CC BY
29
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
дшв травного каналу у виглщи гастроезофагеально! рефлюксно! хвороби пор1вняно з результатами пер-винного огляду в1ропдно збшьшилась (р < 0,01) теля виконання робп на ОУ, зокрема за рахунок ерозивних форм, особливо у дослщжених ошб 1з загальною дозою опромшення 32,9 ± 18,5 мЗв. Дуоденогастральний рефлюкс також виявлено вдв1ч1 (р < 0,05) частпне теля робгг на ОУ. Ерозивш ураження шлунка теля робгг на ОУ даагностовано ¡з статистично в1ропдним збшыпен-ням (р < 0,01) пор1вняно з даними первинного огляду (на 15,6 %) на фош шфшування НР. Хрошчний ерозив-ний дуоденгг виявлявся в1ропдно (р < 0,01) частит у дослщжених теля робп на ОУ (на 28 %), з в1ропдним (р < 0,05) переважанням патолопчного процесу в оаб, котр1 не мали впливу юшзуючого опромшення в анамнез!, У зазначено! групи обстежених виразки ДПК також виявлялиеь в1ропдно ча стиле — на 4,5 % (р < 0,05). Доведено, що ризик розвитку загоетрень хрошчних захворювань шлунка та ДПК суттево залежить вщ ди рад1ацгйного фактора у дозах бшыне 20 мЗв за р1к 1 зна-чно пщсилюеться шфшуванням НР, тютюнопалшням та неетабшьним психоемоцгйним станом прагцвниыв.
Висновки. Експертний висновокщодо оцшки стану системи травления та дозволу виконувати виробни-ч1 завдання в умовах ди юшзуючого опромшення мае Грунтуватись на результатах об'ективних дослщжень, а саме ЕФГДС з визначенням шф1кування на НР, разом з улырасонограф1чними та лабораторними дослщжен-нями як обов'язковим комплексом обстеження прагцв-ниюв ОУ та пщприемств ядерно-паливного комплексу, що дозволить вчасно виявляти патолопчш змши, при-значати вщповщно додаткове обстеження та адекват-ний курс лшування, запоб1гти розвитку рецидив1в або ускладнень наявних захворювань шлунка та ДПК для збереження здоров'я контингенту працюючих.
Нехороших З.М., Егорова О.О., Гайдаш О.М., Ажуртубаева Г.М., Пилипенко Н.В., Процишина Н.М., Ковбасюк О.В.
ДУ «Укра'/нський науково-досл!дний протичумний ¡нститут ¡м. 1.1, Мечникова МОЗ Укра!ни», м, Одесаг Укра'/на
Мониторинг природних вогнищ туляремм в Швденному perioHi УкраТни
Актуальнкть. Природн1 вогнища туляремп pÎ3Hoï активносп та р1зноман1тних тишв зареестроваш на вс1й територи' Украши. Поширення природних вогнищ в KpaÏHi HepÍBHOMipHe i залежить вад р1зних кл1матичних та еколопчних фактор1в, що впливають на б1оценотич-hí зв'язки м1ж збудником туляремп та численними нолями i переносниками шфеющ. П1вденний perioH мае дуже сприятлив1 ландшафтно-географ1чн1 особливосл (теплий кл1мат, лимани, пойми р1чок) для формування та функцюнування природних вогнищ туляремп.
Виршення актуально! проблеми туляремп в су-часних сощально-економ1чних умовах Украши е дуже складним у зв'язку з фшансовими труднощами, 3MÍ-ною характеру взаемодп зац1кавлених служб та вщеут-HÍCTro профшактики ¡нфекцп'.
У той же час мониторинг туляремп вкрай необхщний, тому що Francisella tularensis {F. tularensis) характеризуемся дуже високою в1рулентшстю, контапозн1стю та вщне-сена до патоген1в найвищого прюритету (категория A) i розглддаеться як потенцшний агент б1олопчно'1 збро!'.
Висока еколопчна пластичн1сть, здатнють до пер-систенцп F. tularensis, тривале збереження збудника в зовншньому середовищ1, полшосталыпсть, пол1век-TopHÍCTb, довготривале функц1онування природних вогнищ туляремп', неоднозначна та непередбачувана ïx ешзоотична активнють можуть зумовити еп1дусклад-нення р1зного масштабу — в1д спорадичних випадив до групових захворювань.
Мета: визначити ешзоотичний потенщал та фак-тори актив1зацй природних вогнищ туляремп на швдш Украши (зона степу).
Матер1али та методи. При дослщженш польового ма-тер1алу (др1бних ссавщв, клщ1в, пелеток хижих птах1в), з1браного в 6ioTonax Одесько! та Херсонсько'1 областей за перюд з2015 по 2017р., з метою виявлення туляремш-hoï шфекцп' засгосовували еколого-зоолопчш, бактер1-олог1чн1, бюлопчн1, 1мунолюмшесценпп, серолопчн1 (РПГА, РНГА, РНАт), а також молекулярно-б1олопчт методи: ПЛР — для виявлення ДНК F. tularensis, MLVA (Multilocus VNTR Analysis) — для генотипування шдивь дуальних штам1в збудника туляремп'.
Вщлов др1бних ссавщв 11 вид1в (516 екз.) проводили за допомогою пасток Геро, вщетань м1жпастками — близько 5 м. 1ксодових юшщв 6 видав (11839 екз.) збирали методом «на прапор» та «на co6i», а також з велико!' рогато!' худоби. 36ip пелеток хижих птаив (479 екз., що м1сгили залишки 1060 др1бних ссавц1в) проводили в м1сцях денних скуп-чень сови вухато! (Asió otus) в зимовий перюд року.
Результати. В XX столил на швдш Украши були ви-явлен1 численш природн1 вогнища туляремп, але най-бшьш вивчен1 з них о. Б1рючий (Херсонська область, Гешчеський район) та дельта Дунаю (Одеська область, Кшйський район).
В 1997—1998 роках в Одеськш та Микола!всыай областях був зареестрований один з найбшыпих в Укра!-hí спалах1в туляремп серед людей, коли захворшо 100 oci6. При цьому джерелом шфекцп' були др1бн1 ссавщ фонових вщцв — миша л1сова (Sylvaemus sylvaticu) та польова (Apodemus agrarius), а також зайщ cipi (Lepus europaeus). За перюд з 1993 по 1999 р. на швдш Укра'1-ни, в тому числ1 шд час спалаху туляремп' серед людей, було 1зольовано 17 штам1в F .tularensis holarctica з р1зних джерел (зайщ, гризуни, кл1щ1, вода).
При вивченн1 генотипових властивостей зазна-чених природних ¡золяив щентифшовано 9 генотип1в високов1рулентних штам1в F. tularensis. Важливим е факт, що ушкальний генотип А22/5 штаму F. tularensis, який видшений вщ миш1 хатньо! (Mus musculus) пщ час спалаху туляремй в Одесыай обласп (1998 р.), харак-
Vol ó, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
275
Матергали конференцм / Proceedings of the Conference
теризувався особливим подвшним набором алелей в VNTR-локусах FT-M3 (26 i 14 hobtopíb) та FT-M6 (7 i 4 повтори), що може свщчити про Ш(|дкування др1бного ссавця двома штамами з р1зними генотипами.
Серолопчне дослщження польового матер1алу (2000—2003 pp.) вщ носив та переносниив виявило позитивш результата, що свщчило про довготрива-ле функцюнування природного вогнигца туляремп на о. Б1рючий, на якому перюдично виникали enÍ300Tii серед др1бних ссавщв та спорадичш випадки туляремп' серед людей.
Останшми роками (2015—2017) на ochobí проведе-них еколого-етзоотичних та мпсробюлопчних досль джень встановлена циркулящя F. tularensis серед окре-мих видш др1бних ссавщв — mhdjí люово! (Sylvaemus sylvaticus) та пссодових клпщв (Dermacentor marginatus, Rhipicephaïus rossicus). При серологгчному дослщженш пелеток хижих nraxiB антиген до збудника туляремп' виявлено в kíctkobhx залишках 4 вид1в др1бних ссавщв: мипи люово! (iSylvaemus sylvaticus), mhdjí жовтогорло! (,Sylvaemus tauricus), mhdjí курганцево! (Mus spicilegus), полгвки лучно! (Microtus levis).
Слщ зазначити, що дня швдня Украши бтышсгь вищенаведених вцщв е фоновими та чисельними, що створюе передумови дня постгйного функцюнування природних вогнищ туляремп. Однак останшми роками через значну трансформацию ландшафту сухостепово! зони створеш еколопчш коридори дня типово-люо-вих вид1в, i в Одесыай обласп часг1ше рееструються hobí види др1бних ссавщв, зокрема миша жовтогорла (Sylvaemus tauricus). При цьому в деяких бютопах за-значений вид стае домшантним, активно вюпочаеть-ся в ешзоотичний процес при туляремшнш шфекцп', що шдгверджують позитивш результати лабораторних дослщжень.
В природних вогнищах туляремп в зош степу (Одеська область, Саратський район) за 2016—2017 роки видшено 13 природних ¡золяпв вщ кл1щ1в (10) та др1бних ссавц1в фоновихвщцв (3), яи були адентифжо-ван1 та в1днесен1 до шдвиду F. tularensis holarctica.
Вщомо, що ¡золящя збудника туляремп вщ др1бних ссавц1в, особливо фонових вид1в, свщчить про функ-ц1онування активних природних вогнищ туляремп, яи можуть представляти ешзоотичну та егвдем!чну небез-пеку i призвести до ешдускладнень. Важливим е факт, що hobí штами F. tularensis, яи 1зольован1 на швдш Украши вщ др1бних ссавщв, характеризувались in vitro та in vivo дуже високою в1рулентн1стю. Вважаемо, що 1золящя значно! кшькосг1 високов1рулентних природних 1золят1в F. tularensis вщ др1бних ссавц1в св1дчить про функцюнування в Саратському райош Одесько'1 обласл активного природного вогнища туляремп', що шдвищуе ризик 1нф1кування населения.
При проведенш молекулярного генотипування 1зольованих штам1в F. tularensis за чотирма VNTR-локусами: FT-M3, FT-M6, FT-M19, FT-M20 - визна-чали алельн1 Bapiartiï зазначених локуйв, ïx молекуляр-ну вагу та кшьисгь повтор1в. На ochobí MLVA в 2016 рощ виявлеш hobí генотипи А211, All1, А161 3 штам1в
F. tularensis holarctica, що 1зольоваш вщ др1бних ссавц1в (миша л1сова), та в 2017 рощ генотип СП'вщ клпщв, циркуляцш яких ранше не реестрували на територп жодного регюну Украши.
1нш1 природн1 ¡золяти, яи були щентичними за свош молекулярно-генетичним профшем, об'еднан1 в один штам та вщнесеш до одного генотипу — С131, який циркулював з 2002 року лише на територп Черш-пвсько! обласи, а в 2017 рощ вперше був виявлений в Одесыай облает!
Слщ зазначити, що в попередш роки pi3Hi генотипи групи А штам1в F. tularensis циркулювали на п1вдн1 Украши як в м1жепщем1чний пер1од, так i на фош епщ-ускладнень, в тому чиагп пщ час спалаху туляремп в 1998 рощ.
На сьогодш в УкраМ рееструеться спорадична за-хворюван1сть на тулярем1ю, при якш спостер1гаеться виражений пол1морф1зм клшчних прояв1в, що усклад-нюе в1рогщн1сть д1агнозу. У зв'язку з цим у кожному конкретному випадку захворювання необхщно про-водити комплексну д1агностику з урахуванням даних епщанамнезу та результат лабораторного обстежен-ня. Вщомо, що тулярем1я в низц1 випадив проявляеть-ся атиповими формами i маскуеться пщ шшими д1а-гнозами. Зареестрована захворюван1сть на тулярем1ю значно нижча, шж справжня, i залежить вщ р1вня та якост1 специф1чно! д1агностики. Але на сьогодн1 в кра-i'Hi не виробляють вггчизняш препарата для д1агности-ки туляремп, а вакцини для п профшактики вщсутн1, що е вкрай загрозливим фактором i потребуе д1евого та термшового виршення.
Вщомо, що природш вогнища туляремп становлять собою стшы паразитарн1 системи i характеризують-ся тривалим функц1онуванням та цикл1чним проявом активность Серед причин актив1зацп довгоюнуючих та виникнення нових природних вогнищ туляремп роз-глядаеться можлив1сть змши молекулярно-б1олопчних властивостей збудника i його хазя!в, непередбачуван1 мутацшн1 та мщюеволюцшш процеси в б1оценозах.
Важливим фактором актив1зацп природних вогнищ туляремп в зон1 степу е бойов1 дп на сход1 Украши, у зв'язку з чим конкретш територп втратили сшьсько-господарське значения, що обумовило значне збшь-шення чисельносп др1бних ссавц1в через вщсутн1сть дератизацп та мехашчно! обробки земель. Зазначена ситуащя створюе значн1 ризики дня особового складу вшськових сил Украши та м1сцевого населения, що обзтуювлюе необхщшеть особливо! уваги до бюбезпекн на цих територ1ях.
Таким чином, проведен! комплекеш дослщжен-ня виявили значне поширення туляремшно! !нфекцп серед тварин та людей на територп швденного perio-ну Украши. Встановлено актив!зацпо та розширення територп природного вогнища туляремп з циркуля-щею 4 нових генотишв (A2U, All1, А161, СИ1) штам1в F.tularensis в зош степу (Одеська область, Саратський район). Пщтверджено стшысть та тривале функцюнування природних вогнищ туляремп о. Б1рючий (Хер-сонська область) та дельта Дунаю (Одеська область).
276
Aktual'naâ Infektologiâ, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
Матер1али конференцП / РгосеесНпдэ of Conference
Вважаемо, що пщвищення активносп природних вогнищ туляремп потребуе оцшки та прогнозування епщпотенщалу зареестрованих та потенцшних ензоо-тичних територш з метою запоблання розвитку епщу-складнень.
Висновки. Наявшсть активных вогнищ туляремп свщчить про те, що швденний регюн Украши етерито-р1ею з високим ешзоотичним та еяздемгшим ризиком з шфекцп, що обумовлюе необхщшсть проведения мо-лекулярно-епщемюлопчного мошторингу, особливо на фош вщсутносп профшактичних заход1в, насампе-ред вакцинацп та ревакцинацп груп епщризику.
Особливого значения набувае актив1защя досл1-джень ¡з своечасно! та в!рогщно! д1агностики туляремп з використанням сучасних молекулярно-генетичних метод1в та оргашзащя виробництва вггчизняних даа-гносгичнихта профшактичних препаратгв.
Вкрай необхщно шдвигцити шформовашсть населения вщносно ризику заражения збудником туляремп на ензоотичних територгях. На основ! результапв проведених дослщжень розроблено комплекс науково обГрунтованих рекомендащй з удосконалення системи профшактики туляремп.
Олим М.ЮЛ Моргун С, О.1, Клименко /О. ЮЛ 1ваны<о О.М,2, Огороднмчук 1.В.2
1 Центральне сан/'тарно-еп/'дем/'олопчне управл!ння, м, 1<И1В, Укра/на
2 Укра/нська вмськово-медична академю, м, Ки(в, Украина
Оцшка егидемюлопчного
нагляду за В1Л/СН1Дом у Збройних Силах УкраТни
Актуальтсть. Ешдемш ВШ-шфекцц'/СНЩу в Укра-
ш1 зростае, у зв'язку з чим краша мобшзувала значний обсяг нацюнальних та зовшшшх донорських ресуршв дня пщтримки вировадження програм у загальнодер-жавних масштабах. Прюритетними заходами в на-прямку подолання епщемп В1Л/СН1Ду держава визнае актив1защю профшактики поширення ВШ-шфекцп/ СНЩу; забезпечення лгкуванням хворих; дотримання прав людей, яьа живуть 13 В1Л, та формування толерантного ставлення до них у суспшъств1.
Мета: анатз ефективносп ешдемюлоичного нагляду за В1Л/СНЩом у Збройних Силах Украши.
Матер1али та методи. Для виконання роботи були застосоваш епщемюлопчний, !мунохроматограф!чний та статистичний методи дослщження.
Результати. Для надання медично! допомоги хво-рим на ВШ-шфекцпо в ЗС Украпн створена мережа, що включае медичну 1 виховну службу у вшськових частинах (закладах); кабшети добровшьного консуль-тування 1 тестування на В1Л-шфекщю/СН1Д у вш-ськово-медичних кшшчних центрах (ВМКЦ); закла-ди Служби превентивно! медицини МО Украши; НД1
проблем вшськово! медицини ЗС Украши Украшсько! в!йськово-медично! академп. Щор!чно у ВМКЦ ре-ИОнш проходять тестування на ВШ-шфекцпо/СШД близько 15—16 тис. вшськовослужбовщв. Кр1м того, у каб!нетах добровшьного консультування та тестування при ВМКЦ регюшв обстежуються та проходять консультування на добровшьнш основ! близько 12—15 тис. вшськовослужбовщв та члешв !х с!мей.
Анал!зуючи захворюван!сть на ВШ-шфекцта серед вшськовослужбовщв ЗС Украши за 1996—2017 рр., мож-на стверджувати, що теля впровадження в 1998 рощ «бар'еру на шляху занесения шфекци в ЗС Украши» на баз! обласних вшськоматав, а саме дослщження молода, яка призиваеться на строкову службу, за допомогою екс-прес-теспв на ВШ-шфекцш, р!вень загально! захворю-ваност! зменшився. Але ситуащя змшилась на початку проведения антитерористично! операци. У 2014 рощ була розпочата мобшзащя, з хвилями яко! в ЗС Украши потра-пила велика кшыасгь асощального прошарку населения, яке не проходило тестування на В1Л. 55 % мобшзованих пщписали контракт та залишились на вшськовШ служб!. Вони не проходили тестування та продовжують впливати на р!вень захворюваност!, збшынуючи його.
Основним шляхом передач! В1Л на Украпп з 1995 по 2007 р. включно був парентеральний шлях передач!, переважно при введенш наркотичних речовин ш'екцшним шляхом. 3 2007 року частка парентерального шляху передач! стала нижче статевого.
1нф!кування сгатевим шляхом в основному вщбу-ваеться серед молод!. Слщ враховувати, що значна Г! часгина — це люди, як! проходять вшськову службу або працюють у правоохоронних органах! зазнають под!б-них ризиыв. Додатковими факторами ризику для них висгупають обмежен!сть доступу до шформацп ! дда-гносгики, тривал! перюди сексуального утримання (що можуть спричиняти ризиковану поведшку год час вщ-пусток), контакта з представниками уразливих груп населения. Слщ зазначити, що серед вшськовослужбовщв спостеркаеться вищий пор!вняно з цившьним населениям р!вень захворювань на шфекцп, як! передаються статевим шляхом. Таким чином, усшх у нащоналыпй програм! з боротьби з В1Л/СН1Дом значною м1рою за-лежить вщ змши иовед!нки гце! категорп населения.
Починаючи з 2009 року вшськов! епвдемюлога не проводять епщемюлопчне розслщування з приводу захворювань вшськовослужбовщв на ВШ-шфекцш. Ця функщя була покладена на фах!вц!в центр!в з профшактики та боротьби з1 СН1Дом. У результат! юнуе проблема Бщсутносп шформацп про хворого. Оскшьки коман-дування не знае ступеня поширення ВШ-шфекцп серед сво!х вшськовослужбовцгв, то як наслщок не спромож-не прийняти правильне р!шення !з запобггання !й.
3 метою покращання ситуацп з иротадп В1Л-шфекцц та ¡ншим сощально-небезпечним шфекцш-ним хворобам серед вшськовослужбовщв ЗС Украши запроваджено ряд сощально-профшактичних програм за участю р!зних благодШних та громадських орган1за-цш та фощцв. Так, з метою ранньо! д!агностики В1Л/ СНЩуу перюд з 2017 рокудо середини 2018 року серед
Уо1 6, N0 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
277
