Научная статья на тему 'Застосування геоінформаційних систем у медицині. Прогнозування поширення носіїв збудників природновогнищевих інфекцій на прикладі полівки рудої (Myodes Glareolus)'

Застосування геоінформаційних систем у медицині. Прогнозування поширення носіїв збудників природновогнищевих інфекцій на прикладі полівки рудої (Myodes Glareolus) Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
75
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Небогаткін І. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Застосування геоінформаційних систем у медицині. Прогнозування поширення носіїв збудників природновогнищевих інфекцій на прикладі полівки рудої (Myodes Glareolus)»

Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference

У пациентов с максимальными показателями ГИП выявляется высокий риск кровотечения из варикозно расширенных вен пищевода.

НСББ успешно применяются при лечении целого ряда заболеваний и являются стандартной схемой ан-тигипертензивного лечения. При циррозе печени эти препараты десятилетиями применяются с целью первичной и вторичной профилактики кровотечения из варикозно расширенных вен пищевода. Результаты исследований убедительно свидетельствуют, что, помимо эффективного воздействия на гемодинамические параметры портальной гипертензии, эти препараты могут успешно применяться при данной патологии также благодаря их свойствам снижать бактериальную транслокацию, что существенно расширяет показания для их применения.

Согласно консенсусу Baveno VI (2015 г.), лекарственная терапия дает хорошие результаты при портальной гипертензии и используется в нескольких случаях: уменьшение портальной гипертензии, профилактика первого кровотечения из варикозных вен пищевода и профилактика повторных кровотечений. НСББ не назначается, если нет варикозно расширенных вен пищевода или их число незначительно, и лечение можно начинать, если наблюдаются признаки кровотечения из мелких варикозных вен или цирроз в стадии Child С. При варикозно расширенных венах пищевода среднего или большого размера назначается НСББ или выполняется лигация вен.

На практике применяются вазоконстрикторы и вазодилататоры с доказанным клиническим эффектом. Вазоконстрикторы (вазопрессин, терлипрессин), НСББ (пропранолол, карведилол) индуцируют ва-зоконстрикцию внутренних органов с уменьшением портального давления и коллатерального кровотока. Бета-блокаторы уменьшают портальный кровоток как путем прямого селективного воздействия на гладкую мускулатуру мезентериальных сосудов, так и опосредованно — через подавление высвобождения вазоди-латирующих пептидов. Селективные бета-блокаторы менее эффективны.

При наличии риска варикозного кровотечения рассматривается вопрос о профилактике, в основе которой лежит лекарственная терапия. Пропранолол высокоэффективен и применяется в максимально переносимых дозах. Не установлено, насколько должно быть снижено портальное давление дня предупреждения кровотечения, однако известно, что кровотечение не наблюдается при снижении градиента портокаваль-ного давления менее 12 мм рт.ст. Доза пропранолола, уменьшающая частоту сердечных сокращений на 25 % через 12 ч, снижает давление в портальной системе до 30 %, хотя это соотношение непостоянно. Бета-блокаторы снижают риск кровотечения на 40—45 %. Пропранолол является безопасным средством — фатальные осложнения при его применении встречаются редко, а возникающие обратимы. С профилактической целью бета-блокаторы принимают долго, иногда пожизненно.

Выводы. 1. Сегодня селективные бета-блокаторы пока единственное лекарство в лечении портальной гипертензии.

2. Незначительное повышение портального давления не считается показанием к применению бета-бло-каторов.

3. В терминальной стадии печеночной недостаточности бета-блокаторы не назначаются или отменяется ранее назначенные.

4. Доза препарата должна быть невысокой (обычно пропанолол — 40—80 мг). В данный момент рандомизированные исследования не проводятся.

Небогатый 1.В.

АЗ «Центр громадського здоров'я МОЗ Укра'/ни», м, Кит, Украна

Застосування геошформацмних

систем у медицин!. Прогнозування поширення носив збуднимв природновогнищевих ¡нфекцм на приклад1 пюлтки рудоТ (Муобеь Э1агео1и$)

Актуальшстъ. Геошформацшш системи (Г1С) е «надбудовою» над юнуючими базами даних 1 дозво-ляють створювати, в1зуал1зувати, редагувати, корек-тувати вцщовццп карти чи космозображення земно! поверхш, яга мають пов'язаш з ними просторов! атрибута. 1снують метода, що дозволяють за допомогою Г1С-технологш, використовуючи отримаш неповш даш, проводити прогнозування тих чи шших явищ на велиы територи.

Мета: створити просторовий прогноз !з кореля-цшно! модел! поширення пол1вки рудо! та можливосп застосування результапв для прогнозування ризиыв виникнення випадив геморапчно! гарячки з нирко-вим синдромом (ГГНС) дня заклад1в громадського здоров'я.

Матер]али та методи. Використовувались штелек-туальш модел1 розподшу з використанням (^СК 2.18 1 пакета Я статистики 3.5.1. Даш щодо розповсюдження пол1вки рудо! (Муоёеьglareolus (ЗсЬгеЬег, 1780)) в Кшв-сыай обласп отримаш автором з використанням стан-дартних метод1в. 3 1977 по 2018 р1к будо розсгавлено бигьше 66 тисяч па сток Геро 1 вццловлено бшыне 3,5 ти-сяч1 пол1вок в 57 точках, причому у 5 точках ссавщ не потрапляли в пастки. Розподш середовища 1снування ощнювали за допомогою багатом1рно1 лопстично! ре-гресп. Для побудови регреайно! модел1 використовувались р1чш юпматичш растри: швидкють виру, атмос-ферний тиск, мшмальна та максимальна температура, волопсть, сонячна рад1ащя, опади.

Результати. У просторовш ешдемюлогп створення карт ризику виникнення випадив у людей Грунтують-ся на розподш на територи або компетентних векторах членистоногих або хребетних резервуар1в, 1 зазвичай враховуються фактичш випадки захворювання в лю-

272

Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)

Vol 6, No 5,2018

McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference

дей. Ми мали використовувати карту поширення по-л1вки pynoï, тому що ГГНС е контагюзною гарячкою (вщсутшсть BeKTopiB), зидно з М.П. Чумаковим. В результат проведено! роботи була складена карта про-сторового прогнозування в1ропдносп появи Myodes glareolus в Укра!ш за межами поточно!, тобто зроблено прогноз. На шй представлено гшотетичне поширення пол1вки з градаентом bhcokoï та низько! ймов1рносп мешкання цМ тварини — основного резервуара Bipycy ГГНС штаму Пуумала (Puumala viras). Отриману карту було пор1вняно з реальним поширенням цього виду в Укра!ш за C.B. Межжершим i O.I. Лашковою (2013). Виявилось, що модель досить точно вщображае реаль-ну картину в межах ландшафтно-географ1чного розпо-дшу Украши або на територ1ях, под1бних до Кшвсько! областа та розташованих близько до не! Для територш степу та Криму прогнозш результати виявились не зовам коректними. 3 огляду на те, що ландшафтна ком-позищя та конф1гуращя (просторов! позищ! елементав) впливають на ризик захворювання або захворювашсть, була запропонована карта ризиив виникнення випадив ГГНС у людей.

Висновки. Гнтелектуальш модел1 розподшу можна рекомендувати для впровадження в органи громадсько-го здоров'я Украши, тому гцо вони дозволяють прогно-зувати тенденщ! в етзоотичшй активносп захворю-вань, пов'язаш з об'ектом досшджень, але обов'язково треба враховувати особливосп екологи переносниив i HociÏB шфекцп".

Небогатый \.В.\ШульганА.М2, Видайко Н.Б,1, Новохотн1й Ю.О.1

1 ДЗ «Центр громадського здоров'я МОЗ Укра)'ни», м. Khïb, Украина

2 Науково-досл/дний ¡нститут еп/'демюлопI та ппени Льввського нац!онального медичного унверситету ¡м. Данила Галицького, м, Львш, Укра/'на

Егпдемюлопчш й етзоотичж

особливост! ¡ксодових клщових Лайм-борелюз1в в УкраУш у 2017 poui

Актуалыпсть. На 01.01.2018 р. виявлено 10 вщдв Borrelia burgdorferi s.l. i3 патогенним потенц1алом для людини, ян були виявлен1 або видш:ен1 у людини. На-гадуемо, що в Укра'1ш виявлен1 п'ять таких геновид1в: В. afzelii, В. burgdorferi sensu stricto, В. garinii, В. spielmanii (A14S) i В. Valaisiana, i один потенцшно ймов1рний — В. bavariensis. Отже, проведения анал1зу захворювання на хворобу Лайма залишаеться актуальним.

Матер1али та методи. Використовувались зведен1 дер-жавн1 галузев1 статистичн1 зв1ти Мппстерства охорони здоров'я Украши «3bît про окрем1 шфекцп та паразитар-Hi захворювання»: форма 1 — мюячна та форма 2 — pi4-на, дат з карт епщемюлопчного обстеження хворих Î3 в1дпов1дним д1агнозом. Для статистичного анал1зу вико-ристовувалися Гхсе12016 i статистичний пакет R-3.5.1.

Результати. У 2017 рощ в Украпп, пор1вняно з попе-редшми роками, епщем1чна ситуац1я з клщових боре-л1оз1в попршилася. Усього зареестровано 3955 випадив захворювання (9,29 °/0000 на 100 тис. населения) проти 2758 (6,45 %000) у 2016 р. (рют 43,4 %) та 3413 - у 2015 р. (7,96 YotJ i 1624 - у 2014 рощ (3,77 %„„„).

Як i в попередн1 роки, найбшьше випадыв захворювання зареестровано в люостеповш ландшафтно-гео-граф1чнш зош, а саме Черкасыай (25,98 °/0000), м. Киев1 (25,9),Ки1вськш (17,55), Сумсыай (17,37), Тернопшь-сыай (15,53), Вшницыай (15,11), Полтавськш (14,88), Льв1вськш (12,32) i Черншвсыай (10,42) областях.

Вперше у 2017 рощ пальму першосп з кшькосп хворих виборола Черкаська область, незначно випередив-ши м. Ки\'в, штенсивний показникна 100 тис. населения — 25,98 й 25,90 °/0000 вщповщно. Взагал1 м1сто Ки\'в посг5шалось лише 6 раз 13 2000 року (початок реестра-ци): у 2001 рощ у Льв1всыай обласп показники — вщповщно 1,57 й 0,73; у 2004 рощ у Льв1вськш обласп — 1,24 й 1,05; у 2006 рощ у Льв1вськш та Сумсыай — 2,33 й 2,04 та 1,67; у 2007 рощ у Чершвецькш — 2,84 й 2,83; у 2008 рощ у Тернопшьськш — 4,23 й 3,89.

Розподш хворих за мюяцямиу 2017 рощ значно 3Mi-нився пор1вняно з 3 попередшми роками. У 2017 рощ хоча шки припадали на Ti ж мюящ, що й у 2015 рощ, але показники в травш — грудш були бшыними в се-редньому в 4,84раза при розмаху 1,01: 1,80.

У 2017 рощ частка госппишзованих у перший день звернення пащенив ще зменшилась пор1вняно з по-передн1ми роками — цей показник становив лише 24,55 %, тод1 як у 2016 рощ - 28,7 %, а у 2015 рощ -34,76 %. При XBopoöi Лайма превалюе амбулаторне ль кування — екстенсивний показник становить 55,38 %. У раз1 середньо! тяжкосп в nepmi 3 дш госп1тал1зовано 81,85 % хворих. У бшыносп людей захворювання виявлено в стадп локально! шфекцп, провущими симптомами були: м1груюча к1льцепод1бна еритема, слабисть, швидка втомлюван1сть, бшь у суглобах та м'язах, субфе-брильнатемпература тша. У 30,82 % випадив (25,18 % — у 2016 р.) nepeöir хвороби був легкий, у 68,47 % — середньо! тяжкосп (73,64 % — у 2016 р.). Тяжкий nepeöir рееструвавсялишев0,71 % випадив (1,18 % — у 2016 р.).

Продовжуе збшыпуватись кшьисть випадив серед дгеей до 17 роив, а доросле населения у 2017 рощ становить 87,26 % (у 2016 - 89,7 %, у 2015 - 88,08 %), дии до одного року становили 1,22 на 100 тис. населения (0,65 у 2016 р.), дати до 4 ройв — 7,03 (4,96 — у 2016 р.), д1ти дитсад1вського i молодшого шильного вйсу — 8,03 (3,99 — у 2016 р.), дии шильного вйсу — 5,52 (3,23 —у2016р.). Групиризику (робшшкилюових господарств, тваринники тощо) становили 15,99 %, ро-биники i службовщ — 30,41 % (у 2015 р. — 23,72), а не-працююч1 i пенйонери — 49,43 % (у 2016 — 49,14 %, у 2015 — 49,62 %). Тобто, як i в минул1 роки, найбшыпий процент хворих на ХЛ припадав на найбшьш д1ездат-не населения, що несе значш збитки держав1, осильки вважаеться, що доля безробггних е значною у спшьних ¡з пенс1онерами даних. Середнш в1к хворих на ХЛ становить приблизно 37,42 ± 3,90 року.

Vol 6, No 5, 2018

http://ai.zaslavsky.com.ua

273

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.