CC BY
17
УДК: 616.64:616.9-002.828:582.282.23-085
Можливост iндивiдуалiзацii терапи хворих на 1ПСШ чолов^в з маласезшною шфекщсю статевих оргашв
Дюдюн С. А., Горбунцов В. В.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МШстерства охорони здоров'я Украгни»
Мета - визначення об'ективних науково обфунтованих piBHiB порушень, виявлених у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною iнфекцieю, для pозподiлу хворих у шшко-терапевтичш групи. Матерiали i методи. Дослщження проводилося у 124 хворих з 1ПСШ з маласезiйною шфек^ею статевих оpганiв. Результати та обговорення. Встановлено, що хвоpi на 1ПСШ з супутньою маласезiйною iнфекцieю гешталш об'ективно pозподiляються на три окpемi клiнiко-теpапевтичнi групи, якi статистично достс^рно pозpiзняються за особливостями клiнiчних пpоявiв уpогенiтальноí та позагенiтальноí iнфекцiйно-запальноí патологи; змшами кiлькiсного складу основних популя-цiй i субпопуляцiй лiмфоцитiв кров^ станом S-ланки iмунiтету; показниками стану штинних фактоpiв пpиpодноí pезистентностi та кислотно-лужного балансу. Вщмшносп цих груп у значнш мipi визначаються особливостями шшчних пpоявiв маласезiйноí iнфекцií, як суттево пов'язанi зi змiнами iмунiтету та метаболiзму i вiдобpажають взаемний зв'язок та взаемозалежнiсть клiнiко-патогенетичних пpоявiв piзних форм цього захворювання. Висно-вки. Визначення клiнiко-теpапевтичнi груп дае можливють з урахуванням клiнiко-патогенетичних особливостей головних характеристик та вщмшностей видтених груп визначити дифеpенцiйованi показання для розробки методики комплексно!' диференцшовано'1' теpапií хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфек^ею.
Ключов'1 слова: чоловки, 1ПСШ, маласезiйна iнфекцiя статевих оргашв, особливост1, клiнiко-теpапевтичнi групи.
Актуальшсть проблеми 1ПСШ у наш час
обумовлена [1, 6, 7, 12, 14, 16, 18-21]:
- широким розповсюдженням 1ПСШ;
- pi3HOMamTraM lx проявiв;
- складнiстю та тривалютю лiкування ще1 патологи;
- тяжюстю спричинених наслiдкiв;
- впливом 1ПСШ на репродуктивне здоров'я населення.
Необхщно при цьому також вщзначити, що незважаючи на безсумнiвнi устхи сучасно! ме-дицини усi щ негативнi тренди мають тенден-щю до подальшого розвитку.
Перспективами подальшого розвитку науково-практичних дослщжень 1ПСШ мож-на вважати дослiдження ролi та значення вщо-мих та недостатньо вщомих практичнiй меди-цинi мiкроорганiзмiв, якi можуть передаватися статевим шляхом та призводити до розвитку за-хворювання у людини [1, 4, 6-8, 17].
Вважаючи на вiдоме значення дрiжджепо-дiбних грибiв роду Candida в розвитку уроге-штально1 патологи, закономiрним буде питання про роль у розвитку тако! патологи лiпофiльних дрiжджеподiбних грибiв роду Malassezia, якi часпше за гриби роду Candida е причиною розвитку рiзноманiтних патолопчних змiн рiзних
оргашв та систем людини [3, 4, 8, 13, 15, 17].
Невиршеною рашше частиною проблеми
л^вання урогештально! запально! шфекцшно! патологи е те, що рiзнi (до того ж такi, що най-бiльш часто трапляються) етюлопчш форми 1ПСШ, якi звичайно одночасно юнують у хворих, значно вiдрiзняються у своему патогенезi (часто - взаемно протилежно у рiзних форм). Це переконливо показано у попередшх досл> дженнях та узгоджуеться з даними бшьшосп авторiв [1, 7, 16, 20].
Постановка проблеми у загальному ви-глядь Беручи до уваги те, що роль лшофшьних дрiжджеподiбних грибiв роду Malassezia у розвитку дерматолопчно! патологи та патологи шших органiв та систем (у тому чи^ оргашв сечостатево! системи) уже давно вщома, брак дослiджень особливостей поеднання ще! шфек-ци з iншими 1ПСШ можна вважати суттевим недолiком сучасних знань. Можна вважати, що дослщження цих особливостей, безумовно, змо-же пщвищити ефективнiсть лiкування хворих з урогештальною патологiею [2-4, 8, 13, 15, 17].
Попередшми дослiдженнями було встановлено у чоловшв, хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею, особливостi [4, 8-11, 17]:
- клшчних проявiв та перебну урогенiталь-
но1 патологи;
- показниюв кттинного, гуморального ¡му-штету, клггинних фактор1в природно1 резис-тентносп та р1вня цитокшв;
- показниюв кислотно-лужного стану.
Але при цьому було визначено, що, у сукуп-носп, хвор1 на 1ПСШ з супутньою маласезш-ною шфекщею клшчно 1 патогенетично нео-днорщт, так що застосовувати до них ус1х од-наков1 шдходи у лшуванш неможливо.
Мета дослiдження - визначити об'ективш науково обгрунтоваш р1вш порушень, виявле-них у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезш-ною шфекщею, на шдстав1 чого розподшити хворих у клшко-терапевтичш групи.
Визначення таких ктшко-терапевтичш груп дало б можливють з урахуванням ктшко-патогенетичних особливостей головних характеристик та вщмшностей видшених груп визначити диференцшоваш показання для розробки методики комплексно! диференцшовано! тера-пи хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею, яка б вщповщала принципам комплексно! терапи - враховувала з найбшьшою повнотою наявшсть шфекцшних збудниюв, клшчш прояви захворювання та патогенетичш змши, шдивщуальш особливосп хворого:
- наявшсть сенсибшзаци;
- характер запалення;
- особливосп ¡мунних змш;
- характер ускладнень;
- характер супутньо!' шфекцшно!' патологи тощо,
а також була доступна практичнш охорош
здоров'я.
Зв'язок дослiдження з важливими науко-вими та практичними завданнями полягае у тому, що визначення об'ективних науково об-грунтованих р1вшв порушень, виявлених у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею, 1 розподш хворих у клшко-терапевтичш групи е одшею !з складових шляху шдвищення ефективност лшування хворих на 1ПСШ чоло-втв, що сприятиме розробщ методики комплексно! диференцшовано! терапи, яка б враховувала наявшсть супутньо! маласезшно! шфекци статевих оргашв.
Робота е фрагментом тем НДР Кафедри шюрних та венеричних хвороб ДЗ «Дшпропе-тровська медична академ1я МОЗ Укра!ни»:
- «Комплексна диференцшована терашя хворих на дерматози та шфекци, що передаються статевим шляхом, з урахуванням порушень адап-тацшних мехашзм1в в умовах коморбщностЬ», держ. реестр. № 0111и002791 (2011-2013 рр.);
- «Таргетна терашя хворих на дерматози та шфекци, що передаються статевим шляхом, в умовах коморбщносп», держ. реестр. № 0114и000931 (2014-2018 рр.).
Виклад основного матерiалу
Загальноклiнiчна характеристика хворих i методи дослiдження. Групу дослщжуваних хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною ш-фекщею склали 124 чоловтв, яю проходили у перюд 2009-2014 рр. обстеження 1 лшування в клшщ шюрних та венеричних хвороб ДЗ «Дш-пропетровська медична академ1я МОЗ Укра!ни» та в ОШВД м. Запор1жжя { у яких попередньо вивчалися особливосп:
- ктшчних прояв1в та перебиу урогешталь-но! патологи;
- показниюв кттинного, гуморального ¡му-штету, клгтинних фактор1в природно! резис-тентносп та р1вня цитокшв;
- показниюв кислотно-лужного стану.
Клтчна характеристика хворих: У вшх
124 пащенпв з маласез1йною шфекщею гешта-лш були прояви хрошчно! урогештально! патологи, яю поеднувалися з гострими чи тдгострими проявами св1жо! форми або загостренням хрошч-но! форми 1ПСШ; серед обстежених пащенпв:
- моношфекщя була у 15 пащенпв;
- подвшна шфекщя - у 99;
- потршна - у 10 пащенпв. Що ж до форми 1ПСШ, то:
- св1жа форма 1ПСШ була у 32 (26 %) пащенпв;
- хрошчна форма - у 92 (74 %) пащенпв, серед яких загострення хрошчно! шфекци - у 15 (12 %)) пащенпв.
У цшому патолопчний процес у обстежених пащенпв в1др1знявся хрошчним в'ялим перебь гом { частими рецидивами.
Типовим проявом урогештально! патологи у обстежених пащенпв була наявшсть:
- шдгострого баланопоститу, характерними особливостями якого були:
1) тошка (переважна локал1защя прояв1в у заголовочнш борозш, у мющ переважного розташування та функщонування залоз);
2) морфолопчш прояви ураження;
3) явища акропоститу та патолопчних змш дистально! частини внутршнього листка крайньо! плотц
- уретриту - у вшх 124 пащенпв, серед них:
1) гострого - у 17 пащенпв;
2) тдгострого - у 30;
3) маломашфестного - у 77 пащенпв;
- простатиту - у 88 пащенпв, серед них:
1) гострого - у трьох пащенпв;
2) тдгострого - у 12;
3) маломашфестного або безсимптомного -
у 73 пащенпв;
- патолопя оргашв мошонки - у 73 пащенпв, серед них:
1) гос^ прояви - у двох пащенпв;
2) шдгос^ - у 14;
3) маломашфестш прояви або безсимп-
томна патолопя - у 57 пащенпв.
Маласезюз шкiри у дослiджених хворих про-
являвся як комбiнацiя декшькох, щонайменш трьох або бiльше рiзних окремих клiнiчних форм. Бiльш, шж у половини дослiджених (69 ошб) вiдмiчалася комбiнацiя трьох-чотирьох, а у 55 ошб одночасно iснувало п'ять i бiльше рiзних клiнiчних форм маласезюзу шкiри. Най-частiше маласезюз шюри проявлявся у хворих, як комбшащя:
- керозу, чорних комедошв та пiтирiазу волосисто! частини голови (19 оаб з 124);
- керозу, комедошв, пiтирiазу волосисто! частини голови та негншного фол^л^ тулуба та кiнцiвок (14 оаб).
Рiзнокольоровий лишай частiше юнував у комбiнацi! з керозом, чорними комедонами, не-гнiйним фолiкулiтом тулуба i кiнцiвок та штир> азом волосисто! частини голови (17 ошб).
Маласезшна iнфекцiя у дослiджених хворих мала хрошчний (з перших роюв життя) ре-цидивуючий перебн з послiдовною стадiйною трансформацiею та метаморфозом проявiв; це залежало та обумовлювалося певними визначе-ними несприятливими факторами.
У вшх обстежених хворих мали мiсце геш-тальнi, пери- та позагенiтальнi прояви маласезюзу шюри та перехщних шкiрно-слизових д> лянок статевих оргашв.
У вшх хворих також на шкiрi статевих орга-нiв мали мюце численнi фолiкулярнi ретенцiйнi юсти сальних залоз [iменування яких проявами хвороби Фордайса («гранулами Фордайса») е не-коректним] та прояви негншного фолшутту.
Методи дослiдження: Усiм хворим, згщно дiючим нормативам, попередньо проводилися:
- фiзикальнi та загальнi клшшо-лабораторш дослiдження;
- комплексне клiнiко-лабораторне досл> дження на збудники 1ПСШ;
- комплексне клшшо-шструментальне об-стеження стану урогештально! системи (УЗД, уретро- та цистоскошя, рентгенолопчне досл> дження), передбачеш чинними нормативними актами МОЗ Украши;
- комплексне мiкроскопiчне i культураль-не мiкологiчне дослiдження на гриби роду Malassezia для встановлення етюлопчного дiа-гнозу маласезiозу;
Дiагноз маласезюзу шюри та маласезiйноï iнфекцiï гешталш дослщжуваним хворим вста-новлювався на шдставк
- наявностi у них характерних клiнiчних про-явiв маласезюзу;
- виявлення мiкроскопiчно в лусочках ура-женоï шкiри, комедонах та матерiалу зi слизовоï оболонки кттин дрiжджеподiбних грибiв;
- результатiв верифшаци роду через засiв на середовище Сабуро пiд шар маслиновоï оли;
- результатiв кiлькiсного культурального дослщження.
Дослщження на маласезшну шфекщю прово-дилося у комплексi з дослщженням на збудники 1ПСШ за загальновщомими методиками [2]. Кри-терieм для визначення маласезiозу було виявлення числа КУО не менш за 8х105 на см2 (у контр-олi у здорових, а також при маласезieносiйствi -5х105 КУО на см2).
Розв'язання багатовимiрних задач кла-сифiкацiï вибiрок для визначення клшшо-патогенетично!' неоднорiдностi результапв, отриманих у дослiджуваних хворих, та видшення клiнiко-терапевтичних i клiнiко-диспансерних груп проводилося методом кластерного аналiзу. Для конкретизаци ключового для кластерного аналiзу поняття «близькостЬ> або «вщсташ» мiж точками у багатовимiрному просторi, що мютить дослiджувану вибiрку, використано метрику, що спирасться на об'ективно юнуючу кореляцiйну залежнiсть мiж випадковими змшними: у якостi показника цieï залежносп застосовано вибiрковi коефiцieнти кореляци. Багатовимiрний кореляцiйний аналiз дослщже-них даних проведено за вiдомою методикою обчислення вибiркових коефiцieнтiв кореляци, а саму процедуру кластерного аналiзу реалiзо-вано за методикою класифшаци по компонентам з використанням кореляцiйноï матриц до-слiджених даних (застосовано процедуру клас-теризаци по к середшм) [5].
1-2 2015
Результати дослщження. Результати прове-дених рашше дослщжень:
- особливостей клшчних прояв1в та перебиу урогештально! патологи;
- показниюв кттинного, гуморального ¿му-штету, клгтинних фактор1в природно! резис-тентносп та р1вня цитокшв;
- показниюв кислотно-лужного стану, -
дають тдставу стверджувати, що, у сукуп-
носп, хвор! на 1ПСШ з супутньою маласезш-ною шфекщею клшчно 1 патогенетично нео-днорщш. Для шдтвердження цього припущення був проведений багатофакторний кореляцшний анал1з отриманих результапв дослщження, результати якого показали обмеженють можли-востей об'ективно, обгрунтовано розподшити сукупносп дослщжених хворих на групи за будь-яким з дослщжених показниюв.
Враховуючи досвщ попередшх дослщжень клшчно! патологи, виршення тако! проблеми можна шукати в урахуванш наявносп прямого або опосередкованого взаемного зв'язку та вза-емно! залежносп декшькох р1зних фактор1в, на шдстав! чого можна було б об'еднувати у групи хворих, як значно в1др1зняються за окремими показниками. Такий розподш сукупносп досл> джених хворих у групи грунтувався б не на оди-ничнш ознащ, а на юнуванн! взаемного зв'язку значно! кшькост фактор1в та показниюв, без-вщносно до ¿ндивщуальних особливостей та вщмшностей ктшко-лабораторних показниюв окремих хворих, що обумовило б незалежшсть розподшу вщ такого впливу.
Саме кластерний анал1з дае таю, бшьш широк! (шж багатовим1рний кореляцшний ана-л1з) можливост для науково обгрунтованого розподшу сукупност дослщжуваних хворих, !з залученням значно бшьшо! кшькост р1зних показниюв та !х взаемних зв'язюв. Результати проведеного анал1зу показали, що, незважаючи на наявшсть шдивщуальних вщмшностей та зна-чну вар!ащю дослджуваних показник1в, хвор! на 1ПСШ з супутньою маласез1йною шфекщею ста-тистично в!ропдно розподшилися за особливостя-ми кшшчних прояв1в, перебиу урогентально! патологи та змшами лабораторних показник1в на три окрем групи. Видшен! таким чином окрем! групи, з урахуванням значення кшшко-патогенетичних прояв1в захворювання, як показань для ращональ-но! комплексно! етю-патогенетично! терапи, можна вважати кшшко-терапевтичними групами.
Перша група мютила 38 хворих, в яких мали 1-2 2015 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
мюце явища ексудативних чи швидко прогресу-ючих запальних та запально-алерпчних форм маласезшно! шфекци гешталш, пери- та позаге-штальних дшянок шюри, переважно - гострого баланопоститу, навшулгту, себорейного дерматиту, псор1азиформного та штир!азиформного екземащщв Дар'е; мали мюце алерпчн супутш ¿мунозалежн (алерпчн чи псевдоалерпчш) захворювання. У хворих ще! групи ввдшчалося:
- суттеве шдвищення абсолютно! кшькосп:
1) лейкоципв кров! - (8,12 ± 0,14) х 109 /л проти (6,28 ± 0,13) х 109 /л у контроле
2) л!мфоцит!в кров! - (1,84 ± 0,04) х 109 /л проти (1,73 ± 0,04) х 109 /л у контрол!;
- шдвищення абсолютно! кшькосп:
1) С£>3+ (зрших Т-шмфоципв) - (1,48 ± 0,03) х х 109 /л проти (1,20 ± 0,02) х 109 /л у контрол!;
2) СВ4+ (Г-хелпер1в) - (0,85 ± 0,02) х 109 /л проти (0,61 ± 0,02) х 109 /л у контрол!;
3) С08+ (Т-цитотоксичних кштин) -(0,39 ± 0,01) х 109 /л проти (0,32 ± 0,01) х 109 /л у контрол!;
4) С£19+ (В^мфоципв) - (0,3 ± 0,01) х 109 /л проти (0,22 ± 0,01) х 109 /л у контрол!;
- шдвищення спшвщношення CD 4+/CD 8+-кт-тин - 2,2 ± 0,03 проти 1,9 ± 0,04 у контрол!;
- шдвищення загально! концентрац!! сиро-ваткових ¿муноглобутшв - особливо:
1) клас1в О - до (23,25 ± 0,22) г/л проти (12,72 ± 0,25) г/л у контрол!;
2) клаав Е - до (172,16 ±11,6) МО/мл проти (58,45 ± 7,2) МО/мл у контрол!;
- деяке шдвищення:
1) кшькосп CD 16+ ^К-клгтин -(0,34 ± 0,01) х 109 /л проти (0,31 ± 0,01) х 109 /л у контрол!;
2) показниюв НСТ-тесту - (20,4 ± 0,4) % проти (18,2 ± 0,6) % у контрол!;
- значне шдвищення показника рН шшри (по-над 7,4) у мюцях запальних прояв1в маласезшно! шфекци гешталш
Друга група мютила 64 хворих; у яких були маломашфестш (шдгостр!) нетипов! та скрип прояви урогештально! патологи та супутньо! маласезшно! шфекци (частше - !! фолшуляр-ними формами: ретенцшними шстами шюри статевих оргашв, комедонами та негншним фо-л!куттом). У хворих ц1е! групи вщм1чалося:
- шдвищення абсолютно! кшькосп л1м-фоципв кров! - (1,79 ± 0,03) х 109/л проти (1,73 ± 0,04) х 109 /л у контрол!;
- зменшення абсолютно! кшькосп:
1) лейкоцита кровi - (5,73 ± 0,12) х 109 /л проти (6,28 ± 0,13) х 109 /л у контролi;
2) CD3+ (зрiлих Г-тмфоцит1в) -(1,15 ± 0,02) х 109 /л проти (1,20 ± 0,02) х 109 /л у контролi;
3) CD4+ (71-хелперiв) - (0,58 ± 0,01) х 109 /л проти (0,61 ± 0,02) х 109 /л у контроле
- вiдсутнiсть змш, у порiвняннi з контрольною групою:
1) кiлькостi CD 8+ (Г-цитотоксичних клi-тин);
2) кiлькостi CD 19+ (В^мфоципв);
3) спiввiдношення CD 4+/CD 8+-клггин;
- зменшення загальноï концентраци у сиро-ватцi кровi сироваткових iмуноглобулiнiв:
1) класiв A - до (2,14 ± 0,03) г/л проти (2,22 ± 0,03) г/л у контроле
2) клаав M - (1,28 ± 0,01) г/л проти (1,32 ± 0,01) г/л у контроле
- суттеве зменшення:
1) кiлькостi CD 16+ ^К-клггин -(0,16 ± 0,01) х 109 /л проти (0,31 ± 0,01) х 109 /л у контроле
2) показникiв НСТ-тесту - (10,1 ± 0,5) % проти (18,2 ± 0,6) % у контроль
Третя група мютила 22 хворих з гостри-ми проявами запальноï генiтальноï патологи, ускладненими формами 1ПСШ (гострими уретритами, простатитами, орхо-ешдидимггами). У хворих ^eï групи вiдмiчалося:
- пiдвищення абсолютноï кiлькостi:
1) лейкоцитiв кровi - (8,42 ± 0,15) х 109 /л проти (6,28 ± 0,13) х 109 /л у контроле
2) CD3+ (зрiлих Г^мфоципв) -
Висновки
Проведене дослщження показало, що хво-рi на 1ПСШ, що мають супутню маласезiйну iнфекцiю, об'ективно розподшяються на три окремi клшшо-терапевтичш групи, що статис-тично достовiрно розрiзняються за особливос-тями:
- ктшчних проявiв урогенiтальноï та поза-генiтальноï iнфекцiйно-запальноï патологи;
- змiн кшьюсного складу основних попу-ляцiй i субпопуляцш лiмфоцитiв кровi; стану B-ланки iмунiтету; показникiв стану клггинних факторiв природноï резистентностi та кислотно-лужного балансу.
Вщмшносп цих груп у значнш мiрi визна-чаються особливостями клшчних проявiв ма-ласезiйноï iнфекцiï, як суттево пов'язанi зi зм> нами iмунiтету та метаболiзму i вщображають
(1,28 ± 0,02) х 109 /л проти (1,20 ± 0,02) х 109 /л у контролi;
3) CD8+ (Г-цитотоксичних клiтин) -(0,38 ± 0,01) х 109 /л проти (0,32 ± 0,01) х 109 /л у контролi;
4) CD 19+ (B-лiмфоцитiв) - (0,28 ± 0,01) х х 109 /л проти (0,22 ± 0,01) х 109 /л у контроле
- зменшення абсолютноï кшькостт
1) лiмфоцитiв кровi - (1,67 ± 0,03) х 109 /л проти (1,73 ± 0,04) х 109 /л у контролi;
2) CD4+ (Г-хелперiв) - (0,56 ± 0,01) х 109 /л проти (0,61 ± 0,02) х 109 /л у контролi;
3) CD 16+ Ж-кттин - (0,18 ± 0,01) х 109 /л проти (0,31 ± 0,01) х 109 /л у контролi, -
а також сшввщношення CD 4+/CD 8+ -кль тин - 1,5 ± 0,04 проти 1,9 ± 0,04 у контроле
- збiльшення загальноï концентраци сироваткових iмуноглобулiнiв;
- значне збшьшення концентраци Ц1К - до (92,5 ± 4,5) од. оптичн. щшьн. проти (43,2 ± 3,5) од. оптичн. щiльн. у контроле
- зменшення показникiв НСТ-тесту - (10,3 ± 0,5) % проти (18,2 ± 0,6) % у контроль
Для хворих ушх трьох груп було характерно:
- зменшення кшькосп нейтрофшв;
- збшьшення загальноï концентраци сироваткових iмуноглобулiнiв класiв G та E; рiвня цито-кiнiв 1Л-1 ß, 1Л-6, ФНП-а та концентраци Ц1К;
- суттеве зменшення фагоцитарного шдексу, фагоцитарного числа, концентраци Ц1К та рiв-ня 1ФН-у;
- наявнiсть визначеноï алкалiзацiï (олужнення) внутрiшньоорганоï рiдини та поверхш шюри - за даними показниюв кислотно-лужного балансу.
взаемний зв язок та взаемну залежнють клшшо-патогенетичних проявiв рiзних форм цього за-хворювання.
Основш вiдмiнностi, властивi видшеним гру-пам, лiкарi практичноï охорони здоров'я легко можуть встановити у хворих об'ективно, за допо-могою унiфiкованих загальнодоступних кшшко-лабораторних методiв дослiдження.
Перспективи подальших розвiдок у на-
прямку дослiдження 1ПСШ у хворих з наявню-тю маласезiйноï iнфекцiï статевих оргашв:
- визначення (з урахуванням клшшо-патогенетичних особливостей головних характеристик та вщмшностей видiлених груп) ди-ференцiйованих показань та розробка методики комплексноï диференцiйованоï терапи хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею;
- визначення ефективност запропоновано1 те-paniï у пор1внянш з вiдомими (звичайними) методами лiкування шляхом клiнiко-лабораторноï оцiнки ïï близьких та вiддалених результатiв;
Л1ТЕРАТУРА
1. Всемирная организация здравоохранения // Глобальная стратегия профилактики инфекций, передаваемых половым путем, и борьбы с ними, 2006-2015 гг. - Женева : ВОЗ, 2007. - 70 с.
2. Горбунцов В. В. Комплексна таргетна терашя
маласезюзу шюри : Дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.20 / Вячеслав Вячеславович Горбунцов. - Кшв: Нац. мед. ун-т iм. О. О. Бого-мольця. - К., 2009. - 336 с.
3. Горбунцов В. В. Малассезиоз кожи / В. В. Гор-
бунцов / Клинические лекции по дерматовенерологии и косметологии / Под ред. В. П. Федотова, А. И. Макарчука. - Т. 2. - Запорожье-Днепропетровск, 2013. - 552 с.
4. Горбунцов В. В. Урогенитальный малассези-оз / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. -№ 1-2 (7). - С. 30-33.
5. Горелик А. Л. Методы распознавания / А. Л. Горелик, В. А. Скрипкин. - М.: Высшая школа, 1989. - 232 с.
6. Диагностика урогенитальных заболеваний, вызванных условно-патогенными микроорганизмами, у мужчин репродуктивного возраста / Е. В. Липова [и др.] // Рос. журн. кож. вен. бол. - 2011. - № 3. - С. 52-55.
7. Дюдюн А. Д. Комплексно-диференцшована терашя i диспансеризащя хворих з рецидивами урогенггальних шфекцш (хламщюз, трихомошаз, уреаплазмоз, кандидоз, бакте-рiальний вагшоз): Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.20 / Анатолш Дмитрович Дюдюн. Кшв: Нац. мед. ун-т iм. О. О. Богомольця. -К., 2003. - 34 с.
8. Дюдюн С. А. Маласезшна шфекщя гешталш:
новi можливосп шдвищення ефективносп лшування хворих з 1ПСШ / С. А. Дюдюн, В.
B. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2010. - № 3-4. -
C. 109-124.
9. Дюдюн С. А. Особливосп змш показниюв кислотно-лужного стану у хворих на 1ПСШ чоловшв з маласезшною шфекщею стате-вих оргашв / С. А. Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2013. - № 1-4. - С. 48-57.
- визначення шляxiв диcпанcepизацiï, заxо-дiв та мeтодiв ^офшактики peцидивiв заxво-pювання у xвоpиx з подiбною поеднаною пато-лопею.
10. Дюдюн С. А. Особливосп iмунних змш у хворих на 1ПСШ чоловшв з маласезшною шфекщею статевих оргашв / С. А. Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2014. - № 1-4.
- С. 51-63.
11. Дюдюн С. А. Особливосп клшчних проявiв та перебиу 1ПСШ у хворих чоловшв з маласезшною шфекщею статевих оргашв / С.
A. Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. -2012. - № 1-4. - С. 49-62.
12. Юцковский А. Д. Опыт организации противоэпидемических мероприятий по предупреждению распространения сифилиса и других инфекций, передаваемых половым путем, в ДВФО / А. Д. Юцковский, Н. В. Кунгуров, Я. А. Юцковская // Дальневосточный вестник дерматовенерологии, дермато-косметологии и сексопатологии. - 2009. -№ 1 (4). - С. 15-18.
13. Ashbee H. R. Pathogenic Yeasts (The Yeast Handbook) / H. R. Ashbee, E. M. Bignell. -
B. etc. : Springer, 2009. - 365 p.
14. Bignell C. BASHH Guideline Development Group. UK national guideline for the management of gonorrhoeae in adults, 2011 / C. Bignell, M. Fitzgerald // Int. J. STD. AIDS. - 2011.
- Vol. 22. - P. 541-547
15. Malassezia and the Skin - Science and Clinical Practice / T. Boekhout, E. Gueho-Kellermann, P. Mayser, A. Velegraki. - Springer, 2010. - 250 p.
16. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Sexually Transmitted Diseases Treatment Guidelines 2010 // Morbidity and Mortality Weekly Report. - 2010. - Vol. 59 (No. RR-12).
- P. 49-55.
17. Frequency of bacteria, Candida and malasse-zia species in balanoposthitis / M. Alsterholm, I. Flytstrom, R. Leifsdottir [et al.] // Acta Derm. Venereol. - 2008. - Vol. 88, No 4. - P. 331-336.
18. Epidemiology of Chlamydia trachomatis infection in women and the cost effectiveness of screening / J. A. Land, J. E. A. M. Van Bergen, S. A. Morre, M. J. Postma // Human Reproduction Update. - 2010. - Vol. 16, No 2. - P. 189-204.
19. 2010 European guideline for the management of Chlamydia trachomatis infections / E. Lanjouw, J. M. Ossewaarde, A. Stary et al. // Int. J. STD AIDS. - 2010. - Vol. 21, No 11. - P. 729-737.
20. Tapsall J. W. Neisseria gonorrhoeae and emerging resistance to extended spectrum cephalosporins / J. W. Tapsall // Current opinion in infectious
diseases. - 2009. - Vol. 22, No 1. - P. 87-91.
21. World Health Organization (WHO), Department of Reproductive Health and Research: Global action plan to control the spread and impact of antimicrobial resistance in Neisseria gonorrhoeae. - Geneva: WHO, 2012. - P. 1-36.
ВОЗМОЖНОСТИ ИНДИВИДУАЛИЗАЦИИ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ ИППП МУЖЧИН С МАЛАССЕЗИЙНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ Дюдюн С. А., Горбунцов В. В. ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
Цель - определение объективных научно обоснованных уровней нарушений, выявленных у больных ИППП с сопутствующей малассезийной инфекцией, для распределения больных в клинико-терапевтические группы. Материалы и методы. Исследование проводилось у 124 больных с ИППП с малассезийной инфекцией половых органов. Результаты и обсуждение. Установлено, что больные ИППП с сопутствующей малассезийной инфекцией гениталий объективно распределяются на три отдельные клинико-терапевтические группы, статистически достоверно различающихся по особенностям клинических проявлений урогенитальной и экстраге-нитальной инфекционно-воспалительной патологии; изменениям количественного состава основных популяций и субпопуляций лимфоцитов крови; состоянию В-звена иммунитета; показателям состояния клеточных факторов естественной резистентности и кислотно-щелочного баланса. Различия этих групп в значительной степени определяются особенностями клинических проявлений малассезийной инфекции, которые существенно связаны с изменениями иммунитета и метаболизма и отражают взаимосвязь и вза-имнозависимость клинико-патогенетических проявлений различных форм этого заболевания. Выводы. Определение клинико-терапевтических групп дает возможность с учетом клинико-патогенетических особенностей основных характеристик и различий выделенных групп определить дифференцированные показания для разработки методики комплексной дифференцированной терапии больных ИППП с сопутствующей малассезийной инфекцией.
Ключевые слова: мужчины, ИППП, малассезийная инфекция половых органов, особенности, клинико-терапевтические группы.
THERAPY PERSONALIZATION CAPABILITIES FOR STIS MEN PATIENTS WITH MAL-ASSEZIA GENITAL INFECTION
Dyudyun S. A., Gorbuntsov V. V.
"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
Purpose - the definition of objective science-based abnormalities levels detected in patients with STIs combined with Malassezia genital infection for distributing the patients to the clinical and therapeutic groups. Material and methods. The study was conducted in 124 patients with STIs combined with Malassezia genital infection. Results and discussion. It was found that STI patients with concomitant genital Malassezia infection objectively distributed to three separate clinical and therapeutic groups significantly differed by the specifics of the clinical manifestations of urogenital and extragenital infectious; changes in the quantitative composition of the main populations and subpopulations of lymphocytes, immunity S-section state; performance status of cellular factors of natural resistance and acid-base balance. The differences of these groups are largely determined by the peculiarities of the clinical manifestations of Malassezia infection that significantly associated with changes in the immune system and metabolism and reflect the interrelationship and interdependence of clinical and pathogenetic manifestations of different forms of the disease. Conclusions. Determination of the clinical and therapeutic groups makes it possible, taking into account the clinical and pathogenetic features of the main characteristics and differences among the assigned groups to determine the indications for the development of methods of complex differential therapy of STI patients with concomitant genital Malassezia infection.
Keywords: men, STI, malasezial genital infection, particularly, clinical and therapeutic groups.
Дюдюн Сергей Анатолиевич - врач-дерматовенеролог
Горбунцов Вячеслав Вячеславович - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины». andd@ua.fm
