CC BY
14
УДК 719+332.834
М.М. ГАБРЕЛЬ, д.т.н., професор, Н.М. ЛИСЯК,
к.е.н., Навчально-науковий 1нститутп'щприемництва та перспективних технологий
Национального унверситету «Льввська пол'пехн'жа»
1нвестицшно-просторова узгоджешсть як умова ефективно! ревггал1зацм та розвитку центральних частин ¡сторичних м1ст
Обгрунтовано критерН узгодженост iнвестицйноi политики та просторових характеристик для задач рев1тал1зацИ' та розвитку центральних частин сторичних Miст. Шдтверджена необхщ^сть зм0аного фнансування реконструктивних за-ходв зусиллями держави, мiсцевих органiв та нвестора. Запропонована модель просторовоЧнвестицйних узгоджень може служити методичним iнструментом при обгрунтуванн'\ конкретних проектов з ревiталiзацií мського простору. Екс-периментальну перевiрку моделi здйснено на приклад вибраного району Львова.
Ключов1 слова: нвести^йна полiтика, iнвестицií, ревiталiзацiя, просторовi характеристики мiст.
М.М. ГАБРЕЛЬ, д.т.н., профессор, Н.М. ЛЫСЯК,
к.э.н., Учебно-научный институт предпринимательства и перспективных технологий
Национального университета «Львовская политехника»
Инвестиционно-пространственная согласованность как условие эффективной ревитализации и развития центральных частей
исторических городов
Обоснованы критерии согласованности инвестиционной политики и пространственных характеристик для задач ре-витализации и развития центральных частей исторических городов. Подтверждена необходимость смешанного финансирования реконструктивных мероприятий усилиями государства, местных органов и инвестора. Предложенная модель пространственно-инвестиционных согласований может служить методическим инструментом при обосновании конкретных проектов ревитализации городского пространства. Экспериментальная проверка модели осуществлена на примере выбранного района Львова.
Ключевые слова: инвестиционная политика, инвестиции, ревитализация, пространственные характеристики городов.
N. GABREL, doctor of technicals, professor, N. LYSYAK,
National university Lviv Polytechnic Educational and Scientific Institute of Enterprise and Perspective Technologies
Investment and space consistency as a condition effective revitalisation and development of the central parts historic city
In the article was grounded the criteria of coherence investment policy and spatial indikators for the revitalization and development of the central parts of historic cities. Sub-statements need reconstructive mixed financing activities efforts by the
130 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 2 (165)/2015
© М.М. ГАБРЕЛЬ, Н.М. ЛИСЯК, 2015
state, local authorities and investors. The proposed model of space and investment agreements can serve as a methodological tool for justifying specific revitalization projects of urban space. Experimental verification of the model implemented by the example of the selected area of the Lviv.
Keywords: investment policy, investment, revitalization, urban spatial indikator.
Постановка проблеми. 1сторичн центри багатьох MicT peri— ону переживають у сучасних умовах функцюнально-просторо— ву кризу, яка полягав у втрат ними мютоутворювальних функцй До таких функцiй слщ вiднecти: житлову, торгову, послуг, а також функци вищого piвня - адмУстративну й промислову. Наявна криза обумовлена просторовими та cоцiально-eкономiчними процесами як у самих мктах, так i ''хньому оточeннi, пepeдуciм у примкьких зонах. У багатьох мктах активно розвинулися про— цеси субурбаызаци, яю теж виявляють вплив на розмщення iн— вecтицiй, а також сусптьного (людського) капiталу.
Значно простЫ умови peалiзацií через дeвeлопepcькi чи будiвeльнi фipми нових житлових утворень у примюьких зо— нах зменшують шанси на системне оновлення старих бу— динкiв центральних частин, скорочення приватних Ывес— тицiй на peвiталiзацiю окремих будiвeль i кваpталiв. Постае проблема доcлiджeння оpieнтованоcтi ринку нерухомоси що створить додатковi умови для розвитку, зменшить загрози i покращить пщхщ до збереження icтоpичного середовища.
Прикладом дтьнищ де cпоcтepiгаютьcя прояви витоку Ы— вecтицiй з мкта, е Пiдзамчe у мicтi Львову що розташова— не близько кторичного центру та виступае цiнним кторичним елементом мкько''' структури, володie значними ресурсами i передумовами для розвитку. 0кpiм свого центрального pозмi— щення у cтpуктуpi простору мicта i рядом важливих функцiй, якi вона виконуе, ця дiльниця е, з одного боку, «жертвою» мину— лого, зокрема со^алктичного, а з Ышого - «жертвою» нових господарських умов та вщносин. Це применшуе роль i значен— ня району Пщзамче в мicтi, поглиблюе його деградацю
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблеми. Про— блеми збереження мicького, i зокрема icтоpичного, середо— вища розглядаються в багатьох наукових публка^ях. Ваго— мi науковi напрацювання з порушено'1' проблематики мають львiвcькi кторики та аpхiтeктоpи М. Бевз, Ю. Дуба, Б. По— сацький, О. Рибчинський та Ы. [8]. Питання пщвищення eфeктивноcтi дiяльноcтi оpганiв мюцевого самоврядування щодо залучення iнвecтицiй висвгтлюються у працях В. Бака— ева, В. Вакуленка, В. Куйбiди, Т. Мотренка, О. Оболенського та Ы. Питання модерызаци заcтаpiлого житла висвгтлюють— ся в доcлiджeннях О. Авдieнка, Г. Онищука, Л. Красовського, Н. Костецького та ш. [2, 4, 12].
Icнуючi напрацювання в окресленм cфepi охоплюють ши— роке коло питань, однак умови господарювання та зроста— юча юльюсть нерозв'язаних проблем у cфepi реконструкци й розвитку мкт, зокрема ¿'х центральних частин, потребують розробки науково-практичних пpопозицiй щодо ново' Ывес— тицмно''' полiтики розвитку центральних частин, и узгодже— ноcтi з просторовими особливостями мicт.
Метою статт'1 в обгрунтування модeлi Ывестицмно''' полi— тики для icтоpичних мкт iз piзними просторовими характе— ристиками та проблемами. Виршувалися задачi:
- пpоаналiзувати структуру iнвecтицiй та бюджет мют;
- розглянути модeлi узгодження Ывестицмно''' полiтики з просторовими характеристиками та проблемами мкт;
- здмснити аналiз просторово' локалiзацií iнвecтицiй у мют^ зокрема ринку нepухомоcтi;
- детально розглянути вибраний фрагмент простору мкта;
- обгрунтувати узгоджену просторовоНнвестицмну мо— дель для peвiталiзацií вибрано' дiлянки у м. Львовi.
Об'ектом доcлiджeння служить дiяльнicть з peвiталiзацií мicького середовища.
Предмет доcлiджeння - iнвecтицiйно-eкономiчнe забез— печення цieí дiяльноcтi.
Уточнення катeгоpiально-понятiйного апарату охоплюе поняття: peвiталiзацiя, iнвecтицiйна полiтика, Ывестицп.
Рeвiталiзацiя - тepмiн, що використовуеться в науково-пpактичнiй дiяльноcтi для позначення процеав вiдтвоpeння i вiдновлeння деградованого мкького простору. 11' пов'язано з частиною мкта або комплексу будiвeль, якi в peзультатi со— цiально-eкономiчних змiн та iнших фактоpiв втратили го— ловну фунщю. В цьому сена peвiтaлiзaцiя означав заходи в cфepi мicького планування, cоцiaльно-aдмiнicтpaтивноí полiтики та eкономiки, спрямовано' на полтшення функцi— ональних i естетичних характеристик об'екта i, таким чином, створення умов для полтшення якоcтi життя. Мае перева— ги над точковими заходами (ремонтами), передбачае сутте— вi змiни в мicтобудiвнiй cтpуктуpi, у тому чи^ i функцiонaль— ного використання територи, дозволяв peaлiзувaти крупн0 й cоцiaльно та комepцiйно приваблив0 для мicтa проекти. При peвiтaлiзaцií можна оптимiзувaти витрати, кооперува— ти кошти на проекти залежно вщ 'х масштабу. Велико' по— пулярнос^ в cучacнiй пpaктицi набував peвiтaлiзaцiя icную— чих промислових комплeкciв, що знаходяться в межах мюта, втратили свою первинну фунщю i творять пpотиpiччя мiж потребами мeшкaнцiв мюта й складеною структурою мicь— кого простору. В таких випадках peвiтaлiзaцiя розглядавть— ся як комплексна реконструщя промислово' apхiтeктуpи зi змiною и функцiй.
1нвестицГ| - вci види майнових та Ытелектуальних цiнноc— тей, яю вкладаються в об'вкти пщпривмницько''' й iнших видiв дiяльноcтi для одержання прибутку (доходу) чи досягнення со^ального та eкологiчного ефекту. 1снув 'х клacифiкaцiя з урахуванням часу peaлiзaцií, мети, предмета iнвecтицiй. Ха— рактерними кpитepiями оцiнки iнвecтицiй в тривалють pea— лiзaцií, витрати при цьому, очкувана коpиcнicть, ризик ре— aлiзaцií. Iнвecтицií в peвiтaлiзaцiю об'вк^в та тepитоpií мicтa - фiнaнcовi довготepмiновi iнвecтицií, cкepовaнi на загаль— ноcуcпiльнi цiлi. Важлива роль тут выводиться дepжaвi та ор— ганам мюцевого самоврядування.
Iнвecтицiйнa полiтикa - загальнодержавы piшeння й peгiо— нальы заходи, що визначають напрями використання ввести— цiй у пpоцeci розвитку територ^, упpaвлiння державними ко— штами, регулювання умов iнвecтицiйноí дiяльноcтi i контроль за И' здiйcнeнням уама учасниками iнвecтицiйного процесу.
Виклад основного матер1алу
1. Структура Ывестифй та бюджетна полiтикa мicт. У за— гальый cтpуктуpi iнвecтицiй, що вкладаються у розвиток те—
риторм, виокремлюють ¡нвестици приваты, державы, ¡но— земы, м^народы.
Приватн¡ ¡нвестиц¡í здмснюються недержавними пщпри— емствами, господарськими асоцвцтми, ¡ншими юридич— ними особами, заснованими на колективый власност¡ та громадянами. Джерелами фЫансування е власний кап¡тал п¡дприeмств, кошти громадян, позики та кредити банюв. Та— к¡ ¡нвестиц¡í ор¡eнтован¡ на економнний ефект (отримання прибутку) ¡ спрямовуються у т¡ сфери економки, як¡ гаран— тують швидку оборотысть кап¡талу. До таких сфер, зокрема, належить торпвля, банк¡вська д¡яльн¡сть, готельне й ресто— ранне господарство, окрем¡ галуз¡ промисловост¡, буд¡вни— цтво, операци з нерухомим майном, послуги.
Державы - ¡нвестици, що зд¡йснюються органами дер— жавно'Г влади за рахунок кошт¡в державного й м¡сцевих бю— джет¡в, позабюджетних фонд¡в ¡ позичкових коштю, а також державними пщприемствами й установами через власн¡ й позичков¡ кошти. Так¡ ¡нвестици, орюнтоваы на соц¡альн¡, еколог¡чн¡ й ¡ной позаеконом¡чн¡ ц¡л¡, не розрахован¡ на отри— мання ¡нвестицмного прибутку. Основними напрямами тако— го ¡нвестування е: буд¡вництво соц¡ального житла та об'ектю соц¡ально-культурного призначення; збереження, розвиток, реконструкцт та реставрац¡я пам'яток ¡стори та культури; бу— д¡вництво, реконструкц¡я, ремонт ¡нфраструктурних систем; д¡яльн¡сть у сфер¡ охорони природного середовища.
lноземн¡ ¡нвестици - ¡нвестици, що здмснюються юридич— ними ¡ ф¡зичними особами, урядовими та неурядовими орга— н¡зац¡ями ¡ноземних держав, ¡ншими ¡ноземними суб'ектами ¡нвести^йно'!' д¡яльност¡ в¡дпов¡дно до законодавства Украини.
М¡жнародн¡ ¡нвестици зд¡йснюються за кошти мжнарод— них орган¡зац¡й (ЮНЕСКО, МВФ, 6БРР) для проведення за— ходю та виконання проекта у сфер¡ ¿х компетенции
Отже, ¡нвестици у структур¡ р¡зняться джерелами ф¡нансу— вання та формами вкладень, що необхщно враховувати в ¡н— вестиц¡йн¡й полггиц щодо розвитку територ¡й м¡ста, в тому чи^ ¡ ревггал^аци його деградованих частин. Ревггалвацт - комплексний процес, у ход¡ якого повины вир¡шуватись за— дач¡ економ¡чн¡, пов'язаы з п¡двищенням ефективност¡ вико— ристання та забудови територй м¡стобуд¡вн¡, що стосують— ся дотримання м¡стобуд¡вних умов використання територи; соц¡альн¡ - пщвищення якост¡ середовища, забезпечення об'ектами соц¡альноí ¡нфраструктури, транспортноí доступ— ност¡; еколопчы та естетичн¡ як покращення комфортност та умов в¡зуального сприйняття.
Постае потреба зм¡шаного ф¡нансування реконструктив— них заходв зусиллями ¡нвестора, держави ¡ м¡сцевих орга— н¡в, а також ¡ноземних ¡ м¡жнародних структур. 1нвестицмна пол¡тика мае визначити:
- заходи щодо взаемноТ фшансовоТ, орган¡зац¡йноí та ¡н— шоí п¡дтримки (надання тимчасово^ ф¡нансовоí допомоги, позик, в¡дтерм¡нувань платежа), у тому числ¡ заходи пщ— тримки за рахунок м¡сцевих бюджета;
- умови ф¡нансування ¡нвестиц¡й, зокрема основы умови кредитних угод (термЫи кредиту, розм^ в¡дсотковоí ставки, перюдичысть сплати в¡дсотк¡в тощо);
- оргаыза^ю реал^аци проекту, яка повинна забезпечити (у тому чи^ при можливих змЫах умов) необх¡дну синхро— ыза^ю д¡яльност¡ окремих учасник¡в, захист ¡нтересю кож—
ного з них та своечасне корегування íх наступних дм у ц¡лях усп¡шного завершення проекту;
- зобов'язання учасниюв, як¡ вони прийматимуть у зв'язку з виконанням або взаемод^ю при реалвацп проекту, гаран— ти таких зобов'язань та санкци за 1х порушення.
На територи мюта можуть бути реалвоваы ¡нвестици ор— ган¡в м¡сцевого самоврядування (мюцевого бюджету), ¡нших суб'eкт¡в господарювання та приватних оаб. lнвестиц¡йна дЬ яльн¡сть орган¡в м¡сцевого самоврядування вщрвняеть— ся в¡д ¡нших своею метою, джерелами фЫансування та оч¡— куваними ефектами. Найважлившою метою е покращення умов життедтльност м¡сцевих мешканц¡в, а не безпосеред— н¡й прибуток мюта. Характерна ознака бюджетних ¡нвестиц¡й - 1х тривал¡сть, що пов'язуеться з довготривалим обтяженням бюджету, наприклад, постны витрати на транспортну ¡нфра— структуру не приносять доходу в бюджет. ¡нвестици з бю— джету вщрвняються також специф¡кою ф¡нансування: огра— ни самоврядування мають ч¡тк¡ умови використання бюджету; пщприемц з¡ свободою ршень щодо скерування кошт¡в.
Бюджеты ¡нвестици розпочинаються, коли з'являються вть— ы ф¡нансов¡ ресурси п¡сля покриття обов'язкових витрат. Вони повинн¡ розширювати умови для зовн¡шн¡х чи приватних ¡нвес— тиц¡й, реал¡зовувати ефективну земельну дтльысть та м¡сто— буд¡вну пол™ку. Завдяки цьому територи з низькою атрактив— н¡стю можуть стати мюцями локалваци нових ¡нвестиц¡й.
Конституц¡я гарантуе самост¡йн¡сть орган¡в м¡сцевого са— моврядування, в тому чи^ й щодо використання коштв бю— джету. 1снуе чимало критерив под¡лу доход¡в територ¡альноí громади. Бюджет формують власн¡ доходи з рвних джерел, субвенци з державного бюджету та ц¡льов¡ дотацп. М¡сто мо— же старатись про дофЫансування своeí д¡яльност¡ з м^на— родних ф¡нансових структур. З'являються можливост доф¡— нансування передус¡м еколог¡чних та проекта, зор¡eнтованих на гуман¡зац¡ю середовища життедтльност мешканц¡в.
2. Модель узгодження ¡нвестиц¡йноí пол¡тики з просто— ровими характеристиками мют. Для характеристики про— стору мс використано модель яка включае вим¡ри: «люди— на - функцп - умови - геометрт - час» [1]. На етап анал¡зу просторових структур м¡ст сформовано множину показниюв ¡з застосуванням методики вщбору найвагом¡ших характе— ристик простору та 1х взаeмод¡й:
- у людському вимр (1_) - чисельысть населення, частка економ¡чно активних мешканцю;
- у функц¡ональному (Р) - юльюсть суб'eкт¡в господарю— вання; площа функцюнальних зон м¡ста - фокусю тяж¡ння (промислова, рекреац¡йна, житлова); зовышы функци;
- у вим¡р¡ умов (X) - природы та еколопчы умови, а також умови розмщення мюта в надсистем¡;
- у геометричному вимр (Б) - територт; конф^рацт; протяжн¡сть транспортних маг¡стралей;
- у часовому вимр - ¡сторичы й прогнозы характеристики.
На взаемоди вимрв творять р¡зноман¡тн¡ характеристики
простору мюта. Так, зокрема, на взаемоди 1_Х ¡ Х1_ творять— ся характеристики умов життя й дтльносл, освоеност про— стору; на взаемодтх 1_Р ¡ Р1_ - структура зайнятост населен— ня; на ¡ - щ¡льн¡сть та розподт населення (чол./кв. м); на взаемодтх РБ ¡ БР - розташування суб'eкт¡в у план¡ мюта, функц¡ональне освоення територи; 1_Т ¡ Т1_ - зм¡ни структури
зайнятост населения, майнового стану; на взавмодтх ХТ ¡ ТХ - динамка еколопчних та ¡нших умов мюта в чаа; на БТ ¡ ТБ - змЫи геометричних характеристик м¡ста.
Узгодженють ¡нвестиц¡йноí пол¡тики з просторовими характеристиками мюта доц¡льно проанал¡зувати стосовно певних функцюнальних зон.
а) центр мюта - територ¡я, що характеризувться високи-ми показниками щ¡льност¡ забудови, наявн¡стю ¡сторичноí забудови; мав яскраво виражений багатофункцюнальний характер, пов'язаний з концентрацию адм¡н¡стративних, дЬ лових, культурно-просвггницью, торгових, наукових, гро-мадських та побутових функц¡й;
б) серединна - зона розмщення р¡зноман¡тних форм забудови, характеризувться середньою щтьнютю забудови; значна частина ц° зони зайнята промисловими й ко-мунально-складськими територ¡ями, що розвинулись тут у мжвовнний пер¡од та перш¡ роки радянського перюду;
в) перифер¡я - територт м¡ст, що м¡ститься на стику мюта з прим¡ськими формами забудови; характеризувться висо-кою щтьыстю забудови нових житлових район¡в, наявыстю значно' к¡лькост¡ в¡льних в¡д забудови дтянок. 6 територ¡Eю для розмщення функцм, як¡ потребують великих площ: про-мислово', транспортно', лог¡стичноí;
г) примюька зона - активна динамнна територ¡я з нарос-таючими урбанвацмними процесами, на як¡й в¡дбуваються взавмопроникнення вид¡в розселення ¡ способ¡в життвдтль-ност¡, характерних як для мюта, так ¡ для с¡льськоí мюцевостк Прим¡ськ¡ земл¡ характеризуються багатофункц¡ональн¡стю навантаження рвними видами економнно''' д¡яльност¡; ви-ступають територ¡Eю дифузи (зм¡шування) мюького й сть-ського середовищ, накладання 'х функц¡й. 3а рахунок цього тут особливо активно проявляються системы ефекти ¡ ви-никають нов¡ просторов¡ властивост¡. Територи характеризуються також пщвищеною часткою забудови стьсько' мю-цевост¡ та вищою щтьнютю населення пор¡вняно з ¡ншими територтми област¡, розм¡щенням житлово', комерц¡йноí, рекреацмно' функц¡й. Стьськогосподарська та ¡нфраструк-турна функци ор¡Eнтован¡ на потреби мюта.
Анал¡з структур ¡нвестиц¡й та мюького простору дозволяв визначити множину факторв, як¡ ¡дентиф¡кують ситуац¡ю стану
й динамку ¡нвестицм у м¡сто. Це передус¡м: матер¡альне становище мюта, потреба в покращенн¡ ситуаци (соцвльний запит), наявн¡сть в¡дпов¡дних техн¡ко-технолог¡чних засобв реалваци ¡нвестиц¡й, наявн¡сть просторових умов для ¡нвестування; вар-т¡сть земельних дтянок, ¡нженерне оснащення територи тощо.
Множину факторв попиту та умов на ¡нвестування, а також взавмозв'язкв мж ними можна подати у вигляд¡ орвнтова-ного графа та побудувати матрицю взавмозв'язкв. Шляхом проведення вщповщних ¡терац¡йних процедур отримавмо ¡в-рарх¡чно виражену граф¡чну модель, яка вщображатиме упо-рядковану д¡ю вибраних фактора на загальний процес при-йняття р¡шень з ¡нвестування в рвы просторов¡ ситуаци м¡ста. Для адекватного оцЫювання ситуаци використовувться метод попарних порвнянь та побудова матриц значень за результатами експерних порвнянь факторв. Використовуючи шкалу важливоси експерт визначав вагов¡ коефщюнти фактор¡в (перевагу одного фактора над ¡ншим) [11].
3. Анал¡з просторово' локалваци ¡нвестиц¡й в ринок нерухо-мост¡ на приклад¡ Львова. Мюто Льв¡в - найб¡льше на теренах захщних областей Укра'ни. Чисельн¡сть населення мюта станом на 01.01.2014 становила 758,1 тис. оаб (40% населення Льввсько''' област¡). Загальна площа земель м¡ста Львова становить 17101 га, у тому чи^ 66% територи м¡ста скла-дають забудован земл¡, 20% територи мюта займають л¡си, 11% - ¡нше. Щ¡льн¡сть населення в межах Львова становить 4500 чол./кв. км територи ¡ в однюю з найбтьших серед великих м¡ст Укра'ни. Територ¡я м¡ста мав рад¡ально-к¡льцеву структуру, вщповщно до яко' сформована й вулично-тран-спортна мережа (найкоротш¡ маршрути, як¡ з'вднують бть-ш¡сть масивв м¡ста, проходять через його центр) [10].
Аналв просторово' локал¡зац¡í ¡нвестицм у нерухом¡сть зд¡йснено в¡дносно ¡нвестування «центр - периферт».
Центральна частина м. Львова займав площу 1811,76 га (10% територи мюта). Частка забудованих земель - 97%. Характеризувться найвищою щшьшсть забудови, майже повною вщсутнютю територ^льних резерв¡в. У центр¡ м¡ста сконцентровано 60% кредитно-ф¡нансових установ, 40% установ державно' влади, 30% готелв, 80% закладв осв¡ти, науки ¡ культури, 45% заклад¡в торг^ й громадського хар-чування. 1сторична частина м¡ста площею 140,0 га нале-
Рисунок 1. Динамша ¡нвестування економши м. Львова за видами економ1чно'| д1яльност1 [5, 6]
жить до культурно! спадщини ЮНЕСКО. В цих межах налну-еться 1276 пам'яток арх1тектури, в тому числ1 216 пам'яток загальнодержавного значення.
Вщкоригований генеральний план (2008 ) розглядае Львю у контекст! навколишых територй де видтяються дв1 зони: примюького розселення в межах рад^са приблизно 30 км та формування мютобудвноУ системи «Великий Львю» у межах територи на вщстаы 3-5 км вщ зовышньо'У межк Меж1 примюько'У зони формують територи п'ять стьських адмУ-стративних райоыв област - Жовювський, Яворвський, Го-родоцький, Пустомитвський, Кам'янко-Бузький [5].
Динамка ¡нвестування економки Львова впродовж 2005-2014 рок!в характеризуеться нарощуванням обся-г!в ¡нвестиц!й з 2005 року та зниженням темп!в зростання у 2008-2014 роках (рис. 1). Головним джерелом ¡нвести-ц!й були власн! кошти п!дприемств та кредити банк!в (рис. 2): Ухня частка у загальн!й структур! ¡нвестиц!й становила 80%. Пр!оритетними сферами ¡нвестування стали торг!вля, д!яль-н!сть транспорту та зв'язку, житлове будвництво, операци з нерухомим майном, промисловють [6, 7].
У 2008-2012 роках вщбулося пщвищення надходжень ¡нвестиц¡й, що зумовлено пщготовкою Львова до чемп¡онату з футболу Свро-2012. Тод¡ в економ¡ку мюта було спрямо-вано 10,5 млрд. грн., з яких 77% (8,1 млрд. грн.) - державы кошти, 2,0% (0,28 млрд. грн.) - мюцевий бюджет, 21% (2,2 млрд. грн.) - кошти ¡нвесторю. 1з загального обсягу ¡нвес-тиц¡й 60% спрямовано в ¡нфраструктуру м¡ста (реконстру-йовано аеропорт, проведено реконструкц¡ю ¡ ремонт кому-нальних дор¡г та дор^ загального користування, частково оновлено рухомий склад громадського транспорту), 28% уах ¡нвестицм - на будюництво спортивних арен [3].
При дослщжены ¡нвестиц¡й, що над¡йшли в економку м. Львова, бралися до уваги ¡нвестици в матервльну сферу: ка-п¡тальне буд¡вництво, незавершене буд¡вництво, придбання земл¡ й нерухомост¡. 3а отриманими показниками видтено типи ¡нвестиц¡йних об'ектю та просторовий аспект локал^а-ци ¡нвестиц¡й у м¡ст¡ (рис. 3). До таких об'ектю в¡днесено: но-в¡ центри торг¡вл¡ ¡ послуг; об'екти побудован¡ в рамках пщ-готовки м¡ста Львова до Свро-2012; житлове будюництво.
а) Hoei центри Toprieni, розваг та послуг у Львов'1. У по-страдянський перюд, особливо пюля 2000 року, в мют спо-стер¡гаeться активне будюництво супер- та г¡пермаркет¡в - торгово-виробничих комплекс¡в («П¡вденний», ряд супермаркета «Арсен», «ВАМ», «Метро», «Еп¡центр»); почина-ють формуватися пол¡функц¡ональн¡ центри - розважаль-н¡ комплекси з новим набором функцм (King Cross Leopolis на вул. Стрийсьюй загальною площею 116 546 кв. м та ¡ной комплекси в серединый зон та нових районах м¡ста).
б) Об'екти, побудован в рамках подготовки MicTa Львова до чемпионату з футболу:
м^народний аеропорт «Львв» ¡м. Данила Галицького. 3а-гальний обсяг ¡нвестицм становив 4,6 млрд. грн. (кошти державного бюджету). Здмснена реконструкцт та розширення аеропорту з доведенням пропускно'У здатност¡ до 1000 пас./ год., а також видовження злггно-посадково'У смуги ¡ благо-устрм площ¡ перед аеропортом з будвництвом автостоянки на 900 мюць та реформування п¡д'íзних шлях¡в; стадюн «Арена - Льв¡в» на 34 тис. мюць. Територ¡я 25 га, розташо-ваний у п¡вденн¡й частин м. Львова. Обсяг ¡нвестиц¡й - 2,94 млрд. грн. (кошти державного бюджету). Окрм того, здмсне-но ремонт та реконструщю окремих фрагмента головних вулиць м¡ста на загальну суму 55,0 млн. грн.
в) Житлове будвництво. Частка ¡нвестицм у житлове бу-двництво в мют упродовж 2005-2014 рок¡в становила у середньому 11% у рк вщ загального обсягу ¡нвестиц¡й. Частка земель житлово'У забудови в мют у 2001 ¡ 2014 роках становила вщповщно 19,7 ¡ 19,8%. Стосовно локал^а-ц¡í житлового будюництва в м¡ст¡ мають мюце так¡ процеси:
- нове житлове будюництво ведеться в уже сформованих житлових районах, забезпечених ¡нженерно-транспортною ¡нфраструктурою (район Сих¡в), у п¡вн¡чн¡й частин м¡ста (вул. 700-р¡ччя Львова, Гетьмана Мазепи, Варшавська) та в за-х¡дн¡й (райони Леванд¡вка, Рясне), або за рахунок винесення виробничих ¡ комунальних об'ектю з квартал¡в ¡снуючо'У забудови та Ух переосвоення. Забудова розпорошено'У форми, б¡льш¡ мюця концентраци знаходяться в районах багатопо-верхово' забудови (Сих¡в, П¡вн¡чний), а також у зонах ¡ндивЬ дуально'У забудови за рахунок ущ¡льнення й перебудови;
Рисунок 2. Структура ¡нвестицш за джерелами фшасування, що надшшли в економшу м. Львова у 2013 рощ [6
>исунок 3. Просторова локалiзацiя iнвестицiйниx об'eктiв у м. Львовi
- у пер¡од 1990-2010 рок¡в значний вплив мае процес ло-калваци житлово' багатоповерхово' забудови в серединой зо-н¡ мюта. Серед реал¡зованих у цих зонах житлових ¡нвестицм переважае забудова 3-, 4-поверхова апартаментного типу, а також елггна однородинна. Негативним явищем щодо розмЬ щення ново' житлово' забудови е «оббудова» вил¡тних м¡ських мапстралей, як¡ обумовлюють розпорошення забудови й по-г¡ршення в¡зуального сприйняття природно-ландшафтних до-м¡нант м¡ста. У старм тканин¡ м¡ста реал¡зуeться доповнюваль-на забудова, яка виникае на незагосподарьованих дтянках;
- упродовж останн¡х 20 роюв спостер¡гаeться тенденц¡я посилення урбанвацп прилеглих до Львова територ¡й, що знаходить свое вщображення в показниках частки забудо-ваних земель та земель промислового й комерцмного ви-користання (рис. 4-5).
lндив¡дуальне житлове буд¡вництво в примюьюй зон¡ набирало динам¡ки перших десять пострадянських роюв, до-сягши максимуму в 2000-2005 роках, ¡ розпочало зни-ження темп¡в ¡з входженням в економ¡чну кризу, на юнець 2010 року набувши найнижчих показниюв. Найвищу ди-нам¡ку приросту ново' житлово' забудови спостер¡гаeмо на
вщносно вiддалi вiд мiста
меж¡ Львова з подальшим зниженням вщносно в¡ддал¡ в¡д м¡ста. В¡дзначаeться концентрацт нових будинк¡в уздовж основних дор^, що виходять з¡ Львова, а освоеним засобом комун¡кац¡í служить автомобть. Високий р¡вень активнос-т¡ процесс урбанвацп охоплюе с¡льськ¡ ради, розташован рад¡ус¡ до 10-15 км вщ м¡ста, що безпосередньо межують з мютом та вир¡зняються найвищою юльюстю урбан¡зова-них територ¡й у загальнм структур¡ використаних земель -близько 30% вщ площ¡ в¡дпов¡дних стьських рад.
г] Ои/нка просторово! локал1зацИ' ¡нвестии/й. Спостер^а-еться посилення концентрацп людей ¡ комерц¡йних функ-цм у центральн¡й частин¡ м¡ста. На це вказуе й висока вар-т¡сть нерухомост¡ в центр¡, проведена авторами на основ¡ даних агенфй нерухомост¡ в м¡ст¡. Пр¡оритетом для приват-них ¡нвестиц¡й у центр¡ м¡ста е об'екти готельно' та банюв-сько' сфер, громадського харчування, торпвлк Водночас та-ка концентрацт загострюе ряд проблем, серед яких:
- транспорту, що проявляеться у перевантажены тран-спортно' мереж¡ через щтьну забудову й нев¡дпов¡дн¡сть ¡с-торично сформовано' вулично' мереж¡ новим транспортним навантаженням;
комерцшного використання вiдносно вiддалi вiд мiста
12.00 10.00 8.00 6.00 4.00 2.00
26
30
Забудоваы земл1
Житлова
1,2 1,0 0,8 0,6 0,4 0,2
ц оТ|
Земл1 промисловосл
Земл1 комерщйного використання
}исунок 4. Змiна структури забудови примiськоi зони Рисунок 5. Змша частки земель промисловостi та
- збеpеження icтopичнoгo cеpедoвищa, де великий cтapий житлoвий фoнд вимaгae не тiльки збеpеження, a й мoдеpнi-зaцiï для пoлiпшення пoбyтoвиx зpyчнocтей.
Hецентpaльнi (cеpединнi) paйoни мicтa - зoнa poзшиpен-ня piзнoмaнiтниx фopм зaбyдoви, пеpедyciм кoмеpцiйнoï й житлово'''. Ц paйoни мaють вищу, нiж iншi теpитopiï, Ыве^ тицiйнy пpивaбливicть чеpез знaчнo нижчу вapтicть землi тa бтыхл плoщi. Icнye й oб'eктивнa тенден^я лoкaлiзaцiï TOp-гoвиx фyнкцiй y пеpифеpiйнiй чacтинi мicтa, щo пoв'язaнo з бyдiвництвoм великиx бaгaтoфyнкцioнaльниx тopгoвиx цен-тpiв, зaгaльнa плoщa якиx пеpевищye Q,26 гa. Taкi об'екти пoтpебyють великиx плoщ, зoкpемa для oблaштyвaння aв-тoмoбiльниx cтoянoк, i opieнтoвaнi нa мacoвoгo cпoживaчa з влacним aвтoмoбiлем, для якoгo фaктop вiддaленocтi не е дoмiнyючим. Po6o™ aктивiзyвaлиcя в пiвденнiй чacтинi мю-тa y зв'язку з бyдiвництвoм тут нoвoгo cтaдioнy тa poзбyдoви aеpoпopтy дo 6вpo-2Q12, a тaкoж з poзшиpенням вщповщ-но': тpaнcпopтнoï iнфpacтpyктypи. Ця чacтинa теpитopiï мae пoтенцiaл для cтвopення нoвиx центpiв: cпopт, бiзнеc, ^p^-ля, oœ^a, poзвaги.
У пpимicькiй зoнi земля нaбyвae виcoкoï iнвеcтицiйнoï пpивaбливocтi й кopиcтyeтьcя пiдвищеним пoпитoм cеpед cyб'eктiв екoнoмiчнoï дiяльнocтi тa нacелення. З oднoгo бoкy, iнтенcивне iндивiдyaльне бyдiвництвo в пеpедмicтi е пози-тивним явищем, a з Ышого - cпocтеpiгaeтьcя нapocтaючий кoнфлiкт мiж ypбaнiзaцiйними пpoцеcaми, щo вiдбyвaють-cя в пpocтopi пpилеглиx дo мicтa теpитopiй, i мaйбyтнiми по-тpебaми caмoгo мicтa. Цi теpитopiï мicтo poзглядae для ви-piшення влacниx пpoблем тa як мoжливicть пoкpaщення iнфpacтpyктypнoгo oблaштyвaння ^oix теpитopiй.
4. Aнaлiз cитyaцiï для тa oбrpyнтyвaння пpocтopoвo-iн-веcтицiйнoï мoделi для pевiтaлiзaцiï теpитopiï Пiдзaмче y м. Львoвi. Пiдзaмче - теpитopiя нaлежить Шевченкiвcькoмy paйoнy м. Львoвa. Зaгaльнa плoщa теpитopiï 72,4 гa, чacткa зaбyдoви б2% (pиc. B] [9, 11].
Умoви: pельeф теpитopiï xapaктеpизyeтьcя незнaчними виcoтaми, щo cтвopюють вигiднi yмoви для poзвиткy бyдiв-ництвa. Tеpитopiя безпocеpедньo межуе з пapкoм Bиcoкий Зaмoк, щo е pекpеaцiйнoю зoнoю i знaxoдитьcя пiд oxopo-нoю як apxiтектypнa тa пpиpoднa пaм'яткa. Tеpитopiя Пiдзa-мче вiдoкpемленa вiд центpaльнoï чacтини мicтa зaлiзнич-нoю лУею, якa cьoгoднi aктивнo екcплyaтyeтьcя.
Tpaнcпopтнe cпoлyчeння. Чеpез теpитopiю Пiдзaмче пpoxoдять вaжливi тpaнзитнi тpaнcпopтнi пoтoки, зо^-pедженi вздoвж пpocпектy Чopнoвoлa тa вyлицi Б. Xмель-ницькoгo. Haйбiльше тpaнcпopтне нaвaнтaження пpипaдae нa пеpеxpеcтя вулиць Xмельницькoгo тa Oпpишкiвcькoï, о^шь^ caме ними здiйcнюeтьcя pyx з пiвнiчнo-cxiд-ниx житлoвиx paйoнiв y центpaльнy чacтинy мicтa (1BBQ aвтoм./гoд), a тaкoж нa пеpеxpеcтi пpocпектy Чopнoвo-лa тa вул. Пщ дyбoм, якими вiдбyвaeтьcя pyx з пiвнiчниx житлoвиx paйoнiв y центp мicтa (14Q4 aвтoм./гoд.]. Oби-двa пункти е oднoчacнo пyнктaми пеpетинy тpaнcпopтнo-гo бap'epy, яким тужить зaлiзничнa лiнiя Львiв - Бpoди. Aвтoмoбiльний pyx y paйoнi е менш iнтенcивним i cклaдae в межax зaлiзничнoï cтaнцiï Львiв - Пiдзaмче тa нa пеpе-xpеcтi вулиць Зaмapcтинiвcькa i Xмельницькoгo б14 тa б1В aвтoмoбiлiв нa годину.
Cтaн нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cеpедoвищa теpитopiï oцiнюeтьcя як негaтивний. Ocнoвними видaми зaбpyднення cеpедoвищa е:
- викиди в aтмocфеpне пoвiтpя, cпpичиненi кoнцентpa-цieю пpoмиcлoвиx oб'eктiв нa теpитopiï, пеpедбaчyвaнiй для pевiтaлiзaцiï, тa в и oтoченнi (безпocеpедньo нa теpитopiï Пщ-зaмче фyнкцioнye 7, a в paдiyci 1 км вщ меж теpитopiï ще бЗ пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтвa];
- вiдxoди вiд звaлищ небезпечниx вiдxoдiв, якиx нa теpи-тopiï Пiдзaмче тa нaвкoлo не': poзмiщенo шicть iз 1B i^yrc^x нa теpитopiï Львoвa. Kpiм tord, тут нaйбiльшa кoнцентpaцiя пoдiбниx звaлищ y мacштaбi мicтa;
Pиcyнoк 6. Tepитopiя paйoнy «Пiдзaмчe» у м. Львoвi [11]
- шум, спричинений високою ¡нтенсивнютю руху автомо-бтьного ¡ зал¡зничного транспорту, зокрема вантажними перевезеннями на залвницк
Функцюнальне використання територН. На сьогодн дв¡ най-важлив¡ш¡ функци району - промислова ¡ житлова. Частка земель промисловост становить 34,3% територи району. Тери-тор¡я П¡дзамче та прилегл¡ до не' територи е одним з чотирьох основних осередюв промислового виробництва у мют з огля-ду на к¡льк¡сть розташованих на них промислових об'ектв. Це так звана пюннна промислова зона. Житлову функц¡ю вико-нують чисельн¡ будинки, переважна бтьшють яких побудова-на наприюнц Х1Х ст. та в першм половин¡ ХХ ст. Ктьюсть бу-динк¡в - 676 (серед яких 320 житлових). Територт Пщзамче виконуе важлив¡ для м¡ста в цтому транспортн¡ функци (залв-нична станцт П¡дзамче, дороги ви'зду з центру мюта, трам-вайна лУя тощо). lнш¡ функци, зокрема обслуговуюча, безпо-середньо пов'язан¡ з основними транспортними маршрутами, що проходять через територт району. На територи Пщзамче зосереджен заклади, як¡ надають громадськ послуги, - охо-рони здоров'я (лкарн та пол¡кл¡н¡ки), послуги у сфер¡ осв¡ти (вищ¡ та середы навчальн заклади), а також юнотеатр та бу-динок культури. Сектор комерцмних послуг зор¡eнтований пе-реважно на локальних мешканцю.
¡сторична та культурна спадщина району Пщзамче. Територт «Пщзамче» - один з найдавыших района Львова, який ще у Х1Х ст. був територюю, де стрмко розвивалась промислов¡сть. До 1930 року ця територт знаходилась поза межами мюта, вщповщно земельна рента тут була значно меншою. Пюля Друго' свггово'' вмни зг¡дно з положеннями пол¡тики ¡ндустр¡ал¡зац¡í в кра'нах СРСР у мют в¡дбуваeться швидкий розвиток таких галузей промисловосл, як маши-нобуд¡вна, металурпйна, х¡м¡чна та електротехн¡чна, що змЬ нюе просторово-функц¡ональну структуру м¡ста, а також район Пщзамче - ¡стотно збтьшено промисловий потенц¡ал району, зокрема, шляхом розташування тут нових промислових пщприемств.
Сьогодн¡ на територи е 29 ¡сторичних об'ектв, як¡ займа-ють площу 24,5 га (33,8% вщ загально'' площП, що внесе-н¡ до Списку ЮНЕСКО. В безпосереднм близькост¡ вщ ц¡eí територи розташован¡ ¡сторичн¡ об'екти промислового при-значення, а саме буд^ колишньо'' фабрики повидла на вул. Хмельницького, 124, буд^ колишнього гор¡лчаного заводу Бачевського на вул. Хмельницького, 114-116. Оби-два ц об'екти важливий елемент ¡сторично'' спадщини ¡ пщ-тверджують ¡дентичнють району П¡дзамче. Найважлив¡шою пам'яткою архтектури району е церква св. Параскевп на вул. Хмельницького.
На основ¡ аналву вид¡лено характерн¡ риси простору району «Пщзамче»:
- територт прилягае до центру мюта з твннноТ частини, мае нижчу щ¡льн¡сть, меншу ¡сторичну ¡ матер¡альну ц¡нн¡сть;
- велика частина мюта на твнн в¡д зал¡зничноí коли (район Пщзамче) деградована; район схожий на мюто перюду п¡слявоeнних час¡в - недоглянутий ¡ похмурий;
- характерне нерацюнальне використання площ¡ одно-, двоповерхових споруд рядово'' забудови та значна щшьнють промислових об'eкт¡в; не до юнця зрозум¡ла ситуац¡я з дто-вим центром у цьому;
- ¡снують велик¡ територ¡альн¡ резерви, близьюсть ¡ мож-лив¡сть доброго зв'язку з ¡сторичним центром, вщсутнють ¡с-торичних обмежень на нове будвництво.
Таким чином, визначена територт може бути ефективнЬ ше використана для виршення загальном¡ських потреб, зокрема створення нового загальномюького центру, а також для розв'язання транспортних проблем у центральна час-тин Львова.
5. Просторово-¡нвестиц¡йна модель для ревталваци ви-брано'' д¡лянки включае зм¡ни в простор¡ району: замЫа за-л¡зниц¡ в п¡вн¡чн¡й частин на швидк¡сну автомаг¡страль. Про-понована мапстраль пройде на естакад¡ через Полтвинську улоговину мж Кортумовою горою ¡ Високим Замком, мати-ме розгалуження поза межами центру; на сход¡ - у напрямку пвннного житлового масиву, Майорвки, Сихова, а за умови прокладення тунелю пщ Високим Замком - вихщ на Стрий-ську ¡ в пвденний житловий район; на заход¡ - в житлов¡ й промислов¡ райони Рясне, Левандвка, Б¡логорща, а пюля спорудження тунелю п¡д Кортумовою горою - на вулицю Го-родоцьку, в твденно-захщний житловий район Львова;
- продовження вулиц П¡двальноí тунелем пщ Високим Замком з виходом у район станцп «П¡дзамче» та сполучен-ня тут з¡ швидюсною автомаг¡страллю, а також створення об'ектв транспортно'' ¡нфраструктури п¡д Високим Замком у поеднанн з тунелем;
- перенесення транспортних навантажень з вулиц Кле-парвсько'' на вул. Джерельну, яка пройде на естакад¡ вщ швидюсно'' автомаг¡страл¡, дал¡ тунелем пщ горою Страчення з виходом на вулиц Тараса Шевченка, Ярослава Мудрого ¡ Городоцьку в район¡ площщ перед цирком;
- диференц¡ац¡я транспортних вулиць у центральна час-тин Львова з розширенням к¡льця всередин центрально' частини як системи тунелю ¡ естакад. К¡льце окреслю-еться естакадою швидк¡сноí маг¡страл¡: вулиця Джерельна
- тунель пщ горою Страчення - вулиця Ярослава Мудрого
- площа перед цирком - тунель пщ парком ¡м. Франка ¡ Ци-таделлю з виходом на вулиц В¡товського - 1вана Франка -П¡двальна - тунель пщ Високим Замком. Тунел¡ передбача-ються п¡д зеленими зонами центрально' частини, естакади
- над пониженими дтянками рельефу;
- окреслене ктьце виступае базовою транспортною ланкою центрально' частини й матиме добре сполучення з за-гальномюькими мапстралями. На його основ¡ розвиваеться система обслуговуючого транспорту в центр¡ Львова;
- функцюнальне продовження ¡снуючого центру Львова в пвннному напрямку формуванням трьох осей: ¡сторично орЬ ентовано'', яка повинна сполучити площу Ринок ¡ Старий Ри-нок пшохщними зв'язками вздовж вулиць Краювсько'' ¡ Богдана Хмельницького, завершитись на територи сьогодншньо'' станци «П¡дзамче»; ос дтовоТ активност¡ - як продовження проспекту Свободи вздовж проспекту Чорновола, завершен-ня його пересадочною станцию громадського транспорту на швидюсый автомапстрал^ торгово'' ос¡, яка розвиваеться вщ площ¡ перед ТЦ «Магнус» до ринку «Краювський», да-л¡ вздовж вулиц¡ Базарно'', ¡ заюнчуеться автовокзалом при-м¡ського транспорту пщ швидк¡сною маг¡страллю;
- насичення видтених осей новими об'ектами, як¡ вщповЬ датимуть ''х принциповому функц¡ональному змюту: на ¡сто-
рично ор¡eнтован¡й оа - виставковий зал ¡ молоджний центр у район¡ площ¡ Старий Ринок ¡ вулиц¡ Лева; на оа дтово' ак-тивност¡ - бвнес-центр на вулиц¡ П¡д дубом ¡ банк на вть-нм д¡лянц¡ м¡ж проспектом В'ячеслава Чорновола ¡ вулицею Пантелеймона Кул¡ша; на торгов^ ос¡ - розбудова ЦУМу й створення нових торгових пасажв, розбудова ринку «Краюв-ський» ¡ розташування тут ун¡версального торгового центру;
- «заповнення» територи м¡ж видтеними смугами ¡сто-ричного, д¡лового й торгового змюту житловою забудовою з вщповщальною орган¡зац¡eю в¡дкритих ¡ пщземних про-стор¡в. Поступово вит¡снятимуться з цю' територ" функци, не властив¡ центру (склади, промислов¡ п¡дприeмства, ремонты майстерн та ¡н.);
- максимальне збереження ¡снуючого житлового фонду, його модерызацт, пол¡пшення благоустрою дворових простора. На м¡сц¡ колишнього еврейського цвинтаря пропону-еться розвинути меморвльну площу, а також Музей еврей-сько' культури в Галичин¡;
- створення тшохщного к¡льця навколо центрально' частини Львова, включаючи територи, що долучаються з твнн-ного боку. Ктьце формуватиметься п¡шох¡дним бульваром поблизу швидюсно' автомаг¡страл¡, в¡дкосами Кортумово' гори й Високого Замку з виходом через вулицю Клепарв-ську до озеленених масивю парку 1вана Франка, Цитаде-л¡, вулиц¡ Пщвально', створення п¡шох¡дного поперечного зв'язку вщ Високого Замку через площу Старий Ринок до вулиц Зерново', Балабана й дал¡ через площу перед ринком «Краювський» на Кортумову гору;
- композифйна орган¡зац¡я територ" на основ¡ поеднан-ня й взаемного п¡дпорядкування площ ¡ п¡шох¡дних бульвара, як¡ дом¡нують у простор¡ центру. Наприклад, на торгов^ ос¡ видтяються три площ¡ (перед ТЦ «Магнус», ринком «Кра-к¡вський» та поблизу готелю «Карпати» перед торгово-ви-ставковим центром). У межах ¡сторично' оа вже сформовав площ¡, як¡ е основними '' вузлами (площ¡ Ринок ¡ Старий Ринок), що поеднуються з невеликими площами перед основними об'ектами ц¡eí частини центру тшохщним бульваром вулиц¡ Богдана Хмельницького;
- поеднання зелених масивв, як¡ п¡дходять до центру Львова системою тшохщних бульвар¡в;
- на перспективу доцтьно розвинути новий дтовий центр Львова за меж¡ сьогодншньо' зал¡зниц¡ (швидюсно' автома-г¡страл¡) бтя п¡дн¡жжя Високого Замку компактною формою вздовж вулиц Богдана Хмельницького. Таким чином, Висо-кий Замок виступатиме структуроформуючим ¡ композицм-ним вузлом усього центру Львова. Пщняття швидюсно' ма-г¡страл¡ на естакаду вщкривае добр¡ п¡шох¡дн¡ зв'язки з цю' частини центру в напрямку Високого Замку.
1нвестифйна д¡яльн¡сть на цих територтх передбачае:
- ф¡нансування заходю ¡з перенесенням зал¡зниц¡ з цього фрагмента мюта поза його меж¡ за рахунок кошт¡в Укрза-лвницк Це виг¡дний проект, який дозволить залвниц п¡сля виносу кол" волод™ великими територ¡альними ресурсами. Грошова оцЫка земельних д¡лянок ц¡eí частини мюта, вико-нана авторами в¡дпов¡дно до д^чих методик оц¡нки земельних дтянок нес¡льськогосподарського використання, за сьогодншых умов та п¡сля виносу залвниц вказуе на зрос-тання вартост одиниц¡ територи в 6-7 разв. При врахуванн¡
величин територи, якими володв зал¡зниця в ц¡й частин мю-та, прир¡ст вартост¡ в 50 разв перевищить витрати на вине-сення кол" та '' прокладку поза межами Львова;
- на сьогодн ¡снуе чимало метода ф¡нансування р¡зних ¡нвестиц¡й, але засоби мюького бюджету скеровуються на техннну й соц¡альну ¡нфраструктури (ремонт дорг, модер-н¡зац¡ю водоводу та каналвац^но' мереж¡). 1нфраструктур-н¡ ¡нвестиц" мають значний вплив на сусптьно-економнний розвиток та стан середовища м¡ста, скерован вони на по-кращення умов життя мешканцю та загально' естетики. Ре-формування ¡нженерно' ¡нфраструктури за участ м¡ського бюджету в цм частин¡ м¡ста не лише полтшить умови житте-д¡яльност¡ м¡сцевих мешканцв, а й в¡дкриe значн¡ перспек-тиви для приватних ¡нвестиц¡й та територ" понад 70 га для створення тут нового дтового центру Львова;
- дослщження показало наявнють значних територ¡й для розм¡щення приватних ¡нвестицм, у тому числ¡ значних як фЫансово, так ¡ територвльно. Головним напрямом ¡нвес-тування повинно стати створення тут нових адмУстратив-но-офюних об'eкт¡в, конференц¡йних та виставкових цен-тр¡в, готел¡в, а також об'ектю транспортно' ¡нфраструктури.
М¡сцев¡ мешканц виявляють зац¡кавлен¡сть у реорганЬ зац" та розвитку цього району, в тому чи^ ¡ через ¡нвесту-вання в окрем¡ проекти. 1снуе п¡дтримка м¡сцевого населен-ня на ¡нвестування в ц¡ деградован¡ територи, тод¡ як наявн¡ принципов¡ заперечення громадян на нове будвництво в ¡с-торичному центр¡ м¡ста, що розташований на в¡ддал¡ сто ме-тр¡в в¡д означених територ¡й.
Важливим завданням влади е пошук ¡нвесторв та фЫан-с¡в ¡з бвропи, а також узгодження й управлЫня ¡нвестиц¡ями. На основ¡ проанал¡зованих матервлв можна стверджува-ти, що мюцева влада усп¡шно шукае ¡нвестор¡в та ефективно використовуе ¡нвестици. Д¡яльн¡сть мюцево' влади сл¡д ске-ровувати не лише на короткотерм¡нов¡ проекти, а й на стра-тег¡чний проект «Нового дтового центру Львова», який дозволить принципово реформувати архггектурне середовище та ¡нвестицмну полггику на локальному рвы.
Висновки
1. Здмснено обгрунтування потреби та ¡нструментар¡ю ново' ¡нвестифйно' пол¡тики для ревггалвац" деградованих час-тин м¡ст, ¡ на ц¡й основ¡ запропоновано модель узгодження ¡нвестиц^но' д¡яльност¡ з просторовими характеристиками мют. Для урахування особливостей просторовоНнвестицм-них взаeмод¡й розроблена класифкацт фактор¡в, як¡ визна-чають просторову ситуацю та особливост¡ ¡нвестиц¡йних умов.
2. Дослщження ¡нвестицмно' д¡яльност¡ та просторово' ло-калваци ¡нвестиц¡й у м. Львов¡ п¡дтверджуe 'х рвномаытнють. Визначено, що деградован¡ територи мют, як¡ утворились у пострадянський перюд у зв'язку з¡ зм¡нами, що охопили ва сфери життя, не вдаеться «повернути до життя» лише мюце-вими ¡нвестиц¡ями. Вир¡шення проблем та реалвацт 'х про-сторового потенцвлу вимагае координац" вс¡х учасниюв ¡н-вестиц¡йноí д¡яльност¡ та активно' допомоги з боку держави.
3. Пщтверджена необхщысть зм¡шаного фЫансуван-ня реконструктивних заходю зусиллями держави, мюцевих орган¡в та ¡нвестора, зокрема надання останнм п¡льг, як¡ заощаджують витрати ¡ роблять процес рентабельним. За-
пропонована модель просторовоНнвестицмних узгоджень може служити методичним ¡нструментом при обгрунтуван— н¡ конкретних проекта з рев¡тал¡зац¡í м¡ського простору. Пе— рев¡рка модел¡ на приклад¡ району «Пщзамче» п¡дтверджуe и обгрунтованють, постае потреба опрацювання б¡знес-плану нового проекту та плану його ¡нвестування.
Список використаних джерел
1. Габрель М.М. Просторова органкзацт мютобудвних систем / М.М. Габрель. - К.: Видавничий дм А.С.С., 2004. - 400 с.
2. Габрель М.М. !нвестицмне моделювання збереження та рекон— струювання ¡сторичного середовища мют (приклад Львова) / Га— брель М.М., Лисяк Н.М, Герич О.Т. // Формування ринкових вщ— носин в УкраМ зб. наук. праць; Наук.-досл. економтний ¡нститут М¡н¡стерства економ¡чного розвитку ¡ торг^ Украпни. - К., 2013. -Вип. 7 (146). — С. 52-57.
3. Завдання ¡ заходи з глдготовки та проведення в Укран ф^аль— но"[ частини чемпюнату бвропи 2012 року з футболу [Електрон. ре— сурс]: Додаток до постанови КМУ вщ 14.04.2010 №357. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1805-14.
4. Инвестиционное обеспечение программ жилищно-граждан— ского строительства в городах Украины / [под ред. Г.И. Фильваро— ва]. - К.: Будвельник, 1992. - 16 с.
5. Коригування генерального плану м. Львова. [II стади]. Гене— ральний план. Пояснювальна записка. - Львв, 2008. - Т. 2. - 6:
Коригування генерального плану м. Львова [I стади]. Генеральний план. Пояснювальна записка. - Львв, 2001.
6. Основы показники соцщльного ¡ економтного становища мюта Львова за 2011 р^: [стат. довщ] / Держкомтет статистики Украпни.
- Львв, 2011. - 131 с.
7. Основы показники соцщльного ¡ економтного становища мюта Львова за 2013 р^: [стат. довщ] / Держкомтет статистики Украпни.
- Львв, 2013. - 135 с.
8. Посацький Б.С. Основи урбанютики: навч. поиб. - Ч. 1: Проце— си урбанкзаци та територщльне розпланування / Б.С. Посацький. -Львв Арн¡ка, 1997. - 116 с.
9. Про комплексну реконструкцш квартал¡в (м¡крорайон¡в) заста— р¡лого житлового фонду: Закон Украпни №525-У вщ 22.12.2006; [чинний] // В¡домост¡ Верховно! Ради УкраУни (ВВР). - 2007. -№10.
10. Про охорону культурноТ спадщини [Електрон. ресурс]: Закон УкраГни №1805-111 вщ 08.06.2000; [чинний, ред. вщ 12.12.2012] // Вщомост Верховно!" Ради Укра"(ни (ВВР). - 2000. - №39. - Ре— жим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1805-14.
11. Програма ревтал^аци Львв - П¡дзамче 2012-2025 [Елек— трон. ресурс]. - Режим доступу: irm.krakow.pl/.../Rewitalizacja%20 Lwowa%20Podzamcza%202012_2025.pdf
12. Хорев Б.С. Проблемы городов. Урбанизация и единая систе— ма расселения в СССР [Электрон. ресурс] / Б.С. Хорев. - 2-е изд -М., 1975. - Режим доступа: www.dissercat.com/.../poselki-gorodsk
