CC BY
12
УДК 719+332.834
М.М. ГАБРЕЛЬ,
д.т.н., професор, 1нститут архпектури НУ «Льв'вська пол'пехн'жа»
Н.М. ЛИСЯК,
к.е.н., Навчально-науковий ¡нститутп'щприемництва та перспективних технологий НУ «Льввська пол'пехн'жа»
До проблеми обфунтування житлово! политики великих MicT Укра!ни
Обгрунтовано критерИ узгодження житлово'1' политики та просторових характеристик мст, п'дтверджена необх/днсть системних заходв зусиллями держави, мсцевих органв та ¡нвесторю. Запропонована модель просторовоЧнвестицй-них узгоджень може служити методичним инструментом при обгрунтуванн/ конкретних проектов з житлового будвництва в мстах. Експериментальну перев'рку п'щходу здйснено на приклад Львова.
Ключов1 слова: житлова полтика, просторова политика, ефективнсть р0ень, багатовим/рн/сть простору мст.
Н.М. ГАБРЕЛЬ,
д.т.н., профессор, Институт архитектуры НУ «Львовская политехника»,
Н.М. ЛЫСЯК,
к.з.н., Учебно-научный институт предпринимательства и перспективных технологий НУ «Львовская политехника»
К проблеме обоснования жилищной политики больших городов Украины
Обоснованы критерии согласования жилищной политики и пространственных характеристик городов. Подтверждена необходимость системных мер усилиями государства, местных органов и инвесторов. Предложенная модель пространственно-инвестиционных согласований может служить методическим инструментом при обосновании конкретных проектов жилищного строительства в городах. Экспериментальная проверка подхода осуществлена на примере Львова.
Ключевые слова: жилищная политика, пространственная политика, эффективность решений, многомерность пространства городов.
M.M. GABREL,
PhD, р^вБв/зг, N.M. LYSYAK,
Ph.D., Lviv Polytechnic National University Institute of business and innovative technologies
The problem of housing policies basis of large cities Ukraine
In the article defined the criteria coordination of housing policy and spatial characteristics of cities. Confirmed the need for systemic measures efforts of the state, local authorities and investors. The model space and investment agreements can serve as a methodological tool in justification of specific projects of housing policy in cities. Experimental verification approach made the example of the Lviv city.
Keywords: housing policy, spatial policy effectiveness solutions, multidimensionality of urban space.
Постановка проблеми. Питания житла, житлового бу-двництва зазвичай породжують безлн емоцм. Сучасна система, що дозволяе придбати будь-яке житло ттьки дуже не-значнм частин населения.
Житлове будюництво в мютах охоплюе архггектурш, урба-нютичы, економны, соцвльн та ¡нш1 аспекти. Напрацювань з ц^У проблематики достатньо, проте нов¡ умови господарю-вання та зростаюча ктьюсть нерозв'язаних проблем у сфер¡ житлового будвництва потребують нового погляду щодо те-оретико-методолопчного обгрунтування житловоУ пол™ки УкраУни, зокрема у великих мютах.
Мета статт¡. Визначити модел¡ житловоУ полггики для великих мс УкраУни з урахуванням свгтового досвщу. При цьому виршувалися завдання:
- проаналвувати в^чизняний стан ¡ досвщ европейських краУн щодо житловоУ полгтики;
- запропонувати модель аналву та здмснити обгрунту-вання житловоУ пол™ки для мют УкраУни;
- виконати перев^ку модел¡ на приклад¡ Львова.
Об'ектом дослщження виступае житлова пол™ка мют.
Предмет дослщження - теоретико-методолопчний ¡нстру-ментарм обгрунтування житловоУ пол¡тики.
Категор1ально-понят1йний апарат. Пол1тика - широке i MicTKe поняття. Мах. Weber (1998) визначае полiтикy як cтремлiння до участ y владi чи до можливост впливу на вла-ду, подiл влади мiж державами чи окремими групами суспть-ства, як творять державу. Реалiзацiя полiтики пов'язуеться з прагненням осягнути iдеальнy чи егоУстичну мету.
Вiдповiдно до тлумачного словника сучасноУ украУнськоУ мови полiтикою е зрyчнi та вправнi ди для досягнення окрес-лених намiрiв. Можна також використовувати широковжи-ване поняття, що полгтика - мистецтво управлЫня для досягнення визначених цтей з допомогою певним чином прбраних заcобiв.
Багатозначнicть поняття полiтики зумовлюе його засто-сування щодо конкретноУ дiяльноcтi - житловоУ, просторовоУ, yрбанicтичноi' тощо.
Житлова полiтика держави - це загальн напрями, прин-ципи та методи дiяльноcтi держави, скерован на досягнення визначеноУ моделi житлових умов i вiдноcин, задоволення потреб мешкан^в, що узгоджено з ефективним функцюнуван-ням мicтобyдiвних систем. Вона частина cоцiальноi' полiтики держави, УУ завданнями е дослщження, оцЫка житлових проблем i вирiвнювання шанciв мешканцiв на доступ до житла.
178 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 6 (169)/2015
© М.М. ГАБРЕЛЬ, Н.М. ЛИСЯК, 2015
Житлову пол1тику мют можливо трактувати як систему рЬ шень (управлЫських, економнних, архггектурно-урбаню-тичних тощо), що здмснюються для досягнення визначеноУ модел1 умов ¡ житлових вщносин разом ¡з функцюнуванням мюького господарства.
Просторова пол¡тика - дтльнють, що обгрунтовуе визна-чення мети ¡ способ¡в орган¡зац¡í та використання простору: забезпечення просторового ладу й гармоыйних просторо-вих структур, рацюнального розм¡щення продуктивних сил в Ух взаемозв'язку з процесами соц^льно-господарсько-го розвитку. ТУ творять, реал^ують, моыторять та актуалву-ють за участ громадськост¡. Особлива роль у ый належить держав¡, яка несе вщповщальнють за сп¡вучасть зацкавле-них структур та за ¡нформування сусп¡льства про процеси, пов'язан з простором та змЫами у ньому.
Виклад основного матерюлу. 1. Стан проблеми житлового бур)вництва. Забезпечення житлом е соцвльно-важ-ливим, осктьки саме житло - фундаментальна цЫнють лю-дини. Воно виконуе соц¡альну й економнну функцп, визначае матер¡альн¡ й сусптьы умови, в яких живе людина. Яюсть житла, площа, розм¡щення творять умови функцюнування особи, с¡м'í та сптьноти (сусп¡льства).
У процес¡ розвитку сусптьства в¡дбуваeться еволюц¡я житлових потреб - вщ простого сховку в непогоду та пщ час загроз до багато обладнаних квартир ¡з високорозвиненою ¡нженерною ¡нфраструктурою та обладнанням. Буд¡вництво й утримання житлового фонду охоплюе значну частину на-ц¡онального продукту ¡ велик¡ засоби прац¡, творячи таким чином важливу галузь економки. Витрати на житлов¡ потреби (придбання й утримання житла) можуть покриватися з особистих дохода, громадських засоб¡в соц¡ального спря-мування, державних джерел, а також з мюцевого самовря-дування й вщомчих структур. Почуття суспшьноТ справедливой обумовлюе створення г¡дних умов життя для родин, як не спроможн власними засобами Ух соб¡ забезпечити. ДЬ яльн¡сть щодо зменшення нер¡вност¡ й створення однакових шансю розвитку особи ¡ с¡м'í робить житлове завдання важ-ливою соцвльною проблемою.
У радянський пер¡од вщповщальнють за житлове будюни-цтво ¡ реал¡зац¡ю мети з забезпечення кожноУ с¡м'í окремим житлом лежала на держав¡ та ГУ адм¡н¡стративних службах, як дом¡нували в обгрунтуваны архтектурно-урбанютичних р¡шень, ф¡нансування й утримання житлового фонду. Весь процес, починаючи з визначення норматива, фЫансування, буд¡вництва, експлуатацп тощо, був максимально централЬ зованим. У ситуаци браку житло виступало обмеженим ресурсом, а процес його отримання пщпадав пщ встановле-н¡ центром приписи, як¡ визначали ¡ величини квартир, що належиться ам'У залежно в¡д ГУ складу. Вплив мешканцв на отримання житла був обмеженим. бдиним шляхом «звть-нення» в¡д визначених умов ставало будвництво ¡ндивЬ дуального (однородинного, одноамейного) будинку. Що-правда, й тут ¡снували значн¡ труднощ¡ (брак та проблеми з придбанням дтянок, будвельних матер¡ал¡в, кредит¡в тощо), оск¡льки держава визнавала прюритет за багатоповерховим будюництвом. Для прикладу, в планах розвитку будюництва у 70-80 роки минулого стол^тя було закладено в¡дсоток ¡н-див¡дуального буд¡вництва до 15% вщ загального обсягу,
причому цей вид забудови обмежувався (не дозволявся) у великих м¡стах держави.
Держава виршально впливала на фЫансування житлового буд¡вництва. В¡дсоток власних коштв кооперативних спЬ лок не перевищував 10-15%, решта покривалася за раху-нок довготерм¡нових банк¡вських кредита. Отож зрозум¡ле трактування житла як особливого сусптьного блага.
В УкраУн житлова проблема поряд ¡з проблемою бщност й безроб¡ття е одыею з найгостр¡ших сусп¡льних проблем початку XXI ст. Складна житлова ситуацт виникае через: брак житла, поганий техннний стан житлового фонду, низький стандарт значно'У частини квартир, зокрема старо' забудови, та низьк темпи Ух модерызаци'. Наявну кризу зумовили причини з минулого, зокрема:
- недостатня участь мешканцв у ф¡нансуванн¡ будюни-цтва та утриманн житла;
- недооцЫка значення приватноУ власност¡ для рацюналЬ зацУУ м¡ського господарства;
- нерацюнальний под¡л бюджетних засоб¡в на житлове бу-д¡вництво.
Житлову ситуац¡ю в УкраУн в пострадянський пер¡од (за роки незалежност^ можна охарактеризувати як погану, що може викликати соцвльну напругу (рис. 1). Це пов'язано, крм ¡ншого, з низьким матервльним становищем бтьшоУ частини сусп¡льства. Невизначенють ¡з шляхами вир¡шення житлових питань зумовлюе втрату основи с¡м'í як головного елемента сусптьства. В умовах перенаселення (юльюсть мешканцв в одый квартир¡ чи будинку) проживав понад 25% жителю держави. При цьому показник перенаселення в селах е меншим порвняно з мютами, але житло тут ¡ менш облаштоване.
Пост¡йно зростають диспропорцп м^ варт¡стю будюни-цтва житла та доходами працюючих. ФЫансовий аспект стае найважлившим, охоплюе як ц¡ни на житло, так ¡ поточн¡ витрати мешканцв на його утримання, що мають тенден^ю до зростання [2].
Системы змЫи, як¡ вщбулися в УкраУн п¡сля 1989 року, в особливий споаб вплинули, зокрема, на сферу житлового будюництва: вщбулося принципове зм¡нення житловоУ по-л¡тики держави. Вплив держави на розв'язок житловоУ проблеми став мУмальним. В¡дмовившись в¡д попередн¡х форм фЫансування житлового буд¡вництва, держава водночас зняла обмеження - органвацмы, правов^ щодо участ¡ гро-мадян у виршены потреб житла. Перех¡д на засади ринковоУ економ¡ки стосовно житла обумовив:
- зростання реальних затрат на житлове будюництво й вартост дтянок пщ забудову;
- появу новоУ групи ¡нвестор¡в, що споруджують житло для оренди чи продажу;
- введення ринкових вщносин в управлЫня житловим фондом;
- змЫу системи фЫансування житлового будюництва (держави, комунальних ¡ громадських структур, приватних ¡нвестор¡в, ¡потечних кредит¡в тощо);
- розосередженють житловоУ пол¡тики (серед об'ектв, ¡н-ституц¡й ¡ зац¡кавлених груп на житлову полггику зростае вплив пщприемницьких структур).
З'являються й закони, що регулюють ф¡нансову, органЬ зафйну, земельну власн¡сть та ¡нш¡ вщносини в житловому
1 ТА
-
10,2 10,я П 3 3 4
Т.6 Т.з г,б
Е Е 5.3 Б 1 П 4 Б 4
-
19Э0 2 ПОП 20 [И 2002 2П0Э 2004 2 СОЕ. 2036 2007 2йВ4 2009 2010 201 1
Рисунок 1. Обсяги житлового буд1вництва в Укра'|'ш в 1990-2011 роках, млн. кв. м [10]
будюництвг Допомога держави передбачалась як часткова сплата кредиту на придбання житла для молодих амей, про-те положення не виявило значного впливу на розвиток бу-двництва й житлову полгтику загалом.
Правовою основою житлового будвництва в Укра'У слу-жать Житловий та Земельний кодекси, закони Укра'ни «Про планування ¡ забудову територи», «Про регулювання мюто-будвно'' дтльнос™, «Про архггектурну дтльнють», держав-н будвельы норми, ¡нструктивн матерели тощо. Кр1м того, в Укра'У д¡ють спец¡альн¡ житлов¡ програми, спрямован¡ на ви-ршення житлових питань окремих категор¡й громадян, а саме: Державна цтьова соцвльно-економнна програма будвни-цтва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки, за-тверджена постановою КМУ №1249 вщ 11.2009; Державна програма забезпечення молод¡ житлом на 2013-2017 роки; Державна програма птьгового довгострокового кредитуван-ня ¡ндивщуальних с¡льських забудовник¡в «Власний дм», програми щодо надання вмськовослужбовцям, науково-педаго-г¡чним прац¡вникам та ¡ншим категор¡ям населення житла за державний кошт або за державно' пщтримки [3, 6-9]. Разом ¡з тим через високу вартють житла ¡ недостатн¡ обсяги видте-них коштв соц¡альна ефективн¡сть указаних програм ¡ д^чо-го законодавства е вкрай низькою. На сьогодн програма бу-д¡вництва доступного житла не стала фактором, який суттево впливае на розвиток будвельно' галуз¡ й сприяв би виршен-ню житлових проблем. Причина и низько'' соцвльно-еконо-мнноУ ефективност¡ - не лише низький обсяг фЫансування, а й недостатнм р¡вень соц¡ального забезпечення.
2. Св'повий досв'д щодо житлово! политики. Труднощ¡ про-цесу реал¡зац¡í давно задекларованого европейського ви-бору Укра'ни змушують звернути особливу увагу на питання узгодження дтльност в¡дпов¡дно до практики европейських кра'н. 0кр¡м того, ширше використання европейських досяг-нень сприятиме ефективышому визначенню проблем усе-редин нашо'' держави.
Окремо зупинимося на аналЫ житлово'' пол¡тики кра'н 6в-ропи. У житловому питанн¡ Фран^ю називають одн¡eю з най-
прогресивнших кра'н. Житлова пол¡тика тут характеризуемся взаемопов'язанням м¡стобуд¡вних ¡ економнних метод¡в. Зокрема, у Франци законом передбачено довгострокове планування, використання земель, що забезпечуе умови для те-риторвльного розвитку м¡ста, включаючи територи для житлового будюництва. Важливою е регламентац¡я заход¡в проти можливо'' спекуляци землею, '' перепродажу для пщвищення вартост¡ при викуп земл¡ мун¡ципал¡тетом. П¡сля затверджен-ня генерального плану мюта перепродаж зарезервованих ге-неральним планом д¡лянок забороняеться. Також мунщипа-л¡тет мае право переваг у викуп й вщшкодуваны земель за межами м¡ста, як зг¡дно з генеральним планом визначен для житлово' забудови та на ¡нол громадськ¡ потреби. Землев-ласнику пред'являються при пщтримц державних оргаыза-ц¡й в¡дпов¡дн¡ вимоги про передачу резервно' дтянки у вща-ння мунщипалггету з наступним викупом. Мунщипалггет мае повноваження вимагати в¡д власника чи забудовника пере-дач¡ мюту територи, визначено'' п¡д громадськ¡ потреби. Якщо виникае конфл¡кт, пов'язаний з визначенням вартост викупу, питання розглядае суд, р¡шення якого вважаеться остаточ-ним за висновками спец¡ально'' експертно'' комюп.
У випадку забудови ¡снуючих район¡в м¡ста враховуеться май-бутня ц¡на земл¡, яка п¡двищуeться внаслщок знесення й удоско-налення ¡снуючо'' забудови. Забудовник несе також уа витрати щодо викупу й забудови дано'' територи. У випадку, якщо приватному забудовнику надм^ важко зробити всю необхщну пщ-готовку з викупу прав ус¡х власникв або передбачений прибуток недостатньо великий, щоб погасити витрати ¡нвестора, мунщипалггет може прийняти ршення експропр^вати д¡лянку власника (сплативши дючу ринкову варт¡сть), запропонувати '' на аук-ц¡он¡ або конкурсному тендер¡ потенц¡йному ¡нвесторов¡.
Економ¡ко-ф¡нансов¡ ¡нструменти у сфер¡ житлово' по-л¡тики Франци включають: безпосередне ф¡нансування бу-двництва з кошт¡в державного бюджету - фЫансування «у кам¡ння»; допомога громадянам, зокрема оплата оренди житла; надання позик, звтьнення вщ оподаткування, вщ-криття ощадного рахунку на певну суму [2].
Житлoвe бyдiвництвo в Бельги визнaнo пpiopитeтoм y co-цiaльнo-eкoнoмiчнoмy poзвиткy вeликиx мicт ^eï кpaïни. Te-pитopiï для житлoвoгo бyдiвництвa визнaчeнi гeнepaльними плaнaми мют. Ópяди мicт пpoвoдять пoлiтикy iз зaбeзпeчeн-ня мaлoзaбeзпeчeниx ciмeй тa cepeдньoгo клacy житлoм. Пpи цьoмy вoни викopиcтoвyють i тaкi мexaнiзми, як зaлyчeння ra-штiв пpивaтнoгo iнвecтopa для peaлiзaцiï oкpeмиx пpoeктiв бyдiвництвa дeшeвoгo житлa для cepeдньoгo клacy. Фiнaнcy-вaння бyдiвництвa тaкoгo житлa здiйcнюeтьcя нa yмoвax 3O% кaпiтaльниx вклaдeнь. Kpiм тoгo, poзpoблeнa cиcтeмa c06^-дiй нa пpидбaння житлa, cиcтeмa кpeдитyвaння тoщo.
Haдaння coцiaльнoгo житлa для мaлoзaбeзпeчeниx амей здiйcнюeтьcя нa peгioнaльнoмy piвнi, peгyлюeтьcя зaкoнoм. Aльтepнaтивoю бyдiвництвy coцiaльнoгo житлa е дoпoмo-гa (cyбcидiя] нa пpидбaння aбo peкoнcтpyкцiю житлa. Óчacть ypядy мicт в тaкиx пpoгpaмax дoзвoляe дocягти двox пoзи-тивниx мoмeнтiв: зaбeзпeчити piзнi кaтeгopiï гpoмaдян жит-лoм; oнoвити квapтaли мют, якi xapaктepизyютьcя зacтapi-лим житлoвим фoндoм i нeзaдoвiльним cтaнoм тepитopiï.
Ó Beликiй Бpитaнiï фopмaльнo вдоуш cпeцiaльнi фiнaнcoвi мexaнiзми, якi per^^irc^ pинoк зeмлi, щo вiдвoдитьcя пщ зa-бyдoвy. He зacтocoвyютьcя й cпeцiaльнi пoдaтки нa пpибyтки вщ пpoдaжy зeмлi. Ocoбливocтi дepжaвнoгo peгyлювaння pинкy нepyxoмocтi oбyмoвлюють бaжaння зaбyдoвникiв нapoщyвaти зeмeльнi фoнди, cкyпoвyвaти земельн дiлянки без ypaxyвaння peaльнoï пoтpeби мicтa в бyдiвництвi. Бдиним гальмуючим вa-желем е зaбopoнa нa викopиcтaння пpибyткy вiд пoдiбниx oпe-paцiй дo фaктичнoгo зaвepшeння бyдiвництвa.
Щoдo coцiaльнoгo житлa, тo для йoгo oбcлyгoвyвaння cтвopюютьcя cпeцiaльнi нeпpибyткoвi opгaнiзaцiï, yпpaвля-ютьcя вoни cпeцiaльнoю paдoю в cклaдi житeлiв, пpeдcтaв-никiв пoлiтичниx пapтiй, a тaкoж нeзaлeжниx фaxiвцiв, пo-кликaниx зд^н^^ти пpoфeciйнy yпpaвлiнcькy дiяльнicть, викoнyвaти тaктичнe й oпepaтивнe yпpaвлiння тa нaдaвa-ти пocлyги бiльш нiж 7OOO меш^н^в, кoтpi пpoживaють нa yмoвax coцiaльнoгo нaймy aбo opeнди в пyблiчнoмy ceктopi.
Ó Hiмeччинi гoлoвним дoкyмeнтoм, щo peгyлюe питaння житлoвoï зaбyдoви мicт, е гeнepaльний плaн, щo cклaдaeтьcя з двox чacтин: пoпepeдньoгo плaнy (плaн викopиcтaння плoщ) тa плaнy зaбyдoви. Плaн викopиcтaння плoщ cклaдaeтьcя для вcieï тepитopiï гpoмaди i в зaгaльниx oзнaкax визнaчae тepитo-piï для житлoвoï зaбyдoви, пpoтe в дeтaляx не мae oбoв'язкoвoï юpидичнoï cили. Плaни зaбyдoви, щo випливaють з плaнy ви-кopиcтaння плoщ, cклaдaютьcя для oкpeмиx чacтин тepитopiï мicтa, гали в ньoмy пocтae пoтpeбa виpiшeння мicтoбyдiвниx зaвдaнь. Ó плaнi зaбyдoви дeтaльнiшe визнaчaютьcя xapa^ тep житлoвoï зaбyдoви, a тaкoж тaкi питaння, як дiлянкa зaбy-дoви, ступЫь бyдiвeльниx плoщ, cпociб зaбyдoви, чacткa зa-бyдoви y видiлeнiй земельна дiлянцi. Плaни зaбyдoви мaють гс^идичну cилy тa е oбoв'язкoвими дo викoнaння [4].
B eкoнoмiчнoмy arne^i Hiмeччинa icтoтнo змiнилacя пicля oб'eднaння в 199O poцi. Для пpиклaдy, в 199O poцi в зaxiд-нiй чacтинi м. Бepлiнa icнyвaлo 475 тиc. квapтиp y xopoшoмy cтaнi пicля peкoнcтpyкцiï. Boднoчac y cx^tà чacтинi мicтa нa-лiчyвaлocя близькo 312 тиc. квapтиp y cтapиx бyдинкax пepe-вaжнo в жaлюгiднoмy cтaнi. Peзyльтaтoм пoлiтики стимулю-вaння бyдiвництвa нoвoгo житлa cтaлo зведення бiльшe 15O тиc. №ap™p, ще 65O тиc. квapтиp бyлo пiддaнo peкoнcтpyкцiï
i кaпiтaльнoмy peмoнтy. Пpи цьoмy пoнaд 9O% poбiт викoнa-нi нa ocнoвi зaлyчeння кoштiв з бюджету Бepлiнa. Як нacлiдoк, cьoгoднi Бepлiн oпинивcя в cитyaцiï, кoли в кiлькicнoмy вiднo-шeннi дeфiцитy житлa не cпocтepiгaeтьcя [11].
Житлoвa пoлiтикa C0A xapaктepизyeтьcя низьким piвнeм yвaги дo coцiaльнoгo житлa, caмa cyтнicть якoгo cyпepeчить ф^^фи aмepикaнcькoгo cycпiльcтвa: тут вepшинoю е тaкi цiннocтi, як iндивiдyaльнe дoмoвoлoдiння i нiчим не oбмeжe-не фyнкцioнyвaння вiльниx pинкiв. (Для пopiвняння: нaпpикiн-цi XX ст. лише 2% нaceлeння C0A пpoживaлo в coцiaльнo-му житлi, тoдi як в eвpoпeйcькиx кpaïнax ця цифpa дocягaлa 2O%.] Дoцiльнo кoнcтaтyвaти, щo i нинi тут збepiгaeтьcя aм-бiвaлeнтнe cтaвлeння дo зaбeзпeчeння гpoмaдян coцiaльним житлoм. 3 oднoгo бoкy, визнaeтьcя пoтpeбa пoкpaщeння yмoв пpoживaння гpoмaдян з низьким piвнeм пpибyткiв, a з Ы|±ю-ro - низький piвeнь пpибyткiв ввaжaeтьcя не cтiльки peзyль-тaтoм пeвнoгo cтaнy eкoнoмiчнoï cиcтeми (cкaжiмo, нaпpy-ги нa pинкy пpaцi], нacлiдкoм нeдoпpaцювaнь caмими
гpoмaдянaми. Taким чинoм, пpoживaння в coцiaльнoмy жит-лi ввaжaeтьcя дo пeвнoï мipи не гiдним aктивнoгo гpoмaдяни-нa, a дocтoйнi для нaдaння coцiaльнoгo житлa вiдбиpaютьcя нa ocнoвi зacлyг пepeд cycпiльcтвoм [2, 12].
Kaнaдy мoжнa ввaжaти пpиклaдoм eфeктивнoï coцiaль-нo opieнтoвaнoï житлoвoï пoлiтики, яга xapaктepизyeть-cя жopcтким нopмaтивним peгyлювaнням мyнiципaльнoгo, peгioнaльнoгo i цeнтpaльнoгo piвнiв. Hopмaтивнi aкти е ле-птимним iнcтpyмeнтoм yпpaвлiння, cпpямoвaним нa зaбeз-печення якocтi житлoвoгo фoндy тa зaгaльниx yмoв пpoжи-вaння в кoнкpeтнoмy peгioнi.
Ó cфepi eкoнoмiкo-фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв житлoвoï пo-лiтики - пoдaткoвoгo cтимyлювaння нaкoпичeнь нa пpи-дбaння i бyдiвництвo житлa, peaлiзyютьcя пpoгpaми з cyбcи-дyвaння влacникiв житлa, фiнaнcoвa пiдтpимкa людей, кoтpi впepшe пpидбaвaють житлo. 3a oцiнкaми кaнaдcькиx фaxiв-цiв, пpиблизнo 63% амей дo кiнця XX ст. були влacникaми житлa; cepeднiй влacник житлa витpaчae нa yтpимaння ^oro пoмeшкaння пpиблизнo 9,5% cyкyпнoгo дoxoдy, щo знaxo-дитьcя в йoгo poзпopяджeннi. Opeндa житлa cтaнoвить 24% cyкyпнoгo дoxoдy, aлe близькo 35% opeндapiв cпpoмoжнi тa-кoж пpидбaти тaк звaний «пepший бyдинoк» нa pинкy житлa. Oтжe, peaльнo влacнe житлo дocтaтньo виcoкoï якocтi мo-жуть пpидбaти тpи чвepтi кaнaдcькиx ciмeй [12].
Пiдбивaючи пiдcyмки aнaлiзy cвiтoвoгo дocвiдy в cфe-pi житлoвoï пoлiтики, зpoбимo дeякi виcнoвки. B eвpoпi лю-динa без œz^a пpиpeчeнa нa життя i дiяльнicть нa нaйниж-чиx щaбляx cycпiльнoï cиcтeми; тaкa людинa CTae пoтeнцiйнo нeбeзпeчнoю для iншиx, пopyшye зacaди пpaвa, визнaчeнi дepжaвoю, знижуе зaгaльний piвeнь eфeктивнocтi дepжaви. Дepжaви ж, ycвiдoмлюючи тaкi зaгpoзи, твopять piзнoмaнiтнi пpoгpaми виpiшeння житлoвoï пpoблeми.
Ocнoвними фopмaми дoпoмoги дepжaви для людей е: có6-cидiï в iнжeнepнe ocнaщeння тepитopiï пiд житлoвy зaбyдoвy; видiлeння пoзик з низькими пpoцeнтними cтaвкaми тa дo-тaцiй як для нoвoгo бyдiвництвa, тaк i для пoкpaщeння yмoв пpoживaння; opгaнiзaцiя кpeдитниx iнcтитyцiй, якi мoжyть мoбiлiзyвaти пpивaтнi збepeжeння; дoплaти зa пocлyги po-динaм з низькими дoxoдaми. Пpoтe пoтpeби мeшкaнцiв зa-вжди пepeвищyють eкoнoмiчнi мoжливocтi, яю мoжнa нa ниx
вид¡лити, тому кра'ни з економ¡чними труднощами орюнту-ються на активвафю вс¡х можливих ресурса та схиляння людей до спорудження будинюв власними силами, що в ба-гатьох випадках зумовлюе урбанютичы конфл¡кти.
Ключовий показник стану житлово' сфери й соцвльно-економ¡чно'' ефективност державно'' житлово'' пол¡тики - це «доступнють житла», показник, що визначае, упродовж скть-кох рок¡в мешканець з середн¡м р¡внем може придбати житло. Для розвинених кра'н Заодно'' бвропи (а також США Т Канади) нормальною вважаеться ситуац¡я, коли вартють житла дорв-нюе дво- або трир¡чному сукупному валовому доходу амТ Якщо остання орендуе житло або виплачуе за нього ¡потеч-ний кредит, вважаеться, що щомюячы витрати на так¡ ц¡л¡ не повинн перевищувати 20-30% щом¡сячного доходу (Лондон
- 4,7; Нью-Йорк - 2,7; Стокгольм - 6; Токю - 5,6; Амстердам - 7,8). Значну частку в структур¡ житлового фонду практично в уах розвинених кра'нах займае орендне житло. Ска-жмо, в Нмеччиы це 57%, у США - приблизно 50%, у Франци
- 36,5%, у Велиюй Британи - майже 30%, у Чехи - 29%, в 1тали - 20%. Особливо велику частку орендне житло займае в житловому фонд¡ великих мют: БерлЫ - 88%, Амстердам -86%, Женева - 85%, Вщень - 76% тощо [5].
3. Теоретико-методолопчний ¡нструментарй обгрунту-вання житлово! политики для великих м1ст Укра'ни. Базую-чись на свтовому досвр та вимоз¡ системного пщходу, про-понуемо застосувати модель п'ятивим^ного простору для обгрунтування житлово' полгтики в наш¡й держав¡ та мю-тах. На думку авторв, модель простору «1_ - Р - и - Б - Т» е ефективною для анал¡зу порушено'' проблеми та обгрунту-вання концептуальних засад житлово'' полгтики великих мют
[1]. Характеристики окремих вимрв та 'х взаeмод¡'' дозволя-ють упорядкувати ¡нформа^ю з урахуванням вимог систем-ност¡ та ¡ерархп, цтюност методолог¡'' анал¡зу. Масив взае-модп дае змогу виявити найважлив¡ш¡ комбЫаци в житлов¡й пол¡тиц¡ м¡ст. Це передуам функц¡ональне завдання, а вщ-пов¡дно функц¡ональний вим¡р мае прюритет. Для реал^а-ц¡'' функци житла необхщы ресурси, в¡днесен¡ нами до вимр умов. Людина виступае ¡ як суб'ект, ¡ як об'ект у сформу-льован¡й задач¡ - житло створюеться для людей ¡ людьми. Функци реал¡зуються в геометричному простора а на 'хню реалва^ю витрачаеться час, отож ¡ ц вим¡ри мають важли-ве значення в житловм пол¡тиц¡. Таким чином, житлова по-л¡тика описуеться п'ятивим^ним простором.
Стисло розкриемо алгоритм застосування запропонова-но'' модел¡. Зазначимо, що проблеми виникають унаслщок нев¡дпов¡дностей насамперед цтей ¡ умов: ц¡л¡ формують-ся людиною (суб'ективна складова), а умови характеризують об'ективну складову просторово'' ситуаци (див. табл.).
1. Людський вим>р. Головною складовою дтльност е людина. Можна вид¡лити таю '' характеристики: духовно-менталь-н¡ (освненють, толерантн¡сть, система ц¡нностей), соцвльно-економны (заможн¡сть, р¡вень осв¡ти), к¡льк¡сн¡ (чисельнють населення, к¡льк¡сн¡ характеристики с¡мей, очкуваний при-р¡ст, к¡льк¡сть домогосподарств ¡ 'х чисельн¡сть; число одина-юв, подружн¡х пар, с¡мей з дгтьми). Житлова пол¡тика е складовою соцвльно'' пол¡тики держави ¡ мют. Тут можна вид¡лити соц¡альну складову житла (закладання см, родинне життя, виховання дгтей). Житлова пол™ка та розвиток мют мають базуватись на моральна систем¡ ц¡нностей, соцвльно-еко-номншй ефективност¡ д¡й та еколог¡зац¡'' дтльностг
Подвшна взасмодм вим1р1в у м1стобуд1вному простор!
Вимф Людина L Функцт р Умови и Геометр1я О Час Т
1 2 3 4 5 б
Людина 1_ Чисельнють населення. Ктьюсть имей одинаюв, подружнк пар Економнна дильнють. Яюсть трудових ресурса. Рвень обслуговування населення Рвень життя. Еколопчна безпека. КримЫогенна безпека Щтьнють населення. Територ1альна структура. Територ1альн1 конфлкти Динамка чисельност населення. Оч1куваний прирют. В1кова структура. Часов1 прюритети
Функцт Р Функцюнальна достатнють. Зайнятють населення. Трудомютюсть функцм Структура житла. Структура будвництва. Ефективнють функцй Рвень технолопй Конкурентоспроможнють. Ресурсне забезпечення функцм. Утил1заци вщходв Функцюнальна структура територи. Житлов1 площг Стутнь освоення земель Продуктивнють функц1й. Динам1ка функц1й. Функц1ональний роз-виток
Умови и Рвень забезпечення житлом. Рвень якост умов. Рвень безпеки 1нвестицмний потенцил. Ресурсна залежнють. Техногенн впливи на довюлля Полтико-правов' Умови розмщення в надсистемг Умови розмщення з ото-ченням Заповщы територи. Рекреацмы зони. Забруднен територи. Рвень озеленення територи Динам1ка умов. 1нтенсивн1сть спожи-вання \ вщновлення природних ресурс1в. Динамка умов. 1нтенсивн1сть спожи-вання \ вщновлення природних ресурса
Геометри в Площ1 земель пщ житлову забудову: житлову, Функцюнальна структура територи. Забезпеченють пло-щами. Рвень транспортного сполучення Протяжнють кордонв. Територи особливого режиму Площа територи. Розташування мюта. Показник компактност мюта. Рвень використання територи Динам1ка територильних зм1н. Тривал1сть транспортних сполучень. Динамка розвитку транспортно'' мереж1
Час Т Прирют \ м1грац1я населення. Рвень стратепй роз-витку мюта Актуальнють функцм. Сезоннють функцм Стабтьнють умов Територ1альна стабтьнють В1к м1ста. 1сторичний потенц1ал м1ста. Динамка \ перспективи розвитку м1ста
2. Bимip yмoв. Ha cтpyктypy бyдiвництвa визнaчaльнo впли-вaють пoлiтикo-пpaвoвi yмoви, якi, як пpaвилo, е peзyльтaтoм пpoцeciв i явищ, нeзaлeжниx вiд мicцeвoï влaди. Taкими yмo-вaми е: пoлiтикa дepжaвнoï тa peгioнaльнoï влaди, |щэ пoлягae в cтимyлювaннi poзвиткy ^eï тepитopiaльнoï oдиницi й вибo-pi пpiopитeтниx нaпpямiв дiяльнocтi нa вибpaнiй тepитopiaль-нiй oдиницi, a тaкoж нa cтвopeння пpaвoвиx yмoв i cиcтeмнoгo пiдxoдy дo aктивiзaцiï чи cтpимyвaння poзвиткy. Haпpиклaд, в cьoгoднiшнix yмoвax кoнфлiктy нa cxoдi Óкpaïни знaчнa чac-тинa зaмoжниx людей poзглядae «бeзпeчнi» peгioни й мicтa як пpивaбливi для iнвecтyвaння в бyдiвництвo тa пpидбaння не-pyxoмocтi. Tyr мoжнa видiлити тaкoж yмoви poзмiщeння, ви-мoги й oбмeжeння дo poзвиткy житлoвoгo бyдiвництвa. Óмoви poзмiщeння мicтa в cиcтeмi poзceлeння i ocнoвниx тpaнcпopт-ниx ^мун^^й, a тaкoж пpиpoднoгo oтoчeння е вaжливими cтocoвнo пepcпeктив йoгo poзвиткy, a oтжe i житлoвoï пoлiти-ки. Йдeтьcя нacaмпepeд пpo вiднocини мicтa з oтoчeнням, пpo пpoцecи cyбypбaнiзaцiï тa мoжливocтi peгyлювaння вiднocин мicтa з близьким oтoчeнням, poзмiщeнням тут нoвиx зaгaль-нoмicькиx фунщй. Дo вимoг щoдo poзвиткy житлoвoгo будГв-ництвa вiднeceнo як зaгaльнoдepжaвнi, тaк i лoкaльнi вимo-ги й oбмeжeння: пepeдyciм кoмпeтeнтнicть мicцeвoï влaди тa ïï poзyмiння зaдaч poзвиткy мicтa й житлoвoгo бyдiвництвa.
3. Фyнкцioнaльний вимip включae eкoнoмiчнy (бyдiвeльнa Гн-дycтpiя] тa пpocтopoвo-фopмyючy cклaдoвi. Tpaдицiйнo функ-цГГ ^стем poздiляютьcя нa зoвнiшнi, внyтpiшнi !a функци узга-дження. Cтocoвнo житлoвoгo бyдiвництвa i житлoвoï пoлiтики, отщ пiдкpecлити, щo ефективне виpiшeння пpoблeм житлa в мют пщвищуе йoгo aтpaктивнicть, «пpитягye» Гнвестици тa poз-виток iншиx cфep ycepeдинi мicтa. Eкoнoмiчнa cклaдoвa жит-лoвoï функци oxoплюe cтaн бyдiвeльнoгo кoмплeкcy мГгга й pe-гioнy, pинoк нepyxoмocтi (цГну, цiнoyтвopeння, вapтicть oкpeмиx cклaдoвиx, y тому чиcлi зeмeльнoï). Функци узпэдження пepeд-бaчaють пoгoджeння житлoвoï пoлiтики з Гншими видaми бу-дiвництвa в мютГ, зoкpeмa oфiciв, пpoмиcлoвoгo тa бyдiвництвa oб'eктiв coцiaльнoï й iнжeнepнoï iнфpacтpyктypи.
4. Гeoмeтpичний вимip (фyнкцioнaльнe тa cтpyктypнe poз-плaнyвaння мicтa] - це нacaмпepeд тepитopiaльнi мoжли-вocтi тa xapaктepиcтики житлoвoï пoлiтики. Bиpiшaльнoю е xapaктepиcтикa кoмпaктнocтi мicтa як вiднoшeння кiлькocтi мeшкaнцiв дo тepитopiй. Koмпaктнicть i вимга щтьнГсть зa-бyдoви oбyмoвлюють пpoблeми з нoвими дiлянкaми для зa-бyдoви. Poзвинyтicть poзплaнyвaння мicтa тa йoгo cтpyктypa визнaчaють пoтpeби poзбyдoви iнжeнepнoï й тpaнcпopтнoï iнфpacтpyктypи, a тaкoж вiдpaxyвaнь нa ïx poзвитoк пpи o6-rpyнтyвaннi житлoвoï пoлiтики.
5. Чacoвий вимip oxoплюe минуле, cyчacнicть тa пepcпeк-тиви мicтa. Бтыхисть мют Ó^an-M icтopичнi, щo збepeгли y ^on/i пpocтopoвiй cтpyктypi мaтepiaльнi cyбcтaнцiï з минyлиx eпox. Ця oбcтaвинa нaклaдae певнГ oбмeжeння нa житлoвy пoлiтикy, вoднoчac пopyшyючи шaнcи í'í ycпiшнoгo виpiшeння. Пocтaють тaкoж вимoги збepeжeння icтopичнoгo cepeдoви-щa, мoдepнiзaцiï житлoвиx будинюв i peкoнcтpyкцiï icтopич-ниx тepитopiй (зaмiни iнжeнepнoï iнфpacтpyктypи, впopядкy-вaння блaгoycтpoю тoщo], щo е cклaдoвoю житлoвoï пoлiтики мicтa. Cyчacнicть y чacoвoмy вимipi визнaчaeтьcя чacoвими xapaктepиcтикaми peaлiзaцiï пpoeктiв, пoв'язaниx Гз житлo-вoю пoлiтикoю. To6to житлoвa пoлiтикa мae xpoнoлoгiчнo
yзгoджyвaти вci вимipи, мaйбyтнe i'í пepeдбaчae пpoгнoзy-вaння явищ i пpoцeciв, щo oбyмoвлюютьcя peaлiзaцieю.
Ó мeжax cтaттi нeмae мoжливocтi дeтaльнo пpoaнaлiзyвa-ти двo-, тpи-, чoтиpимipнi взaeмoдiï мГж вимipaми. Cтиcлo poзкpиeмo oкpeмi взaeмoдiï !a iнcтpyмeнтapiй aнaлiзy пpo-cтopoвoï cитyaцiï в мicтax для oбrpyнтyвaння ocнoв житлo-вoï пoлiтики.
Bзaeмoдiя вимipiв «людинa - yмoви» виявляе мoжливocтi тa бaжaння людей щoдo ^oix житлoвиx yмoв, a тaкoж мoж-ливocтi мicтa й дepжaви в cпpияннi ïx зaдoвoлeння. Bзaeмo-дГя «yмoви - гeoмeтpiя» вкaзye нa пpocтopoвy лoкaлiзaцiю yмoв y мюл, зoкpeмa, poзмiщeння ocнoвниx житлoвиx paйo-нГв; вiльниx дiлянoк, щo нaдaютьcя для зaбyдoви; пoтpeби й виpaxyвaння нa poзвитoк iнфpacтpyктypи мicтa TO!o.
Bикopиcтoвyючи мoдeль п'ятивимipнoгo пpocтopy !a пoбy-дyвaвши мaтpицю взaeмoпoв'язaнь вимipiв, мoжнa видГлити мнoжинy xapaктepиcтик житлoвoï cитyaцiï в мicтax, з яга! ви-oкpeмити гpyпy iнтeгpaльниx мaкpoxapaктepиcтик cитyaцiï, нa ïx ocнoвi oбrpyнтyвaвши пoкaзники пpocтopoвoï пoлiтики y вeликиx мicтax. Taк, дo cиcтeми iнтeгpaльниx xapaктepиcтик пpocтopoвoï cитyaцiï в мютГ cтocoвнo пpoблeмaтики житлo-вoгo бyдiвництвa cлiд вГднести:
- iндeкc coцiaльнo-пoлiтичнoгo cтaнy мicтa;
- iндeкc eкoнoмiчнoï aктивнocтi;
- iндeкc якocтi м^ь^та cepeдoвищa для пpoживaння;
- cпiввiднoшeння пoпитy й пpoпoзицiï нa pинкy нepyxoмocтi;
- iндeкc пpocтopoвoï opгaнiзaцiï мicтa.
Bиxoдячи з цьoгo мoжнa cтвepджyвaти, щo oбrpyнтyвaння житлoвoï пoлiтики пepeдбaчae визнaчeння oкpeмиx мaкpo-xapaктepиcтик i пiдxoдiв:
- cтpyктypa i фopми cпiввiднoшeння житлa piзниx типГв (пpивaтнoгo, дoxiднoгo, coцiaльнoгo] тa cтocoвнo piзниx цГ-льoвиx гpyп влacникiв i кopиcтyвaчiв;
- cтpyктypи cпiввiднoшeнь нa ущГльнення й poзшиpeння тepитopiй житлoвoï зaбyдoви;
- фopми фiнaнcyвaння тa ГнвестицГй y житлoвe будГвни-цтвo з пoдiлoм вiдпoвiдaльнocтi !a ефектГв вГд житлoвoгo бу-дiвництвa; ocoбливoï yвaги вимaгae визнaчeння мoжливoc-тей ГнвестицГй y cycпiльнe бyдiвництвo;
- вiднoшeння дo cпeцифiчниx coцiaльниx гpyп (нeпoвнo-cпpaвниx, дoвгoтpивaлi бeзpoбiтнi, бeзxaтчeнки, caмoтнi cтapiючi ocoби, бaгaтoдiтнi ciм'ï, студенти тa Гн. кaтeгopiï, ви-знaчeнi зa кpитepieм пpибyткiв, вГку, цивiльнoгo cтaнy, cтaнy здopoв'я, пoxoджeнням, pacи];
- вiднoшeння мicтa дo cycпiльнoï тa iнжeнepнoï iнфpa-cтpyктypи й yчacть y ïï poзбyдoвi;
- poзмiщeння житлa, в тому чи^ coцiaльнoгo, в пpocтo-pi мicтa;
- вiднoшeння дo peкoнcтpyкцiï житлa й житлoвoï пoлiтики нa втopиннoмy pинкy.
Xapaктepиcтикa вимipiв тa aнaлiз ïx взaeмoдiй дoзвoляe oцiнити пpocтopoвy cитyaцiю в мютк Aнaлiз пiдтвepджye, щo мicтa Ó^an^ не е caмoдocтaтнiми i caмocтiйними в житлo-вГй пoлiтицi. Знaчнa чacтинa пpoблeм y цГй cфepi oбyмoвлeнa зoвнiшнiми чинникaми.
Житлoвa пoлiтикa мae yзгoджyвaти тpи взaeмoпoв'язaнi цтк
- poзвитoк житлoвoгo бyдiвництвa paзoм з iнфpacтpyктy-poю тa cиcтeмoю пocлyг;
- пocтiйнe пГдвищення якicниx cтaндapтiв ycix кoмпoнeнтiв житлoвoгo cepeдoвищa;
- cтвopeння yмoв дocтyпнocтi житлa i пocлyг для вcix cyc-пiльниx гpyп.
Oкpiм топэ, вoнa мae зaбeзпeчyвaти тaкi вимoги:
- мoжливicть мaти житлo вам мeшкaнцям;
- витpaти нa пpидбaння житлa виcoкi, зoкpeмa, знaчнo пepeвищyють фiнaнcoвi мoжливocтi ocí6, кoтpi cтвopюють ciм'ю, a виpiшeння цьoгo питaння нaйчacтiшe e нaйбiльшoю гpoшoвoю ГнвестицГею людини в iï життГ (бтыхюю, нГж ^ec-тици в oœ^y, здopoв'я, дyxoвнicть, вiдпoчинoк тoщo];
- житлo пpи змГнГ пoтpeб poдини не мoжe збiльшyвaтиcь чи змeншyвaтиcь дoвiльнo, тому cлiд poзглядaти мexaнiзм змГни житлoвиx yмoв y життeвoмy циклГ людини;
- чинники, !o впливaють нa житлoвi пoтpeби людини, ди-нaмiчнo змiнюютьcя i мaють oпepaтивнo нaдxoдити нa pинoк нepyxoмocтi для yзгoджeння пoпитy з пpoпoзицieю;
- чac бyдiвництвa житлa тpивaлий, a витpaти нa пiдгoтoвкy тepитopiï виcoкi, щo мae вiдoбpaжaтиcь в iнвecтицiйниx o6-rpyнтyвaнняx;
- не мoжнa cтвopити eдинoгo pинкy нepyxoмocтi, ocкiльки ним yпpaвляють piзнi пpiopитeти й пoтpeби.
Як пpиклaд зacтocyвaння зaпpoпoнoвaнoгo мeтoдичнoгo iнcтpyмeнтapiю poзглянeмo ЛьвГв, зpoбивши cпpoбy oбrpyн-тyвaти кoнтypи житлoвoï пoлiтики для цьoгo мicтa.
4. Пpaктичнi acпeкти oбrpyнтyвaння житлoвoï пoлiтики для м. Львoвa. Житлoвий фoнд м. Львoвa cтaнoвить 12,9 млн. кв. м зaгaльнoï плoщi, в тому чиcлi квapтиpнe житлo в будин-кax piзнoï пoвepxoвocтi cтaнoвить 12,1 млн. кв. м (93,B%], caдибнe - 0,B млн. кв. м (6,2%]. Ó пpивaтнiй влacнocтi пepe-бyвae 63%. ^нуючий житлoвий фoнд мae дocтaтньo вимкий ступГнь блaгoycтpoю: 92,3% йoгo oблaднaнi цeнтpaлiзoвa-ними cиcтeмaми вoдoпpoвoдy й кaнaлiзaцiï, B3,4% - ra-pячим вoдoпocтaчaнням, B5,1% - вaннaми !a дyшoвими, 93,4% - гaзoм, 5,7% - пiдлoгoвими eлeктpoплитaми [3, 6].
Aнaлiз oбcягiв бyдiвництвa житлa y м. Львoвi зa ocтaннi 20 po^ вкaзye нa зменшення oбcягiв бyдiвництвa житлa (pиc. 2] !a зниження житлoвoгo фoндy (pиc. 3] внacлiдoк низь-киx темпГв iнвecтyвaння в цю гaлyзь, cкopoчeння бyдiвництвa бaгaтoквapтиpниx житлoвиx будинкГв, вибуття з eкcплyaтaцiï житлoвиx будинкГв y aвapiйнoмy cтaнi.
Cитyaцiя, щo cклaлacя, вплинyлa i нa coцiaльнy cфepy: житлoвa зaбeзпeчeнicть мeшкaнцiв Львoвa cтaнoвить 17,B кв. м/люд. 3pocтaння цьoгo пoкaзникa пopiвнянo з пoкaзникoм 1991 po^ зyмoвлeнe не нoвим бyдiвництвoм, a зменшенням чиceльнocтi нaceлeння мicтa ^иа 4]. Пpoблeмoю зaлишaeтьcя пoгipшeння житлoвиx yмoв coцiaльнo мaлoзaбeзпeчeниx гpoмaдян, як не в cпpoмoжнi caмocтiйнo виpiшити житлoвy пpoблeмy.
Xapaктepизyючи ЛьвГв вiдпoвiднo дo мoдeлi п'ятивимipнoгo пpocтopy (oкpeмиx вимipiв i взaeмoдiй], вiдзнaчимo pяд oco-
350
1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010
13880
роки
1940 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2010
Pиcунoк 3. Динaмiкa змш у житлoвoму фoндi Львoвa в пepioд 1940-2010 po^, тиc. кв. м
¡Jœepeno: [10].
Pиcунoк 2. Динaмiкa oбcягiв будiвництвa житлa у м. Львoвi в пepioд 1960-2010 poкiв, тиc. кв. м нa piк
¡Jœepeno: [10].
1990 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2005 2008 роки
а - число амей та одинаюв, яю полтшили житлов1 умови впродовж 1990-2008 роюв
б - р1вень забезпеченост1 мешканфв мюта Львова житлом, кв. м. на особу
Рисунок 4. Показники сощально! сфери щодо полшшення житлових умов
Джерело: [10].
бливостей ситуаци в мюи як визначають його просторову политику. Стосовно людського вим1ру слщ пщкреслити великий вщсоток мешканцв, що працюють за кордоном. Саме вони виступають учасниками ринку нерухомост - ¡нвестують за-роблен кошти в придбання квартир та покращення житлових умов (ремонти, прибудови тощо). В останый рк значно зросла ктьюсть м¡грант¡в з¡ сходу Укра""ни та Росй", як¡, з одного боку, маючи значн матервльы засоби, купують дороге житло, а з ¡ншого - потребують соцвльного житла для оренди ¡ тимча-сового проживання. 3а даними спецвльних служб, до Львова упродовж останнього року мгрувало 20 тис. мешканцв з Криму та Донбасу, з яких лише 3 тис. мають ф¡нансов¡ мож-ливост¡ виршити житлову проблему для сво""х амей (на ринку ¡снуе державних попит на 700-800 квартир вщ ц° категори м¡грант¡в). Решта вимушених переселенца, орендуючи житло, претендуе на пщтримку держави у вир¡шенн¡ цю" проблеми.
1нша особлив¡сть просторово"" ситуаци обумовлена над-компактн¡стю простору мюта - взавмоди вим¡р¡в «умови -геометрт» (на територ¡í 160 кв. км проживав понад 725 тис. мешканцю). (Для прикладу: м. Черывц е р¡вновеликим за площею, а проживав в ньому в три рази менше населення. Лодзь (Польща) налнув таку ж к¡льк¡сть мешканцв, як Льв¡в, а займав територю удв¡ч¡ б¡льшу - 320 кв. км.) У Львов¡ вщ-чувавться деф¡цит д¡лянок для нового житлового будюни-цтва та б¡льших територм, що ¡нженерно п¡дготовлен¡. Вщ-повщно м¡сто зобов'язане зб¡льшувати ¡нвестиц¡йний внесок вщ забудовник¡в у розвиток ¡нженерно"" ¡нфраструктури.
Окреслюючи п¡дходи до житлово"" пол¡тики Львова, вщзна-чимо й ¡нол особливост¡ просторово"" ситуаци в мютг
- на сьогодн¡ зростав ¡ндекс соц¡ально-пол¡тичного стану мюта. В останн¡ десятил¡ття, а особливо пюля проведення у Львов¡ бвро-2012, розвинулися функцп, що п¡двищують цей ¡ндекс, - розбудований м^народний аеропорт; закла-дено ¡ усп¡шно функцюнують 18 консульств р¡зних кра""н; зросла туристична атрактивнють м¡ста;
- змЫювться економ¡чна структура м¡ста та мюького гос-подарства. Практично зруйнована традицмна радянська економ¡ка, але отримують розвиток нов¡ 1Т галуз¡. Значна частина мешканцв працюв безпосередньо чи опосередко-вано за кордоном, а зароблен кошти ¡нвестув, насамперед у житло та покращення житлових умов;
- пщвищувться яюсть ¡ атрактивн¡сть мюького середови-ща для проживання, особливо на фон загроз ¡ проблем у мютах окремих рег¡он¡в сходу Укра""ни;
- склалася ситуац¡я переважання пропозици над попитом на первинному ринку житла, проте загострювться проблема соцЬ ального житла для категори малозабезпечених мешканц¡в;
- нове житлове будюництво у Львов¡ ведеться шляхом ущшьнення забудови вже сформованих житлових района або ¡сторично"" й серединно"" забудови м¡ста.
Формування просторових структур житлово"" пол™ки та стратег¡й и реал¡зац¡í для Львова. Житлова полггика Львова мав базуватися на принципах системности ефективност¡, етапност¡ реалваци.
Принцип системност¡ передбачав врахування вск вим¡р¡в простору в задачах житлово" полггики. Прост¡р м¡ста як система формувться на множин¡ характеристик умов, людського, функцюнального, геометричного й часового вимрв. Принцип системност¡ проявлявться як у п¡дходах до органваци житлово"" пол¡тики, так ¡ до розвитку м¡ст. Упродовж останнк 20 ро-к¡в житлова полггика Укра""ни характеризувться несистемню-тю, на що впливала загальна економнна ситуацт в держав¡ та умови господарювання. Вимога системного пщходу реа-лваци житлово"" пол¡тики отримув активний розвиток у нових полгтичних та соцвльно-економнних умовах. Такий принцип ставить вимогу динамваци простору, розбудови транспортних, ¡нженерних та ¡нформац¡йних комун¡кац¡й, структуризаци простору м¡ст, зокрема вид¡лення територм для буд¡вництва р¡зних категор¡й житла. Принцип ефективност включав таку фундаментальну категори, як соц¡ально-економ¡чна ефек-тивнють д¡й ¡ р¡шень. Ефективн¡сть дм може бути досягну-та за рахунок одн° з¡ складових, наприклад, економнно"", ¡ не враховувати соцвльы насл¡дки. Соц¡альна складова в основною детермЫантою провадження житлово"" полгтики ¡ повинна враховуватись у вск проектах житлово"" забудови мюта. Етапн¡сть (чергов¡сть) реалваци житлово"" политики визначав величина ¡нвестиц¡й та час реалваци. В¡дпов¡дно формуються р¡шення в залежност в¡д характеристик ¡нвестиц¡й (величина ¡ структура) та стосовно часу (часов¡ меж¡ визначен¡ ¡ без л^гту часу). Цей принцип пов'язувться ¡з варт¡стю нерухомост¡, яка враховув вс¡ компоненти ц¡ноутворення на ринку та розподЬ ляв витрати ¡ прибутки в час¡.
Таким чином, у межах принциглв житловоУ пол1тики для Львова пропонуються певн тдходи i макрохарактеристики:
- структурне спiввiдношення житла рiзних типiв схиляеть-ся в бк збiльшення вiдсотка соцiального житла;
- брак територiальних ресурсiв усередин мiста та надком-пактнiсть Львова обумовлюють вимогу принципового перегляду вщносин мiста з примiськими територiальними громадами. Регулювання цих вiдносин мае вщбутися на засадах рiвноправ-ност й взаемноУ вигоди. Земельна складова завжди складатиме високий вiдсоток у собiвартостi житла в межах мкта;
- вiдсутнi комплексно пiдготовленi значн дiлянки для за-будови. Нове будiвництво вимагатиме значних вiдрахувань на розвиток Ыфраструктури;
- висока юторична цiннiсть мiста формуе ряд вимог до по-верховостi й архггектури житлових будинкiв у межах, приле-глих до охоронних зон юторичного центру мiста. ОсобливоУ уваги в житловм полiтицi потребують питання реконструкци й збереження кварталiв iсторичноi' забудови;
- вимагають коригування проектнi матерiали на предмет визначення територiй пщ рiзнi функци, створення механiзмiв, як сприяють переосвоенню територiй для Ух ефективноУ забудови;
- для фЫансовоУ пiдтримки житловоУ полiтики в мют до-цiльно використати функцюнальну схему фiнансування - «у камЫь» та «в людей».
Таким чином, наведен принципи й пiдходи до просторо-воУ полiтики у Львову як i окремi макрохарактеристики ^еУ дЬ яльностi, в комплексi окреслюють контури житловоУ полiтики мiста на перспективу.
Висновки
1. Пiдтверджена актуальнють дослiдження проблем житлового будiвництва у великих мiстах у нових геополггичних i соцiально-економiчних умовах, а також обгрунтування нових засад просторовоУ полiтики.
2. Запропоновано пщхщ для аналiзу проблеми житловоУ пол^ики в мiстах та обгрунтовано Ыструментарм и вирН шення, який базуеться на моделi п'ятивимiрного простору (L-F-U-G-T). Аналiз окремих вимiрiв i Ух взаeмодiй дозво-ляе структурувати масиви Ыформацп про стан i динамку житловоУ ситуацп, видiлити iндикатори оцЫки просторовоУ ситуац^ в мiстi та обгрунтувати макрохарактеристики житловоУ пол^ики.
3. 0цiнка окремих вимiрiв i взаeмодiй за вiдношенням су-мюноси узгодженостi, конфлiктностi дае можливiсть визна-чити принципи й засоби виршення житлових проблем у мю-тах для творення новоУ житловоУ полггики.
4. Проведена перевiрка запропонованого методолопчно-го iнструментарiю для окреслення полгтики Львова дозволила обгрунтувати принципи, пщходи й макрохарактеристики ^еУ дiяльностi в мiстi. Запропонований Ыструментарй
на думку авторiв, е ефективним для обгрунтування житловоУ полiтики у великих мютах УкраУни.
Список використаних джерел
1. Габрель М.М. Просторова орган1зац1я м1стобуд1вних систем / М.М. Габрель. - К.: Видавничий дм А.С.С., 2004. - 400 с.
2. Клюшнлченко 6.6. Соц1ально-економ1чн1 основи планування та забудови мют / 6.6. Клюшнлченко. - К.: Укр. акад. арх1тектури, НДП1 м1стобудування, 1999. - 348 с.
3. Коригування генерального плану м. Львова: [II стад1я] // Гене-ральний план. Пояснювальна записка. - Льв1в, 2008.
4. 0рган1зац1йн1 форми та методи просторового планування ад-млнютративних район1в УкраУни з врахуванням досв1ду Н1меччини: матер1али М1жнародного науково-методичного сем1нару [м. Льв1в, 23.11.2007] / [Редкол.: вщп. ред. В.С. Кравц1в]. - Льв1в, НАН УкраУни. 1н-т репональних дослщжень, 2008. - 30 с.
5. Державна житлова пол1тика УкраУни: проблема соц1ально-еко-ном1чноУ ефективност1: аналп". доп. / О.А. Б1льовський. - К.: Н1СД, 2012. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/ files/1016_dop-2ae1c.pdf.
6. Основы показники со^ального i економiчного становища мюта Львова за 2013 р^: [стат. довiд.]; Держкомiтет статистики УкраУни. -Львiв, 2013. - 135 с.
7. Про iнвестицiйну дiяльнiсть [Електрон. ресурс]: Закон УкраУни №1560-XII вiд 18.09.91. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/1560-12
8. Про затвердження ДержавноУ цтьовоУ соцiально-економiч-ноУ програми будiвництва (придбання) доступного житла на 20102017 роки [Електрон. ресурс]: Постанова КабЫету Мiнiстрiв УкраУни №1249 вщ 11.11.2009 // Вiдомостi ВерховноУ Ради УкраУни (ВВР). - 2010. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=1249-2009-%EF
9. Про комплексну реконструкцю кварталiв (мiкрорайонiв) заста-рiлого житлового фонду: Закон УкраУни №525-V вiд 22.12.2006; [чинний] // Вщомост ВерховноУ Ради УкраУни (ВВР). - 2007. - №10.
10. Про ф^ансово-кредиты мехаызми i управлiння майном при будiвництвi житла та операцiях з нерухомютю [Електрон. ресурс]: Закон УкраУни №978-IV вiд 19.06.2003; [чинний] // Вщомост ВерховноУ Ради. - 2003. - №52. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=978-15
11. Щодо стану виконання та напрямiв вдосконалення ДержавноУ цтьовоУ соцiально-економiчноl програми будiвництва (придбання) доступного житла [Електрон. ресурс]: аналп". записка / О.А. Бтьов-ський; вщдт со^альноУ полiтики. - Нацюнальний iнститут стратегiчних дослiджень при Президентовi УкраУни. - №6. - (Серiя «Соцiальна по-лiтика»). - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1591/
12. Непомнящий О. Житлова полiтика провщних краУн сучасного свпу: досвiд для УкраУни / О. Непомнящий // Публiчне управляя: теорiя та практика: збiрник наукових праць Асо^аци докторiв наук з державного управляя. - X.: Вид-во «ДокНаукДержУпр», 2012. -№1(9). - С. 123-129.
