CC BY
16
Актуальн проблеми сучасно! медицини
УДК:616.24-001-07:617.54-001-089
Д1АГН0СТИКА СИНДРОМУ Г0СТР0Г0 ПОШКОДЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ПРИ ЗАКРИТ1Й ТРАВМ1 ГРУДН01 КЛ1ТКИ Мщенко В.В., Пустовойт П.1., Величко В.В., Вододюк Р.Ю.
Одеський нацюнальний медичний уыверситет
Проведено аналгз лтування 103 хворих гз закритою травмою грудног клтки. Найбшъша кшъкжтъ рантх посттравматичних ускладненъ виникла при двобгчних поширених враженнях грудног клгтки (89,9%).81,6% хворих поступило в клтту у важкому й вкрай важкому стат, 18,4% хворих - з середнгм ступенем тяжкостг. Зниження Бр02 спостеркалося у в&х обстежених хворих. При закритгй травмг грудног клгтки з двобгчним пошкодженням легенъ г розвитком синдрому гострого пошкодження легенъ лтування повинно бути направлено на комплексну профшактику та лтування порушенъ газообмтног функщг легенъ. У хворих з фрагментованими переломами ребер синдром гострого пошкодження легенъ виникае навтъ при однобгчному пошкоджент. Своечасне ранне видшення таких травм в групу ризику розвитку синдрому гострого пошкодження легенъ дае змогу провести профглактичний комплекс заходiв, направлених на попередження розвитку синдрому,а вчасно розпочате лтування зменшуе ризик його розвитку.
Ключов1 слова: синдром гострого пошкодження легень,закрита травма трудно!' кглтки.
Вступ.
В даний час вщм1чено прогресуюче зростання торакально!' травми ,яка характеризуется певними особливостями, що пов'язано з соц1ально-економ1чними чинниками, стихшними лихами, авар1ями на транспорт! й в промисловосп,збтьшенням поранень в наслщок бойових дш в гарячих точках.Число пац1ент1в з ц1ею патолопею щор1чно зростае в сшввщношены 5 на 100 чоловк [1].
Особливосп торакальноТ травми змшили и структуру як в ктькюному, так \ в якюному вщношенш [2,4].
Усп1шне лкування ускладненоТ травми грудноТ кл1тки можливо ¡з застосуванням комплексу лкувальних заход1в, основу яких складають по-синдромне лкування, протишокова терашя \ дренування плевральноТ порожнини.Широк1 торакотомп повинш виконуватися лише за строго обгрунтованими показами приблизно у 10-15% постраждалих [2,6].
Ктькють важких ускпаднень торакальноТ травми коливаеться вщ 13 до 21 % \ належать до реашмацшних.При травм1 оргашв грудноТ кл1тки синдрому гострого пошкодження легеыв придтяеться недостатня увага \ лише за умови комплексного пщходу до лкування ускладнених травм оргаыв грудноТ кл1тки можливо добитися прогресу в вир1шены ц1еТ'проблеми [3,5].
Мета: пщвищити ефективнють комплексного х1рурпчного лкування хворих ¡з закритою травмою грудноТ кл1тки на основ! оцшки ризику виникнення легеневих ускладнень залежно вщ масштабносп пошкодження оргашв грудноТ кл1тки \ порушень газообмшу.
Матер1али 1 методи
Проведено анал1з лкування 103 хворих ¡з закритою травмою трудно!' кл1тки (ЗТГК), у яких вивчеы клш1чш,рентгенолопчш \ газообмшш показники. Клш1чне обстеження пац1ент1в виконували ¡з застосуванням загальноприйнятих метод1в: опитування, огляду, пальпацп, перкусп, аускультацп. Стушнь тяжкосл пошкодження
методом з Пульсоксиметр,
оцшювали за шкалою РТБ [6].
Рентгенолопчне дослщження здшснювали з використанням рентгенографи, а також, за показами, ряду спец1альних методик: томографп, плеврографп, латерографи на апарал СН!РОйиР-125В. Рентгенограф1я \ рентгеноскошя грудноТ кл1тки проводилася на апарал РУМ-20, РУМ-30 вам хворим ¡з ЗТГК на еташ прийому в стацюнар, а також у динамщк У пюляоперацшному перюд1, при покращены загального стану постраждалих, проводили рентгенографш на апарал БйР 750. У хворих у вкрай важкому стаж використовували пересувний рентгешвський апарат «Арман».
Насичення артер1альноТ кров1 киснем контролювали в динамщ1 нешвазивним, контактним \ безпечним використанням апарату виробництва ф1рми «ЮТАС».
Для боротьби з травматичним шоком поряд з ¡ншими протишоковими засобами нами ефективно застосовуеться Гекодез -препарат гщрошетилкрохмалу з плазмозамшною д1ею,що мае протишокову дш,збтьшуе обсяг циркулюючоТ кров1,корегуе пповолемш,шдвищуе артер1альний тиск,сприяе адекватнш гемодилюцп \ реосорбтат - комплексний ¡нфузшнитй розчин,основними фармаколопчно активними речовинами якого е сорб1тол и натрия лактат з
реолопчною,протишоковою,дезштоксикацшною д1ею. Кр1м того у комплексному патогенетичнеому лкуванш хворих з ЗТГК з метою полтшення найближчих та вщдалених результате,зниження частоти гншно-септичних ускладнень нами проводилась профтактика ¡нфекцшних ускладнень \ лкування постравматичноТ пневмони ¡нфузшним антибютиком лефлоксацином
(левофлоксацином) та зшоцефом по 750 мг 3 рази на добу у продовж 7 дыв.
Результати та !х обговорення:
Проведений анал1з показав ,що найб1льша ктькють раных посттравматичних ускладнень
Том 9, Выпуск 1
233
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
виникло при двоб1чних поширених враженнях грудноТ кттки (89,9%).
Середнш вк хворих склав 39,9±3,2р. 81,6% хворих поступило в кпшку у важкому й вкрай важкому стаж, 18,4% хворих - з серед ым ступенем тяжкосп. Найбтьша питома вага серед хворих, що поступили в кпшку у важкому й вкрай важкому стаж, складали хвор1 з
множинними, двоб1чними пошкодженнями грудноТ кл1тки (ГК), розривом легешв \ оргашв середостшня, ускладненими
гемопневмотораксом (ГПТ) \ гемомед1аспумом (ГМ). 3 середым ступенем тяжкють поступили, в основному, хвор1 ¡з ЗТГК з прямими легеневими ускладненнями, субтотальними ГПТ (табл.1).
Таблиця 1.
оистика даних кл1н1чного обстеження хворих /з ЗТГК (п=103)
Ступ1нь Характер пошкодження при ЗТГК
важкосл Двобм.пошк. Двобм.МП Двобм.пошк. ГК.ГПТ Двобм.пошк.
ГК, ПР, ГПТ Р,ГПТ ГК.фрагмент. перел. ребер
Задов1ль. - - - -
Сер.тяжкос 3 3 11 2
Тяжкий 3 4 27 38
Вкрай тяжк. 3 - 6 9
Всього 3 7 44 49
Враховуючи особливосп ключного переб1гу ЗТГК,було проведено визначення сатурацп кисню артер1альноТ кров1 методом пульсоксиметрп (табл. 2).3 таблиц! 2 видно, що зниження SpO2 спостер1галося у вах обстежених хворих. Особливо вираженим було зниження сатурацп' у хворих з двоб1чним пошкодженням легешв як при множинних переломах ребер (МПР), так \ при фрагментованих переломах ребер (ФПР), а також за наявносп прямих легеневих ускладнень (ГПТ). Очевидно, стушнь зниження SpO2 залежить вщ тяжкосп й поширеносп патолопчного процесу в легеневш тканиш \ свщчить про порушення процесу дифузи газ1в на меж1 роздту фаз рщина-пов1тря, що вимагае вщ практичних л1кар1в немало зусиль для корекцп цих порушень.
Таблиця 2
Величина Эр02 кров! у хворих з ЗТГК при госп1тал1зацИ'
Вид ЗТГК N р02 в %
Двобмш переломи ребер, забш легень,ГПТ 19 90,0±1,4
Двобмш переломи ребер,розрив легень,ГПТ 34 78,2±2,6*
Множинш переломи ребер.розриви легень.ГПТ 30 76,4±2*
ФПР двоб1чн1,ГПТ 10 74,1 ±1,8*
Розрив д1афрагми,ГПТ 6 83,0±0,8*
Розрив бронха.ГМ 2 80,5±0,9*
Заб1й серця.тампонада серця 2 86,0±2,0*
Всього 103 80,1 ±2,1 *
Примака: * P< 0,05 по в1дношенню до норми
Проведен! досл1дження св1дчать, що у хворих з поширеними легеневими пошкодженнями (>50% повехносп легень) спостер1гаються виражеш порушення газообм1нно'|' функцЛ леген1в, що пщтверджуе зниження SpO2.Cтyпiнь тяжкост1 асоцшованих з пошкодженням порушень кисневого балансу наростае в1д поширеност1 пошкодження легешв (одноб1чних пошкодженнях леген1в до двоб1чних пошкоджень леген1в з множинними переломами \ ФПР).
Одним з самих ¡нформативних критерив синдрому гострого пошкодження легень (СГПЛ) е визначення р1вня сатурац1| киснем артер1ально1
кров1, тому було вивчено в динам1ц1 й виведен1 середн1 величини на 7 й 14 доби л1кування. Отримаш показники SpO2 св1дчать, що величина SpO2 вже на 7 добу значно покращились у вс1х трупах хворих \ скпала в середньому 93,9±0,6%, що в пор1внянн1 з аналопчним показником на момент поступления (80,1 ±2,1) вказуе на достов1рне покращення (р<0,001). Найб1льш значн1 зм1ни вщбулись в трупах з ЗТГК, одноб1чними ФПР, розривом \ забоем легеы, ГПТ й двоб1чними ФПР й розривом легень, ГПТ (88,6±0,5 при поступленн1 \ 92,6±0,3 на 7 добу (р< 0,05) и 86,0±1,6 проти 92,8±0,6 (р<0,05) в1дпов1дно, не дивлячись на те, що початков! показники в цих трупах були найб1льш низькими. На 14 добу показники SpO2: продовжували покращуватись, доходячи в трупах з ЗТГК,МПР, двоб1чними забоями легень, ПТ; ЗТГК, МПР, двоб1чним забоем розривом легень, ГПТ и ЗТГК, забоем ГК, гемомед1астинумом до показнимв норми.
Висновки
Таким чином, досл1дження показали, що при ЗТГК з двоб1чним пошкодженням легень \ розвитком СГПЛ, при якому виникають глибок1 порушення газообмшноТ функцЛ легень, в самий ранн1й посттравматичний пер1од л1кування повинно бути направлено одночасно з х1рурпчною корекц1ею виниклих пошкоджень реберно-м'язового каркаса ГК й л1кв1дац1| пошкоджень легень \ плеври, на комплексну профтактику та л1кування порушень газообм1нно1 функцп легень.
Найб1льш складну групу ЗТГК представляють хвор1 з ФПР, у яких розвиток СГПЛ виникае нав1ть при одноб1чному пошкодженн1.
Своечасне ранне видтення таких ЗТГК в групу ризику розвитку СГПЛ дае змогу провести проф1лактичний комплекс заход1в, направлених на попередження розвитку синдрому,а вчасно розпочате л1кування зменшуе ризик розвитку ГРДС, летальн1сть при якому складае б1льше 90%.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Л1тература
1. Бечик С. Л. Клинико-патогенетические особенности закрытой сочетанной травмы груди: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Л., 1985. - 19 с.
2. Гринев М. В., Цыбин Ю. Н., Опушнев В. А. Травматическая болезнь и полиорганная недостаточность // Актуальные проблеми множественных и сочетанных травм: Тез. докл. науч. конф. - СПб, 1992. - С. 6.
3. Брунс В. А., Урман Н. Г., Срибных С. И. Хирургическая тактика при сочетанных травмах груди и живота //
Реферат
ДИАГНОСТИКА СИНДРОМА ОСТРОГО ПОВРЕЖДЕНИЯ ЛЕГКИХ ПРИ ЗАКРИТОЙ ТРАВМЕ ГРУДНОЙ КЛЕТКИ. Мищенко В.В., Пустовойт П.И., Величко В.В., Вододюк Р.Ю.
Ключевые слова: синдром острого повреждения легких, закрытая травма грудной клетки.
Проведен анализ лечения 103 больных с закрытой травмой грудной клетки. Наибольшее количество ранних посттравматических осложнений возникли при двусторонних распространенных повреждениях грудной клетки (89,9%) .81,6% больных поступило в клинику в тяжелом и крайне тяжелом состоянии, 18,4% больных - со средней степенью тяжести.Снижение pO2 наблюдалось у всех обследованных больных.При закрытой травме грудной клетки с двусторонним повреждением легких и развитием синдрома острого повреждения легких лечение должно быть направлено на комплексную профилактику и лечение нарушений газообменной функции легких.У больных с фрагментирующими переломами ребер синдром острого повреждения легких возникает даже при одностороннем повреждении. Своевременное раннее выделение таких травм в группу риска развития синдрома острого повреждения легких дает возможность провести профилактический комплекс мероприятий, направленных на предупреждение развития синдрома, а своевременно начатое лечение уменьшает риск его развития.
Sammary
DIAGNOSTICS OF SYNDROME OF ACUTE LUNG DAMAGE UNDER CLOSED CHEST TRAUMA Mischenko V.V., Pustovoyt P.I., Velichko V.V., Vododyuk R.YU. Keywords: syndrome of acute lung damage of lungs, closed chest trauma.
Analysis of treatment fo 103 patients with the closed trauma of thorax was conducted. Most of early posttraumatic complications arose up at the bilateral chest damages (89,9%) of .81,6% of patients were admitted to the clinic in severy and extremely severy condition, 18,4% patients were in moderate condition.The decline of pO2 was observed for all of the inspected patients. Under the closed chest trauma with the bilateral lung damage and the development of acute lung damage must be directed on a complex prophylaxis and treatment of damages' severity of pulmonary gases function . The syndrome of acute lung damage arises up even at an one-sided damage in patients with fragmenting freactures of ribs. The early detection of such traumas in the risk groups because of the syndrome development enables to conduct the prophilaxis measures directed on prevention of the syndrome development as well as to start proper treatment as early as possible.
Сочетанная травма груди: Сб. науч. тр. НИМ скорой помощи им. Н. В. Склифосовского. - М, 1984. -С. 130-133.
4. Цыбуляк Г. Н. Лечение тяжелых и сочетанных повреждений. - СПб : Гиппократ, 1995. - 428 с.
5. Вагнер Е.А. Хирургия повреждений груди.-М.: Медицина,1981 .-285 с.
6. Сайдаковский Ю. Я., Яцкевич Я. Е., Лабай Е. Н. Диагностика и тактика при сочетанной травме // Хирургия. - 1994. - № 12. - С. 38-42.
УДК 617.576-001.5-089.844:622
ЗАКРИТТЯ ДЕФЕКТ1В ШК1РИ ПРИ ВАЖК1Й TPABMI КИСТ1
Черенок С.П.
Нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен1 0.0. Богомольця м. Кшв
В ocnoei роботи лежитъ doceid xipypziunozo лжування 78 пац{ент{в з великими травматичними дефектами штри киcтi та палъщв. Важкгстъ травми визначали за cиcтемoю HISS (The hand injury severity scoring). Заnponoнoeанi нoei та yдocкoналенi icнyючi метoди закриття дефектie штри при важкш травмъ киcтi, а татж дифеpенцiйoeаний nidxid do ïx eибopy. Резулътати лтування oбpoбленi зziднo cиcтеми iнтеzpалънoï o^^u функцп киcтi та eеpxнъoï тнщвки poзpoбленoï Aмеpиканcъкoю аcoцiацieю xipypzie киcтi (AAHS) в мoдифiкацiï Kypiннozo I.M. та адаnтoeанozo onитyeалъника MHQ (Michigan Hand Outcomes Questionnaire).
Ключов1 слова: важка травма, кисть, дефект, клапоть, результат лкування.
Серед причин bhcokoï ¡нвалщизаци' на перше
Вступ.
Травматичы дефекти м'яких тканин при важкш травм1 кисп з експозиц1ею сухожилок, кюток та суглоб1в, потребують замщення
васкуляризованими повноцшними шмрними клаптями. При цьому можливосп перемщення мюцевих тканин вкрай обмежеш.
Грунтуючись на анал1з1 даних МСЕК встановлено, що серед травматолопчних пац1ент1в, як1 проходили огляд, 30,4% (398 справ) складали пац1енти з наслщками травм кисп [1]. Так1 ж даны дае бюро медико-соц1альноТ експертизи Роем - ¡нвалщнють при травмах кисп складае 30% [5]. Нажаль ми бачимо зростання ¡нвалщносп в пор1внянш з 8090-ми роками минулого стол1ття - 21-28% [4].
мюце виходять помилки або недостатнш об'ем при наданш квал1ф1ковано!' допомоги [2].
Закриття травматичних дефект1в м'яких тканин при важкш травм1 кист1 представляе на сьогодення довол1 екпадну та невир1шену проблему. В першу чергу це обумовлено складнютю визначення тактики та метод1в реконструктивно-вщновного л1кування ¡з застосуванням клапт1вта утильнихтканин.
Мета роботи. Вивчити ефективн1сть закриття травматичних дефеклв м'яких тканин при важкш травм1 кист1 шк1рними васкуляризованими клаптями (ШВК) з р1зних ангюсомальних мереж.
Том 9, Випуск 1
235
