цитокшв у хворих на
1ПСШ чоловшв при наявносп у них маласезш-но! шфекцн статевих оргашв;
- дослiдити особливостi кислотно-лужного стану у хворих на 1ПСШ чоловшв з супутньою маласезiйною iнфекцieю гешталш;
- провести комплексний аналiз особливостей клшчних проявiв та клiнiко-лабораторних по-казникiв дослiджених пацieнтiв для визначен-ня об'ективних, науково обгрунтованих рiвнiв виявлених порушень та можливостi розпод> лення хворих на 1ПСШ чоловшв, у яких е ма-ласезшна iнфекцiя статевих органiв, у ктшко-терапевтичнi групи;
- з урахуванням клiнiко-патогенетичних рiв-нiв змiн видшених груп, визначити диференцшо-ванi показання та розробити методику комплексно! диференцшовано! терапн хворих на 1ПСШ чоловiкiв з супутньою маласезiйною шфекщею статевих органiв, дослiдити за динамшою вивче-них клiнiко-лабораторних показникiв результати
Виклад основного матерiалу
Загальноклiнiчна характеристика хворих i методи дослiдження. Дослщження базуеться на порiвняльному аналiзi результапв обстежен-ня та лiкування 124 хворих на 1ПСШ чоловiкiв основно! групи та 108 хворих групи порiвняння, в яких не було кштко-лабораторних проявiв ма-ласезiозу; дослщжеш хворi проходили у 20092014 рр. обстеження i лiкування у ктшщ шюр-них та венеричних хвороб ДЗ «Дшпропетров-ська медична академiя МОЗ Укра!ни» та ОШВД м. Запорiжжя. Серед обстежених хворих:
- моношфекщя була у 15 хворих;
- подвшна iнфекцiя - у 99;
- потршна шфекщя - у 10 хворих.
Свiжа форма 1ПСШ була у 32 (26 %) хворих;
хронiчна форма 1ПСШ - у 92 (74 %) хворих (заго-стрення хрошчно! шфекцп - у 15 (12 %) хворих).
Групу контролю у дослщженш показникiв iмунiтету та бiохiмiчних дослiдженнях скла-ли 20 практично здорових чоловiкiв, у яких не було виявлено збудниюв 1ПСШ, а також маш-фестних проявiв урогештально! запально! патологи та проявiв маласезiозу шкiри.
Для виршення визначених задач хворим прово-дилися ф1зикальн1 та загальш кишто-лабораторн досладження, передбачеш чинними нормативни-ми актами МОЗ Укра!ни, а також [2, 6, 7]:
- комплексне ктшко-лабораторне досл> дження на збудники 1ПСШ;
- комплексне клшко-шструментальне обстеження стану урогештально! системи (УЗД,
запропоновано1 методики терапн та дати кшшко-лабораторну оцiнку !! ефекгивностi.
Послiдовне розв'язання цих задач мало за-безпечити досягнення поставлено! мети.
Зв'язок дослщження з важливими наукови-ми та практичними завданнями полягае у тому, що розробка методики ефективно! диференцшовано! терапп хворих на 1ПСШ чоловiкiв з супутньою маласезшною iнфекцiею статевих органiв е одшею iз складових шляху пiдвищення ефектив-ностi лiкування хворих на 1ПСШ чоловiкiв.
Проведене дослiдження було фрагментом теми НДР Кафедри шюрних та венеричних хвороб ДЗ «Дшпропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни»: 1Н 21.11 «Комплексна диферен-цiйована тератя хворих на дерматози та шфек-цi!, що передаються статевим шляхом, з урахуванням порушень адаптацшних механiзмiв в умовах коморбщносп»; державний реестрацш-ний № 0111 и 002791 (2011-2013 рр.).
уретро- та цистоскошя, рентгенолопчне дослi-дження);
- мшроскошчне i культуральне мiкологiчне дослiдження на гриби роду Malassezia для вста-новлення етюлопчного дiагнозу маласезiозу.
Дослщження особливостей iмунних змiн, змiн показниюв факторiв природно! резистент-ностi та рiвня цитокiнiв проводилося iз засто-суванням комплексу загальноприйнятих стан-дартних ушфшованих iмунологiчних тестiв, з визначенням:
- загально! та вiдносно! кшькосп лейкоцитiв, лейкоцитарно! формули;
- фенотипу лiмфоцитiв за диференцюючими антигенами (CD -рецепторами);
- показниюв функцiонально! активностi 5^мфоципв (вмют сироваткових iмуноглобу-лiнiв класiв А, М i G та Е у сироватцi кровi);
- показниюв функцiонально! акгивносгi фаго-цитуючих клгган (полiморфноядерних лейкоцигiв);
- рiвня цитокшв у-1НФ, 1Л-4, 1Л-ф та ФНП-а.
Дослiдження кислотно-лужного стану кровi проводилося через визначення:
- показникiв актуально! рН кровц
- напруги вуглекислого газу в кровц
- бшарбонату плазми кровi справжнього;
- бшарбонапв стандартних;
- буферних основ (ВВ);
- показнику надлишку або нестачi основ.
Хворим також проводилося дослщження
показнику рН сеч^ показниюв рНшюри обличчя, шкiри статевих оргашв та перигештальних дiлянок шкiри.
Результати дослщження. Аналiз даних за-гальноклшчно! характеристики дослiджених хворих показав, що хворi на 1ПСШ, в яких од-ночасно е мадасезiйна шфекщя генiталiй, - це, зазвичай, пащенти вiком 20-40 рокiв, а також зршого та похилого вiку (на вщмшу вiд групи порiвняння, бшьшють яко! становили молодi особи), сощально адаптованi (за сiмейним станом, родом занять). У вшх них без винятку ма-ють мюце хронiчнi, комбiнованi за морфолопч-ними проявами, перигенiтадьнi та позагештадь-ш прояви маласезiозу шкiри, з приводу яких неодноразово та нерегулярно лшувалися само-стiйно та за приписами лiкарiв, систематично, але нерацiонально застосовуючи при цьому додатковi спецiадьнi лшувально-гшешчш заходи. Цим хворим характерна наявнють хро-нiчно! позаурогенiтально! патологи внутршшх органiв (западьних захворювань оргашв ди-хально! та травно! системи, серцево-судинно! та опорно-рухово! систем), з приводу яко! вони систематично лiкуються та вживають спецiальнi лiкувально-профiлактичнi заходи без урахування наявностi мадасезiйно! iнфекцi!. Також було вщ-мiчено те, що хворi на 1ПСШ, в яких одночасно е маласезшна iнфекцiя генiталiй, часнше звер-таються до лiкаря з приводу проявiв патологi! чи з метою диспансеризаци - зi власно! iнiцiативи або за наполяганням статевого партнеру, не ма-ючи манiфестних проявiв патологи. Ц хворi ма-ють постшного статевого партнера, але також практикують ешзодичш вибiрковi позашлюбнi стосунки, зрщка - випадковi статевi контакти; мають певну уяву (задовшьш знання) та систематично дотримуються загальних правил ппени статевих органiв, вживають спещальш заходи гiгiени статевих оргашв та заходи щодо профiлактики зараження на 1ПСШ. У бiльшостi пащеннв з маласезiйною iнфекцiею генiтадiй зазвичай встановлено джерело зараження на 1ПСШ; у !х постiйних статевих партнерiв також мають мiсце прояви гениально!, пери- та позаге-нiтадьно! маласезшно! iнфекцi!, з приводу чого вони неодноразово тривалий час лiкувадися без урахування маласезшно! етюлоги процесу.
Треба зазначити на те, що щ виявлеш осо-бливостi, безумовно, доцшьно враховувати в умовах практично! роботи з хворими на 1ПСШ.
Аналiз особливостей клiнiчних проявiв та
перебпу урогенiтально! патологi! показав, що у хворих на 1ПСШ при наявносп мадасезiйно! iнфекцi! генiталiй мають мюце прояви хрошчно! урогештально! патологи, яю поеднуються з го-стрими чи пщгострими проявами свiжо! форми або загостренням хронiчно! форми 1ПСШ. Пато-логiчний процес у них в^^зняеться вiд проявiв хворих на 1ПСШ, в яких немае супутньо! наявносп мадасезiйно! iнфекцi! генiталiй, у цшо-му, маючи ознаки шфшьтративно-фол^лярно-паракератотично-десквамативного характеру. У всiх хворих на 1ПСШ з маласезшною iнфекцiею генiталiй мають мюце гештальш, пери- та поза-гештальш прояви маласезiозу шкiри та перехщ-них шкiрно-слизових дiлянок статевих оргашв.
Особливютю кдiнiчних проявiв патологи у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною ш-фекцiею генiтадiй можна вважати наявшсть на шкiрi статевих оргашв численних фолiкулярних ретенцiйних кют сальних залоз (iменування яких проявами хвороби Фордайса - «гранулами Фор-дайса» - е некоректним) та проявiв негнiйного фолiкулiту; якi при юнуванш певних умов та при-еднаннi гноячково! iнфекцi! ускладнюються до гншного запалення з формуванням фол^лярних абсцесiв, що вимагае обов'язкового л^вання i пiсля чого залишаються машфестш наслiдки.
Типовим проявом урогенiтадьно! патологи у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною ш-фекцiею гешталш е наявшсть пщгострого бада-нопоститу, характерними особливостями якого е:
- переважна локалiзацiя проявiв у заголовоч-нiй борознi, у мiсцi переважного розташування та функцюнування залоз;
- катаральний тип запалення без ктшчних ознак ексудаци з:
1) наявнютю еритеми, атрофiчного стон-шення шюри та слизово!;
2) явищами керозу, кератозу усть фолшу-лiв та вивщних протокiв дрiбних та великих залоз головки та крайньо! плои;
3) численними ретенцшними кiстами залоз внутршнього листка крайньо! плои;
4) явищами лейкоплаки.
Було встановлено, що сироподiбний бiлий надiт, що мае мюце у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш, вiдрiз-няеться вщ дещо схожих проявiв урогенiталь-ного кандидозу тим, що:
- складаеться з лшощного та бiлкового секрету залоз (смегми);
- мютить численш кератотично змiненi кдiти-ни, окремi клiтини та псевдомiцелiй фшамен-
туючого др1жджепод1бного гриба (який на мае тенденци до швази у глибину шар1в ештелда) та нечисленш лейкоцити (еозинофши, пол1мор-фоядерш лейкоцити та мононуклеари), -
що е безумовною особливютю прояв1в патологи у таких хворих.
Було також встаиовлеио, що характерним у явищах тдгострого уретриту у хворих иа 1ПСШ з супутиьою маласезшною шфекщею гешталш е:
- прояви дистального уретриту (нашкутту), адешту залоз уретри;
- явища кератозу (дискератозу) та десквама-ци ештелюципв,
з низькою кшькютю л!мфоципв, що не вщ-повщае активносп запального процесу.
Особливютю прояв1в в1русних захворювань у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш було визначено:
- дисемшований характер герпетичних ура-жень;
- вираженють та чисельнють прояв1в паш-ломав1русно! шфекци, яю локал1зувалися пере-важно у мюцях прояв1в маласезшного процесу на шюр1 та слизовш гешталш, що пащенти пов'язували з попередньою наявшстю та хрошч-ним юнуванням запальних прояв1в маласезюзу.
Було вщм1чено, що характерною формою хрошчного простатиту у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш е фол1кулярна форма з:
- вираженим конгестивним компонентом;
- iифiльтративио-пролiферативиими явищами;
- конкрементоутворенням;
- наявшстю дизуричних розлащв;
- рщкютю больових прояв1в.
Також було визначено, що для таких хворих е характерною часта хрошчна патолопя оргашв мошонки - маломашфестш за проявами епщи-дим1ти, орхоепщидимгш, що виявляються час-тше у молодих ос1б 1 часпше поширеш на кшь-ка оргашв (уретру, передм1хурову залозу, ам'яш м1хурщ, придатки яечок); !х розвиток анамнес-тично не пов'язаний з 1ПСШ.
Анал1з перебну урогештально! патологи показав, що у хворих на 1ПСШ при наявност маласезшно! шфекци гешталш характерною особливютю е загострення явищ маласезшно! шфекци шюри та слизових (а також явищ обу-мовлено! маласезшною шфекщею урогештально! патолог!!), що зазвичай проявляються:
- шсля попереднього лшування 1ПСШ;
- шсля ешзод1в використання профшактич-них та гшешчних засоб1в, що мають антим1-
кробу д1ю;
- внаслщок ди певних несприятливих екзо-та ендогенних фактор1в;
- внаслщок наявнють у минулому прояв1в неспециф1чних запальних процешв з боку ста-тевих оргашв (баланопостити, навшулгш).
Зважаючи иа сучасш вимоги та досвщ л1ку-ваиия 1ПСШ, можиа зазиачити иа те, що наведеш вище особливост ктшчиих прояв1в та переб1гу урогештальио! патолог!! у хворих иа 1ПСШ чо-лов!к1в з супутиьою маласезшною шфекщею, через !х певиу р!зиицю та в!дм!ииост!, обов'язково необхщно враховувати при призиачеиш та прове-деии! л!куваиия та профшактики таким хворим.
Досл!дження особливостей ¿мунних зм!н показало наявн!сть у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш чис-ленних виражених зм!н к!льк!сного складу го-ловних популяц!й та субпопуляц!й л!мфоципв кров!, серед яких:
- частина, за напрямком, була под!бною зм> нам хворих на 1ПСШ групи пор!вняння, що не мали маласезшно! шфекци;
- частина мала протилежний напрямок та залежала в!д особливостей прояв!в супутнього маласез!озу.
Було встановлено, що, у середньому, у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш вщм1чалося бшьш суттеве пщви-щення абсолютно! кшькосп:
- лейкоцит!в кров!;
- CD 8+ та СВ 19+ клгшн.
Але звертало на себе увагу те, що под1бний напрямок змш був притаманний не вс1м пащен-там основно! групи, а лише тим з них, у кого мали мюце поширен! прояви таких запальних форм маласезюзу, як себорейний дерматит або псор1ази- чи штир!азиформш екзематиди (31 % хворих, в яких вщм1чалося значне збшьшення вказаних показниюв). У той же час у значно! кшькосп хворих основно! групи (в яких не було под1бних прояв1в маласезшно! шфекци), на-впаки, вщм1чалося у середньому зниження цих показниюв (вщносно середшх показниюв групи пор1вняння та групи контролю); це, на наш погляд, можна пояснити особливютю (р1зни-цею) ¿мунних змш, притаманних саме окремим формам маласезюзу. Разом з тим, у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею та поширеними проявами запальних форм маласезюзу, на вщм1ну вщ пащеипв групи пор1вняння та хворих на 1ПСШ, в яких не було поширених прояв1в запальних форм маласезюзу, вщм1чали-
ся протилежш за напрямком змiни у кшькосп CD 3+ та CD 4+ лiмфоцитiв, а саме - суттеве пiдвищення !х абсолютно! кшькост проти змен-шення кiлькостi у груш порiвняння.
Певною особливiстю iмунних змiн у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезiйною iнфекцiею можна вважати:
- рiзноспрямованiсть напрямку змiн абсолютно! та вщносно! кiлькостi лiмфоцитiв кров^ СБ 3+, СБ 4+ та СБ 8+ клттин, коли шдвищення середнiх показникiв !х абсолютно! кшькост не супроводжувалося вiдповiдним статистично зна-чимим збiльшенням !х вiдносно! юлькосп, i, на-впаки, вiдбувалося зниження вiдносно! кiлькостi лiмфоцитiв у цшому. Дослiдженням показникiв гуморального iмунiтету було встановлено, що у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною ш-фекщею показники гуморального iмунiтету, по-дiбно показникам клiтинного iмунiтету, в^^зня-лися значною розбiжнiстю, варiювали у значних межах (у деяких випадках виходячи за меж за-гальноприйнято! норми), - що залежало вщ особливостей проявiв супутнього маласезюзу;
- значне збiдьшення загадьно! концентрацп сироваткових iмуногдобудiнiв кдасiв А, М та Е у сироватцi кровц при цьому у значно! кшькост хворих основно! групи (в яких не будо подiбних проявiв маласезiйно! шфекци), навпаки, вщмь чадося у середньому зниження цих показниюв -вщносно середнiх показниюв групи порiвняння (серед яких не спостерiгадося таких значних роз-бiжностей) та групи контролю;
- значне шдвищення загально! концентрацп сироваткових iмуноглобулiнiв класiв О та Е у сироватщ кров^ що виходило за меж загаль-ноприйнято! норми у значно! юлькосп досл> джених. Подiбне пiдвищення загально! концентрацп iмуноглобулiну О (меншого ступеня) також вiдмiчалося i у значно! кiлькостi пацiентiв групи порiвняння; проте пiдвищення загадьно! концентрацп iмуноглобулiну Е поза межi за-гальноприйнято! норми можна вважати характерною особливютю, пов'язаною з наявнютю (сенсибшзуючою дiею) маласезiйно! iнфекцi!.
- бшьш значне пiдвищення концентрацi! циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) у па-цiентiв основно! групи, у порiвняннi з хворими на 1ПСШ, в яких не було маласезшно! шфекци; у цшому, шдвищення концентрацп Ц1К можна вважати характерним для хворих на 1ПСШ з машфестними гострими проявами западьно! урогенiтально! патологи, але стушнь цього пщ-вищення також суттево залежить i вщ наявностi
у хворих позагенiтальних проявiв мадасезiйноl iнфекцi!, - що, безумовно, слщ враховувати при призначеннi лшування хворим на 1ПСШ;
- бшьш суттеве (вщносно показниюв хворих групи порiвняння) зниження показникiв стану кштинних факгорiв природно! резистентностi; проте треба зазначити, що ця закономiрнiсть не пщтверджуеться при наявностi у хворих на 1ПСШ запально-алергiчних форм маласезюзу, коли вщзначаеться iстотне пiдвищення, - вщносно як групи порiвняння, так i групи контролю:
1) кшькосп СБ 16+ ^К-клгтин (при таких кшшчних формах, як рiзнокольоровий лишай, екзематиди Дар'е та себорейний дерматит);
2) показниюв НСТ-тесту (при таких кт-нiчних формах, як екзематиди Дар'е та себо-рейний дерматит);
- бшьш суттеве (вщносно показниюв хворих групи порiвняння) збшьшення рiвня цитоюшв 1Л-1 Р, 1Л-6 та ФНП-а та зниження рiвня 1ФН-у, що, на нашу думку, можна пояснити додатковим напруженням цитокиново! системи при поеднан-нi у хворих шфекщйно-запально! патологи, спри-чинено! збудниками 1ПСШ (що було встановлено ранiше у хворих на 1ПСШ), та проявiв мадасезш-но! iнфекцi! (що також було визначено попередш-ми дослщженнями у хворих на мадасезiоз);
- визначена алкалiзацiя (олужнення) вну-тршньооргано! рiдини та поверхнi шкiри, - на вщ]шну вiд хворих на 1ПСШ, в яких не було маласезшно! шфекцп i у яких, навпаки, спостериа-еться тенденщя до закислення (зниження рiвня рН). Так, результати дослiдження показникiв кислотно-лужного стану (КЛС) кровi показали, що для хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш особливютю можна вважати наявнють певних ознак компенсованого хрошчного метаболiчного алкалозу або певно! загально! (мождиво, конституцюнально!) алко-лiзацi! органiзму, - про це можна казати, зважа-ючи на наявнють у них аналопчних змш рН сечi та шюри статевих органiв, пери- та позагеш-тальних дiлянок). При цьому у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею звертае на себе увагу наявнють певного взаемного зв'язку, взаемообумовленосп та взаемозалежностi змiн показниюв КЛС кров^ особливостей клiнiчних проявiв урогенiтально! запально! патологi! та проявiв маласезiйно! iнфекцi!;
- показники рН досягали у мюцях ексудацi! та мокнуття запальних проявiв маласезiйно! ш-фекцi! генiталiй рiвня понад 7,4, - що докорш-ним чином вiдрiзнялося вiд показникiв хворих
групи порiвняння, в яких у вогнищах запалення та ексудацi! вiдмiчалося виражене зиижеиия иоказ-иикарН, який у рядi вииадкiв, при явищах балаио-поститу або дерматиту пахових складок, досягав вельми иизьких иоказиикiв. За сиецифiчиiсть цих змiи свiдчить аналопчна рiзииця, що сиостерна-лася при позагештальних ироявах маласезiйио! iифекцi! у хворих осиовио! груии та ироявах су-иутиiх дерматитiв - у хворих груии порiвняння.
Узагальнюючи у цшому наведене вище, мож-на стверджувати, що отримаш нашим досл> дженням даш можуть мати не тшьки теоретич-не значення, певним чином пояснюючи патоге-нетичш змши у реактивносп та обмш! речовин у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею, але й безсумшвне практичне значения, з огляду на можливють та доцшьнють при-значення цим хворим комплексно! коригуючо! терапи для шдвищення ефективност лшування у них урогештально! шфекцшно! патологи та супутнього маласезюзу.
Значимють наявност та виду найбшьш ма-шфестних ктшчних форм маласезшно! шфек-ци у патогенез! захворювання хворих на 1ПСШ (коли ¿мунопатогенетичш змши можуть суттево вщр!знятися вщ загальновщомих характерних змш) визначаеться тим, що призначення ¿му-нотропних засоб1в повинно базуватись на ¿нди-вщуально визначених значениях змш ¿мунних показниюв, осюльки вони можуть бути неба-жаними мшенями диференцшовано! патоге-нетично! корекци. Це обумовлюе необхщнють урахування под1бних протир1ч для запобнання ускладнень та виникнення небажаних явищ л> кування при проведенш шдивщуал!зовано! ¿му-нокоригуючо! терапи у комплекс! з терап!ею, що звичайно призначаеться.
Викладен! вище результати дослщження осо-бливостей кл!н!чних прояв!в та переб!гу уро-ген!тально! патолог!!; показниюв кл!тинного, гуморального !мун!тету, фактор!в природно! ре-зистентност! та р!вня циток!н!в, а також показниюв КЛС показують, що, у сукупност!, хвор! на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею кл!н!чно ! патогенетично неоднор!дн!. Результати проведения багатофакторного кореляцшного анал!зу отриманих результат!в дослщження показали неможлив!сть об'ективно, обгрунтовано розпод!лити сукупност! досл!джених хворих на групи за будь-яким з дослщжених показниюв; але результати проведеного кластерного анал!зу показали, що, незважаючи на наявнють ¿ндивь дуальних в!дм!нностей та значну вар!ац!ю досль
джуваних показниюв, хвор! на 1ПСШ з супутиьою маласез!йною шфекщею статистично в!рог!дно розподшяються за особливостями кл!н!чних про-яв!в, переб!гу уроген!тально! патолог!! та змшами лабораторних показник1в на три окрем! групи, як1 з урахуванням значения ктшко-патогенетичних ирояв!в захворювання, як показань для рацюналь-но! комплексно! етю-патогенетично! терап!!, мож-на вважати кшшко-терапевтичними групами:
- перша група мютила 38 хворих, в яких мали мюце явища ексудативних чи швидко прогресу-ючих запальних та запально-алерпчних форм маласез!йно! шфекци ген!тал!й, пери- та позагештальних дшянок шюри, переважно - гострого баланопоститу, нашкулпу, себорейного дерматиту, псор!азиформного та штир!азиформного екзематид!в Дар'е; мали мюце алерпчш супутн! ¿мунозалежш (алерг!чн! чи псевдо алерпчш) захворювання; у хворих ще! групи вщм!чалося п!двищення абсолютно! юлькосп:
1) лейкоцит!в кров! (8,12 ± 0,14 проти 6,28 ± 0,13 у контрол!);
2) л!мфоципв кров! (1,84 ± 0,04 проти 1,73 ± 0,04 у контрол!);
3) СВ3+ (зр!лих Г-л!мфоципв) (1,48 ± 0,03 проти 1,20 ± 0,02 у контрол!),
4) СВ4+ (Г-хелпер!в) (0,85 ± 0,02 проти 0,61 ± 0,02 у контрол!),
5) СВ8+ (Г-цитотоксичних кл!тин) (0,39 ± 0,01 проти 0,32 ± 0,01 у контрол!)
6) СВ19+ (£-л!мфоципв) (0,3 ± 0,01 проти 0,22 ± 0,01 у контрол!),
а також шдвищення:
1) сшввщношення CD 4+/CD 8+ -кл!тин (2,2 ± 0,03 проти 1,9 ± 0,04 у контрол!);
2) загально! концентрац!! сироваткових ¿муноглобутшв (особливо клас!в О - до 23,25 ± 0,22 МО/мл проти 12,72 ± 0,25 у контрол! та Е - до 172,16 ± 11,6 МО/мл проти 58,45 ± 7,2 у контрол!);
3) кшькост! СВ 16+ Ж^-клгшн (0,34 ± 0,01 проти 0,31 ± 0,01 у контрол!)
4) показниюв НСТ-тесту (20,4 ± 0,4 проти 18,2 ± 0,6 у контрол!);
5) показника рН шюри (понад 7,4) у мю-цях запальних прояв!в маласез!йно! шфекци ген! тал!й;
- друга група мютила 64 хворих; у яких були маломашфестш (шдгостр!) нетипов! та скрип прояви уроген!тально! патолог!! та супутньо! маласез!йно! шфекци (част!ше - !! фолшуляр-ними формами: ретенцшними к!стами шк!ри статевих орган!в, комедонами та негншним фо-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ д1ку51том)7УхБорйхц1ёГгрупй"в1дм1чадо^
1) шдвищення абсолютно! юлькосп л1м-фоцит1в кров1 (1,79 ± 0,03 проти 1,73 ± 0,04 у контрол!);
2) зменшення абсолютно! юлькосп лей-коцит1в кров1 (5,73 ± 0,12 проти 6,28 ± 0,13 у контрол^; СБ3+ (зр1дих Т^мфоципв) (1,15 ± 0,02 проти 1,20 ± 0,02 у контрод1); СБ4+ (т-хедперiв) (0,58 ± 0,01 проти 0,61 ± 0,02 у контрол^;
3) в1дсутн1сть зм1н к1лькост1 СБ 8+(Т-цито-токсичних кл1тин), СБ 19+ (В^мфоцинв) та спiввiдношення СБ 4+/СБ 8+ -кл1тин у по-р1внянн1 з контрольною групою;
4) зменшення загально! концентрацп сироваткових 1муногло6улш1в клашв А (до 2,14 ± 0,03 проти 2,22 ± 0,03 у контрол1) та М (1,28 ± 0,01 проти 1,32 ± 0,01 у контрол1) у сироватщ кров1;
5) суттеве зменшення юлькосп СБ 16+ ЫК-клпин (0,16 ± 0,01 проти 0,31 ± 0,01 у контрол1) та показниюв НСТ-тесту (10,1 ± 0,5 проти 18,2 ± 0,6 у контрол^;
- третя група мiстила 22 хворих з гостри-ми проявами запально! генiтально! патологи, ускладненими формами 1ПСШ (гострими уретритами, простатитами, орхо-ешдидимпами); у хворих цiе! групи вiдмiчалося
1) пiдвищення абсолютно! юлькосп лей-коцит1в кров1 (8,42 ± 0,15 проти 6,28 ± 0,13 у контрол^, абсолютно! к1лькост1 СБ3+ (зр1лих Т^мфоцинв) (1,28 ± 0,02 проти 1,20 ± 0,02 у контрол^, СБ8+ (Т-цитотоксичних кл1тин) (0,38 ± 0,01 проти 0,32 ± 0,01 у контрол1) та СБ 19+ (В^мфоципв) (0,28 ± 0,01 проти 0,22 ± 0,01 у контрол^;
2) зменшення абсолютно! юлькосп л1м-фоцит1в кров1 (1,67 ± 0,03 проти 1,73 ± 0,04 у контрол^, СБ4+ (Т-хелперiв) (0,56 ± 0,01 проти 0,61 ± 0,02 у контрол1), СБ 16+ ЫК-кл1тин (0,18 ± 0,01 проти 0,31 ± 0,01 у контр-ол1) та спiввiдношення СБ 4+/СБ 8+ -клгтин (1,5 ± 0,04 проти 1,9 ± 0,04 у контролО;
3) збiльшення загадьно! концентрацп сироваткових 1муногло6улш1в;
4) значне збшьшення концентрацп Ц1К (до 92,5 ± 4,5 проти 43,2 ± 3,5 у контрол1); зменшення показниюв НСТ-тесту (10,3 ± 0,5 проти 18,2 ± 0,6 у контрол^.
Для хворих ус1х трьох груп було характерно:
- зменшення юлькосп нейтрофшв;
- збiльшення загально! концентрацп сироваткових 1муногло6улш1в клашв О та Е;
- збшьшення р1вня циток1н1в 1Л-1 в, 1Л-6, ФНП-а та концентрацп Ц1К;
- суттеве зменшення фагоцитарного шдексу, фагоцитарного числа, концентрацп Ц1К та р1в-ня 1ФН-у;
- наявнiсть визначено! адкашзацп (олужнен-ня) внутршньооргано! рщини та поверхнi шк1ри за даними показниюв кислотно-лужного балансу.
Отримаш даш дозволили при розро6ц1 та призначенш комплексно! патогенетично! терапп хворих на 1ПСШ з наявнiстю супутньо! ма-лассезiйно! iнфекцi! обгрунтовано та цшеспря-мовано вибирати та використовувати в1дом1 препарати, д1я яких була направлена на виявле-н1 у процес дослiдження зм1ни:
- показниюв кттинного, гуморального 1му-нiтету;
- показниюв кттинних факторiв природно! резистентности
- р1вня циток1н1в;
- показниюв КЛС.
Щ препарати призначалися хворими дифе-ренцiйовано, залежно в1д характеру i ступеня вираженостi зм1н, властивих кожн1й з видiлених груп, додатково до загально! етютропно! терапп.
З метою корекцп кислотно-лужного балансу було обрано внутршньовенний шлях введен-ня препаранв 1з застосуванням розчину натрда хлориду, враховуючи можливий вплив його на корекщю метаболiчного адкалозу, який був ха-рактерний для дослщжених хворих.
З метою етiотропно! терапп, в1дпов1дно ви-явленню з6удник1в призначалися:
- хворим на урогештальний хламщюз, мшо-плазмоз (уреаплазмоз) - офлоксацин внутрш-ньовенне крапельно по 0,4 г два рази на добу протягом 10-14 дшв;
- хворим на урогештальний трихомошаз -метрошдазол внутршньовенне крапельно по 500 мг 3 рази на добу протягом 5-7 дшв;
- хворим на гешадьний герпес - ацикловiр внутршньовенне крапельно 1з розрахунку 5 мг/кг ваги тiла кожн1 8 годин протягом 5-10 дшв.
Додатково, з метою корекцп показниюв кислотно-лужного стану, хворим призначався ацетазоламщ ^уремщ) внутршньо по 250 мг 1 раз на добу, вранщ через день у комбшацп з препаратами калда та магнiю (магнiю аспара-гiнату 0,175 г, кадiю аспарагшату (Аспаркам) 0,175 г внутр1шньо у таблетках 3 рази на день) протягом курсу л^вання.
З метою етютропно! терапп маласезюзу, не-залежно в1д приналежностi хворих до не! чи ш-
1-4 2016
шо! групи, ус1м !м було призначено:
- загальну етютропну протималасезшну те-рашю - пероральний прийом антимшотиюв групи азол1в (флюконазол - 50 мг один раз на добу, 2-4 тижш, чи 150-300 мг один раз на тиж-день, 2-8 тижшв; або ¿траконазол - 100 мг один раз на добу, 28 дшв, чи по 200 мг, 14 дшв);
- мюцеву етютропну тератю (дисульфщ селену - нанесення 1- або 2-вщсотково! пасти «Сульсена» на вологу шюру та волосся на 1-8 годин) щоденно, 10-14 дшв, а поим - щотижне-во, або крему чи шампуню ¿з кетоконазолом, з шритюном цинку, пдроксишридонами (цикло-троксом або октотроксом) - под1бно;
- в якосп доиомiжиих засобiв, для запобнан-ня вииикиеиня резистеитиостi до засобу та шдвищення комплаенсу л^вання, - л^вальио-гiгiеиiчиi засоби з кетокоиазолом, шритюиом циику та з пдроксишридонами (локально, у формi шампушв) иерiодичио з рекомеидацiею збшьшен-ия термiиу ексиозицi! шампуиiв до 10-15 хвилин).
Додатково, з урахуванням належиосп хворих до не! чи шшо! групи було призначено:
- 20 хворим першо! групи - неспециф1чна п-посенсибшзуюча терашя з використанням:
1) антипстамших протиалерпчних засо-61в: лоратадин (Кларитин, Лоратадин) - усе-редину 1 табл. (10 мг) 1 раз на день, 10-15 дшв (в окремих випадках курс л1кування встановлюють ¿ндивщуально - до 28 дшв), або х1фенадин (Фенкарол) - усередину по 1-2 табл. (25-50 мг) 3-4 рази на день, 10-20 дшв);
2) кальщю хлориду або магшю сульфату, як призначалися парентерально у загально-прийнятих дозуваннях у комбшаци з аутоге-мотерашею (3, 5, 7, 9, 12, 15, 15 мл кров! -внутршньом'язово через день) або з АУФОК (аутоультрафюлетове опром1нювання кров!) -2 рази на тиждень, 12-14 процедур;
3) кортикостеро!дав (дексаметазон або метилпредшзолон) - системно та локально, за загальноприйнятими схемами у випадках поширених запально-алерпчних форм маласезшно! шфекци або машфестних прояв!в запалення орган!в мошонки або простати;
4) ¿зоконазолу штрату в комб!нац!! з диф-лукортолону валератом (крем «Травокорт») в якост комб!новано! ет!о-патогенетично! локально! терапи антим!котиками у поеднан-н! з кортикостеро!дами хворим з запально-алерпчними проявами маласез!ойно! ¿нфек-ц!! (катаральним баланопоститом, екземати-дами та себорейним дерматитом);
кр!м того, з метою ¿мунокорекци хворим ц!е! групи призначався екстракт флавоно!дних гл!ко-зид!в Вeschampsia caespitosa L. та Calamagrostis epigeios L. (Протефлазщ) - усередину по схем!: 5 краиель 3 рази иа добу, одии тиждень, попм - ио 10 краиель 3 рази иа добу, 2 тижш, та 8 краиель 3 рази иа добу, одии тиждень, з повторениям курсу через мюяць за необхщщстю, та локально - у ви-глядi примочок або зрошеиь (з розрахунку - 1,5 мл Протефлаз^ иа 10 мл фiзiологiчиого розчину ИаСГ) 3 рази иа добу, 14 дшв;
- 32 хворим друго! групи було призначено:
1) аргшш-альфа-аспартил-л!зил-валш-тирозил-аргшшу (1мунофан) - по 50 мкг (1 мл) один раз на добу, щоденно, 15-20 ш'екцш;
2) Тютр1азолш - по 2,0 мл 2,5-вщсотково-го розчину внутршньом'язово, протягом 10 дшв, а поим - по 1-2 табл. 3-4 рази на добу, протягом 20-30 дшв;
- 15 хворим третьо! групи було призначено:
1) Циклоферон внутршньом'язово - по 2 мл 12,5-вщсоткового розчину один раз на добу в 1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 19-й день курсу лшування, чи внутршньо у таблетках
- по 2-4 табл. один раз на добу в 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20 та 23 день л1кування;
2) аутогемотерашю за загальноприйня-тою методикою, - внутршньом'язовими ш'екщями аутокров! або аутоультрафюлето-вого опромшення кров! (АУФОК) - 2 рази на тиждень, 12-14 процедур.
Зважаючи иа наявнють стадшност! та р1зиома-штосл ирояв1в захворювання, мюцева терашя у дослщжених хворих проводилася з урахуванням обумовлених динамшою особливостей ушх одно-часио юнуючих форм патолопчного ироцесу, в1д-иов1дио рекомендащям иоиереди1х досл1джеиь.
Аиалiз ефективиостi розроблено! методики лiкуваиия 67 хворих иа 1ПСШ з суиутиьою мала-сезiйною iифекцiею геиiталiй (20 хворих першо!, 32 - друго! та 15 - третьо! груии), що отримали ль кування за заироиоиоваиою иами методикою терапи, иорiвияио iз 57 хворими иа 1ПСШ з суиутиьою маласезiйною iифекцiею геиiталiй (18 хворих першо!, 27 - друго! та 12 - третьо! груии), яких ль кували без урахування наявносп суиутиьою мала-сезiйно! iифекцi! загальиоприйиятими методами з використанням аналопчних засо6iв етiотроиио! тераиi!, що призначалися внутршньо, показав:
- у процес! л1кування за запропонованою методикою в жодному випадку не було вщм1чено негативного виливу призначених иреиарат1в !
процедур у цшому на оргашзм i на nepe6ir уроге-нiтальноï та супутньоН патологи, - у той час, коли проведення антимiкробноï терапiï у переважнiй юлькосп (36 (63%) пацieнтiв п1дгруп порiвнян-ня, у тому числi - ушх пацieнтiв першоï пщгру-пи порiвняння) призвело до загострення та про-гресування явищ маласезiйноï шфекци шюри та слизових i потребувало додаткового лiкування;
- загострення проявiв маласезiозу зазвичай виникало на 7-12 день вщ початку призначення протимшробноИ терапн; при цьому важливо за-значити на те, що прояви загострення урогеш-тальноИ патологiï, пов'язаш з наявнiстю маласе-зiйноï шфекци, суттево вiдрiзнялися вiд проявiв загострення (машфестацн запальних явищ), якi виникали у дослiджених пацiентiв (переважно другоИ клiнiко-терапевтичноï групи) внаслiдок комплексно!' iмуностимулючоï терапiï та мюцево-го л^вання при первинно маломанiфестних про-явах 1ПСШ. Комплексним клiнiко-лабораторним дослiдженням було встановлено маласезшну еть ологiю процесу; при цьому кiлькiсть КУО джеподiбних грибiв Candida spp. при зростанш культури було знано меншим за 103 КУО/мл;
- прогресування та розвиток явищ запалення та ексудацн первiсно не тiльки запальних, але й поверхневих незапальних форм проявiв ма-ласезiозу шкiри статевих оргашв та перигеш-тальних дшянок супроводжувалися розвитком катарально-ерозивних проявiв баланопоститу та переднього (дистального) уретриту (нав^-лiту) з манiфестацiею явищ адешту залоз уре-три з утворенням значноï кiлькостi своерiдних сироподiбних видшень, при мiкроскопiчному дослiдженнi яких характерними були явища кератозу (дискератозу) та десквамаци ештелю-цитiв; при цьому також звертало на себе увагу те, що юльюсть лiмфоцитiв у патолопчному ма-терiалi залишалася незначною i не вiдповiдала активностi запального процесу;
- характерними клшчними проявами загострення урогенiтальноï патологiï у пащенпв клiнiко-терапевтичноï групи порiвняння також була наявнють таких дизуричних розладiв, як нiктурiя с позивами до сечовидшення у пере-дранковi часи та вщчуття неповного випорож-нення сечового мiхура; звертало також на себе увагу й те, що загострення конгестивних розла-дiв у значноï долi пацiентiв також супроводжу-валося машфестащею iнших проявiв порушень гемодинамiки оргашв тазу (машфестащею явищ варикоцеле, геморою тощо).
В iнших випадках, порiвняння термiнiв ре-
гресу проявiв урогештально1 патологи показало, що у хворих, яким призначалася розроблена комплексна диференцiйована терашя, яка вра-ховувала наявнiсть супутньо" маласезiйноï ш-фекцiï, статистично достовiрно спостерiгалося:
- зменшення термiнiв початку регресу кл> нiчноï симптоматики запалення (на 2-3-й день лшування у хворих основних клшшо-терапевтичних груп проти 5-6 дшв - у хворих груп порiвняння);
- зменшення строюв повного регресу суб'ективних та об'ективних проявiв запалення нижнiх вщдшв сечостатевого тракту за даними комплексного клшшо-лабораторного та шстру-ментального дослщження (на 9-11 день лшу-вання у хворих основних клiнiко-терапевтичних груп проти 14-18 дшв - у хворих груп порiвнян-ня); суб'ективних проявiв простатиту та запалення оргашв мошонки (на 8-10 день лшування у хворих основних клшшо-терапевтичних груп, проти 12-18 дшв - у хворих груп порiвняння).
Загальна тривалють лшування у дослщжу-ваних хворих, яким проводилася терапiя за за-пропонованою методикою, не перевищувала термшв, рекомендованих нормативами МОЗ Украши для хворих з такою патолопею.
За результатами контрольного клшшо-лабораторного дослiдження, елiмiнацiю збуд-ника при заюнчення курсу лiкування було до-сягнуто у 61 (91 %) пащенпв, якi були лшоваш за розробленою методикою, та 48 (84 %) пащенпв, яким призначалася традицшна терапiя. При цьому треба зазначити на те, що клшшо-лабораторш рецидиви (переважно, хламщшно-мiкоплазмовоï етiологiï) у пацiентiв, яким призначалася розроблена терашя, мали мюце ви-ключно при хрошчних ускладнених формах 1ПСШ з наявнютю внутрiшньотканинних та органних запально-реактивних утворень (ш-фiльтратiв, кiст, конкрементiв, тощо.), - з чим бшьш рщко це було пов'язане у пащенпв, яким призначалася традицшна терашя: 6 (100 % вщ загально" юлькосп випадкiв вiдсутностi елiмi-нацiï) проти 7 (77 %) у груш пащенпв, яким призначалася традицшна терашя.
Контрольне ктшко-лабораторне iмунологiч-не обстеження та дослщження КЩС, яке про-водилося через три та шють мюящв пiсля лiку-вання, показало у хворих, яким призначалося лiкування за розробленою методикою,
- бшьш суттеву (у порiвняннi з хворими, яю лiкувалися за традицiйною методикою) норма-лiзацiю iмунних показникiв та показниюв КЛС
^зниця яких, пор1вняно з групою контролю, у зна-чнш юлькосп не виходила за 5-вщсотковий р1вень достовiрностi) через три мiсцi пiсля лщування;
- наявнiсть у подальшому тенденци до розви-тку рiзницi у вщмшностях ступеню та напрямку патогенетичних змiн вiдповiдно до патогенетич-них особливостей, як були визначенi, як залеж-нi вiд клiнiчних проявiв супутнього маласезiозy Узагальнюючи данi порiвняльного аналiзу ефективностi лiкування дослiджених хворих, можна стверджувати те, що запропонована методика терапiï, яка враховуе наявнiсть маласезiйноï iнфекдiï у хворих на 1ПСШ, у порiвняннi iз за-гальноприйнятими методами терапiï 1ПСШ:
- суттево пiдвищуe якiсть лшування хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш;
- суттево скорочуе строки регресу проявiв патологи;
- дозволяе уникнути ускладнень;
- нормалiзуе стан iмунiтету та кислотно-лужного балансу;
- запобпае виникненню рецидивiв.
Усе це дозволяе рекомендувати запропоно-вану методику терапп, яка враховуе наявнють маласезiйноï шфекци у хворих на 1ПСШ, до впровадження у практику роботи закладiв практично!' охорони здоров'я.
Висновки
У проведеному дослщженш дано нове те-оретичне обгрунтування i нове виршення актуального наукового завдання, що полягае у пiдвищеннi ефективностi л^вання хворих на 1ПСШ чоловiкiв шляхом розробки та застосу-вання методики комплексноï диференцiйованоï терапiï, яка враховуе наявнють супутньоï мала-сезiйноï шфекци статевих оргашв, особливосн клiнiчних проявiв, iмунних порушень та змiн кислотно-лужного стану.
1. У хворих на 1ПСШ при наявносп маласезш-roï iнфекдiï генiталiй особливостями перебiгу та клшчних проявiв захворювання спостерiгаеться:
- наявнють хронiчноï полiорганноï урогешталь-roï патологiï, анамнестично не пов'язаноï з 1ПСШ;
- наявнiсть генiтальних, пери- та позагеш-тальних проявiв маласезюзу шюри та слизових;
- шфщьтративно-фолщулярно-паракератотичио-десквамативний характер патологiчного процесу з наявнютю на шкiрi генiталiй численних фолшу-лярних ретенцiйних кiст, проявiв негнiйного фо-лiкулiту, своерiдного пщгострого баланопоститу;
- наявнiстъ пщгострого дистального уретриту (навiкулiту) з аденiтом залоз уретри, явищами кератозу (дискератозу) та десквамацл ештелюципв, особливостями мiкроскопiчноï картини видiлень;
- фолiкулярна форма хрошчного простатиту з вираженим конгестивним компонентом, iнфiльтративно-пролiферативними явищами, конкрементоутворенням, наявнiстю дизурич-них розладiв та рщкютю больових проявiв;
- загострення запальних явищ маласезiйноï iнфекцiï при л^ванш 1ПСШ, пiсля викорис-тання профiлактичних та гiгiенiчних засобiв, що мають антимшробу дiю та внаслщок дiï певних несприятливих екзо- та ендогенних факторiв.
2. Встановлено, що у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш ма-
ють мюце визначенш особливосн iмунних змiн, частина з яких за напрямком подiбна змiнам хворих на 1ПСШ, що не мають маласезiйноï ш-фекцп, а частина - мае протилежний напрямок i залежить вщ особливостей проявiв супутнього маласезюзу. Характерною е рiзноспрямова-нють напрямку змiн абсолютноï та вiдносноï кiлькостi лiмфоцитiв кровi, CD3+, CD4+ та CD8+ клiтин, шдвищення концентрацп Ц1К, збiльшення рiвня 1Л-1 ß, 1Л-6 та ФНП-а та зниження рiвня 1ФН-у. При наявносп запально-алергiчних форм маласезюзу вщзначаеться ю-тотне збiльшення абсолютноï кiлькостi лейкоци-тiв кровi, юлькосп CD3+, CD4+, CD8+, CD 19+ та CD 16+^К-кттин, показникiв НСТ-тесту, значне шдвищення загальноï концентрацiï сироваткових iмуноглобулiнiв класiв A, M, G та E у сироватщ кровь При незапальних формах маласезюзу, навпаки, характерним е зменшення абсолютноï юлькосп CD8+ та CD 19+ кттин, показниюв стану клпинних факторiв природноï резистентностi, загальноï концентрацп сироваткових iмуноглобулiнiв класiв A, M та E.
3. Особливютю показниюв кислотно-лужного стану у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш можна вважати наявнють певних ознак компенсованого хрошчного мета-болiчного алкалозу або певноï загальноï (мож-ливо, конституцiональноï) алколiзацiï органiзму, ступiнь якоï залежить вщ особливостей клiнiчних проявiв урогенiтальноï запальноï патологiï та про-явiв маласезiйноï iнфекцiï. Визначеною особливю-тю е значна стушнь лужностi у мюцях ексудацiï та мокнуття запальних проявiв маласезiйноï ш-фекцiï генiталiй (з пщвищенням рН понад 7,4).
4. Встановлено, що, за особливостями кт-шчних проявiв та перебiгу, характеру супут-ньоï патологи, iмунних змш та змiн КЛС,
хвор1 на 1ПСШ з супутньою маласезшною ш-фекщею гешталш розпод1ляються три клшшо-терапевтичш групи.
5. Доведено, що диференцшована за осо-бливютю кожио! з визначених груп комплексна ено-патогенетична методика терапи, яка врахо-вуе наявнють маласезшно! шфекци у хворих на 1ПСШ, особливосп прояв1в захворювання та па-тогенетичних 1мунних змш та КЛС, у пор!внянт 1з загальноприйнятими методами терапи 1ПСШ суттево пщвищуе яюсть л1кування, скорочуючи строки регресу прояв1в патологи, а саме:
- зменшуе термши початку регресу ктшчно! симптоматики запалення на 2-3 дш;
- зменшуе строки повного регресу суб'ективних та об'ективних прояв1в запалення ниж-шх вщдшв сечостатевого тракту на 5-7 дшв,
Л1ТЕРАТУРА
1. Всемирная организация здравоохранения. Глобальная стратегия профилактики инфекций, передаваемых половым путем, и борьбы с ними, 2006-2015 гг. - Женева : ВОЗ, 2007. - 70 с.
2. Горбунцов В. В. Комплексна таргетна терашя
маласезюзу шюри : Дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.20 / Вячеслав Вячеславович Горбунцов. - Ки!в: Нац. мед. ун-т ¡м. О. О. Бого-мольця МОЗ Укра!ни, 2009. - 336 с.
3. Горбунцов В. В. Урогенитальный малассези-оз / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. -№ 1-2 (7). - С. 30-33.
4. Дюдюн А. Д. Комилексио-дифереицшоваиа те-
рашя i дисиаисеризащя хворих з рецидивами урогештальиих шфекцш (хламщюз, трихомо-шаз, уреаилазмоз, каидидоз, бакт^альний ва-гшоз): Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.20 / Анатолш Дмитрович Дюдюи. - Ки!в: Нац. мед. ун-т ¡м. О. О. Богомольця МОЗ Укра!ни, 2003. - 34 с.
5. Дюдюн С. А., Горбунцов В. В. Маласезшна ш-
фекщя гешталш: нов1 можливосн пщвищен-ня ефективносн лшування хворих з 1ПСШ // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2010. - № 3-4. - С. 109-124.
6. Дюдюн С. А., Горбунцов В. В. Особливосп змш показниюв кислотно-лужного стану у хворих на 1ПСШ чоловшв з маласезшною шфекщею статевих оргашв // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. -2013. - № 1-4. - С. 48-57.
7. Дюдюн С. А., Горбунцов В. В. Особливосп
суб'ективних проявiв простатиту та запалення оргашв мошонки на 4-8 дшв;
- дозволяе уникнути ускладнень;
- нормалiзуе стан iмуmтету та кислотно-лужного балансу;
- запобиае виникненню рецидив1в, забезпечую-чи ел!мшащю збудника у 91% пащенпв, яю були лшоваш за розробленою методикою (проти 84 % пащенпв, яким призначалася традищйна терашя).
Перспективами подальших розвщок у на-
прямку дослщження можливостей лщування 1ПСШ у хворих з урогештальним маласезюзом буде ощн-ка ефективносп розроблено! комплексно! диферен-ц!йовано! терапи при впровадженн! !! у практику охорони здоров'я з урахуванням регюнальних та шдивщуальних особливостей застосування.
iмунних змiн у хворих на 1ПСШ чоловiкiв з маласезшною шфекщею статевих оргашв // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2014. - № 1-4. - С. 51-63.
8. Степаненко В. И. Негонорейные инфекционные заболевания // Клинические лекции по дерматовенерологии и косметологии / Под ред. В. П. Федотова, А. И. Макарчука. - Т. 3. - Запорожье -Днепропетровск: «Просвгта», 2014. - С. 183-212.
9. Федотов В. П. Грибы - пятое царство живой природы (достижения и перспективы научных исследований кафедры в области медицинской микологии) // Лекции по клинической дерматовенерологии / Под ред. В. П. Федотова. - Днепропетровск, 2010. - С. 55-87.
10. 2015 Sexually Transmitted Diseases Treatment Guidelines. - 2015. - MMWR. - June 5. - Vol. 64, No. 3. - 138 р.
11. Camps I. R., Jarque I. Enfermedades invaso-ras por hongos levaduriformes en pacientes neutropénicos // Revista Iberoamericana de Mi-cología. - 2016. - Vol. 33. - Iss. 3. - P. 170-175.
12. Frequency of bacteria, Candida and malassezia species in balanoposthitis / M. Alsterholm, I. Flytstrom, R. Leifsdottir [et al.] // Acta Derm. Venereol. - 2008. - Vol. 88, No 4. - Р. 331-336.
13. Gaitanis G., Magiatis P., Hantschke M., Bas-sukas I.D., Velegraki A. The Malassezia genus in skin and systemic diseases // Clin Microbiol Rev. - 2012. - Vol. 25, No 1. - Р. 106-141.
14. Guillot J. The genus Malassezia: old facts and new concepts / J. Guillot, S. Hadina, E. Guého // Par-assitologia. - 2008. - Vol. 50, No 1-2. - Р. 77-79.
15. Quantitative culture of Malassezia species from
1-4 2016
different body sites of individuals with or without 16. Sei Y. Malassezia related diseases / Y. Sei // dermatoses / A. K. Gupta, Y. Kohli, A. Li [et al.] Nippon Ishinkin Gakkai Zasshi. - 2006. - Vol.
// Med. Mycol. - 2001. - Vol. 39. - P. 243-251. 47, No 2. - Р. 75-80.
КОМПЛЕКСНАЯ ТЕРАПИЯ ИППП У БОЛЬНЫХ МУЖЧИН С МАЛАССЕЗИЙНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ Дюдюн С. А., Горбунцов В. В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
Цель: повышение эффективности лечения больных ИППП мужчин путем разработки методики комплексной дифференцированной терапии, учитывающей наличие у них сопутствующей малассезийнои инфекции половых органов. Материалы и методы исследования. Проведен сравнительный анализ результатов обследования и лечения 124 больных ИППП мужчин основной группы, 108 больных группы сравнения, у которых не было клинико-лабораторных проявлений малассезиоза, и 20 практически здоровых мужчин группы контроля, у которых не было обнаружено возбудителей ИППП, а также манифестных проявлений урогенитальной воспалительной патологии и проявлений малассезиоза кожи. Исследованы комплексно в динамике: клинические проявления ИППП у мужчин с сопутствующим урогенитальным малассе-зиозом; иммунные показатели; показатели факторов естественной резистентности и уровня цитокинов; показатели кислотно-щелочного состояния. Результаты и их обсуждение. Установлены особенности клинических проявлений и клинико-лабораторных показателей исследованных пациентов. Определены дифференцированные показания и разработана методика комплексной дифференцированной терапии больных ИППП мужчин с сопутствующим урогенитальным малассезиозом. Исследованы, в динамике изученных клинико-лабораторных показателей, результаты предложенной методики терапии и дана клинико-лабораторная оценка ее эффективности. Вывод. Предложенная методика терапии, учитывающая наличие малассезийной инфекции у больных ИППП, по сравнению с общепринятыми методами терапии ИППП, существенно повышает качество лечения больных ИППП с сопутствующим урогениталь-ным малассезиозом, существенно сокращает сроки регресса проявлений патологии, позволяет избежать осложнений, нормализует состояние иммунитета и кислотно-щелочного баланса, предотвращает возникновение рецидивов Это позволяет рекомендовать предложенную методику к внедрению в практику работы учреждений практического здравоохранения.
Ключевые слова: ИППП, малассезийна инфекция, половые органы, мужчины, комплексная дифференцированная терапия, эффективность.
COMPLEX TREATMENT OF STI FOR MALE PATIENTS WITH MALASSEZIAL GENITAL INFECTION
Dyudyun S. A., Gorbuntsov V. V.
"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
Purpose: Increasing the efficiency of treating men with STIs by developing the method of complex differentiated therapy which takes into account the presence of concomitant malassezial genital infection. Materials and Methods. The comparative analysis of the results of the examination and treatment of 124 male-patients with STIs of the main group, 108 ones of the comparing group revealing no clinical and laboratory malassezio-sis manifestations, and 20 healthy males of the control group which have no STIs pathogens and reveal no manifestations of urogenital inflammatory diseases and skin manifestations of malasseziosis has been carried out. We have studied comprehensively in the dynamics: the clinical manifestations of STIs in men with concomitant urogenital malasseziosis; immune indices; indices of the natural resistance and cytokine levels; indices of acid-base balance. Results and their Discussion. The peculiarities of clinical manifestations, clinical and laboratory indices of the patients being under examination have been investigated. The differentiated indications have been determined and the method of complex treatment of male-patients with STIs and concomitant urogenital malaseziozom has been developed. The results of the proposed method of therapy have been studied in the dynamics of the clinical and laboratory parameters being under examination, and clinical and laboratory evaluation of the effectiveness of the proposed method of therapy has been evaluated. Conclusion. Compared to conventional methods of treatment of STIs, the proposed one, which takes into account the presence of malassezial infection in patients with STIs, significantly increases the quality of treatment of patients with STIs and concomitant urogenital malasseziosis, significantly reduces the time of regression of the disease manifestations, allows to avoid complications, normalizes the immune status and acid-base balance and prevents recurrence. This allows to recommend the proposed method to the implementation in practice of the practical health care institutions.
Keywords: STI, malassezial genital infection, males, complex differentiated therapy, effectiveness.
Дюдюн Сергей Анатолиевич - врач-дерматовенеролог.
Горбунцов Вячеслав Вячеславович - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины». [email protected]
