CC BY
3
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 343.1 Роман Шай
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтехшка", кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права та процесу 1нституту права, психологп та шновацшно! осв^и
roman.y.shai@lpnu.ua
ЗАСТАВА ЯК ОДИН 13 ВИД1В ЗАПОБ1ЖНИХ ЗАХОД1В У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1: ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ
http://doi.org/10.23939/law2022.35.385
© Шай Р., 2022
Розглянуто проблемш питання, що стосуються застосування до пщозрюваного, обвинуваченого, засудженого одного iз видiв запоб1'жиих заходiв, а саме застави, в сучас-ному украТнському кримiнальному процесi.
Застосування застави у кримшальному провадженш викликае багато питань теоретичного та практичного спрямування. Зокрема, у законодавствi вщсутнш единий перелж пiдстав та умов застосування застави як запобiжного заходу. Правозастосовна практика також не мктить единого пщходу до вирiшення цього питання. Проведений аналiз дае пiдстави стверджувати, що фактичними пщставами для застосування запоб^ жних заходiв загалом та застави зокрема е: наявшсть обгрунтованот пщозри у вчиненнi особою кримiнального правопорушення; наявнiсть ризикчв, якi дають пщстави слiдчому суддi, суду вважати, що пщозрюваний, обвинувачений, засуджений може здшснити дп, передбаченi ч. 1 ст. 177 КПК Укратни. Юридичною пщставою для застосування застави як запобiжного заходу е ухвала слiдчого суддь суду про: застосування запобiжного заходу у виглядi застави; застосування запобiжного заходу у виглядi тримання пщ вартою з ви-значенням розмiру застави як альтернативи тримання пщ вартою; змiна запобiжного заходу з особистого зобов'язання, особистот поруки, домашнього арешту або тримання пiд вартою на заставу як наслщок невиконання умов застосування бшьш м'якого або жорсткого запобiжного заходу. Пiд час обрання застави як запобiжного заходу доцшьно разом iз пiдставами враховувати i умови, наявнiсть яких мае враховуватися пщ час обрання цього запобiжного заходу.
Превентивнiсть застави виявляеться в цшях 'Тт застосування у кримшальному процесь Такими цiлями е: забезпечення того, щоб пiдозрюваний чи обвинувачений ви-конував свот процесуальш зобов'язання, покладенi на нього; запоб^ання спробi перехо-вування; знищення доказ1в чи iнших важливих для кримiнального процесу речей; незаконного впливу на учасни^в кримiнального провадження; перешкоджання кримшаль-ному провадженню та вчинення iншого кримiнального правопорушення.
Ключовi слова: запобiжнi заходи, кримiнальне провадження, застава, права i сво-боди людини та громадянина.
Постановка проблеми. Розвиток i cтaнoвлeння пpaвoвol дeмoкpaтичнol дepжaви потребуе бaгaтo зусиль iз бoкy дepжaвниx opгaнiв, cycпiльcтвa тa гpoмaдян, якi насамперед пoвиннi бути
спрямоваш на найважливш1 фундаментальш цшност людини, а саме дотримання прав { свобод незалежно вщ статусу держави та р1вня життя людини.
Застава е одним iз ефективних запобiжних заходiв, основою якого е економiчна защкавле-нiсть у збереженш грошово! суми та моральш зобов'язання пiдозрюваного, обвинуваченого перед шшими фiзичними або юридичними особами, яю виступили заставодавцями. Державний примус у процес застосування застави зумовлюеться реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разi невиконання пiдозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язкiв. Саме тому, запобiжнi заходи вiдiграють важливу роль у розвитку кримшального судочинства. 1нститут запобiжних захо-дiв розвиваеться i вдосконалюеться пiд впливом суспiльних i полiтичних змiн. Вiд того, як застосо-вуються запобiжнi заходи, залежить ефективнiсть правоохоронно! та правозастосовно! дiяльностi в сучасному укра!нському суспiльствi.
Проблематика застосування застави як запобiжного заходу ниш постае проблемним питанням в межах кримшального судочинства. Це зумовлено юнуванням дискусшних питань щодо встанов-лення розмiру застави, перевiрки легальносп коштiв, якi вносяться у виглядi застави, та перевiрки сiмейного i матерiального стану заставодавця.
Мета статть Мета статт полягае у визначенш порядку, особливостей та проблем, яю поста-ють у контекстi застосуванням запоб1жного заходу у вигляд1 застави тд час здшснення кримшального провадження.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблематика застосування застави як запобiжного заходу у кримшальному процесi е актуальною серед сучасних науковцiв. Серед учених, яю дослiджували застосування застави в кримшальному судочинств^ доцiльно виокремити науковi роботи Ю. М. Грошевого, В. Ю. Дрозда, О. В. 1льченко, О. В. Каплша, В. Г. Крайнюк, П. М. Маланчука, В. О. ^чко, В. Я. Тацiя. Вчеш зробили вагомий внесок у дослщження застави як запобiжного заходу в кримшальному процесс Проте необхщно зазначити, що нинi щодо питання використання застави ведуться дискусп, тому вказана проблематика потребуе детальшшого дослщження.
Виклад основного матерiалу. Враховуючи те, що в нащональному законодавств1 Укра!ни щодо захисту прав людини, вщбулись сутевi змши, зокрема у сфер1 кримшального провадження, на першочергову увагу заслуговують питаня щодо застосуваня запоб1жних заход1в тд час здшснення кримшального провадження для запобтання кримшальних правопорушень та захисту прав { свобод шших ос1б.
Запобiжнi заходи - це один iз видiв заходiв, якi забезпечують кримiнальне провадження. Застава, вщповщно до норм кримiнального процесуального законодавства, полягае у внесеннi кош-тiв у грошовiй одиницi Укра!ни на спецiальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Ка-бiнетом Мiнiстрiв Укра!ни, з метою забезпечення виконання пiдозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язюв, за умови звернення внесених кош^в у доход держави у разi невиконання цих обов'язюв [1].
Застава може обиратися як до тдозрюваного, обвинуваченого, який не тримаеться пiд вар-тою, так i щодо особи, стосовно яко! застосовано запобiжний захiд у виглядi тримання пiд вартою. Таке положення визначено в ч. 3 ст. 183 КПК, де передбачено, що тд час винесення ухвали про застосування запобiжного заходу у виглядi тримання тд вартою слщчий суддя, суд зобов'язаний ви-значити розмiр застави, яка е достатньою для забезпечення виконання шдозрюваним, обвинуваченим обов'язюв, передбачених КПК. За змютом ст. 182 КПК застава може застосовуватися вщносно всiх шдозрюваних, обвинувачених, незалежно вiд тяжкостi кримшального правопорушення, у вчи-неннi якого вони тдозрюються чи обвинувачуються. У^м, ч. 4 ст. 183 КПК передбачае право слщ-
Застава як один \з видгв запобгжних заходов у кримгнальному проваджент: проблеми застосування
чого судщ, суду не визначити po3Mip застави у кримшальному провадженш в таких випадках: щодо злочину, учиненого i3 застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно яко1 в цьому провадженш вже обирався запобiжний захiд у виглядi застави, проте був порушений нею [1, с. 97-101].
Застава може бути внесена шдозрюваним, обвинуваченим або шшою особою, яка дie вiд його iменi, або заставодавцем - iншою фiзичною чи юридичною особою, яка вносить кошти вiд свого iменi, вщповщно до Порядку внесення коштiв на спещальний рахунок у разi застосування застави як запобiжного заходу, затвердженого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши № 15 вщ 11.01.2012 р. [2].
Використання застави у кримшальному процес можливе як самостшний захiд, так i як альтернатива триманню тд вартою. Доцiльно згадати думку О. С. Петрова, який зазначае, що факт внесення застави е тдставою для звшьнення пiдозрюваного, обвинуваченого з-тд варти [3, с. 110]. П. Маланчук зазначае, що "законодавець встановлюе, що у деяких випадках частиною суми застави вiдшкодуються збитки, яю були завданi кримiнальним правопорушенням" [4].
Щодо характеру запобiжних заходiв, то доцiльним е зауваження, що запобiжнi заходи е пре-вентивними i забезпечують та спрямовуються на попередження можливо1 протидiï з боку шдозрю-ваного, обвинуваченого у кримшальному провадженш; вони е ефективним засобом корекцп непра-вомiрноï поведiнки учасниюв кримiнального судочинства [5, с. 299].
Незважаючи на те, що в нормах КПК Украши прописано детальне регламентування застави але тд час ïï застосування судами виникае ряд проблемних питань, а науковщ продовжують дискусп щодо тих чи шших ïï характеристик.
Так, одним iз таких проблемних питань е визначення розмiру застави. Як уже зазначалося, розмiр застави визначаеться ухвалою слщчого суддi, суду. Вiн формуеться, враховуючи особливосп обставин правопорушення, сiмейний та майновий стан шдозрюваного, обвинуваченого, iншi данi про його особу та ризики, яю передбаченi ст. 177 КПК Украши. Розмiр застави повинен вщповщати можливостям суб'екта застосування запобiжного заходу, загальна сума застави прямо зал ежить вщ виду тяжкостi злочину [4, с. 75].
Судова практика щодо розмiрiв застави е неоднозначною та суттево рiзниться сумами. Основою та^ диференцiацiï е обов'язок суду врахувати ряд обставин. З цього приводу В. О. ^чко зазначае, що необхщшсть врахування вказаних аспектов зумовлюеться певними чинниками: "По-перше, iснуюча нинi регламентацiя цього питання не враховуе реальну можливють заставодавця внести заставу, що може спричинити встановлення настiльки непомiрного розмiру застави, який за конкретних обставин е занадто завищеним i недоцшьним для забезпечення виконання покладених на шдозрюваного, обвинуваченого обов'язюв; по-друге, достатнш (з огляду на майновий стан шдозрюваного, обвинуваченого), але незначний (порiвняно iз заможним станом заставодавця) роз-мiр застави не буде ефективним i не дозволить гарантувати виконання вщповщних зобов'язань щодо належноï поведшки i явки" [6, с. 272].
Таким чином, розмiр застави мае бути належним чином обгрунтованим судом i корелюватися з такими показниками, як обставини кримшального правопорушення; майновий стан шдозрюваного, обвинуваченого; шмейний стан шдозрюваного, обвинуваченого; даш про його особу; наявшсть ризиюв щодо переховування, можливого впливу на учасниюв кримшального провадження та рiз-них способiв перешкоджання проведенню досудового розслщування, визначених в статтi 177 КПК Украши. Також можна констатувати, що норми кримшального процесуального законодавства у цш частиш вiдповiдають практищ Свропейського суду з прав людини.
Дискусшними залишаються i питання визначення граничних розмiрiв застави. Серед науко-вцiв та практикiв звучать пропозицп призначення застави нижче мiнiмального рiвня i недоцiльностi встановлення максимального розмiру застави. Так, В. О. Рибалко зазначае що у виняткових випад-
ках po3Mip застави може бути встановлений нижче мшмального р1вня. До виняткових випадкiв (з урахуванням iндивiдуального пiдходу) автор вiдносить матерiальне становище особи, щодо яко1 обираеться запобiжний захiд у виглядi застави. Наприклад, працiвника, який отримуе мшмальну зарплату i мае на утриманш хвору дружину та кiлькох дтей [7, с. 133].
Своею чергою, автори науково-практичного коментаря до Кримшального процесуального кодексу Украши - В. Г. Гончаренко, В. Т. Нор, М. С. Шумило, зазначають що встановлення граничного розмiру застави е недоцiльним, оскiльки у кожному випадку повиннi бути враховаш конкретнi фактичнi обставини вчинення кримшального правопорушення, особа пiдозрюваного, його майно-вий стан тощо [8, с. 415].
Проблеми юнують також i щодо визначення шдстав застосування застави як запобiжного заходу. Так, Г. М. Куцюр аргументуе, що застава може застосовуватися лише за наявносп фактично1 та юридично1 шдстав, визначених ч. 2 ст. 177 i ст. 196 КПК Украши. Вщповщно до норм ч. 3 ст. 183, ст. 196, ч. 4 ст. 201 i ч. 4 ст. 202 КПК Украши, юридичною шдставою для застосування застави як запобiжного заходу е ухвала слщчого судщ, суду про: застосування запобiжного заходу у виглядi застави; застосування запобiжного заходу у виглядi тримання пiд вартою з визначенням розмiру застави як альтернативи тримання тд вартою; змiну запобiжного заходу з особистого зобов'язання, особисто1 поруки, домашнього арешту або тримання тд вартою на заставу як наслщок невиконання умов застосування бiльш м'якого або жорсткого запобiжного заходу [9, с. 150].
У продовження цього питання Г. М. Куцюр, грунтуючись на дослiдженнях норм кримшаль-ного процесуального закону, до умов застосування застави пропонуе вщнести: обов'язковють вне-сення вiдомостей про вчинення кримшального правопорушення до СРДР; перебування особи, вщносно яко1 вирiшуватиметься питання про застосування застави як запобiжного заходу у проце-суальному статусi тдозрюваного, обвинуваченого; неефективнiсть застосування бiльш м'яких за-побiжних заходiв для досягнення мети, вiдповiдно до норм ч. 1 ст. 177 i ч. 1 ст. 182 КПК Украши, або можливють досягнення мети шляхом застосування застави до тдозрюваного, обвинуваченого, до якого було застосовано запобiжний захщ у виглядi тримання тд вартою зпдно з ч. 1 ст. 182 та ч. ч. 3 i 4 ст. 183 КПК Украши [9, с. 152].
Вщкритим залишаеться питання щодо з'ясування легальносп походження коштiв, що вно-сяться пiд заставу. Так, в юридичнш лiтературi висловлюеться думка про необхвдтсть доповнення кримiнального процесуального законодавства нормами щодо з'ясування походження таких кош^в. Прихильники такого пiдходу посилаються на ршення ССПЛ "В. проти Швейцарп" № 14379/88 вiд 26.01.1993 р., де ССПЛ визнав правомiрним ршення нацiональних судiв про вщмову у застосуваннi застави, якщо особа, яка заявляе клопотання про ïï внесення, водночас не надае жодних доказiв, якi б засвiдчували легальтсть походження вiдповiдних коштiв: "обставини справи та репутащя заяв-ника (який був наркозалежним) послужили вiдповiдним судам шдставою вщхилити його пропози-щю про внесення застави, оскiльки було невщомим джерело походження цих грошей, яю мали бути внесет" [10].
Висновки. Незважаючи на детальну регламентащю застави як запобiжного заходу тд час ïï застосування, часто виникае багато питань теоретичного та практичного змюту. Зокрема, виника-ють певш труднощi, пов'язанi з визначенням розмiру, оскiльки, обираючи заставу, суд повинен за-безпечити баланс мiж приватними iнтересами особи (тобто буде для не1' не надмiрною) та штереса-ми правосуддя (тобто забезпечить виконання тдозрюваним, обвинуваченим зобов'язань). Також вщсутт единi погляди щодо граничних розмiрiв застави, необхiдностi з'ясування легальностi походження кошлв, розширення перелiку об'екпв застави, правового статусу заставодавця та можливо-стi застосування застави у кримшальних провадженнях щодо кримiнальних проступюв. Крiм цього, у законодавствi вщсутнш единий перелiк п1дстав та умов застосування застави як запобгжного заходу.
Слщ зауважити, що врегулювання вказаних питань слугуватиме полшшенню украïнського законодавства в сферi застосування застави у кримшальному процесс
Застава як один \з видгв запобгжних заходов у кримшальному проваджент: проблеми застосування
Саме тому в науково-практичнш площиш застава залишасться найбшьш дискусшним запоб> жним заходом.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кримшальний процесуальний кодекс Украши № 4651-VI ввд 13.04.2012 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4651-17#Textю.
2. Порядок внесення кошпв на спещальний рахунок у раз1 застосування застави як запоб1жного заходу : затверджений Постановою Кабшету М1н1стр1в Украши № 15 ввд 11.01.2012 р. URL: http://zakon5 .rada. gov.ua/laws/show/ 15-2012-п.
3. Петров О. С. Актуальш питання застосування застави як р1зновиду запобгжного заходу за чинним Кримшальним процесуальним кодексом Украши. Науковий вкник Мгжнародного гумантарного утверситету. 2017. С. 110-112.
4. Маланчук П. М., Голованова В. I. Застава у систем! запобгжних заход1в чинного кримшально-процесуального законодавства Укра1'ни. Правовi горизонти. 2017. С. 73-77.
5. Кримшальний процес : тдручник / Ю. М. Грошевой, В. Я. Тацш, А. Р. Туманянц та ш. ; за заг. ред. В. Я. Таця, О. В. Каплшо!, О. Г. Шило. Х. : Право, 2014. 824 с.
6. Очко В. О. Застава як запоб1жний захщ у кримшальному провадженш: окрем1 питання застосування. Право i суспшьство. 2018. № 4. Ч. 2. С. 269-274.
7. Рибалко В. О. Ощнт поняття, використовуваш при регламентаци застави як запобгжного заходу. 1сторико-правовий часопис. 2015. № 1 (5). С. 130-135.
8. Науково-практичний коментар / за заг. ред. проф. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. £. Шумила. Кт'в : Юспшан, 2012. 1224 с.
9. Куцшр Г. М. Шдстави i процесуальний порядок застосування застави як способу обмеження права власносп шд час кримшального провадження. Науковий вкник Херсонського державного }miверситету. Серiя: Юридичт науки. Вип. 3. Т. 3. С. 150-155.
10. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi "В проти Швейцарil" № 14379/88 ввд 26.01.1993 р. URL: https://europeancourt.ru/resheniya-evropejskogo-suda-na-russkom-yazyke/w-protiv- shvejcarii-postanovlenie-evropej skogo-suda/.
REFERENCES
1. Kryminal'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny : Zakon Ukrainy No. 4651-VI vid 13.04.2012 r. (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 9-10, 11-12, 13, art. 88 [in Ukrainian].
2. Poriadok vnesennia koshtiv na spetsialnyi rakhunok u razi zastosuvannia zastavy yak zapobizhnoho zakhodu : zatverdzhenyi postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy No. 15 vid 11.01.2012 r. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-p [in Ukrainian].
3. Petrov, O. S. (2017). Aktualni pytannia zastosuvannia zastavy yak riznovydu zapobizhnoho zakhodu za chynnym Kryminalnym protsesualnym kodeksom Ukrainy. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. P. 110-112 [in Ukrainian].
4. Malanchuk, P. M., Holovanova, V. I. (2018). Pledge in the system of precautionary measures of the current criminal procedural legislation of Ukraine. Pravovi horyzonty, 10 (23). 73-77 [in Ukrainian].
5. Kryminalnyi protses : pidruchnyk. (2014) / Yu. M. Hroshevoi, V. Ia. Tatsii, A. R. Tumaniants ta in. ; za zah. red. V. Ia. Tatsiia, O. V. Kaplinoi, O. H. Shylo. Kh. : Pravo. 824 p. [in Ukrainian].
6. Sichko, V. O. (2018). Zastava yak zapobizhnyi zakhid u kryminalnomu provadzhenni: okremi pytannia zastosuvannia. Pravo i suspilstvo. No. 4. Ch. 2. P. 269-274 [in Ukrainian].
7. Rybalko, V. O. (2015). Valuable concepts used in the regulation of collateral as a precautionary measure. Istoryko-pravovyi chasopys, 1 (5), р. 130-135 [in Ukrainian].
8. Naukovo-praktychnyi komentar (2012) / za zah. red. profesoriv V. H. Honcharenka, V. T. Nora, M. Ye. Shumyla. Kyiv : Yustinian, 2012. 1224 p. [in Ukrainian].
9. Kutskir, H. M. Pidstavy i protsesualnyi poriadok zastosuvannia zastavy yak sposobu obmezhennia prava vlasnosti pid chas kryminalnoho provadzhennia. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Yurydychni nauky. Vyp. 3. T. 3. P. 150-155 [in Ukrainian].
10. Rishennia Yevropeiskoho Sudu z prav liudyny u spravi "V proty Shveitsarii" No. 14379/88 vid 26.01.1993 r. URL: https://europeancourt.ru/resheniya-evropejskogo-suda-na-russkom-yazyke/w-protiv- shvejcarii-postanovlenie-evropejskogo-suda/ [in Russian].
Дата надходження: 30.05.2022р.
Roman Shai
Lviv Polytechnic National University, Ph.D., Assoc. Prof. in Law, Professor of the Department of Criminal law and procedure, Psychology and Innovative Education roman.y.shai@lpnu.ua
SECURITY AS ONE OF THE TYPES OF PREVENTIVE MEASURES IN CRIMINAL PROCEEDINGS: PROBLEMS OF APPLICATION
The article considers problematic issues related to the application of one of the types of precautionary measures, namely bail, to a suspect, accused, convicted person in the modern Ukrainian criminal process.
The use of bail in criminal proceedings raises many questions of a theoretical and practical nature. In particular, there is no single list of grounds and conditions for the use of collateral as a precautionary measure. Law enforcement practice also does not contain a single approach to addressing this issue. The analysis gives grounds to assert that the factual grounds for the application of precautionary measures in general and bail in particular are the existence of reasonable suspicion of a person committing a criminal offense; the presence of risks that give grounds to the investigating judge, the court to believe that the suspect, accused, convicted person may perform the actions provided for in Part 1 of Art. 177 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. The legal basis for the use of bail as a precautionary measure is the decision of the investigating judge, the court on: the use of precautionary measure in the form of bail; application of a preventive measure in the form of detention with determination of the amount of bail as an alternative to detention; change of a measure of restraint from personal obligation, personal guarantee, house arrest or bail as a result of non-compliance with the conditions of a milder or more severe measure of restraint. When choosing a pledge as a precautionary measure, it is advisable to take into account, along with the grounds, the conditions that must be taken into account when choosing this precautionary measure.
The preventive nature of bail is manifested in order to use it in criminal proceedings. These purposes are to ensure that the suspect or accused person fulfills his or her procedural obligations; prevention of attempted concealment; destruction of evidence or other important things for the criminal process; illegal influence on participants in criminal proceedings; obstruction of criminal proceedings and the commission of another criminal offense.
Key words: precautionary measures, criminal proceedings, pledge, human and civil rights and freedoms.
