CC BY
13
gated the annual incidence of acute respiratory viral infections among the general group of children with iron deficiency anaemia and the control group (63.2% and 25%, respectively). There were no significant changes in TNF-a value in children of the general group with iron deficiency anaemia compared to the control group (2.7±1.5 pg / ml, 2.7±1.1 pg / ml, respectively). The IL-2 index in the general group was lower than in the control group (1.6±1.0 pg / ml, 2.9±1.6 pg / ml, respectively). Children in the general group with iron deficiency anaemia had an average correlation coefficient (r=+0.65) IL-2 with haemoglobin and a high correlation coefficient with serum ferritin (r=+0.8). The incidence of pneumonia in the group of children with iron deficiency anaemia was 17.9%. Conclusion. The obtained lowered results of iNF-Y and iL-2 in comparison with the control group and an increased incidence of respiratory diseases indicate a possible reduction in cellular immunity.
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.87 УДК 617.58-02:616.147.3]-00
Немченко I.I., Ляховський В.1., Люлька О.М., Лисенко Р.Б., Рябушко Р.М., Краснов О.Г., Сидоренко А.В., Городова - Андреева Т.В, Кизименко О.О. ЗАСТОСУВАННЯ АНТИСЕПТИЧНИХ ПРЕПАРАТ1В В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ТРОФ1ЧНИХ ВИРАЗОК НИЖН1Х К1НЦ1ВОК ВЕНОЗНО1 ЕТЮЛОГП
Полтавський державний медичний уыверситет
За останн десятилття, незважаючи на розвиток i досягнення сучасно)' медицини, в'дм'чаеться тенденц/я до збльшення хворих з трофiчними виразками. Так, в усьому свШ в'д 600 тисяч до 2 м-льйон/'в людей страждають на хрон'чн'! трофiчнi виразки. Найбльш частою причиною виникнення трофiчних виразок нижнiх юн^вок е венозна патологiя. Враховуючи значну розповсюджен'ють трофiчних виразок, як представляють загрозу багатьом аспектам якостi життед'яльностi пацi-ент'т, тривалий переб!г, недостатню ефективнiсть снуючих консервативних метод/в лкування, в'дсутн'ють тенденцИ до зниження захворюваностi, довготривале лкування, яке у бльшостi пац/е-нт'т тривае 2 - 3 м/сяц/', а у деяких хворих трофiчнi виразки не загоюються роками, схильнсть до частих рецидив/в, як.i сягають 60 - 70 %, значн економiчнi збитки в результатi стшко)' втрати працездатностi та 1'нвал1'дизац1)' пацiентiв, яка у хворих з трофiчними виразками нижнiх юнц/вок ко-ливаеться в межах в'д 10 до 67%, а також значн витрати на велику юльк'ють медикаментозних препарат/в, робить проблему лкування трофiчних виразок не тльки медичною, а й соц/ально -економ'чною. Тому пошук нових метод/в мсцевого лкування, якi дали б змогу покращити резуль-тати лкування трофiчних виразок венозно)' етюлогп, залишаеться одн/ею iз важливих i актуальних проблем сучасно)' медицини. У статтi наведен результати клiнiчного обстеження i лкування 47 хворих з трофiчними виразками венозно)' ет/ологи, як знаходились на лiкуваннi в хiрургiчному в'дд'!-леннi №1 2-)' м/сько)' кпМчноТ л/карн! м. Полтави, в комплексному л/куванн яких мсцево застосову-вали антисептичнi препарати. Досл'джувались показники кл/н/чного перебгу ранового процесу та м/кроболог/чного забруднення ран. За результатами кл/н/ко-лабораторних досл'джень встановле-но, що мсцеве застосування антисептичних препарат/в пд час комплексного лкування хворих з троф/чними виразками нижн/х юнц/вок венозно)' етолог) прискорюе загоення троф/чних виразок, i тим самим дае можлив'ють суттево скоротити терм/н лкування i перебування хворих в стацонар/. Ключов1 слова: рановий процес, трофнна виразка, антибактер1альна терап1я, венозна етюлопя, нижня к1нц1вка, лкування.
Робота е фрагментом НДР «Розробка сучасних науково обфунтованих принцип/в стратиф/кац/), мошторингу i прогнозу-вання переб/гу жрурячних захворювань» (№ державно)' реестрацц'-№ 0120U101176 )
Вступ
Одшею i3 ключових проблем сучасноТ медицини, яка невиршена до тепершнього часу, е проблема лкування трофiчних виразок [6]. Цим питанням св^ова медицина займаеться не одну тисячу рош. Про те, що ця патолопя вщома з давшх чаав свщчить факт виявлення трофiч-них виразок у муми, знайденоТ в египетських гробницях.
I до ниш трофiчнi виразки нижшх кшщвок займають особливе мюце серед шших захворювань, враховуючи Тх широке розповсюджен-ня i особливо складнють лкування.
"Виразки гомтки - це справжнш хрест хiрур-пв. Виразка гомтки, яка тривае роками, робить ТТ ноая непрацездатним i лягае важким тягарем
на нього i на сусптьство , - писав видатний х^ рург С.В. Спасокукоцький ще в першш половит минулого стол^тя.
Трофiчнi виразки призводять до зниження багатьох аспеклв якост життя людини. В результат постшно вираженого стресу, втрати працездатносп, повсякденних перев'язок, неприемного запаху iз виразки, забруднення одя-гу страждае не ттьки хворий, але i члени його родини. [11,13].
За останн десятил^тя, незважаючи на розвиток i досягнення сучасноТ медицини, вщ-мiчаеться тенден^я до збтьшення хворих з даною патолопею. Так, в усьому свт вщ 600 тисяч до 2 мшьйошв людей страждають хрош-чними трофiчними виразками, захворюванють
при цьому складае вiд 0,2 до 0,35% на рк. [10,14,19]. Тому лкування трофiчних виразок нижнiх кiнцiвок е складною медико - со^аль-ною проблемою i, не дивлячись на багатовко-ву iсторiю, не ттьки не втратила свого значен-ня, а й до ниш актуальнють и в сучаснiй меди-цинi невпинно зростае. [2,3,5,6].
Найбiльш частою причиною виникнення трофiчних виразок нижшх кiнцiвок е венозна патологiя. Вважаеться, що венозш трофiчнi ви-разки зус^чаються у 1-2% працездатного на-селення [3,4,14], а серед оаб пенсiйного вiку Тх частота сягае до 4% [9,10,16]. За даними В.С.Савельева 59% уах трофiчних виразок е виразки, як виникли в результат захворювань вен нижнiх кш^вок. За даними iнших авторiв, цей показник набагато бтьший i складае бли-зько 70% [6, 12].
Ттьки 50% венозних трофiчних виразок за-гоюються протягом найбiльших 4 мюя^в, 20% залишаються вiдкритими протягом 2 ромв, а 8% не загоюються i протягом 5 рош. Але, на-вiть у випадках загоення трофiчних виразок частота рецидиву залишаеться на рiвнi 4-15% [16,18]. Отже, на превеликий жаль, трофiчнi виразки характеризуются незначною тенден-цiею до загоення, що в подальшому призво-дить до стшкоТ швалщизаци хворих. Тому ви-трати, пов'язаш з лiкуванням даноТ категори хворих у краТнах бвропи i пiвнiчноТ Америки, складають 1-2% бюджету охорони здоров'я цих краТн. Так, при лшуванш венозноТ трофiчноТ виразки з термшом до трьох мюя^в прямi медич-нi витрати становлять 600-1200 доларiв США, а загальш - сягають 5-6 тисяч доларiв. Вщпо-вiдно бiльш тривале лкування супроводжуеть-ся здорожанням вартост лiкування, а загальна величина матерiальних витрат, залежно вiд соцiального статусу патента, може сягати де-ктькох сотень тисяч доларiв. [14].
Отже, враховуючи тривалий переб^ захво-рювання, незначну тенденцш до загоення, розвиток ускладнень, ям часто призводять до втрати працездатност i розвитку швалщизаци, яка у хворих з трофiчними виразками нижнiх ю-нцiвок коливаеться в межах вщ 10 до 67%, а також значш витрати на велику ктькють меди-каментозних препаралв, можна з впевненiстю стверджувати, що лкування трофiчних виразок венозноТ етюлоги е важливою медико-со^альною проблемою сучасного суспiльства. [11].
Мета дослщження: визначити клiнiчну ефек-тивнють застосування препаратiв "Бетадин" та "Куриозин" при комплексному лiкуваннi трофiч-них виразок нижшх кш^вок венозноТ етюлоги.
Матерiали та методи
В основу роботи покладено результати ль кування 47 хворих з трофiчними виразками нижшх кш^вок при хрошчнш венознiй недостат-ностi, якi знаходились на лкуванш у хiрургiч-
ному вщдтенш №1 2-Т мiськоТ кл^чноТ лiкарнi м. Полтави протягом 2018 - 2019 року. Жшок було 35 (74,4%); чоловтв - 12 (25,6%). Вк хворих коливався вщ 38 до 75 рокiв, бтьшють iз них (70%) була у вiцi 50 - 70 ромв. Виразковi дефекти локалiзувались на медiальнiй поверх-нi середньоТ третини гомтки у 16 ( 34,1%) хворих, нижньоТ третини гомiлки у 26 хворих (55,3 %) розповсюджувались на нижню i середню третину гомтки у 5 (10,6%) хворих i мали рiзну площу вщ 5 до 15 см2. Площу трофiчних виразок визначали плашметричним способом за допомогою заздалегiдь заготовлених шаблошв. Термiни виникнення виразок також були рiзнi -вiд 6 мюя^в до 7 рокiв.
Дiагностика базувалась на даних анамнезу та фiзикальних методах обстеження. Усi хворi при поступленнi в стацiонар мали характерш скарги на наявнiсть виразкового дефекту на нижнш кiнцiвцi, больовi вiдчуття в цiй дiлянцi, свербiж, а також варикозне розширення повер-хневих вен нижнiх кiнцiвок 38 хворих (80,8%), або гострий тромбоз глибоких вен в анамнезi у 9 (19,2%) хворих.
З метою пщтвердження етюлоги виникнення трофiчних виразок вам хворим в обов'язковому порядку виконували ультразву-кову доплерографш венозноТ системи нижшх кш^вок.
Перед початком лкування в усiх пацiентiв передувало Тх ретельне клiнiко-лабораторне обстеження. ^м загально-клiнiчних та б^м^ чних показниш кровi проводили бактерюлопч-не дослщження вмюту трофiчних виразок (кть-кюне i якiсне) iз визначенням чутливост до ан-тибiотикiв. Цитологiчне i бактерiологiчне досл^ дження проводили перед початком застосування препаралв та в процеа лiкування.
При бактерюлопчному дослiдженнi гнiйного видiлення з виразок виявлено, що в уах випадках виявлено високу мiкробну забрудненють рановоТ поверхнi патогенною i умовно патогенною флорою. Була присутня асо^а^я аеро-бних i анаеробних мiкроорганiзмiв, а в деяких випадках факультативно-анаеробних i обл^ат-но-анаеробних неспороутворючих бактерш i навiть дрiжжеподiбнi гриби.
Таким чином для усшшного лкування хворих з трофiчними виразками на першому етапi потрiбно проводити активну ^ головне, правильно п^брану як мiсцеву, так i системну анти-бактерiальну терапiю.
Як вщомо, антисептики вiдiграють важливу роль в процеа загоення ран. 1'х застосування сприяе бтьш швидкiй лквщаци шфекцп, попе-реджуе повторне шфкування, пiдвищуеться ефективнiсть некректомiТ що дае змогу приско-рити процеси репараци.[20] Данi багатьох до-слiджень пщтверджують той факт, що рановi шфекцп можуть суттево подовжувати термiни загоення ран, збтьшуючи рановий дефект за рахунок постшного видiлення медiаторiв запа-
лення i метаболiчних токсишв що сприяе про-гресуванню альтераци тканин.[4]. KpiM того, ба-ктери здатнi конкурувати з кл^инами органiзму за кисень, який вкрай необхщний для загоення ран. Виражена ппошя тканин, яка визвана ш-фекцiею, призводить до порушення процесу епiтелiзацiТ за рахунок зменшення кiлькостi ф^ бробластiв i синтезу колагену. [14].
Доведено, що довготривале порушення трофеи шфи нижнiх кш^вок створюе сприят-ливi умови для розвитку грибкових уражень м'яких тканин, частота яких сягае 75%. Мкоти-чна шфек^я сенсиб^зуючи органiзм i попр-шуючи перебiг основного процесу призводить до прогресування трофiчних порушень. [2].
1снуе велика кiлькiсть антисептиш, ефекти-внiсть яких по вщношенню до рановоТ шфекци пiдтверджена багато численними дослщжен-нями. Але на практик антимiкробнi властивостi можуть швелюватись в результатi Тх негативного впливу на грануляцшну тканину. Тому оп-тимальним антисептиками, якi володшть ви-раженою антимiкробною дiею i при цьому на-носять тканинам мЫмальну шкоду в наш час е:1% повiдон -йод, 0,01% мирамютин, 0,02 -0,05% розчин хлоргексидину, полiгексанид та iн.. [2,20,21].
За даними л^ератури, препарати на основi Повiдон-Йоду володiють широким спектром ан-тимiкробноТ дiТ, проявляючи високу активнють по вiдношенню до грамнегативних (E.coli, K.pneumoniae, Mycobacterium tuberculosis, Neisseria gonorrhoeae, Proteus spp., Ps.aeruginosa, Salmonella typhi, Shigella spp.), грампозитивних мiкроорганiзмiв (Bacillus subtilis, Bacillus subtilis, Clostridium perfringens, Clostridium tetani, Propionibacterium acnes, S. aureus, Str. pyogenes), грибiв (Aspergillus niger, Candida albicans, Microsporum audouinii, Nocardia spp., Penicillium spp., Triphophyton spp.), а також спороутворюючоТ флори [1, 2, 7, 8].
Осктьки сучасний пiдхiд до лкування довго незаживаючих ран м'яких тканин оснований за принципом ведення ран в умовах вологого се-редовища, то однiею iз основних задач лку-вання е створення оптимальних умов для процесу загоення шфкованих трофiчних виразок. При цьому важливу роль в управлшш репара-тивними процесами в^грае локальний мюце-вий вплив на шфекцш. [11].
Тому застосування в мюцевому лiкуваннi мазi "Батадин" основою якоТ е Повiдон-йод бу-ло обумовлене перш за все довготривалою та високою ТТ осмотичною активнiстю, що забез-печуе гарну санацiю рани вщ гнiйного вмiсту протягом доби, а також широким спектром ан-тибактерiальноТ д1Т, як на основнi збудники х^ рургiчноТ шфекци, так i на гриби [1,7].
Мазь "Бетадин" використовували в мюцево-му лкуванш трофiчних виразок пiд пов'язкою пiсля ретельного промивання рановоТ поверхш
розчином перекису водню. Пов'язку змшювали 2 рази на добу протягом 6-8 дшв.
Пiсля очищення дна i краТв виразки вiд нек-ротичних мас i появи грануляцшноТ' тканини з метою попередження повторного шфкування та прискорення росту сполучноТ тканини засто-совували 0,2% розчин "Куриозину", що являе собою поеднання палуриновоТ кислоти з цинком, ям вiдiграють важливу роль в репаратив-них процесах, володiючи протизапальним i ан-тисептичним ефектом.
Препарат наносили на виразкову поверхню пюля ТТ ретельного промивання фiзiологiчним розчином з розрахунку 1 крапля препарату на 1 см2 рановоТ поверхш, по™ на неТ накладали стерильну пов'язку. Пов'язку змiнювали кожен день. Два рази на тиждень проводився поав мазкiв iз ранових поверхонь з метою бактерю-логiчного контролю за ктькюним i якiсним складом мiкроорганiзмiв в ранi.
Головнi труднощi при лiкуваннi хворих з трофiчними виразками венозноТ етiологiТ обу-мовлеш тим, що виразковий дефект виникае в результат складного довготривалого процесу пошкодження м'яких тканин, в основi якого е стiйке порушення мiкроциркуляцiТ i аеробного метаболiзму. [4].
Отже, в комплексному консервативному л^ куванш необхiдно поеднувати мiсцеву i систе-мну терапiю, яка направлена на усунення етю-логiчного фактора, зменшення вираженост ге-модинамiчних розладiв, пщсилення захисних сил органiзму.
Тому лкування починали з проведення комплексу консервативних заходiв, який включав в собi насамперед застосування антибактерiаль-ноТ терапiТ, регламентованоТ мiжнародним Оре-гонським протоколом (Oregon Health Sciences University, Portland, Oregon 1999) з урахуван-ням чутливост мiкрофлори, а також венотошка полiвалентного механiзму дм (детралекс 1000 мг) з метою прискорення процесу загоення шляхом активноТ стимулюци венозного та лiм-фатичного вщтоку, реологiчних коректорiв (по-хiднi пентоксифтша добова доза 1200 мг), не-стероТдних протизапальних препаратiв (воль-тарен, дклофенак, бруфен та iн.), антипста-мiнних, десенсибiлiзуючих препаратiв, антиаг-реганлв.
Лiкувальна програма будувалась за принципом етапност в залежностi вщ стадiТ гншно-некротичного виразкового процесу. Системну антибактерiальну терапiю призначали вам хворим починаючи з дня надходження хворого в стацюнар i протягом наступних 7-10 дшв ль кування з метою лквщаци гострого гншно-некротичного та попередження генералiзацiТ шфекцшного процесiв. Основними компонентами терапи були антибiотики широкого спектру дм фторхiнолонового, або цефалоспорино-вого (3- 4-го поколшня) ряду. Препарати вводили внутршньовенно з урахуванням даних
бактерiологiчного видового складу мiкроорганi-змiв у виразковому дефектк Враховуючи частi асоцiацiТ патогенних мiкроорганiзмiв з бактери-оТдною i грибковою флорою антибактерiальну терапiю пщсилювали протигрибковими препаратами.
В якост оцiнки критерiТв ефективностi лку-вання враховували характер видтень, термiн очищення виразки вщ гнiйного вмiсту, наяв-нiсть процесiв регенераци, як в дтянц виразки так i навколо виразкового дефекту, появу крае-воТ епiтелiзацiТ, швидкють загоення виразки.
Результати дослiдження та 1х обговорення
Виразковi дефекти у вах хворих, якi надш-шли в стацiонар, знаходились в стадп ексуда-цiТ, що проявлялось характерним видтенням iз виразки, вираженою перифокальною запаль-ною реакцiею м'яких тканин, шдура^ею, вира-женою бактерiальною контамша^ею, нашару-ванням фiбрину, наявнiстью некротизованих тканин.
В результат проведених бактерiологiчних дослщжень нами встановлено, що вiрулент-нють забруднення трофiчних виразок у хворих складала 107-109 в 1 грамi тканини, що вказу-вало на високу ступiнь Тх iнфiкування. Видiлена як монокультура, так i асоцiацiя мiкроорганiз-мiв. У монокультурi видiляли грампозитивну м^ крофлору у 48% i грамнегативну - у 42% випа-дкiв. У структурi грампозитивноТ мiкрофлори найчастiше зустрiчали Staphyloccus aureus, а серед грамнегативноТ - Enterobacteriacae spp. Найбiльш часто зус^чались двi комбiнацiТ Staphyloccus aureus + Enterobacteriacae spp i Streptococus spp + Enterobacteriacae spp. Нечасто видтяли стрептококи, синьо гнiйну палочку i iншi мiкроорганiзми.
При визначенш чутливостi мiкрофлори до антибiотикiв встановлена чутливють до амт-цилiну у 14%, доксициклшу - у 17%, гентамщи-ну - у 28%, цефазолшу - у 42%, цефатоксину -у 68% випадкiв.
Характер видтень з трофiчних виразок за-лежав вiд стадiТ ранового процесу, наявност i складу бактерiальноТ' шфекцп. Це був гнiй з не-приемним запахом, або мутний серозний вишт з нитками фiбрину. 1нтенсивнють ексудаци залежала вiд розмiру i глибини трофiчноТ' виразки.
Перша фаза ранового процесу характери-зувалася рясним гншним видiленням, вираженою перифокальною запальною реак^ею м'яких тканин, явищами некробюзу i бактерiа-льною контамша^ею трофiчноТ виразки. Голо-вним завданням в данш фазi для нас було ви-далення некротичних тканин i проведення де-контамшаци виразки вщ патогенноТ мiкрофло-ри. Тому в цей перюд ми по можливост виака-ли некротизованi тканини, а в мюцевому лку-ванн трофiчних виразок пiд пов'язкою застосо-вували мазь "Бетадин". У результат викорис-тання якоТ уже на 4- 5 добу вщ початку лкуван-
ня спостерiгали чiткий регрес запального процесу, на що вказувало зменшення ппереми шкiри, перифокального набряку та запальноТ iнфiльтрацiТ тканин навколо виразки. А також значне зменшення кшькосп серозно - фiбри-нозних видтень, значне зниження штенсивнос-^ больових вiдчуттiв у дтян^ виразки та навколо неТ.
За результатами бактерiологiчного дослi-дження посiвiв мазкiв iз ранових поверхонь на 8 - 9 добу вщ початку лкування вiдмiчено зниження мiкробноТ забрудненостi виразок нижче критичного рiвня - до 103 мiкробних тiл у 1 грамi тканини, що вказуе на широкий спектр антимк-робноТ активностi мазi "Бетадин", тим самим позитивно впливае на переб^ ранового процесу.
Появу спочатку блщих а по™ i яскраво ро-жевих грануляцш вiдмiчали на днi виразки на 10-12 добу вщ початку лкування, що свiдчило про перехiд ранового процесу з некротичноТ в другу фазу - грануляцшну. Це також було пщ-тверджено результатами цитограм ранових вщ-биткiв. За даними яких запальний тип переходив з дегенеративно-запального в запально-регенеративний, або регенеративний, про що свщчило збтьшення в мазках-вщбитках лiмфо-ци^в, макрофагiв а також поява фiбробластiв.
У цiй фазi ранового процесу для мюцевого лiкування ми застосовували 0,2% розчин "Ку-риозину", з метою позитивного впливу на рано-вий процес шляхом створення сприятливих умов для утворення сполучноТ тканини, оскть-ки "Куриозин" за рахунок дм гiлауроновоТ кисло-ти покращуе транспорт факторiв росту активу-ючи фiбробласти i ендотелiоцити, сприяе Тх м^ грацiТ i пролiферацiТ, нормалiзуюе стан пери-ульцинарних шкiрних покровiв, збiльшуючи при цьому пролiферативну активнють клiтин епiте-лiю, пiдсилюе ангюгенез, тим самим покращуе мiсцеву мiкроциркуляцiю, що призводить до активного росту грануляцшноТ' тканини. [15,17]. В процеа його застосування ми спостер^али iс-тотне зменшення площi трофiчноТ виразки з поступовим ТТ закриттям епiтелiем. Першi озна-ки краевоТ епiтелiзацiТ' з'являлися вже на 14 -16 добу з моменту початку лкування.
Комплексне послщовне застосування даних препара^в в мiсцевому лкуванш трофiчних виразок нижнiх кiнцiвок дозволило суттево змi-нити ситуацiю в лкуванш даного контингенту хворих. Важливим показником Тх ефективностi е скорочення термшу лiкування. У бiльшостi випадмв вiн склав 19-21 день. Хоча трофiчнi виразки великих розмiрiв потребували бтьш тривалого лiкування. За перюд лкування по-внiстю загоТлись виразки у 21 хворого, у 14 -вщбулося зменшення виразкового дефекту на 70%, у 8 на 40%, у 4 - загоення виразки не вщ-булось взагалк Тому таким патентам в подаль-шому була виконана аутодермальна пластика.
Висновки
Сучасна стратегiя комплексного лiкування хворих з трофiчними виразками нижнiх кiнцiвок венозноТ етюлогп базуеться на етапностi засто-сування препаратiв для мiсцевого лкування.
Тому, застосування в комплексному лку-ваннi хворих з венозними трофiчними виразками мазi "Бетадин", яка мае високу бактерюлоп-чну ефективнють, дае можливiсть скоротити термiн переходу раньового процесу з ексуда-тивноТ в грануляцiйну фазу, а використання препарату "Куриозин" сприяе бiльш швидкому Тх загоенню за рахунок створення оптимальних умов для активацп, мiграцiТ i подiлу клiтин, якi приймають участь в регенераци тканин, при-скорюючи тим самим процес епiтелiзацiТ.
Нами встановлено, що комплексне послщо-вне застосування препаратiв "Бетадин" i "Куриозин" е ефективним при мюцевому лiкуваннi трофiчних виразок нижшх кiнцiвок венозноТ ел-ологи на рiзних стадiях ранового процесу, сприяе прискоренню загоення трофiчних виразок, тим самим суттево скорочуе термш лку-вання i перебування хворих в стацюнарк
Лiтература
1. Blatun LA. Mestnoe medikamentoznoe lechenie ran. Problemyi i novyie vozmozhnosti ih lecheniya. [Local medicinal treatment of wounds. Problems and new possibilities of their treatment.] Consilium Medicum. Hirurgiya. 2007; May 9;(1):11 —4. (Russian)
2. Bogomolov MS, Slobodyanyuk VV. Lechenie troficheskih yazv razlichnoy etiologii. [Treatment of trophic ulcers of different etiology.] Vestnik hirurgii im. I.I. Grekova. 2013;172(5):34-40. (Russian)
3. 3.Kovalchuk LYa, Vagner IK, Goschinskiy VB. KlInlchna flebologlya. Navchalniy posIbnik. [Clinical phlebology. Train aid] TernopIl TDMU; 2009. 288s. (Ukrainian).
4. Kruglova LS, Panin AN, Strelkovich TN. Troficheskie yazvyi venoznogo geneza. [Trophic ulcers of venous genesis] Rossiyskiy zhurnal kozhnyih i venericheskih bolezney. 2014; 1:21-5. (Russian)
5. Lyulka OM. OsoblivostI perebIgu ta zagoEnnya trofIchnih venoznih virazok nizhnIh kIntsIvok. [Features of motion and cicatrization of trophic venous ulcers of lower extremities.] VIsnik problem bIologIYi I meditsini. 2014;3(112):151-3. (Ukrainian).
6. Mishalov VG. Lechenie hronicheskoy venoznoy nedostatochnosti nizhnih konechnostey [Treatment of chronic
venous insufficiency of lower extremities] Sertse I sudini. 2010; Grud 32;4:28-37. (Russian)
7. Nemchenko II, Lyahovskiy VI, Lyulka OM, Kovalov OP, Dudchenko MO. Zastosuvannya antiseptichnogo preparatu "PovIdon-yod" v kompleksnomu lIkuvannI gnIyno-zapalnih protsesIv m'yakih tkanin. [Application of antiseptic preparation is a "Povidon-iodine" in a holiatry festering-inflammatory processes of soft fabrics.] SvIt meditsini ta bIologIYi. 2012;3:110-2. (Ukrainian).
8. Nemchenko II, Lyahovskiy VI, Lyulka OM, ta In. EfektivnIst vikoristannya preparatu "VokadIn" v kompleksnomu lIkuvannI gnIyno-zapalnih protsesIv u hvorih z sindromom dIabetichnoYi stopi. [Efficiency of the use of preparation of "Vokadin" in a holiatry festering-inflammatory processes for patients with the syndrome of diabetic foot.]SvIt meditsini ta bIologIYi. 2015;3(51):67-71. (Ukrainian).
9. Tolstyih PI, Tamrazova OB, Pavlenko OV, Kuleshov IYu, Tolstyih MP. Dlitelno ne zazhyivayuschie ranyi i yazvyi (patogenez, klinika, lechenie). [Protractedly not zazhyvayuschie wounds and ulcers (pathogeny, clinic, treatment).] M, Dipak; 2009. 356p. (Russian)
10. Uchkin IG, Bagdasaryan AG. Sovremennyie podhodyi k lecheniyu venoznyih troficheskih yazv. [Modern going near treatment of venous trophic ulcers] Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal. 2012;4:12-9. (Russian)
11. Konenkov VI, Lyubarskiy MS, Akramov EH, i dr. Hirurgicheskaya anatomiya nizhnih konechnostey, troficheskie yazvyi i dlitelno nezazhivayuschie ranyi. [Surgical anatomy of lower extremities, trophic ulcers and protractedly unhealings wounds]. Bishkek-Novosibirsk: NTsRVH MZ KP; 2009. 376 s. (Russian)
12. Association for the Advancement of Wound Care (AAWC). Summary algorithm for venous ulcer care with annotations of available evidence. Malvern (PA): Association for the Advancement of Wound Care (AAWC); 2009. 25 p.
13. Baranoski S, Ayello E. Wound Care Essentials. Practice Principles. Lippincott Williams &Wilkins. 2009.Febr 12;10: 23-40.
14. Raffetto JD, et al. Changes in cellular motility and cytoskeletal actin in fibroblasts from patients with chronic venous insufficiency and in neonatal fibroblasts in the presence of chronic wound fluid. J. Vasc. Surg. 2012;6(33):1233-41.
15. 15 Chen CP, Huns W, Lin SH. Effectiveness of hyaluronic acid for treating diabetic foot: a systematic review and meta-analysis. C.P. Chen, Dermatologie. 2014;6(27) :331-36.
16. Howard DP, Howard A, Kothary A, et al. The role of superficial venous surgery in the management of venous uclers: a systematic review. Eur J. Vasc Endovask Surg. 2009;Febr 12;36(4):458-65.
17. Neuman MG, Nanau RM, Oruna-Sanchez L, Coto G. Hyaluronic acid and wound healing. J. Pharm. Pharm. Sci. 2015;1(18):53-60
18. Nicolaides AN. Investigation of chronic venous insufficiency. A consensus statement, 2000 Jun 24;26(6):14-23.
19. O'Brien JF, et al. Prevalence and ethiology of leg ulcers in Ireland. Ir J. Med. Sci. 2010;169(2):110-2.
20. Stucker M, Harke K, Rudolph T, Altmeyer P. Pathogenesis of therapy refractory ulcuscruris. Hautarzt. 2013;54(8):750-5.
21. Nemeth KA, Harrison MB, Graham I.D, Burke S. Understanding venous leg ulccr pain: results of a longitudinal study. Ostomy Wound Manage. 2010;50(1):34-46.
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ АНТИСЕПТИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ТРОФИЧЕСКИХ ЯЗВ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ ВЕНОЗНОЙ ЭТИОЛОГИИ
Немченко И.И., Ляховский В.И. Люлька А.Н., Лысенко Р.Б., Рябушко Р.Н., Краснов О.Г., Сидоренко А.В., Городова - Андреева Т.В, Кызыменко А.А.
Ключевые слова: раневой процесс, трофическая язва, антибактериальная терапия, венозная этиология, нижняя конечность, лечение.
За последние десятилетия, несмотря на развитие и достижения современной медицины, отмечается тенденция к увеличению больных с трофическими язвами. Так, во всем мире от 600 тысяч до 2 миллионов людей страдают хроническими трофическими язвами. Наиболее частой причиной возникновения трофических язв нижних конечностей является венозная патология. Значительная распространенность трофических язв, которые представляют угрозу многим аспектам качества жизнедеятельности пациентов, длительность заболевания, недостаточная эффективность существующих консервативных методов лечения, отсутствие тенденции, к снижению заболеваемости, длительное лечение, которое в большинстве пациентов длится 2 - 3 месяца, а у некоторых больных трофические язвы не заживают годами, склонность к частым рецидивам, которые достигают 60 - 70 %, значительные экономические убытки в результате стойкой потери работоспособности и инвалидизации пациентов, которая у больных с трофическими язвами нижних конечностей колеблется в пределах от 10 до 67%, а также значительные расходы на большое количество медикаментозных препаратов, делает проблему лечения трофических язв не только медицинской, но и социально - экономической. Поэтому поиск новых методов местного лечения, которые дали бы возможность улучшить результаты ле-
чения трофических язв венозной этиологии, остается одной из важных и актуальных проблем современной медицины. Проведено обследование и лечение 47 больных с трофическими язвами нижних конечностей венозной этиологии которые находились на лечении в хирургическом отделении №1 2 городской клинической больницы г. Полтавы, в комплексном лечении которых местно применяли антисептические препараты. Исследовались показатели клинического течения раневого процесса и микробиологического обсеменения ран. По результатам клинико-лабораторных исследований установлено, что местное применение антисептических препаратов в комплексном лечении трофических язв нижних конечностей венозной этиологии ускоряет заживление трофических язв, что дает возможность существенно сократить сроки лечения и пребывания больных в стационаре.
Summary
THE USE OF ANTISEPTIC PREPARATIONS IN THE COMPLEX TREATMENT OF TROPHIC ULCER OF THE VENOUS ETIOLOGY IN LOVER LIMBS
Niemtchenko I.I., Liakhovskyi V.I., Liulka O.N., Lysenko R.B., Riabushko R.M., Krasnov O. G., Horodova-Andryeyeva T.V., Sydorenko A.V., Kyzymenko O.O.
Key words: wound process, trophic ulcer, antibacterial therapy, venous aetiology, lower extremity, treatment.
For the last decades despite the rapid development of medicine and its significant achievements there is a tendency towards an increase in the number of patients with trophic ulcers. Globally, the number of people suffering from chronic trophic ulcers ranges from 600 thousands to 2 million. Venous pathology is reported as the most common cause of trophic ulcers of lower extremities. Taking into account considerable prevalence of trophic ulcers, which can impede many aspects of life quality of patients, insufficient efficiency of existent conservative methods of treatment, no tendency to the decline in the prevalence of the disease, its prolonged treatment, which mostly lasts 2 - 3 months, and in some patients trophic ulcers do not heal over years, propensity to the frequent relapses in 60 - 70% of patients, considerable economic losses due to the loss of working capacity or disability of patients that ranger from 10 to 67%, and the large expenses for medication pose the trophic ulcer management as a challenging socioeconomic issue. Therefore, the search of new methods of local treatment of trophic ulcers of venous aetiology is remaining as one of the important problems of modern medicine. The article presents the clinical examination findings and treatment outcomes of 47 patients with the trophic ulcers of venous etiology. The participants took the course of treatment at the surgical department, II Municipal Clinical Hospital of Poltava. The treatment included local application of antiseptics. We investigated the clinical parameters of wound healing and check microbiological contamination of wounds. The results of clinical and laboratory investigations have demonstrated that local application of antiseptics in the management of trophic ulcers of venous aetiology of lower extremities promotes healing of trophic ulcers and can considerably reduce the term of treatment and hospital staying.
