CC BY
13
ВмИЯИ1ЕИ
УДК 911.375.3(188)(1-25):332.12(100)
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.е.н, доцент, докторант кафедри м'жнародного обл'1ку i аудиту, Ки1вський на^ональний економiчний умверситет iM. Вадима Гетьмана
Креативна локал1зац1я столичних MicT у св^овому npocTopi
Розвиток столичних мст на европейському континент завжди наштовхувався на проблему ¡х iдентифкац1 як у межах нацональних репональних систем, так i в декларо-ванй в Европейському Cоюзi концепцИ «Европа репонв», яка вирiзняeться з-пом'ж нших наявнстю потужних iн-струмент'в соцально-економ'!чно'1 конвергенцИ Разом 'з тим для того, щоб зрозумти, яким чином спд було впли-вати на цей процес, варто було б чтко iдентифiкувати, що таке «рег'юн» i який вплив на нього мають спричинити на-цональн та надна^ональи структури з метою зменшення репональних асиметрй, як в сучасних умовах е небезпеч-ними як для цло1 держави, так i спльноти в цлому. Саме з цею метою спд було визначити статус, ieрархiчний рвень та структура характеристики столиць, як в Европ суттево в'щрзнялися як за чисельн'1стю населення та площею, так i за масштабами економiчно¡ дiяльностi.
Ключов1 слова: столичний мегапопс, репональна економ'!ка, економ'чний розвиток, фактори впливу.
Развитие столичных городов на европейском континенте всегда сталкивалось с проблемой их идентификации как в пределах национальных региональных систем, так и в декларируемой в Европейском союзе концепции «Европа регионов», которая отличается от других наличием мощных инструментов социально-экономической конвергенции. Вместе с тем для того, чтобы понять, каким образом нужно влиять на этот процесс, следовало бы четко идентифицировать, что такое «регион» и какое влияние на него должны оказывать национальные и наднацио-
© Р.М. КРАМАРЕНКО, 2014
нальные структуры с целью уменьшения региональных асимметрий, которые в современных условиях являются опасными как для целого государства, так и сообщества в целом. Именно с этой целью следует определить статус, иерархический уровень и структурные характеристики столиц, которые в Европе существенно отличались как по численности населения и площади, так и по масштабам экономической деятельности.
Ключевые слова: столичный мегаполис, региональная экономика, экономическое развитие, факторы влия ния.
The development of capital cities in Europe always had a problem identifying them as within national regional systems, and proclaimed in the European Union concept of «Europe of Regions», which stands out among others by the presence of powerful tools for social and economic convergence. However, order to understand how it should influence this process should be clearly identify what a «region» and what impact on it should result in national and supranational institutions in order to reduce regional asymmetries, which in modern conditions is dangerous for both of the whole state and society as a whole. To that end, should determine the status, hierarchical level and structural characteristics of the capitals that were significantly different in Europe as in terms of population and area as well as the scale of economic activity.
Keywords: capital megapolis, regional economy, economic development, factors of influence.
Формування ринкових вщносин в УкраУш № 3 (154)/2014 1 51
Постановка проблеми. Замислюючись над структурою управл!ння столичних мегапол!с!в Европи, в!домий рос!йсь-кий досл!дник Г. Лаппо був переконаний, що мегапол!с сто-личний (чи республ!канський на той час) мае нести у сво'Уй основ! насамперед агломерац!йний ефект, а в!дтак може забезпечити ефективне управл!ння за трьох основних умов: 1) отримання наукових знань, як!, на його думку, можуть да-ти над!йне обгрунтування концепц!У розвитку (з нашого по-гляду, це е н!чим ¡ншим, як моделлю розвитку); 2) виокре-млення агломераци як особливого об'екта державного (у автора - народногосподарського) планування та м!стобу-д!вного проектування; 3) удосконалення вих!дноУ !нформац!У та перетворення агломераци (столиц! також, яку б чисель-н!сть населення вона при цьому не мала б) в об'ект спе-ц!ального статистичного обл!ку [1, с. 142]. Однак варто зро-бити наголос саме на останньому - значення окремого статистичного облку, адже саме Евростат свого часу пщштов-хнув краУни тод!шнього ЕС до необх!дност! проведення ун!-версиф!кац!У та стандартизац!У насамперед - анал!тичноУ репонально'У модел!, а в!дтак й до ч!ткого обгрунтування так званого особливого статусу м!ста-столиц!.
Лнал'!з дослщжень та публкацш з проблеми. Теоре-тичн! аспекти рег!онал!заци в умовах глобал!зацп' св!тового господарства, а також особливост! европейсько'У економ!ч-ноУ !нтеграц!У достатньо глибоко досл!джувалися в працях в!тчизняних вчених, зокрема I. Бураковського, В. Гееця,
B. Герасимчука, Д. Лук'яненка, В. Новицького, Ю. Макогона, Е. Панченка, Л. Полщук, А. Поручника, В. РокочоУ, В. С!ден-ка, А. Ф!л!пенка, В. Чужикова ! багатьох !нших. Р!зн! аспекти досл!дження рег!ональноУ асиметр!У! можливост! Ух регулю-ван ня в межах Евро пейсь ко го Со ю зу та ство рю ва но го ним сп!льного европейського економ!чного простору знайшли свое в!дображення в працях заруб!жних вчених: М. К!т!нга, М. МакДжин!са, М. Портера, А. Родр!геса-Посе, В. Салета,
C. Хард!, М. Харта. Внесок у розвиток сучасного рег!ональ-ного анал!зу був зроблений також представниками «рег!о-нальноУ школи», як в!тчизняноУ, так ! заруб!жноУ, зокрема Е. Алаевим, З. Варнал!ем, Дж. Лесс!нджером, О. Гранбергом, Б. Данилишиним, М. Дол!шн!м, Р. Кларком, I. 1вановим, Б. Лав ров ським, Н. М! ку лою, В. Пи лою, С. Ро ма ню ком, В. Симоненком та ц!лим рядом !нших науковц!в.
Мета статтi. У статт! обгрунтовуеться необх!дн!сть розвитку методолог!чних та анал!тичних досл!джень у сфер! управл!ння мегапол!сами та нових п!дход!в до структуруван-ня проблематики м!ського розвитку. Визначити статус, !е-рарх!чний р!вень та структурн! характеристики столиць, як! в Европ! суттево в!др!зняються як за чисельн!стю населення та площею, так! за масштабами економ!чноУ д!яльност!.
Виклад основного матерiалy. Певним теоретичним обгрунтуванням могла б вважатися теор!я центральних м!сць, яка була сформульована ще у 30-40-в! роки ХХ ст. н!мецьки-ми досл!дниками Кристаллером (Christaller) та Льошем (1_обсЬ) та розвинута вже у XXI ст. в!домими сучасними досл!д-
никами M. Fuj ita, P. Krugman, A. Venab I es (2001). Найбтьш визначною частиною цього вчення можна вважати ¡дею «мЬ кроруху», який насамперед охоплюе так зван центральн Mic-ця, а у нашому прикладi cтоличнi мегаполicи, яю впродовж короткого термiну рiзко просуваються вперед [2, р. 26-27].
Водночас, замислюючись над cтруктуризацieю репональ-ного простору великого iнтеграцiйного угруповання, чимало сучасних дослщниюв переконанi, що неабияке значення мае мiжнародна ди(ф^я вiдповiдних публiчних полiтик. Так, аме-риканський доcлiдник з Kолумбiйcького уыверситету виказав cвiй погляд на процес конгломераци полiтик держав-лiдерiв cвiту, назвавши його «глобальною дифузieю» [3, р. 118-119]. Неважко передбачити, що ва принциповi полiтич-нi й економiчнi р0ення приймаються у столицях, саме в них розробляються секторальн та горизонталь^ полiтики, що cкерованi на розвиток рiзних за своею ieрархiчною таксоно-мieю територiй. Утiм в умовах глобалiзацií можуть виникати cпiльнi пдходи, тотожнi чи подiбнi до них ^струмен™ та меха-нiзми регулювання, якi й забезпечуватимуть вiдповiдну дифу-з^, в тому чиcлi за напрямком «периферiя-центр». Водночас надзвичайно важливою е cпецифiкацiя сучасного регiональ-ного неолiбералiзму, апологети якого переконанi, що вплив його моделей на репональний ландшафт у виглядi трансфор-мацУУ Ыституцмних, економiчних та полiтичних форм стае де-далi бiльш значущим [4, р. 149]. Разом ¡з тим, як засвщчуе J. Peck у теори сучасного неолiбералiзму, cлiд вирiзняти двi його течií: градуалicтcьку та реляцмну.
Водночас за умов селектування рiзних пiдходiв до визна-чення найбтьш прийнятно'У cучаcноí моделi репонально'У cтратифiкацií надзвичайно важливим е те, що слщ поcтiйно пам'ятати про необхщнють iдентифiкацií таких мicт, котрi ви-рiзняютьcя не лише низкою економiчних характеристик, а й мають доволi довгий перелiк функцiонально-еcтетичних оз-нак, котрий канадський i американський професор R. Florida, а також вiдомi дослщники Ch. Mellander та K. Stolarick назива-ють «найкращими мicцями» (beautiful places), iдентифiкацiя яких включае доволi довгий перелiк громадських оцнок, серед яких найбтьш значущими е задоволенicть мicцевоí гро-мади, якicть публiчних шкiл, якють коледжiв та унiверcитетiв, релiгiйнi ¡нституци, наявнicть мicць для зуcтрiчей друзiв, пу-блiчний транспорт, клiматичнi умови, чистота повггря, парки, очiкування покращення економiчних умовтощо [5, р. 37]. Вщтак автори шляхом розрахунку переваг репону, в тому чи^ столичного, тдходять до необхiдноcтi розрахунку рiвня маргi-налiзацií, який визначаеться вагою кожного фактора i може таким чином визначати перспективнють репону.
Г^бним шляхом щодо виокремлення ново' моделi регiо-нального устрою тшли icпанcький i британський науковцi R. Ezcurra та A. Rodrignez-Pose. На 'хню думку, виходить, що полiтика децентралiзацií, яка стала домiнуючою у провщних кра'нах cвiту, по суп, складаеться з полiтичного, адмiнicтра-тивного та фюкального напрямiв, що суттево змЫюе наше уявлення про те, якими саме мають бути моделi репональ-
1 52 Формування ринкових в1дносин в YKpaiHi № 3 (154)/2014
ного, а вщтак й столичного зростання. На думку авторю, щентифкувати такий процес може модель пол!тичноУ де-централ!заци, яка на коефщентый основ! ув'язуе показник ВВП на душу населення (log), осв!ту (log), ¡нвестицп, зростання чисельност! населення, торговельну в1дкрит1сть та дер-жавне управл1ння [6, р. 389-393]. Вщтак виходить, що ¡дентиф1кац1я р1вня усп1шност1 нац1онального столичного таксону мае ставати з кожним роком все бтьш об'емною, а тому i бтьш складною для розрахунюв та анал1зу.
Разом !з тим серед багатьох значущих ран0е п!дход!в та численних дискус!й краУни обрали для себе як дом!нуючий усе ж таки демограф!чний п!дх!д, основою якого стала чисель-н!сть населення у репой, а головною причиною, що спонука-ла европейц!в до закр!плення як дом!нуючого оц!нювання те-ритор!ального устрою на континент!, слугувало те, що у 1975 роц! почав д!яти Европейський фонд репонального розвитку (ERDF), як!й м!г ф!нансувати локальн! проекти лише в тому ви-падку, коли буде чггко визначений його теритсральноЧерар-х!чний р!вень. Для цього було запроваджено так зван! р!зно-р!внев! таксони NUTS (Nomenclature of Territorial Units for Statistics) - номенклатура територ!альних одиниць для статистики. Внаслщок узгодження Ухн!х параметр!в було запропо-новано встановити п'ять р!вн!в щентифкаци:
- NUTS-I - найб!льш! рег!они !з середн!м числом жител!в 4238 тис. осб. Прикладом могли вважатися земл! Н!меччи-ни або ж бтьш др!бн! ц!л! краУни.
- NUTS-II - розповсюджена в ЕС анал!тична категор!я европейськоУ таксоном!У !з середньою чисельнютю жител!в 1830 тис. Типовим зразком цього можуть вважатися обла-ст! ^алп.
- NUTS-III - перифер!йний р!вень з аналопчним середн!м показником чисельност! населення 41 тис. жител!в.
Кр!м цього, чимало краУн, спираючись на свою юторичну !дентичн!сть, дозволяли соб! ще й Ыил б!льш др!бн! вар!анти так званого нацюнального моделювання, внасл!док чого з'явили-ся NUTS-IV та NUTS-V. В окремих випадках допускалося на-в!ть !снування й NUTS-VI, вт!м починаючи з 2000 року !снуючу модель було частково зм!нено, адже в!дтепер !ндикативними р!внями для ЕС могли вважатися лише три перш! р!вн! (NUTS-I, NUTS-II, NUTS-III), натомють бтьш др!бн територГУ, як! могли виокремитися в межах певноУ краУни, а могли й бути позбавлен! такоУ можливост!, Евростат ! основн! грантодавч! структури вже не цкавили, хоча Ухня к!льк!сть була чималою (NUTS-IV збереглися у ВеликобританУУ (Ух нал!чувалося 485), Португали (305), ГрецГУ(150), ФЫлянди (88), ^ланди (34), Люк-сембурз! (12)). Водночас напередодн! початку реал!заци про-грами «Порядок денний 2000» (Agenda - 2000) репони р!вня NUTS-V збергалися у вс!х державах сп!льноти ! Ух нал!чувало-ся 98 433 [7, с. 414]. Загальний розподт рег!он!в I-III р!вн!в в ЕС наприюнц 90-х рок!в перед початком БерлЫського сам!ту (1999) набув чггко'Утаксоном!чно'У визначеност!.
Ураховуючи те, що промислова функц!я багатьох м!ст держав-лщер!в швидко втрачалася, ! розвинут! краУни ЕС не
стали при цьому виключенням, при оновленн! европейськоУ модел! рег!онального планування непоодинокими стали вважати рекомендац!У щодо зосередження уваги на тих перевагах, як! вже на початку XXI ст. стали основними прюри-тетами розвитку мегапол!с!в.
«Вибухопод!бне» розширення Европейського Союзу у 2004 та 2007 роках призвело до значних зм!н у репонально-му структуруванн! господарства нових члеыв ! викликало чимало суперечоку сусптьств!, адже, прим!ром, польська тери-тор!альна реформа об!йшлась скарбниц! ц!еУ краУни у суму 5 млрд. евро. Чимало дискусм викликало також позиц!онування столиць краУн Центрально: та СхщноУ Европи. Так, р!вень NUTS-II отримали Братислава, Прага, Бухарест, натомють решта головних мют Европи, включаючи Варшаву ! Будапешт, вир0или, попри значну чисельнють населення, що в них мешкае, «розчинити» висок! столичн! показники економ!чноУ активност! в оточуючому Ух, як правило депресивному, репонк Насл!дком таких зм!н стало те, що столиця Польщ! разом !з Мазовецьким воеводством, до складу якого вона вщтепер входила, могла розраховувати на структурну допомогу з боку ЕС за найбтьшою за ф!нансуванням мету 1, а чеська столиця таких можливостей була позбавлена, адже УУ !ндикатор ВВП пе ре ви щу вав се ред н!й по ЕС. На в!ть спро би чесь ко го уря ду напередодн! вступу краУни до ЕС у 2003 роц! роздтити сто-лицю на Прагу-Схщ та Прагу-Зах!д не стали надмним аргументом у розподт! фонд!в сп!льноти.
Ще одним п!дходом, який довол! часто використовуеться в сучаснм таксоном!У, е максимальне врахування площ!, яку займае столиця, що, на нашу думку, може бути пов'язане як з р!внем економ!чноУ активност! в репой, з його юторичними традиц!ями та !снуючими в краУн! нормами забудови, так ! з численними ментальними моментами, як! визначають свое-рщн «поверхи» забудови мегаполюу та переваги розселення в ньому. На превеликий жаль, виявити яку-небудь залежнють у цьому план! ! встановити свою таксоном!ю надзвичайно важко, адже за даними Евростату виходить, що площа Риги (Латв!я) е майже утрич! б!льшою за ту, яку займае Париж, а Загреб (Хорвата) е значно бтьшим за Мадрид Оспаня).
Висновки
Наведене вище дозволяе зробити дек!лька надзвичайно важливих висновк!в, що визначають характер сучасноУ ре-г!ональноУ стратиф!кац!У в ЕС.
По-перше, необх!дн!сть переходу Европейського Союзу до трир!вневоУ системи щентифкаци рег!он!в була зумовле-на необхщнютю ч!ткого визначення позиц!й тих чи Ыших те-ритор!й, що сформувалися пщ впливом !сторичних, еконо-м!чних, пол!тичних та !нших чинник!в.
По-дру ге, вста но влен ня кон крет но го р!в ня сто лич но го таксону викликало в ЕС чимало розб!жностей, зумовлених тим, що уряди й народи по-р!зному бачили майбутне головного мюта своеУ краУни, надаючи йому особливих повнова-жень чи, навпаки, суттево Ух обмежуючи, проводячи пол!тику
Формування ринкових в1дносин в УкраУш № 3 (154)/2014 1 53
централ1зацГ| чи вщмовляючись вщ Heï та передаючи, таким чином, значн повноваження на мюця.
По-трете, постсоцiалiстичнi крайни Центрально''' та Схщно'1' Европи в процесi вступу до ЕС та у вщповщносл до «Спiльного доробку» спiльноти вимушен були проводити системну адмУ-стративно-теритсральну реформу, головною метою яко'' стало виокремлення вщповщних регiональних таксонв I-III рангiв.
По-четверте, розвиток неолiберальних тенденцiй в репо-налiстицi, ¿хне ускладнення та прояв нетипово' раыше для столичних мiст динамiки потребуе суттевого оновлення й розроблення нових таксономiчних пiдходiв насамперед при формуванн нацiонально-глобалiзацiйних каркасiв розвитку мегаполiсiв, що передбачае не лише врахування показ-никiв ВВП головного мюта, оцiнювання ефективностi його iнституцiйних функцй а й використання бiльш складного, але водночас i високовалщного Ыструментарш оцiнювання обсягiв бiзнес-послуг, фiнансовоï концентраций застосуван-ня полiтики «кращих мюць», комфортних систем розселен-ня та вщповщного до цього ¿хнього ранжування, що дозволить краще визначити перспективи розвитку як столичного репону зокрема, так i крайни в цтому.
По-п'яте, европейський пiдхiд до виокремлення репонально''' таксономи пiдходить i для Укра'ини, радянське моделювання те-ритори яко' виявилося, як це не дивно, максимально придат-ним для подальшого тепер вже европейського реформування з урахування того, що столиця крайни - Ки'в, як някий нший
столичний мегаполю, краще всього пщходить nifl р1вень NUTS—II европейсько'У регiональноí стратифiкацií.
Список використаних джерел
1. Лаппо Г. Города на пути в будущее. - М.: Мысль, 1997. - 236 с.
2. Fujita M., Krugman P., Venab les A. The Spatial Economy. Cities, Regions and International Trade.- Cambridge: The MIT Press, 2011. -367 p.
3. Smith M. The Global Diffusion and Public Policy: Power Structures and Democratic Accountability / Michael Peter Smith // Territory, Politics, Governance. - 2013. - №2. - P.118-131.
4. Peck J. Explaining (with) Neoliberalism / Jamie Peck// Territo-ry,Politics, Governance. - 2013. - №2. - P. 132-157.
5. Florida R., Mellander Ch., Stolarick K. Beautiful Places. The Role of Perceived Aesthetic Beauty in Community Satisfaction / Richard Florida, Charlotta Mellander, Kevin Stolarick // Regional Studies. -2011. - №1 (45). - P. 33-48.
6. Ezcurra R., Rodriguez-Pose A. Political Decentralization, Economic Growth and Regional Disparit les in the OECD / Roberto Ezcurra, Andres Rodriguez-Pose // Regional Studies. - 2013. - №3 (47). -P. 388-401.
7. Гранберг А. Основы региональной экономики. - М.: Высшая школа экономики, 2000. - 495 с.
8. Swit N. European cities outperform their English counterparts [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://www.citymay-ors.com/business/eurocities_gdp.html
С.Г. БАТАЖОК,
к.е.н., доценткафедри ф1нанс1в та кредиту, Б'юоцермвський нацональний аграрний университет
Оргашзацшно-фшансов1 напрями
■ ■ ■ w ■ ■ w ■ ■
формування 1нвестиц1ино-1нновац1ино1 модел1 розвитку мюцевих бюджелв
У ста-rri розглянуто особливост.i формування бюджету розвитку мсцевих бюджет.в Украни. Проанал.зовано стан виконання доход.в i видатк.в бюджет.в розвитку обласних центр.в. Обгрунтовано необх.дн.сть зм.цнення нвестицйноi складовоi м.сцевих бюджет'в. Запропоно-вано напрями вдосконалення джерел ф.нансування м.с-цевих бюджет'в розвитку.
Ключовi слова: бюджет розвитку, субвенця, капi-тальнi видатки, комунальна власн.сть, iнвестицйнi про-екти, м'1сцев'1 запозичення.
В статье рассмотрены особенности формирования бюджета развития местных бюджетов в Украине. Проанализировано состояние выполнения доходов и расходов бюджетов развития областных центров. Обоснована необходимость укрепления инвестиционной составляющей местных бюджетов. Предложены направления совершенствования источников финансирования местных бюджетов развития.
Ключевые слова: бюджет развития, субвенция, капитальные расходы, коммунальная собственность, инвестиционные проекты, местные заимствования.
The article deals with the peculiarities of the formation of local budgets in Ukraine. The state of implementation of budget revenues and expenditures of the regional centers. The need to strengthen the investment component of local budgets. Directions improvement funding sources of local budgets.
Постановка проблеми. Створення ЫвестицмноЧнно-вацмно''' моделi розвитку вимагае джерел фЫансових ре-сурав, серед яких центральне мюце займають бюджеты кошти. Ствердним намiром було б поступове посилення рол1 мюцевих бюдже^в у фЫансуванн Ывестицм, що вщповщае кращм практик розвинутих ринкових кра'йн. Каттальн видатки з мюцевих бюдже^в характеризуються бтьшою ста-бтьнютю, осктьки менше залежать вщ пол1тичних р0ень. Ц видатки вщображають особливу роль мюцевих бюдже^в
1 54 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014
© С.Г. БАТАЖОК, 2014
