CC BY
3
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 1, 2020
УДК 343.1
Михайло Гузела
кандидат юридичних наук, доцент доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка"
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПРИМУС У ПРОЦЕС1 ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБ1ЖНИХ ЗАХОД1В, ПОВ'ЯЗАНИХ 13 ЧАСТКОВИМ ОБМЕЖЕННЯМ СВОБОДИ ОСОБИ
http://doi.org/10.23939/law2020.25.178
© ГузелаМ. В., 2020
Присвячено проблемi мутност процесуального примусу в процеа застосування запобiжних заходiв, пов'язаних iз частковим обмеженням свободи особи пщ час здшснення кримiнального переслiдування. Зокрема, проаналiзовано порiвняно новий запобiжний захiд, який закршлений у чинному Кримiнальному процесуальному кодека УкраТни - домашнього арешту, який е певним законодавчим заповненням прогалини, що виникла м1ж запобгжними заходами, не пов'язаними з обмеженням свободи особи та триманням пщ вартою. Автор наголошуе, що запровадження домашнього арешту як запобiжного заходу в системi заходiв забезпечення кримiнального провадження е прогресивним для кримiнального процесуального законодавства УкраТни. Зважаючи на пщвищену увагу до проблеми дотримання законност при застосуваннi запобiжного заходу у виглядi тримання пщ вартою, запровадження нових прогресивних запобгжних заход1в, пов'язаних iз частковим обмеженням свободи особи, як передбaченi чинним КПК УкраТни, зокрема, домашнього арешту, сприятиме розв'язанню нагальноТ проблеми дотримання прав людини в процеа здшснення кримшального провадження.
Ключовi слова: кримшальне процесуальне право, кримiнальне провадження, заходи забезпечення кримшального провадження, запобiжнi заходи, домашнш арешт.
Постановка проблеми. Враховуючи той факт, що ми сьогодш переживаемо епоху станов-лення кримiнального процесуального законодавства Укра!ни, то серед основних проблем кри-мшально! процесуально! науки одшею з найактуальнiших е проблема застосування процесуального примусу в кримшальному провадженш. У цьому разi особливо важлива проблема застосування в кримшальному процес запобiжних заходiв, пов'язаних тшьки з частковим обмеженням свободи особи, зокрема, домашнього арешту, який е певним заповненням прогалини, що виникла мiж заходами, не пов'язаними з обмеженням свободи особи та триманням тд вартою. Тому виршення проблеми застосування домашнього арешту тд час кримшального провадження покликане сприяти розв'язанню нагально! проблеми дотримання прав людини в процес здшснення кримшального переслщування.
Аналiз дослщження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблеми застосування процесуального примусу в процес кримшального провадження внесла цша низка вггчизняних та зарубiжних науковцiв у сферi кримiнального процесу, зокрема Ю. П. Аленш, Ю. М. Грошевой,
О. М. Гумш, В. С. Зеленецький, З. З. Зшатуллш, А. В. 1щенко, П. С. Елькшд, С. Г. Коваленко, Г. К. Кожевтков, I. Г. Кириченко, О. П. Кучинська, В. Т. Маляренко, Л. М. Лобойко, О. Р. Ми-хайленко, А. В. Молдаван, М. М. Михеенко, В. Т. Нор, С. М. Смоков, I. Л. Петрухш, Д. П. Пись-менний, М. А. Погорецький, О. Г. Шило та ш.
Мета статт полягае у дослщжент домашнього арешту тд час кримшального провадження як запобiжного заходу, який е певним прогресивним заповненням прогалини, що виникла м1ж заходами, не пов'язаними з обмеженням свободи особи та триманням тд вартою.
Виклад основного матерiалу. Одтею з новел КПК Укра!ни е закршлення домашнього арешту в перелiку запоб1жних заход1в. Метою впровадження зазначеного запоб1жного заходу, який пов'язаний тiльки з частковим обмеженням свободи особи, е заповнення прогалини, яка виникла м1ж заходами, не пов'язаними з обмеженням свободи особи та триманням тд вартою. Адже тримання тд вартою тдозрюваного (обвинуваченого) як найсуворший запоб1жний зaхiд у кри-мшальному проваджент обмежуе одне з важлив1ших прав людини 1 громадянина, проголошене у ст. 29 Конституци Укра!ни право на свободу та особисту недоторкантсть. Таке обмеження, вщпо-вщно до ч. 2 ст. 29 Конституци Украши, може мати мюце не шакше як за вмотивованим ршенням суду 1 тшьки на тдставах 1 в порядку, встановлених законом (кримшальним процесуальним законом). Незважаючи на особливу суворють, зазначений запоб1жний захщ донедавна широко використовували у слщчш 1 судовш практищ. За частотою застосування тримання тд вартою традицшно займав друге мюце тсля особистого зобов'язання 1 обирався стосовно кожного п'ятого тдозрюваного (обвинуваченого). Однак, сьогодт, виходячи iз даних статистики, кшьюсть ос1б, яким обрано запоб1жний захщ у вигляд1 тримання тд вартою, мае тенденщю до зменшення. Так, за даними Центру полггико-правових реформ за 2019 р1к кшьюсть ос1б, як1 утримуються у С1ЗО, зменшилась на 36 % пор1вняно з минулим 2018 роком. На розгляд слщчих судд1в все частiше почали надходити клопотання про застосування шших запоб1жних заход1в, а саме застави, домашнього арешту, особисто! поруки та особистого зобов'язання. Так, кшьюсть клопотань про застосування запоб1жного заходу у вигляд1 тримання тд вартою у перюд з 2017 до 2018 року становила майже 30 тисяч або 42,5 % ус1х поданих клопотань про застосування запоб1жного заходу, 1з них задоволено 90,4 % вщ розглянутих [8]. Отже, варто зазначити, що тсля набрання чинносп КПК Укра!ни, кшьюсть клопотань про застосування запоб1жного заходу у вигляд1 тримання тд вартою, як1 надшшли до мюцевих загальних суд1в, значно зменшилась та з року в рш неухильно зменшу-еться за рахунок все часпшого застосування запоб1жного заходу у вигляд1 домашнього арешту.
Однак домашнш арешт не е абсолютною новелою для кримшального судочинства, оскшьки вш юнував як запоб1жний захщ на територп сучасно! Укра!ни ще у часи чинносп Статуту крим1-нального судочинства 1864 року [11] та Кримшально-процесуального кодексу Австро-Угорщини 1873 року [12, с. 418-422]. Кримшально-процесуальний кодекс УСРР 1922 року також передбачав домашнш арешт як запоб1жний захщ, що полягав у позбавлент обвинуваченого вол1 у вигляд1 його ¡золяци на дому, з призначенням варти чи без не!, 1 використовувався тодi доволi широко [9]. Однак у КПК УРСР 1960 р. цей запоб1жний захщ не був включений 1 взагат не застосовувався [10].
Запоб1жний захщ у вигляд1 домашнього арешту, будучи не таким суворим, як тримання тд вартою, 1 не таким м'яким, як особисте зобов'язання, е достатньо прийнятним i для держави (через значну економда бюджетних кошт1в, що витрачаються на утримання слщчих ¡золятор1в), 1 для особи (яка у такий спошб отримуе можливють уникнути негативних наслщюв перебування у слщчому ¡золятор1, а також збер1гае зв'язок з родиною 1 суспшьством), а тому видаеться доволi прогресивним i перспективним [2, с. 45]. Кшьюсть клопотань про застосування запоб1жного заходу у вигляд1 домашнього арешту, що перебували на розгляд1 слщчих судд1в за перюд iз 2018 до 2019 року, становила понад 8 тисяч ус1х поданих клопотань про застосування запоб1жного заходу, 1з них задоволено бшьше нiж 7 тисяч; кшьюсть клопотань про застосування запоб1жного заходу у вигляд1 застави близько 2 тисяч, задоволено - 1,4 тисяч1 [3].
Сьогодш низка держав пострадянського простору вщновили домашнш арешт як зaпобiжний зaхiд у кримiнальному процес (Бiлоруcь, Азербайджан, Казахстан). Так, вщповщно до ст. 125 КПК Республши Бiлоруcь, домaшнiй арешт полягае в iзоляцil пiдозрювaного або обвинуваченого вщ cуcпiльcтвa без утримання його тд вартою, але iз застосуванням правообмежень, визначених прокурором або його заступником. Домашнш арешт може супроводжуватися такими заходами примусу: 1) забороною виходу з житла повшстю або в певний час; 2) забороною телефонних пере-говорiв, вщправлення кореспонденцп й використання зacобiв зв'язку; 3) забороною стлкуватися з певними особами та приймати кого б то не було у себе; 4) застосуванням електронних зacобiв контролю i покладенням обов'язку носити при соб^ обслуговувати !х роботу; 5) покладенням обов'язку вщповщати на контрольш телефоннi дзвшки або iншi сигнали контролю, дзвонити телефоном або особисто з'являтися в певний час в орган дiзнaння або шший орган, який здшснюе нагляд за поведшкою пiдозрювaного або обвинуваченого [4].
Основне обмеження, пов'язане iз застосуванням цього виду зaпобiжного заходу, полягае в тому, що тдозрюваний (обвинувачений) не е повшстю вшьним у своему пересуванш, тобто вш не впрaвi безперешкодно i caмовiльно (без дозволу вщповщних уповноважених на те оргaнiв i посадових оciб) покинути мicце свого постшного, переважного чи тимчасового проживання (буди-нок, квартиру, дачу, житло, яке вiн займае як власник, орендар чи з шших тдстав, передбачених законом тощо) [5].
Водночас обмеження свободи пересування може мати й iншi форми, зорема у виглядi заборони без дозволу суду залишати мюце поcтiйного чи тимчасового проживання або вщвщувати мicце роботи, навчання чи iншi визнaченi судом конкретш мicця, залишати свое житло на весь перюд ди зaпобiжного заходу чи на визначений судом строк тощо. Передбачаеться також iзоляцiя тдозрюваного, обвинуваченого у його житт лише у визначений час (наприклад, тшьки у шчний час щоденно, крiм вихiдних i святкових дшв та iн.).
Cтупiнь cувороcтi режиму iзоляцil пiдозрювaного, обвинуваченого у межах його житла може бути рiзним - вщ заборони взaгaлi залишати свое житло протягом усього строку ди цього запоб1жного заходу до надання йому можливоcтi короткотривалих вщлучень iз дозволу суду, що обрав запоб1жиий захщ, що може бути зумовлено рiзними факторами, насамперед такими, як характер вчиненого злочину, поведшка особи пщ час розcлiдувaння, наявнють умов (зокрема побутових, фiнaнcових, сощальних) для утримання ще1 особи гад домaшнiм арештом тощо [6, с. 87].
Вщповщно до ст. 181 КПК Украши домaшнiй арешт полягае в заборош пiдозрюваному (обви-нуваченому) залишати житло цшодобово або у певний визначений перюд доби. Домашнш арешт, як i будь-який запобiжний захщ, застосовують лише до особи, яка пщозрюеться чи обвинувачуеться у вчиненш злочину, за який передбачено покарання у виглядi позбавлення волг Варто зазначити, що таке формулювання норми е не зовшм конкретним, оскшьки наштовхуе на хибну думку, що цей зaпобiжний захщ можна застосувати навггь до ошб, яким загрожуе довiчне позбавлення волi [7, с. 46]. Тому зазначене в ст. 181 КПК Украши формулювання потребуе певно1 корекцп законодавцем.
Вщповщно до ст. 181 КПК Украши, ухвала про обрання зaпобiжного заходу у виглядi домашнього арешту передаеться для виконання органу Нацюнально1 полщи за мicцем проживання пiдозрювaного, обвинуваченого [1].
Орган Нацюнально1 полiцil повинен негайно поставити на облш особу, щодо яко! застосовано зaпобiжний захщ у виглядi домашнього арешту, i повiдомити про це cлiдчому або суду, якщо зaпобiжний зaхiд застосовано тд час судового провадження. Пращвники органу Нaцiонaльноl полiцil з метою контролю за поведшкою тдозрюваного, обвинуваченого, який перебувае тд домаштм арештом, мають право з'являтися в житло ще1 особи, вимагати надати уст чи пиcьмовi пояснення з питань, пов'язаних iз виконанням покладених на не! зобов'язань, використовувати електронт засоби контролю.
Строк ди ухвали слщчого cуддi про тримання особи тд домaшнiм арештом не може перевищувати двох мicяцiв. У рaзi необхщносп строк тримання особи пiд домаштм арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслщування в порядку,
передбаченому статтею 199 КПК Укра!ни. Сукупний строк тримання особи тд домаштм арештом тд час досудового розслщування не може перевищувати шести мюящв. По закшченню цього строку ухвала про застосування запоб1жного заходу у вигляд1 домашнього арешту припиняе свою дда 1 запоб1жний захщ вважаеться скасованим.
Вщповщно до ст. 195 КПК Укра!ни, застосування електронних засоб1в контролю полягае у закршлент на тш тдозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дае змогу вщслщковувати та ф1ксувати його мюцезнаходження. Такий пристрш мае бути захищений вщ самостшного зтмання, пошкодження або шшого втручання в його роботу з метою ухилення вщ контролю та сигнал1зувати про спроби особи здшснити так1 дп [1].
Електронт засоби контролю можна застосовувати: 1) слщчим на пщстав1 ухвали слщчого судд1, суду про обрання стосовно тдозрюваного, обвинуваченого запоб1жного заходу, не пов'я-заного з позбавленням вол1, якою на останнього покладено вщповщний обов'язок; 2) пращвникам органу Нащонально! полщи на пщстав1 ухвали слщчого судд1, суду, якою щодо тдозрюваного, обвинуваченого обрано запоб1жний захщ у вигляд1 домашнього арешту.
Електронт засоби контролю застосовують у порядку, встановленому Мшютерством внут-рштх справ Укра!ни. Не допускаеться застосування електронних засоб1в контролю, як1 iстотно порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значт незручносп у !х нос1нн1 або можуть становити небезпеку для життя та здоров'я особи, яка !х використовуе. Слщчий, пращвник органу Нащонально! полщи перед застосуванням електронного засобу контролю зобов'язаний тд розпис роз'яснити п1дозрюваному, обвинуваченому правила користування пристроем, техтку безпеки поводження з ним та наслщки його зняття або неправом1рного втручання в його роботу з метою ухилення вщ контролю.
Вщмова в1д нос1ння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або шше втручання в його роботу з метою ухилення вщ контролю, а, отже, намагання вчинити зазначет дп, е невиконанням обов'язюв, покладених судом на тдозрюваного, обвинуваченого при обрант запоб1жного заходу, не пов'язаного з позбавленням вол1 або у вигляд1 домашнього арешту.
Електронна система спостереження - не едина складова домашнього арешту. Його можна забезпечити 1 без застосування електронних пристро!в, грунтуючись переважно на традицшних заходах, а саме на раптових в1зитах правоохоронщв до мюця перебування арештованого, перев 1рках у телефонному режима
Домашн1й арешт для обвинуваченого (тдозрюваного) може тривати не б1льше двох мюящв, проте за необх1дност1 його можна продовжити за клопотанням прокурора в межах досудового розслщування. Сукупний строк тримання особи тд домаштм арештом не може перевищувати шють мюящв. Одразу тсля закшчення цього строку ухвала про застосування запоб1жного заходу у вигляд1 домашнього арешту припиняе свою дда, 1 запоб1жний захщ вважаеться скасованим.
Застосовуючи домашнш арешт, слщчий суддя, суд повинт обов'язково керуватися поло-женнями ст. 178 КПК Укра!ни, яка мютить обста вини, що враховуються тд час обрання будь-якого запоб1жного заходу (зокрема, в1к, стан здоров'я тдозрюваного, обвинуваченого, мщнють соц1альних зв'язюв тако! особи у м1сц1 проживання, зокрема наявнють с1м'! та утриманщв, репутац1я, майновий стан та 1нш1 обставини) [1]. Отже, основнi штрихи процесуального примусу збер1гають для зазначеного запобiжного заходу, зокрема: заборона виходу з житла - повнютю або лише у певний перюд доби; зобов'язання особи вщповщати на контрольт дзвшки чи 1нш1 сигнали контролю; зобов'язання особи телефонувати чи особисто з'являтися у визначений час до правоохо-ронних оргатв, що здшснюють нагляд за поведшкою обвинуваченого (тдозрюваного); заборона телефонних переговор1в, в1дправлення кореспонденцп та використання 1нших засоб1в зв'язку тощо.
Пщсумовуючи все вищесказане, потрiбно зазначити, що домашн1й арешт - це бшьш гуманний вид запоб1жного заходу пор1вняно з триманням тд вартою, який наблизив Укра!ну до м1жнародних та европейських стандарт1в кримшального провадження. Його запровадження е прогресивним для кримшального процесуального законодавства Укра!ни. Зважаючи на пщвищену
увагу з боку м1жнародно1 стльноти та громадськост в Украш до проблеми дотримання законносп при застосуванш запобiжного заходу у виглядi тримання тд вартою, запровадження нових прогресивних запоб1жних заход1в, пов'язаних iз частковим обмеженням свободи особи, яю перед-бaченi чинним КПК Украши, зокрема, домашнього арешту, - сприятиме розв'язанню нагально1 проблеми дотримання прав людини в процес здшснення кримшального провадження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кримшальний процесуальний кодекс Украши: Закон Украши вщ 13 квггня 2012 р. [Електронний ресур с]: Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua. 2. Кабилова С. А. Домашний арест как мера пресечения в отечественном и зарубежном законодательстве // Российский следователь / С. А. Кабилова, Ш. Х. Заман. 2004. № 2. С. 45. 3. Огляд даних судово1 статистики щодо застосування окремих норм Кримшального процесуального кодексу Украши (КПК). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sc.gov.ua/ua/sudova_ statistika.html. 4. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://kodeksy-by.com. 5. Луцюк М. Новий КПК: щодо повноважень адвоката тд час кримшального провадження / М. Луцюк. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://rivnepravo.com.ua. 6. Меры процессуального принуждения в досудебном производстве по уголовным делам / под ред. М. Е. Токаревой. М.: Юрлитинформ, 2005. С. 87. 7. Молдован А. В. Кримшальний процес Украши: навч. поабник / А. В. Мол-дован, С. М. Мельник. К.: ЦУЛ, 2013. С. 46. 8. Огляд даних судово1 статистики щодо застосування окремих норм Кримшального процесуального кодексу Украши (КПК) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sc.gov.ua/ua/sudova_statistika.html. 9. Землянский П. T. Уголовно-процессуальное законодательство в первые годы советской власти (на материалах УССР). К.: Тип. МВД УССР, 1972. 307 с. 10. Кримшально-процесуальний кодекс Украши (станом на 19.11.12 р.) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1001-05. 11. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизвдства. Т. II. Санкт-Петербург: Издательство "Альфа", 1996. С. 334. 12. Худоба Н. В. Австршський кримшально-процесуальний кодекс 1873 року та його застосування на територп Галичини / Н. В. Худоба // Форум права. 2009. № 2. С. 418-422.
REFERENCES
1. Kryminalnyi protsecualnyi kodekc Ukrainy [Criminal Froidure Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 13 kvitnia 2012 r. [Elektronnyi гесшс]: Rezhym doctupu: http: // www.rada.gov.ua. 2. Kabylova S. A. Domashnyi arest kak mera presechenyia v otechestvennom y zarubezhnom zakonodatelstve [House arrest as a measure of restraint in domestic and foreign legislation] // Rossyiskyi sledovatel / S. A. Kabylova, Sh. Kh. Zaman. 2004. No. 2. F. 45. 3. Ohliad danykh sudovoi statystyky shchodo zastosuvannia okremykh norm Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy (KPK) [Review of court statistics on the application of certain rules of the Criminal Frocedure Code of Ukraine (CCP)] [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://sc.gov.ua/ua/sudova_statistika.html. 4. Uholovno-protsessualnui kodeks Respublyky Belarus [Criminal Frocedure Code of the Republic of Belarus] ^lektronnbii resurs]. Rezhym dostupa: http://kodeksy-by.com. 5. Lutsiuk M. Novyi KPK [The new CPC]: shchodo povnovazhen advokata pid chas kryminalnoho provadzhennia / M. Lutsiuk [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://rivnepravo.com.ua 6. Meru protsessualnoho prynuzhdenyia v dosudebnom proyzvodstve po uholovnum delam [Measures of procedural coercion in pre-trial proceedings in criminal cases] / Fod red. M.E. Tokarevoi. M.: Yurlytynform, 2005. F. 87. 7. Moldovan A.V. Kryminalnyi protses Ukrainy [Criminal process of Ukraine] / A. V. Moldovan, S. M. Melnyk. Navchalnyi posibnyk. K.: TsUL, 2013. F. 46. 8. Ohliad danykh sudovoi statystyky shchodo zastosuvannia okremykh norm Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy (KPK). [Review of court statistics on the application of certain rules of the Criminal Froidure Code of Ukraine (CCF)] [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://sc.gov.ua/ua/sudova_statistika.html. 9. Zemlianskyi F. T. Uholovno-protsessualnoe zakonodatelstvo v pervue hodu sovetskoi vlasty [Criminal procedure legislation in the first years of Soviet rule] (na materyalakh USSR). Kyev: Typ. MVD USSR, 1972. 307 p. 10. Kryminalno-protsesualnyi kodeks Ukrainy [Code of Criminal Frocedure of Ukraine] (stanom na 19.11.12 r.) [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-05. 11. Foinytskyi Y. Ia. Kurs uholovnoho sudoproyzvdstva. Tom II. Sankt-Feterburh: Yzdatelstvo "Alfa", [Course of criminal proceedings. Volume II. St. Fetersburg: Alpha Fublishing House] 1996. F. 334. 12. Khudoba N. V. Avstriiskyi kryminalno-protsesualnyi kodeks 1873 roku ta yoho zastosuvannia na terytorii Halychyny [Austrian Criminal Frocedure Code of 1873 and its application in Galicia] / N. V. Khudoba // Forum prava. 2009. No. 2. F. 418-422.
Дата надходження: 03.01.2020р.
Михаил Гузела
ПРОЦЕССУАЛЬНОЕ ПРИНУЖДЕНИЕ В ПРОЦЕССЕ ПРИМЕНЕНИЯ МЕР ПРЕСЕЧЕНИЯ, СВЯЗАННЫХ С ЧАСТИЧНЫМ ОГРАНИЧЕНИЕМ СВОБОДЫ ЛИЧНОСТИ
Статья посвящена проблеме сущности процессуального принуждения в процессе применения мер пресечения, связанных с частичным ограничением свободы личности при осуществлении уголовного преследования. В частности, приводится анализ сравнительно новой меры пресечения, нашедшей закрепление в действующем Уголовном процессуальном кодексе Украины - домашнего ареста, который является определенным законодательным зaполнением пробела, который возник между мерами пресечения, не связaнными с ограничением свободы личности, и содержанием под стражей. Автор отмечает, что зaкрепление домашнего ареста в качестве меры пресечения в системе мер обеспечения уголовного производства является про-грегавним для уголовного процессуального законодательства Украины. Учитывая повышенное внимание к проблеме обеспечения зaконноcти в процессе применения меры пресечения в виде содержания под стражей, зaкрепление новых прогрессивных мер пресечения, связанных с частичным ограничением свободы личности, которые регламентированы действующим УПК Украины, в частности, домашнего ареста, - будет способствовать решению проблемы обеспечения прав человека в процессе осуществления уголовного производства.
Ключевые слова: уголовное процессуальное право, уголовное производство, средства обеспечения уголовного производства, меры пресечения, домашний арест.
Mykhailo Huzela
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure, Ph. D., Assoc. Prof.
PROCEDURAL FORCES IN THE PROCESS OF IMPLEMENTING PRECAUTIONS RELATING TO PARTIAL RESTRICTION OF FREEDOM OF PERSON
The article deals with the problem of the nature of procedural coercion in the process of preventive measures related to the partial restriction of a person's freedom during criminal proceedings. In particular, an analysis of a relatively new preventive measure, which found anchoring in the current Criminal Procedure Code of Ukraine - house arrest, which is a certain legislative filling in of the gap that arose between preventive measures, unrelated to the restriction of freedom of person, is provided. The author emphasizes that the introduction of house arrest as a precautionary measure in the system of criminal proceedings is progressive for the criminal procedural legislation of Ukraine. Due to the increased compliance with the law in the application of a precautionary measure in the form of detention, the introduction of new progressive incidental measures related to the partial restriction of the freedom of the person, respect for human rights in the course of criminal proceedings.
Key words: criminal procedural law, criminal proceedings, measures of ensuring criminal proceedings, preventive measures, house arrest.
