CC BY
17
УДК: 616.64:616.9-002.828:582.282.23-085
Особливост змш показниюв кислотно-лужного стану у хворих на 1ПСШ чолов^в з маласезшною шфекщсю статевих оргатв
Дюдюн С. А.*, Горбунцов В. В.1
1ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
Наведено результати дослщження кислотно-лужного стану у 124 хворих на 1ПСШ з супутньою маласезiйною ш-фекцieю генiталiй. Встановлено, що особливютю показникiв кислотно-лужного стану у таких хворих можна вва-жати наявнють ознак компенсованого хронiчного метаболiчного алкалозу або загальноТ (можливо, конституцю-нальноТ) алколiзацiТ органiзмy ступiнь якоТ залежить вщ особливостей клiнiчних проявiв урогенггальноТ запальноТ патологiТ та проявiв маласезмноТ iнфекцiТ. Певною особливiстю е значний ступшь лужностi у мiсцях ексудацп та мокнуття запальних проявiв маласезмноТ iнфекцiТ генiталiй.
КлючовI слова: 1ПСШ, маласезiйна iнфекцiя генiталiй, кислотно-лужний стан.
Актуальшсть проблеми. У наш час 1ПСШ
загально визнано складною медико-соцiальною проблемою сучасностi; це обумов-лено !х широким розповсюдженням, тяжкiстю спричинених наслiдкiв та впливом на репродук-тивне здоров'я населення [2, 9, 16, 17].
Перспективи подальшого розвитку науково-практичних дослiджень 1ПСШ пов'язанi з тим, що дослщженнями останнiх рокiв виявлено та встановлено патогенну роль багатьох «нових» шфекцшних агентiв, якi мо-жуть передаватися статевим шляхом та призво-дити до розвитку захворювання у людини [2, 9, 16]. Безсумшвно, результати цих дослiджень дозволили суттево пiдвищити ефективнiсть л> кування хворих з 1ПСШ; тому роботи у цьому напрямку тривають i привертають увагу як на-уковцiв, так i практичних лiкарiв.
Досягнення сучасно! медицини та мшробю-логи дають можливiсть отримання нових даних щодо ролi та значення вiдомих та недостатньо вщомих практичнiй медицинi мiкроорганiзмiв. Особливу роль у патологи 1ПСШ вiдiграють грибковi мiкроорганiзми. Так, визначення ролi та значення дрiжджеподiбних грибiв роду Candida у виникненнi та розвитку гештально! патологи в свш час, безумовно, вiдкрило для кшшчно! ме-
дицини в цiлому та дерматовенерологи зокрема, так би мовити, щлу еру «кандидозу» [3, 23].
Значення кандидозно! шфекци, - як окремо! нозолопчно! одиницi, так i частого коменсалу, -для виникнення та розвитку гештально! патологи загальновiдомо. Багато робiт було присвяче-но дослiдженню цього аспекту патологи 1ПСШ, i результати цих дослщжень мають беззапере-чну практичну значимють [3, 9, 28].
Невирiшеною рашше частиною проблеми можна вважати те, що у вивченш патологи 1ПСШ iснуе певний брак дослщжень ролi ш-ших, - можливо, ще бшьш розповсюджених, -дрiжджеподiбних грибiв роду Malassezia. Над-звичайна висока поширенiсть цих лiпофiльних дрiжджеподiбних грибiв серед населення, рiз-номаштшсть проявiв ще! шфекцшно! патологи, численнi спостереження вiсцеральних форм маласезюзу та летальних випадкiв, пов'язаних з щею iнфекцiею, проблеми ll дiагностики та лi-кування - усе це, беззаперечно, обумовлюе ак-туальнiсть дослiджень у цьому напрямку.
На цей час проблему маласезюзу можна вважати одшею з тих проблем сучасно1 науково1 та практичное' медицини, що найбшьш динамiчно розвиваються. Вирiшення проблеми етюлопч-но! дiагностики цих грибiв при захворюваннях
людини стало тдставою для стршкого розви-тку дослщжень у цьому напрям!, серед яких проблеми 1ПСШ, беззаперечно, мають посюти чшьне мюце [1, 4, 7, 8, 20, 25, 26, 39].
Постановка проблеми у загальному ви-глядь Встановлено, що одним з важливих ас-пекпв патогенезу шфекцшних процешв е стан кислотно-лужного балансу макрооргашзму [4,
10, 11, 21, 22, 24, 27, 29, 33, 36, 37, 40].
Мшрооргашзми мають потребу в певних
концентращях деяких х1м1чних речовин (особливо юшв водню), в абсолютно певному сшв-вщношенш р1зних юшв, у шдтримщ певного окислювально-вщновлювального потенщалу середовища. Тому вже щонайменш! змши !х концентрацп мають на мшрооргашзми сильний вплив; у зв'язку з цим встановлення { шдтрим-ка задано! оптимально! величини рН мае ютотне значення для !хньо! життед1яльност1. Несприят-лива концентращя Н + { ОН- у середовищ! впли-вае на р1зш структурш { бюх!м!чш параметри мь кробних кл!тин [10, 11, 20-22, 24, 27, 33, 36, 37].
Для шдтримання життед1яльност1 та захисту вщ несприятливих фактор1в середовища та шва-зп мшрооргашзм!в, оргашзм людини еволюцш-но виробив певш засоби захисту; серед них здат-нють шдтримання та регулювання кислотно-лужного балансу е одним з найголовшших [3,
11, 13, 21, 22, 24, 27, 30, 33, 34, 36, 37, 40].
Кислотно-лужний стан покрив1в (бар'ерних
або примежових структур) людського тша (шю-ри та слизових) е важливою ланкою протшн-фекцшного захисту оргашзму. Так, поверхня шюри покрита водно-лшдною кислотною ман-т1ею (манпею Маркюшш), що складаеться з сумш! шюрного сала й поту, в яку додаш орга-шчш кислоти, утвореш в результат! бюх1м1чних процес!в, що прот!кають в ешдермюь Кислотна водно-л!п!дна мант!я шюри е першим бар'ером захисту вщ м!кроорган!зм!в [10, 11, 13, 21, 22, 27, 30, 33, 36, 37, 40].
Встановлено, що у бшьшосп людей в норм! кислотшсть мант!! складае 5,5-6,7 рН. При цьому, незважаючи на деяю ф!зюлопчш коливання (залежн! в!д часу доби, ктмату, !ндив!дуальних особливостей оргашзму), у здорово! людини величина рН шюри досить пост!йна ! в норм! ко-ливаеться в незначних межах. На здоровш шю-р!, що мае рН у межах 5,5, нормальна мшрофло-ра вщносно стаб!льна ! проявляе резистентнють колон!зац!! [11, 13, 22, 27, 30, 33, 36, 37, 40].
Сучасш дослщження св!дчать про те, що коли кислотшсть шюри порушена (зокрема, 1-4 2013 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
рН вище 5-6), то виникнення шфекцп бшьш в> рогщне. Встановлено, що при деяких шюрних захворюваннях величина кислотност! поверхн! шюри зм!нюеться, наприклад, рН зростае:
- при грибкових захворюваннях - до 6 (слабокисла реакщя);
- при екзем! - до 6,5 (майже нейтральна реакщя);
- при вугровш хвороб! - до 7 (нейтральна).
Навпаки, у розпал! захворювання у хворих
на бешиху мае мюце зниження кислотност! шю-ри, що супроводжуеться зниженням середнього р!вня рН сеч!, яке нормал!зуеться в реконвалес-центном та пом!жрецидивному пер!одах захворювання [11, 22, 27, 33, 36, 37, 40].
Важливим для дослщження значення змш кислотно-лужного балансу у розвитку урогеш-тально! патолог!! е також дан! про вщмшнють кислотност! шк!ри людини у р!зних топограф1ч-них дшянках т!ла, серед яких параген!тальн! д> лянки займають особливе м!сце; це тдтверджу-еться спостереженнями особливостей локал1за-ц!! у цих д!лянках ряду шфекцшних дерматоз!в (еритразми, еп!дермоф!т!!, кандидозу тощо) [5, 11, 21, 22, 27, 30].
Кислотно-лужний баланс (рН) сечостатевих оргашв традицшно вщносять, - поряд з меха-шчними та !мунолог!чними чинниками, - до головних чинник!в захисту сечостатевих оргашв та оргашзму в цшому; серед цих фактор!в захисту особливе значення надаеться [2, 21]:
- у жшок - нормальн!й лактобацилярн!й м> крофлор!;
- у чолов!к!в - протимшробному фактору пе-редм!хурово!залози.
Встановлено, що кислотно-лужний стан слизових сечостатево! системи суттево в!др!зняеться в!д стану шк!ри та !нших слизових людського ор-ган!зму через особливють умов !снування та склад видшень (сеч! та секрет!в залоз) [5, 13, 21, 29, 30]:
- нормальна кислотшсть шхви жшки колива-еться вщ 3,8 до 4,4 рН { в середньому складае 4,0-4,2 рН; багато дослщжень було присвячено вивченню змш кислотно-лужного стану жшо-чих сечостатевих оргашв при р1зних захворюваннях; отримаш результати дозволили суттево пщвищити ефективнють л1кування жшок з такими урогештальними шфекцшними захворю-ваннями, як бактер1альний вагшоз, урогешталь-ний кандидоз, трихомошаз та ш. [2, 16, 21, 29];
- ф1зюлопя кислотно-лужного стану сечостатево! системи у чоловтв суттево вщр1зня-еться вщ ф!зюлогп жшок; нейтральне або сла-
болужне середовище уретри, яке створюсться уретральним секретом i секретом передмiхуро-во! залози, перешкоджае розмноженню ацидо-фiльних бактерiй в уретрi (наприклад, нормаль-них лактобацил шхви, дрiжджеподiбних грибiв роду Candida тощо) [29].
Вiдомо, що у регуляци кислотно-лужного балансу на поверхнi слизово! сечостатевих ор-ганiв, окрiм секрепв залоз, певну роль вiдiграе також кислотшсть сечi, яка змiнюеться при ба-гатьох захворюваннях або станах оргашзму; тому кислотнiсть сечi е важливим дiагностич-ним чинником, дослщження якого мае безумов-не практичне значення [10, 11, 13, 21, 28, 29].
Численш дослiдження були присвячеш осо-бливостям життедiяльностi та патогенност збудникiв урогенiтальних iнфекцiй, пов'язаним з особливостями змш кислотно-лужного стану сечостатево! системи хворих. Набутi результати дали багато для покращення лшування хворих з 1ПСШ i з усшхом застосовуються в практицi [2, 9, 10, 12, 16, 21, 29]:
- певний штерес мають даш про те, що при зниженш рН середовища збiльшуеться феномен прилипання хламiдiй;
- важливим було встановлення того, що три-хомонади не розвиваються:
1) при нормальному рН шхви (у дiапазонi 4,0-5,5);
2) при рН, що сягае 7,0 (це спостерпаеть-ся у жшок перед початком або вщразу шсля менструаци);
3) у дiвчаток i немолодих жiнок; оптимум росту трихомонад визначено при
рН середовища 5,9-6,5;
- вивчення взаемоди трихомонад з вiрусами показало, що трихомонади можуть бути пере-носниками вiрусiв - при збереженнi нейтрального рН середовища.
Мае також практичне значення для дiагнос-тики та л^вання 1ПСШ той факт, що, на вщ-мiну вiд багатьох шших збудникiв урогешталь-но! патологи, мшоплазми продукують фермент уреазу, завдяки чому розщеплюють сечовину на вуглекислий газ i амiак, змiнюючи рН середовища з 6,0 до 7,5 (проте деяю дослiдники вщзна-чають, що оскiльки фермент аргiназа, продуко-ваний Mycoplasma hominis, розкладае амшокис-лоту аргiнiн, то можливе, навпаки, зниження рН середовища). Подiбнi особливосп змiн стану середовища характернi для життедiяльностi ш-шого збудника 1ПСШ - уреаплазми (Ureaplasma urealyticum); тд впливом продуковано! ним
уреази вщбуваегься розщеплювання сечовини з утворенням амiаку, що призводить до змiни рН середовища в лужну сторону [10, 18].
Багато з дослщжень особливостей розвитку урогештально! патологи при змшах кислотно-лужного балансу сечостатево! системи присвя-чено урогенiтальному кандидозу. Встановлено, що оптимальш значення рН для росту бшьшос-тi дрiжджеподiбних грибiв знаходяться в облас-тi середньо! кислотностi (рН 4-6); проте окремi види здатнi розвиватися в кислшому середови-щi. При цьому важливо вiдмiтити, що в такому слабокислому середовищi не росте бiльшiсть бактерш, якi найбiльш часто е представниками мшробюти людини [2, 21].
Разом з тим, приходиться вщзначити певний брак дослщжень особливостей розвитку в умо-вах норми та патологи кислотно-лужного стану гешталш iншого, можливо, ще бшьш розповсю-дженого серед населення представника дрiж-джеподiбних грибiв - грибiв роду Malassezia (хоча вже встановлено значення змш кислотно-лужного стану шюри для розвитку таких про-явiв маласезiйноl шфекци, як рiзнокольоровий лишай [7, 26]).
Гриби роду Malassezia, на вщм^ вiд грибiв роду Candida, мають багато важливих для розвитку патологи людини властивостей, серед яких, у першу чергу, треба вщзначити !х надзвичай-ну (можливо, обумовлену лiпофiльнiстю) стiй-юсть до фiзико-хiмiчних факторiв середовища. Встановлено, що деяю види грибiв Malassezia здатш рости у межах кислотносп вiд pH 2,0 до 11,0 [4, 7, 20, 25, 26]. Таю особливосп обу-мовлюють певну актуальшсть дослщжень змiн кислотно-лужного балансу для уточнення ролi та мюця грибiв роду Malassezia у виникненш та розвитку патологil у хворих з урогештальними iнфекцiями. Очiкуванi результати, безумовно, здатш шдвищити ефективнiсть л^вання за-пальних захворювань сечостатево! системи за рахунок обгрунтованого iндивiдуалiзованого застосування методiв коригуючо! терапi!. Таким чином, на цей час юнуе об'ективна необхiднiсть вивчення особливостей клiнiчних проявiв уро-генiтально! патологi! та патогенетичних змш у хворих на 1ПСШ, яю мають супутню маласезiй-ну шфекщю статевих органiв, для забезпечення можливостi пiдвищення ефективностi терапi! таких пащенпв.
Зв'язок дослiдження з важливими науко-вими та практичними завданнями полягае у тому, що дослiдження особливостей ктшчних Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2013
прояв1в урогештально1 патологи та патогене-тичних змш у хворих на 1ПСШ чоловтв з мала-сезшною шфекщею статевих оргашв е одним ¿з шлях1в пщвищення ефективност лшування таких хворих через розробку методики комплексно! диференцшовано! терапп, яка б врахову-вала наявнють супутньо! маласезшно! шфекци статевих оргашв.
Робота е фрагментом теми НДР Кафедри шюрних та венеричних хвороб ДЗ «Дшпропе-тровська медична академ1я МОЗ Укра!ни» - 1Н 21.11 «Комплексна диференцшована терашя хворих на дерматози та шфекци, що передаються статевим шляхом, з урахуванням порушень адап-тацшних мехашзм!в в умовах коморбщностЬ»; держ. реестр. № 0111и002791 (2011-2013 рр.).
Виклад основного матерiалу
Загальнокшшчна характеристика хворих.
Дослщжуваш хвор! були роздшет на дв1 групи:
- основну групу хворих склали 124 чолов> юв, що проходили в перюд 2009-2013 рр. об-стеження { лшування у Клшщ шюрних та венеричних хвороб ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ Укра!ни» та ОШВД м. Запор1жжя та у яких вивчалися особливост ктшчних про-яв1в, перебпу 1ПСШ при наявносп у них супутньо! маласезшно! шфекци та змши клшшо-лабораторних показниюв;
- групу пор1вняння склали 108 хворих на 1ПСШ чоловшв без клшко-лабораторних про-яв1в маласезюзу; яю теж проходили обстеження та л1кування одночасно з хворими основно! групи дослщження без додаткових умов вщбору.
Групу контролю склали 20 здорових чоловшв.
Серед 124 хворих основно! групи:
- моношфекщя була встановлена у 15 хворих;
- подвшна шфекщя - у 99;
- потршна - у 10 хворих.
У вс1х хворих з супутньою маласезшною ш-
фекц1ею ген1тал1й мали м1сце прояви хрошчно! уроген1тально! патологИ, як1 поеднувалися з го-стрими чи шдгострими проявами св1жо! форми або загостренням хрошчно! форми 1ПСШ:
- св1жа форма 1ПСШ була у 32 (26 %) хворих;
- хрошчна форма 1ПСШ - у 92 (74 %) хворих (серед них загострення хрошчно! шфекци - у 15 (12 %) хворих).
У цшому патолопчний процес у обстеже-них вщр!знявся, маючи ознаки шфшьтративно-фол!кулярно-паракератотично-десквамативного характеру у вигляд! баланопостипв, уретрит!в, простатит!в, еп!дидим!т!в, везикул!т!в, периу-ретральних уражень тощо, з хрошчним в'ялим переб!гом ! частими рецидивами.
Типовим проявом патолог!! у цих хворих була наявшсть шдгострого баланопоститу, ха-рактерними особливостями якого були:
- тошка - переважна локал!защя прояв!в у заголовочн!й борозн!, у мющ переважного роз-ташування та функцюнування залоз;
- морфолопчш прояви ураження - катараль-ний тип запалення без кл!н!чних ознак ексудацп з:
1) наявн!стю еритеми, атроф!чного стон-шення шк!ри та слизово!;
2) явищами керозу, кератозу усть фолшу-л!в та вив!дних протоюв залоз, - як др!бних, так ! великих (тизонових) залоз головки та крайньо! плот!, що в машфестних проявах мали вигляд «шипиюв»;
3) численними ретенц!йними к!стами залоз внутршнього листка крайньо! плот!;
4) явищами лейкоплакп.
У хворих основно! групи вщм!чалися:
- явища акропоститу та патолог!чних зм!н дистально! частини внутр!шнього листка крайньо! плот! - у 26 хворих;
- явища баланопоститу - у вс!х 124 хворих, серед них:
1) гострого баланопоститу - у чотирьох;
2) шдгострого - у 92;
3) маломашфестного - у 28;
- явища уретриту - також у вшх 124 хворих, серед них:
1) гострого уретриту - у 17;
2) шдгострого - у 30;
3) маломашфестного - у 77;
- явища простатиту - у 88 хворих, серед них:
1) гострого простатиту - у трьох хворих;
2) шдгострого - у 12;
3) маломашфестного або безсимптомного -у 73;
- патолопя оргашв мошонки - у 73 хворих, серед них:
1) гостр! прояви - у двох хворих;
2) шдгостр! прояви - у 14;
3) маломашфестш прояви або безсимп-томна патолопя - у 57 хворих. Маласезюз шюри у дослщжених хворих про-
являвся, як комбшащя декшькох, щонайменш трьох або бшьше р!зних окремих ктшчних форм. Бшьш, шж у половини дослщжених (69 ос!б) вщм!чалася комбшащя трьох-чотирьох, а у 55 ос!б одночасно юнувало п'ять ! бшьше р!зних клшчних форм маласезюзу шюри. Най-част!ше маласез!оз шюри проявлявся у хворих, як комбшащя:
- керозу, чорних комедошв та mrapia3y волосисто! частини голови (19 оаб з 124);
- керозу, комедошв, mrapia3y волосисто! частини голови та негншного фол^л^ тулуба та кiнцiвок (14 оаб).
Рiзнокольоровий лишай частiше юнував у комбiнацiï з керозом, чорними комедонами, не-гнiйним фолiкyлiтом тулуба i кшщвок та штир> азом волосистоï частини голови (17 ошб).
Маласезiйна iнфекцiя у дослiджених хворих мала хрошчний (з перших роюв життя) ре-цидивуючий перебп з послiдовною стадiйною трансформацieю та метаморфозом проявiв; це залежало та обумовлювалося певними визначе-ними несприятливими факторами.
У всiх обстежених хворих мали мюце геш-тальнi, пери- та позагештальш прояви маласезюзу шкiри та перехiдних шкiрно-слизових д> лянок статевих органiв.
Треба також вщзначити, що в yсiх хворих на m^i статевих органiв мали мюце численш фо-лiкyлярнi ретенцшш кiсти сальних залоз ^мену-вання яких проявами хвороби Фордайса - «гранулами Фордайса» е некоректним) та прояви негншного фол^л^.
Методи дослщження. Усiм хворим, згiдно ддачим нормативам, проводилися:
- фiзикальнi та загальш клiнiко-лабораторнi дослiдження;
- комплексне клшко-лабораторне дослщжен-ня на збудники 1ПСШ;
- комплексне клiнiко-iнстрyментальне обсте-ження стану yрогенiтальноï системи, передбаче-нi чинними нормативними актами МОЗ Украши:
1) УЗД;
2) уретро- та цистоскошя;
3) рентгенологiчне дослщження;
- комплексне мшроскошчне i культураль-не мiкологiчне дослiдження на гриби роду Malassezia для встановлення етюлопчного дiа-гнозу маласезiозy.
Дослiдження для выявления етюлопчних фак-торiв запальних процесiв yрогеиiтальиого тракту проводили зпдно методичним рекомеидацiям [19].
Кyльтyральнi дослщження для оцшки умовно-патогенних мiкроорганiзмiв проводили згщно Наказу МОЗ СРСР вiд 22.05.85 р. «Про yнiфiкацiю мшробюлопчних (бактерюлопч-них) методiв дослiдження, застосовуваних у клiнiко-дiагностичних лабораторiях л^вально-профшактичних установ» з дотриманням за-гальноприйнятих методiв, згiдно з рекомендащ-ями виробниюв дiагностичних систем.
Мiкроорганiзми щентиф^вали згiдно 9-му виданню Визначника бактерш Берджи (1997).
Виявлення збудника хламщюзу проводилося у зiшкрябах слизово! оболонки уретри, центрифугам першо! порци ранково! сечi, сироватцi кровi (при дослщженш на специфiчнi IgG та IgA антитiла) за допомогою:
- цитолопчно! дiагностики забарвлених за Романовським-Пмзою препаратiв;
- реакци прямо! iмунофлуоресценцi! (П1Ф);
- iмуноферментного аналiзу (1ФА) та ПЛР з використанням дiагностичних систем:
1) «Хламоноскрин» («Шармедик», РФ);
2) «Chlamydia DFA» та «Chlamydia
Microplate EIA» («Санофi Дiагностик Пас-
тер», Францiя);
3) тест-системи «Ампт Сенс» (НД1 епще-
мюлогл МЗ РФ, Москва) для ПЛР дiагностики.
Виявлення збудника трихомонiазу здшсню-
валося за допомогою мiкроскопi! та культураль-ного дослiдження, виявлення антитш - за допомогою 1ФА, а також ПЛР iз застосуванням:
- середовища СКДС та тесту IN Pouch (Biomed Diagnostics, Inc. США);
- дiагностичних тест-систем «ЛАГ1С» та ЗАТ «ВСМ» (РФ) для ПЛР;
- тест-систем для 1ФА («Вектор-Бест», РФ).
Виявлення U. urealyticum проводилося куль-
туральним методом з використанням рщкого живильного середовища на основi плацентарного бульйону зi збагаченими добавками, з по-дальшим пересiванням на агарове диференщ-альне середовище.
ВиявленняM. hominis проводилося культураль-ним методом з використанням рщкого живильного середовища на основi агару й бульйону РРLО.
Виявлення вiрусу папiломи людини з диферен-цiацiею ДНК ВПЛ високого канцерогенного ризику 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 52, 56, 58, 59, 66 прово-дилося методом ПЛР з використанням тест-системи «АмплиСенс» (ЦНД1 епщемюлоги МОЗ РФ, Москва).
Виявлення вiрусу герпесу простого (ВПГ-2) проводилося у мiкропрепаратах тканин методами полiмеразно! ланцюгово! реакци з використанням тест-системи Biokom «Gene Paktm PCR test HSV», РФ) та iмунофлуоресценцi! (Герпес Скан, «ЛАБдiагностiка», РФ), а також методом iмуноферментного аналiзу сироватки кровi (Век-та ВПГ-/§М-стрип, ЗАТ «Вектор Бест», РФ).
Дiагноз кандидозу вважали пщтвердженим при наявностi типово! клiнiчно! картини та ви-явленi мiкроскопiчно вегетуючих форм Candida
1-4 2013
spp. (^жджових кттин, що брунькуються, та псевдомiцелiю) в забарвлених за Грамом мазках 3i шкiри та слизово! оболонки уретри, а також при зростанш культури на селективному серед-овищi не менш за 103 КУО/мл.
Дiагноз маласезiозу шюри та маласезшно! шфекцп генiталiй дослщжуваним хворим вста-новлювався на шдставк
- наявностi у них характерних клшчних про-явiв маласезiозу;
- виявлення мiкроскопiчно в лусочках ура-жено! шкiри, комедонах та матерiалу зi слизово! оболонки клiтин дрiжджеподiбних грибiв;
- результатiв верифiкацi! роду через заав на середовище Сабуро тд шар маслиново! олп;
- результат кiлькiсного культурального до-слщження.
Дослiдження на маласезiйну iнфекцiю про-водилося у комплексi з дослщженням на збуд-ники 1ПСШ за загальновщомими методиками [7-8, 12, 17]. Критерieм для визначення маласе-зюзу було виявлення не менш за 8х105 на см2 числа КУО (у контролi у здорових, а також при маласезieносiйствi - 5х105 КУО на см2)
Дослiдження показникчв кислотно-лужного стану (КЛС) кровi проводилося за допомогою приладу «Мшро-Аструп», модель ABL («Радiометр», Дания).
У пробах артерiзовано! капiлярно! кровi (з попередньо зпргго! мочки вуха) визначалися за Аструп i Зiггаард-Андерсеном:
- актуальна pH кровц
- напруга вуглекислого газу в кровi (рСО2);
- бiкарбонати плазми кровi справжш (АВ);
- бiкарбонати стандартнi (SB);
- буферт основи (BB);
- показник надлишку або нестачi основ (BE).
Аналiз отриманих показникiв проводився за
загальноприйнятими методиками [6, 14, 15].
Вимiрювання рН сечi проводили за загальноприйнятою методикою за допомогою стацюнарного рН-метру MP 511 (прилад внесено до Державного реестру засобiв вимiрювально! технiки Укра!ни тд № У2873-09).
Вимiрювання рН шюри проводили за допомогою рН-метра HI 98109 Skincheck {HANNA Instruments, Португашя) рН-електродом HI 98109 Skincheck зпдно з рекомендацiями виробника. При до^дженш вимiрювався показник рН у деюлькох точках шюри обличчя, а також шюри статевих органiв та перигештальних дiлянок шюри.
Результати дослщження. З порiвняльного аналiзу отриманих даних (Табл.1), що вiдрiзняли-ся помiж собою з досить високим ступенем вiро-гiдностi (P < 0,05), було визначено, що у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною iнфекцiею генiталiй особливiстю можна вважати визначе-ну алкалiзацiю (олужнення) внутршньооргано! рiдини та поверхнi шюри. У той же час у груш порiвняння, навпаки, спостерiгалася тенденцiя до зниження рiвня рН (закислення), яка не була статистично достовiрною (у порiвняннi з показ-никами групи контролю) за рядом показниюв.
Аналiзуючи показники кислотно-лужного стану кровi у комплекс^ можна вiдзначити, що для переважно! бiльшостi хворих на 1ПСШ з супутньою маласезiйною шфекщею генiталiй ха-рактерним е наявнють певних ознак компенсо-ваного хрошчного метаболiчного алкалозу або певно! загально! (можливо, конституцюналь-но!) алколiзацi! оргашзму (зважаючи при цьому на наявнють аналопчних змiн рН, що були ви-явленi при дослiдженнi сечi та шкiри статевих органiв, пери- та позагештальних дiлянок).
Показники кислотно-лужного стану кровi у дослiджених хворих характеризувалися наявню-
Таблиця 1 - Показники кислотно-лужного стану дослщжених хворих
Показники Одинищ вим1ру Основна група (N = 124) Група пор1вняння (N = 108) Група контролю: здоров! чолов1ки (N = 20)
pH кров! 1 7,43±0,01 7,38±0,01* 7,4±0,01
рСО2 (напруга вуглекислого газу в кров!) кПа 5,46±0,02 5,06±0,02 5,36±0,02
АВ (бжарбонати плазми кров! справжш) ммоль/л 23,8±0,3 21,8±0,3* 22,6±0,3
SB (бкарбонати стандарта) ммоль/л 26,1±0,3 23,6±0,4* 24,2±0,4
BB (буферш основи) ммоль/л 52,8±0,4 40,4±0,4 50,8±0,4
BE (показник надлишку або нестач1 основ) ммоль/л 1,17±0,4 -1,9±0,4 0,44±0,4
рН сеч! 1 6,9±0,04 5,7±0,03 6,5±0,04
рН шкри обличчя 1 6,2±0,04 5,4±0,04* 5,5±0,04
рН шюри статевих оргашв та перигештальних д1лянок шк1ри 1 6,5±0,04 5,9±0,04* 5,8±0,04
ПРИМ1ТКИ: * - р1зниця з групою контролю не виходить за 5-в1дсотковий р1вень достов!рносп.
тю достовiрних, взаемозв'язаних, взаемообумов-лених i взаемозалежних особливостей; стyпiнь i характер змши яких залежали вiд особливостей кшшчних проявiв yрогенiтальноï запальноï патологи, а у хворих основно1' групи дослщження -також i вщ проявiв маласезiйноï iнфекцiï.
Так, було звернуто увагу на те, що у хворих на 1ПСШ з запальними проявами маласезшно1' шфекци гешталш у мiсцях ексyдацiï та мокнут-тя показники рН досягали рiвня понад 7,4. Це докоршним чином вiдрiзнялося вiд показникiв хворих групи порiвняння, в яких у вогнищах за-палення та ексудаци вiдмiчалося виражене зни-ження показника рН, який в рядi випадюв, при явищах баланопоститу або дерматиту пахових складок, досягав вельми низьких показниюв. Аналогiчна рiзниця також спостерпалася i при позагенiтальних проявах маласезшно1' iнфекцiï у хворих основно1' групи та проявах супутшх дерматитiв - у хворих групи порiвняння.
Отримаш данi певним образом узгоджують-ся з даними попередньо проведених шшими авторами дослiджень, де було встановлено перевагу слабо лужного стану жившьних середовищ для росту грибiв роду Malassezia та наявшсть
Вис
Аналiзyючи у сyкyпностi наведеш вище результати дослiдження, можна зробити загаль-ний висновок про те, що у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезiйною шфекщею генiталiй мають мiсце визначенi особливосп змiн показ-никiв кислотно-лужного стану, яю характеризу-ються наявнiстю достовiрних, взаемозв'язаних особливостей, що виражаеться у наявносп у переважно1' бiльmостi цих хворих загально1' ал-колiзацiï оргашзму, яка проявляеться ознаками компенсованого метаболiчного алкалозу за по-казниками КЛС кровi та збiльmення показниюв рН сеч^ генiальноï та позагенiтальних дшянок mкiри; стyпiнь i характер змши цих особливостей залежать вщ особливостей як клшчних проявiв i перебиу маласезiйноï iнфекцiï, так i проявiв запально1' генiтальноï патологи.
Отримаш нашим до^дженням даиi можуть мати не тшьки теоретичне значення, певним чином пояснюючи патогеиетичиi змiии у реактивносп та обмiиi речовин у хворих на маласезюз, але й безсумшвне практичне значення, з огляду на мож-ливiсть та доцшьнють призначення цим хворим комплексиоï коригyючоï терапiï для пiдвищеиия ефективиостi л^вання у них yрогеиiтальиоï ш-фекцiйноï патологiï та сyпyтиього маласезiозy.
ознак алкалозу та алкалiзацiï mкiри у хворих з рiзними окремими проявами маласезюзу шюри та системно!' маласезшно1' iнфекцiï [1, 7, 8, 27, 31, 32, 38, 39, 41, 42].
Треба також зазначити на те, що певш прояви олужнення при дослщженш кислотно-лужного стану слизових та сечi у хворих з кандидозною iнфекцiею та явищами бактерiального вагшо-зу були встановленi рядом рашше проведених дослiджень [2, 3, 5, 12, 21, 23]. Певним недол> ком цих дослщжень можна вважати вщсутнють урахування у дослщжених хворих наявностi сyпyтньоï маласезiйноï шфекци. Проте ця об-ставина, зважаючи на необхщнють диферен-цiювання дрiжджеподiбного збудника при об-стеженнi хворих з пщозрою на кандидоз, мае основоположне значення через подiбнiсть мор-фологiчних ознак збудника та схожють клiнiко-патоморфологiчних проявiв захворювання.
Окреме значення мало також встановлення певного зв'язку помiж частотою та вираженю-тю проявiв алкалозу та наявнютю та вираже-нiстю конкрементоутворення у передмiхyровiй залозi обстежених хворих.
Наведеш вище клшшо-патогенетичш осо-бливостi 1ПСШ, поеднаних з маласезiйною iнфекцiею, доцшьно в комплексi враховувати при кураци хворих, розробцi та призначеннi 1м рацiональноï етiо-патогенетичноï терапiï, що, завдяки ïï максимальноï iндивiдyалiзацiï, може суттево пiдвищити ефективнiсть лiкyвання у них yрогенiтальноï патологй.
Перспективами подальших розвщок у
напрямку дослiдження 1ПСШ у хворих iз на-явнiстю маласезiйноï iнфекцiï статевих органiв е проведення комплексного аналiзy особливостей ктшчних проявiв та клiнiко-лабораторних показникiв дослщжених хворих для визначен-ня об'ективних, науково обгрунтованих рiвнiв виявлених порушень та можливостi розподi-лення хворих на 1ПСШ чоловiкiв, у яких е ма-ласезiйна iнфекцiя статевих оргашв, у клiнiко-терапевтичнi групи.
З урахуванням цих клiнiко-патогенетичних рiвнiв змiн видiлених груп, буде можливо ви-значити диференцiйованi показання та розро-бити методику комплексноï диференцiйованоï терапiï хворих на 1ПСШ чоловшв з супутньою маласезiйною iнфекцiею статевих оргашв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Арзуманян В. Г. Антагонистическая активность Malassezia spp. к другим клинически значимым родам дрожжей / В. Г. Арзуманян, А. Ю. Сергеев, О. В. Шелемех, И. М. Ожован, О. А. Сердюк // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. -2009. - Том 147, № 9. - С. 298-303.
2. Базолина Е. А. Лабораторно-клинические особенности развития и коррекция дисбакте-риоза влагалища у женщин репродуктивного возраста, больных острым трихомониазом: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.46, 14.00.10 / Базолина Елена Александровна; [Место защиты: «Воен.-мед. акад. им. С. М. Кирова»]. - Санкт-Петербург, 2008. - 16 с.
3. Бацевич В. А. Патогенетичне обгрунтування застосування фiзичних чинниюв у терапн урогештальних мiкозiв: Дис... канд. мед. наук: 14.01.33 / Украшський НД1 медично! реабш-тацп та курортологи. - Одеса, 2004. - 148 с.
4. Богданова Т.В. Морфолого-физиологические характеристики дрожжевых организмов -Malassezia species (Malassez, 1874) Baillon, 1889 (обзор) / Т. В. Богданова // Проблемы медицинской микологии. - 2011. - Т. 13, № 1. - C. 3-13.
5. Бойко О. В. Биохимические критерии бактерионосительства: Дисс. ... д-ра мед. наук: 14.00.46 / Бойко Оксана Витальевна; [Место защиты: ГОУВПО «Российский государственный медицинский университет»]. - Москва, 2006. - 213 с.
6. Гельфанд Б. Р. Анестезиология и интенсивная терапия: Практик. руковод. / П. А. Кириенко, Т. Ф. Гриненко, В. А. Гурьянов и др.; Под общ. ред. Б. Р. Гельфанда. - М.: Литтер-ра, 2006. - 576 с.
7. Горбунцов В. В. Комплексна таргетна тератя
маласезюзу шюри : дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.20 / Вячеслав Вячеславович Горбунцов; [Мюце захисту: Нацюнальний медич-ний ушверситет iм. О. О. Богомольця МОЗ Укра!ни]. - К., 2009. - 336 с.
8. Горбунцов В. В. Малассезиоз кожи // В. П. Фе-
дотов, А. И. Макарчук, А. В. Веретельник и др. Клинические лекции по дерматовенерологии и косметологии / Под ред. В. П. Федотова, А. И. Макарчука. - Т. 2. - Разд. 15. - С. 432-473. - Запорожье-Днепропетровск, 2013. - 552 с.
9. Гриценко В. А. Хронический урогенитальный
трихомоноз у мужчин как микст-инфекция: лабораторная диагностика и клинико-микробиологические особенности / В. А. Гриценко, В. В. Андрейчев // Вестник последипломного медицинского образования.
- 2009. - № 1. - С. 62-63.
10. Дмитриев Г. А. Лабораторная диагностика бактериальных урогенитальных инфекций / Г. А. Дмитриев. - М.: Мед. книга; Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2003. - 336 с.
11. Донцов Д. В. Роль кислотности кожных покровов в патогенезе рожи и предупреждения ее рецидивов: Дисс. ... канд. мед. наук: 14.00.10 / Донцов Денис Владимирович; [Место защиты: ГОУВПО «Ростовский государственный медицинский университет»]. - Ростов-на-Дону, 2009. - 130 с.
12. Ермоленко Д. К. Урогенитальный трихомо-ниаз: Пособие для врачей / Д. К. Ермоленко, В. А. Исаков, С. Б. Рыбалкин, Т. С. Смирнова, Ю. Ф. Захаркив. - СПб. - В. Новгород, 2007. - 96 с.
13. Жданова О. С. Механизмы противоинфек-ционной защиты кожи у больных раком молочной железы в условиях противоопухолевой химиотерапии: Дисс. ... канд. мед. наук: 14.00.16 / Жданова Оксана Сергеевна; [Место защиты: ГУ «Научно-иследовательский институт фармакологии Томского научного центра Сибирского отделения РАМН»]. -Томск, 2005. - 104 с.
14. Интенсивная терапия. Реанимация. Первая помощь: Учебн. пособ. / Под ред. В. Д. Малышева. - М.: Медицина.- 2000.- 464 с.
15. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике.
- М.: МЕДпресс-информ, 2009. - 896 с.
16. Кисина В. Урогенитальный трихомониаз: современный взгляд на проблему / В. Киси-на, А. Гущин, В. Вавилов // Врач. - 2010. -№ 1. - С. 18-20.
17. Кошкин С. В. Урогенитальный хламидиоз: клинико-иммунологическая характеристика, иммуногенетические маркеры, вопросы
прогноза и лечения: Дис.... д-ра мед. наук:
14.00.11 / Сергей Владимирович Кошкин.
- Москва: ФГУ «ЦНИКВИ Росмедтехноло-гий», 2008. - 284 с.
18. Ленгелер Й. Современная микробиология / Под ред. Й. Ленгелера, Г. Древса, Г. Шлегеля.
- М., 2005. - 288 с.
19. Мавров I. I. та íh. Ушфшащя лабораторних методiв дослiдження в дiагностицi захворю-вань, що передаються статевим шляхом. — Харюв: Факт, 2000.— 119 с
20. Мокроносова М. А. Аллергия на дрожжи рода Malassezia у больных атопическим дерматитом / М. А. Мокроносова // Лечащий врач. - 2009. - № 4. - С. 18-21.
21. Молчанов О. Л. О роли модуляции кислотности влагалищной жидкости в терапии бактериального вагиноза / О. Л. Молчанов, Ю. Л. Тимошкова, В. Г. Абашин // Гинекология.
- 2010. - Т. 12, № 1. - С. 33-35.
22. Ткаченко С. Ацидотерапия - новое патогенетическое направление терапии акне / Светлана Ткаченко // Косметика & медицина. - 2011.
- № 3.-С. 48-60.
23. Трухина Е. В. Клинико-лабораторное и экспериментальное обоснование новых подходов к диагностике и лечению канди-дозной инфекции влагалища: Дисс. ... канд. мед. наук: 14.00.01 / Трухина Елена Викторовна; [Место защиты: ГОУВПО «Пермская государственная медицинская академия»]. -Пермь, 2005. - 132 с.
24. Хайруллин Р. Г. Механизмы противоинфек-ционной защиты кожи и слизистых оболочек у больных раком молочной железы в условиях кислородо- и озонотерапии: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.16, 14.00.14 / Хайруллин Равиль Газнавийевич; [Место защиты: ГОУВПО «НИИ фармакологии Томского научного центра СО РАМН»] - Томск, 2007. - 21 с.
25. Ashbee H. R. Pathogenic Yeasts (The Yeast Handbook) / H. R. Ashbee, E. M. Bignell. -Berlin etc: Springer, 2009. - 365 p.
26. Boekhout T. Malassezia and the Skin - Science and Clincial Practice / T. Boekhout, E. Gueho-Kellermann, P. Mayser, A. Velegraki. - Berlin etc: Springer, 2010. - 250 p.
27. Chikakane K. Measurement of skin pH and its significance in cutaneous diseases / K. Chikakane, H. Takahashi // Clin. Dermatol. -1995. - Vol. 13. - P. 299-306.
28. Dahm P. Evidence-based Urology / P. Dahm, R. Dmochowski. - BMJ Books, 2010. - 432 p.
29. Diaz J. L. Biofluid dynamics of the human urinary system / Luis de Jesus Diaz, Yarimar Padua Rosado, Melissa Pérez González // Congress on Biofluids Dynamics of Human Body System at University of Puerto Rico, Mayaguez. July, 10, 2004. - P. J-1 - J-36.
30. Dikstein S. Measurement of skin pH / S. Dikstein, A. Zlotogorski // Acta Derm Venereol (Stockh). - 1994. - Suppl 1. - Vol. 185. - Р. 18-20.
31. Fluhr J. W., Elias P. M. Stratum corneum pH: formation and function of the "acid mantle" // Exogenous Dermatol. - 2002. - Vol. 1. -P. 163-175.
32. Gandy J. J., Snyman J. R., Rensburg C. E. J. van. Randomized, parallel-group, double-blind, controlled study to evaluate the efficacy and safety of carbohydrate-derived fulvic acid in topical treatment of eczema // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol. - 2011. - Vol. 4. - Р. 145-148.
33. Korting H. C. Influence of skin cleansing preparation acidity on skin surface properties / H. C. Korting, M. Megele, L. Mehringer et al. // Int. J. Cosmet. Sci. - 1991. - Vol..13. -Р. 91-102.
34. Man M. Q, Xin S. J., Song S. P., Cho S. Y, Zhang X. J., Tu C. X., Feingold K. R., Elias P. M. Variation of Skin Surface pH, Sebum Content and Stratum Corneum Hydration with Age and Gender in a Large Chinese Population // Skin Pharmacol. Physiol. - 2009. - Vol. 22, No 4. - P.190-199.
35. Marx J., Hockberger R., Walls R. Rosen's Emergency Medicine: Concepts and Clinical Practice. 7th Ed. - Mosby, 2010. - 2894 p.
36. Mauro T. Barrier recovery is impeded at neutral pH, independent of ionic effects: implications for extracellular lipid processing / T. Mauro, S. Grayson, W. N. Gao et al. // Arch. Dermatol. Res. - 1998. - Vol. 290. - Р. 215-222.
37. Ohman H. In vivo studies concerning a pH gradient in human stratum corneum and upper epidermis / H. Ohman, A. Vahlquist // Acta Derm. Venereol. (Stockh). - 1994. - Vol. 74. -Р. 375-379.
38. Rizi K., Green R. J., DonaldsonM. X., Williams A. C. Using pH abnormalities in diseased skin to trigger and target topical therapy // Pharmaceutical Research. - 2011. - Vol. 28, No 10. - P. 2589-2598.
39. Saunders C. W., Scheynius A., Heitman J. Malassezia Fungi Are Specialized to Live on Skin and Associated with Dandruff, Eczema, and Other Skin Diseases // PLoS Pathog. -2012. - Vol. 8, No 6. - e1002701.
40. Schmid M. H. The concept of the acid mantle of the skin: its relevance for the choice of skin cleansers / M. H. Schmid, H. C. Korting // Dermatology. - 1995. - Vol. 191. -Р. 276-280.
1-4 2013
41. Schmid-WendtnerM. H., Korting H. C. The pH of the Skin Surface and Its Impact on the Barrier Function // Skin Pharmacol. Physiol. - 2006. -Vol. 19, No 6. - P. 296-302.
42. Yosipovitch G., Hu J. The importance of skin pH // Skin & aging. - 2003. - Vol. 11, No 3. -P. 88-93.
ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КИСЛОТНО-ЩЁЛОЧНОГО СОСТОЯНИЯ У БОЛЬНЫХ ИППП МУЖЧИН С МА-ЛАССЕЗИЙНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ
Дюдюн С. А., Горбунцов В. В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
Приведены результаты исследования кислотно-щелочного состояния у 124 больных ИППП с сопутствующей малассезийной инфекцией гениталий. Установлено, что особенностью показателей кислотно-щелочного состояния у таких больных можно считать наличие признаков компенсированного хронического метаболического алкалоза или общей (возможно, конституциональной) алколизации организма, степень которой зависит от особенностей клинических проявлений урогенитальной воспалительной патологии и проявлений малассезийной инфекции. Определенной особенностью является значительная степень щелочности в местах экссудации и мокнутия воспалительных проявлений малассезийной инфекции гениталий.
Ключевые слова: ИППП, малассезийная инфекция гениталий, кислотно-щелочное состояние.
FEATURES OF ACID-BASE CONDITIONS CHANGES IN MEN WITH STI AND GENITAL MALASSEZIA-INFECTION
Dyudyun S. A., Gorbuntsov V. V.
"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
The results of investigation on acid-base status in 124 patients with STI and concomitant malassezia-infection of genitals are presented. The feature of acid-base status in patients with STI and genital malassezia-infection is found to be the presence of the characteristics of the compensated chronic metabolic alkalosis or specific general (possibly constitutional) alkolisation, the degree of which depends on the properties of clinical manifestations of urogenital inflammatory pathology and manifestations of malassezia-infection. The particular feature is the large degree of alkalinity in the area of exudation and madescence of inflammatory manifestations of genital malassezia-infection.
Keywords: STI, genital malassezia-infection, acid-base status.
Дюдюн Сергей Анатолиевич - врач-дерматовенеролог, Запорожье.
Горбунцов Вячеслав Вячеславович - д-р мед. наук, профессор кафедры кожных и венерических
болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины».
