CC BY
11
УДК 332.1:332.4 Доц. Н.М. Лисяк, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
СОЦ1АЛЬН1 ТА ЕКОНОМ1ЧН1 ЕФЕКТИ В1Д ПРОВЕДЕНИЯ ЧЕМП1ОНАТУ СВРОПИ 2012 З ФУТБОЛУ У ЛЬВОВ1
Здiйснено оцшку наявних та очiкуваних соцiально-економiчних ефекпв вiд ре-ал1зацп заходiв щодо пiдготовки Львова до чемпiонату з футболу Свро-2012. З цieю метою обгрунтовано методику i критерп оцшки, проаналiзовано стан реашзацп та оцшено результати проведення Свро-2012, обгрунтовано пропозицп щодо пщвищен-ня ефективностi зазначених заходiв з урахуванням реальних умов та наявно'1 ситуаци.
Ключов1 слова: економiчний ефект, соцiальний ефект, швестицшний проект, оцiнка ефективностi проекту.
Актуальшсть. Проведення фiнальноi частини чемшонату Свропи 2012 з футболу - непереЫчна подiя для Украiни. Чемпiонат Свропи з футболу - це найбшьший спортивний захщ для нацюнальних футбольних команд, який проводять шд егiдою УСФА (Союз европейських футбольних асощацш) i вважають третiм за сво"м значенням спортивним змаганням у свт пiсля Олiмпiйських iгор i Чемпiонату свiту з футболу. У 2012 р. протягом трьох тижшв у кiлькох мiстах Украши вщбудуться 16 футбольних матчiв, зокрема в Киевi - фiнал чемпiонату. Передбачаеться, що щ спортивнi поединки вщвь дають понад 600 тис. уболiвальникiв з рiзних краш свiту, а прямi телетран-сляцii дивитимуться майже 8 млрд глядачiв. Варто також зауважити, що нез-важаючи на свш спортивний статус, Чемпiонат Свропи з футболу е також ге-опол^ичним, економiчним, гуманiтарним i культурним проектом. У поличному аспект - це шанс наблизитись до Свропи, розповюти про себе свггов^ продемонструвати свою вiдповiднiсть европейським стандартам. З економiч-но" точки зору - це будiвництво нових спортивних споруд, розвиток тран-спортно1' шфраструктури, готельного господарства, сфери послуг, туристич-но" галузi, покращення ситуацii практично в уЫх сферах нашо1' економжи. У культурному i гуманiтарному плат - це можливють вiдкрити себе для шших краш, продемонструвати свою культуру, традици, кухню, привабливi турис-тичнi об'екти тощо.
Львiв - одне з чотирьох мют Украши, котре вiдповiдно до рiшень Ви-конавчого комiтету УСФА вiд 13 травня 2009 р. готуеться до проведення фь нально1' частини чемшонату Свропи 2012 р. з футболу. Для цього мюто повинно забезпечити:
• об'екти, що використовуватимуться для проведення чемшонату у ввдповвд-тсть з вимогами УСФА;
• необхвдну шльюсть фах1вщв з питань оргатзацп та проведення чемшонату;
• безпеку та громадський порядок у м1ст1;
• забезпечення вщвщувачам у 2012 р. комфорту, пов'язаного 1з проживанням, транспортом, стлкуванням та задоволенням основних потреб.
Це покладае на мюто i регiон великi зобов'язання щодо створення до початку чемшонату сучасно!" розвинено!" европейсько!" iнфраструктури сервь су. Украша обрала варiант, коли основну роль у процес тдготовки до чемш-онату з футболу вщграе держава.
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
Актуальшсть здшсненого аналiзу зумовили два фактори. З одного боку, вже розпочалася реашзащя закладених рiшень i виявляеться 1х ефектив-нiсть, а з шшого - з'являеться ризик не тшьки щодо можливих вигод, але i для втрат.
Мета та завдання дослвдження. Мета аналiзу - оцiнка наявних та очжуваних соцiально-економiчних ефектiв вщ реашзацп завдань i заходiв у ходi пiдготовки Львова до Свро-2012. Для цього буде здiйснено:
• характеристику концеици подготовки Львова до чемтонату;
• класифшащю сощально-економ1чних завдань 1 заход1в;
• обгрунтування методики 1 критерпв оценки сощально-економ1чних ршень;
• ощнку результатов тдготовки Львова до чемтонату та виявлення сильних 1 слабких позиций цього процесу;
• обгрунтування пропозицш щодо актив1зацп процесу та тдвищення ефектив-ност1 з урахуванням реальних сощально-економ1чних умов.
Виклад основного матерiалу . Львiв - найбiльше мiсто на захщних теренах Укра!ни, великий науковий, економiчний, культурний i туристичний центр. Площа Львова становить 171 км2, чисельшсть населення - 760,2 тис. оЫб. Перевагою Львова i всього Львiвського регiону е його геополiтичне роз-ташування - близькiсть до кордону, сусщство з европейськими кра!нами, що робить його важливим центром торгiвлi й транспортних комунiкацiй. Львiв розташований на вiдстанi 80 км до кордону з Свропейським Союзом та в межах 2-годинного авiапольоту до бiльшостi европейських мiст. Мюто розта-шоване приблизно рiвновiддалено до таких европейських мют, як наприклад Варшава, Будапешт та Бухарест - менше нiж 6 год !зди авто. Така ж вiдстань вщ Львова до столицi Укра!ни - Киева.
На територи Львiвськоl обл. дiе 7 пунктiв пропуску через Державний кордон Укра!ни. Область мае зашзничне та автомобiльне сполучення не лише з багатьма мютами Укра!ни, а й великою кiлькiстю европейських мют: Варшавою, Краковом, Вроцлавом, Белградом, Братиславою, Будапештом, Бухарестом, Прагою, Софiею, Санкт-Петербургом, Мшськом, Вшьнюсом, Ригою, Брюсселем, Прагою, Парижем та ш. Безпосереднiм сусiдом iз заходу е Свро-пейський Союз, зокрема Республжа Польща.
Львiвська область входить до п'я^рки найпривабливiших туристичних цен^в Укра!ни. Вона мае значний рекреацшний i культурний потенцiал, сприятливий кшмат, природне середовище. Архiтектурна i культурна спад-щина Львова е предметом туристичного штересу, що було шдтверджено вне-сенням мiста Львова до списку всесвггньо! спадщини ЮНЕСКО.
Поряд iз сильними необхiдно зазначити i слабкi позици розвитку Львова i Львiвськоl областi:
• недостатня конкурентоспроможтсть економ1ки м1ста на мiжнародних ринках, яка стримуеться повшьним впровадженням нов1ттх технологш, висо-кою 1х енергоемтстю, незадов1льною яшстю актив1в;
• низький р1вень розвитку сучасно! шфраструктури, зокрема транспортних та шформацшних комуткацш та шших сектор1в. Наявна шфраструктура не
Характеристику Львова 1 Льв1всько! обласп взято 1з «Стратеги розвитку Льв1всько! обласл до 2015 року». - Головне управлшня статистики у Льв1вськш обласп. - Вип. 6. - 2008.
вщповвдае стандартам сучасно!' економiки. Особливо це стосуеться якост до-pir та сфери комунальних послуг. Необхвдт радикальнi рiшення та значнi ре-сурси для виправлення ситуаци;
у сощальнш сфеpi збеpiгаеться тенденция до старшня населения, його вiд'емного приросту, високого piвня безpобiття (вищого шж сеpеднiй по Ук-ра!'т), низький piвень особистих доходiв, вiдтiк активних та досвщчених людей у пошуках роботи та вищого piвня доходiв у iншi краши; вщносно слаборозвиненою i потребуе значного вдосконалення туристична i pекpеацiйна бази, зокрема у сфеpi пiдготовки вiдповiдних спещалют!в та рек-ламно! пiдтpимки та туристично! iнфpастpуктуpи.
Виборовши право приймати у себе матч1 Чемшонату Свропи з футболу 2012 р., мюто одержало нов1 перспективи розвитку. Проведення Свро-2012 у Львов1 дае змогу оновити шфраструктуру, залучити додатков1 швести-цп, використати наявний потенщал у проведены чемшонату для штереЫв мюта i область Окр1м того, щодо економ1чних та сощальних проблем мюта Львова, як зазвичай виршуються роками, з'явилася ушкальна можливють виршити деяк з них у зв'язку з великими швестищями у мюто.
Перелш соцiальио-екоиомiчиих заход1в i завдань з розбудови тран-спортно! шфраструктури, модершзаци медично! сфери, спортивних об'екив та ш. введено до Державно! цшьово! програми шдготовки та проведення в Укра!ш фшально! частини чемшонату Свропи 2012 р. з футболу, затвердже-но! Постановою Кабшету Мш1стр1в Укра!ни вщ 14 квггня 2010 р., № 357. За-гальн прогнозн обсяги фшансування заход1в Програми становлять 142,4 млрд грн, зокрема: 65,1 млрд грн - кошти Державного бюджету Укра-!ни (45,7 % вщ загальних обсяпв фшансування) - 6 млрд грн - кошти мюце-вих бюджет1в (4,2 %); 71,3 млрд грн (50,1 %) - шш1 джерела (швестори, влас-m кошти шдприемств тощо) (рис. 1) [2, 3].
На р1вш Льв1всько! обл. реал1зуеться Регюнальна програма з шдготов-ки та проведення у Львов1 "Свро-2012". Ця програма визначае комплекс зав-дань та проект1в, запланованих до реал1заци в рамках шдготовки област до фшальних змагань чемшонату Свропи з футболу.
45000
40000 . 35000
к
В* 30000 I" 25000 S 20000 15000 10000 5000 0
' "V,
> Г
/ У \
, \ \ \
/ / / \ \ ч \
/ X
\\
ч
2008
2009 2010 2011 2012 Роки
Ф Rlmiiii ■ Дер ж! н ■ I nil » тджи ■ М i с цг 11 i ii и 1i и —A— 11 iii ■ i, |же|№Jia
Рис. 1. Динамжа прогнозних обсягiв фшансування Програми, млрд грн [5]
Yci завдання i заходи соцiально-економiчного характеру можна згру-пувати таким чином :
^укрвий вкник НЛТУ Укр^ни. - 2G11. - Вип. 21.4
1. Розвиток трaнcпoртнoï тa прикордонно'1 iнфрacтрyктyри:
1.1. Peконcтpyкцiя Львiвcького aepопоpтy.
1.2. Бyдiвництво, peконcтpyкцiя i peмонт зaлiзниць, зокpeмa:
• зaпpовaджeння швидкicного pyxy пacaжиpcькиx поïздiв;
• бyдiвництво тexнiчноï cтaнцiï, peконcтpyкцiй дeпо;
• зaкyпiвля шв^дк^н^ поïздiв.
1.3. Бyдiвництво, peконcтpyкцiя тa peмонт вiдповiдно до eвpопeйcькиx cтaндapтiв aвтомобiльниx доpiг зaгaльного коpиcтyвaння (м1жмюьга cполyчeння):
• М-09 Львiв - Paвa-Pycькa;
• М-10 Львiв - Kpaковeць KПП Kpaковeць;
• М-11 Львiв - Шeгинi KПП Шeгинi;
• бyдiвництво новоï aвтомобiльноï доpоги Львiв - Kpaковeць.
1.4. Oблaштyвaння коpдонy тa митниx пepexодiв.
1.5. Тpaнcпоpтнa iнфpacтpyктypa Львовa:
• оновлeння пapкy тpaмвaйниx вaгонiв - 15 шт.;
• оновлeння пapкy тpолeйбyciв - 96 шт.;
• оновлeння пapкy мicькиx aвтобyciв - 22S шт.;
• бyдiвництво тa peконcтpyкцiя тpaмвaйниx i тpолeйбycниx лiнiй - 26 км;
• бyдiвництво бyфepниx зон нaвколо мicтa - 5 шт.;
• бyдiвництво, peконcтpyкцiя, peмонт aвтомобiльниx доpiг комyнaльноï влac-ноеи (Львiв) - 20,9 км.
2. Спортивш об'екти:
2.1. Бyдiвництво cтaдiонy по вул. Cтpийcькiй нa 33,4 тж. мicць.
2.2. Peконcтpyкцiя тa пepeоблaднaння дiючиx cтaдiонiв (тpeнyвaльниx бaз) для зaбeзпeчeння тpeнyвaнь комaнд - yчacниць Чeмпiонaтy:
• peконcтpyкцiя егадюну "Сокш";
• peконcтpyкцiя cтaдiонy 'TOmcra";
• peконcтpyкцiя тpeнyвaльного цeнтpy "Укpaïнa";
• peконcтpyкцiя cтaдiонy Львiвcького дepжaвного yнiвepcитeтy фiзичноï куль-тypи;
• бyдiвництво peaбiлiтaцiйного цeнтpy iз cтaдiоном у Пycтомитiвcькомy paйонi.
3-щ—у • • • о •
. Ьyдiвництвo, pe^Hcrpy^rn, кaпlтaльнии ремонт гoтелiв.
4. 1нш1 об'екти iнфрacтрyктyри:
• бyдiвництво, peконcтpyкцiя, кaпiтaльний peмонт мepeж i cпоpyд цeнтpaлiзо-вaного водопоcтaчaння тa водовiдвeдeння;
• бyдiвництво тa peконcтpyкцiя лiнiй eлeктpопepeдaчi - 6 пiдcтaнцiй;
• peконcтpyкцiя зaклaдiв мeдичноï допомоги - 5;
• pecтaвpaцiя тa peмонт пaм'яток apxiтeктypи, icтоpiï тa кyльтypи Львовa тa у нaceлeниx пyнктax, pозтaшовaниx зa мapшpyтaми pyxy yчacникiв чeмпiонaтy i тypиcтiв;
• зaбeзпeчeння пpовeдeння подготовки тa пepeпiдготовки у вищиx нaвчaльниx зaклaдax cтюapдiв, волонтepiв, пpaцiвникiв cфepи обcлyговyвaння, мeдичниx пpaцiвникiв тa пpaцiвникiв пpaвооxоpонниx оpгaнiв.
5. Розвиток тyриcтичнoï iнфрacтрyктyри:
• cтвоpeння тa зaбeзпeчeння дiяльноcтi у Львовi тa у нaceлeниx пyнктax, pозтa-шовaниx зa мapшpyтaми pyxy yчacникiв Чeмпiонaтy i тypиcтiв тypиcтичниx iнфоpмaцiйниx цeнтpiв i era^pcito^ пyнктiв;
• розроблення спещальних туристичних маршрутов, карт, схем;
• розмщення презентащйних вщеоролишв про Украшу на заруб1жних телеканалах;
• забезпечення випуску суветрно1 продукцп: шформацшних брошур про Льв1в, туристично! карти Льв1вщини, суветрно1 продукцп для туристов.
6. Безпека 1 громадський порядок:
• створення сучасних систем надання допомоги у раз1 виникнення надзви-чайних ситуаций.
7. Витрати, пов'язаш безпосередньо з п1дготовкою до свята:
• створення атмосфери футбольного свята: монтаж сучасних великих телевь з1йних екратв; облаштування фан-зон.
8. 1нформацшно-телекомушкацшне забезпечення:
• створення чотирьох прес-центр1в для роботи журналштов. Крiм цього, ус цi заходи подiляють на:
• змти обласного масштабу: буд1вництво, реконструкция автомоб1льних дорп (мiжмiське сполучення), реконструкция та розвиток митних переход1в, ввдпо-вщтсть !х пропускно: спроможносто вимогам СС; безпека i громадський порядок;
• змти мюцевого масштабу (Льв1в): будiвництво та реконструкция спортивних об'екпв, реконструкцiя аеропорту, залiзничного вокзалу, покращення загаль-но! iнфраструктури Львова (дороги комунально1 власносто, оновлення рухо-мого складу транспорту мiста, систем водо- та електропостачання; масштабна реконструкция Львiвськоl мюько1 лiкарнi № 8, оргатзащю фан-зон.
Таким чином, ус сощально-економ1чт завдання можна звести до:
а) пiдвищения соцiальних стандарта, зокрема якост та рiвия життя меш-канцiв мiста за рахунок:
• тдвищення мобiльностi регiону, зв'язносто мiста, його вiдкритостi на регюн та Свропу (розвиток митних переходiв, розбудова транспортних залiзничних та автомобшьних комунiкацiй, розбудова аеропорту, розвиток вокзального комплексу);
• покращення умов особистого розвитку, що стимулюватиме людей жити й працювати в регют, а не ем^увати за кордон;
• зменшення безробiття i пiдвищення рiвня зайнятосто населення;
• зростання реальних доходiв населення i його купiвельноl спроможностi, що своею чергою зумовить тдвищення рiвня життя населення;
• б) зб^шення надходжень до мiсцевих бюджетiв i спроможносто фшансува-ти регiональнi й мiсцевi соцiальнi програми шляхом;
• збшьшення туристичних потошв до мiста;
• залучення iнвестицiй в усi сфери економiчноl дiяльностi регiону;
в) забезпечення розвитку культурного та туристичного потенщалу мiста i регiону загалом;
• формування образу Львова як мшта туристичного значення;
• розвиток туристично! та вщпочинково1 iнфраструктури;
• покращення мiжнародного iмiджу Украши.
Методика та критерп оцiнювання соцiальних та економiчних ефектiв вiд реалiзацil Свро-2012 у Львовг Чемшонат Свропи з футболу Свро-2012 насамперед треба розглядати як один великий швестицшний проект, що е систематизованою швестицшною д1яльшстю з метою досягнення
Науковий вкник НЛТУ Укра1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
ч1тко сформованих цшей для розвитку територи мюта з використанням мате-р1альних, фшансових, трудових та шших ресурЫв, а також управлшських рь шень та заход1в з 1х використання. Оцшку такого проекту доцшьно здшсню-вати за його ефектившстю - категор1ею, яка вщображае вщповщтсть найбшьш ефективного використання об'екта швестицшно" д1яльност1 цшям та штересам його учасниюв. Об'ектом швестицшно" д1яльност1 е: об'екти не-рухомост { грошов1 кошти мюцевого бюджету, що використовуються для тдготовки мюта до чемшонату.
Будь-який швестицшний проект передбачае наявшсть мети, учасниюв, джерел фшансування. Метою проекту е створення правових, сощальних, економ1чних та оргашзацшних умов для усшшного проведення у Львов1 фь нально" частини чемшонату Свропи 2012 р. з футболу. Учасниками проекту, вщповщно до Державно" цшьово" програми, е:
• Нацюнальне агентство з тдготовки до Свро-2012;
• Львiвська обласна державна адмшстращя;
• Львiвська мюька рада;
• державнi пiдприемства: ВАТ "Львiвобленерго", Укрзалiзниця;
• iнвестори - суб'екти економiчноi дiяльностi, як беруть участь в швестищях.
Фшансування вЫх заход1в, пов'язаних з Свро-2012 у Львов1 та Льв1вськш обл. здшснюеться за рахунок: кошт1в державного бюджету; кош-т1в мюцевих бюджет1в; кошт1в державних структур; швестор1в. Реашзащя проекту здшснюеться в 2008-2012 рр. Для того, щоб врахувати ус пов'язаш з цим проектом наслщки для територiальноi громади, часовий перюд може бути продовжено за меж1 зазначеного перюду життя проекту.
Прогнозш обсяги та джерела фшансування проекту наведено в табл. 1.
Табл. 1. Прогнозш обсяги та джерела фшансування завдань i заходiв щодо
тдготовки Львова до чемшонату з футболу 2012 р., млн грн
Джерела фiнансування Обсяг фшансування Зокрема за роками
2008 2009 2010 2011 2012
Державний бюджет 11117,38 66,57 242,26 4124,18 6149,21 535,16
Мшцевий бюджет 1871,6 46,34 149,5 365,97 1193,23 116,57
1нвестор 3869,03 50,2 455,1 1345,43 2013,1 5,2
Iншi джерела* 369,63 10,58 44,27 15,37 244,31 55,1
Усього 17227,65 173,69 891,13 5850,95 9599,85 712,03
* Кошти державних тдприемств. Джерело: розрахунки наведено за даними Державноi програми тдготовки та проведення Свро-2012 в Укршш [2, 3].
Виокремимо критери оцшювання ефективност реашзаци проекту у Львова економ1чний ефект; сощальний ефект; безпечност для природного довкшля. Економ1чн1 ефекти проекту враховують фшансов1 наслщки його впровадження для оргашв мюцево" влади, як здшснюють швестування в шд-готовку мюта до Свро-2012 та повшстю використовують 1х результати. Еко-ном1чний ефект для оргашв влади безпосередньо пов'язаний з надходження-ми { видатками бюджету:
Е = Дбюдж — Вбюдж ,
де: Е - економiчний ефект вiд проведення чемшонату у Львов^ млн грн; Дбюдж - доходи бюджету Львова, млн грн; Вбюдж - витрати бюджету мюта, млн грн.
Доходи i видатки бюджету мюта Львова в рамках шдготовки i проведення чемшонату Свро-2012 у Львовi матимуть таку структуру:
• видатки бюджету визначено базуючись на державнш програм1 й охоплюють: витрати на шфраструктуру мшта (транспортну, спортивну, туристичну та ш.), засоби масово! шформаци, створення атмосфери футбольного свята;
• доходи бюджету охоплюють надходження, яю з'являються у ход1 шдготовки i проведення чемшонату i мштять: податков1 надходження, дохвд ввд розмь щення капiталу (дивiденди), дохiд вiд продажу землi та iншого майна, власт надходження бюджетних установ, iншi надходження (реклама, медiа оборот, телекомунiкацiï, iншi надходження вiд реновацп територи).
Co^aÄbni ефекти враховують сощально-економ1чш наслщки впрова-дження швестицшного проекту: для громади Львова; для мюта загалом, зокрема, як безпосередш результати i витрати проекту, так i опосередковаш: витрати i результати сум1жних сектор1в економши, еколопчш, сощальт та 1нш1 зовшшньоеконом1чш ефекти i включають: розвитокринку пращ, Mamepimhuuu добробут (pieeHb реально'1 заробтно'1 плати, доходи i витрати населення, умо-ви проживання (забезпеченють житлом, зв'язком, благоустрш середовища), стан та охорону здоров'я, eкологiчну ситуацЮ, сощальне середовище.
Сощальш ефекти рекомендуеться враховувати в кшьюснш формi за умови наявност вщповщних нормативних та методичних матерiалiв. В окре-мих випадках, коли щ ефекти е ютотними, за вщсутност вказаних докумен-тiв допускаеться використання оцiнок незалежних квалiфiкованих галузевих експертiв. У разi неможливостi здiйснення кiлькiсного розрахунку, доцшьно здiйснити якiсну оцiнку ïx впливу.
Оцшка результатiв i позитивнi аспекти реалiзацiï проекту. Вщпо-вiдно до Державноï програми пiдготовки та проведення Свро-2012 в Украш [2, 3], на шдготовку Львова до чемшонату з футболу 2012 р. передбачено видатки на суму близько 17227,65 млн грн, зокрема за рахунок державного бюджету - 60 %, бюджетв обласноï та мюь^' ради - 11 %, iнвесторiв - 26 %, шших джерел - 2 % (рис. 2).
¡нша ¡н фра структура Пщготоека свята 0,1%
Рис. 2. Структура видаткв на шдготовку Львова до чемшонату з футболу Свро-2012
(*Джерело: розрахунки автора зг1дно з Державною програмою подготовки та
проведення Свро-2012 в Украш [3])
З мюького бюджету Львова заплановано надходжень на суму 1907,3 млн грн, зокрема:
^укрвий вкник НЛТУ Укр^ни. - 2G11. - Вип. 21.4
• бyдiвництво cтaдiонy - S1,57 млн грн;
• мepeжa гpомaдcького тpaнcпоpтy - 1464,67 млн грн;
• peконcтpyкцiя тм'яток apxiтeктypи - 4S,1 млн грн;
• тypиcтичнa iнфpacтpyктypa - 2,6 млн ^н;
• пОдготовта до cвятa - 1,5 млн ^н;
• iнфоpмaцiйно-тeлeкомyнiкaцiйнe зaбeзпeчeння - 11,S4 млн гpн;
• iншi видaтки - 161,1 млн ^н.
Пpогнозyeтьcя, що близько 10403,7 млн грн нaдiйдe з дepжaвного бю-
джeтy.
Oцiнюючи cтpyктypy видaткiв у ^о^а пiдготовки Львовa до Gвpо-2012, можнa видiлити низку позитивна фaктоpiв:
1. Близько 60 % в^ого обcягy видaткiв з дepжaвного i мicцeвого бюджeтiв пepeдбaчaeтьcя cпpямyвaти нa покpaщeння тpaнcпоpтноï iнфpacтpyктypи (pro. 2). Taкий фaктоp тpeбa ввaжaти позивним, оcкiльки тpaнcпоpтнa ш-фpacтpyктypa потpeбye модepнiзaцiï нeзaлeжно вiд футбольного cвятa. Львiв - peгiонaльний ^rnp, вiдповiдно - iнвecтицiï у виш^як^т ipa^ cпоpтнi зв'язки тa доcтaтня iнфpacтpyктypa cпpиятимyть pозвитковi мicтa i peгiонy у cфepi тpaнcпоpтноï лопетики, знaчно поcилить eкономiчнi, тypиcтичнi, дiловi тa iншi зв'язки Львiвщини з GQ у мaйбyтньомy можe cтвоpити сгшк1 вигоди для eкономiки мicтa i облacтi зaгaлом.
2. 3a paxyнок пpивaтниx iнвecтицiй здiйcнюeтьcя фiнaнcyвaння в готeльнy iнфpacтpyктypy. 100 % iнвecтицiй у зaлiзничнy iнфpacтpyктypy тa eлeк-тpомepeжi будуть здiйcнювaти дepжaвнi ycтaнови "Укpзaлiзниця" тa ВАТ "Львiвоблeнepго".
3. У зв'язку з подготовкою мicтa Львовa до Gвpо-2012 нaмiтилacь тeндeнцiя до зpоcтaння обcягiв iнвecтyвaння eкономiки Львовa. Ha pозвиток e^ro-мОки мicтa у ciчнi-вepecнi 2010 p. було cпpямовaно 2691,0 млн грн i до-cягнyто ^^оету кaпiтaловклaдeнь нa 52,S % поpiвняно з 2009 p. Понaд iperany ycix iнвecтицiй здiйcнeно з дepжaвного бюджeтy [5]. Пepeдбa-чaeтьcя, що до 2012 p. мюто мaтимe покpaщeнy тpaнcпоpтнy iнфpacтpyк-i;ypy. 3pоcтe кiлькicть якicниx готeльниx номepiв: до 2012 p. ЛьвОв повидан зaбeзпeчити 5-зipковиx готeлiв нa 1020 номepiв, 4-зipковиx -1315 номepiв, 3-зipковиx - 2740 номepiв. ^вий cтaдiон нa 33 тиc. мюць бyдe одним Оз нaйновiшиx в Gвpопi i дacть змогу пpоводити змaгaння pe-гiонaльного i нaдpeгiонaльного мacштaбy.
Для Львовa - можливicть зaдeклapyвaти ceбe мicтом з вгоокими кyльтypними i тypиcтичними можливоетями, зpобить його доcтyпнiшим, ту-pиcтично-пpивaбливiшим, бшьш пpecтижним i конкypeнтоcпpоможним. Для мeшкaнцiв мicтa - цe тдвиш^ння якоcтi обcлyговyвaння тa cоцiaльниx CTa^ дapтiв життя.
/л • ^ • • • •••
Ощн^ cлaбких рlшeмь y ход1 рeaлiзaцil прoeктy:
1. Icнyють вузьк мicця щодо caмого фiнaнcyвaння зaxодiв тдготовки мicтa до Gвpо-2012. Бюджeт мicтa Львовa у 200S-2009 pp. e дeфiцитним. У 200S p. видaтки шд доxодaми пepeвищyвaли нa 43,1 млн грн, у 2009 p. - m 119 млн гpн. У 2010 p. викотання доxiдноï чacтини бюджeтy cтaновило S9,6 %. Увaжaють, що фiнaнcyвaння об'eктiв до Gвpо-2012 повинно здшшю-вaтиcь зa paxyнок cпeцiaльного фонду бюджeтy. Cпeцiaльний фонд (фонд pозвиткy) - доxоди бюджeтy, як cпpямовyютьcя нa peaлiзaцiю пpогpaм шщ-
ально-економiчного розвитку вiдповiдноï територiï, пов'язаних iз здшснен-ням iнвестицiйноï дiяльностi. Вiн формуеться в основному за рахунок надхо-джень вщ продажу землi, вщ вiдчуження майна комунально!" власностi та ш. Надходження вiд продажу землi у бюджет мiста у 2009 р. становили 9,7 млн грн (10 % вщ запланованих обсягу надходжень), а за Ычень-листопад 2010 р. - 2,3 млн грн, що становить близько 5,4 % вщ запланованих обсягу надходжень. Загалом у 2010 р. за спещальним фондом бюджету Львова виконано ттльки 22 % [4].
2. Немае розрахунюв стосовно очжуваних витрат i вигод вщ реалiзацiï проекту. Ощнюючи структуру видаткiв i доxодiв бюджету Львова у xодi шдготовки до чемшонату, можна припустити таке:
• видатки бюджету формуються вщповщно до Державно1 програми шдготовки та проведення Свро-2012 в Украш i здшснюються протягом 2008-2012 рр. Шсля закшчення будiвництва з'являться видатки на утримання об'ектiв, як перебувають у державнiй i комунальнiй власност (стадiон, аеропорт, дороги тощо);
• дохщна частина е прогнозною. Немае розрахунюв як вплине проведення Свро-2012 на збшьшення туристичних потошв, доходи населення, зростання валового регiонального продукту, майбутт надходження у бюджет;
• до будiвництва об'ектiв Львова залучет iншi регiональнi та iноземнi фiрми, вiдповiдно частина економiчниx вигод опиниться поза регiоном;
• у 2012 р. можна оч^вати позитивний економiчний ефект, оскшьки сукупнi витрати впадуть, оскшьки будiвництво бiльшостi об'екпв буде завершено, у той час як додатковi доходи вщ реклами, потоку туриспв, iншиx секторiв економiки зростуть.
Зважаючи на наведене вище зауважимо, що одним iз основним прин-ципiв iнвестицiйного проекту е ощнка й оптимiзацiя ризикiв, спричинених ймовiрнiстю виникнення негативних ситуацiй та наслщюв впровадження проекту. Адже доступнi кошти можуть бути витрачеш iншим чином i генеру-вати також певш вигоди. Тому необxiдним е:
• шткий розрахунок проекту стосовно очiкуваниx витрат i вигод та ощнка ефективност проекту для оргатв державно1 влади;
• врахування вiдмiнностей та особливостей iнтересiв рiзниx учаснишв проекту;
• врахування впливу на ефективнiсть iнвестицiйного проекту обкювого капiта-лу, який використовуватиметься для функцюнування створених в процесi впровадження проекту виробничих фондiв;
• врахування впливу шфляцп (змiни ц^н на рiзнi види продукцiï та ресуршв в перiод реалiзацiï проекту);
• часова ощнка грошових поток1в. Розв'язання економiчноï проблеми часу грунтуеться на застосуванш концепцiï дисконтування грошових потошв, яка базуеться на враxуваннi змши вартост! грошей в часi, тобто у приведенш рiз-ночасових витрат та грошових потошв до единого моменту часу. Грошi як специфiчний товар, з часом змiнюють свою вартють, як правило, втрачають. Змша з часом вартост! грошей ввдбуваеться пiд впливом численних факторiв. Найважлившими факторами можна назвати iнфляцiю i здаттсть грошей при-носити дохщ за умови ïx розумного швестування у альтернативнi проекти.
3. С певш слабю позицй' i в структурi видаткiв за джерелами фшансування Як видно на рис. 3, шдготовку мюта до чемшонату головним чином ш-вестуе держава та регюн.
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
Рис. 3. Структура видатшв на мдготовку Львова до чеммонату з футболу Свро-2012 за джерелами фшансування (*Джерело: розрахунки автора зг1дно з Державною програмою подготовки та проведення Свро-2012 в УкраЫ [3])
У шдготовщ до Свро-2012 е два види шфраструктур: загальна - тран-спортна, аеропорт, зашзниця, дороги, готелц спещальна - стадюни, безпека, фан-зони тощо. Проблема виникае щодо спещально! шфраструктури. Будiв-ництво та експлуатащя таких об,ектiв повиннi плануватися з найменшими можливими витратами для держави, оскшьки вона мiстить найвищий ризик бути надлишковою пiсля заходу.
А сам проект побудований так, що подальше утримання об,ектiв пiд Свро-2012 (наприклад стадiону) буде здiйснюватись за кошти державного або мiсцевого бюджету. К^м цього, в майбутньому важко передбачити аспект змши власника об'екта. Доцiльнiше, на наш розсуд, за рахунок кош^в мiського бюджету було б зробити фокус на будiвництвi загально! шфраструк-тури мюта (комплексна реконструкцiя транспортно! схеми мюта, схеми шже-нерного забезпечення по видах мереж тощо), що обслуговувала б власне мю-то, а не тшьки захiд. А щодо об'екпв пiд Свро-2012 - чггкий наголос на при-ватних швесторах для забезпечення дп ринкових сил, а не адмшютративних процедур при виршенш питань фiнансування. Наприклад, щодо аеропорту, дорщ громадського транспорту можна використати державш кошти, а будiв-ництво стадiону варто було б проводити за рахунок кош^в швестора.
4. За три роки, що минули, не знайдено ефективних iнвесторiв на бу-дiвництво об,ектiв до Свро-2012. Не створено умов щодо залучення швести-цiй в економшу мiста. За даними Головного управлшня статистики Львiвсь-ко! обл. протягом 2009-2010 рр. вщбуваеться постiйне скорочення обсягу чистого притоку прямих шоземних швестицш у регiон. У 2008 р. в економшу мiста Львова внесено 202,4; у 2009-179,7, упродовж Ычня-вересня 2010 р. -80,7 млн дол США (83,6 % вщ обсягу надходжень в економжу Львiвщини) прямих iноземних iнвестицiй. При цьому найбшьшим реципiентом прямих шоземних швестицш залишаеться фiнансовий сектор (50 % вщ обсягу надхо-дження) [5].
Коли ми говоримо про економiчну складову проекту, то ощнити !! можна, виходячи з можливих витрат i очiкуваних доходiв у бюджет мюта. Натомiсть соцiальнi ефекти ощнити значно важче, оскшьки вони важче шд-
даються кшьюснш оцiнцi. Але саме соцiальнi ефекти е важливiшими для мю-та за економiчнi, оскiльки вiд них значною мiрою залежить якiсть життя на-селення. Мiсто - це середовище життедiяльностi людини, в якому вона мае змогу реалiзувати сво! матерiальнi i духовнi потреби. Однак середовище життедiяльностi - це не тшьки забезпеченiсть мешканцiв мiста мюцями прик-ладання працi, основними видами товарiв та послуг, але комфорт, естетика, елегантшсть, тобто тi зовшшт умови, що забезпечують життеву зручшсть, вигоду мешканцям мiста у щоденних ситуацiях, з якими людина мае справу у повсякденному побут та шше проведення часу (прогулянка, екскурЫя вщпо-чинок). Саме цi умови врешт ведуть до пiдвищення корисност мiста з погля-ду його мешканщв.
Оцiнка заходiв щодо шдготовки Львова до чемшонату дае змогу стверджувати, що бшьшють завдань i програм спрямоваш на задоволення ви-мог УСФА i на забезпечення потреб гостей та туриств чемшонату у той час, як штереси територiально! громади втрачаються. У зв'язку з пiдготовкою до Свро-2012, мюто на розвиток свое! iнфраструктури отримае значнi швестици з державного бюджету, з шших джерел, частково долучиться самостшно. За таких умов необхщно використати цей шанс i заходи щодо шдготовки мюта планувати так, щоб утворити новi робочi мюця, залучити iнвесторiв, створи-ти умови для задоволення потреб не тшьки турислв, але й мешканщв самого мюта. Тут дощльно було б зосередитись на наявних проблемах мюта i кошти спрямувати на !х максимальне вирiшення. А цього наразi не досягнуто. Нато-мiсть, ощнюючи соцiальнi ефекти, зазначимо низку негативних тенденцш:
• на ринку пращ Львова упродовж 2009-2010 рр. скоротилась кшьюсть робо-чих мюць, зменшився попит на робочу силу та потреба тдприемств у пращв-никах, зб1льшився р1вень офщшно зареестрованого безробггтя з 0,5 % у 2008 р. до 0,7 % у 2010 р.; зменшився р1вень реально! заробггно! плати (з ура-хуванням зростання щдексу споживчих цш) [5, 6].
• розбудова аеропорту в межах м1ста Львова не дасть оч1куваного сощального ефекту. Розширеиия шнуючого аеропорту, по-перше, вилучае значт терито-рп м1ста та блокуе його розвиток у цьому напрямку, по-друге - зб1льшуе р1-вень шуму та р1вень в1браци, тдвищуе шкщлив1 впливи на еколопчний стан територп прилеглих до Львова сшьських населених пунктов (с. Сокшьники), а якщо врахувати, що навколишт села е основними постачальниками сшьсь-когосподарсько! продукци на ринки Львова, то такий факт ще б1льшою м1-рою вплине на попршення здоров'я льв1в'ян. Дощльтше було б винести аеропорт за меж1 м1ста, зокрема вдалою була пропозищя розмштити аеро-порт за 25 км ввд Львова у Черлянах б1ля Городка (колиштй вшськовий аеродром). Це б сприяло розвитков1 напрямку Льв1в - Черляни, розвитку сис-теми транспорту та придорожньо! шфраструктури до аеропорту. Шдготовка Львова до Свро-2012 ускладнюеться й шшими чинниками
правого та економiчного характеру, результатом яких е виникнення конфлж-тних ситуацiй мiж владою i власниками нерухомостi. Так, будiвництво аеропорту i стадiону у Львовi вимагае викупу земельних дшянок, якi перебувають у власностi громадян для потреб будiвництва. Закон Укра!ни "Про оргашза-цiю та проведення фшально! частини чемпiонату Свропи 2012 р. з футболу в
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.4
Укршш" [1] визначае, що об'екти права приватно1' власност для будiвництва та обслуговування спортивних споруд (стадюшв), аеропортiв та шших об'еклв транспортно1' iнфраструктури шдлягають викупу з мотиву сустльно'1 нeобхiдностi. Викуп таких об'еклв здiйснюють органи мюцево1' влади за ра-хунок коштв державного або мiсцевого бюджетв за цiною, що дорiвнюе ек-спертнiй грошовiй оцiнцi об'екта. Практичний досвщ засвiдчуе, що через низку обставин як об'ективних, так i суб'ективних характеристик, вартiсть земельно:' дшянки, визначена експертним шляхом, не завжди вщображае реаль-ний стан ринку земель нав^ь за умови його зародкового стану i зазвичай е меншою вщ ринковоï в декшька разiв. Таким чином, невизначешсть щодо процедури пiдготовки i ухвалення рiшення про викуп об'еклв права приват-ноï власностi, а також щодо встановлення викупноï цши та iншиx компенса-цiйниx виплат призводить до протистояння i загострення конфлжтв мiж вла-дою i власниками земельних дшянок - мешканцями с. Зубра i с. Сокшьники.
Висновки. Проведення чемшонату свгту з футболу у Львовi е знако-вою i важливою подiею для мюта. Безсумнiвно, це дасть мюту певнi еконо-мiчнi та сощальт вигоди.
Однак реалiзацiя цього проекту створюе значш ризики: по-перше, цей проект е кашталомютким як для Львова, так i для Украши загалом, врахову-ючи низький рiвень розвитку транспортноï iнфраструктури, нестачу високо-якiсниx спортивних споруд; по-друге, заплановаш заходи у xодi пiдготовки мюта до чемпiонату здiйснюються в умовах складноï економiчноï ситуаци, яка супроводжуеться спадом виробництва, зростанням рiвня безробгття, не-доотриманням надходжень у мюький бюджет.
З метою оптимiзацiï ризиюв у xодi реалiзацiï масштабних проекпв потрiбно ширше застосовувати експертнi методи та спещально пiдготовле-них фаxiвцiв. Необxiдне моделювання грошових потокiв, яю передбачають всi пов,язанi з реалiзацiею проекту грошовi надходження i витрати за розра-хунковий перiод з урахуванням можливосл залучення до проекту шших учасниюв (iнвесторiв). Необxiдне врахування фактора часу в рiзноманiтниx аспектах, зокрема динамiчнiсть (змiна в чаЫ) параметрiв проекту i його еко-номiчного оточення.
У разi прийняття позитивного рiшення для органiв влади основними факторами для усшху мають стати:
• врахування соцiальноï та еколопчно1 складово1 в оцiнцi проектних рiшень;
• будiвництво та експлуатащя спецiальноï iнфраструктури повиннi планувати-ся з найменшими можливими втратами для держави;
• сукупт видатки потрiбно чiтко сфокусувати на фiнансуваннi загально1 iн-фраструктури;
• для вшх необxiдниx iнфраструктурниx ^естицш потрiбно залучати пере-важно кошти приватних iнвесторiв.
Лiтература
1. Закон Украши "Про оргашзащю та проведення в Укра1т фiнальноï частини чемшонату Свропи 2012 р. з футболу в Укра1ш" вщ 25.12.2008 р.
2. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вiд 14 квiтня 2010 р., № 357 "Про затвер-дження Державно1 цiльовоï програми шдготовки та проведення в Укра1ш фiнальноï частини чемпiонату Свропи 2012 р. з футболу".
3. Додаток до Постанови КМУ вiд 14 квггня 2010 р., № 357 "Завдання i заходи з пщго-товки та проведення в Укра1'т фiнальноi частини чемпiонату Свропи 2012 р. з футболу".
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.city-adm.lviv.ua.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat-lviv.com
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mlsp.gov.ua
Лисяк Н.М. Социальные и экономические эффекты от проведения чемпионата Европы 2012 по футболу во Львове
Осуществлена оценка имеющихся и ожидаемых социально-экономических эффектов от реализации мероприятий по подготовке Львова к чемпионату по футболу Евро-2012. С этой целью обоснованы методика и критерии оценки, проанализировано состояние реализации и оценены результаты проведения Евро-2012, обоснованы предложения относительно повышения эффективности отмеченных мероприятий с учетом реальных условий и имеющейся ситуации.
Ключевые слова: экономический эффект, социальный эффект, инвестиционный проект, оценка эффективности проекта.
Lisyak N.M. Social and economic effects from leadthrough of Championship Europe 2012 from football in Lviv
In the article was analyzed the economic impact and intangible effects of UEFA EU-R0-2012 in Lviv. To that end was grounded the method and criteria of estimation, the state of realization is analysed and it is appraised results of preparing EUR0-2012 in Lviv. Suggestions are grounded in relation to the increase of efficiency of the noted measures taking into account the real terms and present situation.
Keywords: economic impact, intangible effects, investment project, project efficiency. _
УДК368.021.28:369.03 Доц. Л.1. Новосельська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Льв1в
ЗАПРОВАДЖЕННЯ СДИНОГО СОЦ1АЛЬНОГО ВНЕСКУ
Охарактеризовано прийнятий Закон Укра!ни про единий сотальний внесок. Висв^лено його позитивт та негативш позицп. Запропоновано низку питань для до-опрацювання. Встановлено, що до переваг введення единого сощального внеску можна вщнести зростання надходжень до сощальних фондiв, яка дасть змогу збшь-шувати розмiри страхових виплат, ввести в майбутньому, з використанням едино! системи збирання внесюв, другий рiвень обов'язкового пенсшного страхування (на-копичувальш рахунки) та обов'язкове медичне сощальне страхування.
Ключов1 слова: единий сощальний внесок, фонди сощального страхування, ставки единого внеску, нарахування на фонд оплати пращ, утримання iз зарплати, виплати за цившьно-правовими договорами.
Закон Укра!ни "Про зб1р та облж единого внеску на загальнообов'яз-кове державне сощальне страхування" прийнято 08.07.2010 р., який набув чинност з 2011 р. [1]. Адмшютратором единого сощального внеску е Пен-сшний фонд Укра!ни (ПФУ) - орган з вщповщною оргашзацшною, програм-но-техшчною шфраструктурою, де створено Державний реестр сощального страхування, що включае вЫх застрахованих оЫб та платниюв до вЫх фонд1в сощального страхування.
Державний реестр сощального страхування - це оргашзацшно-техшч-на система, призначена для нагромадження, збер1гання та використання ш-формацп про зб1р та ведення облжу единого внеску на загальнообов'язкове
