CC BY
20
ОБМЕН ОПЫТОМ
УДК 616.5-089-74
Застосування термографil з метою профшактики пролежня дерматензшного клаптя
Олшник Г. А., Кремень В. О., Грязш О. €., Тимченко О. К.
Хартвська медична академгя тслядипломног освти
Мета дослщження - вивчити можливост тепловiзiйного метода для оцЫки якостi KpoBoo6iry у шфному клатч, який розтягуеться, шляхом дерматензп. Мaтерiaпи та методи. За допомогою TennoBi3opa FLIR ONE Gen3 Pro обстежипи 17 пaцieнтiв з рановими дефектами рiзноí етiопогií волосяноТ частини гопови, яким проводилась дермaтензiя з метою отримання додаткового пластичного мaтерiaлy. Пiспя зaмiрy температури у цет^ клаптя до введення рщини (NaCl 0,9 %) у експандер, при темперaтyрi навколишнього середовища 26°С розчин доводився до температури центра клаптя та вводився у експандер 3i швидкютю 0,033 мл/с. Коливання температури у центрi клаптя вимiрювaлось постiйно у реальному чaсi на протязi yсieí процедури наповнення. Результати. Отримаж дaнi щодо динaмiки термореакци у дермaтензiйномy кпaптi дозволяють оцЫити якiсть кровообiгy у ньому, що, без сумшву, важливо для попередження такого серйозного ускладнення, як пролежень клаптя, який зазнае розтягування. Критерп зaсновaнi на змiненнi (зниженнi) температури у центрi дермaтензiйного клаптя, рiзниця якоТ з початковою температурою у центрi доспiджyвaного клаптя не повинна перевищувати 1°С. Висновок. Термогрaфiчне дослщження дозволяе контрольоване наповняти експандер i може ефективно застосовуватися у клУчшй прaктицi для профiпaктики iшемií та, у подальшому, пролежня дермaтензiйного клаптя.
Ключовi слова: дермaтензiя, кровооб^, тепповiзор, термогрaфiчне доспiдження, шкiрний клапоть.
На сьогоднiшнiй день проблема визначення критично! товщини дерматензiйного клаптя залишаеться актуальною [2, 3, 7]. Незважаючи на вiдносну технiчну простоту метода дерматензп, И використання пов'язане з високим вщсо-тком ускладнень [9-11, 14, 17-19]. При реалiзацп дерматензп можливi три групи ускладнень:
- техшчш:
1) порушення герметичносп камери екс-пандера у зв'язку з дефектами виробництва;
2) порушення герметичносп приймально! камери внаслiдок недостатньо! «самозалшо-вуючо!» функцп;
3) розрив експандера при випадковому зовнiшньому ударц
- оперативно-тактичнi:
1) прорiзування експандера через iмплан-тацiйний розтин при помилках у його розм> щенш i порушеннi термiнiв виконання етатв дерматензп;
2) iшемiя та невротизащя клаптiв у зв'язку з перевищенням дозволено! штен-сивностi процесу;
3) недоотримання пластичного матерiалу при помилках планування;
4) неекономне використання пластичного матерiалу;
- шфекцшш:
1) дефекти виробничо! стерилiзацi!;
2) шф^вання порожнини при заповненнi
експандера з порушенням правил асептики;
3) шфшування порожнини при залишеннi ш'екцшно! трубки ззовнi;
4) порушення асептики при розмщенш експандера поблизу гншних ран;
5) генералiзацiя шфекцп при проведенш дерматензп в ослаблених, виснажених хворих. Але найбiльш вагомим ускладненням е пролежень дерматензiйного клаптя; цьому потрiб-но надати виключно велике значення у зв'язку з вщносно високою частотою гострих порушень кровообпу в тканинах, що розтягуються, через стискання судин надмiрною кшьюстю рiдини, що вводиться [2, 3, 8, 9].
На цей час основним шструментальним методом дослщження стану кровообпу дерматензшного клаптя е [14, 15]:
- доплер-УЗД;
- ультразвукове дослщження. Недолгом методу е нездатнють ультразвукового датчика вимiрювати коливання температури, швидюсть та яюсть кровообпу власне у шюр^ яка зазнае найбшьшого розтягнення та гшокси при наповненнi дерматензшного бало-на, особливо якщо вона тонка.
Але юнуе такий метод шструментально! дiагностики, як iнфрачервона термографiя [1, 12]. На даний момент термографiя використо-вуеться у цшях д1агностики р1зних захворювань 1 патолопчних сташв, ощнкп переб1гу хвороби {
1-4 2017
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Рисунки к статье
Олшник Г. А., Кремень В. О., Грязш О. С., Тимченко О. К. Застосування термографы з метою профшактики пролежня
дерматензшного клаптя
Рисунок 1. Температура центра клаптя до введення рщини.
Рисунок 2. Температура центра клаптя тсля введення 3 мл рщини.
Рисунок 3. Температура центра клаптя тсля введення 5 мл. рщини (введення зупинили).
контролю за ефективнютю л^вання. Пщготовка пащента до тепловiзiйного обстеження не вима-гае проведения спецiальних заходiв. Результати обстеження вiдображаються у режимi реального часу i являють собою динамiчне зображення цифрових точних показникiв шюрно! температу-ри. Патолопчш процеси змiнюють нормальний розподiл температури на поверхнi тiла, причому у багатьох випадках змiни температури виперед-жають iншi клiнiчнi прояви, що дуже важливо для ранньо! дiагностики та своечасного лiкування [4].
Цей вид дiагностики дозволяе оцiнювати функ-цiональнi змiни у динамiцi, тобто стежити за змь нами при первинному обстеженнi та безпосеред-ньо протягом проведеного лiкування [4-6, 13, 16].
Мета дослщження - вивчити можливосп тепловiзiйиого метода для оцшки якостi кро-вообiгу у шюрному клаптi, який розтягуеться шляхом дерматензп.
Матер1али та методи. Проаналiзовано результати хiрургiчного лiкування 17 пащенпв з рано-вими дефектами рiзноl етюлогп волосисто! части-ни голови, яким проводилась дерматензiя з метою отримання додаткового пластичного матерiалу в оптовому центрi Харювсько! мюько! ктшчно! т-карнi швидко! та невщкладно! медично! допомоги iм. проф. О. I. Мещаншова за перiод 2016-2017 рр. (рис. 1 - 3 на вкладщ). Серед прооперованих пащенпв були тiльки чоловiки вiком вщ 32 до 58 рокiв; середнш вiк пацiентiв склав 45 роюв.
Серед прооперованих пацiеитiв:
- 5 (29,4 %) пащеш!в були з посттравматичною алопецiею;
- 3 (17,6 %) пащеш!в - з алопещею пiсля променево! терапп;
- 9 (53 %) пащеш!в - з шсляошковою ало-пецiею.
Ушм пацiеитам пiсля госпiталiзацil був ви-конаний перший етап дерматензп ^мплантащя тканевого експандера). Через 10 дiб пiсля iмп-лантацп експандера було розпочато другий етап дерматензп (наповнення тканевого експандера 0,9-вiдсотковим розчином NaCl). Режим наповнення балона контролювався запропонованим способом, який здiйсиювався шляхом замiру температури за допомогою тепловiзора FLIR ONE Gen 3 Pro у цеп^ клаптя до введення р> дини (0,9-вiдсоткового розчину NaCl) у експан-дер при температурi иавколишиього середови-ща 26°С. Далi розчин доводився до температури центра клаптя та вводився у експандер зi швид-кiстю 0,033 мл/с. Коливання температури у цен-трi клаптя вимiрювалось постiйио у реальному
1-4 2017 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
чаш на протязi уие! процедури иаповиеиия. У експандер припиняли вводити рщину, коли температура у ^rnpi клаптя знижувалась бiльше шж на 1°С. При подальшому зниженш температури, частину рiдиии з експандера евакуювали.
Даний метод дослщження проводився всiм пацiентам до моменту одержання об'ему пластичного матерiалу, необхщного для закриття ра-нового дефекту.
Уам пацiентам вiдновлювальна операщя (третiй етап) виконувалася через 3-5 дiб (перiод релаксацп) пiсля останнього введення рщини. Вiдповiдно до розмiрiв i напрямку отриманого приросту шюрно-жирового клаптя, проводилась хiрургiчна обробка ранового дефекту, який за-кривався отриманим пластичним матерiалом. У простiр шд клаптем на 1-2 днi вводилась тонка гумова смужка (виконувала роль дренажу). Та-кож проводилась дозована гшотермшя та призна-чалась судинна тератя. Надалi область оперативного втручання велась звичайним способом.
Результати та обговорення. У тсляопе-рацшний перiод (пiсля другого етапу дерматензп) у пащенпв не спостерпали критичних оперативно-тактичних, технiчних та шфекцш-них ускладнень. Усiм пацiентам у першу добу тсля iмплантацil експандера обмежували пере-сування. Пiсля третього етапу дерматензп (вщ-новлювальнiй операцп) у двох пацiентiв спосте-рпався крайовий некроз клаптя, який був перемщений, розмiром 3 мм х 5 мм та 5 мм х 6 мм вщповщно, але через три тижш його повнютю лiквiдовано за рахунок крайово! епiтелiзацil.
Отриманi данi щодо динамши термореакцп у дерматензiйному клаптi у перюд наповнення експандера дозволяють оцшити якiсть кровообiгу у ньому, що, без сумнiву, важливо для поперед-ження такого серйозного ускладнення, як пролежень клаптя, який зазнае розтягування. Критерп заснованi на змшенш (зниженнi) температури у цен^ дерматензiйного клаптя, рiзниця яко! з по-чатковою температурою у цен^ дослщжувано-го клаптя не повинна становити бшьше, нiж 1°С.
Висновок. При виконанш другого етапу дерматензп було встановлено, що метод шфра-червоно! термографп дозволяе контрольоване наповняти експандер, що дае змогу попередити шемда та, у подальшому, пролежень дерматен-зiйного клаптя. Таким чином, запропонований спосiб дозволив з великою вiрогiднiстю контр-олювати стан кровообiгу у дерматензшному клаптi, спираючись на змши температурного показника шкiри, яка розтягуеться.
ОБМЕН ОПЫТОМ
Л1ТЕРАТУРА
1. Вайнер Б. Г. Матричное тепловидение в физи-
ологии: исследование сосудистых реакций, перспирации и терморегуляции у человека. Новосибирск : Изд-во СО РАН, 2004. 320 с.
2. Григорьева Т. Г. Основные аспекты теории и клинической практики растяжения тканей при хирургическом лечении послеожоговых рубцов и деформаций. Всесоюз. симп. по пробл. «Восстановительная хирургия по-слеожоговых рубцовых деформаций» : Тез. докл. М., 2009. С. 85 - 87.
3. Жернов А. А., Повстяной Н. Е., Назаренко В. Н.
Тканевое растяжение в реконструктивно-восстановительной хирургии послеожого-вых деформаций верхних конечностей. Нижегородский медицинский журнал (приложение). Н. Новгород, 2004. С. 200 - 201.
4. Забудський В. В., Маслов В. П., Кравченко С. Л. та гн. Дослщження отримання та об-робка тепловiзiйних зображень злояюсних новоутворень. Труды 4-й международной научно-практической конференции «СИЭТ 2003». Одесса, 2003. С. 360.
5. Ковальчук И. С., Дунаевский В. И., Венгер Е. Ф. и др. Возможности дистанционной инфракрасной термографии в диагностике заболеваний молочных желез (доброкачественные изменения). Укр. мед. часопис. 2013. № 3 (95). С. 165 - 169.
6. Короткова Н. Л., Воловик М. Г. Тепловизи-онная оценка возможности использования рубцовых тканей при планировании пластических операций на лице. Современные технологии в медицине. 2015. Т. 7, № 2. С. 120 - 126.
7. Кремень В. А., Давлатов А. А., Ашуров Р. Г. Управляемая дерматензия при хирургическом лечении раневых дефектов кожи. Харьков, 2015. 57 с.
8. Курбанов У. А. Экспандерная дермотензия в хирургическом лечении рубцовых алопеций и травматических дефектов волосистой части головы. Анналы пластич., реконструктив. и эстетич. хирургии. 2006. № 2. С. 52 - 58.
9. Олейник Г. А. Клинико-анатомические особенности применения дерматензии в реконструктивно-восстановительной хирургии последствий ожогов отдельных локализаций: Автореф. дис. ... канд. мед. наук :
14.00.27 / Украинский ин-т усовершенствования врачей. Харьков, 1990. 21 с.
10. Пасечник В. В. Вдосконалення методiв пе-ремщення та фшсаци м'яких тканин у есте-тичнш та реконструктивно-вщновнш хiрур-rii обличчя та ши! : Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Харюв, 2011. 23 с.
11. Повстяний М. Ю., Зубанова Т. Е. Тканинне розтягнення з використанням ендоекспанде-рiв i3 рiзноманiтних матерiалiв. Шпитальна хiрургiя. 2004. № 3. С. 51 - 54.
12. Розенфельд Л. Г. Основы клинической дистанционной термодиагностики. К.: Здоровье, 1988. 222 с.
13. Слесаренко С. В., Бадюл П. А., Слесаренко К. С. Передоперационная локация перфо-рантных артерий с помощью инфракрасной термографии. Вопросы реконструктивной и пластической хирургии. 2016. № 1 (56). С. 13 - 19.
14. Старков Ю. Г., Шаробаро В. И., Юденич
A. А., Степанова Ю. А. Ультразвуковое исследование в диагностике и профилактике осложнений баллонного растяжения тканей (клиническое наблюдение). Медицинская визуализация. 2003. № 3. С. 133 - 135.
15. Трыкова И. А., Тимина И. Е., Шаробаро
B. И., Чекмарёва И. А. Возможности ультразвуковой диагностики в лечении пациентов с рубцовыми деформациями кожных покровов. Медицинская визуализация. 2013. № 1.
C.115 - 121.
16. Шушарин А. Г., Морозов В. В., Половинка М. П. Медицинское тепловидение - современные возможности метода. Современные проблемы науки и образования. 2011. № 4. http://www.science-education.ru/ru/article/ view?id=4726
17. Neumann C. G. The Expansion of an Area of Skin by Progressive Distention of a Subcutaneous balloon. Plast. Reconstr. Surg. 1957. Vol. 19, No 1. P. 124 - 130.
18. Radovan, C. Tissue expansion in soft-tissue reconstruction. Plast. Reconstr. Surg. 1984. Vol. 74. Р. 482 - 490.
19. Brolmann F. E., Eskes A. M., Goslings J. C. et al. Randomized clinical trial of donor-site wound dressings after split-skin grafting. Br. J. Surg. 2013. Vol. 100, No 5. Р. 619 - 627.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2017
ПРИМЕНЕНИЕ ТЕРМОГРАФИИ С ЦЕЛЬЮ ПРОФИЛАКТИКИ ПРОЛЕЖНЯ ДЕРМА-ТЕНЗИОННОГО ЛОСКУТА Олейник Г. А., Кремень В. А., Грязин А. Е., Тимченко Е. К.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
Цель исследования - изучить возможности те-пловизионного метода для оценки качества кровообращения в кожном лоскуте, растягиваемом путем дерматензии. Материалы и методы. С помощью тепловизора FLIR ONE Gen3 Pro обследовали 17 пациентов с раневыми дефектами различной этиологии волосистой части головы, которым проводилась дерматензия с целью получения дополнительного пластического материала. После замера температуры в центре лоскута до введения жидкости (NaCl 0,9 %) в экспандер, при температуре окружающей среды 26°С раствор доводился до температуры центра лоскута и вводился в экспандер со скоростью 0,033 мл/с. Колебания температуры в центре лоскута измерялись постоянно в реальном времени на протяжении всей процедуры наполнения. Результаты. Полученные данные по динамике термореакции в растягиваемом лоскуте позволяют оценить качество кровообращения в нём, что важно для предупреждения такого серьезного осложнения, как пролежень лоскута, испытывающего растяжение. Критерии основаны на изменении (снижении) температуры в центре дерматензионного лоскута, разница которой с начальной температурой в центре исследуемого лоскута не должна превышать 1°С. Вывод. Термографическое исследование позволяет контролируемо наполнять экспандер и может эффективно применяться в клинической практике для профилактики ишемии и, в дальнейшем, пролежня дерматензионного лоскута.
Ключевые слова: дерматензия, кожный лоскут, кровообращение, тепловизор, термографическое исследование.
USE OF THERMOGRAPHY FOR THE PURPOSE OF PROPHYLAXIS OF A FLAP BEDSORE
Oliynyk G. A., Kremen V. O., Gryazin O. Ye., Timchenko O. K.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education
The aim of the investigation is to study the possibilities of the thermal imaging method for assessing the quality of circulation in the skin flap stretched by dermatension. Materials and methods. Using the FLIR ONE Gen3 Pro thermal imager, 17 patients with the scalp wound defects of different etiology undergoing dermatension for the purpose of obtaining additional plastic material have been examined. After measuring the temperature in the flap center prior to the introduction of the liquid (NaCl 0.9 %) into the expander, at an ambient temperature of 26°C the solution has been brought to the flap center and introduced into the expander at a rate of 0.033 ml / s. The temperature fluctuations in the flap center have been measured continuously in real time throughout the entire filling procedure. Results. The obtained data on the dynamics of thermo reaction in the stretchable flap allow evaluating the quality of the blood circulation in it, that is important for preventing such a serious complication as a bedsore of the flap that experiences tension. The criteria are based on a change (decrease) in the temperature at the flap center, the difference of which should not override the initial temperature at the flap center being under study more than 1°C. Conclusion. The thermographic study allows the expander filling to be controlled and can be effectively applied in clinical practice for the prevention of ischemia and, subsequently, the bedsore of the flap.
Keywords: blood circulation, dermatension, skin flap, thermal imager, thermographic method.
Олейник Григорий Анатольевич - доктор медицинских наук, профессор кафедры комбустиоло-гии, реконструктивной и пластической хирургии Харьковской медицинской академии последипломного образования.
Кремень Василий Александрович - магистр, аспирант кафедры комбустиологии, реконструктивной и пластической хирургии Харьковской медицинской академии последипломного образования. Грязин Александр Евгеньевич - кандидат медицинских наук, доцент кафедры комбустиологии, реконструктивной и пластической хирургии Харьковской медицинской академии последипломного образования.
Тимченко Елена Константиновна - кандидат медицинских наук, ассистент кафедры комбустиоло-гии, реконструктивной и пластической хирургии Харьковской медицинской академии последипломного образования. [email protected].
1-4 2017 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
