CC BY
21
от типа леса, состава и структуры конкретного насаждения. Описаны стационарные участки, на которых проведены рубки переформирования различной интенсивности.
Ключевые слова: рубки переформирования, демонстрационные стационары, близкое к природе ведение лесного хозяйства
ChernyavskyyM.V. Demonstration sample plots of cuttings towards forest landscape structure rearranging and close to nature forestry
Creation of stable and productive close to nature stands is done by ways and methods that ensure the formation of forest stands, which are as close as possible to the natural functioning of forest ecosystems. Stable, close to nature forests can be multifunctional, that is, aimed at performing many functions. Transfer from cultivating the even-aged pure tree stands to uneven-aged mixed ones is an important aspect of close to nature forest management. Transfer should be done gradually depending on the forest type, composition and structure of the concrete stand. The stationary areas described where cuttings of varying intensity conducted.
Keywords: cuttings towards, demonstration sample plots, close to nature forestry.
УДК 711 Acnip. ОА. Дида1 - НУ "Львiвська полiтехнiка "
АРХ1ТЕКТУРН1 ЗАСОБИ П1ДВИЩЕННЯ АТРАКТИВНОСТ1 СЕРЕДОВИЩА МАЛИХ М1СТ В УМОВАХ Г1РСЬКИХ ЛАНДШАФТ1В
Розглянуто особливост малих мют прських репошв у арх1тектурно-мютобуд1-вельному аспекту здшснено порiвняльний анатз малих мют в Украшських Карпатах i европейських прських регюнах. Визначено аритектурш засоби шдвищення атрак-тивност середовища малих мiст в умовах прських ландшаф™.
Ключовг слова: мале мюто, атрактивнiсть, гiрський ландшафт, туризм.
Постановка проблеми. Мал1 мюта прських репошв, за наявносп економ1чного i культурного потенщалу, у багатьох аспектах перебувають у незадовшьному сташ. Внаслщок того, що Захщна Укра1на, а особливо Укра-1нсью Карпати, стае досить привабливим об'ектом для шоземних туриспв, шдвищення атрактивност малих мют сприятиме 1х усеб1чному розвитку, привертаючи до них увагу м1жнародного туризму. Прсью регюни мають низку природних особливостей, котр1 безпосередньо взаемодшть з архггекту-рою, оскшьки вони визначають як оргашзащю самих архггектурних об'екпв, так i розташування 1х у мюькому простор^
Мета дослщження. Метою роботи е з'ясування особливостей оргаш-зацп архiтектурного простору малих мют у прських регюнах, а також визна-чення архггектурних засобiв пiдвищення атрактивностi середовища малих мют в умовах прських ландшафпв.
Аналiз ocTaHHix публiкацiй з щеТ теми. Велику тематичну групу ста-новлять науковi джерела, присвяченi впровадженню i завданням сучасно1 ар-хтектури в мiському середовищi. Для шдвищення атрактивностi мiста вели-ке значення мае його архггектурна iдентичнiсть. Питання iз формування щен-тичностi в архiтектурi порушено, зокрема, в монографп Б. С. Черкеса "Нащ-
1 Наук. к^вник: проф. Б.С. Черкес, д-р архп^ектури
ональна щентичнють в apxiTeKTypi MicTa" [1]. У зарубiжнiй nÎTepaTypi pi3Hi пiдходи до цього питання були викладеш у книжщ "Identity by design", авто-piB G.B. Watson i J. Bentley [4]. У низщ дослщжень виcвiтлено потенцiaл ма-лих мют у плaнi нaявноcтi в них юторично^ apхiтектypноï i кyльтypноï спад-щини. Вiдомо багато праць украшських вчених-apхiтектоpiв про icтоpiю мю-тобудування i apхiтектypи цих населених пункпв. Також мaлi мicтa Зaхiдноï Украши доcлiджye багато вчених у piзних галузях, зокрема з економжи, юто-piï, туризму.
Виклад основаного матер1алу. Аpхiтектypний образ вiдiгpae в атрак-тивноcтi мicтa одну з провщних ролей, оcкiльки правильно оpгaнiзовaний проспр створюе зpyчнi умови для його функщонального використання, сприяе створенню психолопчно комфортного середовища.
Mani мicтa - це мюта, чиcельнicть поcтiйних мешканщв яких не пере-вищуе 50 тис. оиб [5]. Це окрема категория, котра мае певнi особливосп. До них варто ставити дещо iншi вимоги, нiж до великих регюнальних центpiв. Особливу увагу потpiбно зосереджувати на вiдмiнноcтi цих мют вщ великих мегaполiciв. Мале мюто у мicцевiй нapоднiй cвiдомоcтi поки що не icнyе як визначена, особлива кaтегоpiя населеного пункту, що створюе певш пробле-ми з виршення цього питання на сощальному piвнi. Мале мicто е щеальною теpитоpiею для розвитку культурного i мистецького життя.
Поняття "атрактивнють" визначаеться як привабливють [2]. З польсь-кого "atrakcyjny" - притягуючий, щкавий, такий, що зaцiкaвлюе [3]. За сучас-ного активного розвитку piзних видiв туризму у cвiтi, для кожного мюта питання щодо приваблення до себе вiдвiдyвaчiв стало дуже важливим.
З огляду на складний рельеф, yd мюта прських регюшв мають певнi apхiтектypнi особливосп, як у мicтобyдiвельнi cтpyктypi, так i в архитектурному виршенш окремих бyдiвель. Гipcькi поселення вщзначаються такими apхiтектypними особливостями: 1) компактнють забудови; 2) тдпорядкуван-ня забудови i силуету мюта мюцевому рельефу; 3) використання особливих, пов'язаних з геогpaфiчною ситуащею, конструктивних i планувальних схем бyдинкiв.
Рiзномaнiтний рельеф надае малим мютам нaдзвичaйноï мальовничос-ri, котру особливо добре можна побачити, оскшьки забудова е здебiльшого малоповерховою, а мала площа мicтa дае змогу охопити його загальний силу-ет разом iз нaвколишнiм рельефом. yci гipcькi культури мають дуже багато спшьного. В Укpaïнcьких Карпатах i в европейських прських районах вико-ристовуються подiбнi apхiтектypнi та мicтобyдiвельнi прийоми.
Maлi мicтa в Украшських Карпатах мають низку особливостей. ïх ар-хiтектypне середовище сформувалося пiд впливом тpaдицiйноï полiетнiчноc-т населення цих мicт. Внacлiдок цього вщбувалося нашарування piзних тд-ходiв до оpгaнiзaцiï мicького простору, котpi взaемодiяли з мicцевими тради-щями. Цi процеси стосувалися переважно центpaльноï частини, де проживали шоземщ. Забудову околиць здiйcнювaло мicцеве населення зi збережен-ням yкpaïнcьких мicтобyдiвельних тpaдицiй. В умовах Укpaïнcьких Карпат мюта композицшно нiби розчиняються у ландшафт - вщ щiльно забудовано-
го центру до вшьно забудованих околиць, з одноповерховою садибною забу-довою, - тодi як у гiрських малих мютах Захщно! Свропи межi мюта прогля-даються значно чпташе, завдяки щшьнш забудовi. Центральнi частини малих мют Украшських Карпат мають просторше планування (ширшi вулищ, бшь-шi площ^, нiж у европейських кра1нах.
В аспектi перспектив розвитку туристично! галузi загальна проблема малих мют Карпатського регюну полягае в тому, що вони не е транзитними. Отже, вони повинш бути достатньо атрактивними, щоб стати основним пунктом туристично! мандрiвки. Проблеми малих мют в Укра!нських Карпатах можна подшити на декшька груп.
1. Проблема транспортно-комушкацшно! мережi. Найважливiшим у прських регюнах е добре налагоджеш комунiкацiйнi зв'язки. В Укра!нських Карпатах не достатньо розвинена дорожньо-транспортна система. Недос-татньо уваги придшяють безпецi користування прськими дорогами (влашту-вання пiдпiрних стшок, укрiплення схилiв, покращення дорожньо! розмггки). Безпечна i якiсна дорога надасть змогу туристам i максимально комфортно i безпечно добратися до мюта, що покращить атрактивнiсть мiста. Мюью дороги перебувають у незадовшьному станi, вiдсутнi вказiвники, котрi полег-шують орiентацiю у мiстi. Складна ситуащя також спостерiгаеться iз мюцями для паркування. Цi проблеми створюють багато незручностей i не сприяють збiльшенню кiлькостi вiдвiдувачiв у мюп.
2. Економiчна проблема. Основною проблемою для малих мют в Украшу i зокрема в Карпатському регiонi, постае недостатне фiнансування. Самi мiста мають недостатньо розвинену економжу для того, щоб покрити кошти самостiйного розвитку. Це веде за собою вщсуттсть якюного нового будiв-ництва i догляду за пам'ятками архиектури i мiстобудування. Також еконо-мiчно-господарська полiтика радянсько! влади спричинила виникнення низки тдприемств, котрi не можуть iснувати в умовах ринково! економ^. Цi про-мисловi об'екти завдають шкоди природi, що особливо вщчутно для Карпатського регюну, а також не додають привабливосп вигляду мiста, i це негативно позначаеться на загальному враженш про нього. Також iснуючi велик пiдприемства часто е економiчно "нетдйомними" для малих мiст. Проблемою е недостатня кшькють робочих мiсць i вiдсутнiсть перспектив кар'ерного росту, що змушуе працездатне населення переселятися у бiльшi мiста.
3. Сощально-культурна проблема. Молодi працездатнi люди покидають малi мiста. Особливо це стосуеться прських регюшв, з огляду на !х iзольова-нiсть. Причини сучасних сощально-культурних проблем криються в юторич-ному минулому малих мiст. Через складш iсторичнi обставини корiнне населення було майже знищено. Новi мешканцi не роздiляли мiстобудiвельних i архiтектурних уподобань сво!х попередниюв, пристосовували iснуючi будiвлi пiд сво! потреби, що негативно позначилося на архитектурному образi цен-тральних частин мют. Одностороннш пiдхiд радянсько! влади до мюта, як до виключно промислово-економiчноl одиницi, призвiв до занепаду культурного життя малих мют, руйнування !х iсторичних пам'яток, втрати функцiй, тради-цiйних для малих мiст Укра!ни i Свропи. Сучаснi архiтектурнi та мютобудь
вельш процеси розвиваються переважно стихiйно. Це зумовлено браком кош-тiв для розроблення якюних мiстобудiвельних i архiтектурних проекпв роз-витку мiста. Люди будують так, як вважають за потрiбне, часто не консульту-ючись зi спецiалiстами. Це призводить до хаосу в мюьку забудову i в сам архь тектурний образ мюта. Вiдсутнiсть оргашзовано! розробки мiстобудiвельного розвитку малих мiст i професiйного зонування мiського середовища спричи-няе багато незручностей для гостей мюта (наприклад, вщсутшсть якюних гро-мадських туалелв). Такий стан не може не викликати занепокоення. У малих мютах Укра1нських Карпат недостатньо дiе политика пiдтримки i демонстрацп архгтектурно! спадщини, а також подальшо1 розбудови мюта, з метою покра-щення його атрактивносп. Архiтектурна атрактивнiсть розглядаеться переважно як наявнють збережених архггектурних пам'яток, хоча це лише один з ас-пектав цього питания. Таке однобiчне розумiння архгтектурно! атрактивносп гальмуе розвиток архiтектури малих мют, i, як наслiдок, 1х культурний та еко-номiчний розвиток. Щодо розвитку туристично1 i культурно1 галуз^ то тут процеси вiдбуваеться стихшно, але, що особливо характерно для Карпатського регюну, дуже активно. Тут можна також зазначити, що немае належно оргаш-зовано1 мiстобудiвельноl i архиектурно! бази для проведення культурних захо-дiв (ярмарки, фестивалi, святкування). Значною проблемою е також вщсут-нiсть достатньо1 кiлькостi шформацп про минуле i сучаснiсть малих мют (ек-скурсiй, музе1в, мистецьких галерей). Дуже вщчутним е брак сучасно обладна-них культурних та розважальних закладiв (юно, театри).
Позитивний досвщ вирiшення подiбних проблем демонструють малi мiста гiрських регiонiв в Сврот. Хоча дорожньо-транспортна система в Сврот не е iдеальною, особливо у прських районах, вона здатна забезпечити максимально комфортний i легкий доступ до малих мют. У мютах легко орiентуватися. Передбачеш мiсця для паркування пасажирського транспорту. Значну роль у виршенш транспортних проблем вдаграе правильна мютобу-дiвельна органiзацiя мюта i його транспортно1 системи.
В економiчному аспектi, насамперед потрiбно вщзначити значну еко-номiчиу самостiйнiсть европейських малих мют. Переважають малi тд-приемства, котрi, крiм безпосереднього виробництва, займаються також туризмом. Тому велике значення надають також архитектурному виршенню бу-дiвель, котрi належать до таких тдприемств, що, своею чергою, дае поле для розвитку ново1 архггектури, котра, попри сво1 утилiтарнi функцп, покликана також мати атрактивний вигляд. Майже всi малi мiста, особливо у гiрських районах, своею основною галуззю вважають туристичну. Туризмом займаеться влада мюта. Важливою складовою туристично! атрактивностi малого мiста, особливо у прських регюнах, е архиектурний образ.
У соцiальному аспектi, потрiбно зазначити, що завдяки розвитку малого тдприемництва у малих мютах не вщчуваеться гострого дефiциту робо-чих мiсць, до того ж щ малi пiдприемства часто мають характер родинно! справи, i тому молодi люди залишаються на мющ. Нове будiвництво у европейських малих мютах ведеться за участю спещалюпв, з урахуванням потреб архитектурного розвитку мюта. Значну увагу придшяють iсторичним будiв-
лям, ïxHrn реставрацiï та збереженню. Вводиться обмеження поверховосп, вигляду i колористики фасадiв, особливо в iсторичних частинах мют, а також культурному життю. Часто у цих населених пунктах можна знайти сучасш My3eï i театри, яким би позаздрили украшсью культурш центри. Вагомого значення надають рекламуванню усiх "принад" малого мiста. Популяри-зуеться iсторiя i сучаснiсть мюта, оргашзовуються рiзноманiтнi фестивалi, ярмарки, святкування, iнформацiю про якi можна з легкютю знайти у рiзних засобах масовоï iнформацiï, зокрема i вiртуальних.
Як вже зазначалося ранiше, прсью мiста мають низку особливостей, котрi значною мiрою впливають i на архггектурний образ мiста. Архiтектурнi засоби тдвищення атрактивностi малих мiст можемо подшити на три рiвнi.
Перший - мiстобудiвельний рiвень. Сюди входить оргашзащя якiсних транспортних шляхiв, m^i ведуть до мiста, визначення прюритетних дорож-нiх напрямюв, рацiональне зонування мiського середовища, органiзацiя якю-roï дорожньо-транспортноï системи у мiстi з урахуванням потреб туристiв i гостей мюта, збереження мюького силуету, спорудження нових будинюв з урахуванням збереження або тдкреслення необхiдного стилю i масштабносп новою забудовою i вщповщне зонування мiського середовища. На цьому рiвнi також необхiдно вирiшувати питання акустичного наповнення мiського простору (усунення небажаних шумiв, шляхом оргашзацп автомобiльного руху i влаштування шумовоï iзоляцiï, просторового розташування архiтектурних об'екпв). Як вже зазначалося, мiстобудiвельна складова е дуже важливою для малих мют прських регюшв, оскшьки ïх архiтектурний образ i силует е вираз-ним i часто слугуе основним критерiем iдентифiкацiï конкретного мюта.
Другий - рiвень окремих архггектурних споруд. Оскiльки Карпатсь-кий регюн - це, передусiм, туристичний регюн, то надзвичайно велику увагу необхщно придiляти не лише утилiтарному призначенню будiвель, але i ïх естетичному вигляду. Туристи, приïжджаючи у мюто, не мають достатньо часу, щоб ощнити зручнiсть користування будiвлею чи мiським простором, проте вони одразу зможуть оцiнити естетику i вигляд споруди, ïï вiзуальну взаемодш з навколишнiм архiтектурним середовищем. Це враження зали-шаеться у пам'ят людини i тому е дуже важливим для подальшого розвитку атрактивносп мiста.
Третiй - рiвень малих архггектурних форм, архiтектурних деталей, ландшафтний дизайн. Незважаючи на незначнi розмГри i тривалiсть юнуван-ня таких об'екпв, вони вiдiграють чи не найважливiшу роль для пiдвищення атрактивносп мiста. Це пояснюють тим, що таю споруди найближче i безпо-середньо контактують з вщвщувачами. Через ïхнiй вщносно малий масштаб людина може охопити ïх повнютю, прирГвняти до своïх розмГрГв, вщчути свш адекватний масштаб у мюькому просторь Через малi архiтектурнi форми мюто шби спiлкуеться з людьми, вводить ïх у свою систему. Малi архiтектурнi форми виконують роль посередника мГж великими статичними 6удГвлями i живими мобшьними людьми, вони об'еднують архiтектуру i людей в единий мехашзм, створюючи таким чином вщчуття затишку в мюькому простор^ що дуже важливе для доброго самопочуття туриста.
Висновки. Архиектурний npocTip малих MicT в умовах прських лан-дшафтiв мае низку особливостей, Kopi значно впливають на 1хню атрактив-нють. В Укра1нських Карпатах i в гipcьких регюнах Захщно! Свропи малi мicта мають багато cпiльних рис, проте юнують i icтoтнi вiдмiннocтi в оргаш-зацп мicтoбудiвельнoгo простору. У малих мютах Укра1нського Карпатського pегioну юнують численш проблеми у piзних аспектах: транспортно-комушка-цiйнoму, екoнoмiчнoму, coцiальнoму. Бшьшють з цих проблем уcпiшнo вирь шуеться у гipcьких pегioнах Захщно! Свропи як на мicцевoму, так i на загаль-нодержавному piвнях. Аpхiтектуpнi засоби пiдвищення атpактивнocтi малих мют можемо пoдiлити на три piвнi. Перший - мicтoбудiвельний piвень. Сюди входить opганiзацiя якicних транспортних шляхiв, визначення пpiopитетних дopoжнiх напрямюв, зонування мicькoгo середовища, влаштування якюно! дорожньо-транспортно1 системи у мicтi з урахуванням потреб туриспв, збе-реження мюького силуету. Другий - piвень окремих аpхiтектуpних споруд, окрему увагу пoтpiбнo пpидiлити естетичному вигляду будiвель. Тpетiй - pi-вень малих архиектурних форм, аpхiтектуpних деталей, ландшафтний дизайн. Виpiшення питань в межах кожного з цих piвнiв потребуе окремого розгляду i вивчення.
Л1тература
1. Черкес Б.С. Нацюнальна щентичнють в аpхiтектуpi мюта : монография / Б.С. Черкес. -Льв1в : Вид-во НУ " Льв1вська полгтехшка", 2008. - 268 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови. - Ки1в-1ршнь : ВТФ "Перун", 2003. - 1440 с.
3. Slownik wyrazow obcych. PWN. - Warszawa : Wyd-wo PWN - 828 s.
4. Georgia Butina Watson. Identity by design / Georgia Butina Watson, Ian Bentley. - Warszawa : Wyd-wo Elsevier, 2007. - 289 c.
5. Постанова вщ 29 листопада 2010 p. N 1090 Ки!в " Про затвердження Державно! цшьо-во! програми тдтримки сощально-економ1чного розвитку малих мют на 2011 -2015 роки".
Дыда О.А. Архитектурные методы повышения атрактивности среды малых городов в условиях горных ландшафтов
Рассмотрены особенности малых городов горных регионов в архитектурно-градостроительном аспекте, проведен сравнительный анализ малых городов Украинских Карпат и европейских горных регионов. Определены архитектурные методы повышения атрактивности среды малых городов в условиях горных ландшафтов.
Ключевые слова: малый город, атрактивность, горный ландшафт, туризм.
Dyda OA. The architectural methods of increasing the attractivity of the surroundings of small towns in the conditions of mountain landscapes
The paper deals with the peculiarities of small towns of mountain regions in architectural and urbanistic aspect. The differences between the Ukrainian and European small towns in mountain regions are analyzed. The architectural methods of increasing the attractivity of the conditions of mountain regions are shown.
Keywords: small town, attractivity, mountain landscape, tourism.
