CC BY
14in Jermuk city. There is a high probability that the region's economic indicators as well as its strong determinants of competitiveness combined with qualified management will raise the development of Vayots Dzor to a higher level.
The methodology for the above-described analysis can be applied to regions of other countries as an aim to identify the potential in order to develop clusters of similar types.
The research provides a basis for further studies of the opportunity of recreation cluster development in the Republic of Armenia.
References
1. Портер, М. "Международная конкуренция. Конкурентные преимущества стран", Изд. Альпина Паблишер, 2016, 947 с.
2. Vayots Dzor region in numbers, 2019. 1 AMD = 0.0021 USD. [Electronic resource] Retrieved from: official website of Statistical Committee of the Republic of Armenia https://www.armstat.am/am/?nid=433
3. Социально-экономическое состояние региона Вайоц Дзор [Электронный ресурс] Режим доступа: официальный сайт Министерства территориального управления и инфраструктур Республики Армения http://vdzor.mtad.am/socio-economic-situation/
4. Отчет о результатах девятимесячной деятельности областного управления Вайоц Дзора и
губернатора Вайоц Дзора, 2018/2019 [Электронный ресурс] Режим доступа: официальный сайт Министерства территориального управления и инфраструктур Республики Армения http://vdzor.mtad. am/files/docs/43695.pdf
5. База административных данных муниципалитета Вайоц Дзор, 2018
6. AREVADZOR - «Enhancing SME competitiveness through promotion and wider use of sustainable innovative technologies» project. Retrieved from:
http://www.arevadzor.eu/im-ages/R2_CRIS_381861_AREVADZOR_PRDP_proje ct_04_EN_2019.pdf
7. Отчеты о результатах деятельности областного управления Вайоц Дзора и губернатора Вайоц Дзора [Электронный ресурс] Режим доступа: официальный сайт Министерства территориального управления и инфраструктур Республики Армения http://vdzor.mtad. am/socio-economic-situation/
8. Программа стратегического развития региона Вайоц Дзор 2016-2025 [Электронный ресурс] Режим доступа: официальный сайт Министерства территориального управления и инфраструктур Республики Армения http://vdzor.mtad. am/TZKrazm1/
9. Visit Jermuk [Electronic resource] Retrieved from: http://visitjermuk.am/
10. Vayots Dzor Wine Route [Electronic resource] Retrieved from: https://vayotsdzorwineroute.com/
ЗAPУБIЖНИЙ ДОСВ1Д РОЗВИТКУ МAЛИХ М1СТ I МОЖЛИВ1СТЬ ЙОГО ЗAПPОВAДЖЕННЯ
В yKPAÏHI
Маркова Е.В.
аспгрант кафедри менеджменту та управлгння економгчними процесами, Мукач1вський державний утверситет
FOREIGN EXPERIENCE OF SMALL CITY DEVELOPMENT AND THE POSSIBILITY OF ITS
INITIATION IN UKRAINE
Markova E.
PhD student in the Department of Management and managing economic processes, Mukachevo State University
АНОТАЦ1Я
В статп розглянуто зарубiжний досвщ розвитку малих Micr високорозвинених кра!н £вропи i свпу, виокремлеш основш характеристики розвитку малих мют в цих крашах. Виявлено проблеми, що стриму-ють розвиток малих мют в Укрш'ш. Запропоновано заходи, необхщш для забезпечення позитивного ста-лого розвитку малих мют в украшських реалiях на основi зарубiжного досвщу.
ABSTRACT
The article examines the foreign experience of developing small cities in highly developed countries of Europe and the world, outlines the main characteristics of the development of small cities in these countries. Problems hindering the development of small cities in Ukraine have been identified. The measures necessary to ensure a positive sustainable development of small cities in Ukrainian realities based on foreign experience are proposed.
Ключовi слова: малi мюта, зарубiжний досвщ державна политика, розвиток.
Keywords: small towns, foreign experience, public policy, development.
Вступ. Сучасне мале мюто е цшсною соща-льно-економiчною системою, яка е частиною тери-торiальноï оргашзацп сустльства, народного гос-подарства i репонально1' системи розселення. На даному еташ розвитку в малих мютах мае мюце складна соцiально-економiчна ситуа^. Специфжа
i масштабнють проблем малих мiст, якi накопичи-лися тут в ходi трансформацп нацiональноï еконо-мiки, формуе необхщнють нових пiдходiв до 1'х ви-рiшення. Сьогоднi система мiсцевого самовряду-вання функцiонуe в умовах широкомасштабного реформування соцiально-полiтичноï та економiчноï
складово! життя укра!нського сустльства. Данi умови обгрунтовуються зацiкавленiстю держави в сильному, самостшному iнститутi мюцевого само-врядування. З цих позицш дуже важливим виглядае вивчення досвщу розвитку малих мiст розвинутих кра!н свiту, що дозволило б використати окремi заходи та шструменти в укра!нських реалiях. Саме це обгрунтовуе актуальнiсть даного наукового досль дження.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш.
Проблеми розвитку i функцiонування малих мют були в центрi уваги ряду дослвднишв, серед яких Д. Блейкл^ М. Вебер, В. Лексш, К. Лiнч, П. Мерлен, М. Межевич, М. Посохiн, Ж. Шабо, О. Швецов, Дж. Форрестер та ш. В Украíнi значного розвитку на-були теоретико-методологiчнi та прикладш питания дослвдження розвитку малих мют, як1 висвгг-ленi в роботах таких вчених, як Ю. Бшоконь, Т. Де-рун, М. Долшнш, А. Доценко, Ф. Заставний, О. Карий, М. Птюлич, I. Прибиткова, Н. Склярук, В. Удовиченко, М. Чумаченко, О. Шаблш, Л. Шевчук, С. Шульц, та ш. Проте, питання вивчення заруб!ж-ного досвщу розробки та ефективного здшснення регiональноí полiтики розвитку малих мюьких по-селень, в яких основна ланка ввдводилася б мюце-вому самоврядуванню, е недостатньо дослвдже-ними.
Метою дослвдження е вивчення i узагаль-нення позитивного заруб1жного досвщу розвитку малих мiст i визначення можливих напрямiв його запровадження в Укра!ш.
Основний змкт. Загальновiдомо, що мюта ма-ють фундаментальне значення для розвитку будь-яко! кра!ни. Саме в мютах формуеться основний промисловий, науковий, культурний потенцiал держави. При цьому вони виступають "тонерами" щодо впровадження передових технологiй, надання нових послуг, забезпечення якiсних стандарта життя громадян. М1ж тим варто зазначити, що мюта як об'ект наукового дослщження мають свою спе-цифiку. Вони вiдрiзняються за мюцем розташу-вання, складом населення, особливостями шфра-стуктури тощо.
Малi мiста е найчисленшшою за кiлькiсним складом групою мют, значна частина яких - це ад-мiнiстративнi центри районiв. Ц мiста вiдiграють важливу роль у формуванш поселенсько! мереж!, розвитку та розмщенш продуктивних сил Укра!ни [2]. Значна частина малих мют - це монофункцю-нальнi мiста, а вузька спецiалiзацiя виробництва в багатьох малих мiстах обумовила залежиiсть еко-ном!ки в!д стабiльностi роботи одного-двох шдпри-емств, що в перюд переходу до ринкових вщносин поставило пвд загрозу можливють дальшого юну-вання багатьох малих монофункцiональних мют.
Монофункцiональна специфiка промисловосп значно! частини малих мют створила складну ситу-ацш передуам у сфер! формування ! функцюну-вання ринку пращ та значне напруження в уах ш-ших сферах життя мюта [1]. При цьому необхвдно зазначити, що найбшьш! проблеми тсля проголо-шення незалежност! Укра!ни мали мюта (селища мюького типу) районного значення - не районш центри. Саме в цих населених пунктах, попри таку ж шльшсть мешканщв, як ! в райцентрах, не було можливостей для створення та функцюнування
державних служб сощального захисту населення, вщдшв субсидш, служб для молод!, шших об'екпв сощально! шфраструктури.
Анал!з наукових дослвджень [11, с. 139-147, 151-157; 12-14] дозволив ввдзначити так найб!льш гостр! проблеми розвитку малих мют - низький рь вень сощального розвитку; вщсутшсть необхвдних ресурав для розвитку; недостатнш р!вень фшансу-вання з державного бюджету; вузька, недиверсифь кована спещал1защя тдприемств ! недостатня зава-нтажешсть !х потужностей; низьк1 темпи буд!вниц-тва житла, об'екпв сощально! шфраструктури; недостатш економ!чш можливосп мютоутворюю-чих тдприемств, вщсутшсть попиту на !хню про-дукщю; обмеженють можливостей для навчання та працевлаштування; нерозвинупсть сфери обслуго-вування; негативна демограф!чна ситуащя, ста-ршня населення; недостатньо розвинута система водо-, енерго-, теплопостачання та канал!зацшних мереж; незадов!льний стан дорожнього господарс-тва; нерозвинешсть транспортного сполучення; не-задовшьна ситуац!я !з збиранням ! знешкодженням твердих побутових, а в певних мютах - ! промисло-вих токсичних вщход!в; низький р!вень розвитку мюько! шфраструктури, сфери сощальних послуг тощо.
Сл1д зауважити, що бшьшють европейських малих мют уже переживали схожу ситуацш. Шсля економ!чно! кризи 1930-х рр. та Друго! свггово! вшни европейсьш держави опинилися перед склад-ним вибором пошуку оптимальних стратегш ! вщ-поввдних програм мюького розвитку.
Загальна мета цих програм була под!бна - лш-ввдувати диспропорци та нер!вном!рносп в розвитку урбашзацп в тих чи шших репонах, уникнути надм!рно! концентрацп населення в окремих репонах чи мютах, наблизити мешканця мюта до засоб!в виробництва, створити умови для самореал!заци особистосп через створення нових робочих мюць тощо. При цьому основна роль у реал!зацп даних програм ввдводилася не держав!, а органам мкце-вого самоврядування, на як1 покладалися функц!! забезпечення належних умов для функцюнування в!дпов!дних територ!альних громад. Про це св!д-чать докладн! урядов! програми розвитку м!ст Ве-ликобритани, Франц!!, Н!дерланд!в, кра!н Сканди-навп, а також колишн!х кра!н сощалютичного табору центрально-сходно! Свропи [3, 6, 7].
У багатьох заруб!жних кра!нах накопичений значний досв!д пошуку ефективних шлях!в рестру-ктуризац!! сощально-економ!чно! структури малих м!ст, використання якого в Укра!ш дозволить вир!-шити низку проблем, пов'язаних з !х сощально-еко-ном!чним розвитком, в тому числ! ! вище перерахо-ваних.
Розвиток малих мют в цшому розглядаеться багатьма заруб!жними фах!вцями в якосл методу рац!онал!зац!! розм!щення виробництва ! населення, найважлив!шим засобом боротьби з! стих!й-ною м!грац!ею. З метою б!льш рац!онального ! р!в-ном!рного розпод!лу продуктивних сил, виршення проблем виходу з економ!чно! депресп в Великоб-ритан!!, Франц!!, Япони та !нших кра!нах були прийняп закони, що стимулюють розм!щення про-мисловост! в малих м!стах ! обмежують (! нав!ть за-
бороняють) нове промислове будiвництво у великих мiстах i мегаполiсах. Для США, Франци, Шве-ци, 1тали, Канади, ФРН в останне десятилiття хара-ктернi процеси, яш, привели до уповiльнення зрос-тання великих мiст i прискореного розвитку малих i середнiх мют. Причому ввдбуваеться зростання населения малих мют не тiльки в примюьких зонах, а й у вщдалених вiд мегаполiсiв. Цей процес можна пояснити також i прискореним розвитком комуш-кацiй, як1 сьогодш дозволяють виконувати багато видiв робгг, без присутностi на робочому шсщ без-посередньо в головному офга (чи на основному мь сщ роботи), а перебуваючи на велишй вiдстаиi ввд нього.
Малi мiста вщграють значну роль в промисло-вому освоеннi нових територiй. Так, наприклад, в США, Франци, Япони та в деяких iнших кранах здшснювалися довгостроковi програми розвитку (на 20-30 рошв) найбiльш вiдсталих територiй (в США - басейн р. Теннесси район басейшв рiчок Пiвденного Сходу, пр Аппалачi [9]; у Франци - Ни-жня Рона, Лангедок, Аквiтаиiя, а в Япони - район Тахоку [8] та iн.), де малi мiста виконували роль то-чок економiчного зростання цих райошв. Економь чний розвиток малих i середнiх мiст ввдсталих i де-пресивних районiв повинно було перетворити !х в активш "центри" зростання економiки прилеглих до них територш.
Багато кран свиу, як економiчно розвиненi, так i краши, що розвиваються, стикаються з проблемою нерiвномiрностi розвитку територш. У них в основному застосовуються програми, що перед-бачають три варiанти економiчного вирiвнювания розвитку територiй (з безлiччю механiзмiв реалiза-ци в кожному з них):
- згладжування або вирiвнювання умов еконо-мiчного функцiонуваиия;
- реалiзацiя соцiально-економiчних програм;
- особливi бюджетнi режими.
Ц програми носять комплексний характер. Найбшьш показово вони реалiзовувались в схвдних землях Нiмеччини i старопромислових европейсь-ких мiстах. Для розвитку "проблемних" територiй застосовувалися траисфертнi системи, яш забезпе-чують збалаисоваиiсть податкового потенщалу ок-ремих регiонiв щодо !х об'ективних потреб у фшан-сових коштах.
Для розрахунку величини вирiвнюючого трансферту в бiльшостi кран застосовують розрахун-ковi формули, в яких використовуються iндикатори бюджетних потреб, перш за все так як чисельнють населення, специфiчнi показники вщсталосп або депресивного стану економiки репону, середньоду-шовий дохвд, питома вага населення, що живе за ме-жею бiдностi.
Досвiд застосування вирiвнюючих трансфер-тiв досить великий. Наприклад, в Япони та 1нди (при рiзних математичних подходах) вони використовуються для пвдвищення загальних можливостей мiсцевих бюджетiв, в Португали - для розподшу коштiв iнвестицiйного фонду мунщипалггепв. У Нiмеччинi, на додаток до юнуючо! для всiх земель системи бюджетного горизонтального вирiвню-вання, до схвдних земель застосовувався окремий фонд "Федеральш додатковi вiдрахуваиня" [5, с. 52].
Мехашзм вирiвнюють трансферов (аиалогiчно тим, як1 застосовуються всередиш кра1н) викону-еться i в Свропейському Союзi, якому вiдводиться особлива роль в посиленш економiчного стимулю-вання розвитку економiчно ввдсталих регюшв, га-лузей, вирiшення гострих соцiально-економiчних проблем. Кошти акумулюються i перерозподм-ються через спецiально створенi фонди, комггети, Свропейський iнвестицiйний банк.
У програш стимулювання розвитку слабороз-винених територш в якосп орiентира для визна-чення рiвня економiчного розвитку потенцшних ре-ципiентiв використовуеться показник ВВП на душу населення (нижня планка для отримання виплат -ВВП на душу населення не повинна перевищувати 75% середнього показника в £С).
У рядi кра1н (Нiмеччини, Великобритани та ш.) для штенсифжаци розвитку вiдсталих територш i для стимулювання вае! економiки в деяких регионах встановлюються особливi бюджетнi режими. Перелш i види податково-бюджетних префе-ренцiй багато в чому залежать ввд цiлей введення особливого бюджетного режиму: наприклад, роз-ширення повноважень мюцево! влади з оподатку-вання та фiнаисувания видатк1в, пiльговi умови розподшу доходiв ввд збору загальнодержавних пода-тк1в.
Стан розвитку малих мют в регiонi, та i в Ук-раíнi загалом, багато в чому схоже на ситуацш шд час структурно! кризи в Великобритании оск1льки для них властивi схож1 регiональнi проблеми. Шд впливом енергетично!, а згодом i економiчноí кризи 70-х рок1в, в промисловосп Великобритани ввдбу-лися структурш трансформаци в економiцi. Поява нафтовидобувно! галузi викликало скорочення фа-кторiв, що сприяли розвитку i тдтримки галузей, традицiйних для Великобритании таких як вугшьна промисловiсть. Розвиток машинобудiвноl та хiмiч-но! галузi поглинуло значний вiдтiк трудових ресу-рав з вупльно! промисловостi, але, тим не менш, не вирiшило проблему безробгття, що виникла в результата закриття багатьох шахт. В окремих регю-нах виявлялася економiчна депресiя: у Пiвнiчнiй, Пiвнiчно-Захiднiй Англи, Уельсi, Шотланди та Пь вшчнш 1рланди економiка майже повнiстю зане-пала. Приблизно така ж ситуац1я спостерiгаеться i в Закарпатськ1й обласп, де в малих мiста тсля здо-буття незалежиостi Украши пвдприемства промис-ловостi, де була зайнята бiльш жител1в малих мiст, практично припинили свое функцiонування, а нато-мiсть почали розвиватися торгiвля та альське гос-подарство.
Для стримування кризових явищ уряд Велико-британп розробив програми розвитку шфраструк-тури в "зонах допомоги" (зони, економжа яких по-требувала допомоги держави), розраховаш на 5 рошв. Ряд заходiв з розвитку мют приймалися мiсцевою владою самостiйно. Вони стимулювали економiчний розвиток шляхом надання земельних дiлянок та будiвель для промислових шдприемств, оргашзаци служби консультацш i створення необ-хвдних умов для розмщення промислових швести-цш [4, с. 5]. Всього цього вдалося досягти завдяки пiдвищенню продуктивносп працi при вiдносно низьких витратах працi на одиницю вартостi продукций
Необхадно шдкреслити, що мюцева влада на-дала ютотну пвдтримку промисловосп, дом!гшись активного залучення шоземних швестицш ! закор-донних компанш, що працюють на свгтовому ринку, шляхом полшшення шфраструктури дор!г та урядово! щдтримки у форм! грантов ! податкових пшьг. З 1983 по 1993 роки Уельс стабшьно отриму-вав шоземних вщ 15 до 20% вщ уах кашталовкла-день (включаючи решвестування шдприемств з шоземними швестищями) [4, с. 5].
Найбшьш актуальною стала проблема подтри-мки вичизняних компанш. У зв'язку з цим були ро-зроблеш так1 положення, що увшшли в "1ннова-цшну ! технолопчну стратепю Уельсу":
- для особистого устху !ндивща ! економ!ч-ного процвггання ф!рми життево важлива культура шновацш;
- найкраще компанп вчаться один у одного, тому важлив! контакти м!ж ними;
- Уельс повинен виграти вщ глобальних ново-введень ! технологш;
- для компанш Уельсу притаманш високий рь вень оргашзаци б!знесу ! тдтримка шновацш;
- Уельс повинен мати засоби для фшансування шновацш;
- для економши Уельсу життево необходш освгта ! подготовка пращвнишв до використання но-вовведень ! технологш.
Незважаючи на провщне становище центрально! влади в реформуванш територш, мюцев! органи влади брали активну участь в цьому процеа через регулювання землекористування, забезпечення он-фраструктури ! участь в програмах вщродження, через створення необхщних умов для розмщення промислових швестицш. Уряд актив!зував залу-чення приватного кашталу шляхом введения систем податкових пшьг при умов! використання поте-нщалу вже юнуючих подприемств. Пшьги, що нада-ються мюцевими мунщипалггетами, згодом компенсовувалися державою. Таким чином, бюджет мюта не страждав, а мюцева влада могла брати активну участь у реформуванш територп, в тому числ! через регулювання землекористування, забезпечення шфраструктури ! участь в програмах вщро-дження. При цьому необхщно особливо водзначити, що проводне становище в реструктуризаци еконо-м!ки проблемних територш залишалося за центральною владою.
Анал!з досвщу Великобритани та шших кра!н щодо забезпечення стабшьно! економ!чно! бази невеликих мюьких поселень ! виршення проблем !х розвитку сводчить про те, що там була створена ць люна ! глибоко продумана система заход!в в обласп оподаткування, формування мюцевих бюджепв, кредитування, державного субсидування, яка забез-печила економ!чне ! правове регулювання розвитку мют.
У числ! характерних рис ще! системи слщ ви-дшити:
1) активну ! вагому роль держави (державш програми розвитку мют, дотаци, субсидп, регулювання взаемоводносин м1ж центральним ! мюце-вими бюджетами);
2) поеднання державних ! приватних катта-ловкладень (перш! дають поштовх процесу швестицш: вкладаються, наприклад, в шфраструктуру,
створюючи тим самим бшьш приваблив! умови для приватного б!знесу);
3) детально опрацьоваш ! перев!реш на прак-тищ форми регюнально! диференщаци р!зних податкових, кредитних та шших пшьг, що сприяють за-лученню приватного кашталу в окрем! мюта ! рай-они;
4) досвщ використання мунщипально! (кому-нально!) власност! ! земл! в якосп джерел доход!в;
5) розроблено систему чгтких ! легко контро-льованих критерпв, що виключають дов!льний роз-подш кредитов, дотацш, субсидш ! т.д.
Анал!з заруб1жного досв!ду показуе, що в!н представляе !нтерес для Укра!ни з позици створення б!льш привабливих умов для розмщення ви-робництва в малих м!стах. Висока варт!сть земл! в великих м!стах неминуче викличе передислокац!ю виробництва на територ!! з б!льш сприятливими умовами. Це сприятиме б!льш рац!ональному його розм!щенню, а надання п!льг м!сцевою владою в малих мютах при наявност! також !нших сприятли-вих фактор!в зробить б!знес б!льш прибутковим.
Тому вид!лимо ! оц!нимо найб!льш ефективн! ! часто зустр!чаються в заходних кра!нах напрямки реструктуризац!! соц!ально-економ!чно! структури малих промислових мют, як! доц!льно врахувати при розробц! державно! пол!тики пвдтримки депре-сивних рег!он!в:
- створення др!бних ! середн!х ф!рм;
- створення фшш великих компан!й;
- надання державою прямо! фшансово! допо-моги жителям депресивних рег!он!в, як! бажають водкрити власну справу;
- переход вш ор!ентац!! на традицшш галуз! виробництва до його диверсифжаци та розширення невиробничо! сфери, в тому числ! до розвитку туризму, використовуючи наявш рекреацшш ресу-рси. До основних переваг останнього напрямку у в!-тчизняних реал!ях, на нашу думку, вадноситься на-явн!сть значних рекреац!йних ресурс!в в малих !сторичних м!стах - багата !сторична спадщина, ун!кальна арх!тектура, самобутн!сть, розм!щення багатьох з них на головних водних та !нших транспортних артер!ях, сприятлива еколог!я ! багато !н-шого. До недол!к!в можна воднести те, що цей на-прям потребуе значних одноразових !нвестиц!й ! в!-дноситься до ризикових форм б!знесу, що залежить в!д безл!ч! як зовн!шн!х, так ! внутр!шн!х фактор!в. Наявн!сть внутр!шн!х проблем таких, як недостатне транспортне сполучення, що не в!дпов!дае аналог!-чним св!товим стандартам, в!дсутн!сть !нфраструк-тури, недостатня квал!ф!кац!я найманих прац!вни-к!в, несприятлива кримшогенна обстановка ! т.д., не дивлячись на те, що частково вони ! вир!шу-ються, проте негативно впливае на цей напрямок. Однак при вс!х наявних недолшах, очевидним е пе-рспективн!сть розвитку туризму в умовах не т!льки рег!онального, але ! загальнодержавного розвитку.
За кордоном накопичений ц!кавий досв!д рест-руктуризац!! економ!чного потенц!алу, в структур! якого основу складала виробнича компонента, в ор-ган!зац!йну форму ведення чи то п!дприемницько!, чи господарсько! д!яльност! !з основною питомою вагою невиробничо! сфери. Так, наприклад, вико-ристання промислових об'екпв в сукупност! з ото-чуючими !х !ндустр!альними ландшафтами як
об'екти туристично1 сфери може бути щкавим прикладом перетворення наявного промислового поте-нцiалу в фактор розвитку невиробничого потенць алу малого мiста [10, с. 77].
Заруб1жний досвiд реструктуризацй' економiки малих мют представляе безперечний iнтерес як для оргашв державно! влади загалом, так i для мюце-вого самоврядування зокрема. Використання позитивно зарекомендованих за кордоном способiв впливу на економiчну структуру мiст дозволяе створити реальну базу для розвитку пвдприемниць-ко! i дiловоï активносп в малих мiстах областi, роз-ширити i стабiлiзувати джерела фшансових коштiв для оновлення та розвитку 1х економiк.
При цьому слад зазначити, що сталий розвиток малих мют е можливим лише за умов оргашзаци мь ськоï влади на засадах самоуправлшня. У такому разi принциповою позицiею влади малого мюта стае не тiльки активна господарська дiяльнiсть мь ськоï ради, а й дiяльнiсть самих мешканщв, що через участь у громадських органiзацiях та об'еднан-нях разом iз владою будуть виршувати амбiцiйнi завдання мiського розвитку.
Лггература
1. Боршош 1.С. Особливостi розвитку малих мют: закордонний досввд [Електронний ресурс] /
1.С. Боршош. // Державне будiвництво. - 2009. - №
2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_51
2. Вовчук Я. Основш тенденци розвитку малих i середшх мiст Захiдноï £вропи: досввд для Украши [Електронний ресурс] / Я. Вовчук. - Режим доступу:
https ://integrationconference2011.wordpress.com/201
3/10/09/%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0
%B2%D0%BD%D1%96-
%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D
0%BD%D1%86%D1%96%D1%97-
%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D
1%82%D0%BA%D1%83-
%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%85-
%D 1%96-%D1%81%D0%B5/
3. Гольдзамт Э.А. Градостроительная культура европейских социалистических стран / Э.А. Гольдзамт, О.А. Швидковский. - М.: Стройиздат, 1985. - 214 с.
4. Доповвдь Tenzor Consulting Group про зару-бiжний досвiд вирiшення проблем мономют / Tenzor Consulting Group. - М.: TCG, 2011. - 39 с.
5. Ламперт X. Сощальна ринкова економжа: Нiмецький шлях / Х. Ламперт. - Пер. з шм. Шд ред. Г.П. Барково!. - М.: Дiло, 1993. - 197 с.
6. Малые города Украины [Електронний ресурс] // Бизнес. - Режим доступа: http://www.business.ua
7. Мерлен П. Новые города / П. Мерлен; [пер. с фр.1. - М. : Прогресс, 1975. - 265 с.
8. Тимонина И.Л. Япония: опыт регионального развития /И.Л. Тимонина. -М.: Наука, 1992. - 125с.
9. Федеральна пвдтримка регюшв в США: портрет Адмшстраци долини Теннесс // Федерализм и региональная политика: проблемы России и зарубежный опыт. Сб. науч. тр. - Вып. 3. - Новосибирск: ЭКОР, 1996. - С. 139-171.
10. Фролова О.Н. Анализ зарубежного опыта реструктуризации экономики депрессивных регионов / О.Н. Фролова // Генезис экономических и социальных проблем субъектов рыночного хозяйствования: сб. науч. тр. - Вып. 4. - Иваново: Юнона, 2005. - С. 72-80.
11. Benko G. Geografia Technopolii. - Warszawa : PWN, 1993. - 215 р.
12. Princes political manifesto. - The Architectural Review, 1989. - N.8. - Р. 4.
13. Гоблик В.В, Гарапко Е.В.- Розвиток малих мюьких поселень нормативно - правовий аспект -М1жнародний науковий журнал «1нтернаука» , Серiя : «Економiчнi науки» № 7 (7) / 2017 р. С.76-81.
14. Гоблик В.В. Сшльш транскордонш репони Украши та £С: 188 зовнiшньоекономiчний аспект: монографiя/Iн-т репон. дослщж. НАН Украши. Львiв, 2012. 305 с
ОСОБЕННОСТИ МЕЖДУНАРОДНОЙ ТОРГОВЛИ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛЬНОЙ
ПОСТКРИЗИСНОЙ РЕЦЕССИИ
Медведкина Е.А.
Ростовский государственный экономический университет (РИНХ), заведующая кафедрой «Мировая экономика»,
Панасенков B.C. студент кафедры «Мировая экономика»
FEATURES OF INTERNATIONAL TRADE IN THE CONDITIONS OF GLOBAL POST-CRISIS
RECESSION
Medvedkina E.
Rostov State Economic University (RSUE), Head of the Department of World Economy
Panasenkov V. Student of the Department of World Economy
