CC BY
10
УДК 351.82:334.012.64
Т. В. Светлична,
кандидат економ1чних наук, доцент ДонДУУ
В. I. Ляшенко,
доктор економ1чних наук, Луганська ф1л1я 1ЕП НАН Украгни
УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ I ФУНКЦ1Й ОРГАН1В УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ МАЛОГО ШДПРИеМНИЦТВА РЕГ1ОНУ
Постановка проблеми в загальному виглядi. Зв'язок i3 науковими i практичними завданнями
У сучасних умовах зростання вiдкритостi еко-HOMiKM Украши вiдсутня узгодженiсть поглядiв серед науковщв вiдносно теоретичних, методологiчних i практичних питань регуляторного впливу держави на розвиток малого тдприемництва регюну Акту-альнiсть цих питань, !х практичне значення в контекст пошуку нових форм i методiв державного регулю-вання розвитку малого тдприемництва обумовили вибiр теми статт!
Повнота реалiзацil функцш малого тдприемниц-тва на регюнальному рiвнi залежить ввд чiткостi виз-начення iснуючих економiчних i соцiальних проблем, що можуть бути вирiшенi в процесi розвитку малого тдприемництва за прюритетними напрямами розвитку регюнально1 економiки з урахуванням наявного внутрiшнього потенцiалу регюну.
У впчизнянш та зарубiжнiй науковш лiтературi в останнi роки проблема тдприемництва отримала пев-не вщображення у работах А. I. Бутенка [8], З. С. Вар-налiя [1,6], Л. I. Воротшо1 [7], О. В. Долгальово! [2,3], В. I. Ляшенка [4,5] , О. С. Поважного [9] та iнших.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш.
Видiлення невирiшених питань
Аналiз даних забезпеченост м. Донецька i його примюько! зони потенцiалом природних ресурив (ПРП) свiдчить, що в цьому регiонi найбiльша в Ук-ра!т забезпеченiсть ПРП. Це пояснюеться передуем тим, що на територп регюну зосереджен значнi родо-вища щнних корисних копалин (70% ПРП), яю ввдгра-ють районоутворюючу роль. У той же час, у м. До-нецьк i його примюькш зонi iнтенсивно використову-ються земельн ресурси.
Як один iз елеменпв стратеги соцiально еконо-мiчного розвитку м. Донецька, в частит розвитку малого тдприемництва, може бути запропонована розробка i реалiзацiя концепцп Донецька як „мюта — тдприемця"
У контекст швидкого економiчного та оргатза-щйного розвитку Свропи, мюта вiдiграють важливу роль. Тут сконцентрований iнтелектуальний, економь
чний i фiзичний каттал, i новi вде1, як правило, теж виникають в мютах. У багатьох мютах займаються роз-робкою нових стратегiй економiчного розвитку i по-шуком нових економiчних нiш. Результат полягае в тому, що сьогодн мiста позначають як активн джере-ла зростання економiчноl конкурентоспроможносп на нацiональному та штернацюнальному рiвнях.
Зокрема, протягом останнх десятилпъ спостеринаеть-ся формування „мют-тдприемщв", тобто таких мiст, що проявляють активнсть, що, в свою чергу, випереджае подо, здатних мобiлiзувати мiсцевi, сощальм, полiтичнi i еко-номiчнi ресурси в единий зв'язний органiзацiйний комплекс, для того, щоб розробити чiтку стратепю економч-ного розвитку i забезпечити ш довготривалу тдтримку.
Поява таких мiст-пiдприемцiв у Сврот була обу-мовлена рядом чиннишв. Дiя структурних зрушень у свгтовш економiцi на мiсцевий рiвень була настшьки сильною, що мiсцевi лщери дiйшли висновку, що треба розробляти сво! власнi стратеги економiчного тдйо-му, а не просто чекати, як рiшення будуть прийнят^ на нацюнальному рiвнi. У той же час полгтична i адмш-стративна децентралiзацiя, що сталася в багатьох на-цiональних державах i принесла мютам додатковi обо-в'язки, не завжди забезпечен ресурсами, створила мюцевш владi додатковi можливосп, чим i сприяла активiзацil 1'х дiяльностi. I, нарешт!, усвiдомлення зростання економiчноl конкуренци м1ж мiстами в Сврот, що об'еднуеться, привело лiдерiв мюцевого i державного рiвня до необхвдносп створення таких стратегiй, як дозволили б 1'м ефективнiше конкурувати на ринку, що швидко формуеться.
Загальна мета
Аналiз юнуючого iнституцiонального, фшансово-го i законодавчого мехатзму управлiння рiзних евро-пейських мiст. Пропозици щодо розробки стратеги розвитку малого тдприемництва Донецького регiону, що сприятиме тдвищенню рiвня еюномчно1 конкурентоспроможносп i не призведе до сощально1 маргiналiзацil.
Виклад основного матерiалу.
Обгрунтування отриманих результат
Головна мета мiста-пiдприемця полягае в макси-
м!заци наступних характеристик: економiчна р!зно-манiтнiсть виробляючого сектора i сектора послуг, особливо в областях з високою доданою вартiстю; рiзноманiтнiсть товарiв, що йдуть на експорт або зам-iнюючих товарiв, що iмпортуються.
Наявнiсть квалiфiкованого людського капiталу. Устшними стануть мiста, у яких будуть люди, здатнi працювати в галузях знань, що вимагають високого рiвня i умiння поводитися iз сучасною органiзацieю шформаци.
Правильно органiзованi шституцюнальш мережi. Конкурентоздатнi мiста потребують наявносп р!знома-нiтних зв'язшв мiж установами вищо! освiти, науко -вими iнститутами, приватними фiрмами i урядом для ефектившшого використання знань та штелектуальних здiбностей освiчених людей.
Правильно оргашзоване середовище. Мiста ма-ють бути пристосоваш i для роботи, i для життя в них. Конкурентоспроможн мiста вимагають певних економiчних, сощальних, екологiчних i культурних умов для залучення i утримання потенцшно мобшь-но! робочо! сили, що означае гарну органiзацiю ф!зич-ного, економiчного i соцiального середовища. Еко-номiчне процвiтання не може юнувати в океанi ра-зючого нерiвноправ 'я. Соцiальна згуртованiсть i еко -номiчна конкуренцiя — це двi взаемодоповнюючi, а не взаемовиключш сутi.
Якюна органiзацiя зв'язку, що частково означае фiзичну комунiкацiю — дороги, аеропорти, залiзничнi вузли i електрозв'язок. Але комунiкацiя е i процесом певного рiвня культури i ставлення до проблеми. Мiста-пiдприемцi повинн розвивати мiжнароднi зв'яз-ки, розробляти стратегiю м!жнародно1 спiвпрацi i виз-начити, на як велик! ринки вони хочуть вийти.
Органiзацiйна можливють мобiлiзувати державнi, приватнi i мюцев! ресурси для довготривало! спiвпрацi в галузi спшьно! розробки стратегiй економiчного i сощального розвитку. Для мюта-тдприемця цей про-цес майже так само важливий, як результат.
нин! поглиблюеться i прискорюеться штернацю-налiзацiя економ!ки, послабляючи при цьому еконо-м!чну владу та управлшсьш можливост ! мюцевих, ! центральних уряд!в та комун. Тривае економ!чна рес-труктуризащя, висуваючи уперед економ!ку сектора послуг з його подв!йним ринком пращ. Росте конку-ренщя м!ж ф!рмами, державами, репонами, мютами в галуз! залучення м!зерних державних ! приватних швестицш. Така модель нер!вном!рного розвитку при-зводить до розподшу мют у просторовому, економ!ч-ному ! сощальному аспектах. Складна взаемоза-лежнють м!ж глобал!защею економши, економ!чною конкурентоспроможнютю ! сощальною маргшал!за-щею була тим центром, навколо якого формувалися
зм!ни в житп мют протягом двох останшх десятилгть ! який буде найсерйозшшою проблемою мют ! в наступ-ному десятилгтт! Мюьш лщери повинн будуть розробляти стратеги, сприяючи тдвищенню р!вня економ!ч-но! конкурентоспроможносп ! що в той же час не при-зводять до сощально! маргшал!заци.
1нституцюнальний, фшансовий ! законодавчий ме-хашзми р!зних европейських мют все ще радикально в!др!зняються один ввд одного. Проте, видшимо три тенденци, що проходять кр!зь меж! европейських держав.
Перша полягае в тому, що протягом 80-х ! 90-х рр. ХХ ст. у багатьох европейських кра!нах зм!нювався баланс компетенци р!зних р!вшв управль ння: нацюнального, регюнального ! мюцевого. Зокре-ма, широкий розвиток отримала модель децентраль зацп влади ! передач! ряду компетенцш на мюцевий р!вень. У традицшно децентрал!зованих кра!нах (Н!меч-чина) цей процес тривае. Але ! в таких бшьш централ-!зованих кра!нах (Бельпя, Франщя, 1спашя ! 1тал!я) протягом останшх десятилгть р!вень повноважень регю-нальних ! мюьких шститупв тдвищувався. 1стотно, що децентрал!защя привела до бшьшо! автономп, це було використано багатьма найбшьш динам!чними мюькими ! регюнальними лщерами для формулюван-ня нових полгтичних ролей для себе ! створення нових екожмчних стратегш для територш.
Друга загальна тенденщя полягала в появ! бшьш ясно сформульованих державних стратегш мюького розвитку в багатьох кра!нах Свропи. Т кра!ни, що першими пройшли перюд урбашзацп ! тому першими дшшли до перюду занепаду розвитку мют, — Вели-кобриташя, Франщя ! Шмеччина, — були також першими кра!нами, що приступили до розробки системно! политики мюького розвитку.
Третя тенденщя виражаеться в зростаючш уваз! до економ!чного потенщалу м!ста. М!ськ1 лвдери стали краще розум!ти неприпустимють в!дставання в!д европейських м!ст, що устшно розвиваються, ! приступили до !нтенсивних пошук1в нових економ!чних н!ш в европейськ1й економ!ц1. Але нацюнальш л!дери також побачили потенцшний вклад м!ст в п!двищення р!вня економ!чно! конкурентоспроможност! кра!ни. Це сприяло економ!чному в!дродженню ! зростанню чи-сельност! населення в багатьох мютах, але привело також до посилення економ!чно! конкуренцЦ м1ж евро-пейськими м!стами.
Ц! три п!дходи, прийнятг в нац1ональних страте-г!ях економ!чного розвитку, забезпечують високий пр!оритет мют ! в нац1ональному масштаб!, ! в Свроп! в ц!лому.
При погляд! на перспективу найб!льш смшивий сценар!й припускае, що основн! мюта посилять свою
роль в об'еднанш Сврот. Цей сценарш припускае зростання конкуренцп мют за приплив !нвестицш ! розвиток торпвл!
Значення яшсно розроблених стратегш мюького розвитку, мабуть, тдвищить в!ропднють виграшу в конкурентнш боротьб!, у зв'язку з тим, що чинники мюця розташування, як рашше прив'язували еконо-м!чну д!яльнють до певно! територп, ниш втрачають свое значення, зважаючи на розвиток електронних ! ф!зичних систем зв'язку.
Мюта, що устшно розвиваються, усе бшьш до-лучаються до м!жнародних мереж оргашзацш, можуть стати центрами ухвалення ршень, де буде ввднайдена ввдповвдь на питання про взаемини м!ж !нтересами комун ! економшою, що набувае усе бшьш яскраво вираженого глобального характеру.
Мюто-тдприемець — це мюто, у якому основн групи !нтерес!в у державному, приватному ! добро-вшьному секторах приходять до ршення про не-обхвднють спшьно! розробки перспектив розвитку мюта, створення структур для реал!защ! цих перспектив ! про мобшзащю для цього мюцевих ! зовшшшх ресурав. Хоча юнують очевидн в!дшнносп мгж мюта-ми, зокрема, по тому, наскшьки чгтко виражено !х уз-годжене перспективне бачення майбутнього розвитку мюта, проте, протягом останнього десятилгття, рух розповсюджувався в бш розвитку тдприемницького тдходу, посилення конкуренщ! м!ж мютами ! сввдо-мо! тдтримки стратегш ! проекпв розвитку, розроблених для конкретних територш
Той захист, що центральш уряди впроваджува-ли для мют у перюди великих змш у минулому, ниш ослаб. Полгтичний вакуум, що утворився, був за-повнений в р!знш, але значнш м!р! мюцевими органами влади. Практично повсюди ввдповвдальнють за змши в мют!, що особливо виявилися у вигляд! тдтримки економ!чного розвитку, перейшла ввд цен-тральних до мюцевих оргашзацш. Той факт, що мюьких лвдер!в перестало задовольняти посередниц-тво, здшснюване центральними урядами м!ж мюце-вим р!внем ! зовшшшм свгтом, тдтверджуеться стр!мким розвитком м!жмюьких ! регюнальних мереж ствпращ мют.
Сучасне тдприемництво випробовуе помгтний вплив нових чиннишв, пов'язаних !з мюцем розмь щення ! характерних для сучасного шформацшного столгття. Серед них — наявнють вищих навчальних заклад!в, здатних випускати квал1фшованих фах!вщв ! розвивати технолог!!, що можна запроваджувати в мюцевш економщ. Щ кадри шукають мюце роботи там, де забезпечений високий р!вень життя за якютю житла, довкшля ! культури. Так територп можуть при-тягнути ! утримати квал!ф!кованих фах1вщв ! потенцш-
но мобшьних робгтнишв; вони збер!гають свою при-вабливють ! для прижджих. У таких мюцях мае бути горний доступ до сучасних засоб!в зв'язку: телеко-мушкащям, м!жнародним аеропортам, швидкюнш за-л!знищ ! автострадам. Ус! щ чинники значною м!рою залежать ввд стратепчних ршень планування та швес-тицш у мютах ! тдлягають розгляду на мюцевому р!вш.
Прослр ршень включае заходи щодо розвитку шфраструктури, високих технологш (нанотехно-логи, бютехнолопя, програмне забезпечення, су-часш системи перевезень ! постачання, науков! парки), а також розвиток ус!х вид!в туризму (включа-ючи виставки, ярмарки ! оргашзащю конференцш), проведення культурно! пол!тики (музе!, галере!, фе-стивал!) ! реал!защю великих проект!в в област! ф!зичного розвитку.
Ряд чиннишв зб!льшуе в!рог!дн!сть усп!ху, але не ус! вони е в одному ! тому ж мют! Проте, в р!зних комб!нац!ях ц1 чинники сприяли виникненню б!льш зв'язних форм мюцевого управл!ння, тобто об'еднан-ню широкого кола державних ! приватних орган!зац1й, залучення яких до загально! д!яльност! необх!дне для зд!йснення змш. Стратег!! розвитку мають значно бшьше шанав на усп!х там, де наявна сильна адмш-страц1я, що мае у своему розпорядженш великий виб!р ресурс!в ! що мае широк! повноваження. Мае значення також тип стосуншв м!ж мюцевою адм!н!страц1ею ! приватним сектором, що у багатьох випадках призво-дить до розвитку нових приватно-громадських орган-!зац1й. Сильне м!сцеве кер!вництво комунальним ! приватним сектором полегшуе доступ до зовн!шн!х дже-рел швестицш М!стам вимагаеться значний об'ем фшансових кошт!в для покриття ! кап!тальних, ! по-точних витрат, що виконують !з метою тдвищення еко-ном!чно! конкурентоспроможност!.
М!сцев!й влад! доведеться нести свою долю тя-гаря, пов'язаного !з скороченням громадських ре-сурс!в, оск1льки центральн! уряди прагнуть обмежи-ти державний сектор шляхом передач! приватному сектору завдань у ряд! галузей — це житлова сфера, сощальне забезпечення, освгта ! навчання, транспорт, зв'язок. Скорочуеться об'ем послуг, що надаються лише державними ! комунальними п!дприемствами, ! в!дбуваеться зростання зм!шаних моделей надання послуг ! комунального забезпечення. Зокрема, ос-танн!ми десятил!ттями для Свропи було характерним швидке зростання кшькосп приватно-громадських п!дприемств. Парадокс полягае в тому, що за оцш-ками европейських експерт!в, протягом найближчих десятилгть витрати на надання громадських послуг не скорочуватимуться, а зростатимуть. В результат! сощальних ! демограф!чних змш збтьшиться к!льк!сть л!тн!х людей, неповних с!мей, ж!нок, залучених до
Т. В. Cвeтличнa, В. I. Ляшeнкo
виpoбництБa, зpocтe кiлькicть людeй, яю зaймaють мap-гiнaльнe пoлoжeння в coцiaльнiй cтpyктypi. Ha дoдa-ток дo icнyючoï бюджeтнoï нaпpyги в мicтax вiдчyвa-тимeтьcя вeличeзнa пoтpeбa мoдepнiзaцiï i oнoвлeння ocнoвниx фoндiв i кaпiтaлiв, щo пocилить тдок нa rn-цioнaльнi бюджeти.
Cmльнa дiя цж чинникiв oзнaчae, щo тайближ-чим чacoм y мicтax вiдбyвaтимeтьcя нecтaчa кoштiв. no в«й €вpom пoшиpилacя дyмкa, щo пpoтягoм та-cтyпнoгo дecятилiття пoдaткoвий npec y мicтax швид-шe збiльшyвaтимeтьcя, aнiж змeншyвaтимeтьcя. Toмy peaлiзaцiя шиpoкиx пiдпpиeмницькиx cтpaтeгiй в мaй-бyтньoмy, мaбyть, бyдe ycклaднeнa. Aлe ввд цьoгo зpo-cтe нeoбxiднicть зacтocyвaння пiдпpиeмницькoгo пiдxoдy. Caмe внacлiдoк тaкoгo тиcкy мicтa пoвиннi 6удуть виявити бiльшe винaxiдливocтi пiд чac тшу-ку нoвиx мeтoдiв фiнaнcyвaння cвoeï дiяльнocтi, y тoмy чиcлi, poзpoбити бiльшe мoдeлeй, зacнoвaниx нa викopиcтaннi пpивaтнo-гpoмaдcькoгo пapтнepcтвa, cпpямoвaнoгo нa peaлiзaцiю i пoтoчниx, i кaпiтaль-нж iнфpacтpyктypниx пpoeктiв, зpoблeниx iз мeтoю пiдвищeння ïx eкoнoмiчнoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi i мют, щс нe змeншyють мoжливocтi пpoвoдити тоц-iaльнi пpoгpaми. У rax кpaïнax, дe cиcтeмa yпpaвлiн-ня мeнш цeнтpaлiзoвaнa, дe мicтaм нaдaютьcя ши-poкi пpaвa i дoзвoляeтьcя ввoдити бiльш cтiйкi otc-тeми oпoдaткyвaння, швидшe мoжнa дoчeкaтиcя no-яви мicт-пiдпpиeмцiв.
Пoдiï в €вpom дaют зpoзyмiти, щo мicтa дiйcнo poзpiзняютьcя зa здaтнocтю peaгyвaти нa npoблeми i poзpoбляти нoвi cтpaтeгiï ïx noдoлaння. Фiнaнcoвi труд -нoщi зaлишaютьcя oднaкoвими для ycix. Цiкaвa oco6-ливicть тлягае в тому, щo вiдмiннocтi, юнуют мiж мicтaми oднieï i rieï ж кpaïни, ïx здaтнicть peaлiзyвaти niдnpиeмницькi cтpaтeгiï, нaвiть якщo вoни функцю-нують ycepeдинi oдниx i rax жe iнcтитyцioнaльниx i фiнaнcoвиx мeж, тaкi caмi, як i мiж мicтaми piзниx кpaïн. Бaгaто iз тиx чиннишв, щo визнaчaють peaкцiю мicт нa cyчacнi пpoблeми, e oднoчacнo i мicцeвим, i нaцioнaльним зa xapaктepoм.
Iз 2004 p. табули чиннocтi нoвi Гocпoдapcький i Цивiльний Кoдeкcи Укpaïни, зaкoни з nитaнь peeCT-paцiï юpидичниx i физичниx ocí6 — ^д^жм^в i oc-нoви дepжaвнoï peгyлятсpнoю noлiтики, щo мicтять бa-raTO нeyзгoджeниx i npoблeмниx nитaнь m пoчaткo -вoмy eтani ïx впpoвaджeння. Hинi npoвiдними ci^py^ тypaми викoнaвчoï влaди нa piвнi oблacтi, як кoopди-нують nитaння peгyлятopнoï noлiтики i poзвиткy мaлo-ro niдnpиeмництвa e: Гoлoвнe ynpaвлiння eкoнoмiки oблacнoï дepжaвнoï' aдмiнicтpaцiï' (дe бeзnocepeдньo пи-тaннями, noв'язaними з poзвиткoм мaлoгo пад^ж-мництвa фaктичнo зaймaютьcя 1,5 штaтниx oдиницi, чoгo явда нeдocтaтньo для Дoнeцькoï oблacтi) i Пpeд-
cтaвництвo Дepжaвнoгo кoмiтeтy з nитaнь peгyлятоp-нoï noлiтики i poзвиткy niдnpиeмництвa, дo cклaдy яюго вxoдять тpи вiддiли: peгyлятоpнoï тлггики i poз-витку niдnpиeмництвa; лiцeнзyвaння; peecтpaцiï. 3a-гaльнa кiлькicть ocí6, як зaймaютьcя цим nитaнням в o6ox cтpyктypax, бeзnocepeдньo cклaдae 13,5 ocí6. Ha piвнi м. Дoнeцьк yci цi фyнкцiï викoнyютьcя в гoлoв-нoмy ynpaвлiннi eкoнoмiки, дe e дocить нeчиcлeнний вiддiл. Bpaxoвyючи, щo гocтpoтa npoблeм, noв'язa-нж iз nитaннями peaлiзaцiï дoзвiльнoï i peгyлятopнoï noлiтики, a тaкoж poзвиткoм мaлoгo niдnpиeмництвa нaдaлi лишe збiльшyвaтимeтьcя, a тaкoж iз мeтою m-cилeння aнaлiтичниx, npoгнoзниx i пpaвoвиx фyнкцiй, nponoнyeтьcя нa piвнi мicтa yтвopити caмocтiйнe Уnpaвлiння з питaнь poзвигкy niдnpиeмництвa i pинкo-вoï iнфpacтpyктypи з штaтнoю чиceльнicтю 10-12 ocí6:
— гoлoвa ynpaвлiння;
— пpoгнoзнo-aнaлiтичний вiддiл (3 чoл.);
— ввдщл niдnpиeмницгвa i iнфpacтpyктypи (3 чoл);
— вiддiл лiцeнзyвaння i peecтpaцiï (3 чoл);
— ввддш пpaвoвиx nигaнь i peгyлятсpнoï тлгти-ки (3 чoл).
Biдnoвiднi cтpyктypи bme e в Днinponeтpoвcькiй oблaдмiнicтpaцiï, в м. Киeвi, дe Гoлoвнoмy ynpaвлiн-ню poзвигкy niдnpиeмницгвa mдпopядкoвaнo юму-нaльнe niдnpиeмcтвo „Кив^кий мюький бiзнec-цeнтp" (КМБЦ), a в cтpyктypi КМБЦ фyкцioнyють npoeкти: „Бiзнec — Iнкyбaтсp"; „Iннoвaщï, нayкoвo-дocлiднi лaбopaтсpiï' i iнфopмaцiйнi тexнoлoriï'"; , Дзнec-шюлa"; „Cпpияння poзвиткy зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi niдnpиeмcтв мaлoгo i cepeдньoгo бiзнecy" [10]. Пiд eгiдoю Гoлoвнoгo ynpaвлiння npoвoдигьcя: peaлiзaцiя peгioнaльнoï npoгpaми poзвигкy мaлoгo niдnpиeмниц-твa в мicтi Киeвi; фiнaнcoвo-кpeдитнa niдтpимкa cyб'eктiв niдnpиeмницькoï дiяльнocтi; лiцeнзyвaння cyб'eктiв niдnpиeмницькoï дiяльнocтi у cфepi iroproro бiзнecy; npaвoвa niдгoтoвкa cyб'eктiв mдпpиeмниць-кoï дiяльнocтi; peaлiзaцiя npoгpaми nepeniдгoтсвки ynpaвлiнcькиx кaдpiв для cфepи niдnpиeмницгвa.
Bиcновки i пeрcпeктиви подальших розробок
Миcтeцтвo opгaнiзaцiï napтнepcтвa, фopмyвaння кoaлiцiй i poбoти в мepeжax opгaнiзaцiй дepжaвнoгo i npивaтнoгo ceктopa, a тaкoж piзниx piвнiв ynpaвлiння нaбyвaтимe ycьoгo бiльшoгo знaчeння. Пoтpeбa в mдпpиeмницькoмy niдxoдi нa мicькoмy piвнi i в чiткo oбкpecлeнoмy кepiвницгвi зaлишигьcя aктyaльнoю i в пoдaльшoмy.
Лiтeрaтурa 1. Baрнaлiй З. С. M^e niдnpиeмницгвo : ocнoви тeopiï i пpaктики / 3. C. Bapнaлiй. — 2 Вид., виnp. i дoп. — К. : Зшння, 2003. — 303 c. 2. Долгальо-
ва О. В. Регулятивна роль держави у сферi малого 6i3Hecy: Монографiя / О. В. Долгальова. — Донецьк : ПРОМО, 2005. — 376 с. 3. Долгальова О. В. Малий 6i3Hec в Укра1'ш (вiд полiтики тдтримки до полгтики сталого розвитку i партнерства): Монографiя / О. В. Долгальова. — Донецьк : В1К, 2007. — 449 с. 4. Ляшенко В. И. Экономико-правовое обеспечение развития субъектов малого предпринимательства (зарубежный опыт и перспективы его использования в Украине) / В. И. Ляшенко, В. В. Хахулин. — Донецк : ИЭПИ НАН Украины, 2001. — 456 с. 5. Ляшен-ко В. И. Экономико-правовая поддержка субъектов малого предпринимательства : Луганск : Альма-матер, 2004. — (Поддержка малого предпринимательства в странах Америки и Азии) / В. И. Ляшенко, В. В. Хахулин, Т. Ф. Бережная. — 2004.— 276 с. 6. Мале тдприемництво в сферi побутового обслу-говування населення / З. С. Варналш, Л. П. Хмелевсь-ка, М. О. Хмелевський — К. : Знання Укра!ни, 2004.
— 260 с. 7. Малий бiзнес та тдприемництво в ринко -вих умовах господарювання: Навч. поаб. / Л. I. Во-ротша, В. €. Воротш, Л. А. Мартишок, Т. В. Черняк; Ред. Л. I. Воротша. — К. : Вид-во Свроп. ун-ту, 2002.
— 307 с. 8. Мехашзми регулювання тдприемниць-ко! дiяльностi / Бутенко А. I., Зайцев А. П., Бара-баш А. А. — Одеса : 1ПРЕЕ1 НАН Укра1ни, 2000. — 198 с. 9. Поважний О. С. Модель малого i середнь-ого бiзнесy Донецького регюну i механiзм стимулю-вання И розвитку / ДонДУУ. — Донецьк : ДонДУУ, 2007. — № 4. — Т. 8. — С. 105 — 108. 10. www.krb.com.ua.
Светлична Т. В., Ляшенко В. I. Удоскона-лення структури i функцш оргашв управлшня роз-витком малого пщприемництва регiону
Статтю присвячено питанням тюно! взаемозалеж-ност органiв державно! влади i п1дприемницького сектору економiки в умовах структурних трансформацш
та переходу до вiдкритоï eKOHOMÍK^ Висвiтленi теоретико — методолопчш аспекти державного регулювання розвитку тдприемництва в умовах ринковоï та пе-рехiдноï економiки, надано характеристику визначен-ню „мюто-тдприемець"
Ключовi слова: малий 6i3œc, структура, функции, управлiння, розвиток.
Светличная Т. В., Ляшенко В. И. Усовершенствование структуры и функций органов управления развитием малого предпринимательства региона
Статья посвящена вопросам тесной взаимозависимости органов государственной власти и предпринимательского сектору экономики в условиях структурных трансформаций и перехода к открытой экономике. Освещены теоретико — методологические аспекты государственной регуляции развития предпринимательства в условиях рыночной и переходной экономики, предоставлена характеристика определению „город-предприниматель"
Ключевые слова: малый бизнес, структура, функции, управление, развитие.
Svetlichnaya T. V., Lyashenko V. I. Improvement of structure and functions of organs of management development of small enterprise of region
The article is devoted the questions of close interdependence of public authorities and enterprise the sector of economy in the conditions of structural transformations and passing to the open economy. Teoretiko is lighted up are methodological aspects of government control of development of enterprise in the conditions of market and transitional economy, description is given to determination „city-businessman".
Key words: small business, structure, functions, management, development.
Стаття надшшла до редакци 19.01.2011
Прийнято до друку 15.03.2011
