Механізми генерації конкурентоспроможності м. Києва (2015-2025) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»



УДК 911.375.3(188.8)(477-25):005.332.4

Р.М. КРАМАРЕНКО,

к.е.н., доцент, професор кафедри м'жнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економiчний университет iM. Вадима Гетьмана

Мехашзми генерацп конкурентоспроможност м. Киева (2015-2025)

У статт проаналiзовано секторальнi та нфраструктурн змни, що в^уватимуться в столиц Украни. Доспджено основнi напрями реапзацi Стратеги розвитку Киева. Визначено найбльш ефективн механ>зми реалiзацií планв модернiзацií столичной нфраструктури.

Ключов! слова: мегаполис, стратепчнi МЦативи, секторальна та нфраструктурн змни.

Р.М. КРАМАРЕНКО,

к.з.н., доцент, профессор кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана

Механизмы генерации конкурентоспособности г. Киева (2015-2025)

В статье проанализированы секторальные и инфраструктурные изменения, происходящие в столице Украины. Исследованы основные направления реализации Стратегии развития Киева. Определены наиболее эффективные механизмы реализации планов модернизации столичной инфраструктуры.

Ключевые слова: мегаполис, стратегические инициативы, секторальные и инфраструктурные изменения.

R. KRAMARENKO,

Ph.D., associate professor, professor of International Accounting and Auditing, Kiev National Economic University named after Vadym Hetman

The generation mechanism of Kiev competitiveness (2015-2025)

The article analyzes the sectoral and infrastructural changes that take place in the capital of Ukraine. The basic directions of Kyiv development Strategy realization were discovered. The most effective mechanisms for plans implementation to modernize the capital's infrastructure were determined.

Keywords: megapolis, strategic initiatives, sectoral and infrastructure changes.

Постановка проблеми. Суттевим недолком багатьох анал1тичних моделей прогнозування розвитку мегапол1с1в е наявнють в них вщомчого пщходу. Тобто при плануван-н стратепй розробляеться мехаызм впливу (регулювання) лише на певний сегмент, що пщпорядкований одному органу влади i ¡гноруеться ¡ншими, а це призводить до того, що потенцмы можливост розвитку столичного мюта виявля-ються обмеженими, що веде не лише до наявних неточностей у розроблених перспективах, а й до значних прорахун-

юв у плануванн дтльнос^ адм^стративних органа влади. Характерним прикладом таких, дуалютичних за своею сут-тю, пiдходiв може вважатися розроблення проекту Стратеги розвитку Киева до 2025 року, в якому повною мiрою вЬ дображена перспектива модерызаци ¡нфраструктури мюта, проте ычого не сказано про те, якими мають бути встанов-лен компенсацмы зв'язки мiж тими и «навантажувачами», що не знаходяться в пщпорядкуваны мюькоУ влади й тими, що розташован на територп мегаполюа, проте вщомчо з

© Р.М. КРАМАРЕНКО, 2015 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 11 (174)/2015 1 45

ним роз'еднанк Водночас утворюючи окр1м власного ще й мюький бренд, не пщпорядковаы мюьюй влад1 структури несуть тим не менше у своУй назв1 приналежысть до мегаполюа (КиУвський нацюнальний уыверситет ¡мен Тараса Шевчен-ка, КиУвський нацюнальний академнний драматичний театр ¡мен 1вана Франка тощо). Про високу яюсть товар¡в, що були вироблен¡ в столиц¡, також довол¡ красномовно може го-ворити словосполучення «Зроблено в Киeв¡», а ункальний природно-культовий запов¡дник «Киево-Печерська Лавра» довол¡ справедливо, щодо своеУ головноУ м¡с¡í, завжди вва-жатиметься туристично-релтйним центром православ'я.

Лнал13 дослщжень та публЫац/й з проблемы. Внесок у розвиток сучасного анал¡зу меxан¡зму розвитку столичних мегапол¡с¡в був зроблений як вггчизняними, так ¡ заруб¡жними вченими, зокрема Е. Апаевим, 3. Варналюм, Дж. ЛессЫдже-ром, О. Гранбергом, Б. Данилишиним, М. Дол¡шн¡м, Р. Кларком, I. 1вановим, Б. Лавровським, Н. Мкулою, В. Пилою, С. Ро-манюком, В. Симоненком та цтим рядом ¡нших науковцв.

Метою статт'1 анал¡з секторальних та ¡нфраструктурних зм¡н, як¡ в¡дбуваються у столичному мегаполюк

Виклад основного матерюлу. Нампеы м¡ською владою кроки модерн¡зац¡í пропонують обгрунтування та розроблен-ня на цм основ¡ чотирьох етапв реал¡зац¡í найб¡льш важливих заxод¡в, що охоплюють докорЫну реконструкц¡ю теплоенер-гетичного господарства, водоканальноУ мереж¡, житлово-го фонду та транспортноУ ¡нфраструктури. За розрахунками мюькоУ адм¡н¡страц¡í, потреба в ¡нвестицмних ресурсах задля проведення необхщних роб¡т може становити 3,9 млрд. евро [1, с. 7]. При цьому термЫ, на який розраховуеться проект, повинен завершитись у 2020 роц 3 цього випливае, що упродовж наступних п'яти роюв м¡сто матиме першокласну ¡нфраструктуру св¡тового (европейського) р¡вня. Що, на наш розсуд, виглядае довол¡ ефемерним, адже не враховуеться те, що частина УУ елемент¡в буде виведена з ладу.

Найважлившим для отримання мжнародних кредит¡в могли б стати проекти модерызаци окремих споруд, фЫансуван-ня яких мали б взяти на себе бвропейський банк реконструкци ¡ розвитку та частково Свгговий банк, а також на комерцмнм основ¡ ряд потужних европейських банк¡в. Загальне поле очЬ куваного розподту ресурс¡в виглядае таким чином:

- реконструкцт теплових мереж загальною вартютю 1,5 млрд. евро;

- модершзацт водопров¡дно-канал¡зац¡йного господарства (0,810 млрд. евро);

- реконструкцт електричних мереж (0,220 млрд. евро);

- модерызацт житлового фонду та замЫа лфтю (0,224 млрд. евро);

- будвництво новоУ г¡лки метропол¡тену та розширення вже ¡снуючих л¡н¡й (0,944 млрд. евро);

- зактьцювання об'УзноУ мюькоУ дороги (0,173 млрд. евро);

- розбудова парюнпв (0,034 млрд. евро).

Щоправда, наведен вище заходи можуть залишатися не-реал¡зованими в раз¡ формулювання неч¡ткиx комерц¡йниx пропозицм, недостатньо обгрунтованих для заx¡дниx ¡нвесто-р¡в б¡знес-план¡в та гарант¡й повернення отриманих кредита.

Створюваний бренд ¡ водночас стратег¡чна ¡н¡ц¡атива «Зроблено в КиевЬ> мае за мету виведення столиц УкраУни в число ¡нновацмно вп¡знаниx л¡дер¡в. Основними складовими такоУ дЬ

яльност¡ мають стати: створення втьноУ зони медичних послуг, котра мае включати орган¡зац¡ю центру охорони здоров'я та медичних послуг, створення бютехнолопчного (фармацевтич-ного) кластеру; формування центру точного машинобудування (радюлокацт, засоби зв'язку, виробництво високоточноУ зброУ). Серед ¡нших форм оргаызаци пщприемництва сл¡д назвати також Центр пщготовки спец¡ал¡ст¡в цивтьноУ авюцп, Науково-досл¡дний аграрний центр, Центр комерцмного трейдингу, 1Т-аутсорсинг центр, Центр культури та туризму.

Водночас гальмюними елементами розвитку ¡нновацмно-го пщприемництва, у тому чи^ у сфер¡ малого та середньо-го бвнесу, в Киeв¡ сл¡д вважати:

- вщсутнють або ж недостатню фЫансову забезпечен¡сть венчурних фонд¡в та компанй як¡ б могли гарантувати як ¡с-нуючим, так ¡ потенфйним ¡нвесторам отримання прибутк¡в, або ж гарантування повернення вкладених кошт¡в;

- недостатню розробленють сутн¡сноí основи ¡нновацм-них ф¡рм швидкого економ¡чного зростання (кластери, технопарки, ¡ннотехи, технополюи, техногрупи, в¡льн¡ економ¡чн¡ зони тощо);

- необхщнють визначення ч¡ткиx секторальних та гори-зонтальних пр¡оритет¡в ¡нновац¡йного розвитку (бютехно-логп, туризм, високоточне машинобудування, виробництво зброУ, креатива сфери п¡дприeмництва тощо);

- розроблення основних засад регуляторноУ держав-ноУ столичноУ пол¡тики розвитку ¡нновацмних п¡дприeмств малого ¡ середнього б^несу та розвиток Ух кооперативних зв'язюв ¡з краУнами бвропейського Союзу.

Реалвацт стратег¡чноí ¡н¡ц¡ативи «Електронний уряд» е важливою перевагою модел¡ сучасного управлЫня м¡стом, що передбачае автоматиза^ю взаемоди населення з бвне-сом через ¡нтернет-портал, обов'язкове введення електро-нних систем управл¡ння, запровадження електронного доку-ментооб¡гу. Фактично вс¡ заявлен вище заходи пов'язан¡ з моделлю взаемоди в мегапол¡с¡, що охоплюе ¡нноваци, недо-торкан¡сть територп мюта, п¡двищення якост¡ життя та гар-мон¡йн¡сть внутр¡шн¡x та зовн¡шн¡x, у тому чи^ м¡жнародниx, м¡ськиx вщносин.

Важливою перевагою створення електронного уряду Киева мае бути запровадження принципу единого вкна та проведення повноУ комп'ютеризацп процесу обслуговування вах верств населення. Вт¡м запровадження новоУ модел¡ управ-л¡ння потребуе взаемоди населення з органами влади перш за все впродовж перехщного перюду, який умовно можна представити у вигляд¡ схеми.

Формування «Культурно! долини» потребуе значних секторальних змЫ у житт¡ м¡ста ¡ перетворення заклад¡в культури в активы б¡знесов¡ суб'екти, що здатн вир¡шувати не лише склады творч¡ проблеми, а й економны ¡ водночас бути такими, що чтео ¡дентиф¡куються на европейському континент. Серед найважлив¡шиx заxод¡в реал^аци ц¡eí стратепч-ноУ ¡н¡ц¡ативи слщ назвати:

- ремонт, модерн¡зац¡ю ¡снуючих об'ектю шляхом залу-чення державних, приватних, закордонних ¡нвестицй

- створення на баз¡ студи ¡мен¡ Довженко «Долини юно-виробництва»;

- буд¡вництво потужного багатофункцюнального культурно-театрального комплексу з великою юльюстю м¡сць;

- створення единого культурноНнформацмного порталу;

- проведення низки м1жнародних заходв, що розрахова-н як на в^чизняну, так ¡ на загальноевропейську аудитора (нацюнальы ¡ мжнароды фестивал1 та свята, театралвоваы шоу, юно- та театральн фестивале р^ы музичн фестивале виставки квтв, моди, кулЫары конкурси, аукцюни тощо).

Водночас, за даними проведеного у 2011 роц опитуван-ня, найбтьш складною, на думку експертв, проблемою для усвщомлення громадою ¡ жителями мюта Киева як одшеТ ¡з культурних столиць бвропи е долання певних стереотип¡в, що склалися останым часом. 1х можна звести до п'яти основних:

1. Столична провЫфйнють та долання УУ ототожнення серед певних верств киян з поняттям «шароварна УкраУна».

2. Марпналвацт частини ¡нтел¡генц¡í, в¡дсутн¡сть повно-ц¡нних л¡дер¡в, що здатн¡ просувати досягнений ранше куль-турний рвень столиц¡ на пан'европейський щабель.

3. Строка втрата Киевом культурно-арх¡тектурноí непо-вторност¡, у тому числ¡ внаслщок архаУчноУ забудови центрально' частини мюта.

4. Низька конкурентоспроможн¡сть музеУв Киева, дтль-н¡сть яких змЫюеться довол¡ пов¡льно ¡ не скерована на по-ст¡йну роботу ¡з в¡дв¡дувачами.

5. Нагальна потреба у розвитков¡ повномасштабного спв-роб¡тництва держави, мюта та заклад¡в культури [2, с. 23].

Довол¡ привабливою також виглядае наступна стратепч-на ¡нщатива - «Дн¡провська перлина», яка першою чергою передбачае п¡двищення якост¡ життя, що базуеться на усвЬ домленн громадянами м¡ста та його гостями ункальност мегапол¡са. Найважлив¡шими заходами реал^аци цього на-пряму розвитку Киева мають стати таю:

- використання ункального пейзажу та природного ландшафту для формування рекреацмноУ зони столице

- створення нових робочих мюць ¡ додаткових надходжень до бюджету мюта внасл¡док залучення ¡нвестицм та використання територ¡й в рекреафйних, розважальних та турис-тичних цтях;

- покращення якост¡ життя киян завдяки пщтримц належ-ного стану еколопчного середовища м¡ста;

- зменшення негативного сприйняття г¡перурбан¡зованих района м¡ста, внасл¡док його масовоУ забудови [1, с. 12].

Найважлившими заходами антропогенного проектування мюта могли б також стати: розширення числа пшохщних та вело-дор¡г, створення спортивних споруд, будвництво кон-ференц-центр¡в, парк¡в розваг, басейыв, готел¡в тощо.

Реал¡зац¡я стратепчноУ ¡н¡ц¡ативи «Здоровий житель мю-та» базуеться на поeднан¡ п¡дход¡в щодо якост життя з на-слщками розвитку ¡нновац¡йноí економ¡ки та передбачае проведення низки заходв, що несуть в соб¡ не лише елемен-ти обов'язкового створення матер¡ально-техн¡чних об'ектю системи охорони здоров'я, ранньоУ профтактики хвороб, спорту, а й пропаганду здорового способу життя. До числа негативних заход¡в, що гальмують вщповщний пере-х¡д, слщ в¡днести недостатне зростання обсяг¡в ¡нвестуван-ня в спортивну ¡нфраструктуру, збтьшення серед населення малорухливих вид¡в дтльносте надм¡рне захоплення молод¡ комп'ютером та 1нтернетом.

Основними напрямами реал^аци зазначеноУ стратег¡чноí ¡н¡ц¡ативи е:

- значне збтьшення юлькост спортивних майданчик¡в, котр¡ не потребують суттевого зростання асигнувань;

- створення умов для спвфЫансування будвництва нових спортивних споруд;

- розроблення та прокладання багатьох велосипедних маршрута як частини едино' транспортноУ мереж¡. Основою ц¡eí робо-ти мае бути европейська модель стимулювання здорового способу життя та використання еколопчно чистих видв транспорту;

- створення сучасного спортивного комплексу столиц [1, с. 13].

В основ¡ реалваци стратег¡чноí ¡нщативи «Центр поруч з домом» лежить ¡дея п¡двищення якост¡ життя жителю мюта та його гармон¡йност¡. 3 огляду на це передбачаеться ство-рити у м¡ст¡ дек¡лька багатофункцюнальних (д¡лов¡, туристич-н¡, культурн¡, адмУстративы, комплексн¡) центр¡в, як¡ спри-ятимуть, з одного боку, розвантаженню ¡сторичного центру мюта та сконцентрованоУ в ньому столичноУ ¡нфраструктури, а з ¡ншого - дозволять подолати елементи перифермност окремих район¡в м¡ста. В™ перевагами такоУ пол^ункцю-нальност¡ Киева можуть стати:

- стимулювання економнного зростання;

- стала п¡дтримка довюлля;

- формування м¡жструктурних зв'язк¡в мж територ¡ями;

- зменшення числа неефективних зв'язюв м¡ж окремими м¡ськими ¡нституцтми;

- зменшення людського та транспортного навантаження на ¡сторичний центр;

- зменшення перенаселення окремих районв мюта та пе-рехщ до збалансованоУ модел¡ розселення населення;

- сприяння кращм матер¡альн¡й забезпеченост незахи-щених верств населення [1, с. 14].

Основними заходами, що розрахован на реал^а^ю ц¡eí ¡нщативи, мають стати так¡:

- розвиток альтернативних центрв м¡ста та створення в них додаткових можливостей для працевлаштування; роз-будова сучасноУ ¡нфраструктури европейського зразка;

- вторинна забудова промислових зон, що вивтьняються внаслщок розширеноУ де¡ндустр¡ал¡зац¡í столиц¡;

- обмеження розмщення комерц¡йноí нерухомост¡ в цен-тр¡ м¡ста та переор¡eнтац¡я транспортних потоюв в ньому;

- прюритети розм¡щення сучасних б¡знес-центр¡в, ТРЦ, готелю, виставкових центр¡в та об'eкт¡в софальноУ ¡нфраструктури на л¡вому берез¡ Дн¡пра;

- буд¡вництво новоУ Подтьсько-ВоскресенськоУ лнУ метро.

Реал¡зац¡я стратепчноУ ¡нщативи «М¡жнародна гавань,

штаб-квартира» базуеться на двох основних моделях розвитку - запровадженн ¡нновацм та випереджаючого розвитку господарства столиц Основними перевагами для мюта, яке бере на себе ¡мплемента^ю такоУ ¡нщативи, е:

- створення нових робочих мюць;

- зростання в¡драхувань до бюджету мюта;

- селективний приплив креативних кадрв у м¡сто та поси-лення конкуренци за робоч¡ м¡сця;

- п¡двищення якост¡ освгги ¡ м¡ськоí ¡нфраструктури;

- запровадження ¡нновацмних систем в розвиток мюце-вого б¡знес середовища.

Водночас формування додаткових переваг потребувати-ме розроблення та введення в правове поле УкраУни низки

юридичних заход1в як на регюнальному, так i на наднацю-нальному рiвнi, зокрема:

- спрощення дозвiльноí системи та процедур реестраци бiзнecу;

- забезпечення необхщно! потужноcтi та надiйноcтi Ыфор-мацмно-комункативно'! iнфраcтруктури;

- спрощення та прозорють передавання об'eктiв пiд ре-конструщю (модернiзацiю) або ж технiчне оновлення;

- проведення масивно'' iнформацiйноí компанп щодо за-крiплення та розвитку позитивного iмiджу Киева, як перспективного центру мiжнародного бiзнеcу.

Висновки

Cекторальнi та iнфраcтруктурнi змiни, що вщбуватимуть-ся в cтолицi Укра'ни у перiод до 2025 року сприятимуть зростання рiвнiв и конвергенцп з мicтами Центрально' та Схщно! бвропи (Варшава, Прага, Будапешт) i передбачають значне зростання ВРП, збтьшення кумулятивних i капН тальних Ывестифй з розрахунку на душу населення, значне збтьшення розмiрiв заробiтноí плати. Основним напрям-ком реалiзацií Стратеги розвитку Киева протягом 20152025 р. р. мае бути полтшення життя киян, що охоплюе та-кi найважливiшi сектори: транспорт, житлово-комунальне господарство, систему охорони працi, стан довктля, безпе-

ку, культуру, туризм та rnrni креативнi сфери, як потребують подальшо' комерцiалiзацií та суттевого пiдвищення якоcтi послуг, що надаються.

Основним iнcтрументом реалiзацií Стратеги розвитку Киева на перюд до 2025 року, як i в iнших европейських столи-цях, залишатиметься його бюджет, що скерований на гар-монiзацiю вщносин людина - мюто - довктля - економка. Водночас при розробленн та реалiзацií низки масштабних Ыфраструктурних проектiв доцiльним може виявитися по-ширення державно-приватного партнерства та ствробп"-ництва з вiдомими мiжнародними установами - бвропей-ським банком реконструкци та розвитку, Cвiтовим банком, Ышими европейськими установами. Найбiльш ефективни-ми мехаызмами реалiзацií амбiтних планiв можуть бути та-кi: надання низьковщсоткових кредитiв, отримання грантiв, прямих i портфельних Ывестици, укладання багатоcтороннiх фЫансових угод на модернiзацiю cтоличноí Ыфраструктури.

Список використаних джерел

1. Стратега розвитку Киева до 2025 року. Проект. 31 травня 2011 р. - К.: КМДА, 2011. - 65 с.

2. Проект щодо розроблення Стратеги розвитку мюта Киева до 2025 року. Розвиток туризму та культури. 12 травня 2011 р. - К.: КМДА, 2011. - 32 с.

УДК 336.6

ОА. КРАМАРЕНКО,

acnipaHT, Нацюнальний университет Державноi податково! служби Украни

Концептуальн основи формування бюджетной полггики мюцевого р1вня

У статт дослджено та систематизовано нaуковi niдходи щодо визначення поняття «бюджетна полiтикa». Запропоно-вано авторське визначення бюджетно!полтики репону. Виокремлено функцп pеaлiзaцiíбюджетно!полпики на мicцевому рвш. Обгрунтовано доцтьнють розробки единого комплексу заходв щодо реапзац! бюджетноi политики на мicцевому рвш. Запропоновано алгоритм реал'1зацп бюджетноi политики на мicцевому рвш.

Ключов! слова: бюджетна политика, бюджетн ресурси, держава, державна политика, доходи та видатки бюджету, кон-цептуальний пiдхiд, теорп бюджетноi политики, репон.

ЕА. КРАМАРЕНКО,

аспирант, Национальный университет государственной налоговой службы Украины

Концептуальные основы формирования бюджетной политики местного уровня

В статье исследованы и систематизированы научные подходы относительно определения понятия «бюджетная политика». Предложено авторское определение бюджетной политики региона. Выделены функции реализации бюджетной политики на местном уровне. Обоснована целесообразность разработки единого комплекса мероприятий по реализации бюджетной политики на местном уровне. Предложен алгоритм реализации бюджетной политики на местном уровне.

Ключевые слова: бюджетная политика, бюджетные ресурсы, государство, государственная политика, доходы и расходы бюджета, концептуальный подход, теории бюджетной политики, регион.

O. KRAMARENKO,

postgraduate student, National University of State Tax Service of Ukraine

Conceptual bases of local budget policy formation

The article explores and systematizes scientific approaches to the definition of «fiscal policy.» It offers the author vision of budget policy in the region. The functions of budget policy implementation at the local level are.determined. The expediency of developing a single set of measures to implement the budget policy at local levelis grounded.The algorithm is suggested, to implement fiscal policy at the local level.

Keywords: fiscal policy, budgetary resources, the government, public policy, reach and expenditures, conceptual approach, theory budget policy area.

148 Формування ринкових вщносин в YKpami № 11 (174)/2015

© О.А. КРАМАРЕНКО, 2015