CC BY
18
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
Кпматогеограф!чш та флоро-фаушстичш осо-бливосп Кшвсько! облает сприяють циркуляцп пев-них видав патогешв, що спричиняють р1зноман1тн1 природно-осередксш шфекци, серед яких: ханта-Bipycn — збудники геморапчно! гарячки з нирко-вим синдромом (ГГНС), Bipyc лихоманки Захщно-го Ншу (ЛЗН), Bipyc юпгцового енцефалггу, Borrelia miyamotoi — збудник поворотно! гарячки (ПГ), Coxiella burnetii — збудник ку-гарячки, Anaplasma phagocytophilum — збудник гранулоцитарного анаплазмозу людини тощо.
Мета: провести мошторинг циркуляцп збудниыв шфекцшних захворювань, що входять до перелйсу емерджентних: хантав1рушв (збудниыв ГГНС), Bi-русу JI3H, Borrelia miyamotoi на територп Кшвсько! область
Матер1али та методи. Дослщжували бюлопчний матер1ал вщ людей (сироватка кров1 хворих, що пере-бували на лшуванш в шфекцшних вщдшеннях, та oeiö з групи пщвищеного ризику шфшування збудниками OHI) та об'екти зовншгного середовища (суспензп iK-
СОДОВИХ КЛШЦВ).
Антитша (IgM та IgG) до збудниыв ГГНС та JI3H виявляли в сироватках кров1 за допомогою вщповщ-них комплекпв реагенпв для ¡муноферментного ана-л1зу (1ФА): «ВектоХанта-IgM» i «ВектоХанта-IgG» (ЗАО «Вектор-Бест») дня виявлення антитш до збудниыв ГГНС; «ВектоНил-IgM» i «ВектоНил-IgG» (ЗАО «Вектор-Бест») дня виявлення антитш до збудниыв ЛЗН. Специф1чн! генетичш посшдовносп Borrelia miyamotoi в шеодових юпгцах визначали методом по-л!меразно! ланцюгово! реакцп в режим! реального часу (ПЛР-РЧ) ¡з застосуванням комплекту реагенлв «Ре-алБест ДНК Borrelia miyamotoi (комплект 2/RG)» (ЗАО «Вектор-Бест»). Видшення нуклешових кислот проводили комплектами реагенпв «РеалБест экстракция 100» (ЗАО «Вектор-Бест»).
За результатами проведених дослщжень nyniB Kni-щ!в розраховували м!н!мальний р!вень зараженост! кл!щ!в is розрахунку на 100 екземпляр!в (%). Для ощ-нювання результапв реакц!й 1ФА визначали вщеоток oeiö, у яких в сироватках кров! виявлялися специф!чн1 антитша до певних збудниыв захворювань. Статистич-ну обробку даних проводили за допомогою програми Statistica 6.0.
Результати. Можливосп лабораторно! д1агностики та проведения мошторингових досл!джень щодо ви-вчення поширення збудниив особливо небезпечних та природно-осередкових шфекцш на територп Ки-!всько! обласл до 2008 року були обмежеш лише застосуванням метод1в класично! м!кроб!олог1!, що уне-можливлювало спостереження за циркулящею низки патогешв. Тому тривалий час територгя Кшвсько! облает! вважалася вшьною вщ певних збудниыв шфек-щйних захворювань.
За пер!од 2015—2017 pp. з метою виявлення збуд-ника поворотно! гарячки, спричинено! Borrelia miyamotoi, дослщжено 1366 екз. ¡ксодових клшцв, що були об'еднан! у 207 пугав. Специф1чн! фрагмента
ДНК Borrelia miyamotoi виявлеш у 24 пулах, при цьо-му м!н!мальний шдекс зараженосл кл!щ!в становив 1,76 ± 0,01 %.
При обстеженн! 309 мешканщв Ки!всько! облает! у 2013—2017 рр. антитша до збудника ГГНС виявлеш у 43 пащенпв (9,71 ± 0,23 % вщ загально! илькосп об-стежених). У rpyni захворших — 251 особа, у яких не виключалась хантав!русна !нфекц!я, д!агностичш ти-три антитш виявлен! у 28 oeiö (11,16 ± 0,31 %). При обстеженн! 58 oci6 ¡з групи пщвищеного ризику шфь кування збудниками OHI виявлено 15 серопозитивних oeiös IgG 25,86 ±2,21 %.
Серолопчн! дослщження сироваток кров! людей на виявлення антитш до Bipycy ЛЗН були розпочат! у 2017 рощ. За piK лабораторно обстежено 50 oeiö, серед яких 8 пащештв з нез'ясованим д!агнозом та 42 особи з групи пщвищеного ризику шфшування збудниками OHI. 1муноглобулши класу G до Bipycy Л ЗН виявлен! у 8 oci6 (16,00 + 1,27 %) середус!хобстежених. Розподш по трупах становив: 1 особа — з групи хворих з нез'ясованим дгагнозом (12,5 ± 3,21 %) та 7 oci6 — з групи пщвищеного ризику шфшування (16,67 ± 1,38 %).
Висновки. За результатами лабораторного MOHi-торингу об'екив зовншшього середовища (¡ксодових кл!щ!в) та бюлопчного матер!алу вщ людей (сироватка кров!) на TepHTopi! Ки!всько! обласл встановлено цир-кулящю збудниыв емерджентних захворювань: геморапчно! гарячки з нирковим синдромом, лихоманки Захщного Ншу та поворотно! гарячки, спричинено! Borrelia miyamotoi.
Визначено необхщшеть застосування методу ПЛР для своечасно! д!агностики у населения Кшвсько! облает! поворотно! гарячки, спричинено! Borrelia miyamotoi, та лихоманки Захщного Ншу.
Ракша-Слюсарева O.A.1, Трихл!б В.I.2, Слюсарев O.A.1, Тарасова I.A.3, Ткачук C.I.4
1 Донецький нац!ональний медичний университет МОЗ Укра'/ни, м. Краматорсыс Укра'/на
2 Укра'/нська вмськово-медична академ/я, м. Ки'/в, Укра/на
3 Л У Институт еп1дем1ологИ' та 1нфекц1йних хвороб ш. Л,В, Громашевського НАМН Укра)'ни»,
м. Ки'/в, Украна
4 Центральний вмськово-медичний 1<л1н1чний центр Зах/'дного репону, м. Льв1в, Украина
Цитоморфолопчж критерм Aia гностики атиповоТ пневмонн
Актуалъшсть. Д1агностика атипово! пневмонп в nepini дш захворювання е запорукою не лише адекватного лшування, але й запоб!гання ускладненням й хрошзацп хвороби. При цьому вщом! способи aia-гностики пневмонп при Г! атиповш форм! в nepmi дш захворювання не е прийнятними. Так, атипов! пневмонп в nepmi дш хвороби практично немож-
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
287
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
ливо визначити за даними перкуси та аускультацп (Ёпшин А.В., 2001). Вщомий cnociG д1агностаки за даними рентгенографп легень (Чуршпн Р.Ю., Крам-ний I.O., Бортний М.О., 2011). Такий критерш дифе-ренщально! д1агностики атипово! пневмонп i гостро! pecnipaTopHo'i BipycHo'i шфекцп (ГРВ1), як оцшка ьальысних значень популяцш лейкоципв та зсуву формули кров1 вл1во (Долгов В., Морозова В., Мар-цишевская Р., 1995), е малошформативним. Лише використання пошарово! томографп легень (Маруси-на М.Я., Казначеева А.О., 2006) дае можливють вста-новити дагаоз атипово! пневмонп. Але даний cnoci6 е малодоступним, гцо пов'язано з необхцшютю при його виконанш спещально! апаратури й обладнання, спещально облаштованого примпцення, фах^вщв i3 проведения й розшифровки томографй', шдготовленого обслуговуючого персоналу. Даний cnoci6 диагностики вхдзначаеться високою варпстю i е недоступним для широкого загалу хворих, тим бшыне в польових умо-вахв армп. Водночас наявнють та шдвищення частоти випадив захворювання на атипову пневмонпо серед цившьних та вшськових, особливо в зош проведения АТО, вимагають пошуку нових д1агностичних крите-pirn та розробки способу диференщйно! д1агностики nie'i форми пневмонп.
Мета: розробка ефективного, доступного, простого, швидкого й недорогого способу ранньо! д1агности-ки атипово! пневмонп.
Матер1али та методи. Обстежено 746 цившьних та вшськових oci6, у тому числ1 вшськовослужбовщв за контрактом ¡з зони АТО: 182 особи, XBopi на ГРВ1, 78 oci6, хворих на тонзилгг та ангшу, 136 oci6, хворих на гострий бронхи, 185 oci6, хворих на пневмонпо, 165 умовно здорових oci6.
У робол використовували тести I р1вня дослщжен-ня системи шуштету, гцо були розширеш за рахунок анал1зу цитоморфолопчних змш елеменпв лейкогра-ми периферично! кровь Приховану недостатшсть системи шуштету реестрували за bmIctom функцюнально здатних й атипових л1мфоципв за методом О.А. Ракш1-Слюсарево!та сп1вавт. (2016). Отриман1 результата об-робляли методами вар1ац1йно! статистики з викорис-танням програми Statistic Windows, вершя 1, та пакета вгдпов1дних програм BHMipiB.
Результати. У результат! проведених дослщжень було встановлено, гцо при атиповш пневмонп cniB-вщношення абсолютного вмшту паличкоядерних i сегментоядерних нейтрофш!в становить бшьше 1 : 4; значно, пор!вняно з шшими захворюваннями, збшь-шуеться вщносний вм1ст сегментоядерних нейтрофшв i3 ипосегментованим ядром i зменшуеться абсолютний BMicT л!мфоциив i3 нормальною морфолопею — ниж-че 1,6 Г на 1 л.
Висновки. Особливосп сукупност! цитоморфолопчних змш окремих пул1в лейкоциив та сп!вв!дношень ix вм!сту в периферичнш кров! при атиповш пневмонп е додатковим способом Г! д!агностики у nepnii дщ захворювання, гцо е досить ефективним та доступним дня виконання.
РябоконьО.ВЛ АнЫнаО.ВЛ СыноваЛЮ.2
1 ЗапорЬький державний медичний ун!верситет, м. ЗапорЫокя, Укра'на
2 КУ «Обласна \нфекцШа кл1н1чна лкарня ЗОР», м. ЗапорЫокя, Укра'на
Ефектившсть застосування ЗО-режиму при лкуванж хворих на хрошчний гепатит С у кл1н1чн1й практищ
Актуш1ьн]сть. Поява безштерферонових режим!в ль кування хворих на ХГС суттево вплинула на результати против!русно! терапп (ПВТ), оскшьки !х ефективн1сть сягае 90—100 % та дозволила значно скоротити строки ще! терапп. 3 2017 р. в Украпп вперше з'явилася мож-лив!сть лшування хворих у рамках Державно! цшьово! програми 13 застосуванням ЗБ-режиму (омб!тасв!р/па-ритапрев!р/ритонав!р, дасабув!р), ефективн!сть якого при шфшуванн! 1Ь-генотипом НСУ, за даними рандо-м1зованихдосл!джень, сягае 100 %. Тому особливу ува-гу привертае перший досвщ застосування тако! ПВТ у клш!чн!й практищ.
Мета: проанал!зувати ефективн1сть против!русного л!кування хворих на хрошчний гепатит С ¡з застосуванням 3 Б -режиму.
Матер1али та методи. У дослцщення були включен! 44 хвор! на ХГС, шфшоваш 1Ь-генотипом НСУ, вком вщ 23 до 72 рок!в (чолов!к!в було 21, ж1нок — 23), яй отримали безштерферонову ПВТ за схемою омбггас-в!р/паритапрев!р/ритонав!р ! дасабув!р ± рибав!рин протягом 12 тижн!в згщно з наказом МОЗ Украши № 729 вщ 18.07.2016 р. Р!вень в!русного навантаження до призначення ПВТ у 21 (47,7 %) хворого перевищу-вав 400 000 МО/мл, у 23 (52,3 %) пащенив вадповщ-но був низьким. Ушм хворим було визначено стушнь ф1брозу печшки нешвазивними методами (еластоме-тр[я або ф!бротест). Переважали пащенти з1 стад!ями ф!брозу печшки Б4 (14 - 31,8 %) та БЗ (15 - 30,1 %), рщше були стад!я ¥2 (7 — 15,9 %) або початков! стадп Б0— 1 (8 — 18,2%). Стушнь активноспнекрозозапаль-ного процесу визначали за р!внем шдвшцення АлАТ, що виявився на р1вш АЗ (5 — 11,4 %), А2 (13 — 29,5 %), А1 (22 — 50,0 %), стабшьно нормальною актившсть АлАТ була у 4 (9,1 %) хворих. В анамнез! майже в кожного третьего пагцента (13 — 29,5 %) був невдалийдо-свщ лщування !нтерфероном. Ошнка ефективност! л!кування була проведена зидно 13 зазначеним вище протоколом.
Результати. За результатами проведеного досль дження встановлено, що на 4-му тижш ПВТ вщбулася негативащя НСУ-ИМА в кров! у 43 (97,7 %) хворих, а також нормал!зац!я активносл АлАТ — у 42 (95,5 %). На момент завершения лшування в!русолог!чна вщ-повщь зберпалася в 42 (95,5 %) хворих. Лише у двох пащенток HCV-RNA продовжував виявлятися в кров! на момент завершения ПВТ при стшкш нормал!зацп активност! АлАТ.
288
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
