CC BY
47
УДК 340.12(430) "17/18"
О. В. Ряшко
Львiвський державний ушверситет внугрiшнiх справ кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримшального процесу Л. О. Остапенко Навчально-науковий iнститут права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехнша" кандидат юридичних наук, асистент кафедри цившьного права та процесу
ЗАХИСТ СВОБОДИ, НЕЗАЛЕЖНОСТ11 СУВЕРЕН1ТЕТУ ДЕРЖАВИ В ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВИХ КОНЦЕПЦ1ЯХ ГЕГЕЛЯ
©Ряшко О. В., Остапенко Л. О., 2016
Розглянуто проблему захисту свободи, незалежност i суверенiтету держави в фшо-софських, полггико-правових концепцiях великого шмецького фiлософа Г. В. Ф. Гегеля. Шмецький мислитель дав глибокий аналв рол1 I мкця держави в розвитку I функцiонуваннi суспiльства. Вш один iз перших акцентував увагу на необхщност захищати державу н свободу, незалежнiсть i суверенiтет в1д агреси. У цьому аспектi розкрив роль, значення народу i арми в за\истi свое! держави. Фiлософсько-правовi, полiтичнi ще!' Гегеля не втратили свое! сощально!' цiнностi вони i у наш час е надзвичайно актуальними у зв'язку з тим, що Укра'ша стала жертвою военно-полггично!' агреси з боку Росшсько!' Федераци i вона веде боротьбу за захист свое!' свободи, незалежност i суверенiтету.
Ключовi слова: сусшльство, держава, народ, право, незалежнiсть, суверенггет, полггика, вшна, агрес1я, свобода, армiя.
6. В. Ряшко, Л. О. Остапенко
ЗАЩИТА СВОБОДЫ, НЕЗАВИСИМОСТИ И СУВЕРЕНИТЕТУ ГОСУДАРСТВА В ПОЛИТИКО-ПРАВОВЫХ КОНЦЕПЦИЯХ ГЕГЕЛЯ
Рассматривается проблема защиты свободы, независимости и суверенитета государства в философских, политико-правовых концепциях великого немецкого философа Г. В. Ф. Гегеля. Немецкий мыслитель дал глубокий анализ роли и места государства в развитии и функционировании общества. Он один из первых акцентировал внимание на необходимости защищать государство его свободу, независимость и суверенитет от агрессии. В этом аспекте раскрыл роль и место народа и армии в защите своего государства. Философско-правовые, политические идеи Гегеля не потеряли своей социальной ценности они и в наше время чрезвычайно актуальны в связи с тем, что Украина стала жертвой военно-политической агрессии со стороны Российской Федерации и ведет борьбу за защиту своей свободы, независимости и суверенитета.
Ключевые слова: общество, государство, народ, право, независимость, суверенитет, политика, война, агрессия, свобода, армия.
O. Ryashko, L. Ostapenko
PROTECTING THE FREEDOM, INDEPENDENCE AND SOVEREIGNTY IN THE POLITICAL AND LEGAL CONCEPTS OF HEGEL
The problem of protecting freedom, independence and sovereignty in the philosophical, political and legal concepts of the great German philosopher GVF Hegel. German philosopher made a profound analysis of the role and place of the state in the development and functioning of society. He is one of the first drew attention to the need to protect the state of freedom, independence and sovereignty of aggression. In this respect, revealed the role and place of the people and the army to protect their country. Philosophical and legal, political ideas Hegel did not lose their social values are in our time is extremely important due to the fact that the victim Ukrayina stala military and political aggression by the Russian Federation and is fighting for the defense of their freedom, independence and sovereignty.
Key words: society, state, nation, law, the independence, sovereignty, politics, war, aggression, freedom, army.
Постановка проблеми. Серед проблем, як е актуальними i постшно хвилюють yci народи свггу, ввд античносп i до сьогодення - це проблема свободи, незалежносл та суверенносп держави. Сподiвання на те, що XXI ст. принесе на Планету мир, на жаль, виявилось не реальним. У рiзних регюнах, зокрема, i в Сврот виникають конфлшти, як призводять до агреси та вшн. Яскравим прикладом такого вшськово-полггичного конфлшту е росшська военна агрешя проти Украши. У цих складних сощально-полггичних, економiчних умовах забезпечення безпеки й оборони Украшсько!' держави залишаеться найактуальшшою проблемою сьогодення.
Так, проблема забезпечення незалежносп та суверенитету держави i в наш час е актуальною, на що у свш час наголошував Гегель. Варто взяти до уваги, що i на сьогодт глибою ще1 шмецького фшософа щодо сутностi держави та й безпеки не тшьки е щкавими, з погляду iсторичного минулого, але вони е актуальними i не втратили свое!' соцiальноi цiнностi.
Аналiз дослщження проблеми. В iсторii' фшософсько'', полiтичноi i правово'' думки видатш мислителi, починаючи з античностi (Гераклгг, Демокрiт, Платон, Арiстотель, та ш), сформулювали глибокi iдеi щодо проблеми вшни i миру, ролi та мюця безпеки, обороноздатностi i незалежносл держави. Наукова, громадська i педагопчна дiяльнiсть Гегеля була е i буде в центрi уваги дослвдниюв. Проблеми сутностi держави, вiйни i миру в творчостi великого шмецького мислителя були предметом дослщження в роботах В. Асмуса, А. Пюнтковського, Т. Ойзермана та шших. Деяю аспекти проблеми держави ii незалежносп i суверенiтету в творах Гегеля аналiзували вiдомi нiмецькi вченi В. Вшдельбант, В. Дшьтей, Г. Ноль, К. Фшер та iн. Спещальних дослiджень на тему захисту свободи, незалежноси i суверенiтету держави в полггико-правових концепцмх Гегеля до цього часу бракуе.
Мета дослщження. Аналiз фiлософсько-полiтичних, правових, етико-моральних вдей, пов'язаних зi захистом свободи, незалежносп та суверенiтету держави в творах Гегеля.
Виклад основного матерiалу. Серед багатьох фшософських, естетичних, моральних, релтйних та iнших проблем, що перебували в центрi уваги Гегеля особисте мюце займали проблеми, як його хвилювали. Вони були пов'язат з полiтико-соцiальним i правовим становищем Шмеччини. Варто наголосити, що вже в молодому вщ Гегель щкавиться iсторiею розвитку суспшьства держави i права, мораллю, релiгiею, звичаями. Значний вплив на становлення i формування полiтико-правових iдей молодого Гегеля мали твори Платона, Арютотеля, трагедii Софокла та шших античних мислителш. Гегель прискшливо вивчае твори Вольтера, Гердера, Гоббса, Грощя, Канта, Лейбнiца, Локка, Монтеск'е, Руссо, Стнози, Фiхте, Шеллшга, Якобi та
шших захвдно-европейських мислителiв. Аналiзуючи проблему захисту незалежносп i суверенiтету держави, Гегель у таких ввдомих творах, як "Фшософм права" "Феноменологм духу", полггичних творах та iнших особливу увагу акцентуе на фшософському розумiннi сутносп держави та 11 полiтико-правових функцмх. Що таке держава? - ставить запитання Гегель i вiдповiдае: "Держава -едтсть морально! iдеl - моральний дух як дшстсть само! себе, ясна субстанцшна воля, яка мислить i знае себе, i виконуе те, що вона знае" [1, с. 279].
Держава е наслвдком свiтового духу. Держава стверджуе Гегель, - це свгговий дух (свгговий розум) який виступае як всезагальне. "Держава - це дух Бога в свт". "Держава е божественна воля" [1, с. 296].
"Держава, - говорить Гегель, це дшстсть морально! вде!... в якш свобода досягае свого найвищого права, i ця самоцшь надшена найвищим правом ввдносно одиничних людей, чий найвищий обов'язок полягае в тому, щоб бути членами держави" [2, с. 212].
"У наявному бут народу, - писав Гегель в Енциклопедй фшософських наук, - заключаеться субстанцiйна цшь в тому, щоб бути державою. Народ без державного будiвництва (нацм) немае... нмко! iсторi!, подiбно народам, як iснували до утворення держави" [5, с. 368].
Гегель, - пише Вшьгельм Дшьтей, - захопився вдеею однiе! працi, що м^ поставити тодi нiмець: майбутне шмецько! держави" [3, с. 191].
Суттю держави вважав Гегель е !! суверенiтет. Так у свiй час видатний шмецький фшософ Лейбнiц атрибутом держави вважав !! суверенiтет, що втшюе свою волю "як всередиш, так i, пере-дусiм, назовш - стосовно 1нших "держав". Лише в цш силi бачив вш ознаку суверенiтету" [3, с. 193].
Аналiзуючи iде! Гегеля, щодо сутносп держави !! захисту i суверештету, В. Дшьтей акцентуе увагу на тому, що Гегель неодноразово наголошуе на тому, що "Натовп людей може назвати себе державою лише тод^ коли щ люди пов'язаш суспiльним захистом сукупностi !хнього майна, але щ люди наголошуе мислитель повинш захищати себе справжньою зброею" [3, с. 194]. Як говорить В. Дшьтей, тези, "що повторюються у нових i нових зворотах, характеризують для Гегеля сутнiсть держави" [3, с. 194]. Та держава, яка володiе не тшьки правом, законами тощо повинна володгги "владою збро!", для того, щоб себе захищати.
Шмеччина з болем констатуе Гегель вже не е державою. Для того, щоб маса людей створила державу, - говорить Гегель !м необхвдно створити спшьний захист i державну владу" [4, с. 76].
Гегель жив i творив в епоху, коли в Сврот виникали конфлшти мiж державами, якi закiнчувались вшнами. Так, мислитель не мiг обшти цю складну полiтико-правову проблему".
У 1807 р. вийшов у свгг твiр "Феноменологм духа", у якому мислитель аналiзуе право, мораль, державу i вiйну. Засобом для подолання можливо! iзоляцi! та вiдчуження суспшьства i особи вiд держави як цшого за Гегелем е вшна.
Вшна, на думку мислителя, е об'еднавчим фактором i для того, щоб суспшьство i держава не роздшялась на окремi частини "уряд повинен час ввд часу внутршньо потрясати !х за допомогою вшн" [5, с. 31].
1снують iндивiди, якi ухиляються i прагнуть вiдiрватися ввд цшого (держави) до недотор-каного для себе - буття i особисто! безпеки" [5, с. 31]. Отже, щ iндивiди не е патрютами держави, вони не е морально готовими виступити на !! захист, недоторканiсть i незалежнiсть.
"Високе значення вiйни, - пiдкреслюе Гегель, - полягае в тому, що завдяки !й... збертаеться моральне здоров'я народiв, проходить !хня байдужiсть до затвердшня скiнчених визначеностей; так само як ото рух вiтрiв не дае озеру загнивати, що з ним, безперечно, сталося б за тривалого безвпря, так i вшна обер^ае народи ввд загнивання, яке, безперечно, стало наслвдком тривалого, а тим бшьше вiчного миру" [2, с. 283].
"Взагалi вiйни, - пише Гегель, - запобтали виникненню внутршшх заворушень i змiцнювали державну владу" [2, с. 283]. "Т народи, - заявляе Гегель, - яю не бажали терпiти сувереншсть усерединi кра!ни або остерiгались !!, потрапляли пiд ярмо iнших народiв. Звичайно вiйна приносить небезпечнiсть. Вшни виникають там, де вони в природi речей" [2, с. 284]. Гегеля не тшьки як фшософа-мислителя, але й як громадянина патрюта надзвичайно хвилювала проблема незалежностi i суверенiтету та свободи народу.
Яю ж вде'' пропонуе Гегель? Свобода, - вважав Гегель, - можлива лише в законному об'еднанн народу в державу. Свобода, - говорить Гегель, - можлива тшьки в державу яка створена на правовш основi народом" [4, с. 152]. Мислитель наголошуе на тому, що "Високе достошство людини заключаеться в тому, щоб бути свободним" [4, с. 15]. Але за свою як особисту, так i суспшьну свободу заявляе фшософ треба боротись."Тшьки за допомогою боротьби може бути завойована свобода" [5, с. 241].
"Якщо Шмеччина, говорив Гегель не хоче тсля цшого ряду вшн роздшити участь Iталii, i повшстю пiдпасти пiд iноземну владу, вона повинна створити едину державну оргашзащю, i дуже важливо "об'еднати вш нiмецькi вiйська в едину армто" [6, с. 22]. На думку Гегеля, тшьки та держава, яка опираеться на свободний дух свого народу, стае безмежно сильною i могутньою [6, с. 24]. Якщо виникае небезпека для держави та й незалежносп, то "обов'язок закликае, -говорить Гегель, - до й захисту всiх громадян" [2, с. 284]. "Вшськовий стан - це стан загальносп, якому належить захищати державу... i готовнiсть принести себе в жертву". 1стинна хоробрють, -культурних народiв, - зауважуе Гегель, - полягае в готовности жертвувати собою на службi держави, де шдиввд становить лише одного серед багатьох" [2, с. 285]. Аналiзуючи сутнiсть суверенiтету, Гегель ткно пов'язуе його з державою як "свобвдного i морального цшого" [7, с. 112]. Дiалектика зовнiшнього i внутрiшнього суверенiтету проявляеться в тому, що устшш вiйни зауважуе Гегель, не давали розвиватися внутрiшнiм заколотам i змiцнювали державну владу. Мислитель вважае, що устх у ввдстоювант зовнiшнього суверенiтету змiцнюе внутрiшнiй суверештет, але, з iншого боку, слабюсть внутрiшнього суверенiтету значно зменшуе устх боротьби за незалежшсть держави ввд шших народiв.
Гарантiею незалежностi держави, за Гегелем, е й збройт сили. Командування збройними силами, а також здшснення iнших функцiй зовшшнього суверенiтету (пiдтримання вiдносин з шшими державами... оголошення вiйни i заключення миру, пiдписання договорiв тощо). Гегель зараховуе до прегоративи влади монарха. Водночас у дшсних взаемоввдносинах мiж державами, не монарх, а народ представляе "абсолютну владу на землГ'. Тшьки в такому розумiннi одна держава суверенна i самостiйна ввдносно iншоi [7, с. 113-114].
Зовшшне державне право повинне будуватись на принцит взаемовiдносин суверенних i самостшних держав. Держави, - заявляе Гегель, - повинш визнавати одна одну в якосл суверенних i незалежних, не втручатися у внутрiшнi справи одна одно!.', взаемно поважати самостшшсть i недоторканiсть.
Замислюючись над проблемою боротьби за свою свободу i незалежшсть Гегель вказуе на те, що "якщо який-небудь народ не тшьки уявляе, що вш бажае бути свободним, але в реальности мае енерпчну волю до свободи, тодi нмке насильство не зможе утримати його в рабстш" [5, с. 246-247].
Гегель акцентуе увагу на тому, що обороноздатшсть держави залежить передушм вiд готовностi народу нацй захищати свою свободу i незалежнiсть. Невдачi у вiйнi, - пише Гегель, -знаходять свое пояснення в поведшщ окремих прошарюв, один iз яких взагалi не поставляе необхвдних континентiв вiйськ або посилають заметь пiдготовлених, навчених солдат тшьки що набраних рекрупв, iншi не платять грошей, третi в хвилини велико'' небезпеки ввдзивають сво'' контингенти, багато хто, самостiйно укладають договори про мир i нейтралггет, i взагалi всi вони, кожний на свш лад пвдривають обороноздатшсть Шмеччини [4, с. 73].
"Держава, яка в мирний час не дбае про свою обороноздатшсть, то неминуче вона стане сввдком знищення свое'' незалежносл, у вшш й чекають пограбування i спустошення, вона зазнае вшх вiйськових витрат... й провiнцй будуть захопленi iноземними державами" [4, с. 98].
Гегель на прикладi Ггалй показуе всю небезпеку, яка може реально юнувати для тих держав i народiв, яю не можуть об'еднуватись в одне едине цше для захисту незалежносл i суверенiтету вiд агресивного нападу."Якщо Нiмеччина, - писав Гегель, - не прагне тсля декшькох вшн роздшити долю Ггалй i майже повшстю пвдпасти пiд владу шоземних держав..., то вона повинна знову створити едину державну оргашзащю. 1снування Шмецько'' iмперй можливо лише, якщо буде створена державна влада. Це може бути здшснено тшьки за допомогою об'еднання вшх вшськ Шмеччини в едину армiю" [4, с. 173]. Замислюючись над таким складним феноменом як вшна,
Гегель подшяе ïx на справедлив! i не справедлив!. Так, у римськш iMnepiï виникали кривав1 вшни, в яких раби "прагнули добитись для себе свободи - визнання за ними ïx в1чних людських прав" [5, с. 245]. Щ вшни, на думку тмецького фшософа, були справедливими i законними.
Так вшна з боку раб1в була законною i справедливою. Гегель впевнений у тому, що захищати державу повинш ус громадяни, але ядром, основою повинна бути армм, професшно подготовлен командн кадри, яким належить захищати державу. "Вшна справедлива для тих, - заявляе Гегель, -кому вона необхвдна, i зброя священна, коли вона е единою над1ею." [4, с. 151].
У захисп незалежносп, свободи, сувереттету держави i народу велику роль ввдирають збройш сили. Тшьки та держава, в якш юнуе добре озброена i подготовлена армм, може бути надшним ïx захисником. У чому сила i мщь армiï? - ставить запитання Гегель. Мислитель схиляеться до думки, що вшськова мщь держави i народу залежить ввд пвдготовки арми. Це передушм "Войовничий дух, що змушуе битися серце кожного солдата великого вшська при словах "наша армм", гордкть сво!'м положенням i службою i становить душу армй" [4, с. 88].
Устх в оборот i захисту держави i всього народу багато в чому залежить ввд командного складу, ввд таланту полководця. Для Гегеля великий вплив мала особлив1сть Наполеона. "Цим розсудливим натурам досить сказати лише слово, щоб народи тшли за ними" [3, с. 202]. Гегель вимагав для Н1меччини полггичного генм, що силою i военним устхом об'еднае ïï. Гегель надзвичайно високо щнував Наполеона не тшьки як великого полководця, але й як талановитого державного дмча. Так, у лисп до свого друга Нихаммера, вш писав: "Я бачив Наполеона, цю свггову душу, в той час, коли вш проïжджав м1стом на рекогносцировку. Переживаеш надзвичайно дивне почуття, споглядаючи на таку особиспсть, яка сидить тут верхи на кот, охоплюе увесь свгг i керуе ним" [8, с. 57]. Тому не випадково Гегель називае Наполеона "свгшвим духом на бшому кот". "Жодний народ, - наголошував фшософ, - не може обштися без таких шдиввд1в, вш породжуе ïx, як тшьки вони стають йому потр1бт" [1, с. 483].
Якщо серед нацiï з'являються таю полководцу то у раз1 вшни з неï вона виходить могуттшою. "Народи, - заявляе Гегель, - виходять 1з вшни не тшьки змщненими..., але й знаходять внутршнш спокш". Тому, на думку мислителя, дуже важливо, щоб вшна не була спрямована проти "шмейного i приватного життя, чи проти приватних ошб" [1, с. 368].
Гегель говорить про необхвдтсть дотримання м1жнародного права пвд час вшни, що вшна не ведеться проти внутрштх заклад1в, с1мейного i приватного життя, не ведеться в1йна i проти приватних ошб. Добре ввдомо, що один 1з поход1в Наполеона, який закшчився перемогою француз1в пвд 1еною, торкнувся i Гегеля "Його будинок був пограбований французькими солдатами, сам вш зазнав страху i знущань, i ледве спас рукопис книги Феноменолог1я духу" [8, с. 56-57].
Анал1зуючи д1алектику в1йни i миру, Гегель хоча визнавав, що вшна у певних юторичних умовах (справедлива вшна) е прогресивною, водночас прюритет вш надавав еволюц1йному розвитку суспшьства. Анал1зуючи в1йну, фглософ замислюеться над ïï антиподом, i у сво^х працях розглядае проблеми миру. Так, у своïx фшософських полггако-правових концепцмх Гегель т1сно пов'язував незалежтсть держави в1д стану ïï обороноздатносп, готовност1 народу й армiï захищати свободу i сувереттет.
Висновки. Серед фшософських полггачних i правових твор1в великого н1мецького мислителя Гегеля важливою е проблема захисту незалежност1, свободи i суверентету держави та народу. Н1мецький ф]лософ важливу роль ввдводив держав1, яка виступае об'еднавчою силою вшх громадян. Т1 народи, - неодноразово наголошував Гегель, - яю прагнуть бути незалежними повинн1 створити сильну державу. Мислитель переконався в тому, що т1 держави i наци яю в мирний час не тклуються про свою безпеку, оборону i суверентет, можуть стати легкою здобиччю агресора. Це положення тмецького мислителя е особливо актуальним у наш час для Украши. Основною причиною вшни i вшськових конфлжпв тмецький фглософ вважав наявт суперечност1 м1ж державами, а оскшьки суперечност1 об'ективно притаманн1 суспгльству, вшна е постшним супутником сусп]льства. Гегель не був пропагандистом вшни. Вш був противником агресивних несправедливих вшн, визнавав принцип м1жнародного права дотримання кожною державою пвдписаних угод, яю дають можлив1сть уникати конфл1кт1в i вшн.
У цьому аспекп значну увагу Гегель звертав на морально психолопчну i патрютичну пiдготовку арми i народу, спрямовану на захист свое!' незалежносп i суверенiтету. Це положення Гегеля е важливим як погляду теори, так i практики, щодо Укра'ни, яка в боротьбi за свш суверенитет i незалежнiсть захищае свою територiальну цiлiснiсть вiд агресивних бойових дш з боку Росiйськоi Федераци. Ця вiйна е агресивною i несправедливою з боку Роси, i навпаки з боку Укра'ни вона е визвольною i значить справедливою.
У наш час ця проблема актуальна не тшьки з погляду вивчення вторичного минулого, але й тому, що дае можливють, спираючись на фшософсько-полггичш i правовi вде'' Гегеля, глибше в сучасних умовах аналiзувати i прогнозувати проблеми захисту й обороноздатносп держави, морально-психологiчноi подготовки та оснащення Збройних Сил, формування у них високого морального i патрютичного, духовного потенцiалу як гаранта того, що Збройт Сили Укра'ни надшно стоять на вартi незалежносл та територiальноi цiлiсностi Укра'ни.
Так, фшософсько-полггичш, правовi концепци великого шмецького мислителя не втратили свое'' актуальности особливо вони виступають як фшософська методологiчна основа забезпечення свободи, незалежносл та суверенiтету Укра'ни.
1. Гегель Г. В. Ф. Философия права /Г. В. Ф. Гегль ; пер. с нем.; ред и сост. Д. А. Керимов и В. С. Нерсесянц. - М. : Мысль, 1990. - 534 с. 2. Гегель Г. В. Ф. Основи фылософи права, або Природне право i державознавство / Георг Втьгельм Фргдргх Гегель / Пер. з нгм. Р. Осадчука та М. Куштра. - К. : Ютверс, 2000. - 336 с. 3. Дтьтей Втьгельм. Iсторiя мололого Гегеля /Втьгельм Дтьтей. - К. : ВПЦ "Три крапки", 2008. - 304 с. 4. Гегель. Политические произведения / Г. В. Ф. Гегель. - М. : Наука, 1978. - 438 с. 5. Гегель. Энциклопедия философских наук. Философия духа / Г. В. Ф. Гегель Отв. ред. Е. П. Ситковский. Ред. колегия: Б. М. Кедров идр. - М. : Мысль, 1977. - Т. З. - 471 с. 6. Нерсесянц В. С. Политическая философия Гегеля: становления и развитие /
B. С. Нерсесянц // Гегель. Политические произведения / Г. В. Ф. Гегель. - М. : Наука, 1978. -
C. 6-48. 7. Нерсесянц В. С. Гегелевская философия права / В. С. Нерсесянц. - М. : Наука, 1974. -286 с. 8. Гулига А. В. Гегель. /А. В. Гулига. - М. : Молодая гвардия, 1970. - 272 с.
REFERENCES
1. Hehel' H. V. F. Fylosofyya prava / H. V. F. Hehl'; per. s nem.; ryad y sost. D. A. Kerylov y V. S. N. Nersesyants. - M.; Misl', 1990. - 534 s. 2. Hehel' H. V. F. Osnovy filosofiyiprava, abo Pryrodne pravo i derzhavoznavstvo / Heorh Vil'hel'm Fridrikh Hehel' / Per. z nim. R. Osadchuka ta M. Kushnira. -K. : Yunivers, 2000. - 336 s. 3. Dil'tey Vil'hel'm. Istoriya molodoho Hehelya / Vil'hel'm Dil'tey. - K. : VPTs "Try krapky", 2008. - 304 s. 4. Hehel' H. V. F. Osnovy filosofiyi prava, abo Pryrodne pravo i derzhavoznavstvo / H. V. F. Hehel'. - M. : Nauka, 1978. - 438 s. 5. Hehel'. Entsyklopedyya fylosofskykh nauk. Fylosofyya dukha /Hehel'. H. V. F. Otv. Red. E. P. Sytkovskyy. Red. Kolehyya : B. M. Kedrov, hdr. -M. : Misl', 1977. - T. Z. - 471 s. 6. NersesyantsV. S. Polytycheskaya fylosofyya Hehelya: stanovlenyya y razvytye / V. S. Nersesyants //Hehel'. Polytycheskyeproyzvedenyya. /Hehl'. - M. : Nauka, 1978. - S. 6-48. (435 s.) 7. Nersesyants V. S. Hehelevskaya fylosofyya prava / V.S. Nersesyants. - M. : Nauka, 1974. -286 s. 8. Hulyha A. V. Hehel'. /A. V. Hulyha. - M. : Molodaya Hvardyya, 1970. -272 s.
