CC BY
10
ного або м\н\мально необх\дного терм\ну л\зингового договору, або рац\онального р\вня винагороди л\зингово1 компани.
Висновки
Оц\нка р\вня техн\чного забезпечення с\льськогосподар-ських пщприемств показала значне в\дхилення в\дтехноло-пчноУ потреби. У формуванн\ техн\чно1 бази перевага нада-еться не комплектуванню замкнених систем машин для ви-робництва певних вид\в продукцп, а придбанню найнеобхщ-н\ших, ¡нод\ слабко сумюних з наявними технолопчними комплексами, але прост\ших \ значно дешевших машин.
У кризових умовах та обмеженост\ обсяпв ф\нансування пщштовхують с\льськогосподарських товаровиробник\в звернутися до такого перспективного напряму ¡нвестування в аг рар н\й сфер\, як ро зви ток л\ зин го вих в\д но син.
Для альськогосподарськихтоваровиробниюв УкраУни - л\зин-гоотримувач\в в умовах, що склалися, л\зинг - це практично виз-начальний шлях розвитку за рахунок оновлення основних фонд\в. Важливо те, що в\н доступний малим \ середн\м пдприемствам, для яких отримання кредита, як правило, е проблемою. Держав-ний л\зинг дозволяе пщприемствам нарощувати виробничий по-тенц\ал без значних одноразових витрат, а також економити за-соби, перш за все за рахунок безпроцентного кредиту [10].
Список використаних джерел
1. Аграрний сектор економ\ки УкраУни (стан \ перспективи розвитку) / [М.В. Присяжнюк та ¡н.]; за ред. М.В. Присяжнюка [та ¡н.]; ННЦ «1н-т аграр. Економ\ки». - К.: [ННЦ 1АЕ], 2011. - 1008 с.
2. Саблук П.Т. Концепцт цЫоутворення на стьськогосподарську продукцю / П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, М.Я. Дем'яненко [та ¡н.] // Економка АПК. - 2008. - №1. - С. 3-20.
3.1нвестування в аграрый сферЦнавчальний поабник] / А.В. Чу-п¡с [та ¡н.]; ред. А.В. Чупс - 2 вид., перероб. ¡ доп. - Суми: Довктля, 2006. - 265 с.
4. Лайко П.А. Л¡зингов¡ вщносини в с¡льському господарств¡: мо-нографт / П.А. Лайко, 1.0. Щеблиюна. - К.: ННЦ 1АЕ, 2007. - 212 с.
5. Березовська O.P. Переваги лвингу у технпному забезпеченн¡ с¡льського господарства / O.P. Березовська // Економка АПК. -2010. - №2. - С. 156-161.
6. 1ванишин В.В. Роль л^ингу в забезпеченн стьськогосподар-ських пщприемств засобами механ¡зац¡ï [навч. поабник] / В.В. 1ва-нишин. - К.: 1АЕ УААН, 2003. - 294 с.
7. Про утворення Нац¡ональноï акц¡онерноï компани «Украгролг зинг»: постанова Каб¡нету М¡н¡стр¡в Укра'ни вщ 11.04.2001 №354 [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://zakon.ra-da.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=354-2001-%EF
8. Про основы засади державно'' аграрно'' пол¡тики на перюд до 2015 року: Закон УкраУни в¡д 18.10.2005 року №2982-IV [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.ra-da.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=2982-15
9. Топ0ко Т.1. Л¡зинг як прюритетний ¡нструмент запровадження ¡нвестиц¡й та ¡нновацм на п¡дприeмствах АПК / Т.1. Топ¡шко // Еко-ном¡чний прост¡р. - 2008. - №13. - С. 277-282.
10. Шкуратов 0.1. Удосконалення управлЫня л¡зинговим проце-сом в АПК / 0.1. Шкуратов // АгроСвгт. - 2008. - №11. -С. 21-24.
УДК [338.26:711.4]:339.76
Н.Г. ТКАЧЕНКО,
acnipaHT, Киюський нацональний економ1чний университет im. Вадима Гетьмана
Стратепя розвитку м1ста: мотиващя використання свропейського досвщу
У статт1 на основ1 анашзу заруб'жного досв1ду 3i стра-тепчного планування мст доспджено завдання комплексного, гармонйного розвитку м1ст, вироблення ефективноi соц1ально-економ1чно'1 пол'пики.
Ключовi слова: стратепчне планування, заруб'жний досв1д, комплексний розвиток, соц1ально-економ1чна пол'пика.
В статье на основе анализа зарубежного опыта по стратегическому планированию городов исследованы задачи комплексного, гармоничного развития городов, выработки эффективной социально-экономической политики.
Ключевые слова: стратегическое планирование, зарубежный опыт, комплексное развитие, социально-экономическая политика.
On the basis of the analysis of foreign experience in the strategic planning of cities studied problems of complex, harmonious urban development, development of effective social and economic policies.
Keywords: strategic planning, foreign experiment, comprehensive of development, socio-economic policy.
Постановка проблемы. 1деолопя i практика стратепчно-го планування мют в УкраУн i за кордоном при nofli6iocTi в термЫологи в деталях розходяться в умовах виникнення, в передумовах i обмеженнях такого планування. Багато в чо-му це пов'язано з тим, що концепцп стратепчного планування, запропонован мютам першими розробниками, були значною мiрoю запозичен з европейського досвщу 50^ч-ноУ давностк ВщмЫносп посилюються i в зв'язку з тим, що послщовна вщмова вiд будь-якого планування наприкiнцi
1 64 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014
© Н.Г. ТКАЧЕНКО, 2014
минулого стол\ття зб\гаеться з посиленням ц\льового плану-вання в заруб\жному м\ському управл\нн\. Сл\д зазначити, що на Заход\ стратепчне планування розвитку м\ст вид\ли-лося в самост\йну галузь управл\нського знання на початку XX ст., коли стали очевидн\ наслщки безконтрольного зро-стання м\ст [2]. При цьому сформувалися дв\ традици стратепчного планування, як\ зберегли вщм\нност\ \ в п\зн\ший час - англо-американських \ континентальних. Вщм\нност\ м\ж ци ми тра ди ц\я ми бу ли прин ци по ви ми в\д м\н но стя ми в мун\ципальному управл\нн\:
- високим ступенем автономи м\сцевого самоврядування, виборн\стю, контролем з боку населення, вщсутнютю спе-ц\ально уповноважених контролюючих орган\в \ поеднанням м\с це во го сам ов ря ду ван ня з д\яль н\ стю м\с це вих ад м\ н\ стра -ц\й (англосаксонська модель - США, Великобритан\я та ¡н.);
- наявн\стю ¡ерархи системи управл\ння, в яко' м\сцеве самоврядування е ланкою, п\длеглим державно' влади, об-межен\стю автономи наявн\стю на м\сцях державних уповноважених орган\в, контролюючих м\сцеве самоврядування (континентальна модель - Франц\я, Н\меччина, 1тал\я, кра'ни ЛатинськоУ Америки та Близького Сходу). Англосаксонська традиц\я пов'язана з тим, що у Великобританп з 1860-х ро-к\в спочатку середн\й клас, а пот\м \ робггники стали пересе-лятися з внутр\шн\х район\в м\ста у власн\ будинки на одну с\м'ю з \н ди в\ ду аль ною д\ лян кою зе мл\ (са дом), по бу до ва н\ з щтьнютю 25-30 будинк\в на гектар. В Америц\ спостер\гав-ся аналог\чний процес, але ускладнений формуванням м\сь-ких етн\чних гетто, що визначалося ¡нтенсивними м\грац\й-ними процесами. Так\ були дан\, в\д яких вщштовхувалися фах\вц\ з\ стратепчного планування розвитку м\сту цих кра'''-нах. 1деолог\я цього багато в чому Грунтувалася на робот\ Е. Ховарда «М\ста - сади завтрашнього дня» \ ¡нших його прац-ях, як\ доводять необх\дн\сть послщовно''' децентрал\зацп еко-ном\чно' активност\ в м\стах, про сприяння 1'х розвитку в на-прям\ формування полщентрично''' агломераци, в яких поед-нувалися б компактн\сть (люди повинн\ були працювати по-р\вняно недалеко в\д свого м\сця проживання), еколопчнють (компакты зони повинн\ були бути оточен \ пронизан зеле-ними к\льцями) \ зв'язн\сть ядер агломераци. Оптимальна щтьнють забудови в «соц\альних м\стах » передбачалася досить високою (до 40 будинк\в на гектар), що за розм\рами с\мей того часу становило 200-220 людей. При цьому еко-ном\чна ефективн\сть буд\вництва \ функц\онування м\ст в\д-ходили на другий план перед соц\ально-просторовою орга-н\зац\ею сусп\льства. Т\ м\ста, в проектуванн\ яких брав участь Ховард (наприклад Летчоурт \ Велв\н), представляли собою зразки чудово''' планувально''' структури при наявност\ найсерйозн\ших економ\чних проблем.
В\дрив в\д ринкових реал\й був закладений самими методами стратепчного планування: тополопчного абстрагуван-ня, створення ¡деально''' модел\ м\ста, шаблону, керуючись яким сл\д було будувати м\ста. Вони мали багато сп\льного з методами проектування палацово-паркових ансамбл\в, але
виявилися мало застосовними для планування м\ст м\ж Першою \ Другою св\товими в\йнами. Тому в роботах посл\-довник\в Ховарда естетичне ц\лепокладання було доповне-но економ\чною доцтьнютю, б\льш значущим стало \ со-ц\альне ц\лепокладання (разом з м\стом проектуеться стиль життя його жител\в).
Лнап13 доспщжень та пубпЫацш з проблемы. Науко ве обГрунтування використання ¡нструмент\в стратепчного планування знайшло в\дображення у працях американських та европейських досл\дник\в [1 ].
Р\зн\ п\дходи до стратепчного управл\ння розвитком досл\-джують заруб\жн\ науковц\: О. Алексеев, Н. Альберт, I. Ансофф, Е. Блейкл\, Ж. Бобер, Дж. Брайсон, А. Брувер, Дж.Л. Гордон, Ж. Готтман, Л. Гудстейн, Ш. Гофер, К. Ендрюс, Б. Жихаревич, К. Кр\стенсен, Б. Крозб\, Г. Минезберг, М. Нордкв\ст, Г. Райт, В. Роринг, В. Рохчин, А. Стрикленд, А. Томпсон, та ¡нш\.
Також аспекти стратепчного планування розвитком в\-дображен\ у працях таких в\тчизняних науковц\в, як В. Бабаев, О. Берданова, Л. Бондаренко, О. Бойко-Бойчук, В. Ваку-ленко, О. Карай, В. Колом\ець, В. Корженко, М. Лесечко, В. Мамонова, А. Поважний, С. Пухир, I. Санжаровський, В. Тертичка, та ¡нших.
Розвиток Укра'ни, И' економ\ки та закр\плення м\жнарод-ного становища потребують п\двищено1 уваги до стратеги соц\ально-економ\чного розвитку м\ст.
Мета статт¡. Розглянути п\дходи щодо досл\дження комплексного, гармон\йного розвитку м\ст, вироблення ефек-тивно' соц\ально-економ\чно1 пол\тики.
Виклад основного матер¡алy. Особливо важливу роль у стратепчному плануванн\ розвитку м\ст стала грати оптим\за-ц\я внутр\шньом\сько1'транспортно1 мереж\ \ транспортних по-ток\в, було запропоновано обмежити число ви''зд\в у райони з головних проспект\в, що зробило б транспортний пот\к б\льш р\вним, допомогло б п\дтримувати швидк\сний режим, скоро-тило б к\льк\сть екстремальних ситуац\й. Таким чином, ево-люц\я ¡дей стратег\чного планування в англо-американськ\й традицГ'' рухалася в напрямi подальшо' «¡золяц^'» компактних селищних районв. Це, своею чергою, призводило до ¡нтен-сивностi соцiальноí ¡нтеграцР'' локальних сптьнот i посилення викладених вище принципв мiсцевого самоврядування.
До сорокових роюв минулого стол\ття намiтилося зрушення в\д целеспрямованих планувальних рiшень («люди повинн\ жити ось так ...» або « мiста повинн\ мати таку конф^ра^ю...») до оптимiзацií, вир0ення конкретних завдань г проблем розвитку мют, а наступним кроком англо-американського м\сь-кого планування стало створення його базово' методично' схеми, що стала класичною. Вона включала досл\дження тренд\в соц\ально-економ\чного розвитку м\ста, посл\довне вивчення вс\х аспект\в функц\онування м\сцево1 економ\ки, детальне вивчення взаемоди м\ста та прилеглих територ\й з природним оточенням, проведення соцюлопчних досл\джень, розробку лог\чно1 планувально' модел\ та И' подальшу актуал\-зац\ю. П. Геддс \ П. Аберкромб\ у Великобритании Л. Мемфорд
у США, синтезувавши досягнення французькоУ школи гео-графи людини i англо-американських м1стобуд1вних ¡дей, зробили потужний ривок у теори стратегiчного планування розвитку мiст. Знову, i цього разу вже на теоретичному рiвнi, планування розвитку мют стало невiдleмним вiд планування розвитку прилеглих територм.
Континентальна традицiя стратепчного планування мют ¡с-тотно вiдрiзнялася вiд англiйськоí та американськоУ. Основна вiдмiннiсть полягала в тому, що процес розущтьнення житло-вий забудови проходив набагато повтьыше, робочi продов-жували жити в багатоквартирних будинках якнайближче до роботи. Якщо в Англи навiть люди з достатком нижче се-реднього волiли купувати крихггний будинок або частину бу-динку, то на континентi формувалися велик райони, що скла-даються з багатоквартирних будинюв з дуже високою щтьнЬ стю населення. У XIX ст. в Европ були реалiзованi ктька мас-штабних мiстобудiвних проектiв. Найбтьш вiдомим з них е реконструщя Парижа (план розроблений в 1890-1891 роках Г.Ю. Хаусманном). Згiдно з планом ^еУ реконструкци лабЬ ринт вузьких вуличок повинен був замнитися в Парижi на ор-тогональну структуру широких бульварiв i великих паркiв. На початку XX ст. планувальн проекти в континентальнм Европi були навггь бiльш амбiтнi, нiж у Великобританцу i США. Так, ¡с-панський ¡нженер А.С. Мата, який запропонував ¡дею створення лiнiйного мосту, був натхненний темпами розвитку но-вих видiв швидкiсного (на т часи) транспорту i вважав, що цей розвиток докорiнно змiнить просторову структуру Европи. Цей мют повинен був розтягнутися майже на 3 тис. км вщ Мадрида до Санкт-Петербурга одыею головною i двома до-помiжними дорогами - смугою 500 м в ширину. Pеалiзацiя ^еУ iдеí була обмежена дектькома кiлометрами на пiвнiчний схiд вщ Мадрида (тепер цей район важко видтити в мiському ландшафтi сучасноУ ¡спанськоУ столицi).
Найбiльшу популярнiсть в Европ XX ст. отримали ¡деУ Ле Корбюзье «Мiсто майбутнього» i «Променисте мiсто». У слабко структурованому i багато в чому декларативному текст його книг мiстяться основы постулати, якi увiйшли до практики планування розвитку мют. Ле Корбюзье вважав, що традицмне мюто функцюнально застарiле, а зростання людностi мюта призводить до неконтрольованого просто-рового зростання, через яке рiзко зростають рiзного роду витрати: перемiщення, комункаци та ¡н., знижуеться зруч-нють мiста як такого для життя людей. Децентралiзацiя сельбищних районiв ¡стотно випереджае децентралiзацiю мiсць докладання прац як у масштабах регiону, так i в сере-динi мюта. У пщсумку зростання бiзнес-активних частин мЬ ста проходить набагато повiльнiше, нiж зростання перед-мiсть. Ле Корбюзье одним ¡з перших системно пщйшов до аналiзу концентраци економiчноí активностi в центрi i висо-коУ щiльностi населення на перифери. Вiн ратував за вирiв-нювання плотностних характеристик мюького простору та пропонував регулювати це в рамках управлЫських процедур. Цi проекти, зокрема, стали предтечею ¡де'У багаторiвне-
воУ транспортноУ системи у мют (автомобiльнi дороги, на яких оргаызовано рух без свiтлофорiв, повиннi бути розта-шованi на рiзних рiвнях, але нижче рiвня проживання людей). Викликом для переоцiнки методiв i практики стратепч-ного планування розвитку европейських мiст стала Велика депреая, зокрема, криза мiстоутворюючоí бази в старопро-мислових районах. Класичним прикладом е iндустрiальний ареал Нортамберленд-Дюрем у Великобритани та iншi ву-гледобувнi райони. Проблемою старопромислових мют стала Ухня моноспецiалiзацiя на галузях, нестмких до впливу ринковоУ кон'юнктури. У той час як мюта, що спецiалiзують-ся на виробництвi залiза, вугiлля, важкому машинобудуван-нi, перебували у важкiй криз^ в ¡нших мiстах зароджувалися новi iндустрií, що мають робочi мюця. У число нових галузей входили електронка, автомобiлебудування, виробництво гуми i рiзних продуктiв на основi вуглеводневих полiмерiв; в виглядi самостiйноí галузi промисловостi оформляеться виробництво продук^в харчування. Проблема полягала в про-сторовому неспiвпадiннi кризових мiст i мiсць концентрацií «нових» виробництв. Наприклад, у Великобританцу особливо гостру кризу вщчували пiвнiчнi територií: iндустрiальнi ареа-ли Нортамберленд, Дюрем, пiвнiч Пенын, Захiдний Кембер-ленд та ¡н., а новi галузi отримували бурхливий розвиток у передмютях Лондона i в Середнiй Англií (Бiрмiнгем, Нотпн-гем, Дербi). У континентальнiй Еврот такими територiями, якi вимагають комплексних стратепчних рiшень, стали Рур, Лоррейн, Французько-бельпйський вугiльний басейн. Со-цiально-економiчна нерiвнiсть в Европi наростала як мiж краУнами, так i всередиы краУн. Найбiльший розвиток отри-мала вюь, що з'еднуе найбiльшi европейсью мегаполiси: Лондон - Париж - Брюссель - Амстердам - Франкфурт, у той час як краУни ПвденноУ Европи i периферiйнi райони за-хiдноeвропейських краУн критично вщставали за рiвнем со-цiально-економiчного розвитку. Подiбнi виклики визначили виникнення нового напряму стратепчного планування розвитку мют - планування економiчного розвитку.
Першопрохщцем у використаны новоУ методологи i методики стратегiчного планування стала Великобритаыя, де в повоенний час почала працювати комiсiя пщ керiвництвом A.M. Барлоу i П. Аберкомбк За роки своеУ роботи ця комiсiя провела безпрецедентне комплексне дослщження всiх сто-рiн життя величезного числа британських мют. Висновки цього дослщження були досить ч^кими: мюта, що спе^алЬ зу ють ся на но вих га лу зях, що виз на ча ють зро стан ня еко но -мки краУни в цтому, будуть i далi динамiчно розвиватися, а щоб «врятувати» проблемнi старопромисловi територУУ, пот-рiбнi надлюдськi зусилля i потужне державне дотування. 1н-шою проблемою, з якою зггкнулися британськi плануваль-ники в пюлявоены роки, була неможливють консолiдацií великих земельних дтянок, необхiдних для комплексного планування розвитку територи. Як тiльки мюцева або королiв-ська влада заявляла про розгортання великого проекту, наприклад будiвництво автомагютрал^ цiни на землю уздовж
передбачувано'У траси ставали вкрай високими. Пор1внянна ситуа^я характерна i для сучасно'У УкраУни [5, с. 32]. У т роки спе^альна комiсiя була покликана виршити досить складну проблему. Будiвництво будь-якого об'екта за мунЬ ципальн грошi (public action) приносить вигоду одним i зни-жуе прибуток Ыших, забороняючи одному землевласниковi будувати промислове пщприемство, ми позбавляемо його потенцмного прибутку, а з Ышого боку, збiльшуeмо вигоду сусiднiх землевласниюв, чиУ житловi будинки виявляються поруч iз парком або просто незабудованим простором.
Kомiсiя запропонувала радикальне ршення: нацiоналiзу-вати всi незабудованi землi краУни. Передбачалося випла-тити вам землевласникам вартють землi на фксовану дату i не позбавляти Ух права продовжувати вести на землi дiяль-нiсть, якщо така мала мюце (наприклад, стьськогосподар-ське використання). Едине, чого позбавлялися за цим планом землевласники, - це можливють займатися девелоп-ментом, залучати територ^ в мiстобудiвне освоення. Подiб-на дiяльнiсть повинна здiйснюватися в рамках стратепчного плану розвитку та за замовленням мунщипалтету. Така ЫЬ цiатива не була схвалена парламентом iз полiтичних моти-вiв, але в той же рк був прийнятий закон про планування, в якому прописувалися процедури, що дозволяють мунщипа-лтетам пюля незалежноУ експертизи купувати землю для девелопменту та редевелопмента на птьгових умовах. Па-ралельно з розвитком великих мют у BеликобританiУ була прийнята програма будiвництва мiст населеннiстю вiд 30 до 50 тис. людей. Для кожного мюта створювалася спе^альна корпора^я розвитку, яка повинна була зв^вати перед парламентом, але була звтьнена вiд узгодження кожно'У ди з мiсцевою адмiнiстрацieю. Такий спосiб оргаызаци дозволив рiзко знизити транзакцiйнi витрати реалiзацiУ стратегiчних планiв розвитку мют. Ще одним фактором, що визначае змiни в системi стратегiчного планування, був закон про розподт промисловоси який практично обмежував розмЬ щення нових пщприемств у район Великого Лондона i Лщ-ланда, але надавав серйозн преференцii' пiдприeмствам, розмщуваним в таких регiонах, як Пвденний Уельс, Пвыч-но-Cхiдна Aнглiя, Захщний Камберленд; центральна Шот-ландiя та Ы. Pозмiщуючи своУ пiдприeмства в спе^ально вiдведених (у рамках стратепчного плану, в тому чи^ i му-нiципалiтетiв) мiстах, пiдприeмства отримували Ывестицмы кредити на установку нов^нього обладнання, знижену орендну плату, а iнодi й побудовану за державний рахунок готову виробничу iнфраструктуру. Через 20 роюв, у 1960-х роках, виходить аналопчна постанова, що стосуеться вже не тiльки виробничих потужностей, а й офiсiв корпорацм [4].
Базовими законами, запустити британський «Плануваль-ний конвеер», стали закон про новi мiста 1946 року i закон про розвиток мют 1952 року, виконавчим органом яким стало мУстерство мюького та репонального планування. У перюд з 1946 по 1950 рк у Великобритани було створено 14 нових мют, з яких вiсiм розмiстилися навколо Лондона, а
Ыил - вщносно рiвномiрно розподiленi по територii' краУни. Так почався найважливший етап в юторп стратегiчного планування розвитку мют i репоыв. Етап масового створен-ня планiв розвитку мiст на основi iндивiдуального комплексного аналiзу економiки та со^ально'У сфери, а також у рамках концепцп мiстобудiвного розвитку територп, прийнято'У на рiвнi краУни. Це був перехщ до емпiричного, розрахункового планування, при якому альтернативы варiанти визначають-ся виходячи з системного аналiзу, економiчного та демо-графiчного прогнозування. Порiвняннi змiни до системи стратегiчного планування вщбувалися i у Францiy - кра'Уы, якiй належало зайнятися виршенням проблеми, мабуть, самоУ гостроУ просторовоУ нерiвностi в Европi. Так, у столичному репоы 1ль-де-Франс до початку 1960-х роюв на те-риторii' 2% площi краУни концентрувалися 19% населення, 29% зайнятих у промисловостк Для зниження концентрацп економiчноy дiяльностi i людського катталу французька влада видiлила вiсiм «балансувальних» мiст, покликаних стати противагами репону 1ль-де-Франс. Кожне з цих мют функцюнально позицiонувалося, а навколо кожного з них було визначено «зону впливу». Так, Лть став центром тв-нiчних територiй i був покликаний стати полюсом зростання, «витягае» розвиток вугтьних та текстильних мют. Марсель був призначений об'еднуючим полюсом зростання динамiч-ного промислового району Нижньо'У Рони i пiвденних схилiв горбистого i проблемного сiльськогосподарського Центрального масиву. Для того щоб децентралiзацiя «зверху» була пiдтримана економiчними агентами i населенням, у Францп було створено досить розгалужену мережу швид-кiсних залiзниць, якi робили доступними за 3-4 години Узди з Парижу в будь-яку точку краУни. Кардинальне скорочення часу, витрачене на перемщення по кра'Уы, призвело до того, що витрати з розм^ення дтово'У активностi поза центром суттево зменшилися. Нарештi, децентралiзацiя торкнулася i самого Парижа, де були побудоваы шють нових районiв (Дефанс, Сент-Деы, Кретейль та iн.). Основна iдея будiв-ництва цих райоыв полягала в тому, щоб спочатку наситити Ух новою економкою - уыверситетами, рiзними високотех-нологiчними виробництвами тощо.
У друпй половинi XX ст. стратепчне планування великих мют зiткнулося з новими реалiями, серед яких головними стали зростання чисельнос^ населення та Ытенсивна авто-моб^за^я (у Bеликобританii' наприкiнцi 1930-х роюв 10% домогосподарств мали автомобть, а до кiнця XX ст. - 71% домогосподарств володти хоча б одним автомобтем, а 27% - двома i бтьше). Для забезпечення можливос^ комплексного планування в багатьох краУнах пройшла реорга-ыза^я мiсцевого самоврядування, були здiйсненi спроби укрупнення адмiнiстративно-територiальних одиниць. Ще одыею важливою тенденцieю став перехiд вщ управлiння мi-стом до управлЫня територieю, що було викликано високою щтьнютю населення i розмитiстю кордоыв мiж мiстом i сiльською мюцевютю. Важливим кроком нового стратегiч-
ного планування стало поширення автоматизации насампе-ред при оптим1зацптранспортно1 мережк Найбтьш масовим математичне моделювання еволюци транспортних мереж i прогнозування транспортних потокiв стало в США. В евро-пейському розумЫы стратегiчне планування розвитку мiст акцентуеться на просторовому розвитку мiста в комплекс iз соцiальними та економiчними завданнями. У США основ-ним елементом просторового планування виступае зону-вання, причому кожне вiдомство здмснюе свое зонування i в його рамках управляв розвитком. Стратепчне планування в США в 1950-1980 роках - це насамперед Ыдикативне планування - реалiзацiя економiчних цiлей. Ще одним тех-нологiчним нововведенням, яю прийшли на допомогу стра-тепчному плануванню, стали геоiнформацiйнi системи (Г1С), що дозволили бiльш ефективно здмснювати монiторинг, тобто проводити верифiкацiю результатв застосування стратегiчних планiв розвитку.
Початок 1970 року ознаменувався засщанням Римсько-го клубу i розвитком ще'У про «межi зростання». Вперше стратепя редевелопмента в европейських i меншою мiрою американських мiстах стала орieнтуватися на обмеження «природного» розвитку. Популярним стае метод еколопчних i со^альних iмперативiв, причому саме соцiальний аспект набувае все бiльшоí значимостi [3]. Со^альна полiтика у великих мютах стае основним завданням стратепчного планування розвитку мют на Заходi по обидвi сторони Атлантики. Со^альна полiтика покликана забезпечувати той контекст, в якому Ыдивщи вибирають стиль i оргаыза^ю життя. Соцiальний аспект став тюно пов'язаним iз плануванням соцiальноí сфери на державному рiвнi. В сучаснм Украíнi, як було зазначено, за зразки стратепчного планування були взят вельми застар^ концептуальн положення планування, що з'еднали iдеí англосаксонсько'У i континентально'У мо-делi. Про це свщчить, наприклад, вимога прогнозування вах ключових iндикаторiв соцiально-економiчного розвитку на довгострокову перспективу. В умовах нестабтьно'У мак-роекономiчноí ситуаци та необхщного прогностичного Ы-струментарiю таю прогнози наближаються до Ыдикативних плаыв. Укра'Унська практика стратегiчного планування практично не орieнтована на захiднi технологи залучення в процес планування населення та громадських оргаызацм.
Висновки
Використання зарубiжного досвiду в проведеннi гро-мадсько'У експертизи стратегiчних планiв розвитку мют iз нерозвиненостi громадянського сусптьства в Украíнi е до-сить проблематичною. Слщ вiдзначити i те, що укра'Унська планувальна наука, втративши радянськi методи моделювання, поки що не розробила нових. Таю напрями дiяльностi, як моделювання еволюци транспортно'У мережi та прогнозування транспортних потоюв, моделювання споживчо'У пове-дЫки, автоматичний пошук оптимальних планувальних рЬ шень, - усе це лише належить заново освоювати. Харак-
терний приклад розробки в УкраУн стратепчного плану розвитку [6]. Основна вщмЫнють стратегiчного плану вiд ана-логiчних документiв, розроблених для захщних мiст, полягае в тому, що для перехщного перiоду, пережитого Укра'Уною в цiлому, характерна незавершенiсть ринкового реформу-вання ряду галузей, необхщнють розвитку та вдосконалення нормативно' бази та оргаызацмно'У структури. Тому ^м за-ходiв щодо сприяння розвитку ключових для мюта галузей i пщвищенню Ух конкурентоспроможностi на внутр0ньому i свiтовому ринку традицiйно включаються у стратепчн пла-ни мют iз розвиненою ринковою економiкою, в Стратепчний план розвитку увiйшли роздти, присвяченi формуванню в мiстi сприятливого господарського та Ывестицмного клiма-ту, а також реформування мiських громадських служб, пЬ двищенню ефективностi бюджетних витрат.
Якщо стратегiчнi плани мют за кордоном мютять, як правило, заходи щодо сприяння i розвитку саме i тiльки ключових для мюта галузей i сфер дiяльностi, то в укра-Унських умовах на перший план висуваеться завдання комплексного, гармонмного розвитку мiст, вироблення ефективно'У соцiально-економiчноУ полiтики по вщношен-ню до всiх сфер життeдiяльностi i секторам економiки. Тому було б вкрай корисним проведення перюдичних вели-комасштабних дослiджень - зрiзiв життя великих мiст раз на 5 або хоча б в 10 роюв. Це дозволило б зiбрати додат-ковий до щорiчноí статистики Ыформацмний матерiал, ус-вiдомити просторовi вiдмiнностi i градieнти, в цтому по-кращило б ситуацiю з Ыформацмним забезпеченням роз-роблюваних стратепй.
Необхiднiсть розробки повноцiнних стратегiчних плаыв розвитку мiст е загальновизнаною i останнiм часом стала органiзацiйно-консолiдуючою.
Список використаних джерел
1. Хашиева Л.В. Практика стратег1чного управл1ння розвитком мют: анал1з заруб1жного досв1ду [Текст]. Режим доступу: -www.kbuapa.kharkov.ua/ e-book/db/2009-2/doc/5/06. pdf.
2. Осипов В.М. Особливост1 стратегування економ1чного розвитку агломераций в УкраУн1 [Текст] / В.М. Осипов, 1.Л. Парасюк, О.О. Воро-жейк1н // Стратег1чн1 пр1оритети. - 2012. - №3 (24). - С. 82-86.
3. Андерсон А. Ворота в глобальную экономику [Монография] / А. Андерсон, Д. Андерсон. - Перевод с англ. под ред. В.М. Сергеева. - М: ФАЗИС, 2001.
4. Алексеенкова Е. Москва - новые «ворота в глобальный мир»? Экономическая иерархия постиндустриального мира [Текст] / Е. Алексеенкова, А. Казанцев // Политический журнал. - Архив №2 (179). - 04 февраля 2008. - Режим доступу:http://www.polit-journal.ru/index.php?action=Articles&dirid=67&tek=7920&issue=2.
5. Шаров Ю. Стратепчне планування та реал1зац1я пол1тики на центральному, репональному та мюцевому р1внях [Навч. пос1б.] / Ю. Шаров. - К.: НАДУ, 2004. - 56 с.
6. Стратепя розвитку Киева до 2025 року [Текст документу]. -Режим доступу: http://kievcity.gov.ua/ - Заголовок з екрану.
