CC BY
8
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-291-295 УДК 616-001.4-07+616.5-002
Пикалюк В. С., Гривенко С. Г., 1зоамов В. В., Умеров Е. Е. Д1АГНОСТИКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБ1ГУ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ У ТРОФ1ЧНИХ ВИРАЗКАХ ПРИ ХРОН1ЧН1Й ВЕНОЗН1Й НЕДОСТАТНОСТ1 НИЖН1Х К1НЦ1ВОК Схiдноeвропейський нацiональний унiверситет iMeHi Лесi УкраТнки (м. Луцьк)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Акту-альнi питання профтактики та лiкування хiрурпчноí патологи черевноУ стшки, черевноУ' порожнини та Ух ускладнень», № державноУ реестраци 0112и003087.
Вступ. Рановий процес е найбтьш поширеним типовим патофiзiологiчним процесом, який поеднуе в собi глибокi фiзико-хiмiчнi змiни в органах i тканинах з вираженими клЫчними проявами [1,2,3]. При рановому процес формуеться едина комплексна вщ-повiдь на пошкодження, що включае в себе запальну реакцш та репаративну регенеращю [4,5]. Незважа-ючи на те, що даний процес е предметом багатьох наукових дослщжень, на сьогодшшнш день вщсутня еднiсть лтувально^агностичноУ тактики, а також не розроблеш ушверсальш пiдходи до прогнозування перебiгу ран [3].
Для отримання об'ективноУ шформацп про пере-бiг процесiв репараци в ранах рiзного генезу запро-поновано використовувати цитологiчний метод [6,7]. Цитолопчне дослiдження дозволяе охарактеризу-вати рiзнi типи перебiгу ранового процесу, а також допомагае оптимiзувати лтувальну тактику. Оцiнка фаз репаративноУ реакци в ранi на основi цитолопч-ноУ верифтаци е одним з об'ективних методiв до-слiдження, який рекомендуеться для щентифюацп особливостей перебку ранового процесу, уточнення готовностi рани до оперативного лтування [6,7]. На рiзних етапах розвитку ранового процесу змшюеться склад клiтин, що беруть участь в очищенш рани та закритт ранового дефекту [3]. Правильне розумшня особливостей, властивих кожному типу кл^ин, що беруть участь у вщновних процесах, забезпечуе успiх у виборi методу лiкування i дозволяе оптимiзувати перебiг ранового процесу [8]. Характер запального процесу i його фази морфологiчно визначаються комбшащею клiтинних елементiв i Ух ктьмсним вщ-ношенням, одним з найважливших диригентiв яких е система фагоцитуючих мононуклеарiв, що включае моноцити периферичноУ кровi i тканиннi макрофаги (МФ) [9-13]. Ключова роль МФ в репаративнш ре-генераци пов'язана з Ух трофiчним впливом на шш1 клiтиннi дифферони i стимуляци пролiферацií клiтин за допомогою секрецп рiзних цитокiнiв, якi регулю-ють швидмсть розмноження та характер диференци ювання клiтин [10,11,14,15]. МФ вiдiграють важливу роль протягом усього ранового процесу, в тому числ1 в перiодi запалення та очищення рани, так як Ух осно-вними функщями е фаго- i пiноцитоз. Вони видаля-ють бiльшу частину некротизованих кл^ин, тканин, мтробноУ флори, поглинаючи та переварюючи Ух, беруть участь в природному i специфiчному iмунiте-тi, секретують лiзосомальнi i iншi ферменти, велику кiлькiсть активних речовин, ям впливають на проли феращю i диференцiювання багатьох клiтин ^ зокре-ма, фiбробластiв, а також на продукщю та резорбцiю
ними колагену [3,10,11,15]. Активнi МФ, продукують понад 60 бiологiчно активних речовин, що забезпечуе антимтробний захист i фагоцитоз, регулюють секре-торну i пролiферативну активнiсть iнших клiтинних титв, контролюють обсяг позаклiтинного матрик-су, шщшють i модулюють iмуннi реакци [9,10,11]. МФ активують епiтелiальнi кл^ини i фiбробласти та сприяють регенерату тканин i загоенню ран шляхом продукту факторiв росту, таких як TGFß1, тромбоци-тарний фактор росту (PDGF - platelet-derived growth factor), фактор росту фiбробластiв (FGF - fibroblast growth factor), фактор росту ендотелш судин (VEGF -vascular endothelial growth factor) [1,5,16-20].
Цтком лопчно, що в патогенезi хрошчних ран МФ выводиться одна з провщних ролей, аналiз якоУ на сьогодшшнш день полегшуеться впровадженням в практику методiв гммуноцитохгмп, що дозволяють iдентифiкувати та вiзуалiзувати певнi кл^инш типи в гiстологiчних препаратах оргашв [9]. Доведено, що змiна реакци системи фагоцитуючих мононуклеарiв е важливим патогенетичним фактором розвитку дис-регенераторного синдрому при iшемiчних трофiчних виразках (ТВ) та гншно-некротичних ранах [9,21]. Але, незважаючи на це, сьогодш в лiтературi вiдсутнi чiткi й об'ективш вiдомостi щодо кiлькостi МФ в тканинах шшри ТВ венозноу етюлоги, немае шформацп про взаемини МФ з шшими кл^инними типами, що не дозволяе штерпретувати характер i механiзми по-рушень перебiгу запально-репаративного процесу в шкiрi при хронiчнiй венознiй недостатностi нижшх кiнцiвок (ХВН). Хворi з ТВ венозноУ етюлоги станов-лять 2 % в сучаснш популяци дорослого населення, у оаб старше 65 ромв Ух число може досягати 3-4 %. Проблема лтування ТВ при ХВН не е в даний час виршеною, вщсутшсть ефекту вщ проведеного лту-вання спостеркаеться у 70 % хворих, ям отримують консервативне лiкування. У данш групi високi терми ни тимчасовоУ непрацездатностi, яка призводить у 12,5 % до стшкоУ втрати працездатност [22,23]. Тому покращення розумiння i корекцiя клiтинних, моле-кулярних i бiохiмiчних порушень в процесi загоення ТВ у поеднанш з дотриманням стандарт багатофак-торного лiкування дае нову надш у вирiшеннi проблем лтування даноУ категори пащенлв [11], а мож-ливiсть впливати на функцюнальш фенотипи МФ, посиливши або знизивши Ух ефекторнi можливосп, е перспективним напрямком у вивченш впливу на ре-паративнi i регенеративнi механiзми [10].
Мета дослщження: вивчити структурно-функци ональнi особливост МФ в процеа загоення ТВ венозного генезу при Ух комплексному лтуванш для визначення дiагностичних i прогностичних критерив перебiгу ранового процесу, на основ! яких запропо-нувати способи дiагностики i прогнозування переб^у ранового процесу у ТВ при ХВН нижшх кшщвок.
Об'ект i методи дослiдження. Матерiали кл^ч-ного дослiдження ["рунтуються на проспективному аналiзi результатiв обстеження та комплексного лту-вання 106 хворих з ТВ при ХВН за перюд з 2012 по 2017 роки, як перебували на люуванш в хiрургiчних вiддiленнях клiнiчних баз Кримського медичного ушверситету iм. С.1. Георгивського з дотриманням основних положень ГельсшськоТ декларацп Всесв^-ньоТ асощацп про етичнi принципи проведення ме-дичних дослiджень за участю людини (1960-2000 рр.) i наступних ТТ переглядiв (Сеул, 2008 р.), вщповщ-них положень ВООЗ, Мiжнародного кодексу медич-ноТ етики (1983 р.). Цим передбачалось дотримання концепци шформовано'Т згоди, з дотриманням правил безпеки пащенлв, збереженням прав i мораль-но-етичних норм.
Для вирiшення поставленоТ мети вс хворi були роздiленi на двi групи. За демографiчними показ-никами мiж двома групами пащенлв статистичн1 вiдмiнностi були вiдсутнi. В обох групах переважа-ли жшки - 62 (58,49%). Кiлькiсть пащенлв-чолов^в склала 44 (41,51%). Також дослщжуваш групи хворих були спiвставнi за наявност у пацieнтiв супутнiх за-хворювань. В обох групах для мкцевого лiкування застосовували багатокомпонентнi антибам^альш водорозчиннi мазi, якi доповнювали компресшноТ терапieю i призначенням флеботонiзуючих препа-ралв. Першу (групу порiвняння) склали 54 патента. Середнiй вiк пащенлв щеТ групи склав 61,59±1,68 рошв. Другу (основну) групу склали 52 патента, яким в комплексному лтуванш ТВ додатково застосовували репарант i ентеросорбцiю (Патенти УкраТни на корисну модель №89297 та №112033). Середнш вш пацiентiв щеТ групи склав 62,80 ± 1,52 ромв. Для обох груп хворих загальною клiнiчною ознакою була наявнiсть ТВ в фазi ексудацп, що вщповщало C6S за класифiкацiею СЕАР. У вах пaцiентiв рееструвалися як поодинош, так i множиннi ТВ з тривaлiстю Тх кнуван-ня вщ 6 мiсяцiв до 5 ромв.
Морфологiчному дослiдженню пiддaвaлись бю-птати шкiри нижнiх кiнцiвок, взятi по краю ТВ у 12 хворих обох клЫчних груп: 6 хворих першоТ кл^чноТ та 6 хворих другоТ клЫчно'Т груп. Дiaгностику пере-бiгу ранового процесу у ТВ при ХВН нижшх кiнцiвок здшснювали при поступленнi та на 7-у i 14-у добу вiд початку комплексного лтування. В якостi контролю дослщжували здорову шкiру померлих пащенлв, без судинноТ патологи i виразкових дефемчв нижнiх кш-цiвок (n = 5).
Зaбiр мaтерiaлу для дослщження проводили методом пункцшноТ бюпсп з краю ТВ, пробшником дia-метром 4 мм (Biopsy Punch 4,0 mm) з використанням шфшьтрацшно'Т анестезп 2 % розчином лщокаТну. Мaтерiaл бiоптaтiв шкiри хворих розмiрaми 0,4см х
0.4см х 0,5см фтсували у 10 % нейтральному форма-лiнi. Мiнiмaльний термш фтсацп становив 10 днiв, протягом яких фтсуюча рiдинa змiнювaлaсь двiчi. Фiксaтор вiдмивaвся в проточнiй водопровщнш вод1 24 години. Тканини зневоднювали в батареТ спиртiв висхщно'Т концентрацп (50 %, 60 %, 70 %, 80 %, 96 % -
1, 96 % - 2 i абсолютний спирт), просв^лювали у кси-лолi, витримували у насиченому при + 37°С розчиш пaрaфiну в ксилолi, занурювали у парафш при + 56°С, з подальшою заливкою в сумiш парафшу та бджоли-ного воску та виготовленням парафшових блокiв. З
парафшових блокiв готували серiйнi зрiзи товщиною 5 мкм на адгезивних скельцях, покритих полiзином («Menzel-Glaser», Нiмеччинa).
lмуногiстохiмiчне дослiдження шкiри проводили за допомогою реaктивiв компанп DAKO з монокло-нальними aнтитiлaми CD68 (Clone PG-M1, розведен-ня 1 : 50) на aвтостейнерi DAKO за стандартизованою методикою. Моноклональне aнтитiло CD68 е гомологом мишиного мaкросiaлiну - протеТну, що лока-лiзуеться в мембранах лiзосом. Система вiзуaлiзaцiТ EnVision ™ FLEX +, Mouse, High pH (Link), Code K8012 на aвтостейнерi фiрми DAKO.
Морфометричне дослщження включало пщраху-нок позитивних кл^ин в 3 полях зору при збтьшенш 200. Iнтенсивнiсть цитоплазматичноТ експресп CD68 оцiнювaли нaпiвкiлькiсним методом на пща^ ви-рaзностi забарвлення та кшькосп гранул в цитоплаз-мi за наступною схемою: слабка експреая (СЕ) i ви-ражена (ВЕ). 1ндекс макрофагальноТ aктивностi (1МА) розраховували як стввщношення ВЕ до СЕ. Морфометричне дослщження включало пщрахунок клiтин за допомогою програми Software DP-SOFT.
Статистичну обробку результат проводили з використанням пакета прикладного програмного за-безпечення Statistica 7.0. Даш представлен у вигляд1 М ± m (М - середня величина, m-стандартна помил-ка середньоТ величини). Про достовiрнiсть вщмш-ностей свщчила величина p<0,05.
Результати дослгдження та Тх обговорення. Ана-лiз позитивноТ реакци CD68 клiтин дозволив види лити рiзнi генераци МФ, полiморфних за формою, розмiрaми та штенсивносл реакци. Дрiбнi витягнут1 МФ зi слабкою вiзуaлiзaцiею коричневих гранул, що розаяно заповнюють цитоплазму клп"ини, мають СЕ маркера та низьку функцюнальну aктивнiсть. Велик1 округлi або овальш МФ з нaявнiстю паростмв i вираз-ною пилоподiбною зерниспстю, дифузно розташо-ваних в цитоплaзмi клiтин, розцiненi як ВЕ та високо функцюнальнг
Кiлькiснi показники позитивних CD68 МФ у запальному шфшьтрал ТВ при ХВН у дослщжуваних хворих представлеш у таблиц 1.
Таблиця 1.
Оцгнка розподглу та iнтенсивностi експресГТ CD68 макрофаггв у запальному шфмьтратг трофгчних виразок при хронгчнгй венознгй недостатност1 в першу добу дослгдження (при поступленнг)
(М±т)
Експреая CD68 Троф1чн1 виразки при хрошчнш венозн1й не-достатност1 (n=12) Контроль (n=5)
Загальний пул 74,07±5,19* 10,14±0,79
Виражена експреая 9,60±0,64* 5,10±0,41
Слабка експреая 64,47±4,89* 5,04±0,39
1ндекс макрофагальноТ активносп 0,15±0,01* 1,01±0,08
Приметка: * - (p<0,01), достовiрнiсть вщмшностей показникiв в контрольнш rpyni вiд дослщжуваноТ.
Загальна ктьшсть CD68-no3MTMBHMX МФ склала в середньому 74,07 ± 5,19 у хворих з ХВН, що е до-стов1рно вщмшним по в1дношенню до групи пор1в-няння (10,14 ± 0,79). Сл1д зазначити, що найбтьш 1нтенсивна експреая CD68 в МФ визначаеться тшьки в 9,60 ± 0,64 кл1тин у груп1 хворих з ХВН, що практич-
Таблиця 3.
Оцшка розпод1лу та штенсивносп експресп CD68 макрофаг1в у запальному шфшьтрал троф1чних виразок при хрошчнш венозн1й недостатност1 на 14 добу досшдження (М±т)
но в дв1Ч1 перевищуе показники групи портняння (5,10 ± 0,41). Натом1сть кшьмсть МФ 3i СЕ у хво-рих з ХВН перевищувала контрольш показники у 12,8 разiв (64,47 ± 4,89 проти 5,04 ± 0,39). Якщо в групi порiвняння спiввiдношення CD68 МФ 3i СЕ та ВЕ (1МА) становить 1,01 ± 0,08, то в груш хво-рих з ХВН, 1МА рiзко знижений по вiдношенню до контролю (0,15 ± 0,01) за рахунок слабкоТ фагоцитарно! функци МФ.
Аналiз пстолопчно! та iмуногiстохiмiчно! кар-тини бiоптатiв шкiри у двох групах хворих тсля початку комплексного лтування через 7 дiб вщо-бражае початковi регенераторнi процеси. Оцшка розподшу та iнтенсивностi експресп CD68 МФ у
запальному шфтьтрал ТВ при ХВН на 7 добу до- Приметка: * - p<0,01, достовiрнiсть вщмшносп показникiв в контрольна слiдження наведена у таблиц! 2. груш вщ дослiджуваних; # p<0,01 - достовiрнiсть вщмЫност мнж до^-
джуваними групами по вiдношенню до методу лiкування на 14 добу.
Експресгя CD68 Трофiчнi вир нiчнiй вено: ност азки при хро-нiй недостатки?) Контроль (n=5)
Перша група (n=6) Друга група (n=6)
Загальний пул 57,06±4,62*# 36,24±2,79*# 10,14±0,79
Виражена експресгя 22,89±1,74*# 16,15±1,32*# 5,10±0,41
Слабка експресгя 34,17±2,73*# 20,09±1,49*# 5,04±0,39
1ндекс макрофагальноУ активностг 0,67±0,05*# 0,80±0,06*# 1,01±0,08
Таблиця 2.
Оцшка розподму та штенсивносп експресп CD68 макрофапв у запальному шфшьтрал троф1чних виразок при хрошчнш венозн1й недостатност1 на 7 добу дослщження (М±т)
Експресгя CD68 Трофгчнг виразки при хрошчнш венознгй недостатностг (n=12) Контроль (n=5)
Перша група (n=6) Друга група (n=6)
Загальний пул 67,02±4,76*# 46,14±3,74*# 10,14±0,79
Виражена експресгя 26,04±1,95*# 19,09±1,51*# 5,10±0,41
Слабка експресгя 40,98±3,11*# 27,05±2,25*# 5,04±0,39
1ндекс макрофагальноУ активностг 0,64±0,05*# 0,71±0,06*# 1,01±0,08
Примггка: * - p<0,01, достовГрнкть в^мЫност показникiв в контрольна груш вГд дослiджуваних; # p<0,01 - достовГрнкть вщмЫ-ност мГж дослГджуваними групами по вГдношенню до методу лжування на 7 добу.
При цьому загальна мльмсть CD68-позитивних МФ зменшуеться в обох клшГчних групах: незна-чно у першiй груш (67,02 ± 4,76 проти 74,07 ± 5,19), та бтьш виразно у другш груш (46,14 ± 3,74 проти 74,07 ± 5,19). У цей перюд спостереження мае мюце значне зростання млькосп МФ з ВЕ: до 26,04 ± 1,95 у першш груш, та 19,09 ± 1,51 у другш груш. НатомГсть мльмсть МФ зГ СЕ навпаки зменшувалась, причому бтьш штенсивно у хворих другоУ групи (40,98 ± 3,11 проти 27,05 ± 2,25). 1МА пщвищуеться, особливо в другш груш, та становить 0,71 ± 0,06 проти 0,64 ± 0,05 у хворих першоУ групи.
Кшьмсш показники позитивних CD68 МФ на 14 добу дослщження вщображеш в таблиц! 3.
На 14 добу дослщження вщмГчаеться подальше зменшення загальноУ млькосл CD68-позитивних МФ до 57,06 ± 4,62 у першш груш, та 36,24 ± 2,79 у другш груш. Аналопчш тенденцп спостерГгаються по вщно-шенню i до млькосл МФ з ВЕ. Так у першш груш Ух мльмсть зменшуеться до 22,89 ± 1,74, а у другш до 16,15 ± 1,32. Ктьмсть МФ зГ СЕ також зменшуеться в обох клшГчних групах: до 34,17 ± 2,73 у першш, та 20,09 ± 1,49 у другш. У цей перюд дослщження не-зважаючи на шдвищення 1МА в обох клшГчних групах, його рГвень все ж таки не досягае показнимв норми. Проте, 1МА поступово пщвищуеться у порГв-нянш з попередшм термшом дослщження, вщповщ-
но у першiй груш до 0,67 ± 0,05, та до 0,80 ± 0,06 у хворих друго! групи.
Таким чином, загальна мльмсть МФ в дермi у процесi лiкування знижуеться. При цьому вiдмiчаеть-ся значний р^ кiлькостi МФ зi слабкою експреаею CD68 на 7 добу вщ початку комплексного лтуван-ня. Натомiсть кiлькiсть МФ з вираженою експреаею CD68 навпаки поступово збшьшуеться, особливо в другш груш пащенлв, у яких комплексне лтування доповнювалось призначенням репаранта та ентеро-сорбцГТ. Аналопчш тенденци спостерiгаються i на 14 добу вщ початку лiкування, що також може слугувати критерiем ефективност запропонованого комплексного лiкування. Адже отриманi при оцiнцi процесiв репараци данi корелюють з клiнiчними показниками швидкост загоення ТВ. Так середня швидмсть за-гоення ТВ в основнш групi протягом перших 14 дiб пiсля початку комплексного лтування з використан-ням запропоновано! фармакотерапп була достовiрно (p<0,05) вище, в порiвняннi з групою порiвняння. В основнш груш швидмсть загоення зросла в порiвнян-нi з групою порiвняння бiльш нiж на 24,55%.
Там особливост при iмуногiстохiмiчному досли дженнi МФ дозволили запропонувати !х як спосiб дiагностики перебiгу ранового процесу у трофiчних виразках при ХВН нижшх кiнцiвок (Патент Укра!ни на корисну модель № 119601) [24]. Проте, про спри-ятливе пролкання репаративних процесiв у ТВ свщ-чило стабiльне пiдвищення 1МА у рановому вмiстi i поступове наближення його до рiвня 1,0, що дозволило запропонувати цю особливiсть як споаб про-гнозування перебiгу ранового процесу у ТВ при ХВН нижшх мнщвок (Патент Укра!ни на корисну модель № 123242) [25].
Висновки. Запропоноваш способи дiагностики та прогнозування перебiгу ранового процесу у ТВ при ХВН нижшх кшщвок е точними та шформативними i можуть знайти застосування у широкш клiнiчнiй практицi при оцшц ефективностi нових методiв лту-вання ще! патологи.
Перспективи подальших дослщжень полягають в оцiнцi ефективностi нових методiв лiкування ТВ при ХВН нижшх кшщвок за запропонованими методами дiагностики та прогнозування перебку ранового процесу.
ЛГтература
1. Zhadinskij NV, Zhadinskij AN. Pato- i sanogeneticheskie aspekty ranevogo processa (obzor literatury). Ukrains'kij zhurnal hirurgii. 2013;2(21):158-62. [in Russian].
2. Petrenko OM, Bezrodnij BG, Tihomirov AO. Monitoring perebigu ranovogo procesu u gnijnyh ranah. Hirurgiya Ukrainy. 2014;2:65-9. [in Ukrainian].
3. Supil'nikov AA, Devyatkin AA, Pavlova ON, Gulenko ON. Morfologicheskie i fiziologicheskie aspekty techeniya ranevogo processa (literaturnyj obzor). Vestnik medicinskogo instituta «REAVIZ». 2016;3:144-51. [in Russian].
4. Alekseeva NT, Nikityuk DB, Gluhov AA. Osobennosti morfologicheskoj reakcii tuchnyh kletok pri reparativnoj regeneracii v kozhe pod vliyaniem regional'nyh faktorov. Morfologicheskie vedomosti. 2014;3:20-30. [in Russian]
5. Zavgorodnyaya MI, Makeeva LV, Slavcheva OS, Sulaeva ON. Kletochnye i molekulyarnye osnovy zazhivleniya ran. Morfologiya. 2016;10(3):19-23. [in Russian].
6. Zarivchackij MF, Lukin PS, Vinogradov AB, Ponomareva TB. Citologicheskoe issledovanie dinamiki ranevogo processa pri sindrome diabeticheskoj stopy. Permskij medicinskij zhurnal. 2017;34(3):13-8. [in Russian].
7. Yarec Yul. Citologicheskie osobennosti lokal'nyh ran na razlichnyh ehtapah reparativnogo processa. Problemy zdorov'ya i ehkologii. 2009;3(21):41-4. [in Russian].
8. Alekseeva NT, Gluhov AA, Ostroushko AP. Rol' kletok fibroblasticheskogo differona v processe zazhivleniya ran. Vestnik ehksperimental'noj i klinicheskoj hirurgii. 2012;5(3):601-8. [in Russian].
9. Barinova ME, Sulaeva ON. Geterogennost' reakcii makrofagov pri zazhivlenii ran nizhnih konechnostej u bol'nyh saharnym diabetom. Morfologiya. 2009;3(1):22-7. [in Russian].
10. Belova OV, Zimina IV, Torhovskaya Tl, Nikitina NA, Sergienko VI. Immunologicheskaya funkciya kozhi v svete novyh dannyh. Chast' 3. Makrofagi kozhi. Rossijskij immunologicheskij zhurnal. 2015;18(2):155-63. [in Russian].
11. Maksimova NV, Lyundup AV, Lyubimov RO, Mel'nichenko GA, Nikolenko VN. Patofiziologicheskie aspekty processa zazhivleniya ran v norme i pri sindrome diabeticheskoj stopy. Vestnik RAMN. 2014;11-12:110-7. [in Russian].
12. Brancato SK, Albina JE. Wound macrophages as key regulators of repair. Am J Pathol. 2011;178:19-25.
13. Murray PJ, Wynn TA. Protective and pathogenic functions of macrophage subsets. Nature Reviews Immunology. 2011;11:723-37.
14. Alekseeva NT. Uchastie kletochnogo komponenta v regeneracii rany. Zhurnal anatomii i gistopatologii. 2014;3(1):9-15. [in Russian].
15. Sarbaeva NN, Ponomareva YuV, Milyakova MN. Makrofagi: raznoobrazie fenotipov i funkcij, vzaimodejstvie s chuzherodnymi materialami. Geny & kletki. 2016;11(1):9-17. [in Russian].
16. Domarackaya EI, Payushina OV. Perspektivy ispol'zovaniya mezenhimnyh stromal'nyh kletok dlya gegeneracii povrezhdennoj kozhi. Uspekhi sovremennoj biologii. 2017;137(1):56-69. [in Russian].
17. Barron L, Wynn TA. Fibrosis is regulated by Th2 and Th17 responses and by dynamic interactions between fibroblasts and macrophages. Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2011;300(5):723-8.
18. Daley JM, Brancato SK, Thomay AA, Reichner JS, Albina JE. The phenotype of murine wound macrophages. J. Leukoc. Biol. 2010;87(1):59-67.
19. Eming SA, Krieg T, Davidson JM. Inflammation in wound repair: molecular and cellular mechanisms. J. Invest. Dermatol. 2007;127(3):514-25.
20. Ishida Y, Gao JL, Murphy PM. Chemokine receptor CX3CR1 mediates skin wound healing by promoting macrophage and fibroblast accumulation and function. J. Immunol. 2008;180(1):569-79.
21. Umerov EE. Osobennosti morfologicheskoj struktury kozhi pri ishemicheskih troficheskih yazvah s uchetom makrofagal'noj aktivnosti vospalitel'nogo infil'trata. Svit medicini ta biologii. 2013;4:89-91. [in Russian].
22. Gulikyan GN, Karapetyan GE, Kirichenko AK, Vinnik YuS, Pahomova RA. Patomorfologiya troficheskoj yazvy venoznoj ehtiologii v ehksperi-mente pri autotransplantacii zhirovoj tkani. Moskovskij hirurgicheskij zhurnal. 2017;2(54):25-9. [in Russian].
23. Mihajlov AYu, Pronichev VV, Solov'ev AA, Styazhkina SN, Chernenkova ML, Ledneva AV. Ehffektivnost' primeneniya stimuliruyushchih autofak-torov dlya regeneracii mestnyh vospalitel'nyh i yazvennyh processov. Permskij medicinskij zhurnal. 2014;33(5):58-64. [in Russian].
24. Izosimov VV, Umerov EE, Hryvenko SH, vynahidnyki; Izosimov VV, Umerov EE, Hryvenko SH, patentovlasnyki. Sposib diagnostyki perebigu ranovogo procesu u trofichnyh vyrazkah pry hronichnij venoznij nedostatnosti nyzhnih kincivok. Patent Ukrainy № 119601. 2017 Ver 25. [in Ukrainian].
25. Izosimov VV, Umerov EE, Hryvenko SH, vynahidnyki; Izosimov VV, Umerov EE, Hryvenko SH, patentovlasnyki. Sposib prognozuvannya perebigu ranovogo procesu u trofichnyh vyrazkah pry hronichnij venoznij nedostatnosti nyzhnih kincivok. Patent Ukrainy № 123242. 2018 Lyut 26. [in Ukrainian].
Д1АГНОСТИКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБ1ГУ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ У ТРОФ1ЧНИХ ВИРАЗКАХ ПРИ ХРОН1ЧН1Й ВЕНОЗН1Й НЕДОСТАТНОСТ1 НИЖН1Х К1НЦ1ВОК Пикалюк В. С., Гривенко С. Г., 1зосгмов В. В., Умеров Е. Е.
Резюме. У статт представлен результати iмуногiстохiмiчного дослщження бюпталв шшри трофiчних ви-разок у хворих при хрошчнш венознш недостатност нижшх кшщвок в двох групах пащенлв. В обох групах для мкцевого лтування застосовувались багатокомпонентш антибам^альш водорозчинш маз^ як доповнюва-лись компресшною тератею та призначенням флеботошзуючих препаралв. Першу групу склали 54 патента. Другу - 52 патента, яким в комплексному лтуванш трофiчних виразок додатково застосовували репарант i ентеросорбцш (Патенти УкраТни на корисну модель №89297 та №112033). При мошторингу морфолопчних даних в процес комплексного лтування вщзначено зменшення в дермi загальноТ кшькосп макрофапв. При цьому вщзначався значний рiст ктькосл макрофапв зi слабкою експреаею CD68 на 7 добу вщ початку комплексного лтування. У той же час кшьмсть макрофапв з вираженою експреаею CD68 навпаки поступово збшьшуеться, особливо в другш груш пащенлв. Аналопчш тенденци спостер^аються i на 14 добу вщ початку комплексного лтування, що може бути критерiем ефективност проведеного лтування, i запропоновано авторами в якост способу дiaгностики переб^у ранового процесу в трофiчних виразках венозного генезу (Патент УкраТни на корисну модель № 119601). У той же час, про сприятливе проттання репаративних процеав в трофiчних виразках свщчило стабтьне шдвищення шдексу макрофагальноТ активност (стввщношення макрофапв з вираженою експреаею до слабкоТ експреси) в рановому вм^ та поступове наближення його до рiвня 1,0. Виявлена така зaкономiрнiсть у пщвищенш шдексу макрофагальноТ активносп дозволила запро-понувати ТТ як споаб прогнозування перебiгу ранового процесу в трофiчних виразках при хрошчноТ венозноТ недостaтностi нижнiх кiнцiвок (Патент УкраТни на корисну модель № 123242). Ключовг слова: трофiчнi виразки, макрофаги, комплексне лтування.
ДИАГНОСТИКА И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ТЕЧЕНИЯ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА В ТРОФИЧЕСКИХ ЯЗВАХ ПРИ ХРОНИЧЕСКОЙ ВЕНОЗНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ
Пикалюк В. С., Гривенко С. Г., Изосимов В. В., Умеров Э. Э.
Резюме. В статье представлены результаты иммуногистохимического исследования биоптатов кожи трофических язв у больных при хронической венозной недостаточности нижних конечностей в двух группах больных. В обеих группах для местного лечения применялись многокомпонентные антибактериальные водорастворимые мази, которые дополнялись компрессионной терапией и назначением флеботонизирующих препаратов. Первую группу составили 54 пациента. Вторую - 52 пациента, которым в комплексном лечении трофических язв дополнительно применяли репарант и энтеросорбцию. При мониторинге морфологических данных в процессе комплексного лечения отмечено уменьшение в дерме общего количества макрофагов. При этом отмечался значительный рост количества макрофагов со слабой экспрессией CD68 на 7 сутки от начала комплексного лечения. В тоже время количество макрофагов с выраженной экспрессией CD68 наоборот постепенно увеличивается, особенно во второй группе пациентов. Аналогичные тенденции наблюдаются и на 14 сутки от начала комплексного лечения, что может быть критерием эффективности проводимого лечения, и предложено авторами в качестве способа диагностики протекания раневого процесса в трофических язвах венозного генеза. В тоже время, о благоприятном течении репаративных процессов в трофических язвах свидетельствовало стабильное повышение индекса макрофагальной активности (соотношение макрофагов с выраженной экспрессией по отношению к слабой экспрессии) в раневом содержимом и постепенное приближение его к уровню 1,0. Выявленная такая закономерность в повышении индекса макрофагальной активности позволила ее предложить как способ прогнозирования течения раневого процесса в трофических язвах при хронической венозной недостаточности нижних конечностей.
Ключевые слова: трофические язвы, макрофаги, комплексное лечение.
DIAGNOSIS AND PROGNOSIS OF THE HEALING PROCESS OF TROPHIC ULCERS IN CHRONIC VENOUS INSUFFICIENCY OF THE LOWER LIMBS
Pikaluk V. S., Hryvenko S. H., Izosimov V. V., Umerov E. E.
Abstract. The article presents the results of an immunohistochemical study of trophic ulcers skin biopsies in patients with chronic venous insufficiency of the lower extremities in two groups of patients. In both groups, mul-ticomponent antibacterial, water-soluble ointments were used for local treatment, which were supplemented by compression therapy and the prescription of phlebotonic preparations. The first group consisted of 54 patients. The second consisted of 52 patients who were additionally given reparant and enterosorption as part of complex treatment of trophic ulcers (Patents of Ukraine to Utility Models No.89297 and No.112033). Monitoring the morphological data in the process of complex treatment, a decrease in the total number of macrophages in the dermis was noted. At the same time, there was a significant increase in the number of macrophages with weak expression of CD68 on the 7th day from the initiation of complex treatment. The number of macrophages with marked expression of CD68, on the contrary, gradually increased, especially in the second group of patients. Similar trends are observed on the 14th day from the initiation of the complex treatment, which may be a criterion of the effectiveness of the treatment, and the authors proposed method for diagnosing the course of the wound process in trophic ulcers of venous genesis (Patent of Ukraine to utility model No.119601). A steady increase in the macrophage activity index (the ratio of macrophages with pronounced expression relative to weak expression) in the wound contents and its gradual approach to the level of 1.0 testified to the favorable treatment in trophic ulcers. Such regularity in the increase of the macrophage activity index allowed it to be proposed as a way to predict the course of the wound healing process in trophic ulcers in chronic venous insufficiency of the lower extremities (the patent of Ukraine to the utility model No.123242).
Key words: trophic ulcers, macrophages, complex treatment.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття надгйшла 04.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-295-299 УДК 611.41:616.13.002.2-004.6:612.08
Пккун Р. П., Савицька О. О., Шкарупа В. М., Гринчак Н. М.
МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬН1 ОСОБЛИВОСТ1 СЕЛЕЗ1НКИ ПРИ АТЕРОСКЛЕРОЗ! В ЕКСПЕРИМЕНТ1 Вгнницький нацгональний медичний унгверситет гменг М.1. Пирогова (м. Вгнниця)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дана робота е фрагментом на-уково-дослщноТ теми «Морфофункцюнальний стан кровоносного русла та клп"инних елеменлв оргашв i тканин при експериментальному атеросклероз! в умовах генноТ терапп» (№ державноТ реестраци 0108и001484).
Вступ. Роботами останшх десятил^ь встановле-но, що у виникненш та розвитку атеросклерозу ве-
лике значення мають процеси запалення та зв'язан1 з ними iмуннi та неiмуннi мехашзми подальшого прогресування хвороби [1,2]. Розвиток та нестабть-шсть атеросклеротичноТ бляшки обумовленш, як на-копиченням лт^в внаслщок порушення лтщного обмшу, так i великою ктьшстю мirруючих у неТ мо-ноцилв i лiмфоцитiв рiзних субпопуляцш [3,4,5], що забезпечуеться iмунною системою. Система iмуно-поезу - це високоспецiалiзована мобтьна система,
