CC BY
11
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
Реферат
ВЛИЯНИЕ ВИТАМИНА Е НА СОСТОЯНИЕ АНТИОКСИДАНТНОЙ ЗАЩИТЫ, ПРОЦЕССЫ ОКИСЛИТЕЛЬНОЙ МОДИФИКАЦИИ БЕЛКОВ И ПРОДУКЦИИ ОКСИДА АЗОТА У БОЛЬНЫХ РАКОМ ТОЛСТОЙ КИШКИ Фартушок Н.В., Хаврона О.П., Федевич Ю.М., Скляров О.Я.
Ключевые слова: рак толстой кишки, витамин Е, супероксиддисмутаза, оксид азота, окислительная модификация белков.
В этиологии и патогенезе онкозаболеваний важное значение имеют процессы свободнорадикально-го окисления, в частности - повышение продукции активных форм кислорода. В избыточных количествах активные формы кислорода вызывают структурную модификацию мембран и лизис клеток. Окислительная модификация белков является ранним проявлением этих процессов. При условиях оксидативного стресса изменяется и метаболизм оксида азота, который, превращаясь в токсичный пероксинитрит - анион, кроме регуляторного эффекта, оказывает токсичное влияние как на клеточном уровне, так и на уровне организма. Функцию защиты от кислородсодержащих радикалов выполняет антиоксидантная система. Нами проведено исследование антиоксидантного статуса, определение концентрации продуктов окислительной модификации белков и стабильных метаболитов оксида азота в крови больных раком толстой кишки и влиянием витамина Е на вышеупомянутые показатели.
Sammary
EFFECT OF VITAMIN E ON ANTIOXIDANT PROTECTION STATE, PROTEIN OXIDATIVE MODIFICATION PROCESSES AND NITRIC OXIDE PRODUCTION IN PATIENTS WITH RECTAL CANCER Fartushok N.V., Khavrona O.P., Fedevych Yu.M., Sklyarov O.Ya.
Key words: rectal cancer, vitamin E, superoxide dismutase, nitric oxide, protein oxidizing modification.
In etiology and pathogenesis of neoplasms, the free-radical processes are considered to be of great importance, and in particular - the increase of reactive oxygen production. In excessive amounts the reactive oxygen causes structural modification of membranes and cell lyses. Oxidizing modification of proteins is the early sing of these processes. Under the conditions of oxidative stress the changes of nitric oxide metabolism take place too, which turning into toxic peroxinitrite-anion, along with the regular influencing, has toxic effect both on cellular level and on the body level.
Antioxidant system is known to protect the body structures from oxygen-containing radicals. We have studied the antioxidant state and have determined the concentration protein oxidative modification byproducts and stable nitric oxide metabolites in the blood in patients with rectal cancer and the effects of vitamin E on above mentioned indices.
УДК 617.576-001.5-089.844:622
ЗАСТОСУВАННЯ ЕКСПАНДЕРН01 ДЕРМ0ТЕН311 ПРИ Л1КУВАНН1 СКЕЛЕТ0ВАН01 КИСТ1
Черенок 6.П.
Нацюнальний медичний умверситет ¡мен1 О.О. Богомольця, м. Ки'Гв
В основi роботи лежить досв1д xipyprinHoro л1кування 11 пац1ент1в ¡з скелетуванням кистi та пальце. Для збереження кистi як анатомо-функ^онально'У одиниц ¡з задoвiльними косметичними пока-зниками була запропонована методика етапного оперативного лiкyвання, яка поеднала в соб'1 за-криття дефекту шшри класичним паховим клаптем на живляч'!Й нiжцi з сучасно техшкою експанде-рноУ дермотензи. Результати лiкyвання oбpoбленi зпдно системи 1нтегральноУ о^нки функци кистi та верхньоУ кiнцiвки, розробленоУ Американською асо^ацею xipypriв кист (AAHS) в мoдифiкацiУ Kypiннoro I.M. та адаптованого нами опитувальника MHQ-ua (Michigan Hand Outcomes Questionnaire).
KriKHOBi слова: скелетування, кисть, дефект, паховий клапоть, дермотензи, тканинний експандер.
ВсТуп. чими вальцями або обертовими мехаызмами.
_ Г"рунтуючись на анал1з1 даних МСЕК, за останш
Травма кист, в сучасних умовах, при штенси- 5 Увстановлено, щ0 серед траВматолопчних
ф|каци виробництва характеризуешься пошире- па^ент|в, як| уходили огляд, 30,4% складали
ними дефектами мяких тканин. Самим склад- пд^енти 3 насл^ками кисп, причому 4,7%
ним при Л1куванн1 таких дефекпв е скелетування 3 цчього числд склдли п^енти j3 ск£ле вУанням
все, або бтьшо, частини кист, та пальщв. Меха- ^ (2]. 3ростання ¡Нвал(дизацП- при такому
Н1зм ушкодження - попадания кист, м,ж працюю- ушкод^^нн| ^бумовлене складыстю визначення
Актуальт проблемы сучасно! медицины
тактики, метод1в реконструктивно-вщновного п\-кування, помилками та недостатшм об'емом на-дання спец1ал1зованоТ допомоги [4].
0станн1м часом для пластики скелетованоТ ки-CTi застосовують паховий клапоть на живлячш н\жц\ [1]. Клапоть може мати велим розм1ри, за-кривае дефекти р1зномаштноТ конф1гураци, мае високий CTyniHb надшност1 та вщносну техычну простоту при формуванш. Але основним недол1 -ком е необхщысть створення штучноТ синдакти-лп пальц1в при закритт1 скелетованого дефекту кист1 та пальц1в, яку дуже важко усунути класич-ними методиками у зв'язку з дефщитом м'яких тканин [7].
Тому пошук альтернативних методик для усу-нення qieT проблеми, яю будуть сприяти отри-манню задовтьних функцюнально-косметичних результате, представляе на сьогодення довол1 складну та невир1шену проблему.
Мета роботи. Покращити функцюнально-косметичш результати лкування скелетованоТ кист1 шляхом застосування пахового клаптя з наступною експандерною дермотенз1ею.
Матер\али та методи досл\дження.
За перюд з 2004 по 2009 роки на кафедр1 за-гальноТ xipyprii №2 Нацюнального медичного ушверситету ¡меш О.О. Богомольця в пщроздт якоТ входить КиТвський мюький центр пластично!' MiKpoxipyprii та xipyprii KHCTi, проведений анал1з оперативного лкування 11 naqieHTiB ¡з скелету-ванням м'яких тканин кист1 та пальц1в за допо-могою пахового клаптя з наступною експандерною дермотенз1ею. Чоловшв було 10, жшок - 6. BiK naqieHTiB - вщ 18 до 50 poKiB. Bei дефекти тканин були травматичного походження i закри-валися протягом перших 12 годин з моменту травмування.
Першим етапом виконували первинну xipypri4-ну обробку рани, вщновлення опорно-рухового апарату кист1. Дефект м'яких тканин закривали за допомогою класичного пахового клаптя на судиннм ыжц1, створюючи при цьому штучну си-ндактш-мю папыив.
Рисунок 1. Закриття скелетованого дефекту Kucmi та 3,4,5-го пальце паховим клаптем. Ширина клаптя досягала до 12-14 см, довжи-
на - до 18-25 см (доцтьна максимальна довжи-на до середини окружное^ гребня клубовоТ кют-ки). Шляхом тимчасового перетискання живлячоТ шжки та створення штучноТ ппоксп досягали в клапт1 адекватного кровозабезпечення з боку кист1 (3-4 тиждень). Компенсац1я кровотоку клаптя при перетисканы шжки бтьш н\ж на 20 хв. евщчила про встановлення зворотшх судинних зв'язюв м\ж клаптем та тканинами кист1 \ була показаниям до ТТ вщачення вщ черевноТ стЫки.
Другим етапом (6-8 тиждень) була ¡мплантац1я силконового тканинного експандеру прямокутноТ
поть тканинного експандеру. Зoвнiшнiй вигляд сил1конового тканинного експандеру.
Об'ем еспандеру коливався вщ 60 до 150 мл., в залежност1 вщ розм1ру \ розташування клаптя. Еспандер ¡мплантували пщ клапоть в дистально-му напрямку на тильнш поверхш кист1 через отв1р (2-4 см), який утворювали при виачены рубця м1жпроксимальним краем клаптя та шюрою кистк Ложе експандера формували гострим та тупим розшаруванням клаптя. Виводили порт назовы, фксували його, зашиваючи рану. Експандер укладали без складок та перегнав. 3 метою роз -правления експандеру та забезпечення гемостазу, ¡нтраоперацмно в порт вводили ф1зюлопчний розчину натр1ю хлориду у ктькост1 10% вщ вихщ-ного об'ему експандера. Також дренувапи на 1-2 ды порожнину в якш знаходився експандер. В пь сляоперацшному перюд1 проводили антибютико-тератю, знеболюючу тератю. Заповнення експандеру проводили теля зняття шв1в, на 10-12 добу. Дерматенз1ю проводили порцмним напов-ненням тканинного експандеру ф1зюлопчним розчином натр1ю хлориду. 1нтервал введения складав 3-5 дыв, тобто 1-2 рази на тиждень. Об'ем розчину, який вводився, залежав вщ вихщ-ного об'ему експандера, а також ми ор1ентувапи-ся на суб'ективы вщчуття патента.
BlCHMK Украгнськог'медичног' стоматологгчног' академгг
Рисунок 3. Вигляд кист\ пюля проведено/ дер-мотензИ
Стан дермотензюнного клаптя контролювали ктычно: оцшювали температуру шфи за допо-могою дистантноТ ¡нфрачервоноТ термометрп, судинну реакц1ю клаптя та його тургор, напру-ження самого експандера. Дермотенз1ю проводили протягом 1-2 мюяц1в При досягнены нале-жного об'ему рщини в експандер1 переходили до третього етапу лкування.
Третм етап. Пюля завершения експандерноТ дерматензп перед операц1ею за 2-3 доби заве-ршували експанаю рщини. Виконували розр1з шюри по старому рубцю в проекцп порта експандера, розкривали капсулу навколо експандеру та останый витягали за порт. Дал1 проводили усунення штучно створеноТ синдактилп за раху-нок надлишку шфи розтягнутого клаптя з вико-ристанням Z-плacтики.
Рисунок 4. Усунення штучно!' синдактилп з фо-рмуванням пальце за рахунок надлишку розтя-гнуто/ шюри клаптя.
При надлишку пщшфно-жировоТ тканини виконували економне ïï виачення. Рани дренува-ли, накладали шви на шфу (пол1естер 4/0-5/0).
В пюляоперацшному nepiofli призначали зне-болюючу тератю (кетанов 1 мл. внутрь шньом'язево), антибютикотератю (ципрофлок-сацин 500 мг. два рази на добу), судинну (Лат-рен 200 мл. внутршньовенно крапельно) та про-тинабрякову тератю (Ь-л1зину есцинат 5 мл. на 100 мл. ф1зюлопчного розчину натр1ю хлориду внутршньовенно крапельно). Активы та пасивы рухи в суглобах пальц1в розпочинали вже на третю добу.
Результати та обговорення
Вщдалеы результати вивчено в термш 2-5 ро-kîb у Bcix naqieHTiB. Вони були оброблеы зпдно системи ¡нтегральноТ оцшки функци khctî та вер-хньоТ KiHqiBKH розробленоТ Американською асо-ц1ац1ею xipypriB khctî (AAHS) в модифкаци I.M. KypiHHoro [5] Для оптим1заци оцшки функцюна-льноТ здатност1 та якост1 життя naqieHTiB пюля скелетування khctî ми проводили за допомогою адаптованого нами опитувальника MHQ-ua (Michigan Hand Outcomes Questionnaire) [6]. Опи-тувальник mîcthb шють блоюв питань: I блок мю-тить загальы питання, як! стосуються функц1Т ки-CTi (наприклад, як добре протягом останнього тижня рухалися пальц1 khctî); II блок мютить питания, яю охоплюють основы функци khctî (щипок, гачкопод1бний захват, склады координоваы рухи кистями та ¡нше); III блок мютить питання, яю дозволяють оцшити CTyniHb впливу функцю-нальноТ недостатност1 khctî на ввиконання робо-ти; IV блок мютить питання, яю стосуються на-явност1 больового синдрому; V блок мютить питання про зовышый вигляд кистей; VI блок мютить питання, яю стосуються задоволеност1 патента функцюнальною спроможнютю khctî. Да-ний опитувальник дозволив, на ochobî суб'ективноТ думки самого патента, дати оцнку bcîm аспектам функцюнування khctî та ïï косме-тичного вигляду.
Типових ускладнень для експандерноТ пластики, як пролежени, ¡нфкування порожнини експандеру, його розрив ми не спостер1гали [3]. У 2-х naqieHTiB, яким застосували запропоновану нами методику лкування cкeлeтoвaнoï khctî з експан-дерною дермотенз1ею, спостер1гали наступы ускладнення: нагноення рани навколо порта експандера при недбалому вщношенню патента до лкування та крайовий некроз клаптя за рахунок невитримання строю в введения експандеру пюля вщачення ыжки пахового клаптя.
Ми отримали наступн1 результати лкування скелетування khctî та пальц1в за допомогою де-pMOTeH3ÎOHHOï техыки: добр1 - 81,8%, задовтьы - 18,2%, незадовтьних результат отримано не було.
Висновки.
1. Поеднання класичного пахового клаптя на судиный и\жц\ з сучасним методом експанде-рноТ дермотензи при великих дефектах (ске-летуваны) шюри khctî та пальц1в дозволило зберегти кисть як анатомо-функцюнальну одиницю та, бтьш того, суттево полтшити функцюнальы та косметичы результати л1ку-вання такого важкого ушкодження.
2. Застосування тканинних силконових експа-ндер1в виправдане при важких ушкодження khctî, яю супроводжуються значною втратою м'яких тканин, при yMOBi закриття дефеюлв тканинними комплексами з гарним осьовим кровопостачан ня м.
3. Дефщит шюри при роз'еднаны штучно!' nie-
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
лятравматичноТ синдактили ycnirnHO усува- маций тканей конечностей // Травматология и ор-
еться шляхом надлишку шфи шсля експан- топедия России. - 2005.- №3(37).- С. 69.
дерно'Г дермотензп 4. Козюков В.Г. Реконструктивно-восстановительное
лечение больных с тяжелыми последствиями по-Л'пвратура вреждений кисти: Автореф. дис...д-ра мед.наук.-
1. Андрущенко В.П., Трутяк I.P., Трутяк P.I. Практич- ^ Пермь, ^Т.- 38с.
не застосування пахвинного шюрно-жирового кла- 5. Кур.ннии I.M. Юлькюна оцшка порушень функцп
птя в xipyprii дефектв м'яких тканин KHCTi // ГНку- 11'9<9tcii Тм 6eP>rb99 К105ВКИ // Л|каРська спРава. -
вання травм верхньоТ кшцвки та Тх наслщгав: Ma- 19".- N°6. - С. "-105.
теряли науково-практичноТ конференцп з м1жна- 6. Horton T.C., Dias J.J., Burke F.D. Social deprivation родною участю. - К., 2007. - C.105-106. and hand injury // J. Hand Surg. [Eur].- 2007.2. Гайко Г.В., Страфун C.C., Куршний I.M. Причини i Vo1.32, №3. - P.256-261.
структура ¡нвалщност1 внаслщок травм верхньоТ 7. Motamed S, Mafi P, Shariati M, Arasteh E. Tissue ex-юнцвки pansion for reconstruction of an unusual form of com3. Дабижа А.Ю., Галич С.П., Фурманов А.Ю., Петах Ple< -У^^Чт 3/ Arch. Med. - 2006 - Vo19, A.B. Хирургическая коррекция рубцовых дефор- p.271 2/3.
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ ЭКСПАНДЕРНОЙ ДЕРМОТЕНЗИИ ПРИ ЛЕЧЕНИИ СКЕЛЕТИРОВАННОЙ КИСТИ Черенок Е.П.
Ключевые слова: скелетирование, кисть, дефект, паховый лоскут, дермотензия, тканевой експандер.
В основе работы лежит опыт хирургического лечения 11 пациентов со скелетированием кисти и пальцев. Для сохранения кисти как анатомо-функциональной единицы с удовлетворительными косметическими показателями была предложена методика этапного оперативного лечения, которая объединила в себе закрытие дефекта кожи классическим паховым лоскутом на питающей ножке с современной техникой экспандерной дермотензии. Результаты лечения обработаны согласно системе интегральной оценки функции кисти и верхней конечности, разработанной Американской ассоциацией хирургов кисти (AAHS) в модификации Куринного И.М. и адаптированного опросника MHQ (Michigan Hand Outcomes Questionnaire).
Summary
APPLICATION OF EXPANDER DERMOTENS'ON IN DEGLOV'NG HAND TREATMENT. Cherenok E.
Keywords: degloving, hand, defect, groin flap, tissue expansion, tissue expander.
The work is based on the experience of surgical treatment of 11 patients with degloving of the hands and fingers. In order to safe the hand as an anatomical and functional unit with satisfactory cosmetic parameters the technique of step-by-step surgery has been offered. This technique combines into one the procedure of skin defect closing with conventional groin flap on a feeding pedicle and up-to-date technique of tissue expansion. The results of treatment have been processed according to the system of integral estimation of the hand and upper extremity function developed by the American Association of Hand Surgeons (AAHS) in modification of Kurinnogo I.M. and to the adopted MHQ (Michigan Hand Outcomes Questionnaire) questionnaire.
УДК 616.68-006.089
ЗНАЧИМОСТЬ ДВУХМЕРНОЙ И ТРЕХМЕРНОЙ ЭХОГРАФИИ В ДИАГНОСТИКЕ ОПУХОЛЕЙ СТР0МЫ ПОЛОВОГО ТЯЖА
Шабрина О.В., Соломатина A.A., Саргсян Н.С., Сорокин Ю.А., Соломатин Д.В. ГОУ ВПО Российский государственный медицинский университет
Проведено трансвагинальное ультразвуковое обследование 299 пациенткам с опухолями стромы полового тяжа (ОСПТ). Эхоструктура образований оценивалась как в двухмерном режиме с использованием цветового доплеровского картирования (ЦДИ), так и в режимах трехмерной эхографии. Трехмерная объемная реконструкция расширяет возможности двухмерного ультразвукового исследования, тем самым создает предпосылки для постановки правильного нозологического диагноза и помогает в выборе оптимальной тактики ведения пациенток данной группы.
Ключевые слова: опухоли стромы полового тяжа, трехмерная эхография, ультразвуковая диагностика, цветовое допплеровское картирование.
Введение
Опухоли стромы полового тяжа (ОСПТ) составляют 5-8 % всех овариальных образований. Учитывая разнообразную морфологическую структуру ОСПТ, ранняя диагностика их становиться чрезвычайно актуальной и сложной. Ши-
рокое внедрение в гинекологическую практику ультразвукового исследования (УЗИ) и особенно с цветовым доплеровским картированием (ЦДК) способствовало существенному снижению диагностических ошибок в отношении морфологической структуры ОСПТ [2,3]. Несмотря на наличие большого количества публикаций, посвя-
