CC BY
9
УДК: 616.64:616.9-002.828:582.282.23-085
Особливост iMyHH^ 3míh у хворих на 1ПСШ чолов^в з маласезшною шфекщсю статевих оргатв
Дюдюн С. А., Горбунцов В. В.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я Мшстерства охорони здоров'я Украгни»
Мета - вивчення особливостей ímyhhmx 3míh, 3míh показниюв факторiв природноТ резистентности та рiвня цито-kíhíb у хворих на 1ПСШ чоловiкiв з маласезшною Ыфек^ею статевих органiв. Матерiали i методи. Дослщження проводилося у 124 хворих з 1ПСШ з маласезшною шфек^ею статевих органiв та 108 хворих на 1ПСШ групи контролю. Результати та обговорення. У хворих на 1ПСШ з супутньою маласезмною iнфекцieю генiталiй ма-ють мюце визначенi особливостi змiн клiтинного i гуморального iмунiтету, факторiв природноТ резистентности та рiвня цитокiнiв, що характеризуются певним взаемним зв'язком та взаемною залежнiстю, мають рiзний ступiнь вираженост та, у значному числi випадгав, рiзну спрямованiсть змiн показникiв. Ц особливостi також пов'язанi з визначеними особливостями як кгмшчних проявiв та переб^ маласезiйноТ iнфекцiТ, так i проявiв урогенiтальноТ патологи дослiджених хворих. Висновки. Особливост iмунних змiн у хворих на 1ПСШ, поеднаних з маласезшною Ыфек^ею, доцiльно в комплекс враховувати при Тх курацп, розробцi та призначеннi Тм рацюнальноТ терапiТ. Ключовi слова: чоловки, 1ПСШ, маласезiйна iнфекцiя статевих оргашв, iмунiтет, змiни особливостей.
Актуальнiсть проблеми 1ПСШ обумовлена широким розповсюдженням, тяжюстю спри-чинених наслiдкiв та впливом ще1 патологи на репродуктивне здоров'я населення [2, 6-9, 12].
Перспективами подальшого розвитку науково-практичних дослiджень 1ПСШ мож-на вважати отримання нових даних щодо ролi та значения вщомих та недостатньо вiдомих прак-тичнiй медицинi мiкроорганiзмiв, якi можуть передаватися статевим шляхом та призводити до розвитку захворювання у людини [2, 5-7, 11, 14].
Невиршеною ранiше частиною проблеми можна вважати те, що у вивченш патологи 1ПСШ iснуе певний брак дослщжень ролi таких розпо-всюджених серед населення збудниюв патологи, як дрiжджеподiбнi гриби роду Malassezia.
Майже пандемiчна поширенiсть цих лшо-фiльних дрiжджеподiбних грибiв серед населення, рiзноманiтнiсть проявiв ще1 шфекцшно1 патологи, наявшсть вiсцеральних форм маласе-зiозу та летальних випадкiв, пов'язаних з щею iнфекцiею, проблеми И дiагностики та л^ван-ня, - усе це беззаперечно обумовлюе актуаль-нiсть дослщжень у цьому напрямку.
У наш час проблему маласезюзу можна вважати одшею з тих проблем сучасно1 науково1 та практично1 медицини, що найбшьш динамiчно розвиваються. Виршення проблеми етюлопч-но! дiагностики цих грибiв при захворюваннях людини стало тдставою для стрiмкого розви-
тку дослщжень у цьому напрямi i дало можли-вiсть розширити спектр дослщжено1 патологи, у якому проблеми 1ПСШ, беззаперечно, мають посiсти чшьне мiсце [1, 3-5, 15-23].
Постановка проблеми у загальному ви-глядь На цей час е загальноприйнятим те, що одним з головних моментiв лiкування хворих на 1ПСШ е проведення !м рацюнально1 патоге-нетично1 терапи; тому дослiдження патогенезу урогештальних iнфекцiй - один з прюритетних напрямкiв дослiджень проблеми л^вання уро-гештально1 шфекцшно1 патологи [2, 7-9, 12].
Серед патогенетичних аспекпв 1ПСШ чшь-не мiсце посщають iмуннi змiни, якi, за даними бшьшост авторiв, мають переважно Г-клггинно-опосередковану залежнiсть i ступiнь виразност яких е вельми лабiльний [2, 6, 7].
У бшьшост дослщжень показано, що у хворих на урогештальш шфекцл спостерпаеться знижен-ня кшькост СБ3+, СБ4+ та СЮ4+/СЮ8+ шдексу, яке залежить вщ спектру збудниюв i свщчигь про недостатшсть 77-клiтиииоl ланки 1мун1тету [2, 6]. Але е також дат про те, що у хворих з рецидивами урогештальних шфекцш мае мюце зменшення кшькост Т^мфоципв СБ3+ та СБ4+ при ютот-но не змшенш кiлькостi CD8+-клiтии [2].
Багатьма дослщженнями у хворих на урогештальш шфекцп також доведене пщвищення рiвня СМ2+-кттин, поеднане з пригшченням концентрацiй А, IgM та ^О. Це, на думку до-
сл1дник1в, характеризуе наявн1сть шунолопч-ного дисбалансу м1ж шдвищеною кшьюстю попередниюв антитшо-продукуючих кттин та дефщитом 1муноглобул1н1в [6]. Але також юну-ють даш й про те, що при рецидивах урогеш-тальних шфекцш у хворих немае достов1рних розб1жностей кшькосп СО22+, ^Л та ^М вщ вщповщних показниюв у здорових людей та мае мюце шдвищення р1вня ^G [2].
У хворих на урогештальш шфекци також встановлено збшьшення вмюту циркулюючих 1мунних комплекшв (Ц1К), що, на думку деяких автор1в, вщображае стан компенсаторних мож-ливостей оргашзму щодо зв'язування антигешв та може вказувати на тенденщю до розвитку ау-тоагресивних процешв, як наслщок тривалого хрошчного запального процесу [2, 6].
Рядом дослщжень встановлено, що важли-ву роль у локал1зацИ та лшвщаци сечостатевих шфекцш вдаграють кл^инно-опосередковаш i фагоцитарш реакци, у тому числ1 - за участю фактор1в м1жкл1тинно! взаемоди [2, 6, 14]:
- штерлейюшв;
- штерферошв;
- фактора некрозу пухлин та ш.
У хворих на 1ПСШ встановлено зниження фагоцитарного числа (ФЧ) нейтрофшв та фагоцитарного вдексу (Ф1) пол1нуклеар1в, що, на думку дослщниюв ц1е1 проблеми, свщчить про пригшчення у хворих на урогештальш шфекци кшькост функцюнально активних кштин, !х поглинально! здатност та шюструе у них стан фагоцитарно! недостатност^ котрий, можливо, й обумовлюе персистенцда збудниюв [2, 6]. Деяк дослщники також звертають увагу й на змен-шення у хворих на 1ПСШ титру л1зоциму [2].
Встановлено, що хворим на урогештальш шфекци притаманний дискоординований характер змш цитокшового спектра, котрий обумовлюе вар1абельний клшчний перебш Так, рядом дослщжень визначено, що зменшення концентраци у-1ФН i шдвищення активност 1Ь-4 у хворих на 1ПСШ асоцшоване з полинф> кованютю, часто поеднуеться з тенденщею до збшьшення р1вня 1Ь-1 та ф1з1олог1чними коли-ваннями потенщалу ФНП-а [6]; при цьому при-вертають до себе увагу даш про те, що:
- найбшьш виражеш змши 1мунного стану мають мюце у хворих, у яких мшст-шфекщю складали не менше трьох мшрооргашзм!в [2];
- пригшчення вмюту СО16+/СО56+ це-люлярних елеменпв бшьш вагоме у мшст-шфшованих пащенпв [6].
Так особливост1, безумовно, вимагають ура-хування !х при призначенш хворим на 1ПСШ ¡муномоделюючо! терапи та вибор1 засоб1в та методик И застосування.
Треба, однак, зазначити на те, що на наш час не юнуе загальноприйнято! думки про характер, напрямок та стушнь 1мунних змш у хворих на 1ПСШ, i це, можливо, пов'язане саме з р1знома-шттям та особливостями збудниюв ще! патологи та супутшх шфекцш.
Дослщження особливостей 1муногенезу уро-гештальних шфекцш показали, що у хворих на сечостатевий хлашдюз спостернаеться вира-жений дисбаланс 1мунно! вщповщ з боку кт-тинного 1мун1тету, що виражаеться у зниженш загально! кшькосп Г-л1мфоцитарно! популяци (СО3+), в основному, за рахунок Г-хелперно! (СО4+) субпопуляци, але з одночасним зрос-танням кшькосп Т^мфоципв з цитотоксич-ною активнютю (СО8+) ^ вщповщно, знижен-ням 1муно-регуляторного 1ндексу (1Р1) (СО4+/ СО8+) [7, 10]. Але деяк дослщження показали, що 1Р1, незважаючи на певну тенденщю до зниження, не мав статистично в1рог1дно! р1зниц1 з показниками групи контролю [12].
Результати значно! кшькост дослщжень також показали, що хрошчний урогештальний хлашдюз супроводжуеться активащею гумо-рально! ланки 1мун1тету - збшьшенням загально! кшькост СО 19+-клгшн, вмюту основних клашв 1муноглобул1н1в та, окр1м шшого, р1вня ^Е, а також р1вня Ц1К [7, 10]. Але в шших до-сл1дженнях показано, що у значно! кшькосп хворих з такою патолопею, незважаючи на ви-сокий вмют 5-л1мфоцит1в, р1вень !муноглобу-лшв ус1х клас1в був понижений [12]. Певний штерес мають також даш про характерне для хворих на урогештальний хламщюз:
- зниження кшькосп нейгрофiлiв { п1двищення к1лькост1 еозинофшв [12];
- пiдвищення абсолютно! кшькосп СО16+ -лiм-фоцитiв (#^-клiтин) з одночасним зниженням !х функцiонально! активносп, пов'язано! як з лiмфо-кшовою продукцiею, так i з кшерною активнiстю;
- зниження показникiв фагоцитарно! ланки, активносп систем комплементу та лiзоциму [19];
- шдвищенням показниюв НСТ-тесту [12].
Серед особливостей iмунних змiн у хворих
з хламщшною урогенiтальною iнфекцiею ряд дослiдникiв вщзначають зниження рiвня 1Ь-2, а також шдвищення рiвня 1Ь-6,1Ь-4 та 1Ь-3. При цьому у хворих на хрошчний урогештальний хламщюз актившсть Г-регуляторних лiмфоци-
пв характеризуемся тдвищенням спонтанно1 i зниженням стимульовано! продукцi! проти-запального 72,-10, тодi як у хворих з тривалою шфекщею сечостатево! системи нехламiдiйно! етюлоги було вiдмiчено зниження обох показ-никiв. Вивчення продукцi! у-1ФН Г-хелперами 1 типу у хворих з хрошчним урогенiтальним хламiдiозом продемонструвало зниження спонтанно! продукци цитокiну. Звертають також на себе увагу й даш про пiдвищення у цих хворих рiвня ФНП-а у сироватщ кровi [7].
Особливий iнтерес у дослщженнях iмуноге-незу урогенiтально! хламщшно! iнфекцi! мають данi дослiджень змш iмунних показникiв без-посередньо у сечостатевш системi. Так, при до-слiдженнi iмунокомпетентних клiтин слизово! оболонки у хворих з урогештальним хламщш-ним уретритом установлено [7, 12, 14]:
- достовiрне зниження кшькосп СО4+ ^м-фоцитiв;
- зниження вмюту у-1ФН у секретi передм> хурово! залози;
- зниження рiвнiв ^О та sIgЛ ^;
- зниження вмiсту шдклашв ^О 1, ^О 2 та
ЫО 3.
Важливо зазначити на те, що одшею з особли-востей урогенiтального хламщозу в останнi роки е його поеднання з iншими супутнiми шфекщями. Так, при поеднаннi хламiдiйно! шфекцл з геш-тальним кандидозом, у хворих вiдмiчаеться [7, 9]:
- при достовiрному зниженнi загального числа Т^мфоципв та збiльшеннi числа СО8+ -кль тин - зниження кшькосп Л^тмфоципв;
- при збшьшенш рiвня ^О та шдвищеш рiвня Ц1К - зниження рiвнiв ^Л та IgМ.
При поеднанш хламiдiйно! iнфекцi! з геш-тальним кандидозом спостернаються також ю-тотш змiни показникiв мiсцевого iмунiтету: у слизу спостернаеться достовiрне збiльшення рiвня ^О та IgЛ, а також поява IgM [9].
В iмунопатогенезi мшоплазмово! iнфекцi! уро-гештального тракту також виявлено дисбаланс iмунно! системи - риси вторинного кттинного iмунодефiциту та активацiю гуморально! ланки iмунiтету. Встановлено також, що вщ особли-востей iмунних змiн залежить клiнiчний перебiг урогенiтально! мiкоплазмово! шфекци [2, 7].
Однак при цьому, на вщмшу вiд iнших 1ПСШ, при мiкоплазмовiй iнфекцi! нерiдко спо-стерiгають змiни спiввiдношення СО4+/СО8+ у бш його пiдвищення. Це, на думку дослщниюв цiе! проблеми, вказуе на тенденщю до розвитку автоiмунних процесiв [7, 11]; але деяк автори
також вщзначають зниження iмунорегулятор-ного iндексу за рахунок зменшення кшькосп 77-хелперiв (насамперед у хворих iз хронiчним i латентним перебном захворювання) [11].
Вiдсутнiсть достовiрних змш В-клпин (СО 19+) у хворих на свiжий урогенiтальний мiко-плазмоз дозволяе припускати вiдсутнiсть бакгерi-ально! супреси !х синтезу [11]. При цьому у цих хворих також встановлено зменшення у сироватщ кровi вмюту Ц1К, IgM при нормальних показни-ках рiвня ^Л [7]; але, за даними iнших дослщ-ник1в, спостерiгаеться одночасна гiперфункцiя В-клгтин зi збiльшенням вмiсту ^Л та IgM [7].
Iмуннi змши у хворих на урогенiтальний м> коплазмоз характеризуються також [7, 11]:
- зниженням показниюв фагоцитозу;
- активащею внутрiшньоклiтинного кисень-залежного метаболiзму нейтрофiлiв i моноцитiв (найбiльшою мiрою - пiд час загострення за-хворювання);
- зменшенням кшькосп природних кiлерiв (СО 16+).
Згiдно з даними ряду авторiв, при мiко-плазмових уретритах у хворих у кттинному складi уретри виявляеться значна кiлькiсть по-лiморфноядерних лейкоцитiв, а також кттин макрофагально-лiмфоцитарного ряду. Крiм того, при ще! патологi! у хворих спостерна-еться у рiзних вiддiлах урогештального тракту зниження рiвня секреторного IgЛ, а також пiд-вищення акгивностi лiзоциму [11, 14].
У хворих на сечостатевий трихомонiаз визна-чено таю особливосп iмунних змiн, як зниження вщносного i абсолютного вмюту Т^мфоципв; але при цьому показники Б^мфоципв статис-тично достовiрно не змiнювалися. У сироватцi кровi при статевому трихомонiазi визначено до-стовiрне зростання рiвнiв ^М та ^О, але без до-стовiрного пiдвищення вмiсту IgА. У слизових видiленнях у хворих з сечостатевим трихомош-азом вiдмiчаеться достовiрне зниження вмiсту IgА, збiльшення ^О та вiдсутнiсть коливань IgМ. При цьому також вiдзначаеться, що результати показниюв стану мiсцевого iмунiтету у хворих корелюють з показниками визначення iмуногло-булiнiв у сироватщ обстежених хворих [7, 8, 14].
Безсумшвний практичний iнтерес мають даш про те, що захворювання сечостатево! системи, обумовлеш змшаною шфекщею, клшчно протiкають важче i тривало, погано шддаються лiкуванню; на !хньому фонi частiше виникають рiзноманiтнi ускладнення [2, 9].
До цього часу залишаються недостатньо
розкритими мехашзми взаемоди як бактерш-асоцiантiв, так i вщомих збудниюв 1ПСШ з кт-тинами шфшованого органiзму [2, 9].
У хворих на урогештальний кандидоз також визначено ознаки iмунного дисбалансу в клггин-нiй ланцi iмунноl системи за гшо-Г-хелперним типом, якi посилюються при давност захво-рювання i проявляються зниженням числа Т^мфоципв (СО3+), в основному, - за рахунок Г-хелперiв (С^4+). При ще1 шфекци у хворих визначаеться стiйка, прогресуюча згодом, сен-сибiлiзацiя за ^Е-чуттевим типом та еозиноф> лiя; при цьому на тлi високо1 активност сиро-ваткового гуморального iмунiтету (стшко1 гше-рiмуноглобулiнемil М та гiперiмуноглобулiнемil О) мае мiсце прогресуюча гшерпродукщя Ц1К. Генiтальний кандидоз також супроводжуеться пiдвищенням вмiсту в сироватцi кровi ФНП-а та 1Ь-8, а також тдвищенням спонтанного синтезу штерферону мононуклеарами кровi [8].
При цьому у хворих на урогештальний кандидоз вiдмiчаеться певна недостатшсть гумо-ральних факторiв мiсцевого специфiчного анти-кандидозного iмунiтету слизово1 оболонки:
- ютотно нижчi рiвнi ^А;
- достовiрно наростаюча гiперiмуноглобулi-немiя Е;
цi змiни збшьшуються при тривалому пере-бiгу шфекци [8, 14].
Наведеш вище даш наявно демонструють ю-нування певних особливостей iмунних змiн, що залежать вщ особливостей збудникiв захворю-вання, та важливють урахування цього моменту при призначенш та проведенш рацюнально1 патогенетично1 iмуномоделюючоl терапи. При цьому треба вщзначити брак дослщжень особливостей iмунних змiн у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезiйною iнфекцiею генiталiй.
Головними моментами патогенезу маласезш-но! шфекци е [1, 3-5, 15-20, 22]:
- порушення пролiферацil та диференщю-вання ештелюципв;
- змiни хiмiзму та фiзичних властивостей екскретiв залоз шюри;
- особливi порушення обмiну деяких речовин;
- порушення iмунного стану;
- запалення та розвиток сенсибшзаци.
Вiдомо, що Ы. е сильним iндуктором
альтернативного шляху активацп комплементу. Виявлено здатнiсть маласезiй шдукувати ви-сокий рiвень специфiчних 1^Е-антитш. Ряд до-слiдникiв звертае увагу на високу алергеннiсть грибiв роду Malassezia. Цшавою особливiстю
взаемодil маласезш з макроорганiзмом е 1хня резистентшсть до механiзмiв фагоцитарного кiлiнгу вшьними та фiксованими макрофагами. Звертають на себе увагу також даш експеримен-пв, що свiдчать за спроможшсть клiтин грибiв Malassezia пригнiчувати екскрекщю запальних цитокiнiв мононуклеарними клiтинами перифе-рiйноl кровi [3, 16, 22].
У спещальнш лiтературi практично вщсутш данi про змiни iмунiтету у хворих з урогешталь-ним маласезюзом. Данi про змiни iмунiтету у хворих з маласезюзом шюри, а також рекомен-дацil щодо проведення !м iмуномоделюючоl те-рапil - численш та загальновiдомi, але характер та напрямок iмунних змiн та методики iмуно-корекцil при цш патологil дотепер остаточно не визначеш [1, 3, 18, 20, 22].
Бшьшють дослiдникiв згоднi у тому, що у хворих з рiзними клшчними формами маласезiозу шюри мають мiсце визначенi рiзноманiтнi змши клiтинного та гуморального iмунiтету i факторiв неспецифiчного природного захисту. У хворих на маласезюз шк1ри мають мюце явища функщ-онально1 дезадаптацшно1 iмунноl недостатностi:
- з iмунорегуляторними порушеннями, озна-ками напруження та функцюнально1 недостат-ностi компенсаторно1 функци iмунноl системи (переважно, в ураженш шкiрi), головним чином, - з боку CD 3+, CD 4+ та CD 22+ кттин, ^ G, ^ Ы та ^ Л ;
- з ознаками активно1 iмунноl вiдповiдi з не-достатнiстю Г-ланки iмунiтету та розвитком сенсибшзаци у вогнищах уражень запальних форм маласезiозу;
- зi зниженням иоказник1в клiтиииих факторiв природно1 резистеитиостi та розвитком !х пперер-гiчиоl реакцil при иедостатиостi iнших факторiв та систем iмуиiтету при маласезiйному иустульозi.
Цi явища характеризуются взаемним зв'язком та взаемною залежшстю, мають рiз-ний ступiнь вираженосп та рiзну спрямованiсть змiн у кровi уражено1 та неуражено1 шюри (за-лежно вiд домiнуючоl у комбшаци декiлькох од-ночасно юнуючих у хворого клiнiчних форм маласезюзу шюри) та пов'язаш з особливостями ктшчних проявiв (наявностi, поширеносп та ступеня запальних явищ) i перебiгу маласезiй-но! iнфекцil та супутшх захворювань [3, 16, 18].
Таким чином, враховуючи наведене вище, з впевненютю можна зазначити на те, що вщсут-нiсть дослщжень особливостей iмунних змiн у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею генiталiй можна вважати недолшом
дослщжень патогенезу 1ПСШ. Цшком впевнено можна припустити, що вивчення цього аспекту проблеми дасть обгрунтоваш тдстави до при-значення рацюнально! iмунокоригуючо! терапi!, що, безумовно, може шдвищити ефективнiсть лiкування пащенпв з подiбною патологiею.
Даних про дослщження iмунних змiн у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфек-цiею генiталiй у доступнш лiтературi нам зна-йти не вдалося, тому можна вважати, що таке дослщження проведено вперше
Мета дослiдження - вивчення особливостей iмунних змiн, змш показниюв факторiв природ-но! резистентносп та рiвня цитокiнiв у хворих на 1ПСШ чоловiкiв з маласезшною шфекщею статевих оргашв для отримання науково об-грунтованих пiдстав для розроби комплексно! патогенетично! терапi! таких хворих.
Зв'язок дослщження з важливими науко-вими та практичними завданнями полягае
в тому, що дослщження особливостей iмунних змш у хворих на 1ПСШ чоловшв, у яких е ма-ласезiйна iнфекцiя статевих оргашв, е одним iз складових шляху пiдвищення ефективностi л> кування хворих на 1ПСШ чоловiкiв через роз-робку методики комплексно! диференцшовано! терапi!, яка б враховувала наявшсть супутньо! маласезiйно! iнфекцi! статевих оргашв.
Робота е фрагментом тем НДР кафедри шюр-них та венеричних хвороб ДЗ «Дншропетров-ська медична академiя МОЗ Укра!ни»:
- «Комплексна диференцшована терапiя хворих на дерматози та шфекцй, що передають-ся статевим шляхом, з урахуванням порушень адаптацшних механiзмiв в умовах коморбщнос-тй>, державний реестрацiйний № 0111 и 002791 (2011-2013 рр.);
- «Таргетна терапiя хворих на дерматози та шфекцй, що передаються статевим шляхом, в умовах коморбщносп», державний реестрацш-ний № 0114 и 000931 (2014-2018 рр.).
Виклад основного матерiалу
Загальнокшшчна характеристика хворих i методи дослiдження. Основну групу досл> джуваних хворих на 1ПСШ, у яких вивчалися особливостi iмунних змш, змш показниюв фак-торiв природно! резистентностi та рiвня цитою-шв при наявностi у них супутньо! маласезшно! iнфекцi!, склали 124 чоловши, що проходили в перiод 2009-2013 рр. обстеження i лiкування в клшщ шкiрних та венеричних хвороб ДЗ «Дш-пропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни» та ОШВД м. Запорiжжя.
Групу порiвняння склали 108 хворих на 1ПСШ чоловiкiв, у яких не було клшко-лабораторних проявiв маласезiозу; якi теж проходили обстеження та лшування одночасно з хворими основно! групи дослщження без до-даткових умов вщбору.
Клiнiчна характеристика хворих. В ушх
пацiентiв з супутньою маласезiйною шфекщею гешталш мали мiсце прояви хрошчно! урогеш-тально! патологi!, якi поеднувалися з гострими чи пiдгострими проявами свiжо! форми або за-гостренням хронiчно! форми 1ПСШ.
Моноiнфекцiя була встановлена у 15, подвш-на шфекщя - у 99 та потршна - у 10 обстежених.
Свiжа форма 1ПСШ була у 32 (26 %) пацiентiв; хрошчна форма 1ПСШ - у 92 (74 %) (загострення хронiчно! шфекцй - у 15 (12 %)) пащенпв.
У цiлому патологiчний процес у обстежених, маючи ознаки шфшьтративно-фол^лярно-
паракератотично-десквамативного характеру у виглядi:
- баланопоститiв;
- уретрипв;
- простатитiв;
- епщидимтв;
- везикулiтiв;
- перiуретральних уражень тощо, -вiдрiзнявся хронiчним в'ялим перебтом i час-
тими рецидивами.
Типовим проявом патологи у цих хворих була наявшсть пщгострого баланопоститу, ха-рактерними особливостями якого була:
- тошка (переважна локалiзацiя проявiв у за-головочнiй борознi, у мiсцi переважного розта-шування та функцiонування залоз);
- морфологiчнi прояви ураження - катараль-ний тип запалення без ктшчних ознак ексудацi! з:
1) наявшстю еритеми, атрофiчного стон-шення шюри та слизово!;
2) явищами керозу, кератозу усть фолшу-лiв та вивiдних протокiв залоз, - як дрiбних, так i великих (тизонових) залоз головки та крайньо! плот^ що в манiфестних проявах мали вигляд «шипиюв»;
3) численними ретенцшними кiстами залоз внутршнього листка крайньо! плотi;
4) явищами лейкоплакй;
- явища акропоститу та патолопчних змiн дистально! частини внутршнього листка край-
ньо! плот^ яю вiдмiчалися у 26 хворих.
Взагалi, вiдмiчалися явища:
- баланопоститу - у Bcix 124 дослiджених хворих, серед них:
1) гострого - у 4;
2) шдгострого - у 92;
3) маломашфестного - у 28 хворих;
- уретриту - також у вшх у 124 дослщжених хворих, серед них:
1) гострого - у 17;
2) шдгострого - у 30;
3) маломашфестного - у 77 хворих;
- простатиту - у 88 дослщжених хворих, серед них:
1) гострого - у трьох;
2) шдгострого - у 12;
3) маломашфестного або безсимптомного -
у 73 хворих;
- патолопя оргашв мошонки - у 73 дослщже-них хворих, серед них:
1) ro^pi прояви - у двох;
2) пщгос^ прояви - у 14;
3) маломашфестш прояви або безсимп-
томна - у 57 хворих.
Маласезюз шюри у дослщжених хворих про-являвся як комбшащя деюлькох, щонайменш трьох або бшьше рiзних окремих клшчних форм. Бшьш, нiж у половини дослщжених (69 осiб) вiдмiчалася комбшащя трьох-чотирьох, а у 55 ошб одночасно iснувало п'ять i бшьше рiзних клiнiчних форм маласезiозу шюри. Най-частiше маласезiоз шкiри проявлявся у хворих, як комбшащя:
- керозу, чорних комедошв та пiтирiазу волосисто! частини голови (19 оаб з 124);
- керозу, комедошв, пiтирiазу волосисто! частини голови та негншного фолiкулiту тулуба та кiнцiвок (14 осiб).
Рiзнокольоровий лишай частiше iснував у комбшащ! з керозом, чорними комедонами, не-гнiйним фолiкулiтом тулуба i юнщвок та штир> азом волосисто! частини голови (17 ошб).
Маласезiйна шфекщя у дослiджених хворих мала хрошчний (з перших рокiв життя) ре-цидивуючий перебiг з послщовною стадiйною трансформацieю та метаморфозом проявiв; це залежало та обумовлювалося певними визначе-ними несприятливими факторами.
У всiх обстежених хворих мали мюце геш-тальнi, пери- та позагештальш прояви маласе-зюзу шкiри та перехiдних шкiрно-слизових д> лянок статевих органiв.
Треба також зазначити на те, що в ушх хворих на шкiрi статевих оргашв мали мюце числен-ш фолiкулярнi ретенцiйнi кiсти сальних залоз (iменування яких проявами хвороби Фордайса -«гранулами Фордайса» - е некоректним) та прояви негншного фол^лггу.
Методи дослiдження. Усiм хворим, згщно дiючим нормативам проводилися:
- фiзикальнi та загальнi клiнiко-лабораторнi дослщження;
- комплексне клiнiко-лабораторне досл> дження на збудники 1ПСШ;
- комплексне клшшо-шструментальне об-стеження стану урогештально! системи (УЗД, уретро- та цистоскошя, рентгенологiчне досл> дження), передбаченi чинними нормативними актами МОЗ Укра!ни;
- комплексне мшроскошчне i культураль-не мшолопчне дослiдження на гриби роду Malassezia для встановлення етюлопчного дiа-гнозу маласезiозу;
Дослiдження для виявлення етiологiчних факторiв запальних процесiв урогештального тракту проводили згiдно методичним рекомен-дацiям МОЗ Укра!ни.
Культуральнi дослщження для ощнки умовно-патогенних мiкроорганiзмiв проводили згщно Наказу МОЗ СРСР вщ 22.05.85 р. «Про ушфшащю мшробюлопчних (бактерюлопч-них) методiв дослiдження, застосовуваних у клшшо^агностичних лабораторiях лшувально-профшактичних установ» з дотриманням за-гальноприйнятих методiв, згiдно з рекомендащ-ями виробниюв дiагностичних систем.
Мiкроорганiзми щентиф^вали згiдно 9-му виданню Визначника бактерш Берджи (1997).
Виявлення збудника хламщюзу проводилося у зiскобах слизово! оболонки уретри, центрифу-гатi першо! порцп ранково! сечi, сироватцi кровi (при дослщженш на специфiчнi IgG та IgA ан-титiла) за допомогою:
- цитологiчно! дiагностики забарвлених за Романовським-Пмзою препаратiв;
- реакцi! прямо! iмунофлуоресценцi! (П1Ф);
- iмуноферментного аналiзу (1ФА) та ПЛР з використанням дiагностичних систем:
1) «Хламоноскрин» («Шармедик», РФ);
2) «Chlamydia DFA» та «Chlamydia Microplate EIA» («Санофi Дiагностик Пас-тер», Францiя);
3) тест-системи «Амплi Сенс» (НД1 еш-демюлогй МЗ РФ, Москва, РФ) для ПЛР дiа-гностики.
Виявлення збудника трихомошазу здшсню-валося за допомогою мшроскопй та культураль-ного дослiдження, виявлення антитш - за допомогою 1ФА, а також ПЛР iз застосуванням:
- середовища СКДС та тесту IN Pouch (Biomed Diagnostics, Inc., США);
- дiагностичних тест-систем «ЛАГ1С» та ЗАТ «ВСМ» (РФ) для ПЛР;
- тест-систем для 1ФА («Вектор-Бест», РФ). Виявлення U. urealyticum проводилося куль-
туральним методом з використанням рщкого
1-4 2014
живильного середовища на 0CH0Bi плацентарного бульйону 3i збагаченими добавками, з по-дальшим переаванням на агарове диференщ-альне середовище.
ВиявленняM. hominis проводилося культураль-ним методом з використанням рщкого живильного середовища на основ! агару й бульйону PPLO.
Виявлення вiрусу папiломи людини з дифе-ренцiацieю ДНК ВПЛ високого канцерогенного ризику 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 52, 56, 58, 59, 6 6 проводилося методом ПЛР з використанням тест-системи «АмплиСенс» (ЦНД1 епщемюло-rii МОЗ РФ, Москва, РФ).
Виявлення вiрусу герпесу простого (ВПГ-2) проводилося у м^опрепаратах тканин методами полiмеразноi ланцюгово! реакци з використанням тест-системи Biokom «Gene Paktm PCR test HSV», РФ) та iмунофлуоресценцii (Герпес Скан, «ЛАБдiагностiка», РФ); а також методом iмуноферментного аналiзу сироватки кровi (Век-та ВПГ-/§М-стрип, ЗАТ «Вектор Бест», РФ).
Дiагноз кандидозу вважали пiдтвердженим при наявност типовоi клiнiчноi картини та ви-явленi мiкроскопiчно вегетуючих форм Candida spp. (дрiжджових клiтин, що брунькуються, та псевдомщелда) у забарвлених за Грамом мазках зi шюри та слизовоi оболонки уретри, а також при зростанш культури на селективному серед-овищi не менш за 103 КУО/мл.
Дiагноз маласезюзу шкiри та маласезiйноi iнфекцii гешталш дослiджуваним хворим вста-новлювався на шдставк
- наявностi у них характерних клшчних про-явiв маласезюзу;
- виявлення мшроскошчно в лусочках ура-жено1' шкiри, комедонах та матерiалу зi слизово!' оболонки кл^ин дрiжджеподiбних грибiв;
- результатiв верифшаци роду через засiв на середовище Сабуро тд шар маслиново!' оли;
- результатiв кiлькiсного культурального дослщження.
Дослщження на маласезiйну шфекщю проводилося у комплексi з дослщженням на збудники 1ПСШ за загальновщомими методиками [3]. Кри-терieм для визначення маласезiозу було виявлення не менш за 8х105 на см2 числа КУО (у контр-олi у здорових, а також при маласезieносiйствi -5х105 КУО на см2)
Дослiдження iMyHHoro статусу. Оцiнка iмунного статусу дослщжуваних хворих прово-дилася на основi аналiзу результатiв загально-прийнятого комплексу стандартних ушфшова-них iмунологiчних теспв, передбачених Наказом МОЗ Украши № 422 вiд 19.11.02.
Визначення загально!' та вiдносноi кiлькостi лейкоципв i дослiдження лейкоцитарно!' формули проводилося на автоматичному гематолопчному аналiзаторi ABX-Pentra 60C («Horiba ABX» S.A.S.,
Франщя, свщоитво № 6455/2007 вiд 18.05.2007, Наказ МОЗ Украши № 41 вщ 18.05.2007).
Фенотипування л1мфоциг1в проводилося методом ¡мунофенотипування клгтин кров1 за ди-ференцюючими антигенами (гак званими CD-рецепгорами - cluster of differentiation receptors) за допомогою моноклональних антиттл набору «Кло-носпектр» виробницгва «МедБиоСпектр» (ТУ 9398-386-17854025-00, РФ). Непряма реакщя по-верхнево! ¡мунофлюоресценци виконувалася без-посередньо на цшснш кров1 (100 мкл) досл1джу-ваних; доотдження проводилося згщно шструкцл по застосуванню набору. Облт результата реакци проводився за допомогою методу флуоресцентно! мтроскопи; визначали по вщноснш кшькосп:
- CD 3+клiгин - кшьюсть зрiлих Т- лiмфоцигiв;
- CD 4+ - кшьюсть Т-хелперов;
- CD 8+ - кшьюсть Т-цитотоксичних клiгин;
- CD 16 + - кшьюсть ^К^мфоципв
- CD 19+ - кшьюсть В-лiмфоциriв.
Згiдно iснуючим рекомендацiям, окрiм обл> ку вiдносного числа окремих субпопуляцш лiм-фоцигiв, проводився аналiз !х спiввiдношення CD 4+/ CD 8+; цей iндекс, подiбно до iмуноре-гуляторного iндексу (IPI), дозволяе оцiнюваги вплив iмуноадгезивних властивостей мембран регулюючих субпопуляцiй Т^мфоципв на формування iмунно! вiдповiдi - регуляторнi властивосп ланки Т- лiмфоцитiв.
Функцюнальна активнють В-л1мфоцит1в досль джувалася шляхом визначення загально! концентраций сироваткових !муноглобулш1в клас1в A, M, G та E у сироватщ кров! дослщжуваних хворих ¿му-нотурбщиметричним методом на анал!затор! Cobas з використанням тест-систем Roche Diagnostics (Швейцар!я) зг!дно рекомендац!ям виробника.
Визначення концентрацй Ц1К проводили методом спектрофотометри за загальноприйня-тою методикою [10].
Функцюнальна акгивнiсть фагоцитуючих клiтин (полiморфно-ядерних лейкоцитiв) досл> джувалася за допомогою оцшки фагоцитарно! активносп полiморфноядерних лейкоцитiв пе-риферично! кровi та бактерицидно! активностi фагоцитуючих клгтин через вiдновлення в них безкольорового штросинього тетразолiя у фор-мазан (НСТ-тест).
Фагоцитарна активнють нейтрофiлiв пери-ферично! кровi оцiнювалася за рiвнем захоплен-ня полiморфно-ядерними лейкоцитами фшсова-них клiтин пекарних дрiжджiв (0,05-вщсотково! суспензи в розчинi Хенкса), мшрометодом за загальноприйнятою методикою, з визначенням:
- фагоцитарного шдексу (Ф1) - вщсотка кт-тин, що вступили у фагоцитоз;
- фагоцитарного числа (ФЧ) - середнього числа фагоцитованих клгток гриба у фагоцитi.
Бактерицидну акгивнiсть фагоцитуючих
кл^ин визначали за допомогою НСТ-тесту, що проводився мшрометодом за загальноприйня-тою методикою. Результати НСТ-тесту оцшю-вали за вщносною кiлькiстю НСТ-позитивних кл^ин (фагоцитiв, що мiстили гранули дифор-мазану) у забарвлених метиленовим зеленим
Результати дослщження
Особливостi змiн показникчв клiтинного iмунiтету. Результати дослiдження показникiв кiлькiсного складу головних популяцiй i субпо-пуляцiй лiмфоцитiв кровi у обстежених пащен-тiв представлено у табл. 1.
З порiвняльного аналiзу наведених даних, що вiдрiзнялися помiж собою з досить висо-ким ступенем вiрогiдностi (Р < 0,05), видно, що у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезш-ною шфекщею генiталiй, подiбно до хворих на 1ПСШ групи порiвняння (що не мали маласе-зшно! шфекцй), мають мiсце численнi вираженi змши кiлькiсного складу головних популяцiй та субпопуляцш лiмфоцитiв кровi (частина з яких за напрямком змiн була подiбною змiнам групи порiвняння, а частина - мала протилежний на-прямок змiн).
Так, насамперед, у пащенпв основно! групи вiдмiчалося у середньому:
- бшьш суттеве тдвищення абсолютно! кшь-костi лейкоцитiв кровц
- збiльшення абсолютно! кiлькостi CD 8+ (Г-цитотоксичних клiтин) та СБ 19+ (8-л1мфоцитш).
Збiльшення абсолютно! величини цих по-казникiв у груш порiвняння (рiзниця з групою контролю) спостершалася, але виходила за 5-вщсотковий рiвень достовiрностi.
Треба однак же зазначити на те, що подiбний напрямок змiн був притаманний не вам пащен-
препаратах [13].
Визначення рiвня цитокшв у-1НФ, 1Л-4, 1Л-1Р та ФНП-а проводили за допомогою iмунофер-ментного аналiзу з використанням тест-системи ТОВ «Протеиновый контур» (Санкт-Петербург, РФ) зпдно рекомендащям виробника.
там основно! групи, а лише тим з них, у кого мали мюце поширеш прояви таких запальних форм маласезюзу, як себорейний дерматит або псорiа-зи- чи пiтирiазиформнi екзематиди (31 % хворих, в яких вiдмiчалося значне збiльшения вказаних показниюв). У той час у значно! кiлькостi хворих основно! групи (в яких не було подiбних проявiв маласезiйно! iнфекцi!), навпаки, вiдмiчалося в середньому зниження цих показникiв (вщносно середнiх показникiв групи порiвияния та групи контролю). Таке явище, на наш погляд, можна пояснити особливютю ^зницею) iмунних змiн, притаманних саме окремим формам маласезюзу; це узгоджуеться з даними попередньо проведе-них дослщжень шших авторiв [3, 15, 16, 18, 22].
Треба також вщм^ити й те, що у хворих основно! групи дослщження, на вiдмiну вщ хворих групи порiвняння, вiдмiчалися протилежиi за напрямком змши у кшькосп лiмфоцитiв, CD 3+ (зрш Г^мфоцити) та CD 4+ (Г-хелпери), а саме - суттеве тдвищення !х абсолютно! кшь-кост проти зменшення кiлькостi в груш порiв-няння; це, на нашу думку, могло свщчити про наявнють додаткового вогнища антигенного по-дразнення та хрошчного запалення.
При бшьш детальному аналiзi було також вiдмiчено, що подiбний напрямок змiн був притаманний не вшм хворим основно! групи, а лише тим з них, у кого мали мюце поширеш прояви
Таблиця 1 - Кшьшсний склад головних популяцш та субпопуляцш л1мфоцит1в кров1 дослщжених хворих
Показники Одиниц1 вим1ру Основна група (Ы = 124) Група пор1в-ияния (Ы = 108) Група контролю: здоров1 пащенти (Ы = 20)
Лейкоцити кров1 109 /л 7,05+0,10 6,62+0,15 6,28+0,13
Л1мфоцити кров1 109 /л 1,82+0,03 1,54+0,03 1,73+0,04
% 25,8+0,3 23,3+0,3 27,5+0,4
CD 3+ 109/л 1,28+0,02 1,15+0,02 1,20+0,02
зр1л1 Г-л1мфоцити % 70,3+0,9* 74,7+0,9 69,4+0,6
CD 4+ 109/л 0,66+0,01 0,54+0,01 0,61+0,02
Г-хелпери % 36,3+0,5* 35,1+0,5* 35,3+0,7
CD 8+ 109/л 0,35+0,01 0,33+0,01* 0,32+0,01
Г-цитотоксичш кл1тини % 19,2+0,3* 21,4+0,3 18,4+0,4
CD 19+ 109/л 0,26+0,01 0,23+0,01* 0,22+0,01
5-л1мфоцити % 14,3+0,2 14,9+0,3 12,7+0,3
CD 4+^ 8+ 1 1,8+0,03* 1,6+0,04 1,9+0,04
ПРИМ1ТКИ: * - р1зниця з групою контролю не виходить за 5-ввдсотковий р1вень достов1рност1.
запальних форм маласезюзу (при яких вiдмiча-лося значне збшьшення вказаних показникiв). При цьому в бшьшост iнших хворих основно! групи показники кiлькостi лiмфоцитiв, CD 3+ та CD 4+ кл^ин у середньому не вiдрiзнялися вiд показникiв хворих групи порiвняння; бшьшю-тю дослiдникiв визнано таю iмуннi змiни харак-терними для хворих на 1ПСШ [7-9].
На нашу думку, подiбнi особливостi можуть також бути обумовлеш саме наявнютю окремих (запальних) форм супутнього маласезюзу, що певним чином шдтверджуеться рашше прове-деними дослiдженнями особливостей iмунних змiн у хворих на маласезюз [3, 15, 16, 22].
Окремим аспектом визначених особливос-тей хворих на 1ПСШ з супутньою маласезш-ною iнфекцiею генiталiй е рiзноспрямованiсть напрямку змiн абсолютно! та вщносно! юль-костi лiмфоцитiв кров^ CD 3+, CD 4+ та CD 8+ клiтин. Так, статистично вiрогiдне пiдвищення середнiх показникiв !х абсолютно! кiлькостi не супроводжувалося вщповщним статистично значимим збiльшенням !х вщносно! кiлькостi; навпаки, вiдбувалося зниження вщносно! юль-костi лiмфоцитiв у цшому. До цiе! особливостi також можна вщнести й вiдмiннiсть у стввщ-ношеннi CD 4+ до CD 8+ -кттин, яке у хворих основно! групи не було зменшеним, як це було характерно для пащенпв групи порiвияння.
Важливим моментом е також те, що характер та напрямок змш дослщжених показникiв, у значному ступеню, також визначалися осо-бливостями етiологiчного складу, формою та проявами урогенiтально! запально! патологi!. Урахування цих особливостей е обов'язковою умовою проведення хворим рацюнально! тера-пi! (на що також зазначають автори шших про-ведених ранiше дослiджень [7-9].
Таким чином, тдсумовуючи вищенаведене, можна зазначити на те, що у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею генiталiй
го складу головних популяцш та субпопуляцiй лiмфоцитiв кровi, рiзницю в напрямку та сту-тнь вираженостi яких необхiдно враховувати при наявносп окремих форм та проявiв маласе-зiйно! iнфекцi! та урогештально! патологi!.
Особливостi змiн показникчв гуморального iмунiтету. Показники гуморального iмунiте-ту у дослiджених хворих, подiбно показникам клiтинного iмунiтету, вiдрiзнялися значною розбiжнiстю та варiювали у значних межах, у деяких випадках виходячи за межi загально-прийнято! норми. Результати дослщження по-казникiв гуморального iмунiтету дослiджених хворих представлено у табл. 2.
З порiвняльного аналiзу наведених даних, що вiдрiзнялися помiж собою з досить висо-ким ступенем вiрогiдностi (Р < 0,05), видно, що у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш певною особливютю можна вважати збшьшення загально! концентрацi! сироваткових iмуноглобулiнiв класiв А, М та Е у сироватцi кровi; у той же час у груш порiвняння така тенденщя у середньому лише спостериа-лася, але не була статистично достовiрною у по-рiвняннi з показниками групи контролю.
При бшьш детальному аналiзi було визначе-но, що, подiбно до змш показниюв клiтинного iмунiтету, такий напрямок змш був притаманний лише тим хворим основно! групи, у яких мали мюце поширеш прояви запальних форм маласезюзу i вiдмiчалося значне збiльшения вказаних показниюв. При цьому, у значно! юлькост хворих основно! групи (в яких не було подiбних про-явiв маласезiйно! iнфекцi!), навпаки, вiдмiчалося у середньому зниження цих показниюв - вщнос-но середнiх показниюв групи порiвняння (серед яких не спостерпалося таких значних розбiж-ностей) та групи контролю. На наш погляд, така особливють ^зниця) iмунних змiн ще раз доводить значимють урахування таких особливостей,
мають мiсце певнi особливостi змiн юльюсно-
Таблиця 2 - Показники гуморального 1мунггету у досл!джених хворих
Показники Одиниц1 вим1ру Основна група (Ы = 124) Група пор1вняння (Ы = 108) Г рупа контролю: здоров1 пац1енти (Ы = 20)
^ А г/л 2,82+0,03 2,18+0,04* 2,22+0,03
^ м г/л 1,58+0,01 1,38+0,03 1,32+0,01
^ G г/л 17,49+0,18 15,84+0,21 12,72+0,25
^ Е МО/мл 146,24+10,3 63,23+7,6* 58,45+7,2
CD 19+ 5-л1мфоцити 109/л 0,26+0,01 0,23+0,01* 0,22+0,01
% 14,3+0,2 14,9+0,3 12,7+0,3
Ц1К од. оптично!' щ1льност1 84,2±4,4 68,7±4,3 43,2±3,5
ПРИМ1ТКИ: * - р1зниця з групою контролю не виходить за 5-в1дсотковий р1вень достов1рност1. 1-4 2014 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
притаманних окремим формам маласезюзу.
Важливим також можна вважати визначення у значно! кiлькостi хворих на 1ПСШ з супут-ньою маласезшною iнфекцiею значного пщ-вищення загально! концентрацi! сироваткових iмуноглобулiнiв класiв О та Е у сироватцi кровГ, що виходило за межi загальноприйнято! норми.
Подiбне пiдвищення загально! концентра-цi! iмуноглобулiну О (меншого ступеня) також вiдмiчалося i у значно! кшькост хворих групи порiвняння. Проте тдвищення загально! кон-центрацi! iмуноглобулiну Е поза межi загальноприйнято! норми можна вважати особливiстю, пов'язаною з наявнютю (сенсибiлiзуючою дiею) маласезшно! iнфекцi!; на це неодноразово вказу-валося в iнших дослiдженнях [3, 15, 16, 18, 22].
Визначення концентрацй циркулюючих iмунних комплексiв показало наявнють бiльш значного пiдвищення !! у хворих основно! групи, у порiвняннi з хворими на 1ПСШ, в яких не було маласезшно! шфекцп. Пiдвищення кон-
Таблиця 3 - Показники стану клгтинних факто
центрацi! Ц1К було характерним для хворих обох груп з машфестними гострими проявами запально! урогештально! патологi!. Але таке пiдвищення також суттево залежало й вiд наяв-ностi у хворих позагенiтальних проявiв маласе-зiйно! iнфекцi!; це, безумовно, слщ враховувати при призначеннi лГкування хворим на 1ПСШ.
Так1 ознаки посилення iмунно! вiдповiдi гумо-рально! ланки у хворих на 1ПСШ з супутньою ма-ласезiйною шфекщею та розвиток явищ сенсибь лiзацi!, безумовно, можна розцiнювати як прояви подiбно! полiетiологiчно! патологi!. Це теоретично узгоджуеться з даними попередньо проведених дослiджень iмунних змiн у хворих на 1ПСШ та хворих на маласезюз [3, 7-9, 15, 16, 18, 22].
Особливост змш показиик1в факторiв природноТ резистентностi. Результати досл> дження показникiв клiтинних факторiв природ-но! резистентностi дослiджених хворих представлено у табл. 3.
З порiвняльного аналiзу наведених даних, що природно! резистентност1 дослгджених хворих
Показники Одинищ вим1ру Основна група N = 124) Група пор1вняння (Ы = 108) Група контролю: здоров1 пац1енти N = 2 0)
Ф1 % 45,2+0,7 63,4+0,5 76,4+1,5
ФЧ 1 4,4+0,08 6,5+0,06 7,8+0,13
НСТ-тест % нейтрофшв 13,3+0,5 17,8+0,5* 18,2+0,6
Нейтрофши 109 / л 4,2+0,05 4,5+0,06 4,9+0,10
CD 16+ ЛХ-клгтини 109/л 0,22+0,01 0,27+0,01 0,31+0,01
% 10,4+0,2 15,6+0,3 17,9+0,3
ПРИМ1ТКИ: * - р1зниця з групою контролю не виходить за 5-вщсотковий р1вень достов1рност1.
вiдрiзнялися помiж собою з досить високим сту-пенем вiрогiдностi (Р < 0,05), видно, що у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш певною особливютю е бшьш суттеве (вiдносно показникiв хворих групи порiвняння) зниження всiх дослГджених показник1в стану клiтинних факторiв природно! резистентностi. Але треба зазначити, що ця закономiрнiсть не пiдтверджувалася при наявност у хворих основно! групи дослщження запально-алергiчних форм маласезюзу; це вщноситься як до кшькосп CD 16+ Ы^-кттин при таких ктшчних формах, як рiзнокольоровий лишай, екзематиди Дар'е та себорейний дерматит, так i до показник1в НСТ-тесту при таких клiнiчних формах, як екзематиди Дар'е та себорейний дерматит (коли вщзначалося ютотне тдвищення вказаних показникiв вщнос-но як групи порiвняння, так i групи контролю).
Таю особливост показник1в стану клгтинних факторiв природно! резистентностi, на нашу думку, цшком можливо пояснити додатковим попр-шенням стану системи неспецифГчного захисту
при юнуванш у хворих комбГновано! поеднано! шфекцшно-запально! патологй (на що неодноразово вказувалося авторами дослГджень особли-востей патогенезу полГетГологГчних форм 1ПСШ [7-9]) та наявшстю сенсибшзаци при юнуванш у хворих запально-алерпчних форм маласезюзу (що, у свою чергу, вщповщае даним дослГджень особливостей Гмунних змш у хворих на маласезюз [3, 15, 16, 18, 22]).Таким чином, дат проведеного нами дослГдження показниюв клГтинних факто-рГв природно! резистентносп у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш показали наявнють у цих хворих загальних особливостей змш дослГджених факторГв, пов'язаних не тГльки з наявнютю маласезГйно! Гнфекцй, але й з особливостями !! клГнГчних проявГв.
Особливос^ змiн р1вня цитокiнiв. Результати дослщження показниюв рГвня цитокГнГв дослщжених хворих представлено у табл. 4.
З порГвняльного аналГзу наведених даних, що вщрГзнялися помГж собою з досить високим ступенем вГрогщносп (Р < 0,05), видно, що у
Таблиця 4 - Показники р1вня цитошшв дослгджених хворих
Показники Оди-ниц1 вимь ру Основна група (Ы = 124) Група пор1вняння (Ы = 108) Група контролю: здоров1 пац1енти (N = 20)
1Л-1 р пг/мл 86,81±0,76 41,28±1,52* 39,83±0,92
1Л-6 пг/мл 47,25±1,4 22,51±1,4 17,08±1,6
ФНП-а пг/мл 124,32±2,45 96,35±1,25 38,64±1,05
1ФН-у пг/мл 14,2±0,52 21,26±0,57 28,73±0,83
ПРИМ1ТКИ: * - р1зниця з групою контролю не ви-ходить за 5-вщсотковий р1вень достов1рносп.
хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною ш-фекщею гешталш певною особливютю е бшьш суттеве (вщносно показниюв хворих групи по-рГвняння) збшьшення показниюв рГвня 1Л-1 в, 1Л-6 та ФНП-а, а також зниження рГвня 1ФН-у.
Безумовно важливим можна вважати визна-чення у значно! юлькосп дослщжених хворих на 1ПСШ значного пщвищення рГвня ФНП-а, яке виходило за межГ загальноприйнято! норми Г було бшьш значним у хворих з супутньою маласезшною шфекщею.
Таю особливост показниюв стану факто-рГв цитоюново! системи, на нашу думку, також можна пояснити додатковим напруженням !! при поеднанш у хворих шфекцшно-запально! патологи, спричинено! збудниками 1ПСШ (що було встановлено рашше у хворих на 1ПСШ [2, 7-9]), а також генГтальних та позагештальних проявГв маласезшно! шфекцн (що також було визначено попередшми дослщженнями у хворих на маласезюз [3, 15, 16, 18, 22]).
Таким чином, дат проведеного нами досль дження показниюв факторГв цитоюново! системи також показали наявнють у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш загальних особливостей змш дослщжених факто-рГв; це пщтверджуе загальний характер Гмуноло-пчних порушень, що виникають у хворих з поед-нанням подГбно! шфекщйно! патологи.
До того ж варто тдкреслити, що визначення рГвня ФНП-а при обстеженш хворих на 1ПСШ можна вважати доцшьним та необхщним не тшьки з мГркувань теоретичного характеру, але Г тому, що, - як це було показано багатьма дослщженнями, - у значно! юлькост хворих на 1ПСШ та маласезюз мае мюце наявнють ново-утворень рГзних оргашв та систем (у тому числГ, Г оргашв сечостатево! системи).
У дослщженш шлях!в пщвищення ефектив-носп лГкування 1ПСШ також можна зазначати, що щ даш проведеного дослщження можна вважати
перспективними щодо обгрунтування викорис-тання нових сучасних медикаментозних засобГв -шпбгторГв (коректорГв) рГвня ФНП-а (етанерцепт, адалГмумаб, шфлксимаб, тоцишзумаб та ш.) при лшуванш тяжких проявГв та ускладнених форм 1ПСШ (особливо аутгамунних процесГв у тканинах оргашв сечостатево! системи та реактивних ура-жень сполучно! тканини) та маласезюзу.
Обгрунтування доцшьносп визначення рГвня саме штерлейюну 6 у пащенпв з 1ПСШ, в яких мае мюце супутня маласезшна шфекщя, певним чином можна бачити у тому факп, що вщомими джерелами його продукцп е не тшьки кштини Гмунно! системи, а також Г клГтини, що не мають прямого вщношення до Гмунно! системи:
- фГбробласти;
- кератиноцити;
-хондроцити;
- кштини Лейдига в яечках;
- фолГкулярно-зГрчасп кштини гшофГза Г гладком'язовГ кштини кровоносних судин;
- ендотелГальш Г синовГальш кштини, -
як часто залучеш у проявах 1ПСШ та рГзних форм маласезюзу.
Виявлеш у дослщжених хворих змши показниюв Гмуштету у бшьшосп сво!й узгоджують-ся з даними попередшх дослщжень патогенезу 1ПСШ [2, 7-9]. ОкремГ розбГжносп з деякими результатами шших дослщжень, на нашу думку, можна пояснити наявнютю значних коливань показниюв та неврахуванням впливу шших, одночасно юнуючих проявГв, шдивщуальних особливостей хворих або недолшом критерив формування груп дослщження та груп контролю (якщо в осГб, що складали щ групи, не було враховано наявносп проявГв маласезшно! шфекцн), - на що певш пщстави дають резуль-тати попередшх дослщжень Гмунних змш у хворих на маласезюз [3, 15, 16, 18, 22].
АналГзуючи у сукупносп наведеш вище результата дослщження патогенезу 1ПСШ, можна зробити загальний висновок про те, що у хво-рих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш мають мюце визначеш особли-вост змш клгтинного Г гуморального Гмуштету, факторГв природно! резистентносп та рГвня цитоюшв, що характеризуються певним взаем-ним зв'язком та взаемною залежнютю, мають рГзний стушнь вираженосп Г, в значному числГ випадюв, рГзну спрямованють змш показниюв; щ особливост також пов'язаш з визначеними особливостями як клшчних проявГв та перебГ-гу маласезшно! ГнфекцП, так Г проявГв урогенГ-тально! патологП дослГджених хворих.
Висновки
1. Встановлено, що у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею гешталш мають мюце певш особливосп iмунних змiн, частина з яких за напрямком подiбна змiнам хворих на 1ПСШ, що не мають маласезшно! ш-фекцн, а частина мае протилежний напрямок i залежить вщ особливостей проявiв супутнього маласезiозу.
2. Характерною е рiзноспрямованiсть напрямку змш абсолютно! та вщносно! юлькост лiмфоцитiв кровi, CD3+, CD4+ та CD8+ кттин, пiдвищення концентрацi! Ц1К, збiльшення рiвня 1Л-1 в, 1Л-6, ФНП-а та зниження рiвня 1ФН-у.
3. При наявностi запально-алергiчних форм маласезюзу вщзначаеться iстотне збiльшення абсолютно! юлькост лейкоцитiв кровi, кiлькостi CD3+, CD4+, CD8+, CD19+ та CD 16+Ж-клтгин, показниюв НСТ-тесту, значне шдвищення за-гально! концентрацi! сироваткових iмуноглобу-лшв класiв A, M, G та E у сироватщ кровi.
4. При незапальних формах маласезюзу, на-впаки, характерним е зменшення абсолютно! юлькосп CD8+ та CD 19+ кттин, показниюв стану кттинних факторiв природно! резистент-ностi, загально! концентрацй сироваткових iму-ноглобулiнiв класiв A, M та E.
Перспективами подальших розвiдок у на-
Л1ТЕРАТУРА
1. Арзуманян В. Г. Антагонистическая активность Malassezia spp. к другим клинически значимым родам дрожжей / В. Г. Арзуманян, А. Ю. Сергеев, О. В. Шелемех, И. М. Ожо-ван, О. А. Сердюк // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2009. - Том 147, № 9. - С. 298-303.
2. Бурцев О. А. Клинические особенности тече-
ния и лечения уретрита у мужчин, вызванного Mycoplasma genitalium / О. А. Бурцев, А. Е. Гущин, М. А. Гомберг // Российский журнал кожных и венерических болезней. -2008. - № 5. - С. 72-76.
3. Горбунцов В. В. Комплексна таргетна терапш ма-
ласезюзу шюри : дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.20 / Вячеслав Вячеславович Горбунцов; Нац. мед. ун-т iм О. О. Богомольця. - К., 2009. - 336 с.
4. Горбунцов В. В. Малассезиоз кожи / В. В. Гор-
бунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2010. - № 1-2. - С. 125-153.
5. Горбунцов В. В. Урогенитальный малассезиоз / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. -№ 1-2 (7). - С. 30-33.
6. Дмитриев Г.А. Лабораторная диагностика бактериальных урогенитальных инфекций / Г. А. Дмитриев. - М.: Медицинская книга; Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2003. - 336 с.
прямку дослщження 1ПСШ у хворих i3 наявнютю маласезшно! шфекци статевих оргашв. Результати проведеного дослщження показали значимють наявносп та виду найбшьш маш-фестних клшчних форм маласезшно! шфекци у патогенезi захворювання дослщжених хворих, iмунопатогенетичнi змши яких можуть суттево вiдрiзнятися вщ загальновщомих характерних змш. Тому е вс шдстави стверджувати, що при-значення iмунотропних засобiв повинно базу-ватись на шдивщуально визначених значеннях цих дослщжених показниюв, осюльки вони можуть бути небажаними мшенями диференщ-йовано! патогенетично! корекцiï; це обумовлюе необхiднiсть урахування подiбних протирiч для запобiгання ускладнень та виникнення небажа-них явищ лiкування при проведеннi шдивщуа-лiзованоï iмунокоригуючоï терапiï у комплексi з терашею, що звичайно призначаеться.
Наведеш вище клiнiко-патогенетичнi осо-бливостi 1ПСШ, поеднаних з маласезiйною iнфекцiею, дощльно у комплексi враховувати при курацн хворих, розробцi та призначеннi 1м рацiональноï етiо-патогенетичноï терапiï, що, завдяки ïï максимальнiй iндивiдуалiзацiï, може суттево шдвищити ефективнiсть лiкування уро-гештально!' патологiï у цих хворих.
7. Дюдюн А. Д. Комплексно-диференцшована те-
рапiя i диспансеризацiя хворих з рецидивами урогешгальних iнфекцiй (хламiдiоз, трихомо-шаз, уреаплазмоз, кандидоз, бактерiальний ва-riH03): Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.20 / Анатолш Дмитрович Дюдюн; Нац. мед. ун-т iм. О. О. Богомольця. - К., 2003. - 34 с.
8. Ермоленко Д. К. Урогенитальный трихомониаз.
Пособие для врачей / Д. К. Ермоленко, В. А. Исаков, С. Б. Рыбалкин, Т. С. Смирнова, Ю. Ф. Захаркив. - СПб. - В. Новгород, 2007. - 96 с.
9. Зиганшин О.Р. Состояние местного иммуните-
та репродуктивного тракта мужчин при воспалительных заболеваниях половой системы // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2001. - № 1. - С. 36-40.
10. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений // В. Г. Пе-редерий, А. М. Земсков, Н. Г. Бычкова, В. М. Земсков. - К.: Здоров'я, 1995. - 211 с.
11. Караев З.О. Этиологическая характеристика но-зокомиальных инфекций мочевыводящих путей / З. О. Караев, Л. Р. Мамедова // Проблемы медицинской микологии. - 2010. - № 3. - С. 13-15.
12. Касихина Е. И. Изучение роли условно-патогенной флоры урогенитального тракта в развитии патологических высыпаний на коже / Е. И. Касихина // Вестник после-
дипломного медицинского образования. -2009. - № 3-4. - С.23-24.
13. Лебедев К. А. Иммунная недостаточность (выявление и лечение) / К. А. Лебедев, И. Д. Понякина. - М.: Мед. книга, 2003. - 443 с.
14. Молчанов О. Л. О роли модуляции кислотности влагалищной жидкости в терапии бактериального вагиноза / О. Л. Молчанов, Ю. Л. Тимошкова, В. Г. Абашин // Гинекология.
- 2010. - Т. 12, № 1. - С. 33-35.
15. Полеско И. В. Иммунологические параметры у больных себорейным дерматитом / И. В. Полеско, А. В. Пичугин, Р. И. Атаулла-ханов // Рос. журн. кожных и венерич. болезней. - 2005. - № 2. - С. 26-30.
16. Ashbee H. R. Immunology of Diseases Associated with Malassezia Species / H. R. Ashbee, E. G. V. Evans // Clinical Microbiology Reviews.
- 2002. - Vol. 15, No 1. - P. 21-57.
17. Ashbee H. R. Pathogenic Yeasts (The Yeast Handbook) / H. R. Ashbee, E. M. Bignell. - B. etc.: Springer, 2009. - 365 p.
ОСОБЕННОСТИ ИММУННЫХ ИЗМЕНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ ИППП МУЖЧИН С МАЛАССЕ-ЗИЙНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ Дюдюн С. А., Горбунцов В. В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
Цель - изучение особенностей иммунных изменений, изменений показателей факторов естественной резистентности и уровня цитокинов у больных ИППП мужчин с малассезийной инфекцией половых органов. Материалы и методы. Исследование проводилось у 124 больных ИППП с малассезийной инфекцией половых органов и 108 больных ИППП группы контроля. Результаты и обсуждение. У больных ИППП с сопутствующей малассезийной инфекцией гениталий имеют место определенные особенности изменений клеточного и гуморального иммунитета, факторов естественной резистентности и уровня цитокинов, характеризующиеся определенной взаимной связью и взаимной зависимостью, имеющие различную степень выраженности и, в значительном числе случаев, различную направленность изменений показателей. Эти особенности также связаны с определенными особенностями как клинических проявлений и течения малассезийной инфекции, так и проявлений уро-генитальной патологии исследованных больных. Выводы. Особенности иммунных изменений у больных ИППП, соединенных с малассезийной инфекцией, целесообразно в комплексе учитывать при их курации, разработке и назначении им рациональной терапии.
Ключевые слова: мужчины, ИППП, малассезийная инфекция половых органов, иммунитет, изменения особенностей.
18. Boekhout T. Malassezia and the Skin - Science and Clincial Practice / T. Boekhout, E. Gueho-Kellermann, P. Mayser, A. Velegraki. - B. etc.: Springer, 2010. - 250 p.
19. Brown G. D. Immunology of Fungal Infections / G. D. Brown, M. G. Netea. - B. etc.: Springer, 2007. - 500 p.
20. Chen T. A. The biology of Malassezia organisms and their ability to induce immune responses and skin disease / T. A. Chen, P. B. Hill // Vet. Dermatol. - 2005. - Vol. 16, No 1. - P. 4-26.
21. Frequency of bacteria, Candida and malassezia species in balanoposthitis / M. Alsterholm, I. Flytstrom, R. Leifsdottir [et al.] // Acta Derm. Venereol. - 2008. - Vol. 88, No 4. - P. 331-336.
22. Malasseziosis and immunity / R. Hromada, J. Posivak, S. Posivakova [et al.] // Folia Vet. -2005. - Vol. 49. - Suppl. 3. - P. 37-39.
23. Mucosal Immunology. 3rd ed. / P. L. Ogra, J. Mestecky, M. E. Lamm, W. Strober, J. R. McGhee, J. Bienenstock. - Elsevier Academic Press, 2005. - 1885 p.
PECULIARITIES OF IMMUNE CHANGES IN MEN PATIENTS WITH STI AND MALASSE-ZIAL GENITAL INFECTION Dyudyun S. A., Gorbuntsov V. V.
"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
Purpouse —studying the peculiarities of immune changes, changes in indices of natural resistance factors and cytokine levels in men patients with sexually transmitted infection (STI) and malassezial genital infection. Materials and methods. The study has been conducted in 124 patients with STI combined with malasezial genital infection and 108 STI patients of the control group. Results and discussion. Patients with concomitant STI and genitals malasezial infection have had some peculiarities in changes of cellular and humoral immunity factors, factors of natural resistance and cytokine levels, characterized by a certain interconnection and mutual dependence and having varying degrees of severity and, in a significant number of cases, multiple destinations of the change indicators. These peculiarities are also associated with certain features of both clinical manifestations and course of malasezial infection and manifestations of urogenital pathology of studied patients. Resume. It is advisable to take into account fully the peculiarities of immune changes in patients with sTi, combined with malasezial infection, during their supervision, development and assignment of rational therapy for them.
Keywords: men, STI, malasezial genital infection, immunity, changes of peculiarities.
Дюдюн Сергей Анатолиевич - врач-дерматовенеролог.
Горбунцов Вячеслав Вячеславович - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины». [email protected]
