CC BY
9
ИавБИДвИВЕНдИИДИИй)!!
■■■■ШШщШПНВВ!
УДК 911.375.3(188.8)(477):33-026.15
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.е.н., доцент, докторант кафедри м1жнародного облку i аудиту, Кивський нацюнальний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана
Мехашзми розвитку креативних систем украшського мегаполюа
У статт проаналiзованi стратегiчнi моделi розвитку мста Киева. Дослiдженi встановленi мiською владою кроки модер-^зацИ столиц/. Визначен елементи розвитку ннова^йного п^дприемництва в мст Киeвi, як стримують процес креативноi модерн'1зац/'( столиц!.
Ключов! слова: стратегий iнiцiативи, креативний розвиток, модернiзацiя, креативна система.
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.э.н., доцент, докторант кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Механизмы развития креативных систем украинского мегаполиса
В статье рассмотрены стратегические модели развития города Киева. Исследованы установленные городскими властями пути модернизации столицы. Определены элементы развития инновационного предпринимательства в городе Киеве, сдерживающие процесс креативной модернизации столицы.
Ключевые слова: стратегические инициативы, креативное развитие, модернизация, креативная система.
R.M. KRAMARENKO,
Ph.D., associate professor, doctoral student in international accounting and auditing Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
The mechanism of Ukrainian megapolis creative systems development
The article deals with strategic models of Kyiv city development. The ways of capital modernization is analyzed. The elements of the development of innovative entrepreneurship in Kyiv that impede the creative modernization of the capital is determined.
Keywords: strategic initiatives, creative development, modernization, creative system.
Постановка проблеми. Суттевим недолком багатьох анал1тичних моделей прогнозування розвитку мегаполов е наявнють в них вщомчого пщходу. Тобто при плануван-н стратепй розробляеться мехаызм впливу [регулювання] лише на певний сегмент, що пщпорядкований одному органу влади ¡ ¡гноруеться ¡ншими, а це призводить до того, що потенцмы можливост розвитку столичного мюта виявля-ються обмеженими, що веде не лише до наявних неточностей у розроблених перспективах, а й до значних прорахун-юв у плануванн дтльност адмУстративних органа влади. Характерним прикладом таких, дуалютичних за своею сут-тю, пщходю може вважатися розроблення проекту Страте-
ги розвитку Киева до 2025 року, в якому повною Mipora Bi-дображена перспектива модерызаци Ыфраструктури мюта, проте ычого не сказано про те, якими мають бути встанов-лен компенсацмы зв'язки мiж тими и «навантажувачами», що не знаходяться в пщпорядкуваны мюькоТ влади й тими, що розташован на теpитopií мегаполюа, проте вiдoмчo з ним роз'еднанк Водночас утворюючи oкpiм власного ще й мюький бренд, непiдпopядкoванi мюьюй владi структури несуть тим не менше у свoíй назвi пpиналежнiсть до мегапoлiса (Ки'1'вський нацюнальний уыверситет iм. Тараса Шевченка, Кивський нацioнальний академiчний драматичний театр iм. 1вана Франка тощо). Про високу яюсть тoваpiв, що були ви-
© Р.М. КРАМАРЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 5 (168)/2015 197
роблен! у столиц!, також довол! красномовно може говори™ словосполучення «Зроблено в Киев!», а ункальний природ-но-культовий заповщник «Киево-Печерська лавра» дово-л! справедливо, щодо своеУ головноУ м!си, завжди вважати-меться туристично-рел!г!йним центром православ'я.
Анал13 дослщжень та публЫащй з проблемы. Внесок у розвиток сучасного анал!зу механ!зму розвитку креатив-них систем столичних мегаполов був зроблений як вггчиз-няними, так ! заруб!жними вченими, зокрема Е. Алаевим, 3. Варнал!ем, Дж. Лесс!нджером, О. Гранбергом, Б. Дани-лишиним, М. Дол!шн!м, Р. Кларком, I. 1вановим, Б. Лавров-ським, Н. М!кулою, В. Пилою, С. Романюком, В. Симоненком та ц!лим рядом ¡нших науковц!в.
Мета статт! полягае в досл!дженн! механ!зм!в розвитку креативних систем украУнськоУ столиц!.
Виклад основного матер!алу. 3 огляду на таку, багато у чому парадоксальну, схему пщпорядкування р!зного числа об'ект!в господарювання столиц! УкраУни, розроблення сек-торальних основ УУ перспективою розвитку мае бути ч!тко ви-значено у вщповщност! до основних селективних стратепч-них ¡н!ц!атив найбтьшого мегапол!су держави (див. рис.).
Верхня частина наведеного вище рисунку визначае вс1 можлив! вар!анти розвитку украУнського мегапол!са в глобально систем! ор!ентир!в. Якщо, прим!ром, взяти до уваги, що м!сто в европейсьюй с!тьов!й арх!тектур! визначаеться як креативне ! ¡нновац!йне, то базова модель у межах глобально! ¡дентифкаци столиц! ¡дентиф!куватиметься як м!сто з в!дкри-тою економ!кою. 3 ¡ншого боку, ун!кальн!сть (неповторн!сть) в!дображатиме гармон!йний, збалансований розвиток столиц! УкраУни. Натом!сть таким, що пост!йно пщвищуе як!сть жит-
тя, е так званий розумний центр ¡з сильним управл!нням, що базуеться на модел! електронного уряду та стратепчних ¡н!-ц!ативах «Здоровий житель м!ста» та «Центр поруч з домом».
Стратепчна ¡н!ц!атива «Першокласна ¡нфраструктура» яв-ляе собою комплекс заход!в, що зор!ентован! на модерн!за-ц!ю шести основних груп об'ект!в: трансформаторы пщстанци та кабельн! ЛЕП; тепломереж! та теплопункти; водопров!дн мереж! та водозаб!рн! станци; канал!зац!йн! мереж! та м!сь-кий колектор; житлов! будинки та л!фти в житлових будин-ках; дороги, зупинки м!ського пасажирського транспорту, дорожн! знаки. За р!зними оц!нками, коливання зношеност цих елемент!в ¡нфраструктури знаходиться в межах в!д 16% (л!н!У електропередач!) до 99% (м!ський колектор) [1, с. 7].
Нам!чен! м!ською владою кроки модерн!заци пропонують об-фунтування та розроблення на ц!й основ! чотирьох етап!в реа-л!заци найб!льш важливих заход!в, що охоплюють докор!нну ре-конструкцю теплоенергетичного господарства, водоканальноУ мереж!, житлового фонду та транспортноУ ¡нфраструктури. За розрахунками м!ськоУ адмУстраци, потреба в ¡нвестиц!йних ресурсах задля проведення необх!дних роб!т може становити 3,9 млрд. евро [1, с. 7]. При цьому терм!н, на який розрахову-еться проект, мае завершитися в 2020 роц!. 3 цього випливае, що упродовж наступних п'яти рок!в м!сто матиме першоклас-ну ¡нфраструктуру свггового (европейського) р!вня. Що, на наш розсуд, виглядае довол! ефемерним, адже не враховуеться те, що частина УУ елемент!в буде виведена з ладу.
Найважлив!шим для отримання м!жнародних кредит!в могли б стати проекти модерн!заци окремих споруд, ф!нансуван-ня яких мали б взяти на себе бвропейський банк реконструкци ! розвитку та частково Св!товий банк, а також на комерц!йн!й
ГЛОБАЛЬШ ЯКОСТ1М. КИ1В
Креативний, шновацшний Такий, що збергае ушкальшсть Такий, що постшно пщвищуе ягасть життя
Глобальна щентифжацт инста Мюто з ввдкритою економшою
Гармоншний, збалансований
Розумний, ¡3 сильним управлшням
\ У *
СЕЛЕКТИВШ СТРАТЕПЧШ1НЩ1АТИВИ
' 1 1 1 ' 1
я о в
и
<3
о
ГО
й и 1
§
& Л ч
И св 8
И
о Я зК
1 ЕЙ 8 &
I «5
2 §
о Ч
м £
&
Й- ^ I а
Я
Стратепчш модел1 розвитку м1ста
основ¡ ряд потужних европейських банк¡в. Загальне поле очЬ куваного розпод¡лу ресурс¡в виглядае таким чином:
- реконструкцт теплових мереж загальною вартютю 1,5 млрд. евро;
- модерызацт водопров¡дно-канал¡зац¡йного господар-ства [0,810 млрд. евро];
- реконструкцт електричних мереж [0,220 млрд. евро];
- модерызацт житлового фонду та замЫа лфтю [0,224 млрд. евро];
- будвництво ново''' г¡лки метрополитену та розширення вже ¡снуючих лУй [0,944 млрд. евро];
- зактьцювання обТзноТ м¡ськоí дороги [0,173 млрд. евро];
- розбудова парюнпв [0,034 млрд. евро].
Щоправда, наведен¡ вище заходи можуть залишатися не-реал^ованими в раз¡ формулювання неч¡тких комерцмних пропозиц¡й, недостатньо обгрунтованих для захщних ¡нвесто-р¡в б¡знес-план¡в та гаран™ повернення отриманих кредит¡в.
Створювальний бренд ¡ водночас стратег¡чна ¡н¡ц¡атива «Зроблено в Киeв¡» мае за мету виведення столиц Укра'ни в число ¡нновацмно вп¡знаних л¡дер¡в. Основними складовими такоí д¡яльност¡ мають стати: створення втьно'1' зони медичних послуг, що мае включати орган¡зац¡ю центру охорони здоров'я та медичних послуг, створення бютехнолопчного [фармацев-тичного] кластера; формування центру точного машинобуду-вання [радюлокацт, засоби зв'язку, виробництво високоточ-но' збро']. Серед ¡нших форм оргаызаци п¡дприeмництва сл¡д назвати також Центр пщготовки спец¡ал¡ст¡в цивтьно''' авв-ци, Науково-досл¡дний аграрний центр, Центр комерцмного трейдингу, 1Т-аутсорсинг центр, Центр культури та туризму.
Водночас гальмюними елементами розвитку ¡нновацмно-го п¡дприeмництва, в тому чи^ у сфер¡ малого та середньо-го б¡знесу, в Киeв¡ сл¡д вважати так¡:
- вщсутнють або ж недостатня фЫансова забезпечен¡сть венчурних фонд¡в та компанй як¡ могли б гарантувати як ¡с-нуючим, так ¡ потенфйним ¡нвесторам отримання прибутк¡в, або ж гарантування повернення вкладених коштв;
- недостатня розробленють сутнюно''' основи ¡нновацм-них ф¡рм швидкого економ¡чного зростання [кластери, технопарки, ¡ннотехи, технополюи, техногрупи, в¡льн¡ економ¡чн¡ зони тощо];
- необх¡дн¡сть визначення ч¡тких секторальних та гори-зонтальних пр¡оритет¡в ¡нновацмного розвитку [бютехно-логи, туризм, високоточне машинобудування, виробництво збро', креативн¡ сфери пщприемництва тощо];
- розроблення основних засад регуляторно' державно' столично' пол¡тики розвитку ¡нновац¡йних п¡дприeмств малого ¡ середнього б¡знесу та розвиток 'х кооперативних зв'язк¡в ¡з кра'нами бвропейського Союзу.
Реал¡зац¡я стратег¡чноí ¡нщативи «Електронний уряд» е важливою перевагою модел¡ сучасного управл¡ння м¡стом, що передбачае автоматизац¡ю взаемоди населення з бвне-сом через ¡нтернет-портал, обов'язкове введення електро-нних систем управлЫня, запровадження електронного доку-ментооб¡гу. Фактично вс¡ заявлен¡ вище заходи пов'язан з моделлю взаемоди в мегаполю, що охоплюе ¡нноваци, недо-торканють територп м¡ста, п¡двищення якост¡ життя та гар-мон¡йн¡сть внутр¡шн¡х та зовышых, у тому числ¡ мжнародних, м¡ських в¡дносин.
Формування «Культурно' долини» потребуе значних секторальних змЫ у житт¡ м¡ста ¡ перетворення закладв культури в активы б¡знесов¡ суб'екти, що здатн¡ виршувати не лише складн¡ творч¡ проблеми, а й економ¡чн¡, ¡ водночас бути такими, що чтео ¡дентиф¡куються на европейському континент. Серед найважлив¡ших заход¡в реал¡зац¡í ц° стратепч-но' ¡н¡ц¡ативи сл¡д назвати:
- ремонт, модерыза^ю ¡снуючих об'ектю шляхом залу-чення державних, приватних, закордонних ¡нвестицм;
- створення на баз¡ студи ¡мен¡ Довженко «Долини юно-виробництва»;
- буд¡вництво потужного багатофункцюнального культурно-театрального комплексу з великою юльюстю м¡сць;
- створення единого культурноНнформацмного порталу;
- проведення низки м^народних заход¡в, що розрахова-н¡ як на в¡тчизняну так ¡ на загальноевропейську аудитора [нацюнальы ¡ м¡жнародн¡ фестивал¡ та свята, театралвоваы шоу, к¡но- та театральн фестивал¡, р¡зн¡ музичн¡ фестивале виставки кв¡т¡в, моди, кул¡нарн¡ конкурси, аукцюни тощо].
Водночас, за даними проведеного у 2011 роц опитуван-ня, найб¡льш складною, на думку експертв, проблемою для усв¡домлення громадою ¡ жителями м¡ста Киева як одн° з культурних столиць бвропи е долання певних стереотип¡в, що склалися останым часом. 1х можна звести до п'яти основних:
1. Столична провЫфйнють та долання и ототожнення серед певних верств киян з поняттям «шароварна Укра'на».
2. Марпналвацт частини ¡нтелгенци, вщсутнють повно-ц¡нних л¡дер¡в, що здатн просувати досягнутий ран¡ше куль-турний рвень столиц¡ на пан'европейський щабель.
3. Строка втрата Киевом культурно-архгтектурно' непо-вторност¡, в тому чи^ внасл¡док арха'чно' забудови центрально' частини мюта.
4. Низька конкурентоспроможнють музе'в Киева, дтль-н¡сть яких змЫюеться довол¡ пов¡льно ¡ не скерована на по-ст¡йну роботу ¡з в¡дв¡дувачами.
5. Нагальна потреба у розвитков¡ повномасштабного спв-робгтництва держави, м¡ста та заклад¡в культури [2, с. 23].
Довол¡ привабливою також виглядае стратепчна ¡нщати-ва - «Дыпровська перлина», яка першою чергою передбачае п¡двищення якост життя, що базуеться на усвщомлены громадянами м¡ста та його гостями ункальност мегапол¡са. Найважлив¡шими заходами реалваци цього напряму розвитку Киева мають стати таю:
- використання ункального пейзажу та природного ландшафту для формування рекреафйно' зони столиц
- створення нових робочих мюць ¡ додаткових надходжень до бюджету мкта внасл¡док залучення ¡нвестицм та використання територ¡й в рекреацмних, розважальних та туристичних ц¡лях;
- покращення якост життя киян завдяки пщтримц належ-ного стану еколопчного середовища м¡ста;
- зменшення негативного сприйняття пперурбанвованих район¡в м¡ста, внаслщок його масово' забудови [1, с. 12].
Найважлившими заходами антропогенного проектування мюта могли б також стати: розширення числа пшохщних та вело-дорг, створення спортивних споруд, буд¡вництво кон-ференц-центр¡в, парк¡в розваг, басейн¡в, готелв тощо.
Реал¡зац¡я стратепчно''' ¡н¡ц¡ативи «Здоровий житель мюта» базуеться на поеднаы п¡дход¡в щодо якост¡ життя з наслщка-
РО3ВИТОК РЕГ1ОНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ
ми розвитку ¡нновацмноУ економ!ки та передбачае проведення низки заход!в, що несуть в соб! не лише елементи обов'язкового створення матер!ально-техн!чних об'ект!в системи охорони здоров'я, ранньоУ проф!лактики хвороб, спорту, а й пропаганду здорового способу життя. До числа негативних заход!в, що гальмують вщповщний перех!д, сл!д в!днести недостатне зрос-тання обсяпв ¡нвестування в спортивну ¡нфраструктуру, зб!ль-шення серед населення малорухливих вид!в д!яльност!, надм!р-не захоплення молод! комп'ютером та 1нтернетом.
Основними напрямами реал!заци зазначеноУ стратепчноУ ¡н!ц!ативи е:
- значне збтьшення ктькост! спортивних майданчиюв, котр! не потребують суттевого зростання асигнувань;
- створення умов для сп!вф!нансування буд!вництва нових спортивних споруд;
- розроблення та прокладання багатьох велосипедних маршрут!в як частини единоУ транспортноУ мереж!. Основою ц!еУ роботи мае бути европейська модель стимулювання здорового способу життя та використання еколопчно чистих вид!в транспорту;
- створення сучасного спортивного комплексу столиц! [1, с. 13].
В основ! реал!зац!У стратепчноУ ¡н!ц!ативи «Центр поруч з домом» лежить ¡дея п!двищення якост! життя жител!в м!ста та його гармон!йност!. 3 огляду на це передбачаеться ство-рити у м!ст! дектька багатофункцюнальних (д!лов!, туристич-н!, культурн!, адмУстративн!, комплексн!) центр!в, як! спри-ятимуть, з одного боку, розвантаженню ¡сторичного центру м!ста та сконцентрованоУ в ньому столичноУ ¡нфраструктури, а з ¡ншого - дозволять подолати елементи перифер!йност! окремих район!в м!ста. Вт!м перевагами такоУ пол!функц!о-нальност! Киева можуть стати:
- стимулювання економ!чного зростання;
- стала пщтримка довктля;
- формування м!жструктурних зв'язк!в м!ж територ!ями;
- зменшення числа неефективних зв'язюв м!ж окремими м!ськими ¡нституц!ями;
- зменшення людського та транспортного навантаження на ¡сторичний центр;
- зменшення перенаселення окремих район!в м!ста та пе-рех!д до збалансованоУ модел! розселення населення;
- сприяння кращ!й матер!альн!й забезпеченост! незахи-щених верств населення [1, с. 14].
Основними заходами, що розрахован! на реал!зац!ю ц!еУ ¡н!ц!ативи, мають стати:
- розвиток альтернативних центр!в м!ста та створення в них додаткових можливостей для працевлаштування; роз-будова сучасноУ ¡нфраструктури европейського зразка;
- вторинна забудова промислових зон, що вивтьняються внаслщок розширеноУ де!ндустр!ал!зац!У столиц!;
- обмеження розмщення комерц!йноУ нерухомост! в центр! м!ста та переор!ентац!я транспортних поток!в в ньому;
- прюритети розм!щення сучасних б!знес-центр!в, ТРЦ, готел!в, виставкових центр!в та об'ект!в соц!альноУ ¡нфраструктури на л!вому берез! Дн!пра;
- буд!вництво новоУ Подтьсько-ВоскресенськоУ л!ни метро.
Реал!зац!я стратепчноУ ¡н!ц!ативи «М!жнародна гавань,
штаб-квартира» базуеться на двох основних моделях роз-
витку - запровадженн! ¡нновац!й та випереджаючого розвитку господарства столиц!. Основними перевагами для м!ста, яке бере на себе ¡мплементац!ю такоУ ¡н!ц!ативи, е:
- створення нових робочих м!сць;
- зростання вщрахувань до бюджету м!ста;
- селективний приплив креативних кадр!в у м!сто та поси-лення конкуренци за робоч! м!сця;
- пщвищення якост! осв!ти ! м!ськоУ ¡нфраструктури;
- запровадження ¡нновац!йних систем в розвиток м!сце-вого б!знес середовища.
Водночас формування додаткових переваг потребувати-ме розроблення та введення в правове поле УкраУни низки юридичних заход!в, як на регюнальному так ! на наднацю-нальному р!внях, зокрема:
- спрощення дозв!льноУ системи та процедур реестраци б!знесу;
- забезпечення необх!дноУ потужност! та над!йност! ¡нфор-мац!йно-комун!кативноУ ¡нфраструктури;
- спрощення та прозор!сть передавання об'ект!в п!д ре-конструкц!ю (модерн!зац!ю) або ж техн!чне оновлення;
- проведення масивноУ ¡нформац!йноУ компанп щодо за-кр!плення та розвитку позитивного ¡м!джу Киева як перспективного центру м!жнародного б!знесу.
Висновки
Секторальн! та ¡нфраструктури зм!ни, що в!дбуватимуться в столиц! УкраУни у перюд до 2025 року, сприятимуть зростання р!вн!в УУ конвергенци з м!стами Центрально! та Сх!дноУ бвропи (Варшава, Прага, Будапешт) ! передбачають значне зростання ВРП, збтьшення кумулятивних ! кап!тальних ¡н-вестиц!й з розрахунку на душу населення, значне збтьшення розмрв заробггноУ плати. Основним напрямом реал!за-цп Стратеги розвитку Киева протягом 2015-2025 рок!в мае бути пол!пшення життя киян, що охоплюе так! найважливш сектори: транспорт, житлово-комунальне господарство, систему охорони прац!, стан довктля, безпеку, культуру, туризм та ¡нш! креативн! сфери, як! потребують подальшоУ комерц!-ал!заци та суттевого п!двищення якост! послуг, що надаються.
Основним ¡нструментом реал!зац!У Стратег!У розвитку Киева на перюд до 2025 року, як ! в ¡нших европейських столи-цях, залишатиметься його бюджет, що скерований на гар-мон!зац!ю вщносин людина - м!сто - довктля - економ!ка. Водночас при розробленн! та реал!зац!У низки масштабних ¡нфраструктурних проект!в доц!льним може виявитися по-ширення державно-приватного партнерства та сп!вроб!т-ництва з в!домими м!жнародними установами - бвропей-ським банком реконструкци та розвитку, Св!товим банком, ¡ншими европейськими установами. Найб!льш ефективни-ми механ!змами реал!зац!У амб!тних план!в можуть бути так!: надання низьковщсоткових кредит!в, отримання грант!в, прямих ! портфельних ¡нвестиц!У, укладання багатосторонн!х ф!нансових угод на модерн!зац!ю столичноУ ¡нфраструктури.
Список використаних джерел
1. Стратега розвитку Киева до 2025 року. Проект. 31 травня 2011 р. - К.: КМДА, 2011. - 65 с.
2. Проект щодо розроблення Стратеги розвитку мюта Киева до 2025 року. Розвиток туризму та культури. 12 травня 2011 р. - К.: КМДА, 2011. - 32 с.
