CC BY
12
ввввищдтЕнвнвввнвд
^■ЕшВВВПЩМ
УДК 711.4 + 364.122.5
М.М. ГАБРЕЛЬ,
д. техн. н., профессор, Навчально-науковий 1нститут п'щприемництва та перспективних технолопй
Нац1онального ун\верситету «Льв\вська полтехмка»
Й.Я. ХРОМ'ЯК,
к.техн.н, Навчально-науковий 1нститут п\дприемництва та перспективних технолог\й
Нац\онального ун\верситету «Льв\вська пол\техн\ка»
Н.М. ЛИСЯК,
к.е.н, Навчально-науковий 1нститут п\дприемництва та перспективних технолог\й
Нац1онального ун\верситету «Льв\вська пол\техн\ка»
Соцюкомушкацшний чинник у просторовш оргашзацп
та розвитку м!ст
У статт\ дошджено вплив сусп\льних комун1кац\й на просторову орган\зац\ю та розвиток м\ст. При цьому теоретично обгрунтовано категор\ю «соц\окомун\кац\йний прост\р» для м\стобуд\вних та соц1ально-економ1ч~ них задач; зд\йснено виб\р методв дослщження; дана характеристика сусп\льних комун1кац1й та Тх локал\зац\я в простор\ м\ста Львова з урахуванням об'ективних та суб'ективних його властивостей; виявлено зв'язки м\ж соц\окомун\кац\йним чинником та простором, а також просторову локал\зац\ю потенцалу. Обгрунтовано шляхи просторових зм\н на основ\ вимог структуризацп й ефективного використання соц1окомун1кац1йного чинникка.
Ключов/ слова: сусп\льн\ комун\кац\Т, соц\окомун\кац\йний чинник, соц\окомун\кац\йний прост1р, просто-рова орган1зац1я м\ста.
М.М. ГАБРЕЛЬ,
д. техн. н., профессор, Учебно-научный Институт предпринимательства и перспективных технологий
Национального университета «Львовская политехника»
Й.Я. ХРОМЯК,
к.техн.н., Учебно-научный Институт предпринимательства и перспективных технологий
Национального университета «Львовская политехника»
Н.М. ЛИСЯК,
к.э.н., Учебно-научный Институт предпринимательства и перспективных технологий
Национального университета «Львовская политехника»
Социокоммуникационный фактор в пространственной организации и развитии городов
В статье исследовано влияние общественных коммуникаций на пространственную организацию и развитие городов. При этом теоретически обосновано категорию «социокомуникационное пространство» для решения градостроительных и социально-экономических задач; осуществлен выбор методов исследования; дана характеристика общественных коммуникаций и их локализация в пространстве города Львова с учетом объективных и субъективных свойств; выявлено связи между социокомуникационным фактором и
60 Формування ринкових вщносин в УкраУн! №11 (186)/2016 © М.М. ГАБРЕЛЬ, Й.Я. ХРОМ'ЯК, Н.М. ЛИСЯК, 2016
пространством города. Обоснованы пути пространственных изменений на основе требований структуризации и использования социокомуникационного фактора.
Ключевые слова: общественные коммуникации, социокомуникационный фактор, социокомуникацион-ное пространство, пространственная организация города.
N. GABREL,
Prof. National University «Lviv Polytechnik
Y. KHROMYAK, Ph.D National University «Lviv Polytechnik
N. LYSYAK,
Ph.D National University «Lviv Polytechnik»
Socio-communication factor in spatial organization and urban development
In the article researched impact social communications on spatial organization and urban development. This theory justified the category of «social and communication space» for urban and socio-economic problems of the cyties. Social communications and their localization in the space in Lviv was analyzed. The links between social, communication and space factor of the city was found. The ways of spatial changes based on the requirements of structuring and effective usage social and communication factor.
Keywords: social communication, social and communication space, urban space organization.
Постановка проблеми. MicTa, а особливо велию, вщносяться до класу пперсистем, характерними озна-ками яких е наявнють ЫтелектуальноТ складово''', над-звичайна складнють i динaмiзм. 1х складнють зумов-люе необхщысть урахування со^альних, економiчних, технолопчних, еколопчних, естетичних, ^оричних та Ыших характеристик, вщносин i зв'язюв при обгрунту-ванн стратепй та мicтобудiвних ршень !х розвитку. Для вcебiчного доcлiдження прогнозування, розвитку та проектування мют cлiд оперувати великими масивами Ыформаци. Конкретизовано вихiднi положення добору та опрацювання iнформaцiï для до^дження:
- пiдбiр iнформaцiï' пщпорядковуеться метi роботи в цiлому, а також задачам, якi будуть розв'язуватися за результатами до^джень;
- застосування нових пiдходiв до збору та опрацювання Ыформаци, зокрема при складанн програмних документiв i стратепй розвитку мют;
- до^дження й проектування мют як систем по-требуе певно!' абстракци i спрощеного представлення. Нaйефективнiшим засобом спрощення е моделюван-ня, коли модель вщображае лише оcновнi влacтивоcтi об'екта, абстрагуючись вщ другорядних. До основних характеристик мicтобудiвноï' системи нами вiднеcено: межi системи, тип структури, характер взаемозв'язку «вхщ-вихщ», cпецифiкa функцiонувaння, рiвень ор-гaнiзовaноcтi, оcобливоcтi життевого циклу системи, економiчнicть, екологiчнicть та ефективнicть;
- при зростанн cклaдноcтi проблем 'х все важче зводити до суто математичних задач, а нематематич-н методи зменшують об'eктивнicть. Вихiд iз тако' си-туаци — в об'еднаны цих двох рiзних сфер людського мислення: строго лопчного, що спираеться на мож-ливоcтi математичних методiв, i iррaцiонaльного, в
оcновi якого не лише доcвiд та навички, але й чутте-ве сприйняття навколишнього cвiту. 0cкiльки процес cоцiaльно-економiчного розвитку та просторово'' ор-гaнiзaцiï' мicт мicтить творчi компоненти, врахуванню неформальних складових придтено значну увагу;
- характеристика мicтобудiвноï системи здмсню-еться за рiвнем ieрaрхiï, а саме: aбcолютнi показни-ки використовуються для окремих елемен™ системи, груповi — для характеристики взаемозв'язку мiж складовими, комплекcнi — для опису окремих пщсис-тем, Ытегральы — для характеристики системи в цто-му. Узaгaльнюючi критери формуються в межах одно-рщно''' групи властивостей. 0цiнку стану системи та ïï розвитку доцiльно здiйcнювaти на бaгaтокритерiaль-н1й оcновi, у т.ч. i за узагальненими критерiями в межах однорщних груп.
Важливою оcобливicтю обгрунтування шляхiв розвитку мют виступае недостатне усвщомлення гло-бальних змiн, що вщбуваються, в т.ч. у зв'язку з Ыфор-мaтизaцieю cуcпiльcтвa. Cтрaтегiï розробляються за одномаытним методологiчним пiдходом, а 'х обгрунтування й оновлення генплаыв стае iнтелектуaльно складним завданням. Як розробники Стратеги та мю-тобуцвно''' документaцiï, так i керiвники мicт мають бути Ытелектуально готовими до осмислення глобаль-них процеав i 'х прояву на конкретну територiaльну громаду, володiти сучасним методолопчним iнcтру-ментaрieм обгрунтування ршень
У нових полiтичних та cоцiaльно-економiчних умо-вах мае принципово змЫитися методологiя перед-проектних доcлiджень та обгрунтування мicтобудiв-них рiшень, зокрема у розрiзi повнiшого врахування людського вимiру та доcлiдження cоцiaльного потен-цiaлу. Cлiд вiдiйти вiд трактування людини як засобу
виpoбництвa, yзaгaльнeнo poзглядaючи coцiaльнo-дeмoгpaфiчнi xapaктepиcтики тa oбГpyнтoвyючи тpy-дoвi pecypcи для poзвиткy мicтoyтвopювaльнoÏ й мю-тooбcлyгoвyючoí' ФУПИ cфep. Уpaxyвaння cycпiльнoÏ думки тa cycпiльниx вiднocин cтae oбoв'язкoвим пpи poзpoбцi мicтoбyдiвнoí' дoкyмeнтaцií' й cтpaтeгiй poз-витку мicт. Дyмкa гpoмaди i ''Ï cycпiльниx гpyп пepeтвo-pюeтьcя в yмoвy cycпiльнoí' пiдтpимки пpoпoнoвaниx piшeнь, oб'eднye лoкaльнi cпiльнoти, iдeнтифiкye Ïx з пeвним пpocтopoм мicтa.
Анал'з досл'щжень та публ'кацй. Ha жaль, зa-цiкaвлeння coцioкoмyнiкaцiйним чинникoм в ypбaнic-тичнiй нayцi е нeдocтaтнiм. Texнiчнi нayки вивчaють мoжливocтi й cпocoби пepeдaчi, o6po6w/i тa збepiгaн-ня iнфopмaцiÏ, cтвopeння cпeцiaльниx кoдiв — cиcтeм пeвниx cимвoлiв i пpaвил, зa дoпoмoгoю якиx мoж-нa пoдaти нeoбxiднy iнфopмaцiю. Пcиxoлoгiя poзгля-дae чинники, як cпpияють пepeдaчi тa cпpийняттю iнфopмaцiÏ, пpичини, якi ycклaднюють пpoцec м^ ocoбиcтicнoÏ й cycпiльнoí' кoмyнiкaцií', a тaкoж yмoти-вoвaнicть мoвнoí' пoвeдiнки кoмyнiкaнтiв. Eтнoгpaфiя вивчae пoбyтoвi тa кyльтypoлoгiчнi ocoбливocтi гаму-нiкaцiÏ як cпiлкyвaння в piзниx eтнiчниx apeaлax. Co^-oлoгiя дocлiджye пpoблeми зв'язкiв i вiднoшeнь o^e-миx ocoбиcтocтeй, мaлиx тa вeликиx coцiaльниx гpyп. У пoлiтoлoгií' виник oкpeмий нaпpям, який дocлiджye пoлiтичнi пpoцecи з пoглядy iнфopмaцiйнoгo oбмiнy мiж cyб'eктaми пoлiтики [6-B].
Poзгляд явищ ypбaнiзaцiÏ, пpoблeм пpocтopoвoí' opra-нiзaцií' тa coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy мicт з ypa-xyвaнням coцioкoмyнiкaцiйнoгo чинникa дoпoмoжe нe тiльки зpoзyмiти нoвi мexaнiзми poзвиткy мicт, a й poз-кpиe шляxи i пoтeнцiaл пoкpaщeння мicькoгo cepeдoви-щa й якocтi життя мeшкaнцiв. Öe питaння в чac кpизи i нeдocкoнaлocтi pинкoвиx мexaнiзмiв зacлyгoвye нa oco-бливу yвaгy. Iнтepec дo вивчeння cycпiльнoгo пpocтopy мicтa нe е cyro тeopeтичним, вiн пpoдиктoвaний нaгaль-ними пpaктичними пoтpeбaми. Cьoгoднi в piзниx мicтax cвiтy cтвopюютьcя мiждиcциплiнapнi poбoчi кoмaнди, щo cклaдaютьcя з apxiтeктopiв, ypбaнicтiв, eкoнoмicтiв, co^-oлoгiв, «iнфopмaтикiв» тoщo, якi зaймaютьcя poзpoбкoю й вт^нням y життя пpoeктiв «eфeктивнoгo» cycпiльнoгo пpocтopy, щo мaють нa мeтi пoкpaщeння кoмyнiкaцií' тa взaeмoдiï в мicькoмy пpocтopi, a тaкoж пiдвищeння йo-гo бeзпeки. OбГpyнтoвaнa пpoблeмa нaбyвae ocoбливo-гo знaчeння для вeликиx мicт. Bимaгaють yзaгaльнeння тa ocмиcлeння пeвнi кaтeгopiï.
KaтeгopiÏ, викopиcтoвyвaнi в cтaттi.
Koмyнiкaцií' — пpoцec oбмiнy iнфopмaцieю мiж двoмa aбo бiльшe ocoбaми; виникaють мiж людьми, cycпiль-ними гpyпaми, opгaнaми мicцeвoгo caмoвpядyвaн-ня, piвнями yпpaвлiння тoщo. B eпoxy iнфopмaцiйнo-ro cycпiльcтвa кoмyнiкaцií' зaбeзпeчyють: пpoгpecyючe
зaдoвoлeння людcькиx пoтpeб в iнфopмaцiйниx пpo-дyктax i пocлyгax; cтвopeння глoбaльнoгo iнфopмaцiй-нoгo пpocтopy, здaтнoгo зaбeзпeчити нoвy якicть життя; paдикaльнi змiни в yciй cиcтeмi cycпiльниx вiднocин (пoлiтичниx, пpaвoвиx, дyxoвниx тa iн.); збiльшeння пи-тoмoÏ вaги iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивниx тexнoлo-гiй, пpoдyктiв тa пocлyг y вaлoвoмy внyтpiшньoмy пpo-дyктi (ВВП) ^a'™; пoявy яюа-ю нoвиx кoмyнiкaцiй й eфeктивнoí' iнфopмaцiйнoÏ взaeмoдií' людeй нa зaca-дax зpocтaючoгo дocтyпy дo нaцioнaльниx i cвiтoвиx iнфopмaцiйниx pecypciв, пoдoлaння iнфopмaцiйнoí' нe-piвнocтi (бiднocтi); якicнi cyai^^ тpaнcфopмaцií', змЬ щeння aкцeнтiв з виpoбничoí' дo нeвиpoбничoí' cфep, змЫу xapaктepy iнфopмaцiйниx пoтoкiв [4].
Aмepикaнcький coцioлoг Льюк: Bipт [2] звepтae yвa-гу нa xapaктepнi ocoбливocтi кoмyнiкaцiй y мicтax: мюь-к мeшкaнцi cпiлкyютьcя aктивнiшe i чacтiшe, aлe мiжo-coбиcтicнi cтocyнки в мют е знeocoблeними, нe тaкими близькими, як y ceлi. Bтpaчaютьcя тpaдицiйнi пiдcтaви cycпiльнoгo життя: cлaбнyть poдиннi тa cyciдcькi зв'язки (y ceлi люди paзoм пpaцюють, xo^^ дo цepкви, знaють oднe oднoгo змaлкy тoщo). Haтoмicть з'являютьcя нoвi види людcькиx cтocyнкiв, якi пepeвaжнo нeтpивкi, мa-ють тимчacoвий, знeocoблeний xapaктep, пpeвaлюють фopмaльнi види coцiaльнoгo кoнтpoлю. Koнкypeнцiя пepeвaжae нaд cпiвпpaцeю. Гopoдянин нe здaтeн eмo-цiйнo peaгyвaти нa кoжнy людину, з я^ю вiн кoнтaктye. Micький cтиль життя, нa вiдмiнy вiд аль^^га, пepeд-бaчae нaбaгaтo шиpшi, aлe мeнш глибoкi кoнтaкти мiж людьми, з'являeтьcя пoчyття caмoтнocтi в rpym.
Coцioкoмyнiкaцiйний чинник — cyкyпнicть coцiaль-ниx i кoмyнiкaцiйниx xapaктepиcтик, |щ> впливaють нa yмoви кoмyнiкaцiй y мicтax. Aвтopaми пpoпoнyeтьcя ввecти пoняття «coцioкoмyнiкaцiйний пpocтip» як ce-peдoвищe, дe peaлiзyютьcя coцiaльнi кoмyнiкaцiÏ.
Мета статт'1 — дocлiдити зв'язки мiж coцioкoмyнi-кaцйним чинникoм тa пpocтopoвoю opгaнiзaцieю мicт. Пpи цьoмy виpiшyвaлиcь зaвдaння:
• тeopeтичнoгo ocмиcлeння пpoблeмaтики «coцio-кoмyнiкaцiйний чинник» тa «coцioкoмyнiкaцiйний пpo-cтip» для зaдaч coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy й пpocтopoвoÏ opгaнiзaцiÏ мют;
• вибopy мeтoдiв дocлiджeння пopyшeнoí' пpoблeмa-тики;
• xapaктepиcтики coцiaльниx ^мун^^й y пpocтo-pi Львoвa;
• виявлeння зв'язкiв мiж coцiaльними ^мун^^я-ми тa пpocтopoм Львoвa, a тaкoж пpocтopoвoí' лoкaлi-зaцií' цьoгo пoтeнцiaлy;
• oбГpyнтyвaння нaпpямiв пpocтopoвиx змiн i coцi-aльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy нa ocнoвi вимoг cтpyк-тypизaцiï й eфeктивнoгo викopиcтaння coцioкoмyнiкa-цiйнoгo чинникa.
Виклад основного матер/алу.
I. Теоретичне осмислення та методи досл1джен-ня проблематики. Для характеристики простору мют використано модель яка включае вим^и: «людина -функци - умови - геометрт - час» [1]. На етап ана-люу просторових структур мют сформовано множину показниюв ¡з застосуванням методики вщбору найва-гомших характеристик простору та Тх взаeмод¡й:
у людському вимр (Ц — чисельн¡сть населення, частка економ¡чно активних мешканц¡в;
у функцюнальному (Р) — к¡льк¡сть суб'ектв господарю-вання; площа функц¡ональних зон мюта — фокус¡в тяжЫ-ня (промислова, рекреацмна, житлова); зовн¡шн¡ функци;
у вимр умов (X) — природы та еколопчн умови, а також умови розмщення мюта в надсистемк
у геометричному вим¡р¡ (Э) — територт; конф^ура-ц¡я; протяжнють транспортних маг¡стралей;
у часовому вимр — ¡сторичн й прогнозн¡ характеристики.
На взаeмод¡Т' вим¡р¡в творяться рюноманггы характеристики простору м¡ста. Так, зокрема, на взаемодп 1_Х ¡ Х1_ творяться характеристики умов життя й дтльноси освоeност¡ простору; на взаемодтх 1_Р ¡ Р1_ — структура зайнятосл населення; на ¡ — щ¡льн¡сть та розпо-д¡л населення (чол./м2); на взаемодтх РЭ ¡ ЭР — розта-шування функц¡й у план м¡ста, функц¡ональне освоення територп; 1_Т ¡ Т1_ — зм¡ни структури зайнятост населення, майнового стану; на взаемодтх ХТ ¡ ТХ — динамка екологмних та ¡нших умов м¡ста в час¡; на ЭТ ¡ ТЭ — змЬ ни геометричних характеристик м¡ста.
Серед зазначених вимрв Людина займае прюри-тетне м¡сце, а людський вим^ виступае узагальненою зм¡нною м¡стобуд¡вного простору. Населення мют може бути структуроване за рюними ознаками: в¡ком, стат-тю, квал¡ф¡кац¡eю тощо. Для аналюу людського вим¡ру використовують показники ктькюн — число, щ¡льн¡сть людей; якюн — духовн¡сть, осв¡чен¡сть тощо. Значну увагу мае бути прид¡лено характеристик ментальност¡ населення, його св¡тоглядно-духовному облку, оскть-ки за умов сьогодення таю характеристики визнача-ють соцюкомункацмн особливост¡ м¡ст та зростаюче впливають на Т'х просторову орган¡зац¡ю й розвиток.
Здмснене теоретичне осмислення порушено' про-блеми дае можлив¡сть перейти до конкретизаци методик до^дження та безпосереднього анал¡зу окрес-лених взаемозв'язюв у Львов¡.
II. Методи дотдження проблеми. Для встановлення зв'язюв сусп¡льного кап¡талу з простором м^а вико-ристовувались традиц¡йн¡ методики: картографии—для анал¡зу локал¡зац¡'' рюних сусп¡льних груп у простор¡; ста-тистичн¡ — для анал¡зу соцгально-демографнно''' ситуа-цп, стану простору рюних сусп¡льних груп; соц¡альн¡ опи-тування — для уточнення емп¡ричних матерев.
При проведенн¡ досл¡дження використовувалась екс-пертна методика, тобто застосовувались опитуван-ня компетентних експерт¡в. Принаг¡дно слщ зауважи-ти, що з цього питання нема опрацьованих ефективних методик. Завдання експерт¡в полягало в оцЫц отрима-них тверджень щодо урбан¡стичних та со^ально-еконо-мнних прояв¡в окремих складових соц¡окомун¡кац¡йного чинника. В групу експертв ув¡йшло 15 оаб, головно ар-х¡тектори-урбан¡сти та представники органа управл¡ння м¡стом. 3 використанням отриманих результат¡в створено компоненти дильносл з просторово'' органюацй' й розвитку м¡ст, а також очкуван передбачення в¡д акти-вюацп сусп¡льного потенц¡алу в м¡стах.
При до^дженн соц¡окомун¡кац¡йного простору Львова брались до уваги: геометричн характеристики простору (площа, конф^урацт, розташування, характер забудови); привабливють (¡нфраструктура, транспортна доступнють, комфорт, зовн¡шн¡й вигляд, можливост¡ активностей та проведення часу спт-кування); часов¡ (наявн¡сть ¡сторико-арх¡тектурних об'eкт¡в, знакових будюель ¡ споруд тощо).
З^рано статистичн¡ та дан¡ натурних обстежень. За отриманими показниками видтено територп в про-стор¡ Львова, на яких соцюкомункацмний чинник мае найбтыхл прояви. До таких територ¡й належать: центральна частина мюта, парки, ринки (у т.ч. нов¡ центри торг^ ¡ послуг), прибудинков¡ територп, комункацм-н¡ простори.
Характеристика соцюкомункацмного простору Львова. Центральна частина мюта Львова займае площу 1811,76 га (понад 10% територп мюта), частка забудованих земель — 97%. Характеризуемся ви-сокими показниками щтьносп забудови, майже по-вною вщсутнютю територ^льних резерв¡в, наявн¡стю ¡сторично'' забудови; мае яскраво виражений багато-функцюнальний характер, пов'язаний з концентрац¡eю адмУстративних, д¡лових, культурно-просв¡тницьк¡, торгових, наукових, громадських ¡ побутових функц¡й. У центр¡ м¡ста Львова сконцентровано 60% кредит-но-ф¡нансових установ, 40% установ державно'' влади, 30% готел¡в, 80% закладю осв¡ти, науки ¡ культури, 45% закладю торг¡вл¡ й громадського харчування. 1с-торична частина мюта площею 140,0 га належить до культурно'' спадщини ЮНЕСКО. В цих межах налну-еться 1276 пам'яток архггектури, у т.ч. 216 пам'яток загальнодержавного значення [5-6].
Центральна частина м. Львова е епщентром проведення загальномюьких свят ¡ фестивал¡в. У пострадян-ський час 'х к¡льк¡сть р¡зко зросла — у Львов¡ щорм-но проводиться понад 100 фестивалю, що обумовило зростання ¡нтересу та юлькосп туриста, котр¡ вщвщ-ують мюто. Для прикладу, у 2000-му Львю в¡дв¡дало 122 тис. турист¡в, з яких 24,8 тис. ¡ноземних, у 2005
р., вщповщно, 164 тис. (51,5 тис.), а в 2008-му — 305 тис. (понад 70 тис. ¡ноземцЫ). У 2015 роц ця цифра дещо нижча, що пояснюеться военними д¡ями на сxод¡ УкраТни ¡ застереженнями закордонних турист¡в.
Найактивн¡шими осередками соц¡альниx комункацм у межах центрально! частини мюта Лева е Площа ри-нок ¡ Проспект свободи. 1сторично площа Ринок — перший район Львова, де було засновано мюто, яким воно тривалий час обмежувалося, ¡ звщки розвивалося; по-л™чний, економ¡чний ¡ культурний центр Львова. Те-ритор¡я площ¡ Ринок е п¡шоx¡дно-трамвайною зоною. Тут розташована мюька ратуша, ряд в¡домиx культових споруд, кав'ярень. Сьогодн площа Ринок продовжуе бути важливим, хоч тепер уже ¡ не единим м¡ським центром соц^льних комун¡кац¡й. Площа стала мюцем про-ведення Р¡здвяного ярмарку, фестивале, святкування дня м¡ста (рис. 1). Проспект Свободи — центральна ву-лиця Львова. Загальна довжина близько 350 метрЫ. Вулиця е фактично другим (п¡сля площ¡ Ринок) центром Львова, ТТ формування почалося в XVIII ст. На вулиц розмщен оперний театр, музеТ, пам'ятники, бтьшють заклад¡в торг¡вл¡, банк¡в, ресторани. За вск час¡в вулиця використовувалась як мюце парад¡в, демонстрацм, процес¡й та ¡нших урочистих прохода (рис. 2).
Багатофункц¡ональн¡сть, а також ¡сторична й архг тектурна цЫнють центру м. Львова п¡двищу8 ¡нтенсив-н¡сть соц¡альниx комун¡кац¡й та громадськоТ активнос-т¡ мешканц¡в м¡ста. Традицт з¡брання для вир¡шення проблем мюцевих громад практично в¡дсутня, нато-мють спостер¡га8ться практика з¡брань у мютк коли протести скликаються переважно для засвщчення позицм щодо процес¡в та дм влади.
В останн¡ десятилпгя проведено ряд заxод¡в, пов'язаних ¡з реконструкц¡8ю центрально)' частини мю-та Львова. Вщбулась зам¡на брук¡вки на площ¡ Ринок ¡ перетворення ТТ на п¡шоx¡дну зону, реконструкц¡я Проспекту Свободи, спорудження пам'ятника Т.Шевченку, що вплинуло на загальну привабливють простору, по-кращило сприйняття, зручнють для з¡брань ¡ культурно-
го проведення часу мешканцями м¡ста. Спорудження пам'ятника Т.Шевченку на Проспект Свободи у 1992 роц стало частиною ¡сторичноТ пол¡тики ¡ процесу символьного маркування м¡ста в умовах сусптьних транс-формац¡й. Площа перетворилася на епщентр з¡брань мешканц¡в мюта на сп¡льн¡ молебн¡, читання в^шю ¡ сп¡вання народних п¡сень, запалювання свнок, щоден-н¡ покладання квтв. Посередин¡ проспекту в¡д Оперного театру до площ¡ М¡цкевича прокладена широка центральна алея завдовжки понад 300 метрЫ (у святков¡ дн¡ заповнена льв¡в'янами й туристами). Тут же, на алеТ, збираються любител¡ шаx¡в ¡ дом¡но.
На пщвищення атрактивност¡ центру м¡ста для соцг альних комун¡кац¡й вплинула ¡ розбудова великоТ кть-кост¡ заклада торг¡вл¡ й громадського харчування — збтьшилось число кав'ярень, кафе, заклада швидкоТ Тжк сувен¡рниx магазин¡в; вщкрились кав'ярн¡ за те-матичними напрямами. Кав'ярн у центральн¡й части-н стали символом м¡ського простору, яке одночасно виступае й територ¡8ю для спткування, ¡ зоною вщпо-чинку, ¡ територ¡8ю туристичного ¡нтересу.
Парки. Парк культури та вщпочинку ¡мен Богдана Хмельницького — пам'ятка садово-паркового мис-тецтва м¡сцевого значення, закладений в 1951 роцк Загальна площа 26 га. Парк вважаеться розважаль-ним. У минулому це була одна з найбтьш упоряд-кованих зелених зон, у яюй знаходяться концерт-но-танцювальний зал «Романтик», стадюн «Юнють», м¡стечко атракц¡он¡в, центральна естрада, числены заклади харчування, колесо огляду, з якого видно чудову панораму мюта. ВЫ виступав основним мюцем проведення бтьшост м¡ськиx свят, мюцем в¡дпочинку ¡ розваг Ымей з д¡тьми (едина у Львов¡ зона атракцю-н¡в для дп"ей). Вx¡д до парку оформлений колонадами.
Парк надал¡ залишаеться одним ¡з найпопулярн¡шиx у м¡ст¡. Проте, за даними адмУстрацм парку, його вщ-в¡дуван¡сть зменшилася в два рази пороняно з 1980-ми роками. Для пщвищення ефективност використан-ня територм парку пропонуються розважальн¡ заходи
Рисунок 1. Площа Ринок у м. Львов! Рисунок 2. Проспект Свободи у м. Львов!
Pиcунoк 3. Паpк культуpи та вiдпoчинку ím. áot-дана Xмeльницькoгo у Львoвi
для дiтeй i дopocлиx (aтpaкцioни, тeнicний кopт, aлeï для пpoгyлянoк), фopмyeтьcя тpaдицiя пpoвeдeння фecти-вaлiв, кoнцepтiв, iншиx видiв aктивнocтeй (pиc. 3-4).
Myзeй «Шeвчeнкiвcький гaй» (cкaнceн) poзтaшo-вaний y пiвнiчнo-cxiднiй чacтинi Львoвa; cтвopeний зa eтнoгpaфiчним пpинципoм y 1971 p. для пopя-ТУНКУ пaм'ятoк дepeв'янoï apxiтeктypи, пpeдмeтiв пo-6уту i зpaзкiв нapoднoгo миcтeцтвa ycix icтopикo-eт-нoгpaфiчниx гpyп Зaxiднoï Укpaïни, щo cфopмyвaлиcь нaпpикiнцi XIX - пoчaткy XX cт. Bдaлo oб'eднye œp-биcтий лaндшaфт, вiднoвлeнy pocлиннicть Kapпaт i пepeнeceнi icтopичнi cпopyди з piзниx peгioнiв Зaxiднoï Укpaïни. Eкcпoзицiя мyзeю «Шeвчeнкiвcький гaй» нa-лiчye 124 пaм'ятки apxiтeктypи, oб'eднaнi в 54 caди-би. У мyзeï фyнкцioнye чoтиpи виcтaвкoвиx зaли, двa з якиx мaють пocтiйнy eкcпoзицiю. Tepитopiя мyзeю плoщeю 60 Ta yмoвнo poздiлeнa нa шють eтнoгpaфiч-ниx зoн, кoжнa з якиx — мiнi-ceлo, щo cклaдaeтьcя з 15-20 пaм'ятoк нapoднoï apx^e^yp^ У житлoвиx тa гocпoдapcькиx пpимiщeнняx poзмiщeнo близькo 20 тиc. пpeдмeтiв щoдeннoгo пoбyтy й yжиткoвoгo миcтe-цтвa. Шicть тaкиx мiнi-ciл мaють нaзви «Бoйкiвщинa», «Лeмкiвщинa», «Гyцyльщинa», «Бyкoвинa», «Пoдiлля» i «Львiвщинa». Haйcтapiший eкcпoнaт — ceлянcькa xa-тa 1749 p.; е тaкoж кузня, шкoлa, лicoпильня, cy^o-вaльня, вoдяний млин тa вiтpяк.
Зa ocтaннi двa дecятилiття cкaнceн втpaтив oб'eкти, як згopiли. Paзoм iз тим aктивiзyвaлocь викopиcтaн-ня йoгo тepитopiï для пpoвeдeння нapoдниx cвяткyвaнь i мacoвиx гулянь. У бyднi xapaктepнe вщчуття пycтoти тa зaнeдбaнocтi в щй чacтинi кoмyнiкaцiйнoгo пpocтo-py мicтa, пpoтe в пepioди дepжaвниx i peлiгiйниx cвят мyзeй е тpaдицiйним мicцeм пpoвeдeння тeмaтичниx фecтивaлiв («Piздвo в Гaю», Cвятo Пaмпyxa, фecти-вaль пиcaнoк), мaйcтep-клaciв, читaння piздвяниx зoк, cпiльниx кoлядyвaнь вщ xaти дo xaти, щo cтвopюe ocoбливy poдиннy aтмocфepy, cлyжить мю^м зycтpiчi львiвcькиx poдин i гocтeй мicтa.
Pиcунoк 4. Паpк ím. Б. Xмeльницькoгo, Miжнаpoдний музичний фecтиваль Alfa Jazz Fest
Pинки. У Львoвi нaлiчyeтьcя близькo 50 pинкiв. Умoвнo poздiлимo ïx нa тpи гpyпи:
- пpoдyктoвi («Гaлицький pинoк», «Пpивoкзaльний pинoк», «Kpaкiвcький pинoк», «Cтpийcький pинoк», «Шyвap») — pинки, щo cпeцiaлiзyютьcя нa пpoдaжy ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï;
- cпeцiaлiзoвaнi («Bepнicaж», Kнижкoвий pинoк — виникли cтиxiйнo, cпeцiaлiзyютьcя нa пpoдaжy кapтин, xyдoжнix виpoбiв, cyвeнipiв, aнтиквapiaтy, книжoк тoщo i cтaли пoпyляpними мicцями вiдвiдyвaння як житeлiв мicтa, тaк i тypиcтiв;
- нoвi цeнтpи тopгiвлi, poзвaг тa пocлyг y Львoвi, щo винигають нa в"íздax y мicтo. Ix aктивнe бyдiвництвo poзпoчaлocь пicля 2000 p. У мют пoбyдoвaнi cyпep-тa гiпepмapкeти — тopгoвo-виpoбничi кoмплeкcи (cy-пepмapкeти «Apceн», «BAM», «Meтpo», «Eпiцeнтp»); пoчинaють фopмyвaтиcя пoлiфyнкцioнaльнi цeнтpи — poзвaжaльнi кoмплeкcи з нoвим нaбopoм фyнкцiй:
Topгoвo-виpoбничий кoмплeкc «Пiвдeнний» — нaй-бiльший тopгoвий кoмплeкc y Львoвi; poзтaшoвaний y пiвдeннiй чacтинi мicтa, пoблизy Cкнилiвcькoгo пap-ку. Kiлькicть пpaцюючиx cягae 17 ™c. ocí6. Pинoк пo-еднуе тopгoвy (нa йoгo тepитopiï пpaцюe близькo двox тиcяч мaгaзинiв), poзвaжaльнy функцм' (функцюну-ють pecтopaни i чиcлeннi кaфe, cпopтивний кoмплeкc i фiтнec-цeнтp, тpeнaжepнi зaли, бaceйн; е гoтeль «Пв-дeнний»), пocлyги (нoтapiaльнi, бaнкiвcькi й пoштoвi). Дie дитячий caдoчoк «Дивocвiт» нa 150 мюць, гypтки зa тeмaтичними нaпpямaми.
Topгoвo-poзвaжaльний цeнтp King Cross Leopolis poзтaшoвaний y пepифepiйнiй чacтинi мicтa. Зaгaль-нa плoщa 105 000 м кв., 110 мaгaзинiв, poзвaжaль-нa зoнa плoщeю 5500 м кв. Haлiчye 10 млн вiдвiдyвa-чiв y piк.
Topгoвий цeнтp «Фopyм Львiв» poзтaшoвaний y цeнтpaльнiй чacтинi мicтa, вiдкpитий 2015 p. Зaгaль-нa плoщa 35 000 кв. м. Пoeднye тopгoвeльнy (130 мaгaзинiв), poзвaжaльнy i пoбyтoвy функцГ|'.
Ринки як мГсця торгГвлГ е осередками, де суспГльнГ ко-мунГкацГТ найбГльш щГльнГ й набувають мГжособистГсного характеру. Активнш соцГальнГ комунГкацГТ на невеликих ринках, що сформован! в житловГй забудовГ й розрахо-ванГ на мешканцГв близького оточення: мешканцГ краще знають продавав Г вГдвГдувачГв-сусГдГв, мають бГльше тем для спГльного обговорення, проте Гснують Г нега-тивнГ прояви таких комунГкацГй - втрачаеться комфорт, зручнГсть Г безпечнГсть для вГдвГдувачГв ринкГв. НовГ цен-три торгГвлГ зайняли важливе мГсце у формуваннГ соцГ-окомунГкацГйного простору мГст, стали точками локалГ-зацИ' нових стилю життя Г соцГальних вГдмГнностей. Таю центри, з однГеТ сторони, виключають негативний аспект прояву соцГальних комунГкацГй звичайних ринкГв — ма-совГсть, зГткнення, бГднГсть, некомфортнГсть, Г стають зручним, безпечним Г цГкавим середовищем для прове-дення дозвГлля, з другоТ, — знижують рГвень соцГальних комунГкацГй (е обмеженими щодо можливостГ контакта ¡з «небажаними», «чужими»).
ПрибудинковГ територГТ. Формування соцГокомунГ-кацГйного простору прибудинкових територГй набувае
важливого значення у зв'язку з прийняттям на зако-нодавчому рГвнГ вимог щодо об'еднання спГввласникГв багатоквартирних будинкГв з метою спГльного користу-вання, утримання й управлГння своТм будинком та при-будинковою територГею. У ЛьвовГ почали створюватись такГ об'еднання. СоцГальнГ комунГкацГТ мешканцГв багатоквартирних будинкГв набувають нових форм (для ре-алГзацГТ цього права необхГдний консенсус, досягнення якого зумовлюе частГ взаемоди й щГльнГ мГжособистГс-нГ контакти), оскГльки зумовленГ не лише задоволен-ням потреб вГдпочити та поспГлкуватись з сусГдами, а необхГднГстю вирГшення проблем спГльного проживан-ня й благоустрою прибудинкових територГй. Важливим е громадський простГр у районах багатоповерховоТ за-будови пГслявоенних рокГв. ВГдповГдно до дГючих у цей час нормативГв на громадськГ функцГТ видГлено великГ територГТ, якГ були комфортно органГзованГ та естетич-но оформленГ. В сьогоднГшнГх умовах, як показуе аналГз забудови житлового району «СихГв», у ЛьвовГ цГ просто-ри «гуманГзуються» та стають привабливими для соцГ-альних комунГкацГй мешканцГв цих районГв.
Соцюкомункацмш характеристики
Мережа зв'язюв Дов1ра Норми поведЫки Цшносп
Функцюнапьне зонування
Розпланування
Розыпщення об'екпв
Композицш
о а. о
ш н
X
а. <
Вдосконалення внутршньоТ струкгури
и
о
Територ1альне розширення
Розвиток зв'язюв з надсистемою
негативш
Органпзацт ландшафте
Оч1куван1 ефекти
ПОЗИТИВН1
Вщхщ вщ еконои/пчноТ акгивност1 Економнн1 Актив1зац1я господарського життя
Сусптьна поляризац1я Соц1апьн1 Пщвищення якосл життя
Деградацт зв'язюв диференщацт Еколопчн1 Еколопзац1я простору
ДезЫтеграц1я простору Арх1тектурно-просторов1 Покращення комфортное^ середовища
Рисунок 5. Модель впливу соцюкомушкацшних характеристик на просторову оргашзацю й розвиток мгста
Обгрунтування зм¡н у простср Львова на основ¡ ви-мог соц¡окомун¡кац¡йного чинника. 3¡бран¡ емтричн да-н¡ вказують на наявнють зв'язк¡в м¡ж сусптьно-комунЬ кац¡йним чинником та простором м^а (рис. 5). 1сную^ залежност¡ м¡ж досл¡джуваними явищами не вдалося пщтвердити к¡льк¡сними показниками, а лише якюними характеристиками. Встановлен загальн¡ впливи сус-п¡льно-комун¡кац¡йних характеристик на диферен^ацш простору (об'eктивн¡ та суб'ективн оц¡нки), а також на архтектурно-ландшафтну орган¡зац¡ю окремих фрагмента простору м¡ста. Виявлено, що чим вищий рюень сусп¡льних комун¡кац¡й, тим краща оргаызацт простору. В¡дпов¡дно, можна прийняти, що ця складова простору мюта впливае на м¡стобуд¡вну пол^ику та вир¡шення со-ц¡ально-економ¡чних завдань у мютах.
Встановлено, що якють простору залежить в¡д типу сусптьних комун¡кац¡й р¡зних сусп¡льних груп (вк, освЬ та, фах, пол¡тичн¡ орюнтири, духовн¡ ц¡нност¡, матерЬ альний статус). Найбтьший ефект при суб'eктивн¡й та об'ективнм оц¡нц¡ спостер¡гаeться, коли проявляються ва його складов¡: мережа зв'язюв, дов¡ра, норми пове-д¡нки. Вщбуваеться це тому, що ц¡ складов¡ м¡ж собою пов'язан¡, а кожен з компонента виконуе свою функцю.
0ц¡нка, надана у вид¡лених сусптьних групах, пщ-тверджуе, що на просторове урюноманггнення мю-та впливае не ттьки р¡вень сусп¡льних комункацм, а й Тх тип. Найбтьш позитивно прост¡р для реал¡зац¡Т своТх сусп¡льних потреб оц¡нюe студентська молодь, яка характеризуемся сп¡льн¡стю вс¡х вимрв (мере-ж¡ зв'язк¡в, сусп¡льних норм ¡ дов¡ри) ¡ знаходить мож-ливост¡ для комун¡кац¡й не лише у простор¡ локального проживання (студентськ м¡стечка), а й цтого м¡ста. Позитивн¡ оц¡нки в¡дносяться як до суб'ективноТ, так ¡ об'ективноТ частин, що можна пояснити також традицию Львова як мюта осв¡ти, де в¡дпов¡дн¡ характеристики в прос^р м¡ста закладен¡ ¡сторично.
Щодо зв'язк¡в м¡ж сусп¡льними комункацтми та шляхами ¡ перспективами со^ально-економнно-го розвитку м¡ста сл¡д пщкреслити важливе значення комун¡кац¡й, сформованих за ознаками матер^льно-го стану, мюця проживання та в¡ку. Встановлено, що со^альн комун¡кац¡Т реал¡зуються активн¡ше людьми, як мають найкращ¡ зв'язки, довр та сп¡льн¡ норми. Вплив комункацм повинен мати важливе значення на шляхи й форми розвитку мюта. Сусптьно-комунка-цмн характеристики диверсиф¡кують до^джуваний зв'язок, оск¡льки спостер¡гаeться зб¡льшення рЬниц в питанн¡ шлях¡в розвитку мюта м^ людьми з р¡зним типом сусптьно''' повед¡нки.
Ефективним механ¡змом покращення соцюкомунЬ кац¡йних характеристик м¡ста е впорядкування мереж¡ громадських простор¡в (¡сторичного центру, рекреацм-ного, великих торгових та вщпочинкових центр¡в, пшо-
хщно-транспортних комун¡кац¡й, нових житлових района). Особливе м¡сце займають вимоги видтення й вщповщноТ архтектурноТ оргаызацп групового простору в мюи що формуються для рюних сусп¡льних груп (як у межах громадського простору мюта, так ¡ поза ним).
Висновки
Проведем досл¡дження розкривають роль ¡ значення сусп¡льно-комун¡кац¡йного чинника у просторо-в¡й оргаызаци та обгрунтуванн шлях¡в розвитку м¡ст. Можна стверджувати, що зв'язки м¡ж сусп¡льством ¡ простором м¡ста мають анклавний характер та мало виявляються в простор¡ цтого мюта. Разом ¡з тим м^ досл¡джуваними явищами ¡снують зв'язки, як можна виразити ¡ ктькюними показниками.
У нових пол¡тичних та соц^льно-економмних умо-вах зм¡нюeться методолопя передпроектних дослЬ джень та обгрунтування мютобудюних р¡шень, зокре-ма у розрЫ повн¡шого врахування людського вим^у, досл¡дження соц¡ального потенц¡алу та соц^льно-комун¡кац¡йних характеристик. Сл¡д в¡д¡йти вщ трак-тування людини як засобу виробництва, узагальнено розглядаючи соц^льно-демографмн характеристики та обгрунтовуючи трудов¡ ресурси для розвитку мютоутворювальноТ й мютообслуговуючоТ групи сфер. Урахування сусптьно''' думки та сусптьних вщносин стае обов'язковим при розробц м¡стобуд¡вноТ доку-ментаци та арх¡тектурних проект¡в. Вимоги громади й II сусп¡льних груп стають умовою сусптьно''' пщтримки пропонованих ршень, об'еднують локальн¡ сп¡льноти, ¡дентиф¡куючи Тх з певним простором м¡ста.
Мюький прост¡р детерм¡нуeться сусптьно-кому-н¡кац¡йними характеристиками, Тх типом. Чим вищий рюень ¡ б¡льша консол¡дац¡я сусп¡льних комункацм, тим зростаюч¡ можливост¡ е для вщповщноТ' Тх ф¡ксац¡Т в простор¡ та при визначенн¡ шлях¡в ¡ темп¡в розвитку м¡ста. Кожна сусптьна група мае своТ потреби: батьки з малими дггьми шукають для комункацм м¡сць без-печних, з майданчиками для ¡гор, що близько розта-шован¡ бтя м¡сць проживання; середне покол¡ння по-требуе ¡нших простор¡в для контакта ¡ в¡дпочинку, що мають забезпечити не лише умови для вщпочинку, а й оргаызацш п¡кн¡к¡в, мУ-концертю; у старшого поко-л¡ння ще ¡ном вимоги й потреби до простору.
У сьогодышых умовах у мютобудуванн зростае ува-га до громадського простору. Без сумнюу, врахування сусптьно-комункацмних характеристик е необхщ-ним для функцюнування, орган¡зац¡Т та розвитку мют, дае економ¡чну користь, пщвищуе як¡сть м¡ського се-редовища та комфортнють умов проживання. Невра-хування складових цього чинника створюе загрози для простору та виступае гальмом соц^льно-еконо-м¡чного розвитку м¡ст.
Список використаних джерел
1. Габрель М. М. Просторова оргаыза^я мктобудвних систем : моногр. / М. М. Габрель ; институт репональних дослщжень НАН УкраТни]. - К. : Видавничий дм А.С.С, 2004. - 400 с.
2. Вирт Л. Избранные работы по социологии : сб. переводов / Луис Вирт ; пер. с англ. В. Г. Николаева. — М., 2005. С. 93-118. — (Серия: Теория и история социологии).
3. Коригування генерального плану м. Львова. — [II стад1я]. — Генеральний план. Пояснювальна записка [Електронний ресурс]. — Льв1в, 2008. — Т. 1. — Режим доступу:Ш;р://с11у-ас1т. lviv.ua/lmr/authorities-the-city/structure-lmr/management/ management-architecture/generalnij-plan-m-lviv
4. Социальная коммуникация [Електронний ресурс]. — 3 кн.: Соколов А.В. Введение в теорию социальной коммуникации / А. В. Соколов. — СПб., 1996. — С. 17-43;
201-228. — Pexi/iM flocTyny : http://sotsiologia.ru/ sociology/2007/10/09/sociology_6116.html
5. CTaTi/icTi/iHHi/ii/i iiopiHHiK MicTa flbBOBa 3a 2015 piK : [cTa-TiicT. flOBifl.] / TonoBHe ynpaBniHHA cTaTicTiKi IbBiBCbKOi o6-nacTi. — IbBiB, 2016. — 140 c.
6. Fine B. Theories of Social Capital: Researchers Behaving Badly [EneKTpoHHii pecypc] / Ben Fine. — London : Pluto Press, 2010. — PexiM flocTyny : www.socialcapitalgateway.org >
7. Putnam R. D. Bowling Alone: America's Declining Social Capital / R. D. Putnam // Journal of Democracy. — 2003. — № 6 (1). — P. 65-78.
8. Woolcock M. Social Capital and Economic Development: Toward a Theoretical Synthesis and Policy Framework / M. Woolcock // Theory and Society. — 1998. — № 27 (2). — P. 151-208.
УДК 338.2
О.О. ГАЛАЧЕНКО, к.м.н., доцентПрАТ «ВНЗ »МАУП»
Репональна поливка розвитку санаторно-курортних закладйв
У статтi виокремлено поняття «санаторно-курортний репон». Зазначено особливост\ функц\онування суб'ект\в санаторно-курортного б\знесу. Окреслено методику оц\нки санаторно-курортного потенц\алу в розрiзi репон\в. Проведено анал\з тенденцй розвитку санаторно-курортних заклад\в в репональному ас-пект\, систематизовано негативн\ фактори х функцюнування та окреслено ключов\ напрями необх\дних зм\н.
Ключовi слова: санаторно-курортн\ заклади, санаторно - курортн\ рег\они, програми розвитку, еконо-м\чна ефективн\сть.
0.0. ГАЛАЧЕНКО, к.м.н., доцент МАУП
Региональная политика развития санаторно-курортных учреждений
В статье выделены понятия «санаторно-курортный регион». Указано особенности функционирования субъектов санаторно-курортного бизнеса Определено методику оценки санаторно-курортного потенциала в разрезе регионов. Проведен анализ тенденций развития санаторно-курортных учреждений в региональном аспекте, систематизированы негативные факторы их функционирования и обозначены ключевые направления необходимых изменений.
Ключевые слова: санаторно-курортные учреждения, санаторно - курортные регионы, программы, экономическая эффективность.
О. HALACHENKO, k.m.n. Associate professor
Regional policy development spa facilities
The article singled out the concept of «health resort region.» These features of the functioning of spa business. Assessment methodology outlined spa building in the regions. The analysis of trends of the spa facilities in the regional context, systematically negative factors of their operations and outlines key areas necessary changes.
Keywords: spa facilities, spa - resort regions, development programs, economic efficiency.
Постановка проблеми. Санаторно-курорты заклади е структурною складовою галуз1 туризму Укра-'У, як в репональному так i нацюнальному аспектах, а Тх функцюнування та розвиток слщ розглядати, як важливу складову соцiально-економiчноТ' полiти-
ки держави спрямовану на пщвищення рiвня життя та добробуту населення. Ефективнють функцюнування санаторно-курортних закладiв на репональному рiв-н в динамiчних ринкових умовах залежить вщ активно' репональноТ' полггики оргаыв мюцевого самовря-
68 Формування ринкових вщносин в УкраТнл №11 (186)/2016
© О.О. ГАЛАЧЕНКО, 2016
