CC BY
14
ВЯШИЯВИВДДЕИШВН!
ИЕВЕЯЕМИИ
ММ. ГАБРЕЛЬ,
д.т.н., професор, Iнститут архтектури НУ «Льв1вська полтехыка»,
Н.М. ЛИСЯК,
к.е.н, Навчально-науковий 1нститут пщприемництва та перспективних технолопй НУ «ЛьвВська полтехыка»
Теоретико-методолопчш аспекти просторового моделювання для задач соц1ально-економ1чного розвитку м1ст
Зроблено теоретичне осмислення феномену мста як терито^ально! та соц1ально-економ1чно! системи для нових полтич-них та соц1ально~економ1чних умов у державi. ОбГрунтовано методолопю узгодження стратепчних документе соц1ально-еко-ном1чного розвитку та просторово! оргаызацн мст. Перевiрку теоретико-методолопчноi моделi здйснено на приклад Львова.
Ключовi слова: стратепя розвитку мiста, генеральний план м1'ста.
Н.М. ГАБРЭЛЬ,
д.т.н., профессор, Институт архитектуры Национального университета «Львовская политехника»,
Н.М. ЛЫСЯК,
к.э.н., Институт предпринимательства и перспективных технологий Национального университета «Львовская политехника»
Теоретико-методологические аспекты пространственного
моделирования для задач социально-экономического развития городов
В статье проведено теоретическое осмысление феномена города как территориальной и социально-экономической системы для новых политических и социально-экономических условий в стране. Обоснована методология согласования стратегических документов социально-экономического развития и пространственной организации городов. Проверка теоретико-методологической модели осуществлена на примере города Львова.
Ключевые слова: стратегия развития города, генеральный план города.
M.M. GABREL, PhD, рrofessor, N.M. LYSYAK,
Ph.D., Lviv Polytechnic National University Institute of business and innovative technologies
Theoretical and methodological aspects of spatial modeling for social and economic problems of cities
In the article was made theoretical understanding of the phenomenon of the city as territorial and socio-economic system to new political and socio-economic conditions in the country. Grounded methodology coordination strategy papers of socioeconomic development and spatial organization of cities. The theoretical and methodological model was checking for the Lviv city.
Keywords: the development strategy of the city, master plan of the city.
Постановка проблеми. У пострадянський перюд в умо-вах вщходу вщ планового ведення народного господарства та планового розвитку територ1альних систем активно роз-
винулись роботи з обгрунтування Стратеги соц1ально-еко-номнного розвитку територм та окремих господарських об'ектю (надал1 - Стратепй]. Анал1з багатьох Стратепй,
216 Формування ринкових вщносин в Укра'||-п № 4 (167)/2015
© М.М. ГАБРЕЛЬ, Н.М. ЛИСЯК, 2015
опрацьованих для м!ст зах!дного рег!ону Укра'ни, вказуе на |'хню апросторов!сть.
В!домо, що локал!зац!я, природы умови та в!ддал! впливають на процеси й явища у м!стах. 0кр!м того, умови та розмщення визначають просторов! в!дм!нност! м!ст ! процеси в них. Таким чином, стверджуеться наявн!сть залежностей м!ж соц!ально-економ!чними процесами та просторовими характеристиками: можуть проявлятися системн! ефекти при узгодженн! соц!аль-но-економ!чних ! територ!альних вим!р!в. В!дпов!дно, актуаль-ним е завдання анал!зу й просторового моделювання ефект!в для задач пошуку шлях!в соц!ально-економ!чного розвитку те-ритор!альних систем, у тому числ! м!ст.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблемы. Нимало проблем соц!ально-економ!чного прогнозування та планування вимагають досл!дження залежностей м!ж яви-щами ! процесами, що проявляються в р!зних просторових ситуац!ях. В останн! десятил!ття економ!сти звертають ува-гу на обов'язков!сть просторового моделювання економ!ч-них процес!в ! явищ. Використовуван! регресивн! модели а також методичн! прийоми проте вказують лише на деклару-вання просторового п!дходу, а модел! соц!ально-економ!ч-ного розвитку залишаються «апросторовими» ! не скерован! на досл!дження системних аспект!в. 1хня корисн!сть у моде-люванн! розвитку територ!альних систем е низькою. Це ви-пливае з того, що досл!дження залежностей не базуеться на системн!й модел! простору, в анал!з! втрачаються важли-в! зв'язки, тим самим ! спотворюються загальн! результати оц!нки та об'ективн!сть обгрунтованих р!шень.
1снують р!зн! опрацювання моделей простору, як! активно розвиваються в!д 70-х рок!в XX ст. 0публ!кована зна-чна к!льк!сть теоретичних праць щодо моделей простору ! просторового моделювання. Зокрема, вид!ляються фун-даментальн! прац! ОИ^а (1973), Огас1а (1973), ДпвеПпа (1988), Попаха (1995), польських учених Д. 7е!1ава (1991), К. Kopczewskiy (2006), В. ЗисИес^едо (2010), як! стосуються проблематики моделювання доход!в територ!альних громад, економ!чноУ конвергенц!' (взаемопроникнення); просторовоУ регрес!', моделювання вартост! нерухомост! й незабудова-них територ!й тощо. Серед укра'нських досл!дник!в вид!ля-ються прац! урбан!ст!в М. Дьом!на та В. Т!мох!на, економ!ст!в Ш. 1батул!на, Н. Пал!хи [1-4]. 0дним з автор!в [2] запропо-новано модель п'ятивим!рного простору (1_НРНиНБНТ) для обгрунтування нових п!дход!в до моделювання просторовоУ орган!зац!У та розвитку м!стобуд!вних систем р!зного р!вня.
В украУнськ!й практиц! склалася нев!дпов!дн!сть м!ж документами соц!ально-економ!чного розвитку м!ст (концепц!й ! стратег!й розвитку) та м!стобуд!вними - схеми й проекти районного планування адм!н!стративних областей чи терито-р!й, генеральн! плани м!ст. М!стобуд!вна документац!я частко-во враховуе соц!ально-економ!чн! умови складеноУ ситуац!', проте внасл!док трудом!сткост! розробляеться (оновлюеть-ся) на пер!од не менше 20 рок!в. Водночас Стратег!' соц!аль-но-економ!чного розвитку оновлюються часто, зазвичай у зв'язку з! зм!нами орган!в м!сцевого самоврядування. Таким чином, !снуе часова неузгоджен!сть означених документ!в.
1нша особлив!сть полягае в процедурах узгодження та прийняття документ!в: Стратег!' затверджуються за прост!-шою схемою залежно в!д обумовлених вимог, процедура ж
обговорення, узгодження та затвердження м!стобуд!вноУ до-кументац!' ускладнена. Важливою засадою стратег!й розвитку м!ст е недостатне усв!домлення глобальних зм!н, що в!д-буваються в ус!х сферах життя. Стратег!' розробляються за одноман!тним методолог!чним п!дходом; оновлення генплану е !нтелектуально складн!шим завданням. Як розробни-ки Стратег!' й м!стобуд!вноУ документац!', так ! кер!вники м!ст (замовники) мають бути !нтелектуально готовими до осмис-лення глобальних процес!в ! 'х прояву на конкретну територ!-альну громаду.
Мета статтI полягае в розкритт! доц!льност! узгодження просторово' пол!тики та стратег!й соц!ально-економ!чного розвитку м!ст. При цьому вир!шувались задач!:
- осмислити м!ста як феномен просторово' та соц!ально-економ!чно' взаемод!' в р!зних !сторичних умовах;
- обгрунтувати методолог!ю узгодження стратег!чних до-кумент!в орган!зац!| та розвитку м!ст;
- перев!рити обгрунтований теоретичний та методичний !нструментар!й на приклад! реального м!ста.
Виклад основного матер1алу
1. Осмислення феномену м'юта для нових ¡сторичних умов. Зробимо стислий !сторичний екскурс.
М!ста пер!оду промислово' революц!' - м!ста сильно' бур-жуаз!' (власник!в кап!талу), що сп!впрацюе з роб!тничими ма-сами (власниками прац!). В!дносини м!ж кап!талом ! працею виражали просторову структуру м!ст. Кап!талу були потр!б-н! роб!тники та територп для орган!зац!| й розвитку д!яльнос-т!, в!дпов!дно до цього створилась модель м!ста (у багатьох випадках ефективна) - структура простору, функц!онально-планувальна !нфраструктура, сусп!льно-економ!чн! стосун-ки тощо, визначався стан середовища та арх!тектура.
На злам! Х1Х-ХХ ст. кап!талу були потр!бн! роб!тники (пра-ця) б!льш профес!йно-осв!чен! та ф!зично здоров!, тому творив для них в!дносн! умови для прац!, в!дпочинку, л!кування, осв!ти. Аналог!чна вимога була до прац!вник!в у радянських м!стах, в!дпов!дно орган!зовувалось середовище та соц!аль-на !нфраструктура.
Модель м!ст радянського пер!оду як м!ста номенклатур-но''' бюрократ!' та роб!тничих мас. Саме !деолог!чно-пролетар-ськ! в!дносини визначали просторов! характеристики й розви-ток м!ста. Пол!тично-господарська бюрократа (номенклатура) для реал!зац!| сво'х ц!лей не мала особливих зац!кавлень у м!с-т! й ор!ентувалась виключно на реал!зац!ю планових завдань, що визначались вищими державно-пол!тичними !нституц!ями. Так! в!дносини, а також загальнонародна (державна) власн!сть, у тому числ! на землю, визначали спос!б вир!шення питання просторово''' орган!зац!| та управл!ння розвитком м!ст. Напри-клад, за потреби територ!ального розширення м!ста п!сля в!д-пов!дних науково-проектних обгрунтувань р!шення прийма-лось державно-парт!йною номенклатурою.
Трансформац!' останн!х десятил!ть охопили м!ста в глобальному масштаб!. У м!ста кап!тал!стичних кра'н вже в!д 70-х ро-к!в XX ст. у зв'язку з трансформац!ями кап!тал!стично' системи в!дбуваеться перенесення виробництв до кра'н з дешевою ро-бочою силою - в м!стах «материнських» утворюються покинут! промислов! ландшафти та зростае безроб!ття.
З к!нця XX ст. м!сту «не потр!бн!» роб!тники, а кап!тал «в!-д!рвався» в!д сфери виробництва. На США, наприклад, при-
пaдae тiльки 1Q% бiзнеcy Coca-Cola. Фipмa caмa визнaчae, де poзтaшoвyвaтиcя, щo пpoдyкyвaти, де i як пoдaтки cплa-чyвaти. ^вгть ypяд деpжaви не мoже нa пpaктицi pегyлювa-ти тaкy дiяльнicть. I це oднa з ocoбливocтей ^o^^o^o-гo гocпoдapювaння. Moжливocтi мют y циx питaнняx бiльшi; для мют це кoнкpетнa cпpaвa, не пoлiтичнa, як це тpaктyeть-cя деpжaвoю. Бiльшicть пpoблем - i не ттьки гocпoдapcькиx, a мiгpaцiï, екoлoгiчнi, з якими зycтpiчaютьcя cycпiльcтвa, -ycпiшнiше виpiшyютьcя нa мicцяx зa yмoви взaeмoyзгoдже-нoï дiяльнocтi влaди й теpитopiaльнoï гpoмaди.
Taw^ чинoм, вiднocини людини з кaпiтaлoм пеpенocять-cя з мicць пpaцi дo мicць пpoживaння. Haйвaжливiшим ac-пектoм тaкиx змiн е житлoвa кpизa й «iпoтечнa екcплyaтaцiя» мешган^в. Це пoв'язyeтьcя з лoгiкoю aкyмyляцiï кaпiтaлy як caмoцiннocтi, щo виявляе iнтенcивний вплив нa мешкaнцiв тa фyнкцioнyвaння мicт.
З пoчaткoм пocтpaдянcькoгo пеpioдy пicля 199Q poкy pa-дянcькa мoдель мicт не зoбoв'язye. Пpocтopoвий xaoc, пo-гipшення yпpaвлiння пpoцеcaми в мicтax, диктaтypa кaпiтa-лу, cпекyляцiя нa землi й неpyxoмocтi, в тoмy чиcлi i зa yчacтi влaди - xapaктеpнi oзнaки cьoгoднiшньoгo cтaнy пocтpaдян-^^x мicт. Пpoте цей пеpioд зaвеpшyeтьcя: бyдyютьcя нoвi oб'eкти - cтaдioни, aквaпapки, центpи тopгiвлi й poзвaг, Ы-фopмaцiйнi центpи, poзвивaeтьcя тpaнcпopтнa ^paCTpy^ тypa. Змiнюютьcя мешкaнцi мют з ïx пoтpебaми, змiнюeтьcя cиcтемa мicькoï екoнoмiки тa cиcтеми yпpaвлiння мicтaми.
У кpaïнax 6вpoпи пoнaд 5Q% неpyxoмocтi oбтяженa ^теч-ними кpедитaми. B Укpaïнi - не бтьше 1Q%, щo е pезyльтa-тoм мaлиx дoxoдiв гpoмaдян тa недoвipи дo бaнкiв. Чимaлo мoлoдиx людей, щo мaють ocoбливy пoтpебy в житлi, пpaцю-ють нa низькooплaчyвaниx poбoтax, щo yнемoжливлюe oтpи-мaння кpедитiв i викуп œzrna без дoпoмoги бaтькiв. Biдпoвiднo зpocтae чиcлo людей, кoтpi винaймaють квapтиpи. Плaтa зa opендy квapтиp cклaдae знaчнy, a iнкoли бiльшy чacтинy дo-xoдy ciм'ï. Hедocтaтньo poзвивaeтьcя кoмyнaльне бyдiвництвo (влacнicть мicтa, i^o нaдaeтьcя в opендy мешкaнцям] - ïx кть-кicть не пoкpивae тиx квapтиp, щo пpивaтизyютьcя з мюьга-гo фoндy чи втpaчaютьcя мicтoм чеpез теxнiчний cтaн. Зм^ cиcтеми фiнaнcyвaння житлoвoгo бyдiвництвa, демoгpaфiч-нa кpизa тa пpoцеc paптoвoï деiндycтpiaлiзaцiï мicт пicля 1991 po^ - пеpшa гpyпa пpoблем y cyчacниx мicтax Укpaïни.
Bеликi мicтa, втpaтивши cвoю пpoмиcлoвicть, не втpaти-ли, a нaвiть poзвинyли ^oi пoзицiï cтocoвнo фiнaнcoвиx, дЬ лoвиx тoщo непpoмиcлoвиx фyнкцiй. Boднoчac не вapтo пе-pеoцiнювaти тaкиx тpaнcфopмaцiй: poзбyдoвa нoвиx дiлoвиx фyнкцiй нaвiть y мicтax-центpax pегioнiв мae poзпoчaтиcь пpaктичнo з нуля. Пpoцеc деiндycтpiaлiзaцiï мicт в Укpaï-нi вiдбyвcя paптoвo з пoчaткoм лiквiдaцiï кoлишньoгo CPCP i cyпpoвoджyвaвcя кpизoю вcix cфеp життя тa пoчaткoм нoвo-гo деpжaвoтвopення.
Moжнa cтвеpджyвaти, !o в cyчacниx yмoвax пpи зpocтaннi мicт збiльшyютьcя '¿жт фiнaнcoвi бopги. I пoдaльшa cтpaтегiя мicтa cкеpoвaнa нa пoшyки тa зaлyчення ф^нав, пpичoмy вoни cкеpoвyютьcя y cфеpи, якi лише oпocеpедкoвaнo впли-вaють нa якicть пpoживaння мешкaнцiв, a Ыгали пpивoдять дo пoгipшення циx yмoв тa дoдaткoвиx витpaт мicтa нa уфи-мaння (cтaдioнiв, пpoведення феcтивaлiв тoщo]. Пpoте нaдa-лi збеpiгaeтьcя пpaктикa пoшyкy й нaмaгaння «cпoдoбaтиcь»
iнвеcтopaм тa вipa в те, !o ïx пpибyтки в нaшиx мicтax будуть i пpибyткaми мicт тa теpитopiaльниx гpoмaд.
Фaктoм е фiнaнcoвa cлaбкicть y^a^^^x мют. Ha ^o^-нi теpитopiaльнi гpoмaди мaють oбoв'язки й вiдпoвiдaльнicть, a деpжaвa - влaдy й rpoixii. Icнye пoтpебa пoшyкy нoвoгo вимЬ py пoлiтики, cпiввiднoшень «центpaльнoï влaди i теpитopiaль-нoï гpoмaди». Пoтpiбнo шyкaти нoвi pеcypcи, нa якиx мoже бa-зyвaтиcя poзвитoк мют, - це мешкaнцi, icтopiя (aтpaктивнicть, кyльтypнa cпaдщинa], yмoви (poзмiщення, пpиpoднo-лaнд-шaфтнi тa iн.], нoвi функци тa ocoбливocтi poзплaнyвaння.
Aнaлiз cтpaтегiй poзвиткy мicт з piзниx чaciв незaлежнoï Укpaïни вкaзye нa змЫу пiдxoдiв y чaci. Як пpaвилo, це зaле-жить вiд кoлективy poзpoбникiв i зaмoвникiв. Зpocтae yвaгa й дo людcькoгo вимipy - якocтi yмoв пpoживaння тa твopен-ня гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. B cyчacниx cтpaтегiяx пе-pедбaчaeтьcя пoвеpнення дo мicтa як caмoвpяднoï пpocтo-poвoï cтpyктypи, щo фyнкцioнye нa зacaдax caмopoзвиткy з шиpшим зaлyченням ycix веpcтв мешкaнцiв. Пpoте пpи цьo-му cлiд yникaти пoпyлiзмy, тобто в ocнoвy мaють бути пoклa-денi пpинципи poзбyдoви cильнoгo мicтa нa мешкaнцяx, a не нa глoбaльниx кopпopaцiяx.
Cьoгoднiшнiй кaпiтaлiзм, твopення якoгo вiдбyвaeтьcя в нa-|±лй деpжaвi i вiд чoгo зaлежить мaйбyтнe нaшиx мicт i теpи-тopiй, не е oднopiдним, мae piзнy cтpyктypy й cпocoби roc-пoдapcькoï дiяльнocтi. Üpтoдoкcaльнa лoгiкa - гали вигoдa, пpибyтoк (rpoixii] виcтyпaють ocнoвoю й мoвoю гocпoдapcькиx вiднocин; нoвa лoгiкa - кoли нa pинкy oцiнюютьcя й вpaxoвy-ютьcя вci вapтocтi: coцiaльнi, екoнoмiчнi, icтopичнi, кyльтypнi тoщo. B мicтax неекoнoмiчнi cклaдoвi вiднocин мaють визнa-чaльнy poль, i це cтae лoгiкoю cyчacниx мicт. Питaння пoлягae в «cпекyляцiï землею й неpyxoмicтю - чи oxopo^ cеpедoвищa i збеpеження iдентичнocтi» тa iншиx плoщинax.
Чеpез cиcтемy дифеpенцiйoвaниx пoдaткiв, y тому чи^ лi мicцевиx, пiдвищення coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi бiз-неcy, a тaкoж зaбopoнa cпекyляцiй нa фiнaнcoвoмy pинкy бaнкiв (cтвopенням кoмyнaльниx бaнкiв, чеpез якi зд^ню-вaтимyтьcя мicькi poзpaxyнки) - лише oкpемi кpoки нa шля-xy yзгoдження лoгiки pинкy з лoгiкoю мicтa, yзгoдження co^-aльнoгo, екoнoмiчнoгo тa фyнкцioнaльнoгo вимipiв.
Iншi змiни в cтpyктypi пpocтopy мicт пoв'язyютьcя з iдеeю нoвoгo ypбaнiзмy. Пpoявляютьcя вoни y:
- зникненн пoдiлy мiж центpoм тa пеpифеpieю й «poзли-вoм» aглoмеpaцiй;
- глoбaльнiй динaмiзaцiï екoнoмiчниx i кyльтypниx пpoце-ciв, a тaкoж пoлiтичниx кoнтaктiв; мicтa oпиняютьcя в центpi циx пpoцеciв, cтaють «лaбopaтopiями» пoшyкy нoвиx фopм життя i дiяльнocтi людей. З'являютьcя нoвi ще!', пoв'язaнi з фopмaми cпiвжиття тa пpaцi. Ця динaмiчнa cклaдoвa й енеp-гiя мae бути ocмиcленa тa в мipy мoжливocтей викopиcтaнa i cкеpoвaнa нa ефективний poзвитoк ypбaнiзoвaниx cиcтем;
- iнфopмaтизaцiï м^ь^та пpocтopy й життя мешкaн-^в, щo змiнюe пiдxoди дo opгaнiзaцiï й yпpaвлiння мicтaми. Пoшиpюeтьcя п^д нa yпpaвлiння мicтaми (великим згpo-мaдженням мешкaнцiв] y pеaльнoмy чaci. Cиcтемa вiдcте-жyвaння з дoпoмoгoю фoтoкaмеp тa cиcтем GPS pеaльнoï cитyaцiï дoзвoляe кopегyвaти не лише piшення кopиcтyвaчiв (змiнa pyxy aвтoмoбiлiв нa ocнoвi iнфopмaцiï GPS], a й yпpaв-лiнcькi piшення в ц^му;
- зростанн рол1 культурно! складово' в житт мют, навггь в умовах попршення економнних характеристик. Стосуеться це не ттьки мют з багатою ¡сторичною спадщиною та туристич-но-рекреацмним потенц¡алом; культура стае важливим мю-тоутворювальним чинником. В економщ США ¡ндустрт куль-тури мае ф¡нансов¡ обороти б¡льш¡ вщ х¡м¡чноí, автомоб¡льноí та будюельно''' разом узятих. Вона зростае швидше, ыж нав¡ть ¡ндустр¡я ¡нформац¡йних технолог¡й - це тренд сучасного св^;
- радикальна зм¡н¡ функци м¡ст та вщмови в¡д функцю-нального зонування (ортодоксального функцюнал^му), од-ночасно''' концентраци й децентрал¡зац¡í в ландшафт¡ мют;
- поверненн¡ уваги та «нових в¡дкрить» м¡ського центру як громадського простору для проведення часу й спткувань мешканцю (зростання вимог комфортности автентичнос-т¡, естетичност¡). Тратяться традицмы громадськ¡ простори - кожен творить власну частину мюта, а також нов¡ форми громадсько! активност¡ в мютах та мультимодальн¡сть м¡сь-кого громадського простору (майдани).
Прикладю зм¡н ¡ нових процес¡в можна наводити бага-то, охоплюють вони сусптьство, систему господарюван-ня й управлЫня, а також зм¡ни в територвльних в¡дносинах. Незаперечним е факт, що документацт, яка розробляеться для управлЫня розвитком м¡ст, мае бути мобтьною й швид-ко реагувати на зм¡ни. Мусимо зм¡нити мислення про мю-то, почати 1'х по-новому проектувати та визначати розвиток. Проектування й реал^ацт проект¡в, управлЫня та функцю-нування м¡ста характеризуються складними вщносинами ¡ взаeмод¡ями. Мюта мають в¡дновлювати св¡й потенц¡ал для
постЫдустрвльних умов та вимог сталого розвитку. Постае вимога узгодження дтльност громади-п¡дприeмств-влади, в¡дмови в¡д короткотерм¡нових вигод та спекуляцм на ко-ристь гармонмного розвитку м¡ста як системи.
2. Обгрунтування показник'ю / методдю узгодження тери-торальних та соц1ально-економ1чних характеристик. Ви-користаемо модель п'ятивим^ного простору, яка дозволяе впорядкувати множину показниюв ¡ критерив стану простору мют. Головними, що об'еднують усю д¡яльн¡сть та зм¡ни в мютах, можуть бути критери якост м¡ського простору та со-ц^льно-еколого-економнно''' ефективност¡ розвитку м¡ста.
0ц¡нка окремих аспекта якост¡ м¡ського простору мае фор-муватись у контекст¡ побажань ¡ оч¡кувань певних сусп¡льних груп ¡ сп¡льноти загалом. Б¡льш¡сть вимог установлено нормативами на архггектурно-мютобудвне проектування, однак вони не гарантують високо' якост м¡ського простору й достат-нього задоволення вимог споживачв. Доречно вид¡лити критери якост простору м¡ста щодо його атрактивност для меш-канц¡в, ведення бвнесу та в¡дв¡дувач¡в, зокрема коли йдеться про мюта з високим туристично-рекреацмним потенц¡алом.
У багатьох питаннях оцЫки можуть суттево р¡знитися за складом показниюв, !'х рангом та ¡нтерпретац^ю. Базуючись на модель п'ятивим¡рного мютобудвного простору «людина - функц¡я - умови - геометрт - час», сформуемо матри-цю основних характеристик мюького простору (табл. 1). На-голосимо, що, кр¡м характеристик окремих вимрв мютобу-д¡вного простору, потр^но враховувати й 'х взаемоди (дво-, три-, чотири-, п'ятивим¡рн¡).
Таблиця 1. Подвшна взаемоди вим1р1в у м1стобуд1вному простор!
Вим1р Людина L Функщя Р Умови и1 Геометр1я 3 Час Т
1 2 3 4 5 б
Людина 1_ Ктьюсть жител¡в м¡ста. Як¡сний склад. Використан-ня людського потенц¡алу Економнна д¡яльн¡сть. Як¡сть трудових ресурса. Р¡вень обслугову-вання населення Р¡вень життя. Еколопчна безпека. Крим¡ногенна безпека Щтьнють насе-лення. Територ¡альна структура. Територ^льнТ конфл¡кти Динамка чисельност населення. В¡кова структура. Часов¡ пр¡оритети
Функцт Р Функц¡ональна достатн¡сть. Зайнят¡сть на- селення. Трудом¡стк¡сть функц¡й Структура економ¡ки. Ефективн¡сть функцм. Р¡вень технолог¡й Конкурентоспроможнють. Ресурсне забезпечення функц¡й. Утил¡зац¡я вщходв Функц¡ональна структура територи. ВиробничТ площ¡. Ступ¡нь освоення земель Продуктивн¡сть функц¡й. Динамка функцм. Функц¡ональний розвиток
Умови и Р¡вень забезпе-чення житлом. Р¡вень якост¡ умов. Рюень безпеки lнвестиц¡йний потенц¡ал. Ресурсна залежнють. Техногенн¡ впливи на довюлля Ресурсний потенц¡ал. Як¡сть ресурс¡в. Рвень використання ресурс¡в Заповщы територи. Рекреац¡йн¡ зони. Забруднен¡ територи. Рюень озеленення територи Динам¡ка умов. 1нтенсивнють споживання¡ в¡дновлення при-родних ресурса
Геометр¡я Б Площ¡ земель пщ забудову: житло-ву, громадську, виробничу Функц¡ональна структура територи. Забезпечен¡сть площами. Рвень транспортного сполучення Протяжн¡сть кордон¡в. Територи особливого режиму Площа територи. Розташування м¡ста. Показник компактност¡ мюта. Р¡вень використання територи Динам¡ка територ¡альних зм¡н. Тривалють транспортних сполучень. Динам¡ка розвитку транспортно' мереж¡
Час Т Прирс ¡ м¡грац¡я населення Р¡вень стратепй розвитку м¡ста Актуальн¡сть функц¡й Сезонн¡сть функцм Стаб¡льн¡сть умов Територ^льна стаб¡льн¡сть В¡к м¡ста. 1сторичний потенц¡ал м¡ста. Динам¡ка ¡ перспек-тиви розвитку м¡ста
Таблиця 2. Характеристика якост мicькoгo простору [фрагмент]
Bимiр простору Характеристика вимiру Показники
1 2 3
Людинa L Юльюсть нacелення Зaгaльнa юльюсть жителiв мicтa
Якicний cклaд Piвень ocвiченocтi й пpoфеciйнocтi
Чacткa пpaцездaтнoгo нacелення
Bикopиcтaння людcькoгo пoтенцiaлy Piвень безpoбiття
Cтpyктypa безpoбiтниx
Фyнкцiя F Cтpyктypa екoнoмiки Eфективнicть фyнкцiй Piвень теxнoлoгiй Cтpyктypa фyнкцioнaльнoï cфеpи
Biднocнa пpибyткoвicть фyнкцiй
Piвень кoнкypентocпpoмoжнocтi пpoдyкцiï
Умoви U Pеcypcний пoтенцiaл Якicть pеcypciв Bикopиcтaння pеcypcнoгo пoтенцiaлy Haявнicть екoнoмiчниx pеcypciв
Якicть пpиpoдниx pеcypciв, кpaeвидiв
Piвень викopиcтaння pеcypciв
Piвень безпеки
Геoметpичний вимip G Tеpитopiя Poзтaшyвaння мicтa Koмпaктнicть мicтa Bикopиcтaння теpитopiï теpитopiï
Biдcтaнi дo центpiв, кopдoнiв
Пoкaзник кoмпaктнocтi
Tеpитopiaльнi pезеpви
Bикopиcтaння геoгpaфiчнoгo пoлoження
Чac T Biк мicтa Icтopичний пoтенцiaл Пеpcпективи poзвиткy Biк icтopичнoгo cеpедoвищa
Пoкaзник якocтi i cтaнy icтopичнoгo cеpедoвищa
Динaмiкa poзвиткy мicтa
FL Фyнкцioнaльнa пoвнoтa Пoкaзник фyнкцioнaльнoï дocтaтнocтi
Piвень oбcлyгoвyвaння нacелення
Якicть i викopиcтaння тpyдoвиx pеcypciв Якicть тpyдoвиx pеcypciв (вiк, пpoфеciйнicть)
Cтpyктypa зaйнятocтi нacелення
Piвень теxнoлoгiй Tpyдoмicткicть фунщй
UL Piвень i yмoви життя Piвень coцiaльниx витpaт
Piвень зaбезпечення житлoм i йoгo якocтi
Piвень екoлoгiчнoï i кpимiнoгеннoï безпеки
GL Tеpитopiaльний пoтенцiaл Щтьнють нacелення
Питoмa житлoвa плoщa нa oднy людину
Biдcтaнi пеpеïздiв нacелення
TL Kiлькicнi змiни Якicнi xapaктеpиcтики Пеpcпективи poзвиткy Динaмiкa чиcельнocтi нacелення
Biкoвa CTpy^ypa нacелення
Cтpaтегiï coцiaльнoгo poзвиткy
UF Cтaн yмoв фyнкцioнaльнoï cфеpи ^явнють i cтaн фyнкцioнaльниx oб'eктiв
Pеcypcнa зaбезпеченicть фyнкцiй
Якicть yмoв фyнкцioнaльнoï cфеpи Iнвеcтицiйнa пpивaбливicть фyнкцioнaльниx oб'eктiв
Tеxнoгеннi впливи Cyмicнicть фyнкцiй i yмoв cеpедoвищa
GF Tеpитopiaльне зaбезпечення функцм Фyнкцioнaльнa cтpyктypa теpитopiï
Bиpoбничi плoщi
Biдcтaнi пеpевезень Biдcтaнi фyнкцioнaльниx пеpевезень
Eфективнicть викopиcтaння плoщ i пoлoження Eфективнicть викopиcтaння теpитopiï тa poзтaшyвaння
TF Чacoвi ocoбливocтi Cезoннicть фyнкцiй
Яюсть фyнкцiй Пpoдyктивнicть фyнкцiй
Фyнкцioнaльний poзвитoк Tенденцiï фyнкцioнaльнoгo poзвиткy
GU Tеpитopiaльнi yмoви Плoщi зелениx i pекpеaцiйниx зoн
Tеpитopiï ocoбливoгo pежимy i небезпеки
TU Poзвитoк yмoв Чacoвi тенденцп y змУ yмoв
TG Tеpитopiaльнi змiни Динaмiкa теpитopiaльниx змiн
Cтaн дopiг Cеpедня швидкicть тpaнcпopтниx пoтoкiв
Poзвитoк теpитopiй Пеpcпективи poзвиткy теpитopiй
UFL Безпекa життeдiяльнocтi Пoкaзник безпечнocтi життя i пpaцi
TGL Tемпи введення житлa Пoкaзник iнтенcивнocтi введення житлoвoï плoщi
GUFL Cтaн мicтoбyдiвнoгo пpocтopy нa чac T Üцiнкa мicтoбyдiвнoï cитyaцiï (T-фiкcoвaний). Iнтегpaльний пoкaзник
TGUFL Eфективнicть мicтa Coцiaльнo-екoлoгo-екoнoмiчнa ефективнicть Iнтегpaльний пoкaзник
Базов¡ характеристики розташован¡ по д¡агонал¡ матри-ц¡ й властив¡ окремому вим¡ру. Кожен вим¡р простору включав юльюсть характеристик, що описують його стан. 1х змЫи повинн¡ вказувати на покращення чи попршення якост еле-мент¡в мютобудвного простору ¡, в¡дпов¡дно, стимулювати певн ди щодо просторового розвитку. Кожен з п'яти видте-них вимрв простору характеризуеться багатьма компонентами. Можна видтити щонайменше три групи показниюв окремого вим¡ру, що розкриватимуть юльюсы й як¡сн¡ його властивосл, а також використання наявних можливостей.
Взаемоди просторових характеристик породжують мно-жини нових похщних показник¡в, наприклад, окрем¡ взаемоди'' наведено в табл. 2.
Видтеы показники е ¡стотними стосовно оц¡нки якос-т м¡ського простору мешканцями, для розвитку б^несу, а також в¡дв¡дувачами; мають репрезентативний характер, практичн в застосуваны, й наявн¡ можливост¡ 'х отримання у вщповщних структурах або для обчислення експертами. Ви-брана група показниюв оц¡нки утворюеться поеднанням по-казник¡в для оц¡нення р¡зних аспекта простору. Р¡знор¡дн¡сть може бути знвельована наданням показникам безрозм¡рноí величини, що дозволить спростити саму процедуру оцЫки.
У таблиц показано лише фрагмент можливих взаемодм вим¡р¡в. 0бсяг статт не дозволяе охарактеризувати 3-, 4-та 5-вим¡рн¡ поеднання, проте з наведено' множини показ-ник¡в можна видтити ¡ндикатори, як¡ найб¡льш узагальнено характеризують стан мюького простору й мають визначати проекты ршення.
1ндикатор функц¡ональноí достатност¡ - як вщношення ре-ал¡зованих до необх¡дних функцм. Анал¡з зм¡н у структур¡ простору Львова вказуе на зб¡льшення значення цього ¡н-дексу, але попршуеться сп¡вв¡дношення м¡ж функц¡ями, зо-крема, втрачено роль Львова як важливого промислового центру репону.
1ндикатор ресурсом¡сткост¡ функц¡й об'еднуе не т¡льки на-явний ресурсний потенцвл, його як¡сть та використання, а й вказуе на пов'язанють ¡з функц¡ональним вим¡ром (наприклад, енергоемнють окремих м¡ських функц¡й). Видтяються й ¡нш¡ ¡ндикатори:
- еколопчно' та кримЫогенно''' безпеки;
- динамки чисельност й зм¡н якост¡ населення;
- композифйно-ландшафтних зм¡н;
- ¡нтенсивност буд¡вництва;
- зм¡нення структурних спввщношень вартост¡ територ¡й.
1з множини ¡ндикаторв стану м¡ського простору вид¡ляються
¡нтегральн параметри комфортност¡, ефективност¡, естетич-носй Комфортн¡сть включае показники, пов'язан¡ з¡ здоров'ям мешканц¡в, житловими умовами, освггою, повноц¡нним вщпо-чинком тощо. Ефективнють пов'язуеться з функц¡онуванням м¡ського господарства, стану економки м¡ста, можливостя-ми працевлаштування та соцвльно''' п¡дтримки. Естетичнють визначаеться станом ¡ зм¡ною якост краeвид¡в, збереженост¡ м¡ського простору та його впорядкованост тощо.
Пор¡вняльний анал^ р¡зних етап¡в стану м¡ста на рвы ба-зових показник¡в не викликае труднощ¡в, але й не включае характеристик ¡ показник¡в складнших взаeмод¡й. Проблеми з'являються при переход¡ до анал¡зу взаeмозв'язк¡в ¡ вищих рвыв узагальнень. Сутн¡сть запропоновано' модел¡ полягае
в тому, що на основ¡ багатьох характерних ознак визначаеться множина обгрунтованих показник¡в, з яких виводяться ¡ндикатори стану ¡ встановлено споаб, як ¡нтегральн¡ показники включають базов¡ показники та показники 'х взаeмод¡й.
При здмснены оц¡нки зм¡н м¡ського простору наголоси-мо, що у м¡стах рвного пер¡оду (наприклад, при оц¡ненн¡ стану радянського ¡ сьогодн¡шнього) ¡снували ¡ з'являються яви-ща та процеси, вщсуты в ¡нших перюдах. Наб¡р ¡ндикатор¡в якост¡ простору однаковий для рвних м¡ст та рвних перю-д¡в 'х розвитку, але важливють 'х неоднакова. Так, для Львова високий ваговий коефщент посщае ¡ндикатор пропускно' здатност¡ мюько''' транспортно' мереж¡, що е результатом не-ефективно оргаызовано''' транспортно' мереж¡ м¡ста та сис-теми його громадського транспорту. 1нший приклад - ви-г¡дне геопол¡тичне розташування Львова та його величина ¡ статус створюють умови для розвитку мюта як науково-дЬ лового й культурного центру Захщного рег¡ону Укра'ни. Проте для цього не створено вщповщних функцм у мютк офюи, д¡лов¡ центри, технопарки тощо, що пояснюеться ¡ браком територ¡й для розмщення 'х у центральн¡й зон м¡ста, ¡ вказуе на важливють ¡ндикатора функц¡ональноí достатност¡.
Методи оцЫки. Методика оц¡нки зв'язк¡в м¡ж характеристиками простору. Поряд з визначенням якост окремих скла-дових мюького простору важливо оц¡нити його яюсть зага-лом як системи. Ц складов¡ взаeмод¡ють м¡ж собою при оцЫц з урахуванням обгрунтованого алгоритму як сукуп-ност¡ визначених оцЫочних д¡й.
0ц¡нка стану м¡стобуд¡вних систем передбачае встанов-лення числових значень показниюв систем ¡ умов 'х ¡снування, виявлення та оц¡нку наявних диспропорцм ¡ суперечностей. П¡двищення якост можливе за рахунок взаемно' узгодже-ност¡ складових частин як у межах системи, так ¡ з надсис-темою. Багатовекторн¡сть простору та запропонована модель дае можлив¡сть його структуризаци до р¡вня окремих елемен-т¡в ¡ зв'язк¡в м¡ж ними. Таку структуриза^ю доц¡льно здмсню-вати з використанням багатовим^но''' матриц¡.
Методика узгодження характеристик простору при обгрун-туванн р¡шень. Анал¡з якост¡ мюького простору включае виявлення суперечностей мж окремими характеристиками простору й властивостями мютобудюних систем, як¡ знижу-ють характеристики та вимагають 'х просторово' гармонвацп. Це шлях до пщвищення якост¡ простору м¡ста. При детальному дослщжены та оц¡нц¡ узгодженост властивостей мютобудв-но' системи з просторовими характеристиками або Г'' окремо' зони доцтьно будувати матрицю узгодження, яка за своею суттю е варвнтом або фрагментом багатовим^но''' матриц Мета такого узгодження - гармоызацт мютобудвно''' системи з оточенням та зв'язюв ¡ в¡дносин мж вим¡рами простору.
Прикладом неузгодженост¡ просторових характеристик у Львов¡ може бути неузгодженють м¡ж к¡льк¡стю транспортних засобв у м¡ст¡, числом мюць 'х паркування та пропускною здатнютю вулично' мереж¡. 1ншим прикладом слщ вважа-ти неузгоджен¡сть ¡де' метро для Львова з його просторовими характеристиками. Швидюсы види транспорту надають-ся для некомпактних, функцюнально упорядкованих, лУйних просторових систем. Львв мае ¡нш¡ просторов¡ характеристики - надкомпактне мюто, функц¡онально невпорядковане (структура склалась ¡сторично), майже кругле в план тощо.
3. Анал'з практики та перев/рка теоретико-методологчно-го ¡нструментарю на приклад стратегЧних документов роз-витку Львова. 0сновним стратег!чним документом розвитку м. Львова на сьогодн! е генеральний план. Зг!дно з визна-ченням, наведеним у Державних буд!вельних нормах Укра'ни (ДБН 360-92**) [6-7], генеральний план е основним видом м!стобуд!вно' документац!' з планування територ!' населено-го пункту, призначеним для обгрунтування (розробки та реа-л!зац!') довгостроково' пол!тики органу м!сцевого самовряду-вання з питань використання ц забудови територ!'.
У практиц! розробки стратег!чних документ!в розвитку м!ст популярною е практика розробки Стратег!й - план!в д!яльност!, що окреслюють ц!л!, напрями розвитку системи сусп!льно п!д-триман! й прийнят! напрями розвитку м!ста, включаючи його м!с!ю, головн! ц!л! та розпод!л ресурс!в для досягнення таких ц!-лей. За останне десятил!ття в Укра'н! було розроблено дек!лька стратег!й нац!онального р!вня, а саме: «Стратег!я економ!чного та соц!ального розвитку Укра'ни на 2002-2011 роки», «Стратеги економ!чного та соц!ального розвитку Укра'ни до 2011 року», «Стратег!я економ!чного та соц!ального розвитку Укра'-ни (2004-2015 роки) «Шляхом европейсько' !нтеграц!'», про-те жодна з них не була реал!зована. Розроблено стратег!' розвитку практично ус!х областей Укра'ни.
У м!ст! Львов! з 1991 по 2010 р!к було розроблено 115 стратег!й, програм, концепц!й за територ!альним ! галузевим принципом. Важливим кроком у стратег!чному плануванн! на Льв!вщин! стала «Стратег!я розвитку Льв!всько' област! до 2015 року», розроблена у 2005 роц! в!дд!лом посольства Велико' Британ!' з питань м!жнародного розвитку для Льв!в-сько' обласно' адм!н!страц!'. Саме ця стратег!я з'явилася в результат! ухвалення Закону «Про стимулювання розви-тку рег!он!в». Упродовж 2007-2010 рок!в для Львова бу-ло розроблено ще дек!лька стратег!й, зокрема «Стратег!чна концепц!я для Львова та област! до 2025 року», !н!ц!йована та розроблена союзом консультант!в - ЕхреПйпоир, «Стра-тег!я м!ста Львова до 2027 року»; «Стратег!я п!двищення конкурентоспроможност! економ!ки Львова».
Стисло проанал!зуемо генеральний плану та !снуюч! стратег!' м. Львова:
1. Генеральний план розвитку Львова до 2025 року, роз-роблений ДП «М!стопроект» у 2008 роц!. Розрахунковий пер!од генерального плану - до 2025 року, з вид!ленням першо' черги 2012 року (дата проведення бвро-2012). Ко-ригування генерального плану м. Львова виконане Д1ПМ «М!стопроект» для уточнення основних напрям!в розвитку м!ста. Попередн!й генплан, який розроблявся в 80-х роках минулого стол!ття ! був затверджений в 1993 р., передба-чав збереження та розвиток виробничого потенц!алу м!ста, значний прир!ст чисельност! населення, велик! об'еми жит-лового й громадського буд!вництва ! освоення нових терито-р!й для м!стобуд!вних потреб.
Зм!на соц!ально-економ!чних умов ! затяжна криза зупи-нили !нтенсивний р!ст м!ста й заставили переглянути основи його подальшого функц!онування. До таких основ передус!м в!дноситься сфера економ!чно' д!яльност!, яка зазнала зна-чних втрат ! зм!н - б!льш!сть крупних виробничих п!дприемств на гран! банкрутства чи припинили свою д!яльн!сть, що при-звело до зм!ни пр!оритет!в економ!чно' д!яльност!, зм!стив-
шись у невиробничу сферу. Кр!м того, за останн! десятил!ття !стотно !нтенсиф!кувались процеси субурбан!зац!' на терито-р!ях с!льських рад, як! прилягають до м!ста, що вимагае роз-гляду питань планування територ!' на стад!' м!стобуд!вного проектування (генплану) в межах м!стобуд!вно' системи, яка активно формуеться сьогодн!. Перел!чен! фактори, пов'язан! з! зм!нами функц!онального використання територ!', зумо-вили потребу перегляду елемент!в !нженерно-транспортно' !нфраструктури, яка повинна забезпечувати не т!льки м!сто, а й м!стобуд!вну систему «Великого Львова».
Коригування генплану виконувалось у дв! стад!':
- Концепц!я розвитку м!ста, розроблена у 2001 роц!, за-тверджена м!ською радою для коригування генплану ухва-лою №2146 в!д 31.03.2005;
- коригування генерального плану.
У Концепц!' виконано прогноз розвитку основних м!стоут-ворювальних фактор!в Львова, ! на баз! прогнозу визначено основн! напрями й масштаби м!стобуд!вного розвитку м!с-та. Концепц!ею розвитку м!ста Львова визначен!: пол!функ-ц!ональний розвиток м!ста з пр!оритетн!стю невиробничих форм економ!чно' д!яльност!, напрямки територ!ального росту з освоенням переважно п!вн!чних територ!й, зм!на функц!о-нального призначення багатьох д!лянок забудовано' територ!', принципов! р!шення з !нженерно-транспортно' !нфраструкту-ри, охорони природного середовища й культурно' спадщини, подан! вар!анти щодо масштаб!в розвитку м!ста в час!.
Генеральний план е основним планувальним документом, який встановлюе в !нтересах населення та з урахуванням державних завдань напрямки й меж! територ!ального розвитку м. Львова, визначае умови ! принципи комплексного м!стобуд!в-ного освоення прилеглих до м!ста земель у межах прим!ських с!льрад, функц!ональне призначення ! буд!вельне зонуван-ня територ!й у межах м!ста; м!стить принципов! р!шення щодо розм!щення об'ект!в загальном!ського значення, орган!за-ц!' маг!стрально' вулично' мереж!, вуличного руху транспорту ! п!шоход!в, !нженерного обладнання, !нженерно' п!дготовки та благоустрою, охорони природи та !сторико-культурно' спадщини, першочергових заход!в розвитку м!ста. Генеральним планом визначено так! основ! пр!оритети розвитку м. Львова:
- збереження матер!ального й духовного ресурсу (природного середовища; !сторико-арх!тектурно' спадщини, планувально' структури, силуету м!ста; рел!г!йн!, побутов! традиц!'; культура; наука; осв!та);
- в!дродження статусу Центру Зах!дного рег!ону Укра'ни, р!зних вид!в д!яльност! (культури; осв!ти; науки; спорту; тор-г!вл!, виробництва, втрачених ц!нних елемент!в середовища);
- розвиток м!ста як м!жнародного туристичного центру; промислового центру на баз! науком!стких ! безв!дходних виробництв; м!жнародного транспортного вузла, культурного, осв!тнього ! наукового центру.
Генеральний план складаеться з текстових та граф!чних матер!ал!в. До текстових матер!ал!в в!дносяться: книга генерального плану; брошура з основними положеннями генерального плану. Граф!чними матер!алами е плани ! карти анал!тичного ! проектного зм!сту, виконан! в установленому масштаб!. Текстов! матер!али пояснюють зм!ст граф!чних матер!ал!в, а граф!чн! матер!али - лакон!чне в!дображення анал!тичних матер!ал!в та просторових р!шень (табл. 3).
Таблиця 3. Текстов! та граф1чт матер1али генерального плану
Роздши текстових матер1ал1в Граф1чт матер1али
0ц¡нка ефективност¡ використання земель населеного пункту (щтьысть та характер забудови, громадське обслуго-вування) Територи житлово' забудови, громад» центри та пщцентри
Територи житлово' забудови, громадськ¡ центри та пщцентри 0зеленеы територи загального користування; природы, оздоровч^ рекреац¡йн¡ ¡сторико-культуры територи; л¡си, л¡со парки, лугопарки, водойми; курорты територи
Економ¡ко-географ¡чн¡ та соц^льно-демограф¡чн¡ передумови розвитку; даы про зайнят¡сть ¡ розвиток господарського комплексу Промислов^ комунальы та складськ¡ територи; територи мюького ¡ зовн¡шнього транспорту; територи спец^льного призначення; територи пр¡оритетного розвитку; територи стьськогосподарських п¡дприeмств; с¡льськогосподарськ¡ уг¡ддя
1сторико-культурна спадщина Пам'ятки ¡сторп та культури нац¡онального ¡ м¡сцевого значення
Стан довюлля (характеристики ареал¡в та джерел забруднення, саытарно-захисы зони, зони охорони курортю, водоохоронн¡ зони) На Схем¡ планувальних обмежень вщображаються територи, до яких зако-нодавством та державними нормами встановлеы в¡дпов¡дн¡ обмеження на 'х використання
Характеристика транспортно' ¡нфраструктури населеного пункту, класиф¡кац¡я маг¡стральних вулиць, дорг, щ¡льн¡сть вулично-шляхово' мереж¡ Маг¡стральн¡, жил¡ вулиц¡ й площщ у червоних л¡н¡ях та транспорты розв'язки
Характеристика ¡нженерно' ¡нфраструктури населеного пункту Територи передбачеы для розмщення головних споруд ¡нженерно' ¡нфраструктури
Функцюнально-планувальна орган¡зац¡я територи На генеральному план (основне креслення) вказують пропозици щодо арятектурно-планувально' оргаызацп ¡ функц¡онального зонування, використання й забудови територи населеного пункту. Генплан визначае функцюнальы зони: - сельбищна (розподт на планували та житлов¡ райони); - промислова, комунально-складська та 'х розпод¡л в¡дпов¡дно до саытарно''' класифкацп п¡дприeмств; система громадських центра; зони в¡дпочинку населення; проектна система мапстралей, вулиць та дор¡г, транспорты площ^ розв'язки, мости та шляхопроводи; зони охоронного природного ландшафту; резервы територи для розвитку уск функцюнальних зон м¡ста на далеку перспективу; територи прюритетного розвитку; зм¡на меж населеного пункту
Функц¡онально-планувальн¡ зв'язки з ¡ншими населеними пунктами Схема розташування населеного пункту в систем¡ розселення; вщображае ¡снуючий стан та проектн¡ пропозици щодо територи сптьних ¡нтерес¡в вщповщних територвльних громад (прим¡ських територ¡й, використання яких пов'язано з розвитком населеного пункту, що проектуеться), з таких питань: адмУстративно-територ^льний подт територ¡й; використання примюьких територ¡й; розташування за межею населеного пункту основних споруд транспорту, водопроводу, каналваци, енергопостачання, зв'язку та ¡нших значних об'ектю комунального господарства, що обслуговують цей населений пункт; ¡сную^ та перспективы зовышы автомобтьы дороги, транспортн¡ розв'язки; територи охорони саытарно-захисних зон та ¡нших планувальних обмежень; - розташування пам'яток ¡сторп та культури; - територи, що зарезервоваы для розвитку населеного пункту
ОцЫюючи розробку генерального плану як високопрофе-ciéHy, зупинимося на наступному:
- генеральний план - основний документ, що регламен-туе cоцiально-економiчний та територiальний розвиток MicT;
- важливою складовою розробки генеральних планiв е врахування реcyрciв та умов, як суттево впливають на розвиток мюта: територiальних, водопостачання та умови водо-вiдведення; умови екологiчного стану, транспорты зв'язки, енергозабезпечення, трyдовi ресурси та переорieнтацiя мю-тобyдiвних виршень на нову реcyрcозберiгаючy спрямова-ысть, полiпшення мicького середовища та довюлля.
У зв'язку з¡ зм¡ною форм господарювання, веденням нових економнних метода при вир¡шенн¡ соц¡альних проблем керувати будвництвом у м¡ст¡ стае дедал¡ складн¡ше внаслЬ док накопичення мютобудвних помилок: не дотримуються червоы л¡н¡ вулиць на фон¡ росту рвня автомобозаци; бу-дуються банки, культов¡ споруди, ринки, АЗС, офюи, заклади торг¡вл¡, автостоянки та ¡нше, не передбачен¡ генеральним планом; забудовуються бульвари й сквери; нерацюнальысть та катастрофнно незадов¡льний стан ¡нженерних мереж; не-достатня як¡сть арх¡тектури та порушення в забудов¡ охорон-них зон; техногены катастрофи тощо.
Прагнення охопити проектними виршеннями генплану повною м1рою множину аспект1в функцюнальноУ, терито-р1ально1, архггектурно-планувальноУ орган1зацИ' - нереаль-не. Генеральний план необхщно розробляти на основ! нових принцитв, адже старий директивний пщхщ у ринкових умо-вах не працюе. Основним засобом для пщйому економЬ ки стае створення сприятливого господарського кл1мату для пщтримки д1ючих пщприемств i залучення нового б1знесу. Вщ-повщно, стратепя генплану повинна бути розроблена з ура-хуванням соц!альних потреб, важливост тих чи ¡нших пщпри-емств для мюта, а також для його пщприемницькоУ активность
0цЫка соц!альноУ ситуацп, Ывестицмних очкувань, еконо-м!чних потреб сусптьства в умовах переходу до нових форм господарювання вимагае розробки нового пщходу до фор-мування мютобуд!вних методик. Таким чином, виникае не-обхщнють змЫити основы завдання розробки генерального плану як документа, що визначае цо розвитку мюького середовища та стратепю досягнення означених цтей.
Необхщно розглядати можливють розвитку мюта сто-совно ресурав й Ывестицм та виршення проблемних си-туацм: розробка й прийняття законодавчоУ та нормативно! баз; розширення м!жнародного сп!вроб!тництва; оновлен-ня ¡нформацп обгрунтування шляжв розвитку мюта на основ! прогноз!в мютоутворювальноУ бази та демографп; прогнозу еколог!чних насл!дк!в розвитку промисловост! м!ста та його виробничо' Ыфраструктури; спрощення процесу погоджен-ня, експертизи та затвердження проектно' документации
2. Стратепя пщвищення конкурентоспроможност мю-та Львова до 2015 року розроблена сптьно з м!жнарод-ною консалтинговою компаыею Monitor Group та Фондом «Ефективне управлЫня» ! затверджена Льв!вською мюькою радою (ухвала №3460 вщ 7 травня 2010 року). Стратепя передбачае пщвищення р!вня конкурентоспроможност еко-номки Львова завдяки розвитку двох прюритетних еконо-м!чних кластер!в - туризму та б!знес-послуг.
0ч!куван! результати: у сфер! туризму - реал!зувати по-тенц!ал Львова як одного з головних туристичних напрямюв центрально' ! схщноУ Звропи шляхом згуртування учасниюв кластеру навколо едино' стратеги розвитку туризму та по-кращення туристичного досвщу й загально' Ыфраструктури для обслуговування ц!льових туристичних ринк!в ! сегмент!в; у сфер! б!знес-послуг - сприяти ствпрац в межах кластеру та залученню знань ! капралу, щоб розвинути ! просунути Льв!в як провщний центр б!знес-послуг в Зврот, який вико-ристовуе мюцевий потен^ал людських ресурав для обслу-говування укра'нських ! м!жнародних кл!ент!в.
3. 1нтегрована концепц!я розвитку центрально' части-ни мюта Львова розроблена у 2011 роц! за ствучаст мю-цево'!' влади, фахових пщроздт!в Льв!всько! мюькоУ ради, комунальних пщприемств та Ыших громадських ¡нститу-ц!й (Управл!ння охорони !сторичного середовища, Департаменту м!стобудування, Управл!ння арх!тектури, ДП «М!с-топроект», ДП «Укрзахщпроектреставра^я», Н!мецького товариства м!жнародного сп!вроб!тництва (GIZ), Dreberis -Dresdner Beratung fuer internationale Strategien). Зона ди концепцп охоплюе площу приблизно 1,9 кв. км. Територ!я Концепци ор!ентуеться на меж!, визначен ареалом культурно!' спадщини ЮНЕСКО, з розширенням и на твденний захщ
- щоб охопити розташован у цих районах стар! будинки, як! потребують санаци. Головна частина охопленого проектом ареалу розташована на територ" Галицького району мюта, менше 10% - у Личаювському район!.
Концепц!я описуе заходи й проекти з розвитку ¡сторично-го центру м!ста на наступн! десять рок!в, а саме: збереження архггектурноУ спадщини, забезпечення житлово' функцп, по-кращення якост громадського простору, полтшення тран-спортно' ситуаци ! техычноУ Ыфраструктури, розширення пропозицм у галуз! туризму та культури, посилення роздр!б-но' торг!вл!, п!дтримка ремесел та сфери послуг, покращення ситуаци в соц!альн!й та в галуз! осв!ти, сприяння модерызаци управлЫня, ор!ента^я на громадян.
4. План сталого енергетичного розвитку м. Львова до 2020 року спрямований на пщвищення енергоефективност в уах секторах енергетики мюта: виробництв!, транспорту-ванн (постачанн!) та споживаннк План передбачае:
- розроблення загально' стратег!' з! скорочення спожи-вання енергп;
- розроблення кадастру викид!в вуглекислого газу;
- визначення рол! мери у виршены заход!в, пов'язаних з! споживанням енергп та використанням вщновлюваних дже-рел енерг!' у сфер! мун!ципально' !нфраструктури;
- пщвищення р!вня поЫформованост громадськост через поширення ^формаци про застосування заход!в з енер-гозбереження.
0ч!куван! показники виконання програми: зменшення енергоспоживання на 22,4%, полтшення еколог!чного стану м!ста, зокрема зниження викид!в вуглекислого газу на 20,8%, досягнення 11% частки вщновлювальних джерел енергп у загальнм структур! енергоспоживання. Завдяки переходу до мультипаливного балансу буде пщвищено енерге-тичну безпеку м!ста та його економ!чну незалежн!сть.
5. Комплексна стратепя мюта Львова до 2027 року, розроблена як узагальнюючий документ, покликаний об'еднати ус! попереды !деУ й методики, що висв^леы у попередн!х стратепчних документах, та стати головним стратепчним документом довгострокового розвитку м!ста.
У стратег!' визначено головн! пр!оритети розвитку м!с-та: 1) комфортн!сть проживання (задоволення мешканц!в умовами проживання в м!ст!, що характеризуються високим р!внем комфорту, безпеки та соц!ального захисту в умовах еколог!чно чистого середовища); 2) розвинута конкуренто-спроможна та !нновац!йна економ!ка (привабливе для б!зне-су середовище, що створить потужну економ!чну базу зрос-тання м!ста шляхом забезпечення високого р!вня зайнятост! та добробуту мешкан^в); 3) збереження традиц!' культури, духовност!, науки та спорту.
0тже, у вищезазначених м!ських стратег!ях було вид!лено так! сп!льн! основн! ц!л!: покращення якост! життя, розвиток економки, розвиток культури, туризму та спорту, збережен-ня сталого просторового й еколог!чного розвитку, розвиток транспортно' !нфраструктури. Анал!з д!ючих стратег!й роз-витку м. Львова вказуе на 'х недостатню теоретико-мето-дичну обгрунтован!сть. Запозичена та адаптована до наших умов методика розробки стратепй Грунтуеться на бачен-ы бажаного майбутнього територ!альною громадою. Як по-казуе анал!з, ц! стратеги е декларативними й пов'язуються
з футуристичними очкуваннями та мртми мешканц¡в мати здорове, красиве ¡ багате м¡сто. Проте на практик, нав¡ть на думку самих розробниюв, б¡льш¡сть стратег¡й не виконуеть-ся. Зациклен¡сть на пошуку мо ¡ мети, опрощений SWOT-анал^ не дозволяють зосередитись на концептуальних пи-таннях, зд¡йснити фахов¡ передпроектн досл¡дження та системне д¡агностування стану мюького простору, визначи-ти реальн задач¡, шляхи та засоби 'х вир¡шення. lснуюч¡ пщ-ходи розробки стратепй розвитку м¡ст запозичен¡ з практики захщних кра'н ¡ мало придать для кризового стану, в якому перебувають в^чизняы м¡ста.
Таким чином, аналв ¡снуючих Стратег¡й та мютобудвно' документацп на приклад¡ Львова вказуе на:
- 1'х декларативнють як документ¡в добрих побажань;
- апросторовють Стратег¡й соц¡ально-економ¡чного розвитку мюта та його окремих сфер;
- неефективнють мютобудвно''' документации консерватив-н¡сть та нединам¡чн¡сть документ¡в до змЫ зовн¡шн¡х умов;
- переобтяженють генплану ¡нформац¡eю, що зумовлюе втрату основних ршень.
Висновки
1. Представлено методику просторового тдходу, засто-сування яко' е п¡дставою для моделювання шляхв розвитку територ¡й. Сл¡д пщкреслити, що просторове моделювання не е простим, основн¡ проблеми зосереджен¡ в недосконалост методик визначення взаeмод¡й м^ вим¡рами простору.
2. Для просторового моделювання соцюльно-економн-ного розвитку мс доц¡льно скористатись теоретико-ме-тодолог¡чним ¡нструментарюм, що дозволить створити еди-ний динамнний документ, який враховуватиме вс вим¡ри простору м¡ста. У цьому вщношены усп¡шною можна вва-жати практику Полыщ в створенн¡ ¡нтегруючо' документации Так, «Досл¡дження умов та визначення напрямв просторового розвитку» - аналогу генерального плану, пщтверджуе свою ефективнють уже понад десять роюв. Документ постм-но актуал^уеться й узгоджуе сусп¡льно-економ¡чн¡ зм¡ни, пов'язан з використанням земель. Регулярно модифкуеть-ся ¡ сам документ, його внутршня структура та методолог¡я виконання. Документ не е зобов'язуючим ¡ не мае юридично' сили, вЫ е умовою для розробки документа нижчого рюня; визначае стратег¡чн¡ питання, не обтяжений надм^ною де-
талiзацieю. 1нший документ - «Мicцевий план», мютить по-глиблену iнформацiю та детальне опрацювання по територи. Темпи опрацювання його вiдрiзняютьcя не лише по репонах держави, а й за розмщенням дiлянки: примicькi зони, транспорты коридори, на територiях розвитку туристично'1' функ-цп, територiях, що обезлюднюються, а також охорони приро-ди та iнших умов. Мюцевий план е юридичним документом, на оcновi якого видаються ршення на забудову та здмсню-ються ¡ной yправлiнcькi ди.
Корисним е досвщ опрацювання Studium - стратепчно-го документа, що узгоджуе територiальнi, со^ально-еконо-мГчн та ¡нол умови й вимоги, лакоычний i гнучкий документ, який пщдаеться швидкому реагуванню на змЫи. В бороть-6î cтратегiй i мюто6удГвних докyментiв знайдено консенсус.
3. Просторове моделювання стае одним ¡з головних у мю-тобуд!вному аналiзi. Надаеться воно i для обгрунтування cтратегiй cоцiально-економiчного розвитку мют. Бiльше десяти роюв тривае динамiчний розвиток комп'ютерного про-грамування, що сприяе ширшому впровадженню просторового моделювання.
Список використаних джерел
1. Sleszynski P. Planowanie przestrzenne w gminach / Sleszynski P., Komornicki T., Solon J., Wieckawski M. - PAN. IGPZ, Warszawa, 2012. - 239 s.
2. Габрель М. М. Просторова орган1зац1я м1стобуд1вних систем: моногр. / М. М. Габрель; Институт репональних дослщжень НАН Укра'1'ни]. - К.: Видавничий д1м А.С.С, 2004. - 400 с.
3. Демин Н. М. Управление развитием градостроительных систем / Н. М. Демин. - К.: Буд1вельник, 1991. - 184 с.
4. Клюшниченко 6.6. Соц1ально-економ1чн1 основи планування та забудови мют / 6.6. Клюшниченко. - К.: Укр. акад. арх1тектури, НДП1 мютобудування, 1999. - 348 с.
5. Комплексна стратепя розвитку Львова до 2025 року [Електрон. ресурс]. - Льв1в 2012. - Режим доступу: http://www.city-adm.lviv.ua/adm
6. Коригування генерального плану м. Львова. [I стад1я]. Гене-ральний план. Пояснювальна записка. - Льв1в, 2001.
7. Коригування генерального плану м. Львова. [II стад1я]. Гене-ральний план. Пояснювальна записка. - Льв1в, 2008. - Т. 2.
8. Стратепя пщвищення конкурентоспроможност мюта Львова до 2015 року [Електрон. ресурс]. - Льв1в, 2010. - Режим доступу: http:// www.city-adm.lviv.ua/adm/economy/strategija/strategija-do-2015-r
УДК 659.127.3:330.3
В.П. ГАВРИЛЮК,
к.е.н., доцент кафедри економЫноï reopiï НУБП Украни
Професшшсть як елемент сталого розвитку економши
У статт розглядаються проблеми формування профес'юнапзму та його вплив на виконання принципе сталого розвитку eêOHOMiêè.
Ключов'1 слова: професй^сть, сталий eкoнoмiчний розвиток, pинкoвi сигнали.
В.П. ГАВРИЛЮК,
к.э.н., доцент кафедры экономической теории, НУБиП Украины
Профессионализм как элемент устойчивого развития экономики
В статье рассматриваются проблемы формирования профессионализма и его влияние на выполнение принципов устойчивого развития экономики.
Ключевые слова: профессионализм, устойчивое экономическое развитие, рыночные сигналы.
© В.П. ГАВРИЛЮК, 2015
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 4 (167)/2015 2 25
