CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 106-111.
УДК 811.161.2
ЗАСОБИ ПАРАЛЕЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА 1Х ФУНКЦП У НАУКОВО-ТЕХН1ЧНОМУ ТЕКСТ З МАШИНОБУДУВАННЯ
Кульб/'да Н. I.
Донецький нацюнальний технчний унверситет, м. Донецьк
Статтю присвячено вивченню засобiв паралельного зв'язку у науково-техшчному текст та визначенню 1х функцiй у текст науково-експериментально! статтi з машинобудування. Тут описано типовi синтаксичнi конструкци, зокрема синтаксичний паралелiзм, структурно-смисловий повтор та ш., якi забезпечують зв'язшсть, логiчнiсть та точнiсть викладу шформаци, виконуючи текстотвiрну та експресивну функци у науково-технiчному текстi.
Ключов1 слова: науково-технiчний текст, категорiя зв'язност, засоби паралельного зв'язку, синтаксичний паралелiзм, синтаксичний повтор.
Постановка проблеми. На думку вчених, однieю з найважливших категорiй тексту е зв'язшсть, яка "здшснюеться за допомогою низки структурних i лексико-семантичних засобiв, яю е у кожному текстi в найрiзномаштmших комбiнацiях" [2, с. 34]. Рiзновиди зв'язностi та засоби вираження категорп зв'язностi, як показують дослщження (А. Загнiтко, I. Кочан. А. Мамалига, С. Подолкова, Н. Непийвода та iн..), визначають специфiку тексту певного функцюнального стилю, формують синтаксис стилю. Тому важливим завданням сучасно! украiнiстики е встановити закономiрностi й визначити особливост реалiзацii категорп зв'язносп тексту для кожного функцiонального стилю укра1нсько! мови, зокрема для науково-техшчних текстiв, мова яких в останш десяти-лiтгя привертае увагу вчених. Однак, на сьогоднi немае окремого дослщження реалiза-цп категорп зв'язносп в укра!нських науково-експериментальних статтях, яю вщзнача-ються специфiкою комунiкативного завдання i становлять значний корпус текспв нау-ково-технiчного характеру. У зв'язку з цим актуальним видаеться вивчення засобiв вираження названо! категорп в текстах цього жанру, що й становить завдання статгi.
Метою ще! стаггi е розгляд паралельного зв'язку мiж частинами науково-техшчного тексту як засобу вираження категорп зв'язносп. У стаггi ставимо завдання встановити деяю закономiрностi вияву паралельного зв'язку та встановити функцп засобiв паралельного зв'язку в науково-техшчному текстi.
Як визначае I. Кочан, "зв'язшсть бувае лшшна (або послщовна) та вертикальна (або ланцюжкова)", перша з яких виявляеться як безпосереднш зв'язок окремих час-тин тексту (лексичний i граматичний), а друга - як "пучкоподiбний" зв'язок мiж час-тинами тексту, який здшснюеться через тему, заголовок, власнi назви та ш. [2, с.34]. Для лшгвютичного аналiзу тексту I. Кочан поеднуе характеристику категорп зв'язност з класифшащею видiв зв'язку, яку здшснено А. Мамалигою для публщистич-ного тексту, де автор класифшаци видiляе ланцюжковий, паралельний, штегратив-ний, корелятивний, тематичний та iн. зв'язки [2, с.34-37; 4, с.103]. Безперечно, у на-
ЗАСОБИ ПАРАЛЕЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА Х ФУНКЦ11 У НАУКОВО-ТЕХН1ЧНОМУ ТЕКСТ З МАШИНОБУДУВАННЯ
уково-техшчному текст назваш вище шдкатегорп зв'язностi та види зв'язку окре-мих частин тексту мають сво! особливостi, якi зумовлюють структурно-семантичну специфшу текстiв науково-технiчного характеру.
Серед видiв зв'язку, якi забезпечують цшснють та зв'язнiсть частин науково-техшчного тексту, знаходимо структури з лшшним (ланцюжковим) способом поед-нання сумiжних предикативних одиниць, у яких засобами структурного i семантич-ного зв'язку виступають спiввiдноснi лексико-граматичнi форми: займенники, спо-лучнi слова, прислiвники тощо, напр.:Основний метод, що застосовуеться в робо-тг, мае назву структурно-континуального тдходу. Шн дозволяе визначати реолог1-чт властивост1 дисперсног системи [...] (Вюник КНУ, 2006, № 13-14, с.114). Та-кий спошб реатзацл категори зв'язностi бiльш притаманний складним реченням рiзного типу й рiзного рiвня складностi.
1ншим, значно поширешшим видом зв'язку мiж сумiжними реченнями зв'язно! частини тексту, е тематичний "пучкоподiбний" зв'язок, у реатзацп якого беруть участь лексичнi повтори, де повторюеться ключове слово, яке пов'язано з темою наукового викладу, з предметом анатзу чи елементом експерименту, напр.: Пропо-нована методика [..] експериментального визначення залежност1 коефЩента те-ртя спокою в1д [...] виду тертя (сухе чи граничне). Для цього виготовлена експери-ментальна установка. що складаеться з досл1джуваног пари тертя та механизму створення навантаження. Механизм для створення навантажень дозволяе отриму-вати стабтьш значення навантажень у пар1 тертя (Вюник ВП1, 2005, № 2, с. 81).
Засобами ланцюжкового та тематичного зв'язку виступають, зокрема, смисловi повтори, семантика яких передае ключовi поняття теми науково-експериментально! статп, та сшввщносш дейктичш замшш слова, яю послщовно змщуються в прос-торi текстового континууму.
Однак, найбшьш поширеним та полiфункцiйним виявляеться паралельний зв'язок, який використовуеться для сшввщносного поеднання семантично та структурно подiбних чи тотожних елементiв сумiжних у текст висловлень. Як показуе аналiз текстiв науково-експериментальних статей з машинобудування, важливим текстот-вiрним засобом побудови науково-техшчного тексту е синтаксичний паралелiзм, який сприяе зв'язностi, чiткостi та лопчносп викладу шформаци, а також тдкрес-люе вагомiсть повторюваних у сумiжних висловленнях структур, тобто виконуе також експресивну функцiю.
Засобами паралельного зв'язку в аналiзованих текстах е структурно-смисловi повтори елементiв сумiжних речень. При цьому повторюванi структури одержують додаткове семантичне навантаження, видшяючись iнтонацiйно, зокрема пiдпадаючи пiд лопчне наголошування, напр.: Мехашчний привод у быьшост! в^брацтних тех-нолог1чних машин реал1зуеться двома методами в1брозбудження: силовим (динам1-чним) / юнематичним. У динам1чному в1брозбуджувач1 силова або моментна незр1-вноважешсть гнерцШного елемента викликае коливальний рух робочих оргатв ма-шини (Вюник ВП1, 2007, № 2, с. 65).
У наведеному вище сполученш речень однотипними структурно i за змютом е конструкци у быьшост! в^брацтних технолог1чних машин та у динам1чному в1броз-буджувач1. У другому реченш лопчно наголошений елемент "у динам1чному в1броз-
107
буджувачг" винесено на початок речення, у препозищю до предикативного центру. Цей конструктивний елемент зютавляе змют свого речення зi змютом попереднього речення, де зютавлюваним з ним елементом виступае сшввщносна конструкщя "у бтъшост1 в1брацтних технолог1чних машин".
Сшввщноснють змiсту цих двох синтагм забезпечуеться подiбнiстю 1х семан-тико-синтаксично! структури - це локативно-посесивш конструкци з формально поширеною назвою мюця перебiгу названого процесу: машини чи И частини, якiй притаманний певний характер процесу. Семантична сшввщноснють наведених конструкцiй полягае також у тому, що назви машин (вгбрацШш технологгчт машини - динам1чний вгброзбуджувач) перебувають у ешдигматичних вщношеннях як родова i видова назва. Таким чином, можемо вважати, що зв'язшсть тексту в цьому випадку виявляеться як паралельний зв'язок, що, на думку I. Кочан, "використову-еться для спiввiдносного поеднання речень (те, що було сказано узагальнено - кон-кретизуеться або навпаки)" [2, с. 34].
Сумiжнi речення, пов'язаш паралельним зв'язком, можуть мютити зiставлюванi спiввiдноснi елементи зiставно-протиставного змюту, напр.: Таким чином, за вгдсу-тност1 в контейнер? робочого наповнювача коливалъна система ст1йка: ствпада-ютъ гг динам1чна 7 статична вШ. За наявност1 в робоч1й камер1 технолог1чного се-редовища коливалъна система в процес зд1йснення технолог1чного руху стае не-стткою (Вюник БИТ, 2008, № 2, с. 66).
У наведеному прикладi зютавлюваними елементами виступають складеш конструкций до яких входять сполучення зi значенням умови (за вщсутносп - за наявно-сп) та локативш конструкци (в контейнер7 робочого наповнювача - в робоч1й камер1 технолог!чного середовища). Якщо локативш конструкци сумiжних речень, як на-зивають частини машин з !х вмютом, лише зiставляються за семантикою, то конструкци зi значенням умови - протиставлюваш за змiстом. Зауважимо, що зютавно-протиставний характер сшввщносних синтаксичних елементiв у бiльшостi подiбних випадкiв, як i в аналiзованому, посилюеться за рахунок наявностi у складi предикативного центру антонiмiчних лексичних одиниць, тут: коливалъна система стШка -коливалъна система стае нест1йкою.
Як бачимо, в наведеному вище прикладi маемо справу з антонiмiчним повтором предикативного центру сумiжних речень, тодi як у випадках паралельного зв'язку зi значенням узагальнення / конкретизаци структура та семантика предикативного центру може бути зовшм рiзна, самостiйна за значенням як така, що розгортае сут-нють чи послiдовнiсть наукового експерименту, про який йдеться у стаггi, напр.: Для р1зних пар матер1ал1в ? режим1в тертя, параметр1в приводу ¡снуютъ закони змти коефщента тертя в1д тривалост1 нерухомого контакту, швидкост1 ковзан-ня, виду / складу мастила та т. Як правило, для кожног конструкцИ' ? поеднання матер1ал1в пари тертя необх1дно на етат досл1дного конструювання визначати можлив1стъ реал1зацИ' вар1анта проектного ршення [...] (Вюник ВШ, 2005, № 2, с. 81). Тут сумiжнi речення мютять зютавлюваш конструкци, як визначають обста-вини, за яких реалiзуеться названа дiя чи стае можливою названа предикативною парою ознака. Зютавлюваш сшввщносш конструкци знаходяться у вщношенш "за-гальне / конкретне", але предикативний центр другого iз подано! вище послщовнос-
108
ЗАСОБИ ПАРАЛЕЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА IX ФУНКЦИ У НАУКОВО-ТЕХН1ЧНОМУ ТЕКСТ1 З МАШИНОБУДУВАННЯ
т речень пов'язаний iз попередшм тшьки спшьнютю теми i розвивае певний лопч-ний зв'язок мiж ними. У цьому випадку справедливим буде твердження В. Мельничайка, який, видшяючи у межах складного синтаксичного цшого чи над-фразно! едностi послiдовну (ланцюжкову) i паралельну зв'язнiсть, зазначае, що па-ралельний зв'язок полягае у цiлковитiй рiвнозначностi певних елементiв у контекстi мовно! одиницi, а рiвнозначнiсть ця полягае у структурнш подiбностi [3, с. 36-37].
Структурна подiбнiсть пов'язаних паралельним зв'язком сумiжних висловлень часто полягае у наявносп в 1хнш структурi структурно iдентичних i семантично сшввщносних синтаксичних конструкцiй, словосполучень, синтагм i речень. Досить часто подiбна сукупнють сумiжних речень мiстить, крiм синтаксичного, лексико-семантичний повтор. Такi сшввщносш конструкци входять, напр., до викладу шже-нерних розрахункiв або до опису переб^у експерименту:
3) 1.304 < фо < 1.316. Розглянемо на прикладг фо = 1.311. Показник Ляпунова 6 = 0.019. Перетин Пуанкаре зображено на рис. 2.б та на рис. 2.в. З вигляду перетину Пуанкаре та значення показника Ляпунова можна вважати, що за таких умов по-чинае проявлятися хаос у систем1, тобто дана система хаотична.
4) 1.317 < фо < 1.351. Розглянемо на прикладг фо = 1.533. Показник Ляпунова 6 = 0.024. Перетин Пуанкаре аналог1чний (рис. 2. в.), але його графж одразу починае за-повнювати певну область площини Значення показника Ляпунова та вигляд перетину Пуанкаре говорять про хаотичний рух. У цьому випадку вже нема такого переходу в1д коливань, схожих на кваз1пер1одичм до хаотичних, як це в1дбувалось в попередньому випадку (Вюник КНУ, 2005, № 13-14, с. 114).
Як бачимо, у наведеному прикладi структурно однотипш елементи опису чисе-льного експерименту повторюються у кожнш його зв'язнш частит - пункп. Тут спостертаемо повторення тотожних синтаксичних конструкцш: односкладних чи двоскладних, повних або, частше, елштичних речень з незначними змшами в !х се-мантищ (змша значення вихщних даних) та з вщмшною висновковою частиною кожного абзацу тексту.
Синтаксичний i лексичний повтор шщальних частин сумiжних конструкцш виконуе насамперед текстотвiрну функщю, беручи участь в структуруванш тексту та оформлюючи абзаци. Виклад науково-експериментальних розрахунюв за спшь-ною текстовою моделлю, становлячи основу паралельного зв'язку сумiжних вiдрiз-юв тексту, сприяе лопчносп передачi iнформацil. Вживання повторюваних iнiцiа-льних синтаксичних конструкцiй, яю становлять у сво1й бiльшостi коротю речення, забезпечуючи чiткiсть i лопчнють наукового викладу, впливае на яснють сприйнят-тя тексту його адресатом i виявляе експресивнiсть подiбного способу передачi нау-ково-технiчноl iнформацil.
Використання в таких повторах односкладних, двоскладних з елштичною дiе-слiвною зв'язкою складеного iменного присудка та неповних двоскладних речень (у наведеному вище прикладк Розглянемо на прикладг фо = 1.533; Перетин Пуанкаре аналоггчний; Показник Ляпунова 6 = 0.019 та ш.) також впливае на характер викладу та визначае додатковi функци аналiзованих засобiв паралельного зв'язку. Так, як вщомо, "односкладне речення бiльш стисле, економнiше" [1, с. 239]. П.С. Дудик, говорячи про стилютичш функци повних i неповних односкладних речень, зокрема
109
речень означено-особових, яю, на думку вченого, притаманш вшм стилям мови, за-уважуе, що саме у стислостi й економносп вираження думки й полягае стилютична iндивiдуальнiсть односкладного речення, а на цш основi й комунiкативна потреба у вживанш цього типу речень [там же]. Це саме можна сказати й про неповш синтак-сичш конструкци, зокрема, елiптичного характеру. Таким чином, таю важливi озна-ки науково-технiчного викладу, як стислють i точнiсть створюе, зокрема, вживання односкладних i неповних елiптичних чи контекстуальних речень у якостi повторю-ваних елементiв паралельних висловлень тексту.
Досить часто паралельний зв'язок мiж сумiжними у текстi реченнями виявля-еться у русi повторюваного структурно-семантичного елемента в межах актуального членування висловлень: вiд теми першого речення до реми наступного, а потм -до поеднання його з ремою одного з наступних речень i повторення у виглядi теми третього чи одного з подальших речень, напр.: Для оцгнки впливу основних параме-тр1в процесу рад1алъного видавлювання на граничне формозм1нювання необх1дна ¡нформащя про вплив цих параметр1в на ¡сторт навантаження, що однозначно визначаетъся напружено-деформованим станом та законом його зм1ни в процес пластичног деформацп [...]. Розв'язуючи крайову задачу, вважали, що напружено-деформований стан е осесиметричним, а метал, який деформуетъся, розглядали як жорстко-пластичне тгло. Для осесиметричного напруженого стану [...] р1вняння р1вноваги маютъ вигляд [...] (Вюник ВШ, 2006, № 4, с. 64).
Отже, розгляд паралельного зв'язку як засобу реалiзацii категори зв'язносп дозво-ляе зробити висновок, що текстотвiрна функцiя науково-техшчного тексту притаманна синтаксичному паралелiзму, який сприяе зв'язностi, чiткостi та лопчносп викладу ш-формаци, а також шдкреслюе вагомiсть повторюваних у сумiжних висловленнях структур, тобто виконуе також експресивну функцiю. Засобами паралельного зв'язку в аналь зованих текстах е структурно-смисловi повтори елементiв сумiжних речень. При цьому повторюванi структури одержують додаткове семантичне навантаження, вцщляючись iнгонацiйно, зокрема пiдпадаючи пiд лопчне наголошування.
Сумiжнi речення, пов'язанi паралельним зв'язком, часто мiстять зiставлюванi сшввщносш елементи зiставно-протиставного змiсту, що посилюе !х логiчне наго-лошення. Зютавно-протиставний характер паралельних синтаксичних елементiв у бшьшосп випадкiв пiдкреслюегься за рахунок антонiмiчних лексичних одиниць у складi предикативного центру. Таке зiставлення сприяе лопчносп й проблемностi наукового викладу, тим самим шдвищуе експресiю висловлення.
Структурна подiбmсть пов'язаних паралельним зв'язком сумiжних висловлень часто полягае у наявносп в iхнiй структурi структурно iдентичних i семантично стввщно-сних синтаксичних конструкцiй, словосполучень, синтагм i речень. Синтаксичний i ле-ксичний повтор iнiцiальних частин сумiжних конструкцiй виконуе насамперед текстот-вiрну функцiю, беручи участь в структурувант тексту та оформлюючи абзаци.
Лопчност передачi iнформацii сприяе виклад науково-експериментальних роз-рахункiв за спiльною текстовою моделлю, що становить основу паралельного зв'язку сумiжних в^^зюв тексту. Вираження повторюваних шщальних синтаксичних конструкцш короткими односкладними чи неповним двоскладними реченнями за-
110
ЗАСОБИ ПАРАЛЕЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ÏX ФУНКЦН У НАУКОВО-ТЕХН1ЧНОМУ ТЕКСТ З МАШИНОБУДУВАННЯ
безпечуе чптасть i стислють наукового викладу i виявляе експресившсть подiбного способу передачi науково-технiчноï шформаци.
Паралельнi синтаксичнi конструкцiï, якi складають цiлiсний зв'язний текст або його частину, створюють його единий просторовий та часовий континуум, де останиш найчаспше, незалежно вiд формально-граматичного вираження предика-тiв, сприймаеться як абсолютний синтаксичний час i сприяе об'ективносп викладу й сприйняття науково-технiчного тексту.
Подальше вивчення рiзновидiв зв'язку мiж сумiжними частинами науково-технiчного тексту дозволить також встановити вщношення мiж категорiею зв'язнос-тi та шшими категорiями тексту - логiчностi, експресивност, стислостi й точностi науково-технiчного викладу.
Список л^ератури
1. Дудик П. С. Ститстика украïнськоï мови / П. С. Дудик. - Навч. поабник. - Кшв : Вид. центр "Академ1я", 2005. - 368 с.
2. Кочан I. М. Лшгвютичний анал1з тексту : навчальний поабник / I. М. Кочан. - 2-ге вид., пере-роб. i доп. - К. : Знання, 2008. - 423 с.
3. Мельничайко В. Я. Лшгвютика тексту у шкшьному кура украшсьюл мови / В. Я. Мельничай-ко. - К., 1986. - 165 с.
4. Р1зун В. В. Нариси про текст : теоретичш питання комунiкацiï тексту / В. В. Р1зун, А. I. Мама-лига, М. Д. Феллер. - К. : Наукова думка, 1998. - С. 103-104.
Використаш джерела:
5. Вгсник КНУ - Вгсник Киïвського нацюнального унiверситету 1меш Тараса Шевченка. Математика. Механжа. - 2005-2008 рр.
6. Вгсник ВП1 - Вгсник Вшницького полггехшчного 1нституту, 2004-2007 рр.
Кульбида Н.И. Средства параллельной связи и их функции в научно-техническом тексте по машиностроению / Н.И. Кульбида // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. -С. 106-111.
Статья посвящена изучению средств параллельной связи в научно-техническом тексте и определению их функций в тексте научно-экспериментальной статьи по машиностроению. Здесь описаны типичные синтаксические конструкции, в частности синтаксический параллелизм, структурно-смысловой повтор и др., которые обеспечивают связность, логичность и точность изложения информации, выполняя текстообразующую и экспрессивную функции в научно-техническом тексте.
Ключевые слова: научно-технический текст, категория связности, средства параллельной связи, синтаксический параллелизм, синтаксический повтор.
Kulbida N. Means of parallel communication and their function in the scientific and technical text on mechanical engineering / N. Kulbida // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. -Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 106-111.
Article is devoted to studying of means of parallel communication in the scientific and technical text and to definition of their functions in the text of scientific and experimental article on mechanical engineering. Here typical syntactic designs, in particular syntactic overlapping, structural and semantic repetition, etc. which provide connectivity are described, logicality and accuracy of a statement of information, carrying out text-formed and expressional functions in the scientific and technical text.
Keywords: scientific and technical text, category of connectivity, means of parallel communication, syntactic parallelism, syntactic repetition.
Поступила в редакцию 18.10.2012 г.
111
