CC BY
25
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
УДК: 616.64:616.9-002.828:582.282.23-085
Комплексна диференцшована терашя 1ПСШ у хворих при наявност урогештального маласезюзу
Дюдюн С. А., Горбунцов В. В.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МШстерства охорони здоров'я Украгни»
КОМПЛЕКСНА ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНА ТЕРАП1Я 1ПСШ У ХВОРИХ ПРИ НАЯВНОСТ1 УРО-ГЕН1ТАЛЬНОГО МАЛАСЕЗ1ОЗУ Дюдюн С. А., Горбунцов В. В.
ДЗ «Д^пропетровська медична академiя Мiнiстерства охорони здоров'я Украни»
Мета - визначення диференцмованих показань, розробка та оцЫка ефективност методики комплексно! дифе-ренцмованоТ терапп хворих на 1ПСШ чоловшв з супутньою маласезiйною iнфекцieю статевих оргаыв. Матерiал i методи. Дослщження проводилося у 124 хворих з 1ПСШ з маласезiйною iнфекцieю статевих оргашв. Резуль-тати та обговорення. Було встановлено, що запропонована методика комплексно! диференцмованоТ терапп, що враховуе наявнють у пацieнтiв маласезiйноТ Ыфекцп, особливостi перебiгу захворювання та патогенетичних змш, у порiвняннi з традицшною терапieю, яка не враховуе наявнють урогештального маласезiозу, суттево пщви-щуе якiсть лiкування хворих, дозволяе уникнути ускладнень, нормалiзуе стан iмунiтету та кислотно-лужний стан. Висновки. Проведена хворим на 1ПСШ чоловкам комплексна диференцшована тератя, що враховуе у них наявнють маласезшноТ iнфекцiТ, особливост перебiгу захворювання та патогенетичних змн е бiльш ефективною i обфунтованою у порiвняннi з традицiйною тератею. Запропонована методика може бути рекомендована до впровадження у практику роботи лкувальних дерматолопчних закладiв.
КлючовI слова: чоловiки, 1ПСШ, маласезiйна Ыфега^я статевих органiв, комплексна диференцiйована тератя, ефективнють.
Актуальшсть проблеми 1ПСШ у наш час
обумовлена майже пандемiчним !х розпо-всюдженням, значним рiзноманiттям проявiв, складнiстю та тривалiстю лшування хворих з цieю патологieю, а також !х впливом на репро-дуктивне здоров'я населення та тяжюстю спри-чинених наслiдкiв [1, 11, 13, 15, 17-20].
Перспективами подальшого розвитку науково-практичних дослщжень 1ПСШ мож-на вважати дослiдження ролi та значення вщо-мих та недостатньо вщомих практичнiй меди-цинi мiкроорганiзмiв, якi можуть передаватися статевим шляхом та призводити до розвитку за-хворювання у людини [3, 5, 16].
Невир1шеною рашше частиною проблеми ль
кування урогешталько! запалько! шфекщйко! патологи е недостатке врахування рол1 ¡нших (окр1м загальковщомих) iкфекцiйких збудкикiв у розвитку, переб1гу та формувакш клiкiко-патологiчких проявiв захворюваккя у хворих ка 1ПСШ [3, 5, 16].
Постановка проблеми у загальному вигля-
дь Попередшми дослщженнями було встановлено наявнють у хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею певних особливостей:
- клшчних прояв1в та перебпу урогешталь-но! патологи;
- показниюв кттинного, гуморального ¡му-штету, клгтинних фактор1в природно! резис-тентносп та р1вня цитокшв;
- показниюв кислотно-лужного стану.
При цьому було визначено, що, у сукупностг, хвор1 на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею клшчно i патогенетично неоднорщш, так що застосовувати до них ушх однаковi тдходи у лiкуваннi неможливо, проте, за особливштю клiнiко-патогенетичних прояв1в, вони розподь ляються на визначенi три окрем групи. Видiленi таким чином групи з урахуванням значень кшшко-патогенетичних прояв1в захворювання як показань для рацюнально! комплексно! етю-патогенетично! терапп, можна вважати кшшко-терапевтичними групами [9], вщповщно до яких i необхiдно ви-значити диференцiйованi показання та розробити методику комплексно! диференцшовано! терапi!.
Мета дослщження - визначити диферен-цшоваш показання, з урахуванням ктшко-патогенетичних р1вшв змш видiлених попередшми дослiдженнями клiнiко-терапевтичних груп, та розробити методику комплексно! дифе-
ренцшовано! терат! хворих на 1ПСШ чоловшв з супутньою маласезiйною iнфекцieю стате-вих органiв; дослiдити за динамшою вивчених клiнiко-лабораторних показникiв результати за-пропоновано! методики терапи та дати клшшо-лабораторну оцiнку 11 ефективносп.
Розроблена методика комплексно! диферен-цшовано! терапи хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною iнфекцieю на основi визначених диференцiйованих показань, яка б вщповщала принципам комплексно! терапi!, повинна:
- враховувати з найбшьшою повнотою на-явнiсть iнфекцiйних збудникiв, ктшчш прояви захворювання та патогенетичнi змши та шдив> дуальнi особливостi хворого:
1) наявнють сенсибiлiзацi!;
2) характер запалення;
3) особливостi iмунних змш;
4) характер ускладнень;
5) супутньо! iнфекцiйно! патологi! тощо;
- бути доступною практичнш охоронi здо-ров'я та давати можливють суттево шдвищити
Зв'язок дослiдження з важливими наукови-ми та практичними завданнями полягае у тому, що визначення, з урахуванням встановлених клiнiко-патогенетичних рiвнiв змш, диференщ-йованих показань та розробка методики ефектив-но! диференцшовано! терапи хворих на 1ПСШ чоловiкiв з супутньою маласезшною шфекщею статевих оргашв е одними iз складових загально-го напрямку робiт щодо шдвищення ефективнос-тi лiкування хворих на 1ПСШ чоловiкiв.
Робота е фрагментом НДР кафедри шюрних та венеричних хвороб ДЗ «Дшпропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни»:
- «Комплексна диференцшована терапiя хворих на дерматози та шфекци, що передаються статевим шляхом, з урахуванням порушень адап-тацшних механiзмiв в умовах коморбщностЬ» (держ. реестр. № 0111и002791) - 2011-2013 рр.;
- «Таргетна терашя хворих на дерматози та шфекци, що передаються статевим шляхом, в умовах коморбщносп» (держ. реестр. № 0114и000931) - 2014-2018 рр.
ефектившсть лiкування хворих на 1ПСШ.
Загальноклiнiчна характеристика хворих i методи дослщження
Групу дослiджуваних хворих на 1ПСШ з супутньою маласезшною шфекщею склали 124 чоловши, що проходили у 2009-2014 рр. обсте-ження i лiкування у Клшщ шкiрних та венеричних хвороб ДЗ «Дшпропетровська медична ака-демiя МОЗ Укра!ни» та ОШВД м. Запорiжжя.
Клiнiчна характеристика хворих: У вшх
124 хворих з маласезшною шфекщею гешталш були прояви хрошчно! урогенiтально! патологi!, якi поеднувалися з гострими чи шдгострими проявами свiжо! форми або загостренням хрошчно! форми 1ПСШ:
- що стосуеться виду шфекци, то:
1) моношфекщя була у 15 обстежених;
2) подвшна iнфекцiя - у 99;
3) потршна - у 10 обстежених;
- що стосуеться форми 1ПСШ, то:
1) свiжа форма була у 32 (26 %) обстежених;
2) хрошчна форма - у 92 (74 %);
3) загострення хрошчно! шфекци - у 15
(12 %) обстежених.
Патолопчний процес у обстежених у цшому вiдрiзнявся хронiчним в'ялим перебiгом i части-ми рецидивами.
Типовим проявом урогенiтально! патологi! у дослiджених хворих була наявнють
- пiдгострого баланопоститу, характерними особливостями якого були:
1) тошка (переважна локалiзацiя проявiв у заголовочнiй борознi, у мющ переважного розташування та функщонування залоз) та морфологiчнi прояви ураження;
2) явища акропоститу та патолопчних змiн дистально! частини внутрiшнього листка крайньо! плотi;
- уретриту - у вшх обстежених, серед них:
1) гострого - у 17;
2) тдгострого - у 30;
3) маломашфестного - у 77;
- простатиту - у 88 обстежених, серед них:
1) гострого - у трьох;
2) тдгострого - у 12;
3) маломашфестного або безсимптомного -у 73;
- патологи оргашв мошонки - у 73 обстеже-них, серед них:
1) гос^ прояви - у двох;
2) шдгос^ прояви - у 14;
3) маломашфестш прояви або безсимп-томна патолопя - у 57 обстежених. Маласезюз шюри у дослщжених хворих
проявлявся як комбшащя декшькох, щонай-менш трьох або бшьше рiзних окремих клшч-них форм:
- комбшащя трьох-чотирьох клшчних форм маласезюзу шюри вiдмiчалася бiльш, нiж у по-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ ловини дослщжених (69 ошб);
- п'ять i бiльше рiзних клiнiчних форм маласе-зiозу шюри одночасно iснувало у 55 обстежених.
Найчаспше маласезiоз шкiри проявлявся у хворих, як комбшащя:
- керозу, чорних комедошв та пiтирiазу волосисто! частини голови - у 19 обстежених;
- керозу, комедошв, пiтирiазу волосисто! час-тини голови та негншного фолiкулiту тулуба та кiнцiвок - у 14 обстежених.
Рiзнокольоровий лишай часпше iснував у комбiнацi! з керозом, чорними комедонами, не-гншним фолiкулiтом тулуба i кiнцiвок та пiтирiа-зом волосисто! частини голови (17 обстежених).
Маласезшна iнфекцiя у обстежених хворих мала хрошчний (з перших роюв життя) реци-дивуючий перебн з послiдовною стадiйною трансформащею та метаморфозом проявiв; це залежало та обумовлювалося певними визначе-ними несприятливими факторами. У всiх обстежених хворих мали мюце:
- гештальш, пери- та позагенiтальнi прояви маласезюзу шкiри та перехщних шюрно-слизових дiлянок статевих оргашв;
- на шкiрi статевих оргашв:
1) численш фолiкулярнi ретенцiйнi юсти сальних залоз (iменування яких проявами хвороби Фордайса - «гранулами Фордайса» -е некоректним);
2) прояви негншного фол^лггу. Вщповщно даним попередньо проведених до-
слiджень [6-9], дослщжеш хворi були розподiленi, за особливостями клiнiчних проявiв, перебiгу уро-гештально! патологи та змiнами лабораторних по-казниюв, у три клiнiко-терапевтичнi групи:
- перша група мiстила 38 хворих, у яких мали мюце:
1) явища ексудативних чи швидко прогре-суючих запальних та запально-алерпчних форм маласезiйно! iнфекцi! генiталiй, пери-та позагенiтальних дiлянок шкiри, переваж-но - гострого баланопоститу, нашкулиу, се-борейного дерматиту, псорiазиформного та пiтирiазиформного екзематидiв Дар'е;
2) алерпчш супутнi iмунозалежнi (алер-гiчнi чи псевдоалерпчш) захворювання;
у хворих ще! групи вiдмiчалося:
1) суттеве шдвищення абсолютно! юль-костi лейкоцитiв;
2) шдвищення абсолютно! юлькосп СБ3+ (зрших Г^мфоципв), СБ4+ (Г-хелперiв), СБ8+ (Г-цитотоксичних клiтин) та СО 19+ (В^мфоципв);
3) пiдвищення спiввiдношення CD 4+/ CD 8+-клiтин;
4) шдвищення загально! концентрацi! си-роваткових iмуноглобулiнiв (особливо класiв О та Е);
5) деяке пiдвищення кiлькостi CD 16+ ЫК-клiтин та показниюв НСТ-тесту;
6) значне пiдвищення показника рН шюри (понад 7,4) у мюцях запальних проявiв мала-сезшно! iнфекцi! генiталiй;
- друга група мютила 64 хворих; у яких мали мюце маломашфестш (пiдгострi) нетиповi та скритi прояви урогенiтально! патологи та супут-ньо! маласезiйно! шфекци (частше - з !! фол^-лярними формами: ретенцiйними кiстами шюри статевих оргашв, комедонами та негншним фо-лiкулiтом); у хворих ще! групи вiдмiчалося:
1) пiдвищення абсолютно! юлькосп лiм-фоцитiв кровi;
2) зменшення абсолютно! юлькосп лейко-ципв кровi, абсолютно! кiлькостi СО3+ (зр> лих 77-лiмфоцитiв), СО4+ (77-хелперiв);
3) вщсутнють зм1н к1лькост1 СБ 8+ (Г-цитотоксичних кл1тин), СБ 19+(В-л1мфоцит1в) та сп1вв1дношення СБ 4+/СБ 8+-клггин;
4) зменшення загально! концентрацi! си-роваткових iмуноглобулiнiв класiв А та М у сироватцi кровi;
5) суттеве зменшення юлькосп СБ 16+ ЫК-кттин та показникiв НСТ-тесту.
- третя група мютила 22 хворих з гостри-ми проявами запально! гештально! патологi!, ускладненими формами 1ПСШ (гострими уретритами, простатитами, орхо-ешдидиштами), у яких вiдмiчалося:
1) шдвищення абсолютно! юлькосп лейко-цинв кровi, абсолютно! кiлькостi СО3+ (зр> лих Г-лiмфоцитiв), СО8+ (Г-цитотоксичних клггин) та СБ 19+ (5-лiмфоцитiв);
2) зменшення абсолютно! юлькосп лiмфо-ципв кровi, СБ4+ (Г-хелперiв), СБ 16+ ЫК-клiтин та спiввiдношення СБ 4+/СБ 8+-кттин;
3) збiльшення загально! концентрацн си-роваткових iмуноглобулiнiв;
4) значне збшьшення концентрацi! Ц1К;
5) зменшення показниюв НСТ-тесту.
Для хворих ушх трьох груп було характерно:
- зменшення юлькосп нейтрофiлiв;
- збшьшення загально! концентрацн сироват-кових iмуноглобулiнiв класiв О та Е; рiвня цито-кiнiв 1Л-1 в, 1Л-6, ФНП-а та концентрацi! Ц1К;
- суттеве зменшення фагоцитарного шдексу,
3-4 2015
фагоцитарного числа, концентрацп Ц1К та р1в-ня 1ФН-у;
- наявнють визначено! алкалiзацп (олужкенкя) внутршньооргано! рщини та поверхш шюри за даними показниюв кислотно-лужкого балансу.
Методи дослщження. ус1м хворим попере-дньо, згщно ддачим нормативам проводилися:
- фiзикальнi та загальш клiнiко-лабораторнi дослiдження;
- комплексне клшшо-лабораторне досл> дження на збудники 1ПСШ;
- комплексне клiнiко-iнструментальне обсте-ження стану урогештально! системи, передбаче-ш чинними нормативними актами МОЗ Укра!ни:
1) УЗД;
2) уретро- та цистоскошя;
3) рентгенологiчне дослщження;
- комплексне мшроскошчне i культураль-не мiкологiчне дослiдження на гриби роду Malassezia для встановлення етюлопчного дiа-гнозу маласезiозу.
Дiагноз маласезюзу шюри та маласезшно! шфекцп гешталш дослiджуваним хворим вста-
Результати
При розробщ методики комплексно! патоге-нетично! терапп хворих на 1ПСШ з наявнютю супутньо! маласезiйно! iнфекцi! використову-валися препарати, д1я яких була направлена на виявлеш у процес дослiдження змши:
- показникiв кттинного, гуморального ¡му-нiтету;
- показниюв клгтинних факторiв природно! резистентностi;
- р1вня цитоюшв;
- показникiв кислотно-лужного стану.
При пщ6ор1 засобiв патогенетично! ¡муноко-ригуючо! та метаболiчно! терапп враховувався весь комплекс !х клшко-фармаколопчно! дп. Ц препарати призначалися хворими диференцшовано, залежно вщ характеру i ступеня ви-раженостi змш, властивих кожнш з видiлених груп, додатково до загально! етiотропно! терапп. З метою корекци кислотно-лужного балансу було обрано внутршньовенний шлях введення препаратiв ¡з застосуванням розчину натрiю хлориду, враховуючи можливий вплив його на корекцiю метаболiчного алкалозу, який був ха-рактерним дослiдженим хворим [7].
Так, з метою етютропно! терапп, вщповщно виявленим збудникам, призначалися:
- хворим на урогеттальний хламiдiоз, мр-коплазмоз (уреаплазмоз) - офлоксацин вну-тршньовенно крапельно - по 0,4 г два рази на добу протягом 10-14 дшв;
- хворим на урогеттальний трихомотаз -метронщазол внутршньовенне крапельно - 500 мг 3 рази на добу протягом 5-7 дшв.
новлювався на пщставк
- наявносп у них характерних ктшчних про-яв1В маласезiозу;
- виявлення мшроскошчно в лусочках ура-жено! шюри, комедонах та матерiалу з1 слизово! оболонки кттин др1жджопод16них гри61в;
- результатiв верифiкацi! роду через заав на середовище Сабуро пщ шар маслиново! олп;
- результата юльюсного культурального до-слiдження.
Дослщження на маласезшну iнфекцiю про-водилося у комплекс з дослiдженням на збудники 1ПСШ за загальновщомими методиками [2, 4, 10, 12, 14]. Крш^ем для визначення маласезюзу було виявлення не менш за 8х105 на см2 числа КУО (у контрол1 у здорових, а також при маласезiеносiйствi - 5х105 КУО на см2).
Одержат результата дослщження були об-роблеш методами математично! статистики. Пор1вняння результата дослщжень, яю були одержанi у хворих р1зних груп, проводилося за загальноприйнятою методикою з використан-ням критерда Стьюдента.
дослщження
- хворим на гетальний герпес - ацикловiр внутршньовенне крапельно ¡з розрахунку -5 мг/кг ваги тша кожш 8 годин протягом 5-10 дшв; у випадках змiшаного шфщування герпес + хламь ди, мшэплазми або трихомонади, антихламiдiйне, антимiкоплазмене i протитрихомонадне лiкування призначають до початку прийому ацикловiру.
Лiкування ПРОЯВ1В паmломатозновiрусно'i iнфекцu проводилося аналопчно хворим групи ПОР1ВНЯННЯ.
Додатково, з метою корекци показниюв кислотно-лужкого стану, хворим призначався ацетазоламiд (Дiуремiд) внутршньо - по 250 мг 1 раз на добу, вранщ через день у комбшацп з препаратами калда та магнда (магнiю аспарап-нату - 0,175 г, калда аспарагш ату - 0,175 г (Ас-паркам) внутршньо у таблетках 3 рази на день) на протяз1 курсу л^вання.
З метою етютропно! терапп маласезюзу, не-залежно вщ приналежносп хворих до тiе! чи ш-шо! групи, ушм !м було призначено:
- загальну етiотропну протималасезшну те-рапiю - пероральний прийом антимшотиюв групи азолiв:
1) флюконазол - 50 мг один раз на добу,
2-4 тижш, чи 150-300 мг один раз на тиж-
день, 2-8 тижшв;
2) або ¡траконазол - 100 мг один раз на
добу, 28 дшв, чи по 200 мг, 14 дшв;
- мюцеву етютропну терашю - дисульфщ селену (нанесення 1- або 2-вщсотково! пасти «Сульсена» на вологу шюру та волосся на 1-8 годин) щоденно, 10-14 дшв, а пот1м - щотиж-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
нево (або крему чи шампуню iз кетоконазолом, з шритюном цинку, циклошроксом або октош-роксом - подiбно).
В якостi допомiжних засобiв, для запобиан-ня виникнення резистентностi до засобу та шдвищення комплаенсу л^вання, хворим призна-чалися локально лшувально-гшешчш засоби з кетоконазолом (у формi шампуню або крему), шритюном цинку та з пдроксишридонами (циклошроксом та октошроксом у формi шампу-нiв) перiодично з рекомендащею збiльшення термiну експозицi! шампунiв до 10-15 хвилин.
Додатково, з урахуванням належносп хворих до пе! чи шшо! групи було призначено:
20 хворим першоТ групи:
- неспецифiчна гiпосенсибiлiзуюча терапiя з використанням:
1) антипстамших протиалергiчних засо-бiв: - лоратадину (Кларитин, Лоратадин) усе-редину - 1 табл. (10 мг) 1 раз на день, 10-15 дшв (в окремих випадках курс л^вання вста-новлюють iндивiдуально - до 28 дшв), або хiфенадину (Фенкаролу) усередину - по 1-2 табл. (25-50 мг) 3-4 рази на день, 10-20 дшв; рiзноманiтнiсть обраних антипстамших засо-бiв було визнано необхщною не тiльки з огля-ду на рiзницю в шдив^альнш !х непереноси-мостi хворими (або вимогами особливостей !х способу життя та працi), але й необхщносп !х чергування при тривалому призначеннi;
2) кальщю хлориду або магшю сульфату, як призначалися парентерально у загальноприйня-тих дозуваннях у комбшаци з аутогемотерапiею (3, 5, 7, 9, 12, 15, 15 мл кровi - внутршньом'язово через день) або з аутоультрафюлетовим опромь нюванням кровi (АУФОК) - 2 рази на тиждень, 12-14 процедур; призначення препарата каль-цiю та магию було визнано доречним для корек-ц^! не тшьки кислотно-лужного стану, але й за-гальних порушень мiнерального обмiну, особли-восп змiн якого було встановлено у хворих на маласезюз иоиереднiми досшдженнями [2, 7];
3) кортикостеро!дiв (дексаметазон або метилпредшзолон) - системно та локально, за загальноприйнятими схемами у випадках поширених запально-алерпчних форм мала-сезiйно! iнфекцi! або манiфестних проявiв запалення органiв мошонки або простати;
4) iзоконазолу нiтрату в комбшаци з диф-лукортолону валератом (крем «Травокорт»)
- у якосп комбшовано! етiо-патогенетично! локально! терапi! антимшотиками у поеднан-нi з кортикостеро!дами хворим з запально-алергiчними проявами маласезюйно! шфек-цi! (катаральним баланопоститом, екземати-дами та себорейним дерматитом);
- з метою iмунокорекцi!, - екстракт флаво-
но!дних глшозцщв Бeschampsia caespitosa L. та Calamagrostis epigeios L. (Протефлазщ) усередину по схемк 5 крапель 3 рази на добу, один тиждень, по^м - по 10 крапель 3 рази на добу, 2 тиж-т, та 8 крапель 3 рази на добу, один тиждень, з повторенням курсу через мюяць за необхвднютю, та локально - у вигщщ примочок або зрошень (з розрахунку: 1.5 мл Протефлазщу на 10 мл фiзiо-логiчного розчину ЫаС1) 3 рази на добу, 14 дшв.
32 хворим другот групи:
- арпнш-альфа-аспартил^зил-валш-тирозил-арпшну (1мунофан) - по 50 мкг (1 мл) один раз на добу, щоденно, 15-20 ш'екцш;
- Тiотрiазолiн - по 2,0 мл 2,5-вщсоткового розчину внутршньом'язово, протягом 10 днiв, а по^м - по 1-2 табл. 3-4 рази на добу, протягом 20-30 дшв.
15 хворим третьот групи:
- Циклоферон внутршньом'язово - по 2 мл 12,5-вщсоткового розчину один раз на добу в 1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 19-й день курсу лшу-вання, чи внутршньо у таблетках - по 2-4 табл. один раз на добу в 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20 та 23 день лшування;
- аутогемотерашю за загальноприйнятою методикою - внутршньом'язовими ш'екщями ау-токровi або АУФОК - 2 рази на тиждень, 12-14 процедур.
Зважаючи на наявнють стадшносп та рiзнома-штносп проявш маласезшно! шфекци, мюцева те-рапiя у дослiджених хворих проводилася з урахуванням обумовлених динамшэю особливостей усiх одночасно юнуючих форм маласезiозу, вiдповiдно рекомендацiям попереднк дослiджень [2, 12, 14].
Ощнка ефективностi розробленот дифе-ренц1йованот комплекснот терапГт" проводилася шляхом порiвняльного аналiзу клiнiко-лабораторних даних, отриманих у результап лiкування:
- за запропонованою методикою - 67 досл> джуваних пацiентiв;
- iз призначенням звичайних методiв лiку-вання - 57 пащенпв.
Хворi були розподшеш за пiдгрупами таким чином:
- 20 хворих першо!, 32 - друго! та 15 - тре-тьо! групи були пролiкованi запропонованим методом комплексно! диференцшовано! терапi! з урахуванням наявносп у них супутньо! маласезшно! шфекци гешталш;
- 18 хворих першо!, 27 - друго! та 12 - тре-тьо! групи були пролшоваш звичайними методами, без урахування наявносп у них супутньо! маласезшно! шфекци гешталш.
При аналiзi ефективносп призначено! тера-пи звертали увагу на:
3-4 2015
- повноту та термши регресу ктшчних про-HBiB патологи;
- наявшсть суб'ективних симптомiв патологи;
- регрес проявiв патологи та елiмiнацiю збуд-ника за даними контрольних клшшо-лабора-торних та iнструментальних дослiджень, яю проводилися у термiни, визначенi дшчими нормативно-директивними актами МОЗ Укра!ни;
- стутнь нормалiзацil iмунних показникiв та показниюв КЩС.
У процесi л^вання за запропонованою методикою нi у кого серед 67 дослщжуваних хворих не було вiдмiчено негативного впливу призначених препарапв i процедур як у цшо-му на оргашзм, так i на перебiг урогештально! та супутньо! патологи. При цьому необхщно зазначити, що у пащенпв пiдгруп порiвняння проведення антимшробно! терапп у переважнiй кiлькостi випадкiв - 36 (63 %) ошб (у тому чис-лi - ушх пацieнтiв першо! пiдгрупи порiвнян-ня) призвело до загострення та прогресування явищ маласезшно! шфекцп шкiри та слизових, що потребувало додаткового лшування.
Загострення проявiв маласезiозу виникало частiше на 7-12 день вщ початку призначення протимшробно! терапп. Прояви загострення урогештально! патологи, пов'язаш з наявнiстю маласезiйно! iнфекцi!, вiдрiзнялися вiд проявiв загострення (машфестацп запальних явищ), якi виникали у дослщжуваних пацieнтiв (пере-важно друго! клiнiко-терапевтично! групи) вна-слщок комплексно! iмуностимулючо! терапi! та мюцевого лiкування при первинно маломаш-фестних проявах 1ПСШ. Таке загострення про-являлося, - окрiм прогресування, розвитку явищ запалення та ексудацi! проявiв (первiсно, - не тiльки запальних, але й поверхневих незапаль-них форм) маласезюзу шкiри статевих оргашв та перигенiтальних дiлянок, - у загостреш явищ баланопоститу (у катарально-ерозивнш формi) та переднього (дистального) уретриту (нашкуль ту) з манiфестацieю явищ адешту залоз уретри.
При цих загостреннях, о^м суб'ективних симптомiв та патолопчних змiн слизово! обо-лонки, характерним було наявшсть значно! кшькосп сироподiбних видiлень. При мшро-скотчному дослiдженнi у цих видiленнях та з> скобах характерними були явища кератозу (дис-кератозу) та десквамацi! ештелюципв; при цьому кiлькiсть лiмфоцитiв була значно нижчою i не вщповщала активностi запального процесу. Комплексне клшшо-лабораторне дослiдження дозволило в цих випадках точно встановити маласезiйну етiологiю процесу; при цьому кшь-кiсть КУО дрiжджоподiбних грибiв Candida spp. при зростанш культури на селективному середовищi було знано меншим за 103 КУО/мл.
Характерними клiнiчними проявами заго-
стрення урогенiтально! патологi! у пащентш клiнiко-терапевтично! групи порiвняння також була наявшсть таких дизуричних розладiв, як нiктурiя с позивами до сечовидшення у пере-дранковi часи та вщчуття неповного випорож-нення сечового мiхура.
Звертало також на себе увагу й те, що загострення конгестивних розладiв у значно! долi пащенпв також супроводжувалося машфес-тацiею iнших проявiв порушень гемодинамши органiв тазу (манiфестацiею явищ варикоцеле, геморою тощо)
В шших випадках, порiвняння термшв регресу проявiв урогенiтально! патологи показало, що у пащенпв, яким призначалася розроблена комплексна диференцшована терапiя, що враховувала наявнiсть супутньо! маласезшно! iнфекцi!, ста-тистично достовiрно спостерiгалося зменшення:
- термiнiв початку регресу ктшчно! симптоматики запалення (на 2-3-й день лшування у хворих основних клшко-терапевтичних груп проти 5-6-го дня - у хворих груп порiвняння);
- строюв повного регресу суб'ективних та об'ективних проявiв запалення нижнiх вiддiлiв сечостатевого тракту, за даними комплексного клiнiко-лабораторного та шструментального дослiдження (на 9-11-й день лшування у хворих основних клшшо-терапевтичних груп проти 1418-го дня - у хворих груп порiвняння);
- суб'ективних проявiв простатиту та запалення оргашв мошонки (на 8-10-й день лшуван-ня у хворих основних клшшо-терапевтичних груп проти 12-18го дня - у хворих груп порiв-няння).
Загальна тривалють лшування у дослiджу-ваних хворих, яким проводилася терашя за за-пропонованою методикою, не перевищувала термшв, рекомендованих нормативами МОЗ Укра!ни для хворих з такою патолопею.
За результатами контрольного комплексного ктшко-лабораторного дослiдження, елiмiнацiю збудника при заюнченш курсу лiкування було до-сягнуто у 61 (91 %) пащенпв, яких лiкували за розробленою методикою, та 48 (84 %) пащенпв, яким призначалася традицшна терап1я. При цьому треба вщзначити, що ктшко-лабораторш рециди-ви (переважно - хламщйно-мшоплазмово! етiо-логi!) у пацiентiв, яким призначалася розроблена терашя, мали мюце виключно при хронiчних ускладнених формах 1ПСШ з наявнiстю внутрш-ньотканинних та органних запально-реактивних утворень (шфшьтрапв, к1ст, конкрементiв тощо).
Для визначення ефективностi запропоновано-го методу комплексно! коригуючо! терапi!, через три мюящ пiсля лiкування дослiдженим хворим було проведене контрольне клiнiко-лабораторне iмунологiчне обстеження та дослiдження КЩС, результати якого представлеш у табл. 1-3.
ю
Таблиця 1 - Кшыасний склад головных популяцш I субпопуляцш л1мфоципв кров1 дослщжених хворих теля лпеування
Показники Одинит вим1ру Перша група Друга група Третя група 1 рупа контролю: здоров1 особи (Ы =20 оаб)
Лпсоваш за за-пропонованою методикою (Ы = 20 оаб) Лпсоваш за зви-чайною методикою (Ы= 18 оаб) Лжоваш за за-пропонованою методикою (И= 32 особи) Лжоваш за звичай-ною методикою (N=27 оаб) Л ¡коваш за за-пропонованою методикою (Ы= 15 оаб) Л ¡коваш за зви-чайною методикою (Ы= 12 оаб)
Лейкоциты кров1 109/л 7,05+0,12 7,22+0,12 6,72+0,09 6,93+0,12 6,88+0,12 6,89+0,10 6,28+0,13
Л1мфоцити кров1 109/л 1,76+0,04* 1,82+0,04 1,74+0,03* 1,80+0,03 1,75+0,04* 1,82+0,03 1,73+0,04
% 25,0+0,3 25,2+0,3 26,2+0,4* 26,0+0,4 25,4+0,5 26,4+0,3* 27,5+0,4
СО 3+ зрш '/-лшфоцити 109/л 1,25+0,02* 1,43+0,03 1,23+0,02* 1,27+0,02 1,22+0,02* 1,32+0,02 1,20+0,02
% 71,0+0,9* 78,5+1,0 70,7+0,7* 70,6+0,9* 69,7+1,2* 72,5+0,8 69,4+0,6
СО 4+ 7-\слпсри 109/л 0,63+0,01* 0,82+0,02 0,60+0,01* 0,67+0,01 0,62+0,01* 0,66+0,01 0,61+0,02
% 35,8+0,5* 45,1+0,5 34,5+0,5* 37,2+0,6 35,4+0,6* 36,3+0,6* 35,3+0,7
СО 8+ Г-цитотоксичш клггини 109/л 0,35+0,01 0,38+0,01 0,32+0,01* 0,36+0,01 0,33+0,01* 0,36+0,01 0,32+0,01
% 19,9+0,3 20,9+0,3 18,4+0,4* 20,1+0,3 18,9+0,3* 19,8+0,3 18,4+0,4
СО 19+ 5-л1мфоцити 109/л 0,25+0,01* 0,27+0,01 0,22+0,01* 0,25+0,01* 0,23+0,01* 0,26+0,01 0,22+0,01
% 14,2+0,2 14,8+0,2 12,6+0,2* 13,9+0,2 13,1+0,3* 14,3+0,3 12,7+0,3
СО 4+ СО 8+ - 1,8+0,03* 2,2+0,03 1,9+0,03* 1,9+0,04* 1,8+0,04* 1,8+0,03* 1,9+0,04
0 "о
1 &! а:
сг гп
о
2 ?
&
а>
"О
г
ш
О
Ф
о ш
со
ПРИМ1ТКИ: * - рпниця з групою контролю не виходить за 5-в1дсотковий р1вень доскдарносп.
со -к
Таблиця 2 - Показники гуморального ¡муштету та стану клггинних фактор1в природно! резистентносп у дослщжених хворих теля л1кування
1=1
а>
а> п: а>
Показники Одинищви\пру Перша група Друга група Третя група Група контролю: здоров1 особи (Ж =20 оаб)
Лисоваш за запропонованою методикою (Ы = 20 оаб) Шковаш за звичайною методикою (Ы= 18 оаб) Л ¡ко ват за запропонованою методикою (N=32 особи) Лжоваш за звичайною методикою (N=27 оаб) Л ¡ко ват за запропонованою методикою 15 оаб) Лжоваш за звичайною методикою 12 оаб)
Показники гуморального шуштсту
18Л г/л 2,52+0,04 3,69+0,04 2,16+0,03* 3,24+0,04 2,14+0,04* 3,47+0,04 2,22+0,03
18М г/л 1,36+0,02* 1,88+0,02 1,29+0,01* 1,63+0,01 1,37+0,01 1,61+0,01 1,32+0,01
18о г/л 13,25+0,24* 19,75+0,21 11,94+0,22* 16,02+0,16 12,42+0,2* 18,43+0,18 12,72+0,25
18Е МО/мл 82,43+11,6 196,43+12,5 74,65+9,8 158,36+11,6 77,53+9,9 162,73+12,2 58,45+7,2
СБ 19+ 5-л1мфоцити 109/л 0,25+0,01 0,27+0,01 0,22+0,01* 0,25+0,01 0,23+0,01* 0,26+0,01 0,22+0,01
% 14,2+0,2 14,8+0,2 12,6+0,2* 13,9+0,2 13,1+0,3* 14,3+0,3 12,7+0,3
Ц1К од. оптичн. щшьносп. 56,4+3,3 78,0+4,5 54,7+3,6 77,6+4,8 62,5+4,1 82,6+4,7 43,2+3,5
Показники стану клггинних фактор1в природно! резистентносп
Ф1 % 74,5+1,9* 44,8+0,7 71,9+1,1 47,9+0,8 72,4+1,3 45,2+1,2 76,4+1,5
ФЧ 1 6,5+0,09 5,2+0,08 6,2+0,09 4,8+0,09 6,6+0,11 5,2+0,1 7,8+0,13
НСТ-тест % нейтрофшв 19,2+0,7* 27,5+0,5 17,1+0,4* 16,4+0,5 18,1+0,5* 16,9+0,3 18,2+0,6
Нейтрофши 109/ л 4,8+0,09* 4,4+0,06 4,5+0,08 3,8+0,09 4,9+0,08* 4,0+0,07 4,9+0,10
СБ 16+ АЖ-клггини 109/л 0,33+0,01* 0,29+0,01 0,27+0,01 0,19+0,01 0,27+0,01 0,22+0,01 0,31+0,01
% 18,8+0,4* 15,9+0,3 15,5+0,5 10,6+0,6 15,4+0,3 12,1+0,05 17,9+0,3
а, 5
I
О
51
■о
I £ о а>
ро
00 §
§
1 §
©
С
0 §
§
1 ^
3 о
е
о
а>
ПРИМ1ТКИ: * - рпниця з групою контролю не виходить за 5-в1дсотковий р1вень доскдарносп.
Таблиця 3 - Показники кислотно-лужного стану дослщжених хворих теля лпа вання
Показники Одшпиц вим1ру Перша група Друга група Третя група Група контролю: здоров1 особи (Ы =20 оаб)
Л ¡ко ваш за запропоно- ваною методикою (Ы = 20 оаб) Лжоваш за звичайною методикою (Ы = 18 оаб) Лпсоваш за запропоно- ваною методикою (Л/= 32 особи) Лжоваш за звичайною методикою (N=27 оаб) Л ¡ко ваш за запропоно- ваною методикою (Ы= 15 оаб) Лжоваш за звичайною методикою (Ы= 12 оаб)
Показники р1вня цитошшв
1Л-1 (3 пг/мл 48,65±0,95 87Л4±1Л2 44,68±0,83 72,43±0,85 46,88±0,94 74,5±0,9 39,83±0,92
1Л-6 пг/мл 26,17±1,5 42,33±1,5 20,14±1,4 36,15±1,6 21,75±1,6 37,05±1,5 17,08±1,6
ФНП-а пг/мл 54,82±1,42 96,42±2,16 42,63±1,28 84,15±1,63 41,65±1,15 88,41±1,48 38,64±1,05
1ФН-у пг/мл 24,6±0,63 18,26±0,64 28,25±0,58* 20,15±0,72 27,44±0,72* 21,44±0,86 28,73±0,83
Показники кислотно-лужного стану
рН кров1 - 7,41±0,02* 7,43±0,01 7,39±0,01* 7,42±0,01* 7,4±0,01* 7,43±0,01 7,4±0,01
р( 'О-, (напруга вуглекислого газу в кров1) кПа 5,22±0,02 6,29±0,02 5,48±0,02 6,05±0,02 5,72±0,02 6,13±0,02 5,36±0,02
АВ (б1карбонати плазми кров1 справжт) ммоль/л 20,8±0,3 27,8±0,4 21,9±0,4* 28,5±0,3 23,2±0,4* 26,8±0,3 22,6±0,3
БВ (б1карбонати стандартш) ммоль/л 24,3±0,3* 31,5±0,4 24,3±0,3* 29,1±0,3 26 Л ±0,4 29,7±0,4 24,2±0,4
ВВ (буферш основи) ммоль/л 50,6±0,4* 56,2±0,4 50,2±0,4 55,4±0,4 52,3±0,4 56,1±0,4 50,8±0,4
ВЕ (показник надлишку або нестач1 основ) ммоль/л 0,52±0,4 5,47±0,4 0,15±0,4 4,58±0,4 1,77±0,4 4,75±0,4 0.44:0.4
рН сеч1 - 6,7±0,05 6,9±0,05 6,6±0,04* 6,8±0,05 6,6±0,03* 6,8±0,05 6,5±0,04
рН шири обличчя - 5,9±0,04 6,3±0,05 5,8±0,04 6,2±0,03 5,8±0,04 6,3±0,03 5,5±0,04
рН шири статевих оргашв та перигеш-тальних диянок шири - 6,2±0,04 6,8±0,05 6,0±0,04 6,7±0,05 6,1±0,04 6,7±0,04 5,8±0,04
0 "о
1 £
сг Ж о
2 ?
&
а>
"О
г
ш
О
Ф
о ш
со
ПРИМ1ТКИ: * - рпниця з групою контролю не виходить за 5-висотковий р1вень достов1рносп.
Як видно з результата, представлених у цих таблицях, у хворих, яких було пролшовано за розробленою методикою, при контрольному клшшо-лабораторному дослщжеш тсля лшу-вання вiдмiчалася бшьш суттева (у пор1внянш з хворими, яю лiкувалися за традицiйною методикою) нормалiзацiя ¡мунних показникiв та показниюв КЛС; р1зниця цих показниюв, пор1в-няно з групою контролю, у значнш юлькосп не виходила за 5-вщсотковий рiвень достов1рносп.
За даними контролького комплексного кшшко-лабораторкого ¡мунолопчного доотдження та дослщження КЛС, яке було проведено через шють мюящв июля лiкування, було вiдмiчено, що в подальшому тенденцп показниюв у переважнiй бшьшосп дослiджених хворих у щлому зберпа-ли зазначений напрямок, i р1зниця у вщм1нностях ступеня та напрямку патогенетичних змш цшком вiдповiдала особливостям ¡мунних змш та змш КЛС, яю було встановлено на попередньому етапi дослщження, i в значнiй м1р1 залежала вщ ктшч-них прояв1в супутнього маласезiозу.
Усе вищезазначене можна розцшити, як об'ективний показник ефективностi запропоно-ваного методу терапi!.
1з наведеного вище можна зробити висно-вок, що проведена хворим на 1ПСШ чоловшам запропонована комплексна диференцiйована терашя, що враховувала наявшсть у них мала-
Л1ТЕРАТУРА
1. Глобальная стратегия профилактики инфекций, передаваемых половым путем, и борьбы с ними, 2006-2015 гг. - Женева : ВОЗ, 2007. - 70 с.
2. Горбунцов В. В. Комплексна таргетна терашя
маласезюзу шюри : Дис. ... д-ра мед. наук за спещальнютю 14.01.20 / Вячеслав Вячеславович Горбунцов. - Ки!в: Нацюнальний медичний ушверситет ¡м. О. О. Богомольця МОЗ Укра!ни, 2009. - 336 с.
3. Горбунцов В. В. Урогенитальный малассези-оз / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. -№ 1-2 (7). - С. 30-33.
4. Дмитриев Г.А. Лабораторная диагностика бактериальных урогенитальных инфекций / Г. А. Дмитриев. - М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2003. - 336 с.
5. Дюдюн С. А. Маласезшна шфекцш гешталш: нов1 можливосп шдвищення ефективносп лщу-вання хворих з 1ПСШ / С. А. Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2010. - № 3-4. - С. 109-124.
6. Дюдюн С. А. Особливост клшчних прояв1в та перебпу 1ПСШ у хворих чоловшв з маласезшною iнфекцiею статевих органiв / С. А. Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматове-
сезшно! шфекцп в усш сукупносп та р1знищ !! прояв1в та окремих клшчних форм, а також особливост перебiгу захворювання та патогенетичних змш, була бшьш ефективною i обгрун-тованою у пор1внянш з традицшною терапiею.
У жодному випадку при проведенш рекомен-дованого методу лшування не було помiчено ви-ражених по61чних або небажаних ефекпв, яю б зробили неможливим подальше проведення те-рапi!, змшили !! або потребували призначення та проведення додаткового лшування.
Висновок. Запропонована методика, у пор1в-нянш ¡з загальноприйнятими методами терапi! 1ПСШ без обов'язкового урахування наявностi супутньо! маласезiйно! шфекцн та прояв1в обу-мовленою нею урогештально! патологи:
- суттево шдвищуе яюсть лiкування хворих;
- дозволяе уникнути ускладнень;
- нормалiзуе стан ¡муштету та КЛС.
Запропонована методика може бути рекомендована до впровадження у практику роботи л^вальних дерматолопчних закладiв.
Перспективами подальших розвiдок у напрямку дослщження 1ПСШ у хворих ¡з наявню-тю маласезшно! iнфекцi! статевих органiв може бути оцшка ефективностi розроблено! комплексно! диференцшовано! терапi! при впроваджен-ш !! у практику охорони здоров'я.
нерология. Косметология. Сексопатология. -2012. - № 1-4. - С. 49-62.
7. Дюдюн С. А. Особливосп змш показниюв кислотно-лужного стану у хворих на 1ПСШ чоловшв з маласезшною шфекщею статевих оргашв / С. А. Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2013. - № 1-4. - С. 48-57.
8. Дюдюн С. А. Особливосп ¡мунних змш у хво-
рих ка 1ПСШ чоловшв з маласезiйною шфекщею статевих оргашв / С. А. Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2014. - № 1-4. - С. 51-63.
9. Дюдюн С. А. Можливосп iндивiдуалiзацi! терапп
хворих на 1ПСШ чоловшв з маласезшною ш-фекщею статевих органiв / С. А. Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2015. - № 1-2. - С. 20-26.
10 Ушфгкацгя лабораторних методiв дослщження в дiагностицi захворювань, що переда-ються статевим шляхом: Метод. рекоменд. / I. I. Мавров., О. П. Белозоров., Л. С. Талька та ш - Харюв: Факт, 2000. - 92 с.
11. Юцковский А. Д. Опыт организации противоэпидемических мероприятий по предупреждению распространения сифилиса и других инфекций, передаваемых половым путем, в
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
ДВФО / А. Д. Юцковский, Н. В. Кунгуров, Я. А. Юцковская // Дальневосточный вестник дерматовенерологии, дерматокосметологии и сексопатологии. - 2009. - №1(4). - С. 15-18.
12. Ashbee H. R. Pathogenic Yeasts (The Yeast Handbook) / H. R. Ashbee, E. M. Bignell. - B. etc. : Springer, 2009. - 365 p.
13. Bignell C. BASHH Guideline Development Group. UK national guideline for the management of gonorrhoeae in adults, 2011 / C. Bignell, M. Fitzgerald // Int. J. STD AIDS. - 2011. -Vol. 22. - P. 541-547.
14. Malassezia and the Skin - Science and Clinical Practice / T. Boekhout, E. Gueho-Kellermann, P. Mayser, A. Velegraki. - B. etc. : Springer, 2010. - 250 p.
15. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Sexually Transmitted Diseases Treatment Guidelines 2010 // Morbidity and Mortality Weekly Report. - 2010. - Vol. 59 (No. RR-12). - P. 49-55.
16. Frequency of bacteria, Candida and malassezia
КОМПЛЕКСНАЯ ДИФФЕРЕНЦИРОВАННАЯ ТЕРАПИЯ ИППП У БОЛЬНЫХ ПРИ НАЛИЧИИ УРОГЕНИТАЛЬНОГО МАЛАССЕЗИОЗА Дюдюн С. А., Горбунцов В. В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
Цель - определение дифференцированных показаний, разработка и оценка эффективности методики комплексной дифференцированной терапии больных ИППП мужчин с сопутствующей малассезионной инфекцией половых органов. Материал и методы. Исследование проводилось у 124 больных с ИППП с малассезионной инфекцией половых органов. Результаты и обсуждение. Было установлено, что предложенная методика комплексной дифференцированной терапии, учитывающая наличие у пациентов малассезионной инфекции, особенности хода заболевания и патогенетических изменений, по сравнению с традиционной терапией, не учитывающей наличие урогенитального малассезиоза, существенно повышает качество лечения больных, позволяет избежать осложнений, нормализует состояние иммунитета и кислотно-щелочное состояние. Выводы. Проведенная больным ИППП мужчинам комплексная дифференцированная терапия, учитывающая наличие у них малассезионной инфекции, особенности хода заболевания и патогенетических изменений, является более эффективной и обоснованной по сравнению с традиционной терапией. Предложенная методика может быть рекомендована к внедрению в практику работы лечебных дерматологических заведений. Ключевые слова: мужчины, ИППП, малассезионная инфекция половых органов, комплексная дифференцированная терапия, эффективность.
species in balanoposthitis / M. Alsterholm, I. Flytström, R. Leifsdottir [et al.] // Acta Derm. Venereol. - 2008. - Vol. 88, No 4. - P. 331-336.
17. Epidemiology of Chlamydia trachomatis infection in women and the costeffectiveness of screening / J. A. Land, J. E. A. M. Van Bergen, S. A. Morre, M. J. Postma // Human Reproduction Update. - 2010. - Vol. 16, No 2. - P. 189-204.
18. 2010 European guideline for the management of Chlamydia trachomatis infections / E. Lanjouw, J. M. Ossewaarde, A. Stary et al. // Int. J. STD AIDS. - 2010. - Vol. 21, No 11. - P. 729-737.
19. Tapsall J. W. Neisseria gonorrhoeae and emerging resistance to extended spectrum cephalosporins / J. W. Tapsall // Current opinion in infectious diseases. - 2009. - Vol. 22, No 1. - P. 87-91.
20. Global action plan to control the spread and impact of antimicrobial resistance in Neisseria gonorrhoeae. - Geneva: World Health Organization (WHO), Department of Reproductive Health and Research, 2012. - P. 1-36.
THE COMPLEX DIFFERENTIATED THERAPY OF SEXUALLY TRANSMITTED INFECTIONS IN PATIENTS WITH UROGENITAL MALASSEZIOSIS Dyudyun S. A., Gorbuntsov V. V.
"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SA
Purpose - the definition of differentiated indications, development and evaluation of methods of complex differentiated treatment of men patients with sexually transmitted infections (STI) combined with malassezia genital infection (MGI). Material and methods. The study has been conducted in 124 patients with STI combined with MGI. Results and discussion. It has been found that the proposed method of the complex differentiated treatment, which takes into account MGI in the patients, the peculiar properties of the disease course and pathogenetic changes, in comparison with traditional therapy, which does not account for the presence of urogenital malasseziosis, significantly improves the quality of treatment of patients, avoiding complications, normalizing immunity and acid-base status. Resume. The complex differentiated treatment, which has been conducted for men patients with STI taking into account the presence of MGI, peculiar properties of the disease course and pathogenic changes, is more efficient and reasonable in comparison with the traditional therapy. The proposed method may be recommended for implementation in practice of dermatological institutions. Keywords: men, STI, malassezia genital infection, complex differentiated therapy, effectiveness.
Дюдюн Сергей Анатолиевич - врач-дерматовенеролог.
Горбунцов Вячеслав Вячеславович - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины». andd@ua.fm
