ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ ЯК ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ В КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ Текст научной статьи по специальности «Право»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 1 (29), 2021

КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС

УДК 343.1

Михайло Гузела

Нацюнальний ушверситет "Львiвська полггехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно! освiти, доцент кафедри кримшального права i процесу, кандидат юридичних наук, доцент

ДЕЯК1 ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ ЗАПОБ1ЖНИХ ЗАХОД1В ЯК ЗАХОД1В ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ В КРИМ1НАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ

http://doi.org/10.23939/law2021.29.117

© Гузела М., 2021

Стаття присвячена проблемi мети та пiдстав застосування запоб1'жиих заходiв як рiзновиду заход1в забезпечення кримiнального провадження у системi заходiв процесу-ального примусу в кримшальному процесi. Зокрема, пiднiмаються окремi проблемнi питання застосування деяких запоб1жних заходiв, зокрема, тримання пiд вартою, якi по-роджують систематичнi порушення прав особи в процесi кримшального провадження.

Чинний КПК УкраТни вшс низку змiн у процедуру застосування запобiжних заходiв як заходiв процесуального примусу, котрi, загалом, виявились позитивними. Однак, стан практичнот реалiзацiт процедури застосування запобiжних заходiв, як органами досудового слщства, так i судами, виявив, що належним чином не реформоваш i одна, i друга системи залишаються не цiлком готовими до таких нововведень. I найбшьше зловживань i порушень процесуального законодавства мають мкце, насамперед, пiд час застосування запобiжних заходiв, бiльшiсть з яких припадають на найсуворiший запобiжний захiд - тримання пiд вартою. Автор звертае увагу на декшька iстотних проблем, якi в кримшальному процесуальному законодавствi не вирiшенi до сьогоднь Зокрема: суди дещо формально пщходять до застосування запобiжного заходу у видi тримання пiд вартою, хоча такий суворий запобгжшш захiд е виключним; чинний КПК Укратни, на жаль, не зобов'язуе суд належним чином мотивувати свое ршення про продовження тримання особи пщ вартою, що породжуе негативну практику частого обгрунтування продовження строку тримання пщ вартою одними i тими ж пщставами протягом всього перюду перебування пiдозрюваного, обвинуваченого пiд вартою; неправильна початкова квал1ф1кац1я д1яння тягне за собою реальну можливкть застосування до особи пiдозрюваного утримання пщ вартою, що означае, що через недбалкть або ж через зловживання слщства мае мкце така квал1ф1кац1я дiяння, яка передбачае набагато реальнiшу можливiсть застосування запобiжного заходу у видi тримання пiд вартою; до сьогодшшнього дня в Укратш вiдсутнiй реальний механiзм вiдшкодування (компенсацн) шкоди, заподiянот вiд незаконнот дiяльностi слiдчо-судових органiв, зокрема за незаконне тримання пщ вартою.

Ключовi слова: запобiжнi заходи, заходи процесуального примусу, заходи забезпечення кримшального провадження.

Михайло Гузела

Постановка проблеми. Сьогодш в Укра!ш вщбуваеться процес становлення кримшального процесуального законодавства вiдповiдно до европейських стандартiв. Тому однieю з основних проблем кримшально! процесуально! науки сьогодш е проблема забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканшсть у кримшальному провадженнi. При цьому на чшьне мiсце висуваеться проблема застосування заходiв процесуального примусу в процес кримiнального провадження. Бiльш того, iснуючi проблеми застосування окремих видiв заходiв процесуального примусу, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу, негативно позначаються на реалiзацп конституцшних прав та свобод пiдозрюваного, обвинуваченого в кримшальному провадженш, адже реалiзацiя зазначених прав та свобод особи е тим визначальним критерiем, який характеризуе державу як демократичну, сощальну та правову. Всебiчне змiцнення законносп й правопорядку неможливе без належного забезпечення прав i свобод людини через реально дiючi державнi та процесуальш механiзми !х реалiзацil, охорони та захисту, бо права й свободи людини, !х гарантп становлять змют i мету державно! дiяльностi.

Аналiз дослiдження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблем процесуального примусу в процес здiйснення кримiнального провадження, зокрема, окремих видiв запобiжних заходiв, внесли багато вiтчизняних та зарубiжних науковцiв у сферi кримiнального процесу, зокрема Ю. П. Aленiн, Ю. М. Грошевой, О. М. Гумш, В. C. Зеленецький, A. В. !щенко, С. Г. Ко-вaленко, I. Г. Кириченко, О. П. Кучинська, В. Т. Мaляренко, Л. М. Лобойко, О. Р. Михaйленко, A. В. Молдaвaн, М. М. Михеенко, В. Т. Нор, С М. Cмоков, Д. П. Письменний, М. A. Погорецький, О. Г. Шило тa багато iнших.

Мета статт полягае у загостреннi уваги на законодавчих прогалинах щодо деяких проблемних питань застосування окремих запобiжних заходiв як рiзновиду заходiв забезпечення кримшального провадження в системi заходiв кримiнального процесуального примусу.

Виклад основного матерiалу. Чинний КПК Укра!ни вню низку змiн у процедуру застосування запобiжних заходiв як заходiв процесуального примусу, котрi, загалом, виявились позитивними. Однак, стан практично! реалiзацi! процедури застосування запобiжних заходiв як органами досудового слщства, так i судами виявив, що належним чином не реформоваш i одна, i друга системи залишаються не цшком готовими до таких нововведень. I найбшьше зловживань та порушень процесуального законодавства мають мiсце, насамперед, тд час застосування запо-бiжних заходiв, бiльшiсть з яких припадають на найсуворший запобiжний захiд - тримання тд вартою. Тому звернемо увагу на декшька проблем, якi виникли в практищ застосування окремих запобiжних заходiв як рiзновиду заходiв забезпечення кримшального провадження в системi заходiв кримiнального процесуального примусу

Перша проблема. Суди дещо формально пiдходять до застосування запобiжного заходу у виглядi тримання пiд вартою. Такий суворий запобiжний захiд е виключним, а суди школи виносять рiшення про його застосування формально, без дотримання вимог статп 183 Кримшального процесуального кодексу Укра!ни. Однак, тримання тд вартою е винятковим запо-бiжним заходом, який застосовуеться виключно у раз^ якщо прокурор доведе, що жоден iз бiльш м'яких запобiжних заходiв не зможе запобэти ризикам, передбаченим статтею 177 зазначеного Кодексу [1].

Друга проблема. № старий КПК Укра!ни 1960 року, ш чинний КПК Укра!ни на жаль не зобов'язують суд належним чином мотивувати свое ршення про продовження тримання особи тд вартою. На практищ суди часто обгрунтовують продовження строку тримання тд вартою однаковими тдставами протягом всього перюду перебування пiд вартою, а школи взагалi не дають належного обгрунтування [2, с. 86].

Не дивлячись на те, що чинний КПК Укра!ни запровадив чггку процедуру розгляду клопотання тдозрюваного, обвинуваченого про змшу запобiжного заходу слiдчим суддею у триденний строк (ч. 1 та 4 ст. 201 КПК Укра!ни), сувд все ще не зобов'язат грунтовно мотивувати сво! рiшення [1].

ДеяК проблеми застосування окремих запобiжних заходiв як заходiв процессуального примусу.

З позицп ССПЛ, питання продовження тримання тд вартою мае виршуватися в кожному провадженш з урахуванням його конкретних обставин. Так, що тримання тд вартою може бути виправданим у тому чи шшому провадженш лише за наявносп специфiчних ознак того, що цього вимагають ютинш вимоги публiчного iнтересу, якi, незважаючи на iснування презумпци невинуватостi, переважують правило поваги до особисто! свободи [2, с. 92].

Третя проблема. Неправильна початкова квалiфiкацiя дiяння, що тягне за собою набагато реальшшу можливють перебування особи пiд вартою. Вона означае, що через недбалють або ж через зловживання слщства мае мюце така квалiфiкацiя дiяння, яка передбачае реальнiшу можливють застосування запобiжного заходу у виглядi тримання пiд вартою. Звичайно ж згодом, у ходi подальшого кримшального провадження на пiдставi клопотання, поданого, наприклад, захисником, справа переквалiфiковуеться, однак особа в цей час вже утримуеться тд вартою, що тягне для не! ютотш негативш наслщки (обмеження свободи, неможливiсть отримання належно! лшарсько! допомоги тощо).

Четверта проблема. До сьогодш в Укра!т, незважаючи на чинш положення закону Укра!ни "Про порядок вщшкодування шкоди, завдано! громадяниновi незаконними дiями органiв, що здшснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, органiв досудового розслщування, прокуратури i суду" [9], вщсутнш реальний механiзм компенсаций в т.ч. за незаконне тримання тд вартою. В Укра!ш, на жаль, немае реального мехашзму вiдшкодування (компенсаци) завдано! шкоди через порушення прав особи тд час кримiнального провадження, зокрема внаслщок незаконного И тримання тд вартою. Сдиний вихщ: пiсля затяжних i довгих митарств в ушх iнстанцiях нацюнально! судово! системи позиватися проти держави Укра!на до Свропейського Суду з прав людини.

Отже, законодавча прогалина у чинному законодавсга щодо такого мехашзму вщповь дальностi та компенсаци не лише не вщповщае европейським стандартам, а через безкарнють сприяе байдужосп та свавiллю слiдчих органiв та суддiв пiд час вирiшення питань про обрання чи продовження строюв тримання тд вартою.

Не зайвим буде розглянути i низку шших законотворчих проблем. Оскiльки КПК Укра!ни е доволi новим нормативним актом, вш в багатьох позицiях суперечить законам, тдзаконним актам, положенням, яю були прийнятi ранiше. Центр полггико-правових реформ у своему мошторин-говому звт щодо застосування чинного КПК Украши надае цшу низку несшвпадшь i колiзiй в царинi процесуального законодавства. Наприклад, вщповщно до законодавства Украши, яке регламентуе порядок ви!зду з Украши та в'!зду в Укра!ну, пiдставою для обмеження вшзду з Укра!ни е застосування запобiжного заходу, за умовами якого заборонено вшжджати за кордон (пiдпункт 3, статп 6) [3, с. 12]. Але чинний КПК Украши не конкретизуе такого запобiжного заходу, а законом передбачена лише можливють застосування особистого зобов'язання у виглядi здачi на збертання паспорта для вшзду за кордон (пункт 8 ч. 5 ст. 194 КПК Украши) [1]. Однак, сьогодш в Украш громадянин Украши мае право мати два паспорти для вшзду за кордон, а тому не е проблемою отримати ще один паспорт, що може стати способом ухилення вщ слщства чи суду.

Деяю законопроекти, яю були внесет на розгляд Верховно! Ради Укра!ни, посилювали проблеми застосування норм чинного КПК Укра!ни. Зокрема, прикладом може бути проект Закону Укра!ни "Про зупинення дп окремих положень Кримшального процесуального кодексу Укра!ни, що регулюють застосування електронних засобiв контролю", № 2482 вщ 07.03.2013 р [4, с. 2] Причиною пщготовки цього законопроекту стала вщсутшсть в бюджет достатшх кошив на закутвлю засобiв електронного мошторингу, якi використовуються в процеш застосування запобiжного заходу у вщщ домашнього арешту пiдозрюваного. Однак, наказ МВС Укра!ни передбачае, що за вщсутносп цих засобiв, дотримання умов домашнього арешту повинш забезпечити сшвробггники полiцi!, якi охоронятимуть мюце проживання вщповщного арештованого. На жаль, зазначена проблема не виршена досг

В останнi роки, коли слщч^ прокурори в кримiнальних провадженнях досить грунтовно засво!ли положення КПК Укра!ни, стала помiтною тенденцiя щодо зростання на 25-50 % кшькосп звернень, зокрема, сторони обвинувачення до слщчих сувдв з клопотаннями щодо обрання

запобiжного заходу у вищ тримання тд вартою, щодо проведення обшуюв, щодо проведення негласних слщчих (розшукових) дiй тощо. Це зумовлено, насамперед, тим, що прокурори, а школи й судщ, в певних випадках, не повною мiрою виконують основну функцiю нового КПК Украши -гуманiзацiя кримiнального процесу, врахування можливостей прийняття рiшень щодо виду запобiжного заходу з урахуванням особи тдозрюваного, обвинуваченого. Адже не можна клопо-тати про застосовування такого виняткового запобiжного заходу без грунтовного дослiдження доказiв, без урахування особи тдозрюваного, формальних ознак вчиненого дiяння тощо. Варто зазначити, що тримання тд вартою - це винятковий запобiжний захщ, який полягае у помщент пiдозрюваного у спецiалiзований заклад з метою запобтання ухиленню вщ слiдства та суду, а також перешкоджання продовженню злочинно! дiяльностi. Перевагами зазначеного заходу процесуального примусу е те, що тдозрюваний знаходиться тд постiйним наглядом, а тому не може ухилитись вiд сво!х обов'язюв в процесi кримiнального провадження. Щцозрюваний, обвинувачений позбавлений можливостi чинити тиск на шших учасникiв кримiнального провадження, знищувати докази, впливати на слщство. Водночас, недолiками тримання тд вартою е те, що: особа може потрапити тд негативний вплив кримшогенних елементiв, а також ратше засуджених у мiсцях тимчасового затримання, що в подальшому може стати стимулюючим фактором вчинення кримiнальних правопорушень; мають мiсце витрати державних кошив на утримання пiдозрюваних i т. п.

Варто зазначити, що безсистемне, поверхневе використання цього запобiжного заходу твелюе його винятковють. Для особи застосування такого заходу мае стати загрозою у обмежент основних прав. Тому при обрант бiльш м'якого запобiжного заходу пiдозрюваний мае розумгги всi наслiдки порушення умов застосування цього заходу, а саме - застосування запобiжного заходу у виглядi тримання тд вартою. Тримання тд вартою повинно бути найбiльш суворим i винятковим заходом, а не просто очшуваним ршенням суду. Але, водночас, це не потягне за собою надзвичайних наслщюв, оскшьки статистика твердить, що найбшьш суворий запобiжний захiд застосовуеться на 35 % менше, порiвняно з КПК 1960 року [5, с. 32].

Чинним Кримшальним процесуальним кодексом Украши, впроваджено низку новел щодо окремих категорш ошб. Зокрема, вiдповiдно до ст. 508 КПК Украши, до особи, стосовно яко! передбачаеться застосування примусових заходiв медичного характеру або виршуеться питання про 1х застосування, можуть бути застосоват судом такi запобiжнi заходи: 1) передання на тк-лування опiкунам, близьким родичам чи членам имЧ з обов'язковим лшарським наглядом; 2) по-мiщення до психiатричного закладу в умовах, що виключають ïï небезпечну поведiнку. Зазначет запобiжнi заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психiчноï дiяльностi чи психiчноï хвороби [6, с. 92].

Вщсутш також вказiвки щодо обов'язкового психофармаколопчного лiкування пiд час застосування до таких ошб запобiжних заходiв, що зобов'язуе лiкарiв-психiатрiв отримувати усвь домлену згоду ошб, до яких застосовуються вищезазначет запобiжнi заходи, щодо лшування. Цi та iншi проблемнi аспекти застосування запобiжних заходiв у виглядi помiщення особи до психiат-ричного закладу в умовах, що виключають ïï небезпечну поведшку, потребують якнайшвидшого законодавчого врегулювання [7, с. 62].

Необхщтсть розробки та затвердження "Порядку застосування запобiжного заходу у виглядi помщення особи до психiатричного закладу в умовах, що виключають ïï небезпечну поведшку", "Порядку проведення лшарського нагляду щодо особи, до я^ застосовано запобiжнi заходи у виглядi передання на тклування опiкунам, близьким родичам чи членам сiм'ï з обов'язковим лшарським наглядом" та внесення вщповщних змiн до Закону Украши "Про психiатричну допомогу", у зв'язку з прийняттям нового КПК Украши, зазначаеться бшьшютю науковцiв i практиюв, що свiдчить про значну актуальтсть цiеï проблеми та потребу ïï виршення [8, ст. 92].

Висновок. Чинний Кримшальний процесуальний кодекс систему запобiжних заходiв роз-подiлив за iерархiею - вiд найбiльш м'якого до найсуворшого тобто, вiд особистого зобов'язання, яке е бшьш м'яким запобiжним заходом, до тримання тд вартою - вияткового i найбшьш суворого

ДеяК проблеми застосування окремих зaпобiжнuх 3axodie як 3axodie процесуального примусу...

запобiжного заходу. Такий розподш запобiжних заходiв е наслiдком гуманiзацiï кримiнального законодавства, спрощення деяких процесуальних моментГв, i мае на метг щоб норми та заходи примусу в кримшальному провадженш застосовувались однаково, але водночас набули шдивь дуалiзацiï. Отже, система запобiжних заходiв, яка передбачена Кримшальним процесуальним кодексом Украïни, дозволяе слщчим, прокурору та суду iндивiдуалiзувати ïx застосування з урахуванням тяжкост й характеру вчиненого злочину, особи обвинуваченого, пщозрюваного, що, своею чергою, дае можливiсть висловити такi висновки.

1. Законодавцем чГтко засвiдчeна тенденщя до гуманiзацiï кримiнального провадження. Це проявляеться у кардинальному зменшенш кшькосп осiб в С1ЗО, значному зменшенш випадкiв затримань, обшукiв, а з шшого боку - збiльшeннi кшькосп випадкiв домашнього арешту та застосування альтернативних запобiжниx заxодiв, укладанш угод про примирення.

2. Зазначена тенденщя ще не е стшкою. ïï подальшому розвитку загрожуе практика рeалiзацiï норм нового КПК Украши, що сформувалася насьогодш, а саме: випадки певного спотворення вимог законодавства, спрямованих на захист прав людини, слщчими i прокурорами, що зумовлюеться 1'х нeрозумiнням окремих новацiй, а часто i бажанням працювати по-старому.

3. В багатьох ухвалених на виконання КПК Украши шдзаконних нормативно-правових актах виявлено явш супeрeчностi iз вимогами процесуального закону. Саме таю невщповщносл й надалi нeрiдко призводитимуть до порушення прав людини.

4. До цих шр не прийнято нових шдзаконних акпв, якi б чггко врегульовували застосування запобiжниx заxодiв для деяких катeгорiй громадян з психГчними хворобами.

Загалом, чинне кримшальне процесуальне законодавство е досить прогресивним i не мае серйозних недолшв щодо застосування заxодiв процесуального примусу, однак мають мiсцe проблеми практично!' рeалiзацiï його норм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кримшальний процесуальний кодекс Украши: Закон Украши вщ 13 кит. 2012 року. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show.

2. Маляренко В. Т. (2005). Перебудова кримшального процесу Украши в контексп европейських стандарпв: Монограф1я. К.: Юршком 1нтер. 512 с.

3. Про порядок вшзду з Украши та вЧзду в громадян Украши: Закон Украши вщ 1.10.2016 року URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3857-12.

4. Пояснювальна записка до проекту Кримшального процесуального кодексу Украши вщ 12.01.12 року. URL: http://w1.c1.rada.gov.Ua/pls/zweb2/webproc1250/1.

5. Банчук О., Дмитр1ева I., Сащова З.та ш. (2013). Реал1защя нового КПК Украши у 2013 рощ (мошторинговий звгт) К. : ФОП Москаленко. 40 с.

6. Сенченко Н. М. (2015). Застосування запоб1жних заход1в до оаб, для яких передбачено заходи медичного характеру. Науковий ei^uK Харювського державного утверситету. С. 105-110.

7. Шум С. С., ПГнчук I. Я., Суховш О. О. (2013). Результати обговорення застосування запоб1жних заход1в (ст. 508) за новим Кримшальним процесуальним кодексом Украши. Вкник aсоцiaцiï псuхiaтрiв Украти. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/37539.

8. Про псиxiатричну допомогу: Закон Украши вщ 22 лютого 2000 р. (з1 змшами та доп.). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n000560-185.

9. Про порядок вщшкодування шкоди, завдано1 громадяниновГ незаконними дГями оргашв, що здшснюють оперативно-розшукову д1яльшсть, оргашв досудового розслщування, прокуратури i суду: Закон Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94- %D0 %B2 %D1 %80#Text.

REFERENCES

1. Kryminalnyiprotsesualnyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 13 kvit. 2012 roku. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show.

2. Maliarenko V. T. (2005). Perebudova kryminalnoho protsesu Ukrainy v konteksti yevropeiskykh standartiv [Restructuring of the criminal process in Ukraine in the context of European standards]: Monohrafiia. K.: Yurinkom Inter. 512 p.

3. Pro poriadok vyizdu z Ukrainy ta vizdu v hromadian Ukrainy [On the procedure for leaving Ukraine and entering the citizens of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 1.10.2016 roku URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3857-12.

4. Poiasniuvalna zapyska do proektu Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy [Explanatory note to the draft Criminal Procedure Code of Ukraine] vid 12.01.12 roku. URL: http://w1.c1.rada.gov.Ua/pls/zweb2/webproc1250/1.

5. Banchuk O., Dmytriieva I., Saidova Z.ta in. (2013). Realizatsiia novoho KPK Ukrainy u 2013 rotsi (monitorynhovyi zvit). [Implementation of the new CPC of Ukraine in 2013 (monitoring report)] K.: FOP Moskalenko. 40 p.

6. Senchenko N. M. (2015). Zastosuvannia zapobizhnykh zakhodiv do osib, dlia yakykh peredbacheno zakhody medychnoho kharakteru [Application of precautionary measures to persons for whom medical measures are provided]. Naukovyi visnyk Kharkivskoho derzhavnoho universytetu. P. 105-110.

7. Shum S. S., Pinchuk I. Ia., Sukhovii O. O. (2013). Rezultaty obhovorennia zastosuvannia zapobizhnykh zakhodiv (st. 508) za novym Kryminalnym protsesualnym kodeksom Ukrainy [Results of the discussion of the application of precautionary measures (Article 508) under the new Criminal Procedure Code of Ukraine]. Visnyk asotsiatsii psykhiatriv Ukrainy. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/37539.

8. Pro psykhiatrychnu dopomohu [On psychiatric care]: Zakon Ukrainy vid 22 liutoho 2000 r. (zi zminamy ta dop.). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n000560-185.

9. Pro poriadok vidshkoduvannia shkody, zavdanoi hromadianynovi nezakonnymy diiamy orhaniv, shcho zdiisniuiut operatyvno-rozshukovu diialnist, orhaniv dosudovoho rozsliduvannia, prokuratury i sudu [On the procedure for compensation for damage caused to a citizen by illegal actions of bodies carrying out operative-search activities, bodies of pre-trial investigation, prosecutor's office and court]: Zakon Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94- %D0 %B2 %D1 %80#Text.

Дата надходження: 24.12.2020р.

Mykhailo Huzela

Lviv Polytechnic National University, Institute of Law and Psychology, Department of Criminal Law and Procedure Ph. D., Assoc. Prof.

SOME PROBLEMS OF APPLICATION OF CERTAIN PRECAUTIONARY MEASURES AS MEASURES OF PROCEDURAL COERCION IN CRIMINAL PROCEEDINGS

The article is devoted to the problem of the purpose and grounds for the application of precautionary measures as a kind of measures to ensure criminal proceedings in the system of measures of procedural coercion in criminal proceedings. In particular, some problematic issues of application of some precautionary measures, in particular, detention, which give rise to systematic violations of individual rights in criminal proceedings, are raised.

The current CPC of Ukraine has introduced a number of changes in the procedure for the application of precautionary measures as measures of procedural coercion, which, in general, turned out to be positive. However, the state of practical implementation of the precautionary measures procedure, both by pre-trial investigation bodies and courts, has revealed that both systems have not been properly reformed and remain not fully prepared for such innovations. And most abuses and violations of procedural law occur, first of all, during the application of precautionary measures, most of which fall on the most severe precautionary measure - detention. The author draws attention to several significant problems that have not been resolved in the criminal procedure legislation to date. In particular: - courts have a somewhat formal approach to the application of a measure of restraint in the form of detention, although such a strict measure of restraint is exceptional, and courts sometimes decide to apply it somewhat formally; - the current CPC of Ukraine, unfortunately, does not oblige the court to properly motivate its decision to continue detention, which creates a negative practice of often justifying the extension of detention on the same grounds throughout the period of stay of the suspect, accused in custody ; - incorrect initial qualification of the act entails a real possibility of applying to the person of the suspect detention, which means that due to negligence or abuse of investigation there is such a qualification of the act, which provides a much more real possibility of pre-trial detention; - to date in Ukraine there is no real mechanism for compensation (compensation) for damage caused by illegal activities of investigative and judicial bodies, including for illegal detention.

Key words: precautionary measures, measures of procedural coercion, measures to ensure criminal proceedings.