CC BY
6
УДК 911.375.3(188):339.9
О.М. ГАЛЕНКО,
д.е.н., професор, зав. кафедри м1жнародного облку i аудиту, Кивський нацюнальний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана,
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.е.н., доцент, докторант кафедри мiжнародного облку i аудиту, Кивський нацюнальний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана
Столична локал1зац1я европейсько! економши
У статт визначено та детально проанал'зовано суть ос-новних щей столичной локапзац! европейсько! економки.
Ключов! слова: столичний мегаполс, економiчний розвиток, локал'!за^я, глобалiзацiя.
В статье определена и детально проанализирована суть основных идей столичной локализации европейской экономики.
Ключевые слова: столичный мегаполис, экономическое развитие, локализация, глобализация.
The paper identified and analyzed the essence of the main ideas of the capital localization European economy.
Keywords: capital megapolis, economic development, localization, globalization.
Постановка проблеми. Трансформаци процесу форму-вання конкурентних переваг кра'Ун свггу ставить перед науков-цями та политиками завдання теоретичного осмислення зако-ном^ностей впливу окремих нацюнальних регюнв на пщви-щення м1жнародноУ конкурентоспроможност держав, а також створення ефективного мехаызму гармоызаци репональних та загальнонацюнальних ¡нтересв у зовншньоекономннм сфер^ що обумовлюе надзвичайну актуальн¡сть до^джуваноУ теми.
Анал'13 дослщжень та публкащй з проблеми. ДослЬ дженню теоретичних основ европейсько'' економ¡чноí ¡нтегра-
цп присвячено прац¡ таких вчених, як В. Чужиков, В. Герасим-чук, А. Фттенко, В. Геець ¡ багатьох ¡нших. Досл¡джено основ-н характеристики та розроблено типолог¡ю ¡нновацмно про-активних ¡ динам¡чних регюнв св¡ту в роботах Е. Маркузен та М. Сторпера; соц¡олог¡чн¡ аспекти територвльного розвитку висв¡тлено в роботах Р. Флориди та А. Венебла.
Мета статт!. Потреба у визначенн характеру ¡дентифка-цп локал^аци' вщповщних в¡дносин у столичних рег¡онах та вироблення об'ективних п¡дход¡в щодо оцЫювання стану та перспектив У'хнього розвитку.
Виклад основного матер'тлу. У 80-т роки XX ст. на-були надзвичайно'У популярност¡ теори', як¡ суттево вплинули на характер економ¡чних вщносин у тод¡шньому сусп¡льств¡. Саме в цей перюд з'являються непоодинок¡ спроби виокре-мити особливу роль мТжнародних фактор¡в у процес¡ ускладнення компонентного змюту кра'Уново'У спецал^ацм, представити модель розвитку репошв, як проблему стввщ-ношення нац¡онального ¡ рег¡онального попиту та пропози-цп, визначити центральнють та перифер¡йн¡сть столичних ¡ вщдалених в¡д головного м¡ста кра'Уни репошв.
Саме таку нову теор¡ю локалваци представив у 1993 роц¡ ымецький науковець В. Кристаллер, назвавши 'УУ теор¡eю центральних м¡сць. Унасл¡док використання системно-уза-гальнюючих п¡дход¡в в твденый H¡меччин¡, на приклад¡ яко'У, власно кажучи, й проводилося дослщження, з'явилася нова
156 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (155)/2014
© О.М. ГАЛЕНКО, Р.М. КРАМАРЕНКО, 2014
анал1тична модель, яка являла собою CBoepiflHi бджтьы соти, як значною мipoю пояснювали характер iepаpxií виробниц-тва, з чого випливало, що предмети пеpшoí необхщносп ма-ють виpoблятися в будь-яких населених пунктах, одяг - у се-pеднix за чисельнiстю населення, пpедмети poзкoшi, куль-туpнi та наукoвi послуги - у найбтьших мiстаx та столицях. Oстаннi кoнцентpували в сoбi значний iнституцiйний потен-цiал та являли собою ценфи пpийняття piшень, в яких здм-снювався не лише тpансфеp технолопй, iннoвацiй та Ыве-стицiй, а й мало мюце потужне лоб^вання iнтеpесiв пpиват-ного бiзнесу, мiжнаpoдниx стpуктуp, у тому числi ТНК та ТНБ. 3 огляду на поспйы змiни в eвpoпейськiй економщ ^истал-леpу вже не вдалося пояснити запpoпoнoвану ним iepаpxiчну спецiалiзацiю для пpишвидшенoгo зpoстання столичних мс i pегioнiв-лiдеpiв, адже дiя глобальних екoнoмiчниx пoтoкiв, а також цто'1' низки сoцiальниx, етичних та ментальних факто-piв виступала вiдтепеp вже домЫуючою основою нового iмi-джу i нових функцiй головних мегапoлiсiв 6вpoпи, якi пoпpи все пpoдoвжували збеpiгати свою специфiку.
Уже на початку XXI ст. бpитанський пpoфесop М. Кiтинг (Michael Keating) пpoвiв дoвoлi унiкальне дoслiдження Ката-лонп (Iспанiя), на пpикладi яко' дoвiв, що мiж культуpoю, Ы-ститу^ями i екoнoмiчним poзвиткoм iснуe пpямий кopеля-цiйний зв'язок. Biн дав свое пояснення каталонському на-цioналiзму, пpедставники якого наполягали на виxoдi фаТни з и адмiнiстpативним центpoм Баpселoнoю з 1спанського кopoлiвства [1, p. 225-227].
Пщ впливом так звано'' тopгoвoí експансп Китаю та змЫ у моделях poзмiщення вже на початку XXI ст. пpинципoвoí ^итики зазнала теopiя центpальниx мюць, адже текстильнi пiдпpиeмства у сеpеднix за poзмipами мiстаx зачинялися одне за одним, пoпpи всю деклаpативну пiдтpимку з боку GC вщбувалися значнi зсуви у poзмiщеннi машинобудування, мала мiсце пеpеopieнтацiя металуpгiйниx центpiв з pайoнiв видобуток вугiлля та залiзнoí pуди на мopськi пopти. Вплив глoбалiзацiйниx чинникiв пеpетвopював oкpемi населеннi пункти у мiста-пpимаpи, натомють в iншиx мало мiсце знач-не пеpенасичення гoспoдаpськoю дiяльнiстю, яка обмежу-валася xiба що екoнoмiчними нopмами.
3 огляду на це вже у XXI ст. з'явилося чимало нoвiтнix poз-poбoк, автopи яких здiйснювали спpoбу пояснити числены сучасн тенденцп. Саме до таких новацм слiд вiднести oтpи-ман бpитанськими дoслiдниками D. Etherington та M. Jones емпipичнi данi, як дoвoлi вдало обфунтували пpoцес пеpе-твopення великих мiст в мiста-pегioни, пpичинами чого, на думку науков^в, стало таке:
- «poзвитoк знань та дослщжень мiжнаpoднoгo конку-pентнoгo piвня;
- poзвитoк стpатегiй навчання зв'язкам;
- фopмування вмiнь, що необхщы для мiжнаpoднoгo пщ-пpиeмництва;
- ствopення сеpедoвища для стимулювання Ывестицм та високо' якoстi життя» [2, p. 253].
У цьому ж аспект так званого тестування вщносин «центp-пеpифеpiя» та виявлення явних i пpиxoваниx зв'язкiв мiж столицею та депpесивним pегioнoм в межах «Глобальне мiстo-pегioн» слугувало свoepiднoю еталонною системою ко-opдинат, на що у сво'й статтi звеpтаe увагу бpитанська дос-лiдниця K. Pain, яка запpoпoнувала свою меpежну модель щентифкаци зв'язкiв мiж «Pегioнoм Мега-Мютом» (MCR) та сеpвiсними центpами, що, на нашу думку, саме цей пщхщ до-зволяе вiднoсити до так званих авангаpдниx piшень. У цм po-бoтi вона визначила чoтиpи piвнi iдентифiкацií: «iнтеp-oфiс пiдтpимка» (за даними науковця виходило, що лише 11 з 81 фipми, що poзташoванi в Лoндoнi, oтpимують меpежну допо-могу, водночас активно надаючи и за кopдoн); спецiалiзацiя; спiльне виpoбництвo; зустpiчi (Лондон е центpoм пpoведення мiжнаpoдниx заxoдiв глобального piвня) [3, p. 1167].
Пpиклад пopiвняння Лондона як глобального мюта вия-вився дoвoлi показовим й в Ыших заxiдниx дoслiдженняx, адже, знаходячись у pанзi найбiльшoгo населеного пункта 6вpoпи, вiн виявився свoepiдним глобальним мiстoм-pегio-ном, в якому вiдтепеp почали вбачати пoлiцентpичнiсть, на-явнiсть свiтoвиx сеpвiс центpiв та високий piвень мюькоТ кoнкуpенцií, який знову ж таки бpитанськi дослщники M. Ho-yler, R. Kloosterman, M. Sokol назвали дoвoлi opигiналь-нo-пoлiцентpичним пазлом [4, p. 1055-1056].
Звичайно, що зpoстання великих столичних мегапoлiсiв здiйснюeться не лише в^у чи вниз, тобто коли в межах мЬ ста мала мюце гiпеpкoнцентpацiя oфiсiв фipм, а й в пpoцесi пoстiйнoгo збiльшення пло1^ стoлицi. Лондон i в цьому пла-нi виявився показовим глобальним мютом, адже, як встано-вив Ыший дoслiдник - I. Turok, основними напpямами зpo-стання мегаполюа е тpи напpями: Пiвденний Мщлленд, Cтенстед-Кембpiдж та гopлoвина Темзи. Подальший po-звиток iнфpастpуктуpи Великого Лондона може суттево пpoвoкувалo poзpoстання пло1^ бpитанськoí стoлицi, а це пoтpебувалo видiлення значних кoштiв [5, p. 853].
На зламi тисячoлiть у багатьох eвpoпейськиx дoслiдникiв до-вoлi пoпуляpними стають думки пpo необхщнють oбrpунтуван-ня класифiкацií мегапoлiсiв, у тому чи^ столичних. 3 огляду на це викликають iнтеpес два пщходи, що були закладенi до нового пофупування головних мют eвpoпи. Пеpший з них належить знову ж таки бpитанцям P. Taylor та M. Hoyler (табл. 1).
Пщхщ, який був викopистаний автopами, базувався не на викopистаннi ВВП, а на лoкалiзацií у цих мютах, у тому чи^ столицях, oфiсiв, якi пpацюють у вщповщних сектopаx бух-галтеpськoгo облку i аудиту, pеклами, банкiвськoí i фiнансo-вoí сфеp та юpиспpуденцií.
На думку укpаíнськoгo дoслiдника В. Чужикова, така гpадацiя е важливою, адже дозволяе виявити pеальне, а не лише еко-нoмiчне лiдеpствo [7, с. 154-155]. Як випливае з табл. 1, лише 19 iз 28 столиць GC (2013) пoтpапили до цього списку. Не набули статусу свггових мкт Валлетта, Рига, Biльнюс, Таллiнн, Coфiя, Нiкoсiя, Загpеб, Любляна i в силу невщомих пpичин -Бpюссель, де пеpеважала iнституцiйна складова poзвитку.
Таблиця 1. Класифшащя св1тових мют ввропи за Р. Тау1ог та М. Ноу1ег [3, р. 181].
Градац1я Бали Кшьюсть Назви
Св1тов1 м1ста -р1вня 12-10 4 Лондон, Париж, Франкфурт-на-Майж, М1лан
Свггов1 м1ста -р1вня 9-7 5 Москва, Цюрк, Мадрид, Рим, Берл1н
Св1тов1 м1ста -р1вня 6-4 12 Стокгольм, Копенгаген, Гамбург, Дюссельдорф, Мюнхен, Прага, Варшава, Будапешт, Стамбул, Барселона, Женева, Амстердам
М1ста, що наближа-ються до рангу св1то-вих 3-1 30 Люабон, Дублш, Глазго, Единбург, Лщс, Манчестер, Б1рмшгем, Гаага, Роттердам, Утрехт, Антверпен, Лтль, Люксембург, Леон, Марсель, Ту-р1н, Генуя, Болонья, Кельн, Штутгарт, Дрезден, Вщень, Братислава, Осло, Гетеборг, Гельс1нк1, Санкт-Петербург, Бухарест, КиУв, Аф1ни
X - 51 -
Вид/лен/ п/вжирним шрифтом м/ста кран ЦСЕ. Виняток - Берл/н як столиця ФРН (у межах колишн/х зах/дного / сходного секторе).
У той же час досл1дження А. ПоСпдиеи-Рове, котрий в основу моделювання поклав динамку зростання ВВП, дозволило встановити ¡ншу локал1зац1ю столичноУ активности ре-пональы, урбан¡зован¡ та ф¡нансов¡ центри (Мадрид, ГЛса-бон, 1ль-де-Франс/Париж, Брюссель, АфЫи, Берл¡н), як¡ за европейською таксоном¡eю в¡дносяться до р¡вня N1^8-1!, а в¡дтак використовують единий ¡ндикатор ВВП на душу насе-лення (ПКС) [8, р. 374].
Таким чином виникла велика дилема в процеа моделювання р¡вня ¡, що надзвичайно важливо, характеру столичноУ лока-л¡зац¡í, а також того, який тип пщходв (економ¡чний чи бвнес
концентраций е найб¡льш валщним ¡ дозволяе краще проаналЬ зувати процеси розвитку найб^ьших м¡ст Бвропи. Така спроба була зд¡йснена нами в процеа виявлення кореляцмного зв'яз-ку м¡ж ступенем зaдоволеност¡ життям у столицях, спираючись на дослщження, яке проводив Бвробарометр, та ВВП на душу населення, що кожного року вираховуе Бвростат (табл. 2).
3 огляду на це для обробки даних було використано коре-ля^ю ранпв Сп¡рменa:
Рхг =1 —
6* Ей?2
(1)
и*(и2-1)'
Таблиця 2. Доождження кореляцмного зв'язку м1ж ступенем задоволення життям у столиц! та ВВП на душу населения, 2010
Столиця (X) Стушнь задоволено-ст столицею, % Ранг (X) ВВП на душу населення, евро, 2010 (У) Ранг (У) 1 х-У Р1зних ранпв (Х-У)2
1 Копенгаген 97 1 34900* 10 9 81
2 Амстердам 96 2 41402 8 6 36
3 Стокгольм 96 3 49282 3 0 0
4 Вщень 95 4 38878 9 5 25
5 Люксембург 95 5 78632 1 4 16
6 Берлш 93 6 26164 15 9 81
7 Втьнюс 93 7 12996 26 19 361
8 Загреб 92 8 15419 25 17 289
9 Хельсинки 92 9 45361 4 5 25
10 Люабон 92 10 22669 19 9 81
11 Прага 90 11 21694 20 9 81
12 Дублш 90 12 44757 5 7 49
13 Варшава 90 13 19479 21 8 64
14 Любляна 90 14 25943 17 3 9
15 Таллшн 89 15 16216 22 7 49
16 Париж 89 16 49833 2 14 196
17 Валлетта 88 17 15506 24 7 49
18 Нкост 87 18 23500* 18 0 0
19 Мадрид 87 19 29578 11 8 64
20 Лондон 87 20 40940 7 13 169
21 Братислава 86 21 27437 14 7 49
22 Брюссель 84 22 43857 6 16 256
23 Софт 84 23 9717 28 5 25
24 Рига 84 24 11618 27 3 9
25 Будапешт 83 25 15878 23 2 4
26 Бухарест 82 26 26100* 16 10 100
27 Рим 80 27 28400* 13 14 196
28 Афши 52 28 29100* 12 16 256
£ 2620
* Розрахунков/ показники.
Джерело: дан/ Евростату, бвробарометру [9] та власн/ розрахунки.
де рхУ - показник кореляц!''
X - ранг м!ста щодо показника задоволеност! проживан-ням в столиц!; У - ранг м!ста щодо ВВП на душу населення; п - к!льк!сть об'ект!в досл!дження (х нал!чувалось 28); и2 - сума квадрат!в.
. 6*2620 15720 ...
Руу =1--= 1--= 1 - 0,72 = 0.28
** 28*783 21924
Як випливае з табл. 2, опитування населення головного м!ста столиц! може суттевим чином визначити його подаль-ш! перспективи та в!дсутн!сть бажань до м!грац!''. Проведен! спостереження ч!тко виокремили ступ!нь задоволеност! в!д проживання сумою в!дпов!дей (задоволений повн!стю + в основному задоволений), який попри европейський скептицизм е довол! високим. Водночас можна було б оч!кувати, користуючись економ!чними дом!нантами, що найб!льше задоволення в!д життя в столиц! матимуть насамперед л!де-ри щодо виробництва ВВП, наприклад Люксембург. Та, як виявилося, це м!сто е лише п'ятим, пропускаючи перед собою Копенгаген, Амстердам, Стокгольм.
Не отримала п!дтвердження ! г!потеза про незадоволення проживанням у столицях нових член!в БС, попри низьку пороняно з! «старими» державами-учасницями цього !нтеграц!й-ного угрупування зароб!тну плату. В!льнюс та Загреб пос!ли сьому та восьму сходинки в!дпов!дно, натом!сть Париж -16-ту, Лондон - 20-ту. Песим!зм грек!в, навпаки, знайшов свое повне вт!лення при проведенн! кореляц!йного анал!зу. В!дтак виходило, що за показником в!дтворення ВВП столиця Грецп е дванадцятою, а за ступенем задоволеност! життям -останньою з! значним в!дривом в!д Риму (теж песим!стичного м!ста), де означений показник становить 80%.
Столичне життя в Бвроп! складаеться не лише з отрима-них переваг щодо доступност! в!дпов!дних благ, а й з чи-
сленних ускладнень, як! несе для жител!в м!ста 'хне проживання у головному мегапол!с! кра'ни. Поширена у минулому думка багатьох досл!дник!в щодо найб!льшого впливу на так звану комфортн!сть столиц! - пасажирських перевезень м!ським транспортом ! чисельн!стю населення в ньому у су-часних умовах не отримуе свого п!дтвердження, про що довол! яскраво св!дчить табл. 3, адже показник задоволеност! життям е таким, що пост!йно зм!нюеться ! залежить в!д осо-бистого сприйняття людиною селективних для не' можливо-стей, у нашому випадку щодо перем!щення.
Як випливае з табл. 3, найб!льше м!сто БС Лондон мае висо-кий р!вень задоволеност! його жител!в громадським транспортом, натом!сть Рим - найнижчий. Серед постсоц!ал!стичних столиць л!дерами е Рига, Варшава, Прага, натом!сть аутсайдерами - Будапешт, В!льнюс, Талл!нн. Столиця Мальти - Валлетта, в як!й практично вс! споруди знаходяться в межах п!шо-х!дноУ доступност!, р!шуче не задоволена орган!зац!ею транспортного сполучення, що зайвий раз переконливо доводить високий р!вень !ндив!дуальност! сприйняття переваг м!ста.
З огляду на вище сказане ц!лком реальною виглядае потреба у визначенн! характеру !дентиф!каци локал!зац!' в!дпо-в!дних в!дносин у столичних рег!онах та вироблення об'ек-тивних п!дход!в щодо оц!нювання стану та перспектив 'х ро-звитку. У зв'язку з цим доц!льною може вважатися точка зору датського досл!дника СИп. Мопввоп, котрий вир!шив досл!дити сп!вв!дношення м!ж урбан!зованою частиною Копенгагена та прилеглою до столиц! територ!ею, яка знахо-диться п!д впливом м!стоутворюючих процес!в, насл!дком чого стало активне зонування сп!льного простору в залеж-ност! в!д р!вня зайнятост! та питомо' ваги зад!яноУ у проми-словост! частини сукупно' робочо' сили (табл. 4).
Розростання Копенгагена, так саме як ! Лондона, мае свою специф!ку, як!й, як в!дм!чае досл!дник, притаманний певний
Таблиця 3. Задоволен!сть громадським транспортом у столицях £С, 2013 [9]
Столиця Р1вень задоволеност!, % Столиця Р1вень задоволеност!, %
Хельсинки 89 Мадрид 68
В1день 87 Брюссель 67
Лондон 84 АфЫи 67
Рига 81 Загреб 64
Амстердам 80 Софт 62
Варшава 80 Люабон 61
Стокгольм 80 Таллшн 59
Люксембург 79 Братислава 51
Прага 78 Нкост 50
Париж 78 Бухарест 49
Любляна 78 Втьнюс 48
Берлш 77 Будапешт 45
Копенгаген 77 Валлетта 37
Дублш 70 Рим 33
Таблиця 4. Передурбан!зован! територп економ!ки Копенгагена, 2013 [10, р. 7]
Вид територм Р1вень зайнятост!, % Р!вень зайнятост! у промисловост!, %
Спальж промислов1 зони 32 13
Спальж та серв1сн1 зони 30 6
Зони що повторно ¡ндустр1ал1зуються 44 15
Зони, в яких повторно розвиваеться серв¡сна сфера 46 8
40 30 20 10 О
■ I I I
■ Урбашзоваш територм
□ Територм, що урбашзуються
С1льське Промисловють господарство
Житлов1 послуги
Передов1 послуги
Державш послуги
1нш1 послуги
Секторальна зайнят1сть Копенгагена за Chr. Monsson, 2012, % [10, р. 7]
регюнально-локал1зац1йний прояв. Вщтак виходить, що числены пост1ндустр1альн1 впливи на прилеглу до столиц! Дани територм мають р1зну дю, адже вони можуть бути ор1енто-ван як на повторну ¡ндустр1ал1зац1ю, так i на активний розви-ток сервюних сектор!в. При цьому слщ розум!ти, що сама столиця на певних етапах може суттево вщставати вщ тран-сформацмних змЫ, що панують в и передмютях. Саме на так змЫи звернув увагу названий вище автор (див. рис.).
Як випливае з рисунку, темпи трансформацмних змЫ у межах датсько' столиц! та прилеглих до не' територм е оче-видними i такими, що мають ус! пщстави бути вщнесеними до конвергентних. Зокрема, йдеться про те, що питома вага зад!яних в аграрному i промисловому секторах суттево зменшуеться, натомють у систем! послуг активно зростае. Разом ¡з тим у самм сервюшй сфер! столичне мюто пози-цюнуеться довол! симтоматично: воно е неперевершеним лщером у передових видах послуг, натомють суттево втра-чае у традицмних (Public, Residential тощо).
Сучасна щентифка^я р!вня локал!зацГ| столичних мют е, як продемонстрував попередн!й анал!з, довол! непростою справою, адже при визначенн характеру завжди пщымати-меться питання про його об'ективнють такого оцЫювання.
Згадувана вище модель Й. Тюнена в межах столичного ре-пону може являти собою математичну формулу оптим!заци впливу в!дстан! щодо вирощування двох певних с!льськогос-подарських культур, чи, як у нашому приклад!, двох вид!в сер-вюу, що мають вщповщний символ m1 та m2 з визначеними обсягами виробництва V1 та V2. Транспортний тариф при цьому виражаеться символом t. Пщрахунок вщстаы тод! випливае ¡з розв'язання р!вняння байдужост [11], де
V.m, ,„,
(2)
W-v2)
При вс!й в!дносно доц!льн!й модел! визначення рад!усу доступ-ност в цм систем! не враховуеться ункальысть послуг та и переваги. Адже, прим!ром, перукарськ послуги мають один р!вень доступности натомкть Ыжи^рингов! - ¡нший, як правило, м!жна-родний чи навггь глобальний. Ось чому важливим щентифкацм-ним п!дходом може вважатися модель А. Вебера, в основ! за-провадження яко' лежить розрахунок функци агломераци f(m):
(3)
де А - штандортна вага;
S - ставка транспортного тарифу;
М - виробнича вага, що тяж!е до агломерацмного центру (М = К R2 );
р - виробнича щтьнють;
Л - число «пЬ> [11, с. 50-51].
Разом !з тим у м!жнародник розрахунках, особливо в межах !снування !нтеграц!йного угрупування з р!зними р!внями виплати зарплат, обгрунтування модел! розвитку мае носи-ти диференцмований характер i у сво'й основ! враховувати як об'ективы, так i суб'ективы дан!. До перших з них мае вщ-носитися ствставлення виробленого ВВП у столиц! (GDPC) та в ОС (GDPeu) чи в краУ (GDPN) до численност населення, вщповщно PC; Peu; Pn. До анал!тичного р!вня мае бути вщне-сений поправний коефiцieнт, що ывелюе вщмЫност в еко-ном!чних показниках. Найкраще таку законом!рнють висв!т-люе Ыдекс задоволеност мюцевого населення проживан-ням у столиц! (0<k<1).
Вщтак формула набуде такого вигляду:
GDPC
Т _ /, GDPeu Ь, - К р ,
(4)
де L - гармоызований Ыдекс столично' локалiзацií. Наведен! у формул! дан! мають самостмний щентифкацмний характер ! можуть бути проанал!зован! як на р!вн! чисельника, так ! в межах знаменника. Проведен! розрахунки дали можли-вкть виокремити (Додаток А) абсолютне лщерство Лондона, в якому створюеться 2,7% ВВП Овропейського Союзу, дал! на певнм вщстаы йде Париж - 0,9%, Мадрид - 0,77%, БерлЫ -0,72%, Рим - 0,61%. Таким чином, у столицях найбтьших держав Сптьноти виробляеться 5,7% всього ВВП ОС, i це при тому, що загальна частка вах 28 столиць ОС (враховувалася та-кож столиця Хорват!'', яка станом на 2010 рк ще не була членом ОС) становила 9,93% загального виробництва.
Значно р!знилися отриман нами результати за ствставле-ним ВВП столиць i кра'ни, що наочно представлене у табл. 5.
Як випливае з табл. 5, питома вага столиц! завжди була ви-сокою у невеликих за розм!рами державах (крайни Балти, Балкан, а також Юпр та Люксембург). До групи умовних лщер!в також можна вщнести т\ столиц!, в яких питома вага виробництва ВВП становить 15-20% кра'нового. Якщо ж з цього списку виключити невелик! за розм!ром держави, то безсум-ывним лщером у Великобритани стае Лондон, де продукуеть-
Таблиця 5. Групування столиць £С за р1внем столично-нацюнальноТ локал1зацм
Питома вага столиц! в структур! ВВП краТни, %
1-5,0 5,1-10,0 10,1-15,0 15,1-20,0 Понад 20,1
Берлш (3,6) Рим (4,8) Амстердам (5,7) Афши (8,6) Варшава (9,4) Копенгаген (8,3) Люабон (7,2) Мадрид (9,1) Париж (5,7) Брюссель (14,0) Дублш (14,7) Стокгольм (12,2) Братислава (19,2) Будапешт (19,4) Валлетта (17,0) Лондон (19,6) Прага (18,6) Хельсинки (15,3) Бухарест (39,5) Вщень (24,0) Втьнюс (24,5) Загреб (24,6) Любляна (20,1) Люксембург (71,6) Нкост (41,9) Рига (44,8) Софт (34,3) Таллшн (48,5)
2 7 3 6 10
Розраховано автором.
Таблиця 6. Дослщження гармотзованого ¡ндексу столичноТ локал1зацм
Столиця Коефщ1ент задо-воленост (к) ООРС ООРЕи р 1 ец £
1 Амстердам 0,96 0,0028 0,016 0,168
2 Афши 0,52 0,0015 0,0013 0,6
3 Берлин 0,93 0,0072 0,0067 0,99
4 Братислава 0,86 0,0010 0,0009 0,96
5 Брюссель 0,84 0,0040 0,0022 1,528
6 Будапешт 0,83 0,0015 0,0034 0,366
7 Бухарест 0,82 0,0040 0,0037 0,886
8 Валлетта 0,88 0,0000 0,0000 0,44
9 Варшава 0,90 0,0027 0,0033 0,736
10 Вщень 0,95 0,0056 0,0035 1,52
11 Втьнюс 0,93 0,0001 0,0011 0,0845
12 Дублш 0,90 0,0018 0,0010 1,62
13 Загреб 0,92 0,0009 0,0016 0,518
14 Копенгаген 0,97 0,0016 0,0011 1,411
15 Люабон 0,92 0,0010 0,0011 0,83
16 Лондон 0,87 0,0270 0,0164 1,432
17 Любляна 0,90 0,0006 0,0005 1,08
18 Люксембург 0,95 0,0023 0,0002 10,925
19 Мадрид 0,87 0,0077 0,0063 1,06
20 Нкост 0,87 0,0006 0,006 0,087
21 Париж 0,89 0,0090 0,0044 1,82
22 Прага 0,90 0,0023 0,0025 0,828
23 Рига 0,84 0,007 0,0014 4,2
24 Рим 0,80 0,0061 0,0052 0,98
25 Софт 0,84 0,0010 0,0025 0,336
26 Стокгольм 0,96 0,0035 0,0017 1,975
27 Таллшн 0,89 0,0006 0,0008 0,668
28 Хельсинки 0,92 0,0022 0,0012 1,687
Розраховано автором.
ся 19,6% ВВП кра'ни. Перевищують десятивщсотковий бар'ер Брюссель, Дублш та Стокгольм, а ось питома вага Берлша та Рима е найнижчою в БС, що пов'язано насамперед ¡з майже повною втратою ними свое''' промислово'У функци.
Подальше спвставлення неодм¡нно призведе до необхщ-ност¡ ун¡ф¡кац¡í п¡дход¡в, насл¡дком чого став розрахунок гармоызованого ¡ндексу локал^аци (1_) (табл. 6).
Oтриман¡ синтетичн дан¡ дозволяють визначити характеры риси економ¡чного розвитку основних столиць, що дае п¡дставу погрупувати Ух вщповщним чином:
• 1_> 0,9 Мюта з високим р¡внем столичноУ локалваци (Берл¡н, Братислава, Брюссель, Вщень, Дубл¡н, Копенгаген,
Лондон, Любляна, Люксембург, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Стокгольм, Хельсинки). Всього - 15 мют
• 0,5<1_<0,89 Мюта ¡з середым р¡внем столично'У локалЬ заци (Афши, Варшава, Бухарест, Загреб, Л¡сабон, Прага, Таллин). Всього - 7 мют
• 0,49 <1_ М¡ста з низьким рвнем столичноУ локал^аци (Амстердам, Будапешт, Валлетта, Втьнюс, H¡кос¡я, Софт). Всього - 6 мют
Попри те що виокремленн групи яскраво характеризують стан впливу кожно'У з¡ столиць на стан економ¡ки Бвропейсь-кого Союзу, вони до того ж певною м^ою визначають наяв-н¡сть сп¡льних рис ¡ водночас значну вщмЫнють у певних ви-
дах специфки мюького розвитку. Зокрема, вщнесення Амстердама до групи аутсайдер1в зумовлене значною розсе-редженютю господарства в Нщерландах i вщповщною кон-верген^ею мюьких i сiльських територiй, яку в повоенний час системно проводили уряди кра'Уни.
Гiперконцентрацiя iнвестицiй у столиц Словаччини (порiвня-но з шшими регiонами) призвела до значного нарощування вiдмiнностей у розвитку господарства ^е'У кра'Уни, рiвень ком-фортностi проживання в якм системно зростав останым часом.
Значних змiн зазнала концентра^я економiчноí активно-стi у столиц Латви', внаслiдок чого Рига почала вважатися мегаполюом iз високим рiвнем локалiзацií i водночас з ви-сокою iнтенсивнiстю мiграцiйних потокiв, що були скерованi на мiста - лщери европейсько'У економiки.
За врахування Ыших факторiв розвитку (економiчних, со-цiальних, ментальних), виокремленнi внаслiдок обрахунку iндексу L групи, достатньо чтео характеризуе наявнiсть в них сптьних рис, а саме:
- мюта з високим рiвнем столичноУ' локалiзацií вирiзняe ви-сокий рiвень розвитку шфраструктури, комфортнi умови проживання, значний розмiр створювального ВВП, подальше загасання промислово'У функци та активний розвиток сервк-но'У сфери. Саме в ц населеннi пункти скерований основний мiграцiйний потiк як з 6С, так i зовнiшнiй - з шших держав;
- мюта iз середнiм рiвнем столичноУ локалiзацií вирiзняe з-помiж iнших помiрний рiвень економiчноí активностi, на-явнiсть певних ускладнень в шфраструктурк Високий рiвень внутрiшньоí або зовнiшньоí (поза межами 6С) мiграцiУ';
- мiста з низьким рiвнем столичноУ локалiзацiУ' характеризуе в цтому невисокий рiвень розвитку шфраструктури, наявнiсть рiзноорieнтованих мiграцiйних потоюв, високий рiвень цен-тральностi економiчноУ' активностi в головному мiстi столиц
Висновки
Наведене вище дозволяе констатувати:
По-перше, сучаснi процеси столичноУ локалiзацiУ' суттево вг дрiзняються вiд тих, що мали мкце в минулому, адже нарощування промисловоУ' функци у мют водночас означало зростання попиту на робочу силу, бтьш високу, аыж у селi, заробггну плату та iншi переваги, що надавав столичний мегаполю тим жителям, як погоджувалися жити в ньому. В останн двадцять роюв iндустрiальна функцiя столиць стрiмко втрачалася, натомiсть значно зростала зайнятють у сферi обслуговування, диферен-^а^я надання послуг в якiй ускладнювалася з кожним роком.
По-друге, оцшювання комфортностi проживання насе-ленням столиць мае як суб'ективы складовi, так i обleктивнi, що зумовленi системними вщмЫностями у сприйняттi пере-ваг суто економiчного (ВВП на душу населення, високий рЬ вень заробiтноУ' плати, низький рiвень безробiття тощо), або ж демографiчного (чисельнiсть населення, значний мiгра-цiйний тиск) характеру. Найбтьш вагомими причинами зростання привабливост столиць стають транспортна до-ступнють, високий рiвень розвитку со^ально'У, у тому чи^
комунiкативноí iнфраструктури, наявнють належних умов для самовдосконалення та самовираження.
По-трете, традицiйна щентифкацмна база визначення рiвня локалiзацiУ' втратила в умовах сьогодення будь-який сенс, адже в процеа швидкого i складного руху факторiв виробництва вио-кремлення лише одного з них являтиме собою спрощену модель розрахунюв, що не даватиме Грунтових пояснень суп тих гло-бально-локалiзацiйних процеав, що вирують у сучасному 6С.
По-четверте, використання нових синтетичних показниюв, якi об'еднують в собi оцЫку комфортностi життя в столицi, економiч-ний та демографiчний блоки дозволяють чггко визначити характер системно'' локалiзацiУ' життя в головному мегаполiсi краУни.
По-п'яте, об'ективно серед 28 столиць кра'Ун - членiв 6С iс-нуе три групи локалiзацií, якi характеризують íхнiй стан та мо-жливi перспективи розвитку цих мегаполiсiв i чiтко дистанцi-ють авангарды мюта (Лондон, Берлiн, Париж тощо), мегаполЬ си, що посщають середнi позицУУ (Варшава, Прага тощо), та и що вiдносяться до категори' аутсайдерiв (Софiя тощо).
Список використаних джерел
1. Keating M. Rethinking the Regions. Cultura, institutions and economic development in Catalonia and Galicia / Michael Keating // European Urban and regional Studies. - 2001. - №3. - Р. 217-234.
2. Etherington D., Jones M. City-Regions: New Geographies of Uneven Development and Inequality / Devid Etherington, Martin Jones // Region Studies. - 2009. - №2, vol. 43. - P. 247-265.
3. Pain K. Examming «Core-Periphery» Relationships in a Global City-Region: The Case of London and South East England / Kathy Pain // Regional Studies. - 2008. - №8, vol. 42. - P. 1161-1172.
4. Hoyler M., Kloosterman R., Sokol M. Policentric Puzzles -Emerging Mega-Ciry Region seen through the lens of Advanced Producer Services / Michael Hoyler, Robert C. Kloosterman, Martin Sokol // Regional Studies. - 2008. - №8, vol. 42. - P. 1055-1064.
5. Turok I. Limits to the Mega-City Region: Conflicting Local and Regional Needs / Ivan Turok // Regional Studies. - 2009. - №6, vol. 43. - P. 845-862.
6. Taylor P., Hoyler M. The Spatial Order of European Cities / Peter Taylor, Michael Hoyler // Journal of Economic and Social Geography. - 2000. - №2, vol. 91. - P. 176-189.
7.Чужиков В. Глобальна репоналютика: 1стор1я та сучасна методолога: монография. - К.: КНЕУ, 2008. - 272 с.
8. Rodriguez-Poce A. Convergence or divergence? Type of regional responses to socio-economic change in Western Europe / Andreas Rodrigues-Poce // Journal of Economic and Social Geography. -1999.- №4, vol. 90. - P. 363-378.
9. Quality of Life in European Cities. Report, 2013. Flash Eurobarometer 366: [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://ec.euro-pa.eu/public_opinion/flash/FL_36
10. Monsson Chr. Understanding the peri-urban economy: the case of Copenhagen / Christian Kjaer Monsson // Regional Insight. -2013. - №2, vol. 4. - P. 6-8.
11. Гранберг А. Основы региональной экономики.- М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 495 с.
